CC BY
11УДК 911.375 Хаецький Г. С.
Особливост'1 процессе як визначають динамику внутр1шньоаквальних антропогенних ландшафт1в водосховищ i ставюв Подтля
Вшницький державний педагопчний ужверситет iMeHi М. Коцюбинського, м. ВЫниця e-mail: gs_khaetsky@ukr.net
Анота^я. Динамiку внутрiшньоаквальних антропогенних ландшафтiв Подлля визначають внутршньоводойменн процеси, стан ландшафтiв суходолу i прояв взаемоди мiж ними. Як результат, вдбуваються зм/'ни площ i меж ландшафтних комплекс/в ставкв i водосховищ.
Ключовi слова: внутр/шньоаквальнi антропогенн ландшафти, сум/жнi ландшафти, динам/ка ландшафт/в, процеси.
Подтля - регюн, водн ресурси якого здавна активно й рiзнобiчно використовувались, що призвело до трансформаци рiчковоТ мережi й виникнення антропогенних водойм: водосховищ i ставмв. Сучаснi риси водних антропогенних ландшаф^в зумовленi природними умовами таiсторико-географiчними особливостями господарського освоення поверхневих вод регюну. Взаeмодiя водосховищ i ставш з ландшафтами сумiжних територiй визначаеться розвитком парадинамiчних зв'язкiв, що е важливою причиною формування внутрiшньоаквальних антропогенних ландшаф^в, тому кожна антропогенна водойма мае своТ специфiчнi внутрiшнi особливостк Еволюцiйний розвиток ставкiв i водосховищ показуе, що площi i межi Тх внутрiшньоаквальних ландшафтних комплексiв поступово й постшно змiнюються. Зараз постала нагальна проблема вивчення причин, як лежать в основi динамiки внутршньоаквальних антропогенних ландшафтiв ставкiв i водосховищ. 1'х динамiка - досить складна проблема у системi загальноТ динамки ландшаф^в i вивчена недостатньо. Особливо це стосуеться динамки внутршньоаквальних ландшафтних комплешв штучно створених водойм.
Складнють ^еТ проблеми полягае не лише у ТТ недостатнiй вивченостi, але й рiзним пiдходом дослiдникiв щодо самого поняття "динамка ландшафту" (Ф. М. Мтьков [3], В.Б. Сочава [7], А.Г. 1саченко [2], 1.1. Мамай [4] та шш^. Найбтьш розповсюдженою точкою зору щодо динамки ландшаф^в е поняття про змшу властивостей ландшафту в результатi його функцюнування та розвитку. Трактування динамки ландшафту в кшц ХХ ст. набуло бтьш вузького значення, i за динамiкою були залишенi лише зворотн змiни, що вiдбуваються в межах одного iнварiанту. А.Г. 1саченко пiдкреслюе, що "всi зворотнi змши ландшафту утворюють його динамiку, тодi як безповоротнi змiни складають суть його розвитку"[2].
Дослiджуючи процеси, ям вiдбуваються в межах акваторiТ ставмв та водосховищ Подiлля, виявилось, що динамка - це змша площ, розмiрiв i глибин внутрiшньоаквальних антропогенних ландшаф^в в процесi функцiонування та розвитку антропогенних водойм. Динамка базуеться на функцюнальних, просторових та структурних змшах, що проходять у внутршньоаквальних комплексах. Процеси, ям визначають Тх динамку, завжди вираженi напрямом розвитку, обмеженого в часк Загалом, динамка вщображае направленiсть змiни внутрiшньоаквальних ландшаф^в.
Внутрiшньоаквальнi ландшафтнi комплекси ставкiв i водосховищ Подiлля мають досить високу динамiчну здатнiсть. Динамiчнi процеси (накопичення i перемiщення ерозiйного матерiалу) в них проходять по всш площi водного комплексу. Вони характеризуються рiзноманiтнiстю за характером, iнтенсивнiстю, напрямом i ландшафтоутворюючою здатнiстю.
За результатами польових дослщжень було виявлено, що процеси, ям визначають динамiку внутрiшньоаквальних антропогенних ландшафтних комплешв, ч^ко простежуються на вах таксономiчних рiвнях. В основi Тх лежать змiниландшафтних меж, а вщповщно й площ, всерединi ставш i водосховищ, якi можуть бути поступовими, швидкими або пульсуючими [6].
Характерним наслщком динамiчних процесiв в межах антропогенних водойм Подтля е поступовi змши межвнутршньоаквальних антропогенних ландшафтних комплешв. Головним показником цих змш е зменшення площ одних урочищ (глибоководних) i збтьшенням iнших (мтководних) пiд впливом як природних, так i антропогенних чинникiв. Серед природних причин головна роль належить процесам замулювання та заростання. Антропогенний вплив ще бтьше посилюе вище згадан процеси. Це може бути стьськогосподарське освоення схилiв сумiжних ландшафтiв, заплавних територш, посилення рекреацiйного навантаження, забруднення промисловими вщходами тощо.
Швидкi змши меж внутршньоаквальних антропогенних ландшафтiв вщбуваються в результатi прояву ерозiйних, зсувних, карстових процеав, якi е результатом посилення антропогенного навантаження.
Пульсуючi змши меж внутршньоаквальних комплексiв антропогенних водойм найчаслше обумовленi клiматичними змiнами, ям викликанi ритмiчними явищами, що порушують врiвноважений стан антропогенних водойм. Це, як правило, пщняття рiвня води весною к рiдше, восени, зниження рiвня води влiтку. Антропогенним чинником тут е перюдичне спускання ставш риболовецькими господарствами, реконструк^я ставкiв i водосховищ.
Структурна динамiка внутрiшньоаквальних ландшаф^в характерна для всiх типiв антропогенних водойм Подтля. Пщ структурною динамкою розумшть змiни у морфологiчнiй будовi ландшафтiв
всередин водосховищ i ставкiв. Особливiстю структурно!' динамки е ТТ' агресивний i регресивний характер, тобто вiдбуваеться поступальна змша структури внутрiшньоаквальних антропогенних комплешв вiд простого до складного i навпаки [5, 6]. Складнiсть чи простота залежать вщ морфологiчноТ будови днища водойм, внутршньоводойменних процесiв i особливостей антропогенного впливу.
Часова динамка - одна з функцюнальних змш у системi внутрiшньоаквальних ландшафтiв ставш i водосховищ. Часова динамiка тут вщображена процесами функцiонування, якi досить рiзноманiтнi i носять, як правило, ритмiчний характер. Найбiльш чiтко простежуються добовi, сезоннi та рiчнi ритми. Кожен iз вище згаданих ритмiв характеризуеться своТ'ми особливостями, що в першу чергу стосуеться обмшу енергш, речовин та iнформацiТ внутрiшньоаквальних комплешв антропогенних водойм [5].
^матична динамка виражена сезонними змшами надходження сонячноТ радiацiТ, що призводить до коливання температурного й газового режимiв, хiмiчного складу води, створюючи свого роду "пдро^мат" ставкiв i водосховищ та Т'х внутрiшньоаквальних ландшафтних комплексiв. Пдро^матичш особливостi сприяють формуванню органiчного св^у водойм.
Загалом, динамiка внутрiшньоаквальних антропогенних ландшаф^в, це змiна Т'х стану, що вщображаеться черезморфометричнi особливостi, структуры i динамiчнi властивостi ландшафтiв на певному вiдрiзковi Т'х функцiонування та розвитку. Стан внутршньоаквальних ландшафтiв ставш i водосховищ залежить вiд штенсивносп динамiчних процесiв, що визначаються особливостями функцюнування та розвитку антропогенних водойм. Для них характеры там властивосп, як добова, сезонна i рiчна динамiка.
Польовi дослiдження процесiв, ям вiдбуваються у внутрiшньоаквальних антропогенних ландшафтах Подтля показують, що вони вщображають рiзнi стадп Т'х розвитку. Кожна стадiя це „сходинка" в еволюцшному процесi, коли настае змiна одного iнварiанту iншим, тобто глибоководний ландшафтний комплекс трансформуеться в мiлководний, мтководний в водно-болотний. Усiм водоймам притаманний ряд змш, починаючи iз Т'х зародження до повноТ трансформаци. Неможливо, щоб природним шляхом водно-болотний ландшафт перейшов у мiлководний чи глибоководний. Лише iз втручанням людини (штучним поглибленням ложа водойми) такий процес стае можливим. Отже, у антропогенних водоймах визначаеться однонаправлений еволюцшний шлях розвитку, i лише iз втручанням людини еволюцшний процес може знову розпочинатись iз початкових етатв формування внутршньоаквальних ландшафтiв.
Еволюцiйнi процеси у внутршньоаквальних ландшафтах водосховищ i ставш визначають ряд стадiй свого розвитку:
Стадiя молодостi (становлення) внутрiшньоаквальних антропогенних ландшаф^в для антропогенних водойм Подтля розпочинаеться iз заповнення водою створено'' котловини, i тодi встановлюються первинш межi внутрiшньоаквальних урочищ, якi змшюються за рахунок прояву динамiчних процеав накопичення i перемiщення ерозiйного матерiалу. Пiд час стади молодостi вщбуваеться корiнна перебудова всiеТ структури природних зв'язш. На стади становлення характерними для прибережних внутршньоаквальних ландшафтних комплешв е абразшш та ерозiйнi процеси, в фунтовому комплекс переважають первинш фунти, фiтоценотичнi угруповання ще не набули стшкого розвитку видового складу, не стаб^зувались межi рiзних рослинних угруповань.
Ця стадiя характеризуеться змшами у енерго- i масообмiнi в ландшафтних комплексах водойм, трансформаци взаемозв'язш природних компонентiв, швидкою змiною морфолопчних характеристик акватори пiд впливом процеав замулювання. З наближенням до завершення стади становлення, формуються й стабiлiзуються характернi для нових умов специфiчнi фiто- i зооценотичнi угруповання.
Стадiя зрiлостi або стабiлiзацiТ процесiв у внутршньоаквальних антропогенних ландшафтах на ставках i водосховищах Подiлля, як правило, тривае довше, шж попередня. На цш стади проходить переформування прибережних вщмтин i настае активний процес закртлення берегiв вищою водно-болотною рослиннiстю. Прибережнi внутрiшньоаквальнi ландшафтнi урочища ставш i водосховищ набувають врiвноваженостi як в планi, так i в профiлi. Особливiстю перiоду зртосп е збалансованiсть природних процесiв, складаеться враження припинення якюних змiн. lнодi такi змiни зовнi не помпж протягом десяткiв рокiв. В цей час зростають площi вторинних мулистих вiдкладiв. Формуються стiйкi водно-болотнi ландшафты комплекси, як складова частина внутршньоакальних антропогенних ландшафтних комплешв, з ч^ко вираженими межами водно-болотноТ рослинностi: комишу, очерету, рогозу, осоки.
Стадiя старост характеризуеться процесами значного замулювання уах дiлянок внутрiшньоаквальних антропогенних ландшафтiв водосховищ i ставкiв Подiлля. Зростають товщi алювiальних i делювiальних вiдкладiв, вщбуваеться майже повне заростання ставш та водосховищ водно-болотною рослиннютю. В цей перюд попршуеться газовий режим водних товщ внутршньоаквальних ландшафтiв, i, як результат, зменшуеться ктькють риби. Прибережн водно-болотнi ландшафтнi комплекси поширюються на значну (50-70%) частину ложа ставш i водосховищ. Ус мтководдя зазнають повноТ трансформаци i переходять в ранг водно-болотних ландшафлв. Глибоководн урочища трансформуються в мiлководнi.
На вщмшу вiд водосховищ внутрiшньоаквальна ландшафтна структура ставш не така рiзноманiтна. Ставки займають нижчий таксономiчний рiвень, але як i водосховища, вони включають в себе ряд урочищ (глибоководдя, глибоководдя окраТ'н та мтководдя), ям визначають внутршньоаквальну структуру водойм i проходження процесiв в Т'х межах [1].
Отже, кожна стадiя формуваннявнутршньоаквальнихпандшафтв антропогенних водойм Подтля характеризуеться наявнютю певних умов та чинниш, пiд впливом яких проходить розвиток динамiчних процесiв в Т'х межах.
Динамiчнi процесивнутрiшньоаквальних антропогенних ландшафтв Подiлля проходить у тюному взаемозв'язку i3 сумiжними ландшафтами суходолу. Вплив ландшафлв суходолу проявляеться через змши у внутрiшньоводойменних процесах i гiдрологiчному режимi ставкiв та водосховищ. Найяскравшим прикладом у цiй взаемоди' е надходження й накопичення ерозшного матерiалу в антропогенних водоймах. Як результат подальшого розвитку - замулювання й заростання ставш та водосховищ водно-болотною рослиннютю. З цiеï причини змшюеться внутрiшньоаквальна ландшафтна структура водойм (зменшуються площi глибоководних дiлянок, збтьшуються площi мiлководь, змiнюються Т'х меж^ з'являються водно-болотнi антропогеннi ландшафти).
Трансформащя внутрiшньоаквальних антропогенних ландшафтiв, як один з важливих проявiв динамiчних процеав в межах акватори ставш i водосховищ, у ландшафти суходолу складаеться з таких етатв:
1. Створення антропогенно!' водойми з формуванням внутршньоаквальних антропогенних ландшафтних комплешв: глибоководдя, глибоководдя перехщноТ' зони, центрального мтководдя, прибережного мтководдя.
2. Внутршньоаквальш антропогенш ландшафты комплекси (Т'х меж^ залишаються майже без змш, але у верхiв'ï водойми розпочинаеться формування водно-болотних ландшафтв iз появою водно-болотноТ' рослинносп: очерет, рогiз, комиш.
3. Вщбуваеться скорочення площ центрального глибоководдя та глибоководдя перехщноТ' зони за рахунок замулювання i занесення вщкладами як алювiального, так i ерозшного походження. Збтьшуються площi центрального i прибережного мтководь. Водно-болотш антропогеннi ландшафти поширюються вiд верхiв'я вздовж узбережжя в напрямi греблi. Можлива поява плаваючоТ' рослинностi.
4. Зникае урочище глибоководдя, яке трансформуеться в урочище глибоководдя перехщноТ' зони. Значно зростають площi урочищ центрального i прибережного мтководь. Водно-болотш антропогенш ландшафти стають пануючими i займають вже бтьше 50% площi водойми.
5. Подальша трансформа^я внутршньоаквальних антропогенних ландшафтiв, спричинена штенсивним замулюванням, призводить до повного панування водно-болотних антропогенних ландшафтних комплешв iз фа^ями очерету, комишу, рогозу. В прибережнш дiлянцi та верхiв'ï пашвними стають урочища осоково-злакового рiзнотрав'я.
6. Повна деграда^я внутрiшньоаквального антропогенного ландшафтного комплексу. Переважають осоково-злаковi рiзнотрав'я iз залишками фацiй очерету i рогозу на перезволожених дтянках. З'являеться рiзнотравно-злаково-осоковий комплекс.
7. Цiлковита замiна внутршньоаквального та водно-болотного антропогенних ландшафтних комплешв на ландшафти суходолу iз характерною рiзнотравно-злаково-осоковою рослиннiстю з подальшим витюненням осоки. Надалi можливе розорювання i використання пщ сiльськогосподарськi угiддя [1].
У функцюнуванш внутрiшньоаквальних антропогенних ландшафлв ставкiв i водосховищ простежуються певш закономiрностi, якi виявляються у сезонних змшах надходження сонячноТ' радiацiï, температурного i газового режимiв, хiмiчного складу води, що вщображаеться у формуванш своерщного гiдрологiчного клiмату антропогенних водойм.
Внутршньоаквальш ландшафтнi комплекси знаходяться у постшному розвитку тому, що процеси, ям проходять у водоймах, школи не припиняються, навiть якщо вони не простежуються зовшшньо. Тому можна стверджувати про певний стан внутршньоаквальних антропогенних ландшафтiв в iснуючий промiжок часу, що вiдображений у структура морфологiï, проявi внутрiшньоводойменних процесiв, тобто функцюнуванш водосховища або ставка.
1нтенсивнють прояву гщролопчних процесiв у антропогенних водоймах, ям визначають формування внутршньоаквальних ландшафтних комплексiв, Тх динамiку, залежить вщ швидкостi ерозiï береговоТ' лшп, ерозiйних процесiв суходолу, що призводить до прояву рiзноï iнтенсивностi замулювання. В свою чергу, замулювання ставш та водосховищ впливае на рiвень прояву гщролопчних процеав в них. Тобто формування внутр^ньоаквальних антропогенних ландшафтних комплешв i Тх динамка тюно пов'язаш iз процесами, ям проходять в межах прилеглих територш. Так, наприклад, внутршньоаквальш ландшафти ставкiв, ям знаходяться в оточеннi польових ландшафтв, значно швидше замулюються внаслiдок розвитку ерозшних процесiв на Т'х територiях. Крiм того, швидкiсть процесiв замулювання залежить вщ розмiрiв антропогенних водойм.
У водосховищах процес замулювання морфолопчно неоднорщних внутрiшньоаквальних ландшафтних комплексiв та вирiвнювання ложа проходить повiльнiше, тому що потрiбна трансформацiя великих об'емiв речовин. На початкових етапах штенсившше вiдбуваеться замулювання урочищ глибоководноТ русловоТ' частини i пониження ложа водосховищ.
Ще однiею особливiстю прибережних внутр^ньоаквальних комплексiв водосховищ на початку Тх створення е процес абрази, що призводить до обвалювання берепв i прискорюе Тх замулювання. Наприклад, при створенш Ладижинського водосховища протягом перших рош юнування проявлялась iнтенсивна абразшна дiяльнiсть, коли щороку береги вщступали на кiлька метрiв (особливо лiвий берег, в нижнiй частинi водосховища). Надалi замулювання внутрiшньоаквальних ландшафтних
комплешв водосховищ залежить вщ проходження гщролопчних i г1дродинам1чних процес1в водойм та характеру впливу ландшафт1в сум1жних територш.
Кр1м того, особливост1 вс1х процеав, як1 проходять у ставку чи водосховищ^ визначаються ступенем затоплення р1чковоТ долини, морфолог1ею п1дводного рельефу, станом проточносп, особливостями експлуатаци тощо.
Тепер процеси замулювання внутр1шньоаквальних ландшафт1в антропогенних водойм Подтля набули нового розвитку у зв'язку з штенсивним використанням прилеглих ландшафт1в суходолу пщ присадибн д1лянки, де вплив антропогенних чинниш прискорюе прояв ероз1йних процес1в, особливо це стосуеться примюьких район1в. Так1 територи знаходяться вздовж р1чок П1вденний Буг, Вишня, Згар, Десна та шших у В1нницьк1й област1; р1чок П1вденний Буг, Вовк, Случ, Горинь, Смотрич в Хмельницькш област1; р1чок Серет, Гнезна, Стрипа та шших у Терноптьськш област1.
1ншою важливою причиною, що викликае трансформац1ю внутр1шньоаквальних ландшафт1в водосховищ i ставк1в е змша р1вня води у них. Найбтьш штенсивно зм1ни у внутр1шньоаквальних антропогенних ландшафтних комплексах проходять на р1вн1 урочищ. Наприклад, у весняно-л1тнш пер1од у верх1в'ях ставк1в формуються досить значн д1лянки м1лководь (0,5-1,0 м) з водною рослиннютю i мулистим днищем. Тут в теплу пору року вщбуваеться 1нтенсивне прогр1вання, що сприяе швидкому зб1льшенню бюмаси. Восени i взимку ц1 урочища залишаються без води, якщо проводиться сезонне спускання водойм, а весною вони знову заповнюються. Так1 ритм1чн1 коливання, безперечно, несуть вщбиток на формуванн внутр1шньоаквальних ландшафт1в водосховищ i ставк1в.
В урочищах глибоководних дтянок трансформац1я внутр1шньоаквальних комплекс1в залежить вщ г1дродинам1чних, г1дрогеолог1чних i кл1матичних умов. Коливання р1вня води тут викликане в1тровим хвилюванням, 1нф1льтрац1ею та випаровуванням [6].
Для внутр1шньоаквальних антропогенних ландшафт1в характерн1 поступов1, швидк1 та пульсуюч1 зм1ни меж. Це знаходить свое вщображення в трансформацп площ всередиш антропогенних водойм, Тх структури та штенсивносп енерго- й масообм1ну. Одночасно, коли встановлюються меж1 внутр1шньоаквальних урочищ водойм, то фксуеться й юнуючий стан ландшафт1в ставк1в i водосховищ. Систематичн спостереження, проведен! на антропогенних водоймах Подтля, дали уяву про середньостатистичн параметри форм, розм1р1в, розмщення та структуру внутр1шньоаквальних комплекс1в, 'х динам1ку. Це дозволило встановити меж1 внутр1шньоаквальних ландшафт1в i, в1дпов1дно, можливють визначити специф1ку Тх просторово''' динамки.
Дослщженнями встановлено, що антропогенн1 водойми, як1 розташован1 в одному й тому ж природному райош, але приурочен! до р1зних тип1в мюцевостей, значно в1др1зняються за сво'ми внутр1шн1ми властивостями, а це накладае вщбиток на просторову i часову динамку всередиш урочищ водосховищ i ставш.
Суттеву роль в розвитку динам1чних процес1в внутр1шньоаквальних ландшафт1в в1д1грають антропогенн чинники. Разом 1з натуральними вони визначають швидкють динам1ки внутр1шньоаквальних ландшафтних комплешв ставмв i водосховищ. В одних випадках '''х прискорюють, в шших навпаки - уповтьнюють.
Лтература
1. Денисик Г. I. Водн антропогенн ландшафти Подтля / Г. I. Денисик,Г. С. Хаецький, Л. I. Стефанков. - Вшниця : Теза, 2007. - С. 46 - 60.
2. Исаченко А. Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование / А. Г. Исаченко. - М. : Высшая школа, 1991. - 336 с.
3. Мамай И. И. Динамика ландшафтов (Методы изучения) / И. И. Мамай - М.: Изд-во МГУ, 1992. - С. 108 - 112.
4. Мильков Ф. М. Воронежское водохранилище : комплексное изучение, использование и охрана / Ф. М. Мильков, А. Н. Нестеров. - Изд-во ВГУ. - 1986. - С. 15 - 21.
5. Михно В. Б. Ландшафтные особенности водохранилищ и прудов Воронежской области / В. Б. Михно,
A. Н. Ширинкин. - Воронеж, 1999. - С. 58.
6. Михно В. Б.Ландшафтно-экологические особенности водохранилищ и прудов Воронежской области /
B. Б. Михно, А. И. Добров. - Воронеж : ВГПУ, 2000. - 185 с.
7. Сочава В. Б. Введение в учение о геосистемах / В. Б. Сочава. - Новосибирск, 1978. - 318 с.
Аннотация. Г. С. Хаецкий Особенности процессов, которые определяют динамику внутриаквальных антропогенных ландшафтов водохранилищ и прудов Подолья. Динамику внутриаквальных антропогенных ландшафтов Подолья определяют процессы, происходящие внутри водоёма, состояние ландшафтов суши и проявление взаимодействия между ними. Как результат, происходит изменение площадей и границ ландшафтных комплексов прудов и водохранилищ.
Ключевые слова: внутриаквальные антропогенные ландшафты, смежные ландшафты, динамика ландшафтов, процессы.
Abstract. G. S. Khaetsky Specifics of the processes that define the dynamics of intrawater anthropogenic landscapes of water reservoirsandponds of Podolya. The dynamics of internal areas of water anthropogenic landscapes of Podillia is determined by processes, which take place in the middle of reservoirs, state of landscapes of off-shore territories and display of co-operation, between them. ^s a result, there are the changes of areas and scopes of landscape complexes of ponds and storage pools.
Keywords: intrawater anthropogenic landscapes, contiguous landscapes, dynamics of landscapes, processes.
Поступила в редакцию 29.01.2014 г.
