CC BY
85УДК 911.5:355 (477.63) Семеряга О. П.
Анал1тичний огляд методов досл'дження белгеративний ландшафтов
Днтропетровський нацюнальний уыверситет iMeHi Олеся Гончара, м. Дыпропетровськ e-mail: zaslavskaya.o@mail.ru
Анотаця. Ландшафти, що створенi nid час военных дй - це складнi природно-антропогенн1 системи,розвиток яких залежить eid природных та соцально-господарських чинникв. 1х досл1дження -традицйна проблема, що не втрачае свое¡' актуальност1 i постйно набувае нових напрямкв та можливостей вивчення. В статт/' видлено чинники, що зумовлюють динамку фунщонування белгеративних ландшафтв, розкрито та проанал1зовано методи, принципи та п/'дходи до досл1дження белгеративних ландшафт1в Дн1пропетровськоГ областi., що складають методичн засади ¡х досл1дження.
Ключовi слова: белгеративн1 ландшафти, Днтропетровська область, методи досл:дження, принципи досл/'дження, п/'дходи.
Вступ
У зв'язку з вдосконаленням та поглибленням природоохоронноТ дiяльностi i посиленням впливу людини на оточуюче середовище все бшьшоТ актуальност набувае проблема дослщження бел^еративних ландшаф^в. У порiвняннi з шшими антропогенними ландшафтами процес дослщження бел^еративних ландшаф^в дуже складний та багатогранний, ^ окрiм загальноприйнятих теоретичних методiв i методик мае використовувати методику природничих, еколопчш, юторичш, археолопчы, шженерни, сусптьн та методи шших наук. Розглянемо наразi географiчнi та пов'язаш з ними ландшафтознавчi методи, що у сукупност е найбтьш комплексними i дозволяють дослiдити сутнють белiгеративних ландшафтiв, з чого i формуеться мета даноТ роботи - визначення, впровадження та обфунтування основних методiв, принципiв та пiдходiв до дослщження бел^еративних ландшафтiв.
Питання теорп i практики дослiдження антропогенних ландшаф^в висвiтленi у працях В.1. Булатова [1], Г.1. Денисика [2 - 6], Ф.М. Мтькова [14, 15] та ш. Питання методики ландшафтних дослiджень белiгеративних об'ектiв розроблено недостатньо. Частково питання методики дослщження бел^еративних ландшаф^в ПравобережноТ УкраТни розглядав загалом Г. I. Денисик [2, С. 26 - 29]. Детального вивчення, як i використання пiдходiв, принцишв i методiв дослiджень белiгеративних ландшаф^в немае до цього часу. Хоча, як зазначае Ф. М. Мтьков «...багато вже розроблених методик вивчення природних ландшаф^в залишаються в силi i при вивченнi антропогенних комплешв» [15, С. 25].
Результати дослщження
Бел^еративш ландшафти зобов'язанi своТм виникненням людиш, проте створюються вони в конкретних фiзико-географiчних умовах i тюному взаемозв'язку з наявними натуральними ландшафтами. Ц антропогеннi ландшафти створенi в процес господарськоТ дiяльностi, що розвиваються пiд впливом вiдповiдних фiзико-географiчних умов i процесiв, у тiсному взаемозв'язку з прилеглими територiями. Функцiонування i динамiка геосистем ушкоджених вiйною територш залежить, зокрема, вiд активностi природно-антропогенних процеав. 1х спектр визначаеться специфкою землекористування та iнших антропогенних впливiв у межах певного класу бел^еративного ландшафту. На вiдмiну вiд природних територiальних систем, белiгеративнi антропогеннi системи мають особливий режим iснування, що вщображаеться у виглядi трансформацп компонент, так i геосистем в цтому. Серед чинникiв, якi зумовлюють динамку функцюнування белiгеративних ландшафтiв, можна видтити чотири групи:
1. Мехашчш - ландшафти розвиваються унаслiдок проведення забудови та стьськогосподарських робiт, що передбачають мехашчне, завбачене певним технолопчним процесом, перемiщенням вiдкладiв та грун^в людиною;
2. Геодинамiчнi - пов'язаш з активнютю сучасних природно-географiчних процеав, перемщенням i трансформуванням вiдкладiв;
3. Геохiмiчнi - проявляються унаслiдок перерозподту, мiграцiТ, накопичення i винесення хiмiчних та радiоактивних елементiв, розвитку процеав геохiмiчного забруднення;
4. Бюгены - виникають як у результат природного, так i техногенного впливу, зумовлен процесами природного вщновлення i рекультивацп бiотичних компонентiв, створення нових бiогеоценозiв.
Цi групи чинниш вивчаються як традицiйними (геоморфологiчними. гщролопчними, фунтознавчими, ландшафтно-геохiмiчними) так i новп~шми (геоiнформацiйними, експериментальними, математичними) методами [20, С. 38 - 74].
Важливою особливютю вивчення белiгеративних ландшафтiв е врахування як природних, так i iсторичних чинникiв. Врахування природних чинниш дае можливiсть використовувати при вивченн белiгеративних ландшафтiв традицiйнi прийоми та методи: експедицшш, лiтературно-картографiчнi, геохiмiчнi та ^i [9]. Проте головними ц методи е в дослiдженнях власне антропогенних ландшаф^в, котрi розвиваються повнютю, або частково, пiд впливом процеав,притаманних тим природним (натуральним i антропогенним) ландшафтам, як були основою для бел^еративних ландшафтiв i залишаються фоновими в процеа Тх функцiонування. Разом i3 тим, застосування традицiйних методiв завжди вiдбуваеться з урахуванням генезису антропогенних комплешв. Традицiйнi методи дослщжень белiгеративних ландшафтiв можна використовувати лише в процеа шзнання Тх як власне антропогенних ландшаф^в [2, С. 38].
Тривалий вплив антропогенних чинниш на формування й функцюнування бел^еративних ландшафтiв вимагае також використання в Тх дослiдженi специфiчних принципiв i методiв не лише ландшафтознавчих, але й сумiжних наук [21] При дослщжеш белiгеративних ландшафтiв ДнiпропетровськоТ област доцiльно використовувати наступнi методи: ландшафтознавчого аналiзу, системний, статистистичний, моделювання, картографiчний i картографiчноТ реконструкцiТ, систематизацiТ, порiвняльно-географiчного аналiзу, генетичний, натуральних аналогiв, аналiзу кiнцевих результатiв, лiтературно-картографiчний та групу iсторико-географiчних методiв.
Методологiчною основою вивчення бел^еративних ландшафтiв е ландшафтознавчий аналiз територiТ. Вiн здiйснюеться за допомогою унiверсального методу наукових дослiджень - системного. Французький географ Жаклш Божьо-Гранье наголошуе, що серед сучасних методiв географiчних дослiджень один мае особливу цшнють - це системний метод. Системний метод - це сукупнють уах методологiчних принципiв i положень, як дозволяють розглядати об'ект як систему (едине цте) як узгоджену дiяльнiсть всiх ТТ пiдсистем [11, С. 32 - 36.] Фактично вш полягае у подальшому розвитку дiалектичного методу i зводиться до того, що кожний об'ект розглядаеться як складне утворення, що, в свою чергу, складаеться iз рiзноманiтних блокв якi взаемодiють мiж собою.
Сутнють використання статистичного методу полягае у збор^ вивченнi та аналiзу матерiалiв статистичних управлiнь ДнiпропетровськоТ область Пiд час аналiзу динамiки та структури бел^еративних ландшафтiв застосовуеться групування та класифка^я за певними ознаками, що дае можливють виявити певн залежностi мiж взаемопов'язаними процесами.
Одним iз найважливiших, в арсеналi дослщжень бел^еративних ландшафтiв е картографiчний метод. Саме за його допомогою у поеднанн з шшими та просторовим аналiзом фiзико-географiчних та соцiально-економiчних явищ та процеав, нами створюються карти, як наочно вiдображають географiю бел^еративних ландшафтiв ДнiпропетровськоТ областi. Картографiчний метод застосовуеться як на етап пошуку шформацп, так i в процеа ТТ обробки. Зiстaвлення та вивчення рiзночaсових кaртогрaфiчних творiв дозволяе не лише виявити окремi белiгерaтивнi ландшафти та бел^еративш об'екти, а й юторичы умови Тх виникнення та функцюнування.
Застосування методiв моделювання е найдоцтьшшим i перспективним для прогнозування сценарпв розвитку та стaнiв порушених ландшаф^в. Тому Тм належить особливе мюце. Нaйбiльш використаним в даному випадку е картографування ландшафтних комплешв. Сучасн напрацювання щодо методiв рiзномaсштaбного картографування, використання сучасних програмних продук^в для створення прогнозних та оцшювальних карт на лaндшaфтнiй основi (В.С. Давидчук, В.Г. Линник та шшО, у тому чи^ лaндшaфтно-геохiмiчних карт (Л.Л. Малишева), при оргашзаци шформацп про ландшафти у виглядi баз даних i кaдaстрiв (В.С. Давидчук, Т.1. Божук) мають пiдстaви для подальшого розвитку i успiшного використання при побудовi базових та оцшювальних кaртогрaфiчних моделей лaндшaфтiв зон впливу техногенних об'ек^в. Актуальним е завдання розроблення динaмiчних прогнозних моделей природно-антропогенних процеав та еволюци белiгерaтивних ландшаф^в [19].
Для створення карт використовуеться метод кaртогрaфiчноТ реконструкцiТ. Мaтерiaли для складання генетичних рядiв карт беруться з фондiв рiзномaнiтних оргaнiзaцiй i установ, в aрхiвaх, музеях, давшх лiтерaтурних джерелах та iсторичних документах (картосхемах, лтописах, актах, спогадах, довщниках тощо). Використовуються також дaннi топоымки.
Доповнюючи кaртогрaфiчний метод, метод порiвняльно-геогрaфiчного aнaлiзу дозволив порiвняти динaмiку й структуру бел^еративних лaндшaфтiв в районах област для того, щоб виявити основы тенденци Тх розвитку, а також специфку трaнсформaцiйного процесу та його вплив на функцюнування територп у майбутньому.
Простежити ланцюг реакцш природного середовища на антропогенний вплив можна за допомогою генетичного методу. Його використання дае можливють встановити залежнють генетичноТ ролi
зовшшых (насамперед военних подiй) впливiв на белкеративш та iншi натуральнi i антропогенн ландшафти. [16, С. 88 - 91].
Порiвняльний метод натуральних аналопв допомагае з'ясувати подiбнiсть та вщмши антропогенних белiгеративних ландшафтiв з краще вивченими натуральними аналогами
Белкеративш комплекси, якщо ïx функцiонування не пщтримувати та не спрямовувати штучно, мають здатнiсть до саморозвитку. Впродовж вщповщного часу вони набудуть ознак натуральних ландшаф^в. Тому Тх школи складно вiдрiзнити вiд натуральних аналопв. В зв'язку з цим використовуеться метод порiвняння натуральних аналопв, який дозволяе встановити подiбнiсть i виявити вщмшносл мiж вивченими натуральними аналогами з Тх новоутвореними белкеративними комплексами [14].
Метод систематизации а саме класифкацп, використовуеться для класифiкацiï белкеративних ландшафтiв.
Ареографiчний метод вiдображае на карт ареали у виглядi суцтьних областей поширення або значкiв основних клаав i типiв белiгеративниx ландшафтв [3]. Ареографiчний метод е найбтьш перспективним при дрiбномасштабному вивченнi белкеративних ландшафтiв. Сутнiсть методу полягае у вщображенн на картi ареалiв (у виглядi суцiльниx областей розповсюдження або значив) основних класiв i пщклаав дослiджуваниx антропогенних ландшафтiв [9]. Масштаби 1:10000 - 1:25000 дозволяють вiдобразити ландшафтнi структури рангу фацш, типiв урочищ, типiв ландшафтних дтянок, типiв мiсцевостей, а в деяких випадках знаходять вщдзеркалення фрагменти тишв белiгеративниx ландшафтiв. Масштаби дрiбнiше за 1:50000 через високу розосередженють белкеративних ландшафтiв дають можливiсть вiдобразити на картах лише деяк комплекси найвищого рангу (тип ландшафту, клас ландшафту). У виборi способу вiдображення ареалу мае значення специфка об'екту i наявнють виxiдного матерiалу.
Один з методiв, що використовуеться при дослщженш белiгеративниx ландшафтiв, е метод аналiзу кiнцевиx результатiв. Вiн використовуеться у тому випадку, коли вщсутш або знищен виxiднi матерiали але е кiнцевi результати, вiдображенi у ландшафтних комплексах. Так, в результат пожеж1 можуть бути знищенi арxiвнi матерiали стосовно того чи iншого военного об'екту; це може бути спричинене також недосконалютю приладiв або недостовiрнiстю карт тощо. У таких випадках, аналiз кiнцевого результату, що часто знаходить свое вщображення у властивостях й структурi сучасних антропогенних комплешв, дае можливють частково виявити не лише чинники ïx формування, але й частково прослщкувати динамку розвитку, краще зрозум^и сучасну структуру. Часто результати такого аналiзу використовують i в прогнозуванш розвитку антропогенних процеав та военних ландшафтних комплешв. [6, С. 28].
Лiтературно-картографiчний метод. Попередне лiтературно-картографiчне ознайомлення з природою дослщжуваного району е необхщною умовою будь-яких польових дослщжень, при ландшафтознавчих - мае особливе значення [9]. Сутнють даного методу полягае у детальному аналiзi лiтературно-картографiчного матерiалу з метою виявлення ролi тих чи шших компонент у формуваннi белiгеративниx ландшаф^в. Лiтературнi джерела сприяють отриманню даних про об'ем, площу, морфолопю, генезис, форму та рельеф, категорш порщ (фунтосумЫ), под^, за якими утворилися ти чi iншi белiгеративнi об'екти, стан ïx збереження.
Щодо математичних методiв, то вони в тш чи iншiй формi, маючи на увазi кiлькiснi характеристики, застосовуються практично у вах природничих, точних i рядi соцiaльниx наук. Проте математичн методи тут допомiжнi, як i у всш фiзичнiй геогрaфiï [9].
Серед загальнонаукових особливо видтяеться група iсторико-геогрaфiчниx методiв. Белiгерaтивнi ландшафти в межах територп дослiдження були створеш у рiзнi iсторичнi перiоди. Вони е мaтерiaльним втiленням минулих юторичних епох та потребують використання даних методiв для бiльш детального вивчення.
Ми погоджуемося з думкою В.С. Жекулша [7] про те, що застосування власне юторичного методу в iсторико-геогрaфiчниx дослiдженняx поряд з шшими, розкривае цтюну картину розвитку територп в певний юторичний перiод. Вш допомагае нам у визнaченнi причин та фaкторiв, що зумовили виникнення белкеративних лaндшaфтiв, а також при вивченш стaдiй ïx розвитку аж до сучасного стану.
Значне мюце в нашому дослщженш займае метод ретроспективного aнaлiзу, який дозволяе здшснити реконструкцш ряду геогрaфiчниx явищ не шляхом виявлення генетичних зв'язкв, а на пiдстaвi встановлення зворотнього зв'язку. Застосування цього методу поряд iз загально-юторичним, допомагае виявити точнi дат про деяк белiгерaтивнi ландшафти дослщжуваного регюну, прив'язати ïx до мюцевосп, а також простежити стiйкiсть юнування даних об'ектiв. Ретроспективний aнaлiз е особливо продуктивним у поеднанн з археолопчними даними обстеження певноï територп.
Метод юторико-генетичних рядiв вiдобрaжaе динамку та юторш розвитку белiгерaтивниx ландшаф^в у певнi чaсовi промiжки. На перший погляд, застосування юторизму у ландшафтознавс^ не е новим. Разом з тим, в данш науц його активно начали використовувати лише наприкшц ХХ ст. Сучaснi белкеративш ландшафти складне й оригiнaльне поеднання умовно натуральних, похщних та антропогенних ландшафтних комплешв. ïx реальне шзнання можливе лише завдяки сумюному
розкриттю ютори военних подiй на територп областi та процесу поступового переходу натуральних ландшафтГв в антропогеннi. Такий пщхщ робить використання принципу юторизму нетрадицiйним. У минулому реальною основою сучасних белГгеративних могли бути не лише натуральш степовi але й будь-як iншi антропогеннi (промисловi, селитебш, тафальнi тощо) ландшафти.
Сутнiсть юторико-генетичного методу полягае у послiдовному розкритт властивостей, функцiй i змiн реальности що вивчаеться, в процесi ïï iсторичного руху. Саме це дозволяе нам щонайкраще наблизитися до вщтворення реально'!' ютори' формування та розвитку белГгеративних ландшафтiв Днiпропетровськоï областi, виявити причини, як вплинули на видтення окремих перiодiв та етапiв ïï формування.
Процес формування белiгеративних ландшафтiв Днтропетровсько''' областi можна прослiдкувати завдяки аналiзу даних археологiчних розкопок, лiтописiв, топографiчних описiв губернiй. 1сторико-археологiчний метод передбачае паралельний (сумюний) аналiз юторичних i археологiчних матерiалiв, белiгеративнi ландшафти - переважно немолодi утворення, тому 'х вивчення вимагае надзвичайно уважного аналiзу опублiкованих i рукописних лГтературних i картографiчних джерел (даних археолопчних розкопок, лiтописiв, хронiк, подорожних нотаток, статистичних, вшськово-статистичних, топографiчних опиав губернiй, тощо). Застосування iсторико-археологiчного методу дае можливють використовувати напрацювання сумiжних з ландшафтознавством наук, зокрема, юторично' географiï, iсторiï географiï, археологiï й ютори, топошмки, етнографГ'' тощо.
Загалом, пщ час iсторико-географiчних дослiджень у районах минулих военних дш варто використовувати принцип випереджувального вивчення. Вш фунтуеться на тому, що для оптимГзаци белiгеративних геосистем необхiдно мати вихщний «зрГз» еколопчно' ситуацiï, який послужить еталоном при обфунтуванш i здшсненш природоохоронних заходiв. Це дозволить ефектившше вирiшувати проблему взаемодiï мГж природними та антропогенними геосистемами в районах минулих военних дш. [8, С. 15 - 20.]
1сторико-порГвняльний метод дае можливють розкривати сутнють явищ i за подГбнютю i за розбГжнютю притаманних 'м властивостей, а також здшснювати порГвняння у просторГ й часi по горизонталГ i вертикалГ. Завдяки методу, нами був проведений аналГз особливостей розвитку Днтропетровсько''' обласп, властивостей подГбностГ у рГзнГ ГсторичнГ перГоди розвитку кражи в цтому.
1сторико-типолопчний метод використовуеться з метою розчленування цтого на частини, вивчення 'х i об'еднання в наукову картину юторично''' дшсностк Завдяки данному методу нами був зроблений розподт сукупност белГгеративних ландшафтГв на певнГ типи на основГ рГзних Гсторичних умов 'х виникнення й функцюнування.
1сторико-системний метод допомагае вщтворити Гсторичний процес формування белГгеративних ландшафтГв Днтропетровсько''' област у зв'язку Гз всесвГтньо-Гсторичним розвитком суспГльства (вшнами), бГльш поглиблено вивчити та систематизувати ГсторичнГ поди в регюш. Застосування методу зумовлено поглибленням Гсторичних дослщжень як Гз погляду цшюного охоплення юторично''' реальности що пГзнаеться, так i з погляду розкриття внутрГшнГх мехашзмГв функцГонування i розвитку рГзних суспГльно-Гсторичних систем. ДослГдження функцГонування та розвитку белГгеративних об'ектГв проводиться за допомогою структурно-функцГонального аналГзу.
У структурГ белГгеративних ландшафтГв, власне антропогеннГ ландшафти розвиваються пщ впливом процесГв, властивих тим природним ландшафтам, що були для них основою. У белГгеративних ландшафтах - це не зайнятГ пщ забудову схили, поля, дтянки люонасаджень, пустирГ тощо. У дослщженнях цих ландшафтГв застосовуються методи, притаманш лише для них, але у будь-якому випадку з урахуванням 'х антропогенно' ^енези. ТГсний взаемозв'язок белГгеративних ландшафтГв з натуральними визначаеться не лише тим, що натуральнГ - основа белГгеративних, але й тим, що белГгеративш на сьогодш часто е структурною складовою натуральних ландшафтГв бтьш високого рангу [б, С. 25].
Особливост теми дослщження потребують створення логГчно побудовано' методики, яка фунтуеться на комплексному пщходГ до вивчення певних явищ, об'ектГв та процесГв.
Загальну теоретичну основу регюнальних ландшафтознавчих дослщжень складае сукупнють наукових принцишв. У дослщженнях белГгеративних ландшафтГв доцтьно застосовувати традицГйнГ i специфГчш принципи [17, С. 32]. ТрадицГйнГ принципи переважають у дослщженнях натуральних ландшафтГв, або в процеа вщновлення натурально' основи сучасних антропогенних ландшафтГв. [16,С. 88 - 91]. Але зупинимося детальшше лише на спецГальних принципах.
Сучасш белГгеративнГ ландшафти Днтропетровсько' област - складна система, яка поеднуе велику ктькють ландшафтних комплешв, якГ мають свою юторш становлення та розвитку. Використання юторико-ландшафтознавчого принципу та належних йому методГв дае можливГсть виявити: просторово-часовГ закономГрност взаемодГ'' природи i суспГльства; отримувати даш про минулу ландшафтну структуру територп, до початку ведення военних дш на нш; релГктовГ елементи у компонентах ландшафтних комплешв; ступшь i напрями антропогенних змш i перетворень природи в процеа юторичного розвитку ландшафтГв регюну [16, С. 88 - 91].
Основним в аналГзГ формування белГгеративних ландшафтГв Днтропетровсько''' обласп, шзнанш особливостей 'х сучасно' структури, розробцГ заходГв оптимГзацГ' виступае принцип юторизму. КрГм
ретроспективного aнaлiзу природних умов i ресурав, вш передбае aнaлiз впливу военних чинникв формування сучасних лaндшaфтiв. Такий aнaлiз можливий при зaстосувaннi специфiчниx методiв дослiдження: iсторико-геогрaфiчниx й юторико-генетичних рядiв. [16, С. 88 - 91].
Белкеративш лaндшaфтнi комплекси розвиваються не iзольовaно вiд навколишнього середовища, а зразу ж шсля створення вступають у взаений обмш речовин, енергп та бiомaси iз сумiжними ландшафтами. Враховуючи дану особливiсть дослщження белiгерaтивниx лaндшaфтiв Днiпропетровськоï облaстi було б неможливим без ïx взаемного aнaлiзу, який фунтуеться на принцип природно-антропогенного сумiсництвa та вiдповiдниx йому методах [16, С. 88 - 91].
Для виявлення ушкальносп ландшафтних комплешв Дшпропетровсько'Г област необxiдно використовувати загальнонауковий геогрaфiчний принцип: iдеогрaфiчний (принцип Р. Хартшорна), що будуеться на виявлеш шдивщуальностей, вiдмiнностей рiзниx об'ектв i територiï. Вiн надае можливють виявити ушкальш риси ландшафтних комплешв регюну для ïx подальшого рацюнального використання i охорони [16, С. 88 - 91].
Принцип природно-антропогенно'1' сумюносп, що був розроблений Ф.М. Мтьковим [15, С. 25]. Його сутнють полягае в тому, що вивчення антропогешзованих i, вщповщно, белкеративних лaндшaфтiв неможливо без одночасного aнaлiзу ïx минулого природного стану i меж. Без урахування цього принципу ми не зможемо зрозум^и не лише сучасну сутнють белкеративних ландшаф^в вщокремленого району, але й шлях ïx розвитку у майбутньому. Наприклад, районування таких ландшаф^в повинно проводитися iз урахуванням фiзико-геогрaфiчного районування дано!' територп. У загальних рисах ц двi схеми повиннi спiвпaдaти, але ïx змют та наповнення будуть рiзними. Принцип природно-aнтропогенноï сумiсностi буде в^фгравати визначну роль у xодi наступного складання прикладних карт белкеративних лaндшaфтiв.
Принцип врахування мiсцевиx особливостей мае суттеве значення при дослщженш белкеративних ландшаф^в. Специфiкa розвитку промисловост та господарства в цiлому, певного району впливае на ландшафти, у деяких випадках коршним чином змшюе ïx, та рацюнальне використання таких ландшаф^в неможливо без урахування мюцевих природних та соцiaльниx особливостей. Застосування у дослщженш белкеративних лaндшaфтiв цього принципу потребуе детальних польових дослщжень, тому що, нажаль, мiсцевi особливост багатьох райошв дослiдженi слабко [4].
У просторово-часовому aнaлiзi формування й функцюнування белкеративних лaндшaфтiв Днiпропетровськоï област у вiдокремлениx вище принципах застосувуються наступш пiдxоди: iсторичний, конструктивний, системний, геогрaфiчний, ландшафтознавчий, генетичний, юторико-ландшафтознавчий, лaндшaфтно-динaмiчний.
У зв'язку з тим, що белкеративш ландшафти розглядаються ще й як юторичш структури, то при дослщжеш цих антропогенних ландшафтв застосовано iсторичний пiдxiд. [5, С. 24]. Конструктивний пщхщ визначив практичну спрямованють дослiдження, яка полягае в тому, щоб окреслити шляхи реконструкцп сучасно'1 мереж1 белiгерaтивниx лaндшaфтiв. Белкеративш ландшафти е складними системами, тому при ïx дослщженш використовують системний пщхщ. Вони складаються з множини елементв i мають множину зв'язкв i вщношень мiж складовими елементами, в межах окремо'Г системи ïx елементи можуть утворювати певнi групи i блоки, крiм того, вони е не мехашчною сукупнiстю складових систем i пщсистем, a ïx цтюнютю, що мае новi якосп, структуру, ïx можна розглядати за рiзними системо утворюючими вiдношеннями у рiзниx аспектах та структурних зрiзax. [1, С. 88 - 96].
Поеднання рiзниx принципiв i методiв в едину методологiю конструктивно-геогрaфiчниx дослщжень вщбуваеться на власне геогрaфiчному та ландшафтознавчому пщходах, якi iнтегрують у собi тaкi риси, як територiaльнiсть, конкретнiсть i комплекснiсть [13]. Головними засобами реaлiзaцiï цих пiдxодiв виступають районування i картографування. Вони забезпечують штегрування уах методiв геогрaфiчниx та ландшафтознавчих дослщжень у едину систему - алгоритм дослщження об'екту, поставлених мети та завдань [12; 22].
Белкеративш ландшафти характеризуються вщповщними лшшними розмiрaми та площами. Взaемодiя мi природними компонентами, якi формують белкеративний ландшафт, визначае використання ландшафтознавчого пщходу. Генетичний пiдxiд дозволяе проaнaлiзувaти особливосп змiн природного середовища пiд впливом цтеспрямовано'Г дiяльностi людини (зi створенням ровiв, окопiв, побудовою блiндaжiв, ДВ^в, ДЗВТiв тощо).
1сторико-ландшафтознавчий пiдxiд дае змогу прослщкувати розвиток белкеративних ландшафтв вiд початку ïx зародження до сьогодення, а також е основою прогнозу ïx розвитку у майбутньому. Шзнання ютори розвитку не лише загалом белкеративних ландшаф^в, але й окремих ïx структурних частин - фацш, урочищ та мюцевостей дозволяе також розробити конструктивно-геогрaфiчнi заходи щодо оптимiзaцiï белкеративних лaндшaфтiв та виршувати локaльнi й регiонaльнi екологiчнi проблеми. При вир^енш конструктивно-геогрaфiчниx завдань стосовно белкеративних лaндшaфтiв iсторико-лaндшaфтознaвчий пiдxiд тюно пов'язаний з iсторико-геогрaфiчним, що дало змогу детальшше розглянути процеси антропогешзацп окремих компонентiв природи за юторичний час функцюнування белкеративних лaндшaфтiв. lсторико-геогрaфiчний тi iсторико-лaндшaфтознaвчий пiдxоди у вивчеш белiгерaтивниx лaндшaфтiв вимагають надзвичайно детального aнaлiзу
опублкованих i рукописних лГтературних i картографГчних джерел, фондових матерГалГв, зокрема матерГалГв археологГчних розкопок, лГтописГв, хронГ, подорожшх нотаток, статистичних, военно-статистичних, топографГчних описГв. [6, С. 26].
Ландшафтно-динамГчний пГдхГд фунтуеться на теоретичнГй та методичнш основГ геофГзики ландшафтГв i дае змогу пГзнати просторово-часовГ закономГрност функцГонування военних ландшафтних комплексГв на базГ синтезу процесГв та явищ у чаа, зокрема причин активност сучасних натуральних й антропогенних процесГв у ландшафтах военного походження.
Таким чином, за допомогою перелГчених методГв, принцишв i пщходГв встановлюеться зв'язок мГж белГгеративними ландшафтами та розроблюються основш засади 'х дослГдження. крГм названих, у дослГдженнях белГгеративних ландшафтГв використовуеться також методолопчш засади галузевих наук, тюно пов'язаних з географГею. Немаловажним е використання методГв, що застосовуються при дослщжеш Гнших антропогенних ландшафтГв - стьськогосподарських, селитебних, дорожшх, тафальних тощо. ВГдповГдно, застосування широкого кола загальнонаукових, мГждисциплшарних i географГчних методГв вивчення е пщфунтям якнайповшшого виникнення белГгеративних ландшафтГв, умов та чинникГв 'х виникнення i динамки розвитку.
Лтература
98. Булатов В. И. Системный подход в антропогенном ландшафтоведении / В. И. Булатов // Вопросы антропогенного ландшафтоведения:[сборник статей] / под ред. Ф.Н. Милькова. - Воронеж: Изд-во Воронеж.ун-та, 1972. - С. 88 - 96.
99. Денисик Г. I. Антропогенн ландшафти Правобережно' Укра'ни / Григорш 1ванович Денисик. - Вшниця: Арбат, 1998. - 289 с.
100.Денисик Г. I. Нариси з антропогенного ландшафтознавства: навчальний пос1бник / Г. I. Денисик, В. М. Воловик. - Вшниця: Г1ПАН1С, 2011. - 170 с.
101.Денисик Г. И. Принципы районирования антропогенизированных ландшафтов / Г. И. Денисик, Б. В. Панасенко - Методологические проблемы современной географии. - Киев, 1993. - С. 58 - 61.
102.Денисик Г. I. Садово-парков1 ландшафти правобережного люостепу Укра'ни / Г. I. Денисик, I. В. Кравцова. -Вшниця: ПП «Едельвейс i К», 2012. - 211 с.
103.Денисик Г. I. Стьсьга ландшафти Подтля / Г. I. Денисик, А. Г. Юзюн. - Вшниця: ПП «ТД «Едельвейс i К», 2012. - 200 с.
104.Жекулин В. С. Историческая география: предмет и методы / Владимир СергеевичЖекулин. - Л.: Наука, 1982. - 224 с.
105.1ванов G. А., Ковальчук I. П. 1сторико-географны та ландшафтно-динаммы аспекти трансформаци природно-господарських систем прничопромислових територш / G .А. 1ванов, I. П. Ковальчук // НауковГ записки Вшницького педагопчного ушверситету ¡мен Михайла Коцюбинського. СерГя: Географы. - Вшниця, 2007. -Випуск 14. - С. 15 - 20.
106.Козинська I. П. Методи дослГдження прничопромислових ландшафтГв / I. П. Козинська // НауковГ записки Вшницького державного педагогнного унверситету ¡м.Коцюбинського. - Випуск 18. - 2009.- С. 38 - 43.
107.Кукурудза С. I. Планування польових середньомасштабних ландшафтних дослщжень / С. I. Кукурудза // Вюник Льввського унверситету. - Львв, 1978. - Вип. 2. - С. 32 - 37.
108.Методы ландшафтных исследований. - М.: Наука,1969. - С. 32 - 36.
109.Мересте У.И. Современная география: вопросы теории / УноИоханнесовичМересте. - М.: Мысль, 1984. -296 с.
110.МГхелГ С. В. Основи ландшафтознавства / Серий Володимирович МГхелГ - Кш'в-Камянець-Подтьський: Абетка НОВА, 2002. - 184 с.
111.Мильков Ф. Н. Естественно-антропогенные ландшафты как особая категорГя природних комплексов / Федор Николаевич Мильков // Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладне аспекты изучения. -Воронеж: Изд-во ВГУ, 1988. - С. 4 - 13.
112.Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты / Федор Николаевич Мильков. - М.: Мысль, 1973. - С. 25.
113.Мудрак Г. В. Методика дослГдження ункальних ландшафтГв середнього Приднютер'я / Г. В. Мудрак // Антропогенне ландшафтознавство: перспективи розвитку. Збфник наукових праць [за редакцию Г.1. Денисика] - Вшниця: ТОВ «Вшницька мюька друкарня», 2013. - 144 с.
114.Пащенко В. М. Методолопя постнекласичного ландшафтознавства / В. М. Пащенко. - Ки'в, 1999. - 284 с.
115.Руденко Л. Г. Концептуальш основи еколого-географмних дослщжень та еколого-географмного картографування / Л. Г. Руденко, А. I. Борковська // Укра'нський географнний журнал. - 1995. - № 3. - С. 56 -62.
116.Сорокша Л. Ю. Концептуальы засади дослГдження ландшафтГв, що перебувають пщ впливом техногенних об'ектГв /Л. Ю. Сорокша // Укра'нський географнний журнал. - 2009, № 1. - С. 3 - 8.
117.Теория, методГ и инновации в исторической географи: Мат-ли III международнойнаучнойконференции. -СПб.: ЛГУ им. А.С. Пушкина, 2007. - 444 с.
118.Тютюнник Ю.Г. Ландшафт как структура / Ю.Г. Тютюнник // Известия АН СССР. Сер. География. - 1990. -№ 2. - С. 37.
119.Чехнш В. М. ДослГдження сташв ландшафтних комплексГв: витоки й сучаснють / В. М. Чехнш // НауковГ записки ВДПУ. СерГя: Географы. - Вшниця, 2001. - Вип. 1. - С. 37 - 45.
Аннотация О. П. Семеряга Аналитический обзор методов исследования беллигеративных ландшафтов. Ландшафты, созданные во время военных действий - это сложные природно-антропогенные системы, развитие которых зависит от природных и соцально-хозяйственных факторов. Их исследование -традиционная проблема, которая не теряет своей актуальности и постоянно приобретает новые направления и возможности изучения. В статье выделены факторы, которые обуславливают динамику функционирования беллигеративных ландшафтов, раскрыты и проанализированы географические и связанные с ними ландшафтоведческие методы, принципы и подходы к исследованию беллигеративных ландшафтов Днепропетровской области, которые составляют методологические основы их исследования. Ключевые слова: беллигеративные ландшафты, Днепропетровская область, методы исследования, принципы исследования, подходы
Abstract. O. P. Semeriaga Analytical review methods war landscapes. Landscapes, created during the war - are complex natural and human systems, whose development depends on natural and social-economic factors. Their study -the traditional problem that does not lose its relevance and constantly acquires new directions and learning opportunities. The article highlights the factors that determine the dynamics of functioning war landscapes, disclosed and analyzed geographic and related methods, principles and approaches to the study of landscapes belligerativnyh Dnipropetrovsk region , which constitute the methodological foundations of their research. Keywords: war landscapes, Dnipropetrovsk region, research methods, principles of research approaches.
Поступила в редакцию 10.02.2014 г.
