CC BY
12УДК 911.3 Рябоконь О.В.
Пдролог1чн1 типи натурально - антропогенных ландшафтних комплексе Подтля
Вшницький державний педагопчний ужверситет iMeHi Михайла Коцюбинського, м. Вшниця,
e-mail: Olya_bunyak888@mail.ru
Анотащя. Досл/'джено г1дролог1чн1 типи натурально-антропогенних ландшафте, зазначено, що вони в/'дносяться до особливо¡' категорн антропогенних, а не натуральних ландшафт/'в,серед г/'дролог/'чних тип1в видлено натурально - антропогеннi озера, пох1дн1 болота,западинн1 болота,опливини тощо, розглянуто ¡х загальнi особливостi та подальшi шляхи п/'знання.
Ключоеi слова: натурально-антропогенний ландшафт,натурально-антропогеннi озера, пох/'дн/'та западинн болота,опливини, типи, досл1дження.
Постановка проблеми
Пдролопчы типи натурально-антропогенних ландшафт1в формуються не лише внаслщок результат1в водогосподарськоТ, але й ¡нших вид1в господарськоТ д1яльност1 (промисловоТ, селитебноТ, стьськогосподарськоТ, дорожньоТ) д1яльност1 людей. 1'х появу можна спрогнозувати, але часпше вони виникають стих1йно i не завжди бажан1. Площ1 пдролопчних тип1в натурально-антропогенних ландшафтних комплекс1в у межах Подтля незначн1 - до 1,5-2,0 га, однак е i значно б1льш1 - до десятк1в гектар1в. 1'х можна зустр1ти хоча й не часто, але скр1зь. Цьому суттево сприяе значне р1зноман1ття пдролопчних тишв натурально-антропогенних ландшафтних комплешв.
Аналiз попереднiх дослiджень
Досл1дженням натурально-антропогенних ландшафт1в науковц1 - природничники не придтяють належноТ уваги, особливо в УкраМ Причини дв1: або Тх зовс1м не вид1ляють, або дослщжують як антропогенн1. Недостатня увага науковц1в до натурально-антропогенних ландшафт1в спонукае бтьш детально досл1дити Тх, особливо пдролопчы типи як1 е найб1льш поширеними на територи Под1лля.
Мета - виокремити й схарактеризувати найб1льш розповсюджен на Под1лл1 г1дролог1чн1 типи натурально-антропогенних ландшафт1в для Тх подальшого рацюнального використання.
Результати дослiдження
Натурально-антропогеннi озера. Це не водосховища, спец1ально збудоваш людиною, а справжн1 природн1 озера, що сформувалися внаслщок д1яльност1 людей. У структур! сучасних ландшафт1в Земл1 Тх багато i в1дпов1дно до того чи шшого виду господарськоТ д1яльност1 вони р1зн1. До натурально-антропогенних озер вщносяться ф1льтрац1йн1 озера в зош функц1онування численних канал1в, скидово-дренажн1 озера на окраТнах зрошувальних масив1в, окрем1 термокарстов! озера, озера у вщпрацьованих кар'ерах та шшк
До найб1льших за площею натурально-антропогенних озер у Середнш Аз1Т вщносяться Сарикамишське та Арнасайське. До початку 70-х рок1в ХХ ст. на м1сц1 Сарикамишського озера був солончак з невеликими тимчасовими водоймами-озерцями. Скидання використаних з поливних земель вод у котловину призвело до формування озера площею 2000 км2 i глибиною до 40 м. У межах степовоТ зони УкраТни фтьтрацшы озера вздовж зрошувальних канал1в насттьки характерне явище, що вони вже вщображеш на р1зноман1тних картах, зокрема й ландшафтознавчих. Так1 натурально-антропогенш ландшафтно-озерн1 комплекси ч1тко видно навпъ на косм1чних зн1мках.
У межах Подтля значних за площею фтьтрацшних та скидово-дренажних озер немае. Однак на недренованих межир1ччях л1вих приток Днютра, зокрема в Терноп1льськ1й та Вшницькш областях, у процес1 поливу стьськогосподарських культур тимчасов1 скидов1 озера формуються завдяки наявносл тут "мочар1в". Мочари - це невелик! за площею (фаметр в1д 3-5 до 30-40 м) дтянки - пониження серед чорнозем!в та с!рих люових ^рунт!в у межах водод!льних титв м!сцевостей. Здеб!льшого округлоТ або овальноТ форми з поглибленням (до 0,5 м) у центральнш частин! та покатими короткими схилами. Вони формуються там, де близько на поверхы залягають важю балтсью глини, на яких застшна вода утворюе верховодку. Лише у Вшницькш обласп мочари на окремих недренованих вододтах займають до 1,7 % Тх площ. Надм!рний полив прилеглих до мочар!в пол!в призводив до формування на Тх м1сц1 тимчасових (сезонних) озер.
Значно ширше в межах Подтля представлен натурально-антропогеннi озера, що сформувались у вщпрацьованих кар'ерах кристалiчних порiд (грантв, гнейсiв), каолiну, пiску, рiдше вапняш, крейди, мергелiв та рiзноманiтних глин. У структурi сучасних ландшафтiв Подтля найбтьш чiтко виокремлюються натурально-антропогеннi озера в кар'ерах кристалiчних порiд, частше гранiтних. Заповнення кар'еру з видобутку грашту трiщинними водами i атмосферними опадами вщбуваються впродовж одного-двох рош. На мiсцi каменебедлендовоТ котловини формуеться гарне натурально-антропогенне озеро. Здебтьшого, це глибокi (вiд 0,5-1,0 до 2,0-5,0 м) iз крутими або урвищними, а також частково терасованими граштними берегами водойми з чистою, прозорою, школи синюватим вiдтiнком, водою. Аналiзи води гранiтних кар'ерiв Середнього Побужжя показують перевищення допустимих норм вмютулише залiза у 1,5 - 2,3 рази. Однак внаслiдок молодост (часто 2-5 рокiв), наявностi с^мких кам'янистих берегiв та низьких, у порiвняннi з прилеглими неглибокими водоймами, температур води (явний вплив значних глибин), натурально-антропогенш озера в кристалiчних породах бщш на iхтiофауну та рослиннють. Лише невеликi дiлянки очерету школи формуються на терасованих берегах кар'ерних озер, де глибина не перевищуе 0,4 - 0,6 м i граштна тераса перекрита малопотужним шаром щебеню, тску або глин.
Натурально-антропогенш озера в кар'ерах кристалiчних порщ частше трапляються на Середньому Побуж^ (м. Гнiвань, с. Губник, с. Джулинка та iншi) та в полюьких районах ХмельницькоТ области околицях мютечок Полонне, Шепетiвка, ст Кам'янка, Новоселиця, Понiнка тощо. Переважно це саморегульоваш озера, якi поступово вписуються в структуру наявних ландшаф^в, Тх починають активнiше використовувати, зокрема для рекреацп та риборозведення.
Глибок (до1,4-3м) натурально-антропогеннi озера формуються також в покинутих кар'ерах каолшу (м. Турбiв, м. Глухiвцi ВшницькоТ та м. Полонне i с. Поншка ХмельницькоТ областей). Мiлководнi озера виникають у занедбаних кар'ерах з видобутку глин i нав^ь тску в заплавах рiчок та на борових терасах. Однак, упродовж 2-5 рош вони часто перетворюються в антропогенш болота (Подтьсью, полiсся).
У верхнш частинi басейну Пiвденного Бугу в межах Подтьських полiсь та полюьких районах ХмельницькоТ област часто зус^чаються натурально-антропогеннi озера, що сформувались у процес розробок торфу. 1'х площi рiзнi: вiд 0,5-1,0 до 20-30 га i бтьше,форма здебiльшого прямокутна, але може бути у виглядi квадрату або овалу. Береги низинш заболоченi, глибини не перевищують 2-3 м. Таю натурально-антропогенш озера пюля 3-5 рош саморозвитку важко без знання юторп Тх походження в^знити вiд натуральних озер.
До натурально-антропогенних озер доцтьно вщносити й тимчасовi водойми, що виникають у процеа розробок шших корисних копалин. Частiше це озера в покинутих кар'ерах шсш, рiдше - глин, вапняш, доломiтiв тощо, а також водойми, що формуються на гщровщвалах (Гшвансько-В^авське родовище гранiтiв). Гщровщвальш озера займають невеликi (0,5 - 2,0 га) площi мiлководнi (0,5-1,5 м). Це частково регульоваш натурально-антропогенш озера, тому що рiвень води в них часто залежить вщ надходження гщропульп.
До гщролопчноТ групи натурально-антропогенних ландшафтiв доцiльно вщносити й опливини, комплекси, що формуються внасл'док пдвищення рiвня фунтових вод: а) зумовлеш пщшрними явищами в зонах впливу водосховищ; б) поповненням фунтових вод при шфтьтраци господарських i побутових вод: зрошення, вщстшники, води, що утворилися вiд танення льоду в сховищах для збереження продук^в тощо.
Натурально-антропогенш ландшафты комплекси опливини, зумовлеш змшою рiвня фунтових вод у прибережнiй смузi, зус^чаються на берегах Днiстерського(Середне Приднiстер'я) i Ладижинського (Середне Побужжя) водосховищ. 1нколи вони формуються навiть на залюнених крутих схилах долини Днiстра, що примикають до водосховища. Тут разом з фунтамиопливини захоплюють i дтянки лiсу. Напiвстацiонарнi ландшафтознавчi дослiдження дали змогу зробити висновок, що основна частина опливин формуеться i активно функцюнуе впродовж раннього весняного та шзнього осшнього перiодiв, коли пщвищення фунтових вод збiгаеться з перезволоження фун™ водами вiд танення сшгу та дощiв. У таких умовах лю не може стримувати силу зрушення Грунту та пiдстильних порщ. Для опливин прибережних зон водосховищ Подтля характерш циркоподiбнi форми, ч^ко вираженi стiнки зривiв, незначний обсяг та нерiвномiрнiсть у перемiщеннi опливних мас.
Подiбнi процеси i формування опливин в'дбуваеться при перезволоженн поверхневих горизонт'т фунтiв та пiдстильних пор'д побутовими та господарськими водами. До них вщносяться зрошення, скидання на схили спчних вод та ш. Мiж селами Демiвка i Берiзки Чечельницькi Чечельницького району ВiнницькоТ област на полях активно застосовували зрошення. Решта води з полiв спкала на крутi (до 300) правi схили долини рiчки Савранки. Унаслщок перезволоження схилiв тут почали формуватися опливини рiзноТ площi. Одна з 8 опливин захопила нав^ь дтянку схилу з 10-12 рiчними насадженнями дубу черешчатого, ясеня i клену канадського, у результат сформувався "п'яний" лiс.
Формування натурально-антропогенних опливин вщ господарських вод проходить у такому порядку. Спочатку фунти i пщстильш породи поступово насичуються водою i контури майбутньоТ опливини можна ч^ко прослiдкувати за темно зеленим трав'яним покривом, що виокремлюеться на ™ злакового рiзнотрав'я схилiв. Пiсля насичення водою на схилi з'являються трщини, а через
вщповщний чаc починаe pозвиватиcя й опливина. Чаопше так1 опливини фоpмyютьcя в покpивниx вiдкладаx, мають незначнy потужнють, але 1нколи заxоплюють площ1 до 0,5 - 2,0 га. Опливини зyмовленi зpошенням, xаpактеpнi лише для швденно - cxiдниx (Б1нницька обл.) та частково заxiдниx (Tеpнопiльcькоï обл.) pайонiв Под1лля.
Похiднi болота. Фоpмyвання поxiдниx (за Ф.M. Miльковим - "втоpинниx") або натypально-антpопогенниx бол1т, найчаcтiше вiдбyваeтьcя y двоx випадкаx:а) п1дтоплення беpеговоï зони водоcxовищ, що функцюнують y межаx piвнин;б) виpyбка лicy з наcтyпним п1дняттям piвня фyнтовиx вод. Натypально-антpопогеннi болота фоpмyютьcя також на гiдpовiдвалаx п1д чаc pозpобки коpиcниx копалин, зpошеннi недpенованиx водод1л1в та 1нше. Здеб1льшого це тимча^в1 натypально-антpопогеннi ландшафтн1 комплекс, функц1онування якиx зумовлене pежимом гоcподаpcькоï дiяльноcтi.
Бiльшicть водоcxовищ Под1лля вна^щок невеликиx pозмipiв e cкладовими наземниx ландшафт1в фiзико-геогpафiчниx (пpиpодниx) pайонiв. У ïx ландшафтн1й cтpyктypi домiнye мтководний (глибини до 5 м) тип ландшафту. Б^ акватоpiю в1н займаe на водоcxовищаx малиx та cеpеднix piчок. Лише на тpьоx водоcxовищаx Под1лля макcимальнi глибини на значниx чаcтинаx пеpевищyють позначку 5 м: Ладижин^кому на П1вденному Буз1 - 18 м^шо^^кому - 50м та Каcпеpiвcькомy на p. Сеpет - до 1012 м.
Натypально-антpопогеннi болота y веpxiв'яx пеpеважно водоcxовищ фоpмyютьcя внаcлiдок того, що piвниннi водоcxовища i пpилеглi до ниx ландшафти yтвоpюють cкладнi й активно взаeмодiючi паpадинамiчнi cиcтеми, y pозвиткy якиx ч1тко виокpемлюютьcя дв1 стадп pозвиткy - pання i зpiла. Рання cтадiя збiгаeтьcя з пеpiодом iнтенcивноï екcплyатацiï водоcxовищ. У цей чаc значно активiзyютьcя геомоpфологiчнi пpоцеcи в пpибеpежниx cмyгаx та мiлководдяx, оcобливо замулювання, фоpмyeтьcя дно з пpофiлем cтiйкоï piвноваги. Навколо водоcxовищ i оcобливо в його веpxнiй чаcтинi виникають зони тимчаcового затоплення та оcyненняiз cвоepiдними водно-болотними ландшафтами, як1 e пеpедвicниками фоpмyвання натypально- антpопогенниx бол1т. Площа водно-болотниx ландшафтниx комплекciв поcтiйно збiльшyeтьcя. Так, на Ладижин^кому водоcxовищi в 1970 pоцi вона cкладала 260 га, y 1994 - 340 га, y 2012 - 380 га; на Дмитpашкiвcькомy(пpитоцi П1вденного Бугу piчцi Соб) вщповщно - 120, 200 i 260 га. На водоcxовищаx Дшафа та його лiвиx пpитокаx натypально-антpопогеннi болота тpапляютьcя значно менше. ïx фоpмyванню тут не cпpияють виcокi кpyтi беpеги, нешиpокi долини та част1 веcнянi й оанж паводки. Однак на Днicтеpcькомy водоcxовищi натypально-антpопогеннi болота уже мають ландшафтнотвipне значення.
Tиповиx ознак наmуpально-анmpопогeннi болоmа у eepxíe^x водоcxовuщ набувають на зpiлiй cтадiï ïx (водоcxовищ) pозвиткy. Для цieï cтадiï пpитаманний ^ок^ний, еволюц1йний pозвиток, що xаpактеpизyeтьcя пpипиненням pозвиткy беpегiв i ложа водоcxовища, cтвоpенням cтiйкиx yгpyповань водно-болотноТ pоcлинноcтi та тваpинного cвiтy. Натypально- антpопогеннi болота набувають ознак, багато в чому подiбниx до cвоïx натypальниx аналог1в.
Пpоцеcи, що пpизводять до фоpмyвання натypально-антpопогенниx бол1т, xаpактеpнi не лише для беpеговоï зони та веpxiвïв водоcxовищ, але вже пpоявляютьcя на вciй площ1 акватоpiï окpемиx мiлководниx водоcxовищ. У подiльcькiй частит баcейнy П1вденного Бугу до такиx вiдноcятьcя Новокоcтянтинiвcьке, Сандpацьке, Сyтиcьке, Глибочiвcьке та Дмитpашкiвcьке водоcxовища. Заpаз Тм пpитаманнi вci ознаки водно-болотниx ландшафтниx комплекciв [3], що здеб1льшого пpизводить до фоpмyвання типового натypально-антpопогенного болота. Фоpмyвання такого на оcновi Mеджибiзького водоcxовища не вiдбyлоcя завдяки його ^y^y.
Фоpмyвання наmуpально-анmpопогeннux болim пpu розробц mpu^ux копалuн cпоcтеpiгаeтьcя лише на гiдpовiдвалаxВiтавcького pодовища фантв та Глyxiвецькиx pозpобок каол1н1в y Бшницькш облаcтi. ïx площ1 невелик! - до 0,5-1,2 га. Функцюнування пiдтpимyeтьcя не лише гiдpопyльпою, але й атмоcфеpними та cтiчними водами з вiдвальниx поpiд, пpилеглиx до натypально-антpопогенниx бол1т.
Пpи зpошеннi не дpенованиx водод1л1в наmуpально-анmpопогeннi болоmа фоpмуюmьcя вна^1док перезволоження mа cуmmeвого ( у 2-3 i бльше) pозшupeння площ уже згаданux "мочар'т".
Западинш болота. Ц1 натypально-антpопогеннi ландшафтн1 комплекс мають локальне pозповcюдження. ïx фоpмyвання зафiкcоване лише в межаx Подiльcькиx (Летичiвcьке, Пpибyзьке i Деcнянcьке) полюь та в полicькиx pайонаx швноч1 ХмельницькоТ облаcтi. Оcновною пpичиною виникнення бол1т y западинаx полicь e виpyбка лicy. Ще на початку ХХ ст. вщомий геоботан1к Б. Сукачов зазначав, що заболочування лicовиx виpyбок "дуже pозповcюджене явище" i пpичиною його e "cам факт знищення люу, тобто зменшення вuпаpовування водu з фунmу"[5, с. 49-50]. Якщо вpаxyвати загальний виcокий (0,5-1,0 м) piвень фyнтовиx вод i наявнють западин y межаx Подiльcькиx полicь та полicькиx pайонаx ХмельницькоТ облаcтi, то фоpмyвання бол1т y западинаx, оcобливо y зволожениx i пеpезволожениx пicля виpyбки лicy, явище закономipне. Це пiдтвеpджye й поpiвняльний анал1з динам1ки заболочування западин на каpтаx Mедвiдcькоï i Коломиxайлiвcькоï файон cтавки "Беpвольф") лicовиx дач, вщповщно Пpибyзького i Деcнянcького полicь. Пюля виpyбки лiciв y 20-x i напpикiнцi 40-x pокiв ХХ ст. ктькють заболочениx западин, як1 поступово пеpеxодили в болота, тут збтьшувала^ в 0,7-1,2 pази, чаcтина з ниx (Mедвiдcький лicовий маcив) фyнкцiонye i тепеp. Площ1 натypально-антpопогенниx бол1т y западинаx невелик1:в1д 0,1 до 0,6 - 0,8 га, фоpма piзна, але
переважае овальна i витягнута вздовж дюн, глибина до 2,0 м. 1нколи в таких заболочених западинах добувають торф або вибирають сапропель, як добрива на городи та поля.
Висновки
Дослщження натурально - антропогенних ландшаф^в е не менш актуальним, ыж натуральних i антропогенних. Це зумовлено широким розповсюдженням натурально - антропогенних ландшаф^в, рiзноманiттям Тх типiв та складнютю заходiв щодо Тх оптимiзацiТ. У подальшому необхiдно детальнiше дослщити всi типи натурально - антропогенних ландшаф^в, Тх регiональних ансамблiв.
Лтература
1. Денисик Г. I. Антропогенш ландшафти ПравобережноТ УкраТни / Г. I. Денисик. - Вшниця: Арбат, 1998. - 292с.
2. Денисик Г. I . Антропогенне ландшафтознавство / Г. I. Денисик - В1нниця: ПП "ТД "Едельвейс I К", 2012. -Ч.1. - 335 с.
3. Исаченко А. Г. Прикладное ландшафтоведение / А.Г. Исаченко. - Л. :ЛГУ, 1976. - 152 с.
4. Исаченко А. Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование / А. Г. Исаченко.- М. : Высшая школа, 1991. - 365 с.
5. Марцинкевич Г. И. Структура природно-антропогенных ландшафтов Беларуссии/ Г. И. Марцинкевич, Н. К. Клищунова, Г. Т. Харитоничева // Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладные аспекты изучения. - Воронеж : Изд - во ВГУ, 1988. - С.67 - 73.
6. Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты // Ф. Н. Мильков. - Москва : Мысль, 1973. - 222 с.
7. Мильков Ф. Н. Словарь - справочник по физической географи / Ф. Н. Мильков. - М.: Мысль, 1970. - 344 с.
8. Мильков Ф. Н. Естественно-антропогенне ландшафты как особая категория природных комплексов /Ф. Н. Мильков // Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладные аспекты изучения. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 1988. -С. 4 -13.
9. Мильков Ф. Н. Физическая география : учение о ландшафте и геграфическая зональность / Ф. Н. Мильков.-Воронеж : Издадельство ВГУ, 1986.- 328 с.
10. Рябоконь О. В. На меж1 м1ж натуральними й антропогенними ландшафтами / О. В. Рябоконь // Науков1 записки ВДПУ. Сер1я: географ1я. - 2009. - Вип.18. - С.98 - 100.
11. Рябоконь О. В. Рацюнальне використання натурально-антропогенних ландшафлв / О. В. Рябоконь // Географ1я та туризм КиТвський нац. ун-т ¡м. Т. Шевченка, 2012. - Вип.20. - С. 295 - 300.
12. Солнцев Н. А. Учение о ландшафте : избр. труды / Н. А. Солнцев. - М. : Изд - во Моск. ун-та, 2001. - 384 с.
Анота^я. О.В. Рябоконь Натурально - антропогенные ландшафтные комплексы: гидрологические типы. Исследованы гидрологические типы натурально-антропогенных ландшафтов, указано, что они относятся к особой категории антропогенных, а не натуральных ландшафтов, среди гидрологических типов выделены натурально-антропогенные озера, производные и низинныеболота, натурально-антропогенные плывуны рассмотрены их общие особенности и дальнейшие пути познания. Ключовi слова: натурально-антропогенный ландшафт, натурально-антропогенные плывуны, озера, производные и низинные болота, типы, исследование.
Abstract. O. V. Riabokon Natural-anthropogenic Landscape Complexes: Hydrological Types. Natural-anthropogenic landscapes are a special category of anthropogenic landscapes complexes that need proper attention and protection nowadays. The article deals with types of hydrological natural-anthropogenic landscapes. It is pointed out that these landscapes are a special category of anthropogenic, not natural ones. The author of the article considerstheir common features and further ways of learning.
Keywords: natural-anthropogenic landscapes, natural-anthropogenic heaving sands, lakes, derivative and lowland swamps, terms and concepts.
Поступила в редакцию 27.01.2014 г.
