CC BY
13Учет записки Тавртського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Частина 2. - С. 63-69.
УДК 398.22 (=51219)
ПОеДНАННЯ ГЕРО1ЧНИХ ТА СЕНТИМЕНТАЛЬНИХ МОТИВ1В У ХУДОЖН1Й СТРУКТУР1 КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДНОГО ЛЮБОВНОГО ДЕСТАНУ «КОЗУКЮРПЕЧ»
Гуменюк О. М.
РВНЗ «Кримський тженерно-педаголчний ynieepcumem», Смферополь
E-mail: uakafedra@mail.ru
Як i бшьшкть жадбних десташв, цей TBip являе собою повчальну житейську iсторiю. Сюжет розвиваеться доволi напружено й динамiчно. Струнка лшшна композицiя позначена мiнливою настроевою гамою, перепадами переважно контрастного характеру. Шднесена тональнiсть вступно! частини (радiсть народження довгожданих дiтей, сподiвання !х щасливо! стльно! долi) змiнюеться гострим драматизмом наступних епiзодiв, пов'язаних 3i смертю батька юнака, вiроломством батька дiвчини, тяжкою розлукою закоханих. Кульмiнацiйна частина оповщ - радiсть зустрiчi закоханих, яка знову змiнюеться настроем напружено! тривоги. Вузловi моменти оповiдi, а ввдтак i вiдзначенi настроевi змши здебiльшого посилюються пiсенними пасажами - прощання з матiр'ю, зустрiч з милою тсля тривало! розлуки. Прикметно, що саме пiсня, в якш зринае iм'я кохано!, остаточно викривае героя й спонукае до його пере^дувань, стае своерiдною вiхою мiж втiшним вiдчуттям зустрiчей з обраницею серця та гiркотою ново! розлуки.
Оповщь «Козукюрпеч» складна й вишукана за своею художньою структурою. 1рошчно-химерний зачин тут своерiдно протиставлено чгткш орнаментальностi трагiчно обарвлено! основно! оповщ, що крие в собi наголос на поширенш абсурдностi буденного життя, здебiльшого пов'язанш з порушенням одвiчноl свгтово! гармони. Графiчна чiткiсть простежуеться в антитетичному протиставленнi головних та другорядних персонажiв, виразна однозначнiсть яких проте не позбавлена доволi промовистих та важливих психологiчних нюансiв. Властива дестану епiчна монументальнiсть невiддiльна ввд вельми характерного для нього потужного й проникливого лiричного струменю. Ввдтак поеднання геро!чних та сентиментальних мотив1в можна вважати домшантним у його жанрово-стильовш структурi. Krn4oei слова: фольклор кримських татар, епос, дестан, жанрово-стильова структура.
Серед кримськотатарських етчних оповщей, сюжетну основу яких становлять зворушлив1 любовш юторп, вир1зняеться багатьма сво!ми рисами, зокрема й особливою складнютю жанрово-стильово! структури фольклорний тв1р «Козукюрпеч». Вш починаеться з довол1 своерщного, але не раз стр1ваного у фольклорних творах зачину - в1ршовано! побрехеньки, де снуеться плетиво кумедних нюештниць на кшталт «На верб1 грушЬ> чи «У Киев1 лобода, у город1 дядько». Тут щеться i про верблюд1в, яю когось кудись закликають, i про д1вчаток у подоб1 горобчиюв, i про рибок, яю оперились для польоту, але на ту мить якраз небо стало мщним... Цшава згадка про водяника, точшше про коней водяника, яким присвячено цший пасаж - вони з'!ли тридцять мшюв ячменю, та все шяк не на!дяться, випили воду з трьох колодяз1в, та все шяк не нап'ються... Прикметна також згадка про доньку, яка водить бровами, надто ж порада тш доньщ, мовляв, не води бровами, бо ж батько-люоруб голову вщрубае... При вдумливому читанш не можна сказати, що вся ця химерна образнють (образнють сюрреалютичного штибу)
63
не мае стосунку до окреслюваних далi подш. Т поди за вие1 свое! позiрноl впорядкованостi й нiбито логiчностi насправдi знаменують абсурднiсть буття, щоправда подану не в комiчному, як у зачиш, а в трагiчному обарвленш.
Сюжет тут цiлком традицiйний - закохаш зберiгають вiрнiсть одне одному всупереч будь-яким, навггь щонайтяжчим життевим випробуванням i якщо !м не вдаеться поеднатися в шлюб^ волдать поеднатися в смертi. Композицiйнi структури оповiдi, як i загальна сюжетна основа, теж доволi традицiйнi. У вступнш частинi йдеться про двох заможних степовиюв - Едiль-бая та Джайик-бая. Спершу зазначаеться, що це, так би мовити, друзi по нещастю - в одного з дбайливих господарiв пропала кобила, а в другого - верблюжа. Щц час пошукiв цих пропаж вони зблизилися, розговорилися та з'ясували, що не лише втрати !х еднають - в обох дружини вагггш, тож приятелi домовляються про те, що коли в одного з них народиться син, а в другого дочка, вони одружать сво!х дггей. Не встигли вони про це домовитись, як отримали двi сподiванi звютки.
Сповщення про народження немовлят обставляеться в оповда в тднесений, мало не мiстичний спошб:
...оларнынъ янына джельдай джельдиретип бир атлы келе де:
- Эдиль байнынъ апайы къыз тапты, - дей.
Чокъкъа бармай шу арада бир атлы даа джельдиретип келе де, оларгъа:
- Джайык байнынъ апайы огълан тапты, - дей
(.. .до них вихором примчав вершник та й каже:
- Дружина Едшь-бая народила доньку.
А за якусь мить ще один вершник вихором примчав та й каже:
- Дружина Джийик-бая народила сина)
[Къырымтатар эдебияты кутюпханеси 2012, с. 291-292].
Ця цитата унаочнюе властиву загальнш стилютищ оповiдi особливу графiчну орнаментальнiсть, антитетичну заявленiй у зачиш химерносп, орнаментальнiсть, що виступае втшенням свггово1 гармони, яку людинi не варто порушувати.
Хлопчиковi дали iм'я Козукюрпеч, а дiвчинцi - Баянсув. Як i в iнших подiбних iсторiях, дiти часто стрiчаються, разом вчаться i зрештою 1хня приязнь переростае в кохання. Сощальний мотив у цьому творi зведено до мтмуму, а все ж вш присутнiй. Драматичним моментом оповiдi слугуе раптова смерть батька Козукюрпеча, внаслщок яко! батько Баянсув вирiшуе зламати укладену угоду, не бажаючи, аби донька виходила замiж за сироту. Персонажi твору здебiльшого досить схематичш, бiльшою мiрою закорiненi в казкову традищю, тут немае таких психолопчних тонкощiв, як, скажiмо. в дестанах «Ашик Гарш» чи «Керем та Асилхан». Рiшення батька просто констатуеться й мало мотивуеться. Можна припустити, що вш робить це не з безглуздо1 забаганки, а з тклування про дочку, з прагнення, аби жодний натяк на тшь не затьмарював И дол^ Якби там не було, але саме його неабиякий фанатизм призводить до трапчних наслщюв... Отож Едшь-бай, батько дiвчини, раптово зриваеться з родиною з насиджених мюць i зникае в невiдомому напрямку.
64
Поеднання герогчних та сентиментальних мотив1в у художнт структург кримськотатарського народного любовного дестану «Козукюрпеч»
Геро1 любовних десташв попри не раз властиву !м перечулешсть, замрiянiсть здебiльшого все ж таки зрщш героям богатирського епосу. Одержимi пристрастю кохання, вони сповнеш рiшучостi в боротьбi за нього, будь-що збертають вiрнiсть обранищ серця, йдуть до кiнця шляхом чесп й справедливостi. Такий i Козукюрпеч. Неординарнiсть його постатi тдкреслюеться виокремленням тако1 риси як схильнють час вiд часу впадати в глибокий сон на им дшв i сiм ночей, що певною мiрою зближуе нашого героя i з казковими персонажами. Цей богатирський сон надае йому особливо1 сили, але тут тдкреслюеться, що вш також е i джерелом нещасть. Саме такий сон дав змогу батьковi дiвчини зникнути непомiтно.
Тяжко переживаючи розлуку з коханим, Козукюрпеч рушае на И пошуки. Мотив прощання з ма^р'ю, котра благае сина лишитись, доволi поширений у подiбних фольклорних творах. У дестанах вш реалiзуеться, як правило, у вiршованiй форм^ Тут матiр нагадуе синовi про його багатство, про волiв, коней, овець, верблюдiв (кожному з рiзновидiв степово1 домашньо1 живносл присвячено окрему строфу И тднесеного вмовляння), але вiн лишаеться байдужим до всього, нщо не здатне притлумити його душевних болiв та поривань.
Герой рушае в мандрiвку. Вже на И початку подаеться важливий у творi мотив переодягання. Чабан, до якого звернувся Козукюрпеч, не зм^ вщмовити багато вбраному баевi й зарiзав для нього барана. В знак подяки, а найперше, аби стати нетзнаваним, Козукюрпеч обмшявся з ним одягом, а баран згодився не лише для того, щоб утамувати голод i запастися харчами в дорогу - з його шкури зшито глибоку шапку. Тут з'ясовуеться ще одна риса незвичайносп нашого героя - на його лобi поступае особлива родима цятка у виглядi мюяця й зор^ Аби приховати цей знак, юнак насувае шапку на лоба. Врештьрешт Козукюрпеч знаходить нове обшстя Едшь-бая та, нетзнаваний, наймаеться до нього пастухом.
Зус^ч з дiвчиною, котру можна вважати в оповда кульмiнацiйною, змальовано в тднесених небуденних тонах, вiдповiдних неординарностi постат героя. Не встиг вiн подумати про такий вггер, який би звихрив i волосся на голову i дерева в саду, й накривку на обличчi мило1 саме в ту мить, коли в цей сад на збадьореному тим вггром конику примчить Козукюрпеч, як усе це саме так i сталося. Таемш зустрiчi приносять радють закоханим, тим бшьше, що батьки дiвчини вiдбувають на цiлий рш у гостi. Але врештi-решт таемниця розкриваеться. Спостережлива дружина Едшь-бая, коли вертаеться з чоловшом додому, помiчае на лобi пастуха, що стояв край дороги, родимку у виглядi мюяця й зор^ Отож не так i довго тривае радють закоханих. Оповщь набувае тривожно1 напруги, увиразнено колоритно вщтвореними перипетiями, деталi яких часом набувають мiстичного характеру.
Таемниця розкрита не до кшця. Батьки гадають, що 1хня дочка ще не знае, хто насправдi той невщомий пастух, що прибув до них, i пристають на И пропозищю не лише вбити, а й принизити зухвальця, який шбито непоштиво зустрiв край дороги свого господаря. З округи скликаються молодi джиггги, що прибувають на сво1х конях для участi в перегонах та шших змаганнях. Нетерплячий Едшь-бай вирiшуе насамперед влаштувати пiсенний конкурс i таким чином дiзнатися, хто ж саме з прибулих Козукюрпеч, адже в його пюш неодмшно мае прозвучати iм'я Баянсув.
65
Поки тривае конкурс, Баянсув гострим ножем п^^зае пщпруги прив'язаних неподалш коней, простежуючи, аби Каурий коханого був напоготовi. Зрозумщо, що пiсля виконання пiснi юнаковi вдаеться втекти й уникнути загибелг
Ще один гостро драматичний пасаж оповда пов'язаний з горобчиком, який переймаеться ствчуттям до розлучених закоханих i стае помiж ними зв'язковим. Щц час моторошних знущань над пташкою одного з пильних прислужниюв Едщь-бая горобчик мимоволi виказуе мюце перебування героя, який саме спить сво!м богатирським сном. Вщтак той лиходiй без особливих зусиль пщступно вiдтинае сонному голову, за яку общяно одруження з Баянсув.
Дiвчина не виявляе душевного сум'яття i зовнi спокiйно переконуе батька в необхщносп поховати бiдолаху. Похорон доручають тому ж таки прислужнику-аскеру. Та дiвчинi вдаеться влаштувати все згiдно зi сво!ми задумом. Вона просить викопати двi могили й вихопивши ножа, пробивае собi груди. Спiвчутливий вiзник ховае поруч безталанних закоханих, якi вiдтак навши лишаються разом.
Фiнал оповiдi пов'язаний з постаттю аскера, якого вдаеться перехитрити дiвчинi - вона спонукае його спуститися на мотузках у глибокий колодязь за водою, воду витягае, а самого кривдника лишае в колодязг Коли один з пастухiв шзшше витягае того аскера, то з ненависп вбивае його сво!м дебелим цшком, та так, що мiзки лиходiя опиняються мiж могилами Козукюрпеча й Баянсув. На могилах закоханих виростають розкiшнi троянди, а з мiзкiв лиходiя постае колючий будяк. Люди повсякчас виривають той будяк та насолоджуються духмянютю чарiвних квiтiв.
Як i бшьшють подiбних дестанiв, цей твiр являе собою повчальну житейську юторда, в якш осмислення соцiально-побутових реалiй увиразнюеться елементами легендарними й казковими. Сюжет розвиваеться доволi напружено й динамiчно. Струнка лшшна композицiя позначена мшливою настроевою гамою, перепадами переважно контрастного характеру. Щднесена тональнiсть вступно! частини (радють народження довгожданих дiтей, сподiвання !х щасливо! сшльно! долi) змшюеться гострим драматизмом наступних епiзодiв, пов'язаних зi смертю батька юнака, вiроломством батька дiвчини, тяжкою розлукою закоханих. Кульмшацшна частина оповiдi - радють зустрiчi закоханих, яка знову змшюеться настроем напружено! тривоги, настроем, що зрештою набувае ознак високого трагедшного пафосу. Вузловi моменти оповiдi, а вщтак i вiдзначенi настроевi змши здебiльшого посилюються пiсенними пасажами - прощання з матiр'ю, зустрiч з милою тсля тривало! розлуки. Прикметно, що саме тсня, в якш зринае iм'я кохано!, остаточно викривае героя й спонукае до його переслщувань, стае своерщною вiхою мiж втiшним вiдчуттям зустрiчей з обраницею серця та пркотою ново! розлуки.
За вше! простоти, переважно однозначности персонажiв чи не кожен з них крие в собi певну недомовленють, таемничiсть, а !хня система не лише чггка, а й доволi вишукана. Про це вже певною мiрою йшлося в зв'язку з постаттю Едщь-бая, вiроломного батька дiвчини, проте якiсь передумови до можливого розумшня мотивiв його поводження аж шяк не применшують жорстокосп й недалекоглядностi його фанатизму, котрий, будучи основною причиною вщтворюваних нещасть, пiддаеться тут виразному осуду.
66
Поеднання герогчних та сентиментальних мотив1в у художнШ структург кримськотатарського народного любовного дестану «Козукюрпеч»
Доволi своерщна у творi насамперед постать головного героя. У свош вiрностi коханш, вiдданостi !й всупереч навiть найбшьш несприятливим обставинам це типовий провщний персонаж любовного дестану. Але в постат Козукюрпеча зберiгаються легендарно-казковi риси, як сягають навiть мiфологiчних джерел. Велика сила його любовно1 пристрасп зрiднi небуденностi його натури, змалювання яко! мае певний зв'язок з традищями богатирського епосу. Про це свщчить зокрема його поринання час вщ часу в глибокий семиденний сон. Винятковють постатi героя тдкреслюеться й особливим знаком на чолi - родимою цяткою у виглядi мiсяця й зорi. Однак щ риси в контекстi розвитку сюжету виявляються ознаками не лише сили, а й слабкосп, вразливосп героя, вщграють в його долi не менш фатальну роль нiж люта затятють його антагонiста. Саме тд час семиденного сну Козукюрпеча батьковi дiвчини вдаеться разом з родиною та великим господарством перебратися в iншi кра1. Саме пiд час цього сну героя було тдступно вбито. А особлива родима цятка, яку юнак намагався приховати тд баранячою шапкою, прислужилася лиховiсному втзнанню його дружиною Едiль-бая. Подiбну роль виконуе й ствочий талант героя, котрий у щирому натхненш не м^ не виявити захоплення коханою й не виствати И iменi. Усе це викликае особливе ствчуття до закоханого страждальця.
Постать Баянсув спершу тби непомiтна, чим пiдкреслюеться особлива скромнють та покiрливiсть герош, яка не може перечити батьковш волi, протистояти ршучосп Едiль-бая. Мабуть, невипадково и iм'я навiть не винесено в заголовок, на вiдмiну вiд того, як це робиться в шших аналопчних iсторiях, - «Та1р i Зоре», «Керем та Асилхан» тощо. Однак вона зрештою виявляе не меншу вщдатсть коханню, тж и суджений, виявляе не меншу, а може й бiльшу рiшучiсть, тж та, що притаманна И батьковш Вона не йде на прямий конфлшт з батьком, не явно, але все ж наполегливо бореться за свою любов, прагне врятувати милого. А коли це не вдаеться, волiе поеднатися з ним у смерти
Загибель закоханих швидко стае вщомою в окрузi й викликае щире ствчуття. Тож коли один iз пастухiв витягае з кринищ вбивцю-аскера, то мститься йому за смерть Козукюрпеча й Баянсув. Як бачимо, рiзке протиставлення вщбуваеться в творi як на рiвнi головних, так i другорядних персонажiв, що надае 1хнш системi, а вщтак i загальнiй образностi дестану певно1 панорамностi. Не лише люди, а й природа небайдужа до описуваних трапчних подш. Пам'ятаемо, як у кульмшацшний момент усе довкола сколихнув бурхливий вiтер. А в фiналi на могилах закоханих розквггли чудовi троянди, з мiзкiв лиходiя прорiс будяк. Такий досить поширений у казках та легендах фшал тут, як бачимо, набувае особливого звучання.
Пройнята драматизмом, який сягае граней трапзму, обарвлена легендарно-казковими тонами розгорнута житейська iсторiя невщдшьна також вiд колоритних побутових реалш, що лежать в основi И образности Перед нами постають ненав'язливi й лаконiчнi, пiдпорядкованi напруженiй оповда, але при тому доволi виразт картини степового буття. До того ж тдкреслюеться, що йдеться тут саме про ногайсью степи. Заможт ба1 - це насамперед дбайливi господарi, для яких пропажа коня чи верблюжати - це цша подiя попри те, що вони (про це йдеться
67
зокрема в тсенному благанш матерi героя) володiють цшими табунами й отарами рiзно! живносп. Господинi тут самi виготовляють хлiб, про що дiзнаемося з прохання Козукюрпеча до матерi спекти хлiбину, яку вiн, збираючись у путь, кладе за пазуху. Не дае в дорозi голодувати й бараняче м'ясо, яке кладеться в спещально вичищеш нутрощi тварини. Пам'ятаемо, що один з чабашв не вщмовив багато вбраному молодому баевi й зарiзав для нього барана. Ф^уруе в оповiдi й протиставлення ошатного одягу бая й убого! одежi звичайного пастуха.
Етчна оповiдь «Козукюрпеч» складна й вишукана за своею художньою структурою. 1рошчно-химерний зачин тут своерщно протиставлено чiткiй орнаментальностi трапчно обарвлено! основно! оповiдi, що крие в собi наголос на поширенш абсурдностi буденного життя, здебiльшого пов'язанш з порушенням одвiчно! свiтово! гармони. Графiчна чiткiсть простежуеться в антитетичному протиставленш головних та другорядних персонажiв, виразна однозначнiсть яких проте не позбавлена доволi промовистих та важливих психологiчних нюансiв. Властива дестану етчна монументальшсть невiддiльна вiд вельми характерного для нього потужного й проникливого лiричного струменю. Вщтак поеднання геро!чних та сентиментальних мотивiв можна вважати домшантним у його жанрово-стильовiй структура Разом з тим у цьому фольклорному творi вельми вiдчутне вщлуння поетичних ознак чарiвно! казки та богатирського епосу.
Список л^ератури
1. Бекиров Дж. Къырымтатар халкъ дестанларынынъ хусусиетлери // Дестанлар / Топлагъан ве тертип эткен Джафер Бекиров. - Ташкент : Гъафур Гулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1980. - Б. 6-25.
2. Дестанлар / Топлагъан ве тертип эткен Джафер Бекиров. - Ташкент: Гъафур Гулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1980. - 152 б.
3. Жирмунский В. М. Тюркский героический эпос / В. М. Жирмунский. - Ленинград : Наука, 1974. -728 с.
4. Къырымтатар эдебияты кутюпханеси. Халк иджады: масалар, эфсанелер, дестанлар - Б1блютека кримськотатарсько! лгтератури: казки, легенди, епоси / упор. Сабр1е Кандимова, Нузет Умеров. -Львш : Свгг, 2012. - 640 с.
5. Музафаров Р. Очерки фольклора тюркоязычных народов : автореферат ... д. филол. н. / Рефик Музафаров. - Баку : Академия наук Азербайджанской ССР, Отделение общественных наук, 1967. -28 с.
Гуменюк О. Н. Сочетание героических и сентиментальных мотивов в художественной структуре крымскотатарского народного любовного дестана «Козукюрпеч» / О. Н. Гуменюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Часть 2. - С. 63-69.
Как и большинство подобных дестанов, это произведение представляет собой поучительную житейскую историю. Сюжет развивается довольно напряженно и динамично. Стройная линейная композиция сопровождается изменчивой эмоциональной гаммой, перепадами преимущественно контрастного характера. Возвышенная тональность вступительной части (радость роджения долгожданных детей, ожидание их счастливой общей судьбы) сменяется острым драматизмом последующих эпизодов, связанным со смертью отца юноши, вероломством отца девушки, тяжкой разлукой влюбленных. Кульминационная часть сказания - радость встречи влюбленных, которая снова сменяется настроением напряженной тревоги. Узловые моменты сказания, а вместе с этим и отмеченные эмоциональные перепады преимущественно усиливаются песенными пассажами -прощание с матерью, встреча с милой после длительной разлуки. Примечательно, что именно песня, в которой звучит имя любимой, окончательно изобличает героя и побуждает к его преследованию, стает
68
Поеднання герогчних та сентиментальних мотив1в у художтй структурi кримськотатарського народного любовного дестану «Козукюрпеч»
своеобразной вехой между радостным ощущением встреч с избранницей сердца и горечью новой разлуки.
Сказание «Козукюрпеч» сложно и изысканно по своей художественной структуре. Иронично-причудливый зачин здесь своеобразно противопоставлен четкой орнаментальности трагически окрашенного основного повествования, таящего в себе акцент на распространенной абсурдности обыденной жизни, преимущественно связанной с нарушением извечной мировой гармонии. Графическая четкость прослеживается в антитетическом противопоставлении отдельных главных и второстепенных персонажей, выразительная однозначность которых все же не лишена довольно красноречивых и важных психологических нюансов. Присущая дестану эпическая монументальность неотъемлема от весьма характерного для него сильного и проникновенного лиризма. Таким образом, сочетание героических и сентиментальных мотивов можно считать доминантным в его жанрово-стилевой структуре.
Ключевые слова: фольклор крымских татар, эпос, дестан, жанрово-стилевая структура.
Humeniuk O. M. The unity of heroic and sentimental features in art structure of folk destan (narrative) by Crimea Tatars «Kozukiurpech» / O. M. Humeniuk // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 63-69.
Crimean Tatar epic narrative - destan - can be divided into two main types. One group of destans are connected with the artistic comprehension of the historical, social and political processes. Another ones are love stories. In spite of leading the epic tale significant lyrical stream and heroic motifs combined with sentimental features. The peculiar of prose narrative and poetic passages are combined in narrative the structure of destan. The main part of the story of the heroic destan, which is shared with the social and political processes, has a poetic form as the speech of the characters; the prose passages are only connecting transitive parts of the narrative type. In a heroic and romantic destan or just a romantic nature of destan, which are compared with the works of the first type is of more recent origin, the narrative is entirely in prose form, and the poetic parts contain words or songs of heroes.
A typical example of the heroic and romantic epic story is "Kozukiurpech", which is the main object of consideration in this article. As the majority of the similar destans, this composition is an informative worldly story. A plot is proceeding rather hard and dynamically. A slender linear composition accompanies with a changeable emotional gamut, with the overfalls having mainly contrasting character. An elevated key of the introductory part (gladness of the long-awaited children's birth, expecting of their happy destiny) changes by the sharp dramatic effect of the following episodes, connected with the death of the young man's father, the perfidy of the girl's father, the severe separation of the lovers. The culmination of the story is the gladness of the lover's meeting, which changes into the mood of tense alarm again. Both the key moments of the story and the mentioned emotional overfalls mostly increase by the song passages - parting with the mother, meeting with the beloved one after the long separation. It is noteworthy that the song, which the name of the beloved girl sounds in, finally exposes the character and induces to his pursuit, becomes the original landmark between the happy feeling of the dating with the wish of his heart and sadness because of the new parting. The story «Kozukiurpech» is the complicated and exquisite by its art structure. Here the ironically bizarre introduction is opposed to the clear ornamenting of the tragically coloured main narration, that hides the accent on the widespread absurdity of the routine life inside. It is mainly connected with the destruction of the unbegun world harmony. A graphic clearness is traced in the antithetic opposing of the particular main and second-rate characters, though their expressive unambiguity is not deprived of rather eloquent and important nuances. Inherent in destan, epic monumentalism is inseparable from strong and profound lyricism, that is rather characteristic of it. So the combination of the heroic and sentimental motives can be considered to be dominant in its genre and style structure.
Keywords: folklore by Crimea Tatars, epos, destan, genre and style structure.
69
