CC BY
17УДК 502.4 (282.247.34) Мiхелi С. В.
Кримський ландшафтознавчий центр: стор^я, основн1 напрями досл1джень, персонал^
Нацюнальний педагопчний уыверситет iMeHi М. П. Драгоманова, м. Кшв e-mail: miheli1950@ukr.net
Анотац/'я. Розглянутi питання формування центру ландшафтознавчих досл/'джень в Криму. Виявлен1 основн напрями ландшафтознавчих досл1джень, що ним проводяться. Наведена оцнка колективного i персонального наукового доробку кримських ландшафтознавцв, визначена Тх роль у розвитку украТнського ландшафтознавства.
Ключовi слова: ландшафтознавчий центр, ландшафтознавчi досл/'дження, ландшафтознавча школа, украТнське ландшафтознавство.
Вступ
Науковi ландшафтознавчi центри е важливим рушшним чинником розвитку ландшафтознавства в УкраТш. Одним iз них е Кримський ландшафтознавчий центр, що е неформальним науковим колективом, який об'еднуе науков^в Тавршського нацюнального унiверситету i ряду iнших навчальних закладiв i проектних органiзацiй, якi дослiджують закономiрностi формування, територiальну органiзацiю, динамiку, розвиток i природно-ресурсний потенцiал ландшафтних комплешв АР Крим. Вивчення юторп становлення, структури i персоналiй центру е актуальною науковою проблемою, розв'язання якоТ дасть змогу отримати уявлення про науковий доробок кримських ландшафтознавцв та оцшити Тх роль i значення для в^чизняноТ географiчноТ науки. СпеЦальних дослiджень цiеТ проблеми не проводилось. Окремi згадки можна знайти у роботах [1-4]. Бiльш докладну, але все одне обмежену характеристику кримського ландшафтознавства можна знайти у публка^ях автора [5 та ш.]. Тому головною метою даного дослiдження був аналiз та узагальнення наукового доробку одного iз перших i найпотужшших наукових географiчних центрiв УкраТни - Кримського ландшафтознавчого центру.
Матерiали i методи
Для виконання поставлених завдань i отримання достовiрних результатiв використанi загальнонауковi (аналiзу i синтезу, узагальнення i систематизацп) i конкретнонауковi (критичний аналiз iнформацiйних джерел, контент-аналiз, проблемноТ хронолопзаци та персоналiзацiТ, бiблiометричний аналiз) методи дослщження. Критичний аналiз iнформацiйних джерел, методи узагальнення i систематизацiТ його результат використанi для виявлення основних напрямiв дослiджень кримських ландшафтознавцiв, а контент-аналiз, метод проблемноТ хронологiзацiТ i персоналiзацiТ, бiблiометричний аналiз - з метою оцшки значимостi колективного i персонального доробку кримського ландшафтознавчого центру для в^чизняноТ географiчноТ науки. Ктькюними показниками ефективностi наукових дослiджень центру виступали рiчна i загальна, персональна i колективна кiлькiсть публiкацiй ландшафтознавчого спрямування, кшьмсть бiблiографiчних посилань. 1нформацшну базу утворили вiтчизнянi, переважно паперов^ перiодичнi i неперiодичнi видання: монографп, збiрники наукових праць, журнали, автореферати дисертацш, матерiали наукових конференцiй, навчальн посiбники тощо.
Результати та обговорення
Хронолопчно-проблемний аналiз ландшафтознавчого доробку науков^в географiчного факультету Сiмферопольського (згодом Тавршського) ушверситету i низки iнших навчальних закладiв Криму, що будуть назван у подальшому, дав змогу видтити у процесi розвитку Кримського центру ландшафтознавчих дослщжень такi етапи.
Перший етап (1948-1970 рр.). В 1958 р. побачила св^ стаття Г.е.Гришанкова «Досвщ видiлення типологiчних ландшафтних одиниць у Прському Криму» (1958), де аналiзувались результати польових ландшафтних дослщжень титв мiсцевостi та урочищ Схщних яйл Криму, що проводились протягом 1950-1955 рр. на пщгрунт концептуальних уявлень Ф.М.Мтькова про тип мюцевосп i структуру фiзико-географiчного району. У 1960 р. вийшла друком стаття В.Г.бни «Фiзико-географiчне районування Кримського швострова». Районування грунтувалось «на польових ландшафтних дослщженнях автора, що проводились протягом десят рокiв (1948-1958 рр.)» i концептуальних положеннях Л.С.Берга, М.А.Солнцева i С.В.Калесника про географiчний ландшафт як основну
одиницю фiзичноï географп (Сна, 1960). У межах Кримського швострову, що розглядаеться як фiзико-географiчна KpaïHa, автором видтено чотири фiзико-географiчних Kpaï, як у свою чергу подiляються на шдивщуальы ландшафти (Балаклавський, Байдарський тощо). В 1961 р. була опублкована стаття П.Д.Пщгородецького «Фiзико-географiчнi райони та типи мюцевосп Тарханкутського пщняття», де, судячи i3 контексту публiкацiï, типи мюцевосп трактуються на пiдставi концептуальних уявлень Ф.М.Мтькова, що не совпадали з концептуальними уявленнями Л.С.Берга, М.А.Солнцева i С.В.Калесника. Всi названi автори (Г.е.Гришанков, В.Г.Сна, П.Д.Пiдгородецький) були сшвроб^никами Сiмферопольського педагогiчного iнституту i сформували один i3 перших центрiв ландшафтознавчих дослiджень в Украïнi. Якщо прийняти до уваги вщомосп В.Г.Сни про те, що польовi ландшафтознавчi дослщження Криму почались в 1948 р., цей рк i слiд вважати датою народження Кримського ландшафтознавчого центру.
З перших дыв юнування Кримського ландшафтознавчого центру визначився його полконцептуальний характер та основы напрями дослщжень: зйомка та картографування прських i рiвнинних ландшафтних комплексiв й фiзико-географiчне районування. Заб^аючи наперед вiдзначимо, що Г.е.Гришанков, В.Г.Сна i П.Д.Пiдгородецький стали авторами фiзико-географiчного районування рiвнинного Криму у монографп «Фiзико-географiчне районування Украïнськоï РСР» (1968). Але основну увагу у подальшому вони придтили питанням практичноï реалiзацiï концептуальних положень вчення про ландшафт.
У 19б2 р. В.Г.Сна захистив дисертацш з теми «Природно-географiчне районування i ландшафтна характеристика Кримського швострова (iз визначенням напрямiв рацiонального господарського використання)». У тому ж роц опублiкував статтю «Охорона пам'ятникiв природи у ландшафтах Криму», яка обумовила подальшу спецiалiзацiю ландшафтознавчих дослiджень вченого -ландшафтознавче обгрунтування виявлення i типологп пам'ятниюв природи Кримського швострова. Широко вщомими працями В.Г.Сни з цього напряму е «Заповщы ландшафти Криму» (1983, 1989), «Географiчне обгрунтування створення Природного нацюнального парка «Таврида» (1998), «Заповщы ландшафти Тавриди» (2004) та ш.
У тому ж 1962 р. дисертацш «Особливостi природних умов i фiзико-географiчне районування ТарханкутськоГ пiдвищеноï рiвнини» захистив П.Д.Пiдгородецький. Подальшi дослiдження вченого були пов'язанi переважно з двома основними напрямами - юторико-ландшафтознавчим i рекреацшно-ландшафтознавчим. Останню тему вш розробляв у плiдному сшвавторс^ з доц. Л.А.Багровою, про що буде бтьш докладно сказано при характеристик наступного iсторичного етапу.
Ефективнють дiяльностi наукового центру визначаеться двома показниками: загальною кiлькiстю публiкацiй i ктькютю бiблiографiчних посилань на них. У зв'язку iз складнiстю подiбних пiдрахункiв, ми використали поки що лише перший iз них. Результати аналiзу розподiлу загальноï кiлькостi публкацш мiж ландшафтознавчими центрами Украïни в 1948-1970 рр. представлен на рис. 1.
1 2 3 4 5 6 7 8 Ландшафтознавчi центри
Рис. 1. Розподт загальноТ ктькосн публiкацiй мiж ландшафтознавчими центрами у 1948-1970 рр.: 1 -Львiвський ушверситет; 2 - КиТвський ушверситет; 3 - Чернiвецький унiверситет; 4 - Харювський унiверситет; 5 -^мферопольський педiнститут; 6 - Одеський ушверситет; 7 - Сектор географи АН УРСР; 8 - Дшпропетровський унiверситет.
Другий етап (1971-1980 рр.). У 1971 р. Л.А.Багрова опубл1кувала статтю «Досвщ характеристики зовн1шнього пейзажного р1зноман1ття природних комплекс1в швденно-схщно'Т частини прського Криму», яка поклала початок нового напряму прикладних дослщжень Кримського ландшафтознавчого центру - оц1нц1 рекреацшного потенц1алу ландшафт1в Криму. Час зародження цього напряму дослщжень у С1мферопольському ун1верситет1 I залучення до неформального колективу ландшафтознавц1в Криму Л.А.Багрово'Т може розглядатися, на нашу думку, як закшчення першого I початок другого етапу розвитку Кримського ландшафтознавчого центру. Найбтьшу увагу доц.
Л.А.Багрова придтяла питанням наукового обгрунтування оцшки рекреацшного потенцiалу ландшафтiв Криму. Одною з перших в СРСР почала дослщжувати пейзажне рiзноманiття i сезоны стани природних територiальних комплексiв як показники сприятливост рекреацшно! дiяльностi (Л.А.Багрова, 1971, 1985). Разом iз М.В.Багровим i В.С.Преображенським (1977) обгрунтувала поняття рекреацшш ресурси.
Плiдне спiвробiтництво iз доц. П.Д.Пiдгородецьким почалось у 1976 р., коли вони виступили iз сумюною доповiддю «Проблеми рекреацшно! географи' в Украшськш РСР (природознавчi аспекти)» на Ill з'Тэд Географiчного товариства УРСР. До ^eï теми вони повертались ще не раз, а в 1982 р. опублкували навчальний поабник «Фiзико-географiчнi (природознавчi) основи рекреацшно'Г географiï» у якостi методичного забезпечення навчально' дисциплiни «Рекреацшна географiя». Одними з перших, ще до початку «ери еколопзацп географи», Л.А.Багрова i П.Д.Пщгородецький почали дослщжувати види та наслщки впливу рекреан^в на природы комплекси пщ час короткочасного вщпочинку у гiрському Криму, розробляли методику оцшки еколого-ландшафтознавчих умов курортно-рекреацшного проектування (П.Д.Пiдгородецький, Л.А.Багрова, 1980, 1982).
Велику увагу придтяв П.Д.Пiдгородецький розвитку iсторико-ландшафтознавчих дослiджень. На VI з'Тзд Географiчного товариства СРСР вiн виступив iз доповiддю «Про роздвоення юторично' географiï» (1975), пiсля чого його публкацп з цieï тематики стали з'являтись регулярно. Вш сформулював основы завдання i науковi принципи вивчення юторичноГ фiзичноï географiï (П.Д.Пiдгородецький, 1978, 1979), що були реалiзованi у процеа iсторико-ландшафтознавчого аналiзу природи Криму у рiзнi iсторичнi епохи (П.Д.Пщгородецький, 1983, 1984).
Г.е.Гришанков дослiджував природы комплекси Прського Криму (Г.е.Гришанков, 1971) i був першим в УкраМ, хто почав дослщжувати антропогенш ландшафти. У 1972 р. вiн представив на 1-у репональну конференцiю з антропогенного ландшафтознавства у Воронежi доповщь «Антропогенш ландшафти Гiрського Криму», а в 1975 р. на 2-у репональну конференцш з антропогенного ландшафтознавства у Воронежi - доповщь «Ртля як антропогенний процес» . Але найбтьшою увагою вченого користувалась стаття «Парагенетична система природних зон (на прикладi Криму)» (1977). На статтю знайдено 20 бiблiографiчних посилань, у тому чи^ вiд самого автора концепцп парагенетичних ландшафтних комплексiв проф. Ф.М.Мтькова (1981). Г.е.Гришанков (1977) одним з перших звернув увагу i на проблему стшкосл природних комплешв, усшшне розв'язання якоï згодом запропонуе проф. М.Д.Гродзинський (1995).
У цей час з'явились i першi публкацп О.В.ени (старшого сина В.Г.ени). Прац «Методика оцiнки природних комплексiв Криму у наукових i рекреацшних цтях» (1971), «Бонiтування ландшафтних унiкумiв Кримського ^вденнобережжя» (1972), «Прибережно-аквальнi комплекси Криму i проблеми 1х охорони» (1973) та iншi вiдповiдали концептуальним положенням солнцевсько! школи ландшафтознавства, а остання праця була першим дослщженням аквальних ландшаф^в в Украïнi.
120 /
100-
80-
60- f=
40-
20- ■
0-
1 23456789 10 11 Ландшафтознавчi центри
Рис. 2. Розподт загальноТ кiлькостi публiкацiй мiж ландшафтознавчими центрами у 1971-1980 рр.: 1 -Львiвський унiверситет; 2 - КиТвський унiверситет; 3 - Чершвецький унiверситет; 4 - Сiмферопольський педшститут; 5 - Сектор географiТ АН УРСР; 6 - Одеський ушверситет; 7 - Харювський унiверситет; 8 - Вшницький педiнститут; 9 - Донецький ушверситет; 10 - Мелтопольський педЫститут; 11 - Дшпропетровський унiверситет.
У 1972 р. Г.е.Гришанков виступив ¡з допов1ддю «Антропогенш ландшафти Прського Криму» на першш регюнальнш конференц1Т «Антропогенн1 ландшафти центральних чорноземних областей I територш, що прилягають» у Воронеж!. Антропогенн1 змши ландшафт1в були у сфер1 штереав кримських ландшафтознавц1в I ран1ше. В 1967 р. В.Г.ена I Н.М.ена представили допов1дь «Перетворення ландшафт1в Криму за роки радянськоТ влади I напрями Тх подальшого рац1онального використання» на наукову конференц1ю «Природн1 I трудов! ресурси Л1вобережноТ УкраТни та Тх використання» у Харков1. Проте Г.е.Гришанков був першим дослщником антропогенних ландшафт1в
УкраТни. Вчений мав широку пал1тру штереав, проте I в подальшому придтяв велику увагу ц1й тематиц1.
У 1979 р. з'явилась перша ландшафтознавча публ1кац1я А.М.Ол1ферова «Ландшафтна структура як шдикатор селенебезпеки». У 1982 р. вш опубл1кував навчальний пос1бник «Географ1чн1 аспекти мел1орац1Т селевих ландшафт1в» для навчально-методичного забезпечення дисциплши «Мел1орац1я ландшафт1в», а в 1985 р. захистив докторську дисертацш «Анал1з ф1зико-географ1чних чинник1в селеформування I ландшафтно-техн1чн1 протиселев1 системи у прських краТнах п1вдня европейськоТ частини СРСР».
Третiй етап (1981-1990 рр.). У 1980 р. в С1мферопольському ун1верситет1 почав працювати В.О.Боков, який до того працював у Башк1рському та Удмурському ун1верситетах I був вже вщомим теоретиком ф1зико-географом. У 1983 р. в1н опубл1кував невеличкий навчальний пос1бник «Просторово-часова орган1зац1я геосистем», де з позиц1й загальноТ теори систем охарактеризував (упорядкував) так1 основн1 просторов! I часов! законом1рност1 будови географ1чних систем, як розм1ри I форма, меж1, м1сце в загальнш систем! координат I позиц1я по в1дношенню до оточуючих об'ект1в, положення у просторовому ряду (зональному, циркумконтинентальному, циркумокеашчному, схиловому), симетр1я I дисиметр1я, часовий масштаб, в1к тощо. Значення ц1еТ брошури значно перевищуе ТТ обсяг, оск1льки вона е по сут1 методичним кер1вництвом 1з вивчення ф1зичних властивостей природних комплешв I теоретичним узагальненням просторово-часових аспект1в орган1зац1Т географ1чних систем. Дал1 ми ще не раз згадаемо про науковий доробок В.О.Бокова. Тут лише в1дм1тимо, що з його приходом вщкрилась нова сторшка в юторп розвитку Кримського ландшафтознавчого центру: завдяки теоретичним розвщкам В.О.Бокова, географ1чний факультет С1мферопольського ун1верситету став одним 1з центр1в теоретичних ландшафтознавчих досл1джень СРСР. У 1984 р. вш очолив кафедру ф1зичноТ географ^ I ландшафтноТ еколог1Т С1мферопольського ун1верситету, а в 1990 р. захистив докторську дисертацш з теми «Просторово-часов1 основи геосистемних взаемодш» I почав формувати власну ландшафтознавчу школу. Час приходу В.О.Бокова у С1мферопольський ун1верситет I початок ландшафтознавчого етапу у дослщженнях А.М.Ол1ферова ми визначаемо як початок третього етапу у розвитку Кримського ландшафтознавчого центру.
На початку 1980-х рр. з'явились перш1 ландшафтознавч1 публкацп А.Г.Пан1на «Динамка схилових геосистем Кримського Передпр'я (на приклад! люистоТ куести б1ля Бахчисараю)» (1981) I «Степов1 сер1йн1 фаци Передг1рного Криму» (1982). У подальшому вш проводив досл1дження за ктькома напрямами, що мабуть пояснювалось вимогами тематичного спрямування наукових розвщок кафедри геоекологп (), але тематичний напрям «динамка геосистем» залишався для науковця приоритетним, чому е свщоцтвом його останн публкаци «Динам1ка деяких геосистем Захщного Кримського Передг1р'я» (2013) I «Багаторанговють еп1фац1й та динам1чн1 тенденцп деяких геосистем на приклад! Захщного Кримського Передпр'я» (2013).
Невщ'емною складовою цього етапу стали досл1дження К.А.Позаченюк. В 1980 р. вона закшчила географ1чний факультет С1мферопольського ун1верситету, в 1983 р. опублкувала свою першу статтю «Про неможлив1сть зведення ряд1в дигрес1Т I денатурал1зац1Т л1сових ландшафт1в г1рського Криму» у сп1вавторств1 1з Г.е.Гришанковим, а в 1986 р. захистила пщ його науковим кер1вництвом дисертац1ю «Географ1чна позиц1я та ТТ роль у формуванн1 рег1ональних комплекс1в Криму». Концепц1ю ландшафтоутворюючоТ рол1 географ1чноТ позици К.А.Позаченюк розробляла I у подальшому, але у бшьшш м1р1 ТТ 1нтереси поширились на еколопчну тематику, що, власне, вимагала сусптьно-еколог1чна ситуац1я, яка утворилась в УкраТн1 п1сля авар1Т на Чорнобильськш АЕС. У 1990 р. вона публкуе працю «Принципи еколого-географ1чного анал1зу» у сп1вавторств1 1з В.О.Боковим I виступае 1з сум1сною з Г.е.Гришанковим доповщдю «Принципи ландшафтно-еколог1чних досл1джень» на |Х з'Тзд1 Географ1чного товариства СРСР в Казаш.
Г.е.Гришанков на цьому юторичному етап1 багато уваги придтяе теоретичним питанням ландшафтознавства I дослщжуе залежност1 властивостей ц1л1сност1 в1д структури та оргашзацп ландшафту (1982), шформацшы властивост1 ландшафт1в (1987), разом 1з В.О.Боковим публ1куе статтю «Деяк1 м1ркування про сутн1сть ф1зико-географ1чних процес1в» (1986), разом 1з Ф.М.М1льковим -статтю «Компоненти ландшафту I ландшафтоутворююч1 фактори», разом 1з В.М.Пащенко I К.А.Позаченюк - статтю «Позицшнють у ландшафтах I ландшафтознавствЬ (1991). Не залишаються поза увагою вченого I приклады питання ландшафтознавства. У сшвавторств1 з К.А.Позаченюк вш досл1джуе рег1ональн1 географ1чн1 особливост1 с1льськогосподарського природокористування (1983), розробляе принципи ландшафтно-еколопчних досл1джень (1990).
П.Д.Пщгородецький (1985) розробив спец1альний навчальний курс «1сторична ф1зична географ1я I прогнозування» для студент1в географ1чних спец1альностей, а у 1988 р. видав змютовний довщник «Крим: природа», де окремий роздт присвячений структур! природних територ1альних комплекс1в Кримського п1вострова. До сфери його наукових штереав входили також ландшафтознавчий анал1з I розробка територ1альних комплексних схем охорони природи (П.Д.Пщгородецький, 1990).
А.М.Ол1феров розробив ландшафтознавч1 засади протиселевих заход1в, опубл1кував навчальний поабник «Географ1чн1 аспекти мел1орац1Т селевих ландшафт1в» (1982) для студент1в географ1чних
спец1альностей ун1верситет1в, I в 1984 р. захистив докторську дисертацш з теми «Ф1зико-географ1чн1 фактори селеформування I ландшафтно-техн1чн1 протиселев1 системи у г1рських краТнах п1вдня европейськоТ частини СРСР».
Наприк1нц1 1980-х рр. до ландшафтознавчих дослщжень Криму долучилась Л.М.Соцкова. У сшвавторств1 з А.Г.Пан1ним вона представила на VIII Всеросшську нараду з ландшафтознавства у Львов1 (1988) допов1дь «Ландшафтно-балансов1 досл1дження для моделювання рац1онального природокористування (на приклад! басейну р1чки Бельбек у Криму». Ус1 подальш1 дослщження ландшафтознавчих проблем водокористування на Кримському п1востров1 проходили з ТТ участю.
Рис. 3. Розподт загальноТ ктькосп публiкацiй мiж ландшафтознавчими центрами у 1981-1990 рр.: 1 -Вщдтення географп 1ГФ АН УРСР; 2 - Л^вський унiверситет; 3 - КиТвський унiверситет; 4 - Чершвецький унiверситет; 5 - Сiмферопольський уыверситет; 6 - Одеський унiверситет; 7 - Вшницький педiнститут; 8 -Харгавський унiверситет; 9 - Ворошиловградський педшститут; 10 - Мелiтопольський педшститут; 11 - Сумський педiнститут; 12 - Терноптьський педiнститут.
Четвертий етап (1991-2000 рр.). На початку 1990-х рр. до складу центру увшшли молод1 науковц1 Т.В.Бобра та О.1.Личак, чиТ' досл1дження ознаменували початок нового етапу у розвитку Кримського ландшафтознавчого центру, пов'язаний 1з впровадженням у дослщницький процес ПС-технологш. Приоритетною сферою наукових штереав Т.В.Бобри стали ландшафты меж1. У 1994 р. вона представила на М1жнародну рег1ональну конференцш «Проблеми еколог1Т I рекреац1Т Азово-Чорноморського басейну» допов1дь «Ландшафтн1 меж1 I р1зн1 аспекти Т'х вивчення», у 1997 р. виступила 1з допов1ддю «Подв1йн1сть функц1й ландшафтних меж» на Х конференцш з ландшафтознавчих питань у Москв1, а у 2001 р. захистила дисертацш «Анал1з ландшафтних меж П1вденно-Сх1дного Криму» пщ науковим кер1вництвом проф. В.О.Бокова. У 2001 р. опублкувала I монографш «Ландшафтн1 меж1: п1дходи до анал1зу I картографуванню», яка згодом була доопрацьована I в 2005 р. вийшла пщ назвою «Ландшафты меж1: виявлення, анал1з, картографування». У 2004 р. Т.В.Бобра опублкувала статтю «Дослщження I картографування геоекотошв та екотон1зац1я геопростору Криму» I ввела у науковий вжиток укра'ТнськоТ географ^ поняття «геоекотон».
Приоритетною сферою наукових штереав О.1.Личака стала ландшафтознавча оцшка геоеколог1чних ситуац1й. У 1995 р. вийшла його перша стаття «Проблеми оцшки геоеколопчних ситуацш» (у сп1вавторств1), а в 2002 р. вш захистив дисертац1ю «Географ1чн1 основи оц1нки еколог1чних ситуац1й (на приклад! Криму)» п1д науковим кер1вництвом проф. В.О.Бокова. Якщо прийняти до уваги В.Л.Казакова, якш у 1997 р. захистив пщ кер1вництвом В.Л.Бокова дисертац1ю «Геоеколог1чний анал1з територ1Т Кривбасу», I В.П.Воровку, який також пщ кер1вництвом В.Л.Бокова захистив у 2001 р. дисертацш «Геоеколог1чне обгрунтування оптим1зацп еко1нфраструктури Запор1зько'Т област1», можна стверджувати про появу на початку 2000-х рр. новоТ персонально' еколого-ландшафтознавчоТ школи проф. В.Бокова.
В.О.Боков продовжуе вести теоретичн1 дослщження просторово-часових вщношень як чинника формування геосистем (1992, 1993), але основну увагу, якщо судити за тематикою його публкацш цього часу, придтяе еколопчнш проблематицк Проблемам оц1нки геоеколопчних ситуацш присвячена його доповщь на репональнш конференц1Т «Проблеми еколог1Т I рекреацп Азово-Чорноморського рег1ону» (1995) I низка сумюних 1з Т.В.Боброю та О.1.Личаком статей у журнал! «Культура народ1в Причорномор'я», що вийшли протягом одного року (1998). Ц1 сам1 науковц1 стали його сп1вавторами I при написанш навчального пос1бника «Нормування антропогенного навантаження на оточуюче природне середовище» (1998).
А.М.Ол1феров, разом 1з своею ученицею 1.М.Огородник, розробив локальну систему еколопчного мон1торингу 1з використанням геошформацшних технолог1й (1997-2000).
К.А.Позаченюк придтяла значну увагу теоретичним питанням ландшафтознавства, про що свщчать ТТ статт1 «Дискретн1сть ландшафтоутворюючих поток1в та ТТ роль у функц1онуванн1 I розвитку геосистем» (1993), «Змша парадигм - шлях розвитку географ1чноТ науки» (1996), «Екосистема як компонент ландшафту» (1997), «коадаптивна концепц1я природокористування» (1998), «Компонентна структура та зовн1шн1 зв'язки ландшафту» (1999) та ш. Але одночасно починае розробляти тематику геоеколопчноТ експертизи. З 1995 по 1999 рр. виходить цта низка ТТ статей, присвячених питанням методолопчних, теоретичних I методичних засад геоеколопчноТ експертизи, а в 1999 р. К.А.Позаченюк публ1куе монографш «Вступ до геоеколопчноТ експертизи. М1ждисциплшарний п1дх1д, функц1ональн1 типи, об'ектн ор1ентац1Т» I захищае докторську дисертацш «Конструктивно-географ1чн1 основи геоеколог1чноТ експертизи».
Пщ час цього етапу ландшафтознавчого спрямування набули дослщження в1домого украТнського карстолога Б.О.Вахрушева. У 1999 р. вш представив (у сп1вавторств1 з К.О.Топорковою) на третю м1жнародну науково-методолопчну конференц1ю «Ландшафт як 1нтегруюча концепц1я ХХ1 стор1ччя» допов1дь «Деяк1 питання науковоТ концепц1Т ландшафту у карстознавствЬ, у як1й звернув увагу на нерозробленють питання класиф1кац1Т карстових ландшафт1в I роль концепц1Т ландшафту у комплексному врахуванн1 класиф1кац1йних ознак. Цей напрям дослщжень залишаеться у пол1 уваги вченого, про що свщчить стаття «Еволюц1я карстових ландшафт1в Прського Криму» (2008), написана у сшвавторств1 1з 1.О.М1рошн1ченко.
Наприк1нц1 етапу з'явились ландшафтознавч1 прац1, що поклали початок формуванню пор1вняно нового (першою працею була стаття О.В.ени в1д 1973 р.) для кримського ландшафтознавства напряму дослщжень аквальних ландшафт1в. У 1999 р. Л.О.Пасинкова опубл1кувала статтю «Загальы критер1Т геодинам1чноТ ст1йкост1 ландшафтних геосистем континентального схилу Чорного моря». Цей напрям дослщжень став для науковця приоритетним, про що свщчить стаття «Проблема стшкосп пщводних ландшафт1в у район ЯлтинськоТ бухти» (2010).
Рис. 4. Розподт загальноТ кiлькостi публкацш мiж ландшафтознавчими центрами у 1991-2000 рр.: 1 -КиТвський уыверситет; 2 - Львiвський унiверситет; 3 - 1нститут географп АН УкраТни; 4 - Сiмферопольський унiверситет; 5 - Чершвецький унiверситет; 6 - Вшницький педiнститут; 7 - Одеський уыверситет; 8 - Нiжинський педшститут; 9 - Криворiзький педiнститут; 10 - Харгавський унiверситет; 11 - Сумський педшститут; 12 -Терноптьський педiнститут.
Геох1м1чний напрям ландшафтознавчих дослщжень представляла дисертац1я В.Ф.С1рика «Вплив зрошення на м1грац1ю речовин в ландшафтах Кримського Присиваш'я» (2000).
П'ятий етап (2001-2013 рр.). У першш половит 2000-х рр. Кримський центр ландшафтознавчих дослщжень поповнило багато молодих науковц1в, як1 разом 1з ядром центру I сформували сучасне обличчя кримського ландшафтознавства. Це поповнення у найбтьшш м1р1 характеризувало дв1 в1дм1нн1 риси: вони володти сучасними 1нформац1йними технолопями I представляли не т1льки Тавршський нац1ональний ун1верситет (таку назву носить з 1999 р. С1мферопольський ушверситет), але I 1нш1 вищ1 навчальн заклади АР Крим, що звичайно у значнш м1р1 було заслугою Тавршського ун1верситету, що став потужною науковою ландшафтознавчою школою.
Проблему ренатурал1зацп ландшафт1в л1сових ландшафт1в Кримських пр, яку у перш1й половин! 1970-х рр. почав розробляти Г.е.Гришанков (1972, 1975), дослщжував О.В.1саенко (Нац1ональна академ1я природоохоронного I курортного буд1вництва, м. С1мферополь). У 2002-2006 рр. вийшов ряд його статей, що були присвячен цш проблем!, а в 2004 р. вш представив доповщь «Ренатурал1зац1я ландшафт1в Кримського передг1р'я (на приклад! урочища Богаз-Сала)» на IX з'Тзд Географ1чного товариства УкраТни в Чершвцях.
Парагенетичн1 ландшафтн1 комплекси морських берепв досл1джувала 1.В.Агаркова-Лях (Севастопольський економ1ко-гуман1тарний 1нститут Тавр1йського нац1онального ун1верситету). В 2006 р. вона захистила дисертацш «Парагенетичш ландшафтн1 комплекси береговоТ зони моря (на
прикладi чорноморського узбережжя Криму)» пiд науковим KepiBHH^rBOM доцента кафедри фiзичноТ географп та океанологи Таврiйського нацiонального ушверситету Г.М.Скребця.
Над методикою геоеколопчно! експертизи адмшютративних територiй, коадаптивною парадигмою природокористування i методикою оцiнки туристично-рекреацiйного потен^алу працювала Т.В.Панкеева (1нститут бюлогп Пвденних морiв НАНУ, м. Севастополь) разом з проф. К.А.Позаченюк. Найбiльш вщомою працею науковця е монографiя «Геоеколопчна експертиза адмiнiстративних територiй (Великий Севастополь)» (2008), написана у сшвавторсга з проф. К.А.Позаченюк.
1.В.Алексашкш i Р.В.Горбунов (Тавршський нацiональний унiверситет) дослiджували антропогенш модифкацп природних ландшафтiв (I.В.Алексашкiн та ш., 2005, 2009), щiльнiсть забруднення радюнуклщами фiзико-географiчних областей Укра'Тни (1.В.Алексашкш та iн., 2010), чинники формування дисиметри схилових локальних ландшафтних комплешв Гiрського Криму (Р.В.Горбунов, 2011).
Ряд однооабних i сумiсних праць, присвячених ландшафтоутворюючш ролi природних i штучних лiсонасаджень опублiкувала Л.Я.Гаркуша (Таврiйський нацюнальний унiверситет) (Л.Я.Гаркуша, 2008; Л.А.Багрова, Л.Я.Гаркуша, 2010).
Оцшку ступеня деградаци i вiдтворення грунтiв у ландшафтах Криму дослщжувала e.l.Ергiна (Таврiйський унiверситет, 6.1.Ерпна, 2008; e.l.Ергiна, С.Г.Чорний, 2012).
Склады питання формування i динамiки культурних ландшаф^в Криму дослiджувала А.Б.Швець (Тавршський ушверситет, 2008-2010). Автор притримуеться аксюлопчноТ' штерпретаци поняття «культурний ландшафт», яке притаманне для росшських географiв Ю.О.Веденша, Д.М.Замятина та iн., коли сутнють ландшафту не обмежуеться його матерiальним наповненням, а головна увага придтяеться системi духовно-релiгiйних, морально-етичних, естетичних та шших цiнностей.
Цiкавi дослiдження фаунютичного комплексу як компоненту ландшафту розпочав А.1^рошшченко (Таврiйський унiверситет, 2008). В Укра'Тш подiбнi дослiдження проводили лише В.Г.Надворний i С.В.Мiхелi (2003, 2007), мiж тим фаунiстичний компонент залишаеться у ландшафтi terra incognita i мало хто береться за його вивчення.
Визначити тематичну прюритетнють ландшафтознавчих дослщжень В.А.Михайлова (Тавршський ушверситет) поки представляеться проблематичним, осктьки, якщо судити по публка^ях, його цiкавить i полiструктурнiсть просторово! органiзацiТ ландшафтiв, i естетична цiннiсть ландшафтiв, i картографування зональних ландшаф^в Кримського пiвострова, i органiзацiя белiгеративних i парагенетичних ландшаф^в (В.А.Михайлов, 2008, 2010, 2011, 2012).
Ландшафтно-географiчнi, у тому числi ландшафтно-геохiмiчнi, та екологiчнi фактори диференцiацiТ прибережно-морських територш i акваторiй дослiджувала i захистила дисертацiю з цiеТ тематики асшрант Таврiйського нацiонального унiверситету О.А.Андреева (2010, 2011).
Ландшафтну структуру та еколопчний стан басейшв рiчок Криму дослщжувала А.М.Власова (Тавршський ушверситет, 2010-2013).
Методику аналiзу зовшшшх факторiв розвитку ландшаф^в Криму розробляе В.А.Табунщик (Тавршський ушверситет, 2013). Теоретичною основою дослщжень слугуе концеп^я нЫ, що була розроблена в екологп, а в укра'Тнському ландшафтознавствi використовуеться М.Д.Гродзинським (1993) i Д.В.Свiдзiнською (2004-2006), картографiчною основою - ландшафтна карта Криму, складена проф. К.А.Позаченюк (2003), шформативною основою - Г1С Surfer 11.
Важливим напрямом дослщжень Т.В.Бобри та О.1.Личака стала розробка концептуальних засад i методики застосування ПС-технологш для аналiзу та оцiнки геоеколопчних ситуацiй в Криму. У 2005 р. вони опублкували у сшвавторсга навчально-методичний посiбник «Г1С в екологп i географiТ: основнi поняття i прийоми роботи», у 2008 р. у сшвавторсга iз В.О.Боковим - статтю «Методолопчш основи розробки ландшафтно! iнформацiйноТ системи», у 2012 р. - статтю «Новi пiдходи до геоеколопчного аналiзу i прогнозу антропогенно! трансформаци ландшафтiв Криму».
П.Д.Пiдгородецький опублкував у 2002 р. статтю «Методолопя ландшафтознавства», а в 2008 р. представив на Х з'Т'зд Укра'Тнського географiчного товариства доповiдь «До геосистемних основ стшкого розвитку природи i суспiльства».
A.М.Олiферов та 1.М.Огородник продовжили дослщження з використання ПС-технологiй для шформацшного обгрунтування системи управлiння мошторингом рiчкового басейну (2003, 2004), а сама 1.М.Огородник захистила кандидатську дисертацш «Фiзико-географiчне обгрунтування локально! системи мошторингу несприятливих природних процесiв (на прикладi пiвденно-схiдного Криму)» (2001) пiд науковим керiвництвом проф. А.М.Олiферова. Варто вщзначити також сумiсну статтю А.М.Олiферова I Л.А.Пасинково! «Ландшафтна карта для геохiмiчного монiторингу в Криму» i цкавий порiвняльно-географiчний аналiз (чомусь рiдкiсний для нашого часу) терасових ландшаф^в в Криму i Кита! у допов^д проф. А.М.Олiферова на конференцп «Культурний ландшафт: теорiя i практика» (2010) у Вшницк
B.О.Боков працював над систематикою зональних ландшафтiв Криму (2001, 2004), концептуально-методичними засадами просторово-часового аналiзу у територiальному плануваннi (2003) та оцшц екологiчних ситуацiй (2010), опублкував навчальний посiбник «Екологiчне картографування» (2006), пщтримав час вiд часу виникаючу дискусш про реальнiсть ландшаф^в, що видiляються у полi i на
картах географами, у журнальнш публкаци' (2012) i доповiдi на XI з''''зд1 Географiчного товариства УкраТни (2012). Пщ науковим керiвництвом проф. В.О.Бокова кандидатськ дисертацп ландшафтознавчого спрямування захистили В.П.Воровка (2001), О.1.Личак (2002) та А.В.Зарубша (2010), що дае пiдстави говорити про завершення формування персонально' ландшафтознавчоТ школи проф. В.О.Бокова у Кримському ландшафтознавчому центрi.
К.А.Позаченюк розвивала енюлопчну концепцiю проф. Г.1.Швебса i дослщжувала вплив геоактивних структур на компоненти i структуру ландшафту (2001, 2002), продовжила розробку теоретико-методичних засад геоеколопчноТ' експертизи: опублкувала однооабну монографiю «Еколопчна експертиза:природно-господарськi системи» (2003), де надан рекомендаци' iз проведення екологiчних експертиз для рiзних типiв природно-господарських систем, i монографш «Геоекологiчна експертиза адмшютративних територiй (Великий Севастополь)» (2008) у сшвавторсга з Т.В.Панкеевою. Виконала ландшафтознавче обгрунтування водоохоронних зон Чорнореченського водосховища i басейну рiчки ЧорноТ' у сшвавторсга з Н.1.Ващенко (2001) i Фмферопольського водосховища у спiвавторствi з Л.М.Соцковою та iн. (2007, 2010), разом iз Т.В.Панкеевою, Л.М.Соцковою та А.Г.Паншим, виконала оцiнку ландшафтного рiзноманiття Криму, розробила обгрунтування проекту еколопчно''' мережi Криму (2002, 2009), обгрунтувала теоретичн пiдходи до ландшафтного планування (2003, 2006, 2011), продовжила роботу над коадаптивною парадигмою природокористування (2004, 2008, 2009), разом i з М.В.Пенно обгрунтувала видтення морських антропогенних ландшаф^в (2013). Результати методолопчних i теоретичних розвщок проф. К.А.Позаченюк знайшли вiдображення у публiкацiях «Кризи i перспективи розвитку класичного ландшафтознавства» (2004), «Компоненти ландшафту як геосистеми» (2004), «Процеси саморозвитку ландшафтознавства як науки» (2005), «Процес ноосферогенеза i сучаснють» (2008), «Теоретичнi етапи розвитку ландшафтознавства в УкраМ» (2009) та ш. Особливу увагу на цьому в^зку часу проф. К.А.Позаченюк придiлила дослщженням просторово''' оргашзацп сучасних ландшафтiв Криму: в 2003 р. була складена ландшафтна карта Криму для атласу «Автономна республка Крим», у 20042013 рр. вийшла низка однооабних та у сшвавторсга публiкацiй iз результатами дослiдження i картографування внутрiрегiональноï оргашзацп' сучасних ландшафтiв Криму та острова ЗмеТний, а в 2009 р. вийшла колективна монографiя «Сучасн ландшафти Криму i сумiжних акваторш» за науковою редакцiею К.А.Позаченюк.
Пщ науковим керiвництвом проф. К.А.Позаченюк захистили кандидатськ дисертацiï 1.В.Завальнюк (2004), О.1.Цуркан (2006) та 1.О.Остапчук (2010), що дае пщстави говорити про наявнють у Кримському ландшафтознавчому центрi персонально!' ландшафтознавчоТ школи проф. К.А.Позаченюк.
Лтература
1. Ландшафты и физико-географическое районирование (из серии «Природа Украинской ССР») / А.М.Маринич, В.М.Пащенко, П.Г.Шищенко. - К.: Наук. думка, 1985. - 224 с.
2. Пащенко В.М. Теоретические проблемы ландшафтоведения / В.М.Пащенко. - К.: Наук. думка, 1993. - 280 с.
3. Жупанський Я.1. !стор1я географп в УкраТш: Навч. пос1бник / Я.1.Жупанський. - Льв1в: Св1т, 1997. - 264 с.
4. Денисик Г.!. Основы етапи розвитку географи в УкраТн / Г.!.Денисик // Географ1я з основами економки в школ1. - 1998. - № 3. - С. 9-14.
5. М1хел1 С.В. Науков1 школи в укра'нському ландшафтознавства спроба класифкаци / С.В.М1хел1 // Географ1я в 1нформац1йному сусп1льств1: Зб. наук праць X з'Тзду УкраТнського географlчного товариства. У 4-х томах. - К.: ВГЛ, «Обри», 2008-а. - Т. IV. - С. 19-21.
Аннотация. С. В. Михели Крымский ландшафтоведческий центр: история, основные направления исследований, персоналии. Рассмотрены вопросы формирования центра ландшафтоведческих исследований в Крыму. Выявлены основные направления ландшафтоведческих исследований, которые он проводит. Приведена оценка коллективных и персональных научных достижений крымских ландшафтоведов, определена их роль в развитии украинского ландшафтоведения
Ключевые слова: ландшафтоведческий центр, ландшафтоведческие исследования, ландшафтоведческая школа, украинское ландшафтоведение.
Abstract. S. V. Mikheli Crimean Landscape Center: History, Basic Directions of Researches, Personalias. The
questions of forming of center of researches of landscapes are considered in Crimea. Basic directions of researches of landscapes which he conducts are exposed. The estimation of kollektivnikh and personal scientific achievements of the Crimean researchers of landscapes is resulted, their role is certain in development of Ukrainian science about a landscape
Keywords: center of research of landscapes, researches of landscapes, school of research of landscapes, Ukrainian science about a landscape.
Поступила в редакцию 09.02.2014 г.
