CC BY
16УДК 911.375.5+912.43(477.72)
Бобилева Т. Ю.
Картографування сучасних ландшафтов (на приклада м. Херсона)
Таврмський нацюнальний ужверситет iM. В. I. Вернадського, м. ^мферополь e-mail: bobylevatanya@gmail.com
Анотаця. В статт/' розглядаються особливостi структури сучасних ландшафт1в м. Херсона як комплексу природноi i господарськоТ п/'дсистем i зд1йснюеться ¡х картографування.
Ключовi слова: сучасн ландшафти, картографування сучасних ландшафт1в, карта сучасних ландшафт1в м. Херсона.
Вступ
Майже Bci сучасн1 ландшафти в тш чи 1нш1й Mipi е антропоген1зованими. Класичне ландшафтознавство, яке почало формуватися з чаав докучаевськоТ школи, займалося доcлiдженням переважно природних ландшаф^в. У кiнцi ХХ на початку XXI стол^тя ландшафт розглядаеться як штегральна природно-антропогенна система, тобто до його складу включають людину i продукти Т'Т життедiяльноcтi. На пpотязi свого icнyвання, людство активно використовуе довколишн ландшафти з метою задоволення власних потреб. Мюью ландшафти зазнають найбiльшого антропогенного впливу, який може призводити до виникнення низки еколопчних проблем i тому потребують детального вивчення.
Важливе значення при вивченн мicьких ландшафтiв вiдiгpае каpтогpафiчний метод дослщження, який необхiдний для створення карт сучасних ландшаф^в мicт, зокрема м. Херсона.
Мета роботи: провести дослщження сучасних ландшаф^в м. Херсона та здшснити Тх картографування. У зв'язку з цим виpiшено там завдання: 1) коротко розглянут теоретичн основи доcлiдження сучасних ландшафтiв; 2) описан методи та методика картографування сучасних ландшаф^в м. Херсона; 3) створена карта сучасних ландшаф^в м. Херсона.
Об'ект дослдження - сучасш ландшафти м. Херсона. Предмет - картографування сучасних ландшаф^в м. Херсона.
Матерiали i методи
Сучаснi уявлення про ландшафти дуже рiзноманiтнi. Термш «ландшафт» широко використовуеться як загальнокультурне поняття, так i наукове [4]. В науковш лiтературi приводяться наступн термiни: «культурний ландшафт» [8], «антропогенний ландшафт» [5,6], «природно-господарська система» [16], «природно-господарська територiальна система» [17] та ш. В понятiйному сенсi 1х об'еднуе включення до природного ландшафту со^ального аспекту. В нашому дослщженш основною буде трактовка Позаченюк К. А.[12], яка розумiе пiд - «сучасними ландшафтами» складну тримiрну просторово-часову геосистему, яка вiдокремилась в межах ландшафтноТ сфери за рахунок процеав самоорганiзацiT природного i регульованого антропогенного. Отже, сучасш ландшафти ми будемо дослщжувати як комплекс двох пщсистем природноТ i господарськоТ. Пщ природною пдсистемою ми розумiемо комплекс взаемопов'язаних природних компонент: гiрськi породи, фунт, поверхневi i пiдземнi води, пов^ря, рослинний i тваринний св^. Пiд господарською пдсистемою ми розумiемо сукупнiсть об'ектiв, створених людиною в процес своеТ життедiяльностi та привнесених в природний ландшафт: рiзнi види забудови, шфраструктурш мережi, окультуренi ф^оценози та iн.
Одним iз сучасних методiв, який забезпечуе детальнiсть та вiрогiднiсть ландшафтних дослiджень, е картографiчний, крiм нього використовувались також порiвняльно-iсторичний метод, метод польових маршрутних дослщжень, метод ключових дiлянок, ПС-технологiй та ш.
Картографування сучасних ландшафтiв м. Херсона здшснювалося нами в три етапи: пщготовчий (передпольовий), основний (польовий) та завершальний (камеральний). Пщготовчий етап включав збiр та аналiз теоретичного матерiалу: опублiкованi i фондовi л^ературш та картографiчнi матерiали району дослщження (топографiчнi, геологiчнi, фунтовi та ш.). Пiд час виконання роботи були використан данi ХерсонськоТ мiськоT ради, Херсонського ф^алу Державного науково-дослiдного та проектно-вишукувального шституту «НДIпроектреконструкцiя, ^вденноукраТ'нськоТ' гщрогеолопчноТ партп, Херсонського обласного краезнавчого музею, науков^в ХДУ, зокрема Охременко I. В., Давидова О. В., Котовського I. М., Мойаенко I. I., Семенюка С.К. та iн. Результатом першого етапу була характеристика природноТ та господарськоТ пщсистем мюта, створена попередня карта сучасних ландшаф^в м. Херсона, визначен ключовi дiлянки для дослщження. Польовий етап включав рекогносцировку мюцевосп, коригування меж ландшафтних одиниць на створенш попереднш
ландшафтнш карл комплексне вивчення природних компоненлв у межах ключових дiлянок i3 занесенням даних до бланкiв опису. Натурне дослщження елементiв господарськоТ пщсистеми. Камеральний етап полягав у створенш комп'ютерного варiанту карти сучасних ландшафлв м. Херсона в масштабi 1:10 000 у програмi AutoCAD 2006, згщно методики Позаченюк К.А. [13] з доповненнями автора. По-перше, була розроблена карта природноТ пiдсистеми сучасних ландшафлв м. Херсону рангу мюцевостей та урочищ (рис. 1). По-друге, карта антропогенно!' пщсистеми сучасних ландшафлв м. Херсона (рис. 2). Дал^ методом накладання двох карт, була отримана карта сучасних ландшафлв м. Херсона (рис. 3).
Результати i обговорення
Мюто Херсон розташоване на швдш УкраТ'ни та е адмшютративним, культурним та iндустрiальним центром ХерсонськоТ областi. Географiчнi координати мiста - 46° 38' пн. ш. и 32° 36' сх. д. Площа складае - 68,7км2 ктькють населення - 326181 оаб (на 01 червня 2012 року) [3,10]. Мюто знаходиться на перехрест автодор^, водних i залiзничних магiстралей. Майже вся територiя м. Херсона знаходиться на правому високому березi р. Днтро в межах ТТ дельти. Водноспортивн споруди, колективнi сади та дачi витягнутi смугою вздовж низького лiвого берегу. До складу мiста входять три адмшютративних райони. Сувор'вський - найстарший район мiста, на територи якого розташований iсторичний центр, включае також мiкрорайони: Пiвнiчний, Таврiйський, i Млини. Комсомольський -включае мiкрорайони: Шуменський, Житлоселище, Забалка, Сухарне, Корабелiв, Селище-4, Селище-5. Дн/'провський - включае мiкрорайони: ХБК, Текстильний, Склотара, Слобщка (1-ша i 2-га), Военний, Схщний [10].
Територiя м. Херсона розташована в межах Причорноморсько!' западини, яка ускладнена субмеридюнальними розломами. Безпосередньо м. Херсон розташовано на кордош декiлькох тектонiчних блокiв, якi характеризуются рiзною швидкiстю тектонiчних рухiв. Так, бтьша частина мiста, яка знаходиться на правому березi р. Днтро, розвиваеться в умовах повiльного тектошчного пiдняття зi швидкiстю вiд 0 до 2 мм/рк. Частина мюта, розташована на лiвому березi, розвиваеться в умовах активних тектошчних опускань, iз швидкiстю вiд 1 до 3 мм/рк [11]. Така тектошчна ситуацiя сприяе появi в межах мюта розривних порушень, якi в рельефi вираженi негативними формами ерозшного походження.
Геологiчна будова ПричорноморськоТ западини представлена породами докембрiя, мезозоя i кайнозоя. Кристалiчний фундамент складений плагюклазовими гнейсами i гранiтами пiзньопротерозойського вку. Осадовий чохол включае в себе мезозойськ та кайнозойськi вiдклади. Мезозойськ представленi: верхньокрейдовими пiсковиками i вапняками [1, 9]. Кайнозойськ вiдклади представлен палеогеновими, неогеновими i четвертинними вщкладами. Палеогеновi вiдклади включають в себе карбонаты породи палеоцена, нижнього i середнього еоцена i глинисто-карбонатнi породи верхнього еоцена. Неогеновi вiдклади представлеш мюценовими глинами, пiсками, мергелями, вапняками, шсковиками та плiоценовими глинами i пiсками. Четвертиннi вiдклади розповсюдженi майже на всш територiТ м. Херсона. Еолово-делювiальнi глини, суглинки важкi, середш i легкi покривають правий берег р. Днтро. Алювiально-делювiальнi кварцовi, вапняков^ мулистi пiски розповсюдженi в днищах крупних балок. Алювiальнi мули, кварцев^ дрiбно- i тонкозернистi мулистi шски, темно-сiрi глини, торф розповсюдженi в заплавi р. Днiпро. Оглеенi суглинки покривають територш херсонського поду [9, 15].
У геоморфолопчному вiдношеннi територiя м. Херсона знаходиться на Причорноморськш низовинi в межах гирла р. Днтро. В межах двох геоморфолопчних райошв: Бузько-ДнтровськоТ лесово!' рiвнини на правобережж та НижньоднiпровськоТ терасово-дельтовоТ рiвнини на лiвобережжi [1, 2]. Бтьша частина м. Херсона розташована на правобережнш полого-хвилястш рiвнинi з численними ярами та балками з перепадом висот до 50 м. На поверхш рiвнини знаходиться под, витягнутий в швшчно-схщному напрямку площею бтя 4 км2. Лiвобережна плоска рiвнина в межах мiста мае перепади висот до 1-2 м, надзвичайно прорiзана протоками i рукавами Днтровських плавнiв. На правобережжi основними процесами е еолово-делювiальна акумуляцiя, денудацiйний знос та ерозшне врiзання на фош неотектонiчноТ дестабiлiзацiТ [13]. На лiвобережжi в зонi заплави Днiпра основними е акумулятивы процеси. Нинi геоморфолопчна будова м. Херсона зазнала значного антропогенного впливу, який виявився у засипанш ярiв та балок (потужнють насипу складае в середньому по мюту до 6 м), у створенш намивних фунлв, штучних дамб, укртлень, валiв переважно на лiвобережжi для захисту вiд природного пщтоплення, роботi кар'ерiв з видобутку будiвельних матерiалiв вздовж балки Вiрьовчина.
^мат помiрно-континентальний з м'якою малоснiжною зимою та жарким посушливим лiтом. За даними метеостанцп «Херсон», температура пов^ря середня за рiк складае - + 9,8°С. Середня температура липня вщ +23° до +25°С, ачня вiд - 3° до -4°С. Абсолютний мiнiмум складае - (- 32°С), максимум - (+ 39°С). Середня швидкiсть вiтру до 4 м/с, переважно швшчно-схщного i швшчного напрямку. Середньорiчна кiлькiсть опадiв - 360 мм. Перюдично виникають сильш дощi, сильний вiтер, тумани, ожеледиця, заметши град, пиловi бурi i суховiТ [1, 2].
Поверхневi води м. Херсона представлеш водами р. Днтро та и притоками р. Вiрьовчина, р. Кошова, р. Конка та ш., i озерами Погорте-Перше, Мiдне, Лапуха та ш. У пониззi Днiпра сформувався ушкальний плавневий комплекс. Плавнями зайнято 2/3 дельти, ще 1/3 займають рукави та озера. Ця територiя використовуеться для масового вiдпочинку жителями мюта. Значш територи на островах та у прибережнш смузi зайнятi дачними дтянками. Забезпеченiсть м. Херсона пщземними водами зумовлена його розмiщенням в межах Причорноморського артезiанського басейну [9, 15].
Основними зональними фунтами в межах мюта е: темно-каштановi солонцюват рiзного ступеню змитостi i мехашчного складу. Розповсюдженi переважно на правому березi р. Днiпро. Лучно-каштановi оглеенi солонцюватi та солончакуватi фунти характернi для поду. Лучнi, лучно-болотш та болотнi фунти поширенi в заплавi р. Днiпро [2]. Ниш фунти мiста е сильно змшеними пiд впливом господарськоТ дiяльностi. Зональш фунти збереглися в примiськiй зош, зокрема в межах заповiдного урочища <^рьовчина балка», Днiпровських плавнiв та в деяких парках та скверах.
Зональна рослиннють м. Херсона в минулому була представлена типчаково-ковиловими степами та подовими луками на правобережж лучною i болотною рослиннютю Днтровських плавнiв на лiвобережжi. Нинi зональна рослиннють мюта е дуже трансформованою. В майже не змшеному сташ вона збереглася в межах Днтровських плавшв, у заповiдному урочищi <^рьовчина балка». Розташування м. Херсона в степовш зонi зумовило наявнiсть тут степових тварин. Деяк з них змогли пристосуватися до життя в урбашзованих умовах, а деяк зникли зовам. Серед ссав^в поширенi: ондатра, куниця-кам'яна, ласка, видра, миша польова, щур арий, кабан, заець-русак та ш. Серед птахiв: горобець польовий, горобець домовий, синиця велика, зяблик, зеленушка, ласпвка мюька, великий строкатий дятел, горлиця ктьчаста, ворона ара, грач, чапля мала бта, чапля ара,зозуля та ш. Плазуни представлеш: вужем звичайним, вужем водяним, черепахою болотною та ш. Земноводш: жаба ставкова, жаба озерна, жаба зелена, жаба ара тощо.
Згщно сучасноТ ландшафтноТ карти УкраТни [7] територiя м. Херсона належить до класу рiвнинних Схiдноевропейських ландшафтiв, типу степових, пщтипу пiвденностепових. Бiльша частина мюта знаходиться на правобережж в межах Бузько-ДнтровськоТ лесовоТ рiвнинини з темно-каштановими солонцюватими Грунтами i глеесолодями подiв в минулому пiд типчаково-ковиловою рослиннiстю та подовими луками. Незначна частина мюта на лiвобережжi знаходиться в межах заплавних ландшафлв НижньоднтровськоТ терасово-дельтовоТ рiвнини з лучними, лучно-болотними та болотними фунтами пщ лучною та болотною рослиннютю.
Бтьш детально дослщжувалися сучаснi ландшафти територи м. Херсона як комплексу природноТ та господарськоТ пщсистем. В межах природноТ пщсистеми ландшафлв Бузько-ДнтровськоТ лесовоТ рiвнини нами бiли видiленi долинно-заплавнi комплекси, представлеш урочищами низькоТ та високоТ заплав. Висота низькоТ заплави не перевищуе 0,5 м, висока заплава, створена штучно, в результат намивання рефулiрованного кварцового шску або насипання мшеральних вiдходiв промислових пiдприемств, твердих побутових вiдходiв, залишкiв будiвництва та мюцевих футчв висота ТТ досягае 4-6 м. Низька заплава складена алювiальними дрiбнозернистими i мулистими шсками з прошарками мулiв i суглинш в верхнiй частинi i середньозернистими i мулистими пiсками з включеннями погано окатаноТ гальки сарматського вапняку i кристалiчних порiд в нижнш частинi з лучними, лучно-болотними та болотними фунтами пщ лучною та болотною рослиннютю. Висока заплава намивна складена алювiальними дрiбнозернистими кварцовими шсками з одиничними включеннями гравш кварцу з лугово-темно-каштановими Грунтами з фрагментарним розповсюдженням луговоТ рослинностi. Висока заплава насипна складена алювiальними дрiбнозернистими кварцовими пiсками з одиничними включеннями гравш кварцу та мiнеральними промисловими вщходами пiдприемств, залишками будiвництва з лугово-темно-каштановими фунтами з фрагментарним розповсюдженням луговоТ рослинностк Яружно-балковi комплекси представлеш урочищами ярiв та балок. Яри складеш алювiально-делювiальними лесами та лесоподiбними суглинками зi змитими темно-каштановими солонцюватими фунтами з фрагментарною типчаково-ковиловою рослиннютю. Балки складеш алювiально-делювiальними лесами та лесоподiбними суглинками з темно-каштановими солонцюватими фунтами пщ типчаково-ковиловою рослиннютю. В м. Херсош значна ктькють балок е похованими. Потужнють насипу в цих балках може досягати 6 м. Саме ця територiя може становити небезпеку господарським об'ектам, розташованим в Тх межах, адже юнуе загроза виникнення зсувiв. Вододiльно-пагорбовi комплекси представлеш урочищами плоских вододтьних поверхонь, пологих схилiв, схилiв середньоТ крутизни, крутих схилiв та поду. Плосм вододiльнi поверхнi майже вирiвнянi або мають нахил до 3°, складеш еолово-делювiальними лесами та лесоподiбними суглинками зi змитими темно-каштановими Грунтами пщ типчаково-ковиловою рослиннiстю. Пологi схили (3°-9°), складенi еолово-делювiальними лесами та лесоподiбними суглинками з темно-каштановими слабосолонцюватими фунтами пщ типчаково-ковиловими степами. Схили середньоТ крутизни (9°-18°), складенi еолово-делювiальними лесами i лесоподiбними суглинками з темно-каштановими солонцюватими фунтами пщ типчаково-ковиловими степами в комплеш з рослиннiстю глинистих вщслонень. Крутi схили (>18°), складеш еолово-делювiальними лесами i лесоподiбними суглинками з виходами верхньопонтичного вапняку iз змитими темно-каштановими фунтами пщ типчаково-
ковиловими степами в комплекс з рослиннютю вапнякових вщслонень. Карта природно' пщсистеми представлена на рис. 1.
Рис. 1. Природна пщсистема сучасних ландшафт1в м. Херсона
Господарська пiдсистема представлена наступними комплексами: сельбищним, промисловим, комунальним, рекреацшним, середовищеутворюючим, культурним, лiнiйно-дорожним i тафальним. Сельбищний включае в себе одно- i малоповерхову забудову з присадибними дтянками або без них, широко розповсюджену на лiвому березi у виглядi водноспортивних споруд та дачних дтянок, а також на правобереж^ в iсторичнiй центральнiй частит мюта, район «Млинiв», «Военка», «ХБК» та iн. Багатоповерхова забудова найбтьш характерна для так званих спальних райошв: Шуменського та Таврiйського. Промисловий комплекс представлений пщприемствами рiзних галузей промисловосп, провiдними з яких е машинобудування та металообробка, паливна, хiмiчна, харчова та легка. Найнебезпечшшими е пщприемства першого класу небезпеки: АТ «Херсоннафтопереробка», яке в данний час закрито на реконструкцш, а також Асфальтобетонний завод. До комунального вщносяться мюький полiгон твердих побутових вiдходiв, очиснi споруди, АТП, АЗС, СТО, гараж1, склади i бази. Рекреацшний представлений - рiзними закладами вщпочинку та оздоровлення. Середовищеутворюючий - зеленими зонами загального користування та спецпризначення. Лшшно-дорожний представлений автодорогами 1-3 класу, залiзничними шляхами та нафтопроводом. Культурний включае пам'ятки мютобудування та арх^ектури. Тафальний представлений шютьма мюькими кладовищами з традицiйними захороненнями. Фрагмент карти господарськоТ пiдсистеми представлений на рис. 2.
Отриман карти природноТ та господарськоТ пiдсистем послужили основою для створення карти сучасних ландшаф^в м. Херсона. Фрагмент ^еТ' карти приведений на рис. 3.
Висновки
У результат проведеного дослщження вперше була створена карта сучасних ландшафлв м. Херсона масштабу 1:10 000. В основi якоТ' лежить характеристика компонентно'' структури мюьких ландшафтiв. Реконструк^я генетико-морфологiчноТ' структури природноТ' пiдсистеми на рiвнi мiсцевостей i урочищ та характеристика господарсько'' пiдсистеми згiдно генерального плану м. Херсона. На основi картографiчного методу дослiдження були створен попереднi карти природно' i господарсько'' пiдсистем сучасних ландшафтiв, а також комплексна карта сучасних ландшаф^в м. Херсона.
Рис. 2. Господарська пщсистема м. Херсона (фрагмент)
Отримана карта дозволить бтьш детально вивчити взаемозв'язки мiж природною та господарською складовими сучасних ландшафлв м. Херсона, зокрема з фрагменту видно розмщення одно- i малоповерховоТ забудови i промислових пiдприемств в межах похованоТ балки, становить небезпеку через загрозу виникнення зсувiв. ^м того, розташування на крутих схилах адмшютративноТ будiвлi (ХерсонськоТ обласноТ ушверсально'Т бiблiотеки iм. Олеся Гончара) також становить небезпеку, адже тут також можливi зсуви.
Також отриман результати допоможуть у вирiшеннi актуальних проблем оптимiзацiТ' функцiональноТ структури мiста, збереженн елементiв природного середовища, рацiональному плануванн його забудови, запобiганню виникнення i лiквiдацiТ наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру тощо. Стане пщфунтям для подальших дослiджень мюьких ландшафтiв та сприятиме створенню великомасштабного ландшафтного плану м. Херсона.
Лiтература
1. Бойко М. Ф. Природа херсонськоТ област1. Ф1зико-географ1чний нарис. / М. Ф. Бойко. - КиТв: Ф1тосоцюцентр, 1998. - 120 с.
2. Географ1я Херсонщини / [I. О. Пилипенко, Д. С. Мальчикова, С. Л. Срмакова, М. М. Руденко та ш.]. - Херсон: ПП Вишемирський В. С 2009. - 221 с.
3. Головне управлЫня статистики у Херсонсьш област1 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ks.ukrstat.gov.ua/content/view/139/238/.
4. Гродзинський М.Д. П1знання ландшафту: мюце I прост1р / Гродзинський М.Д. - К.: ВПЦ КНУ ¡м. Т.Г. Шевченка, 2005. - Т.1. - 2005. - 416 с.
5. Гродзинський М.Д. П1знання ландшафту: мюце I прост1р / Гродзинський М.Д. - К.: ВПЦ КНУ ¡м. Т.Г. Шевченка, 2005. - Т.1. - 2005. - 416 с.
6. Денисик Г. I. Репональне антропогенне ландшафтознавство. / Г. I. Денисик, О. В. Т1мець. Вшниця-Умань, 2010. - 170 с.
7. Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты: очерки антропогенного ландшафтоведения. / Ф. Н. Мильков. - М. : Мысль, 1973. - 224 с.
8. Нацюнальний атлас УкраТни / [гол. ред.: Л. Г. Руденко]. - К.: ДНВП «Картограф1я», 2008. - 440 с.
Рис. 3. Карта сучасних ландшафт1в м. Херсона (фрагмент)
9. Николаев В.А. Природно-антропогенные ландшафты (сельскохозяйственные и лесохозяйственные) / Николаев В.А., Копыл И.В., Сысуев В.В. - М.: Географический факультет МГУ, 2008. - 158 с.
10. Отчет Южно-Украинской гидрогеологической партии по результатам за 1993 - 1999 года // Причерноморское государственное гидрогеологическое предприятие. - Херсон, 1999. - 196 с.
11. ОфЩмний сайт м. Херсона [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.city.kherson.ua/.
12. Пал1енко В. П. Сучасна геодинамка рельефу УкраТни. / [В. П. Пал1енко, А. В. Матошко, М. С. Барщевський, Р. О. Спиця та ш.]. - КиТв: Наукова думка, 2005. - 267 с.
13. Позаченюк Е. А. Современные ландшафты Крыма и сопредельных акваторий. / Е. А. Позаченюк. -Симферополь, Бизнес-Информ, 2009. - 672 с.
14. Позаченюк Е. А. Экологическая експертиза: природно-хозяйственные системы. / Е. А. Позаченюк. -Симферополь: Бизнес-Информ, 2006. - 473 с.
15. УкраТна з космосу: атлас дешифрованих зшмгав територп УкраТни з косм1чних апарат1в / [наук. редкол.: В. I Лялько, О. Д. Федоровський]. - КиТв, 1999. - 36 с.
16. Херсон. Коригування генерального плану // Херсонська мюька рада. - КиТв, 2010. - 145 с.
17. Чепурко Н.Л. Подходы к типологии природно-хозяйственных систем по характеру их участия в круговороте вещества / Чепурко Н.Л. // Вопр. геогр. - 1981. - Вып.117.
18. Швебс Г.И. Концепция природно-хозяйственных территориальных систем и вопроссы рацюнального природопользования / Швебс Г. И. // География и природне ресурсы. - 1987. - №4. - С.30-38.
Аннотация Т. Ю. Бобылева Картографирование современных ландшафтов (на примере г. Херсона). В
статье рассматриваются особенности структуры современных ландшафтов г. Херсона как комплекса природной и хозяйственной подсистем и осуществляется их картографирование
Ключевые слова: современные ландшафты, картографирование современных ландшафтов, карта современных ландшафтов г. Херсона.
Abstract. T. U. Bobyleva Mapping of modern landscapes (on the example of Kherson city). The article deals with the peculiarities of modern landscape structure of the city of Kherson as a complex of natural and anthropogenic subsystems and its mapping is made.
Keywords: modern landscapes, mapping of modern landscapes, map of modern landscapes of the city of Kherson.
Поступила в редакцию 28.01.2014 г.
