CC BY
25Учет записки Тавршсъкого нацюнального ymeepcumemy iмет В. I. Вернадського.
Сергя: Фшологгя. Сощальт комунтаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. - С. 109-116.
УДК 398.22 (=51219)
романтичний дестан «та1р i зоре» в kohtekcti
кримськотатарсько! фольклорно! ешки
Гуменюк О. М.
РВНЗ «Кримський ill.ш еи ери о-п едагог'тп ни уншерситет», Омферополь
E-mail: uakafedi afuiiiaiiiu
Кримськотатарсыа ешчш оповщ - дестани - можна подшита на два основш р1зновиди. Одна група десташв пов'язана з художшм осягненням ¿сторичних, суспшьно-пол1тичних процеав. 1нша група - це любовш icTopii. Тут попри провщну ешчну оповщпсть довсш в1дчутний л1ричний струмшь, а герошш мошви поеднуються ¿з сентиментальними. В наративнш структур! десташв своер1дно поеднуються прозовий виклад та в1ршоваш пасажг В геро1чних дестанах, в яких осягаються суспшьно-полш1чш процеси, основна частпна оповщ, як i мовп герогв, мае в1ршовану форму, прозов1 уривки - це лише сполучш перехщп ланки оповщюго типу. У дестанах геропсо-романтичного чи просто романтичного характеру, яю мають в пор1внянш з творами першого типу бшын тзне походження, оповщ> щлком ведеться у прозовш форм1, а в1ршоваш парта мютять слова чи nicm герогв.
Характерним зразком геропсо-романтично! ешчно! оповщ е дестан «Taip i Зоре», котрий е основним об'ектом розгляду в цш CTairi. Звертаеться увага на тематичш й стильов1 аспекта цього фольклорного твору. Суттеву роль у систем! персонаж!в цього дестану вщграе постать старо! карги, яка е тут основною рушшною силою драматичного плину i набувае алегоричних рис, асоцпоючись ¿з чимось на кшталт всюдисугцого зла, шдступно! затятосп, фатуму, лихо! дол1 тогцо. Усьому цьому протиставляеться сила no4yrriB закоханих, здатна долати тяжш життев1 випробування i навпъ смерть. KiuoHoei слова: фольклор, епос, дестан, жанровий р1зновид, тематика, поетика.
Здебшыпого вщчутно пов'язаш з м1фолопчними традищями, спiчнi фолыслорш жанри вщграють суттеву роль у народнш культур^ а вщтак i в писемнш л1тсратур1 багатьох народ ¿в. Серед цих жанр ¡в в украшсысш л1тсратур1 видшяються старини (билини) i думи, а в тюркських л1тературах, зокрема кримськотатарськiй. - лестани.
Кримськотатарсыа дестани можна подшити на два основш р1зновиди. Биыхпсть ¿з них - це любовш icTopii. Тут попри провщну ешчну оповщшсть довол1 вщчутний л1ричний струмшь. а геро!чш мотиви поеднуються ¡з сентиментальними. Це таю дестани як «Ашик Гарт». «Керем та Аслихан», «Нар Камиш», «Козукурпеч» та iHnii. У цих фольклорних творах трактуються здебшыпого сюжети, поширеш у всьому тюркському свт, тож власне кримських |эсалi й тут стр1чаеться не дуже багато. 1нша група десташв пов'язана з художшм осягненням сусшльно-пол1тичних процеав. U,i дестани також включеш в загальнотюркський контекст, одначе кримсью акценти тут набувають значно бшыпо! виразност1.
Особливе мюце серед ешчних зразюв фольклору тюркських народ ¡в належить сказанию про Алпамиша. В ¡домни дослщник В1ктор Жирмунський розглядае pi3Hi Bepcii' цього сказания - кунгратську, огузьку, кипчацьку та mini [5, с. 117-221]. Певш вщгомони, юторичш ремшюценцп епохи цього сказания дослщник вбачае в киргизькому enoci «Манас», а також у ногайлшських пам'ятках. Дуже uiHHi й змютовш, як шдкреслюють науковщ А. Н. Кононов та G. М. Мелетинський,
дослщження В. М. Жирмунського в галуз1 вивчення ногайлшських (казахських, ногайських, кримських i т. íh.) сказань про 1дiгс та його потомков [6, с. 9]. Як слушно зазначае сучасна дослщниця Лшя Юнусова, в кримських сказаниях про Eairc вщображена боротьба кримськотатарських ватажюв проти хашв Золото1 Орди [12, с. 6].
Розглядаючи тюркський епос, вщзначаючи в його наративнш структур! поеднання BÍpinÍB та прози, В. Жирмунський вдаеться до пев но!' жанро во -стил ьо во! класифшаци, вказуючи на два типи такого поеднання: 1) основна частина oitobíjí. як i мови геро!в, мае в1ршовану форму, прозов1 уривки - це лише сполучш перехщш ланки оповщного типу; 2) оповщь щлком ведеться у прозовш форм1, а в1ршоваш парт i í viicTíiTb слова чи nicHÍ repoi'b (це, на думку дослщника, «народи i романи» геро1ко-романтичного чи просто романтичного характеру, яю мають в пор1внянш з творами першого типу бшып шзне походження [5, с. 615-616].
Неважко по\птити вщповщний под i л i серед кримськотатарських десташв. Любовш icTopii', про яю йшлося вище, - зразки цього другого наративного типу (особливютю кримськотатарських вереш цих icTopin. мабуть, можна вважати те, що тут BÍpniOBam тексти - це майже завжди не так розмовш, як саме сшвоч1 парти). А onobiji. бшыпою mí рою пов'язан1 з художшм осягненням сусп1льно-пол1тичних под1й, юторичних процсслв. зокрема й «Ед1ге», належать до першого наративного типу, бшып давнього.
Найпопуляршшим зразком кримськотатарсько!' народно! геро!чно1 onoBiji (першого типу) е дестан «Чора-батир». На його ochobí композитор Асан Рефатов свого часу створив першу кримськотатарську оперу, автор л1брето Осман Акчокракли [7, с. 279-302]. Маемо чимало вереш ще! onoBiji i ряд наукових розвщок про не1.
Кр имс ькотатарс ьк i repoi'4hí дестани, пов'язаш з художн1м осягненням сусп1льно-пол1тичних подш, за cboí'm загальним характером, урочою тональн1стю, образним ладом, речитативною манерою виконання близью до украшських народних дум, на що звернув увагу ще на початку 30-х роклв минулого стол1ття bíдомни украшський музикознавець-фольклорист М. П. Гайдай [2, с. 101]. Цп<аво. що дестани набули свого часу особливого поширення в ногайських степах, власне на теренах украшсько-кримськотатарського пограниччя. Очевидно, що й назва украшського струнно-щипкового музичного шетрументу кобзи невипадково сп1взвучна з назвою аналопчного музичного ¡нетрументу тюрклв - кобуз, кобиз, в i до мо го з VIII ст.
Меншою mí рою дослщжеш кр и мс ь котатарс ь к i романтичш дестани, хоч на них звертае пильну увагу bí домни фольклорист Джафер Бсклров [1]. Основна мета ще! публ1кац11 - детальшше приглянутися до одного з найбшып характерних зразклв кримськотатарського любовного епосу - романтичного дестану «Taip i Зоре»
Любовна icTopin «Taip i Зоре» мае традищйш сюжетно-композищйну схему й вузлов1 ситуащ!: чудесне народження довгооч1куваних д1тей та батьклвська угода i'x у майбутньому одружити, попри все зростаючу взаемну прихильшеть молодих прагнення одше! 3Í сторш цю угоду зламати (тут р1зниця в сощальному становищ1 repoi'b, можна сказати зведена до míhímvmv - вона донька падишаха, bíh син в1зира),
вщтак вщсилання юнака в далекий край, де вш через певний час отримуе вють вщ кохано! й, рушаючи у зворотну путь, долае валяю труднопц та добираеться назад якраз на II весшля з шшим. Тут це повернення виявляеться загпзшлим [ героев!, нсвгпзнаному шким, кр1м кохано!, випадае лишень вести за повщ !! коня до ново! осел!. Вщ переживань герой непритомше, а згодом ! помирае (в його постат! зливаються воедино власне геро!чш й сентиментальш риси), а д!вчина, все в!дкладаючи першу шлюбну н!ч з осоружним чоловЬсом, так ! лишаеться незайманою. Бона вол!е поеднатися з коханим як не жита, то в смерт!, й накладае на себе руки. Як звичайно в под!бних ютор!ях, на розташованих поруч могилах закоханих виростають чар!вн! кв!ти.
Особлив!сть цього твору полягае насамперед у тому, що основною та чи не единою рушшною силою драматичного плину тут е постать старо! карги, яка набувае алегоричних рис асощюючись ¡з чимось на кшталт всюдисущого зла, шдступно! затятост!, фатуму, лихо! дол! тощо.
Падишах тут не виглядае таким украй непоступливим, як батьки в шших под!бних ютор!ях. Осудливе сповщення карги про те, що молод! залицяються одне до одного, той сприймае цшком схвально, мовляв шакше й бути не може, адже !м суджено одружитися. Однак лиходшщ вдаеться переконати нершучого державця в бажаному для не!, мовляв х!ба ж не знайшлося для доньки падишаха сина шшого падишаха. Саме за и наполяганням хлопця було принижено до становища пастуха. Вщтак вона вдаеться до шших шдстушв, а коли т! не вдаються, обмовляе юнака, бущмто той погано ставиться до д!вчини, ! таки схиляе усе ще сповненого вагань падишаха аби той вщюлав Та!ра в далекий край. Тут, звщки прибув юнак, дочку падишаха не хотши видати за сина в!зира, а в краю, до якого вш прибув ! де став працювати в саду, одразу дв! доньки тутешнього падишаха накинули оком на молодого сад!вника ! зажадали, аби в!н одну з них обрав за дружину. Тутешшй падишах не тшьки не перечив, а й на шбито резонне прохання юнака спершу дати змогу йому самому чогось досягти у жита, посприяв Та!ров! у в!дкритт! власно! кав'ярш. Юнак не м!г дати згоди на таке одруження, адже серце його було вже зайняте, все ж побоявся прямо вщмовити падишахов!. Все це ще бшыпе переконуе в тому, що й у рщному краю, якби не втручання лиходшки, все для нього склалося б щасливо. Невгамовна карга й надат, теля повернення Та!ра, все робить, аби не дати поеднатися закоханим. Навпъ теля !хньо! смерт! вона вол!е, аби ! и було вбито (за те дае одному чабанов! золото), вщтак проростае химерною колючкою, роздшяючи поросл! трояндами могили. Ця карга шдступна, всюдисуща, окрем! невдач! не спиняють и прагнення будь-що досягти бажано! мети. Притому вона не надшена якимись ¡нфернальними рисами, т!льки вмшо користуеться буденними засобами - пробудження недов!ри, пл!тки, оббр!хування... Проте не звикл! до тако! нечувано! тдступносп люди нездатн! !й надежно протистояти.
Гострий драматизм, притаманний ц!й ешчшй опов!д!, виявляеться зокрема в довол! частому, але при т!м легкому й невимушеному переходу вщ об'ективного викладу до мютких ! лакошчних д!алог!в, яю надають розм!реному наративному плину певного пожвавлення. Це шформативно насичеш й водночас позначеш дшовою динам!кою д!алоги м!ж нсвт1шним падишахом та розважливим
доброзичливим жебраком, mí>k нершучим падишахом i настирною каргою, mí ж Зоре й голомозим караванником, який згоджуеться передати вють II коханому, тощо. Ще бшыпе пожвавлюють та урпномаштнюють наративний плин, збагачуючи його своерщними експресивиими штрихами, BipinoBaHi, точшше niceHHi пасажл. що розгортаються в композищйио зумовлсш момеити особливого смоцшного шднесення. Це переважио л1рично прониклив1 д1алоги закохаиих.
Такий зокрема д1алог з'ясуваиия сердечиих стосунюв м1ж пров1дними героями, в якому виявляеться 1хия вишукано-зворушлива любовна гра. Зоре, углсд1вши в i дд ал i к коханого, що спрямував отару до водопою, шби ненароком лишила на камеш бия джерела свш золотий браслет. Taip узяв той браслет, але при 3yctpí4í з д1вчиною удав, hí6h й гадки не мае, про що вона запитуе:
ЗОРЕ. Мешребимни далдырдым,
Далдырдым да толдурдым. Къубе ташньшъ устюнде Билезлигим къалдырдым.
ТАИР. Мен чешмене бармадым,
Элими, юзюми джувмадым, Къубе таштынъ устюнде Насьш язы язьшыдыр? Къойлар къара кьозулыдыр, Гъарип ады назлыдыр. Билезлигинъ устюнде Насьш язы язьшыдыр?
(ЗОРЕ. Кухоль свш я занурила,
Занурила й наповнила. На кругляспм камеш Cbííí браслет я лишила.
TAIP. Bím джерела я не був,
Рук, обличчя не вмивав, На кругляспм камеш Н1якого браслета не знаходив. Bíbiií з чорними ягнятами, Б1долаха я нещасний. На TBOÍM браслеп
Який напис виведено?) [8, с. 301; дал! при посилання на це видання вказуеться лише сторшка].
Душ! закоханих сповнсн1 глибоких i сильних почутпв, рад1сних i тривожних водночас, що виявляеться в неабиякш скспрссивност1. але також i грайливосп i'xHboro шсенного д1алогу. Це п1дтвсрджуе насамперед до вол i яскрава образшсть наведених вище рядклв. 3ycTpÍ4 молодих 6\.тл джерела промовиста, адже чиста вода - це традищйний фольклорний символ любовного почуття. Так само як наповнений вщерть кухоль д1вчини водою, И серце переповнюеться щирою лапдн!стю до милого, на знак чого вона й залишила для нього браслет. Хлопець спершу жартуе, мовляв шякого браслета не бачив, дал! bíh начебто криеться 3í сво!ми почуттями, бо саме за любов його, сина впира. примушено пасти отару. Вщтак чорш ягнята видаються йому знаком тривоги, яку bíh уже безпосередньо виявляе говорячи про свое безталання. Жарт1влив1 ¿нтонащ! вступають у гру з драматичними та зрештою,
аби й самому не шддаватися останшм, i д1вчину втшити, юнак дае зрозу\пти. що отримав жаданий браслет, запитуючи про вочевидь милий його серцю напис на тому браслета
Вщзначена грайливють шдкреслюеться й в1ршованою оргашзащею тексту. Тут маемо ч1тю лакошчш катрени, пройшт жвавим бадьорим ритмом, в ochobI якого поеднання вщдшених неодмшною цезурою чотирискладово! та трискладово! стоп, причому остання виступае Hocievi звучно! розлого! рими. яка в свою черту також сприяе передач! р1зних настроевих вщтшюв. Характерний тут гнучкий та чуйний до передач! рпних емощйних сташв cnoci6 римування, найбшып поширений в руба! i B3ara.ii характерний для схщного в1ршування - aaba. Силу почутпв д1вчини знаменують точш коренев1 сшвзвуччя, прикметно, що певний вщступ вщ ще! точност1 (умисний у другому рядку i передбачений каноном у третьому) цшком долаеться в четвертому (дал... - тол... - ... - къал...) U,i точш коренев1 сшвзвуччя ефектно продовжуються й посилюються сшвзвуччями суфшсальними. Ц1каво, що деякий в1дступ вщ точност1, властивий кореневим сп1взвуччям, послщовно витримуеться i в суф1ксальних (...дырдым - ...дурдым - ... - ...дырдым). Усе це суголосне д1вочш збснтсжсностк сором'язливост1, яка pimync долаеться.
У першш частиш репл1ки юнака його жарт1вливо удавашй розгубленост1 вщповщае майже щлковита в1дсутшсть кореневих сшвзвуч при ц1лковит1й тотожност1 сп1взвуч суфшсальних (бармадым - джувмадым - ... - булмадым). Зате в друпй частиш репл1ки, де почуття героя виявляються виразшше й прям1ше, маемо принцип гри ч1тких та менш чт<их кореневих та суф1ксальних сшвзвуч, щлком аналог1чний тому, що спостер1гаеться в попередньому зверненш д1вчини до парубка.
Далыпа репл1ка д1вчини, можна сказати, дзеркальна щодо попередньо! репл1ки юнака. Бона не в запитальному, а в ствердному клк>п майже досл1вно повторюе слова коханого, розд1ляе його тривогу й в1рить, що замовлений, а, може, й викарбуваний нею напис на браслет! «Taip i Зоре» вт1шае коханого, е джерелом його св1тло1 грайливост1, яка передаеться i 1й.
Заключи! репл1ки цього шсенного д1алогу знаменують ц1лковите порозумшня м1ж закоханими:
ТАИР.
Сувлар акъар улукъ-улукъ, Улуклары долукъ-долукъ. Билезликни булгъангъа, Не берирсинъ мужделик? Сувлар акъар улукъ-улукъ, Улуклары долукъ-долукъ. Билезлигим булгъангъа, Иште, озюм мужделик Води плинуть у жолоби-жолоби, I Bci жолоби повш-повш. Той, хто браслет знайшов, Що отримае в нагороду? Води плинуть у жолоби-жолоби, I Bci жолоби повш-повш. Тому, хто мш браслет знайшов,
ЗОРЕ.
(TAIP.
ЗОРЕ.
Ось, я в нагороду).
Тут, як бачимо, теж маемо дв1 дзеркальш решпки запитального i стверджувального характеру. Якщо зважити на пов'язаний з водою символ1чний паралслпм. то можна побачити тут певну градащю - вода вже сповнюе не кухоль, а жолоб, ще й не один. Усе це фон, вельми вщповщний радюнш шднесеносп repoi'B. Це можна сказати й про рит\пчний малюнок. Ритм, не втрачаючи попередньо! жвавост1, стае примхлившим - у перших двох рядках маемо вщдшеш цезурою дв1 чотирискладов1 стопи, а в третьому й четвертому, як i рашше, поеднання чотирискладово!' стопи з трискладовою. Бшыпа розм1решсть ритму на початку строфи вщповщае певши урочистосп. яка приходить в почуття шд час оевщчення в коханш. Ця урочиспсть не перечить властивш усьому д1алогу життествердшй бадьоросп, що й знаменуе повернення в друпй половиш кожно! ¡з двох завершальних строф до попередньо! рит\пчно! оргашзацп. В1дпов1дшй CKcnpccnBHOCTi слугуе i римування, подане знову ж таки за способом найбшып поширеним у руба!'. Рима тут не дуже точна, але довол1 пишна й вишукана, позначена своерщним мерехтливим поеднанням завмирання точносп одних Ii' компоненпв i посилення ¡нших: улукъ-улукъ - долукъ-долукъ - ... - ...делик. Под1бна поетична виразшеть характерна i для далыпих д1алопв закоханих пщ час 1хнього сп1льного переборення шдступних заду\пв карги, пщ час вимушеного прощания, ново! 3ycTpiLii. передчуття смерт1.
В образнш систем! дестану дом1нуе алегоризована постать шдступно! лиход1йки, але ii затятост1 протиставляеться св1тла сила щирих почутпв закоханих, яка поетично асощюеться з духмяним буянням чар1вних квтв.
Список liiepaiypn
1. Бекиров Дж. Къырымгатар халкъ дестанларыньшъ хусусиетлери // Дестанлар / Топлагъан ве тертип эткен Джафер Бекиров. -Ташкент: Гъафур Гулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1980. -Б. 6-25.
2. Гайдай М. М. Фольклор кримських татар / М. М. Гайдай // Шд одним небом: Фольклор етноав Украши / Упор. Вахшна JI. К., Мушкетик JI. Г., Юзвенко В. А. - К.: Гол. ред. лп\ мовами нац. меншин Украши, 1996.-С. 98-103.
3. Гуменюк О. М. Особливост поетики кримськотатарсько! народно! ешчно! оповщ «Чора-батир» / О. М. Гуменюк // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. -2005. - Т. 18 (57). - № 3: Филология. - С. 206-209.
4. Дестанлар / Топлагъан ве тертип эткен Джафер Бекиров. - Ташкент: Гъафур Гулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1980. - 152 б.
5. Жирмунский В. М. Тюркский героический эпос / В. М. Жирмунский. - Ленинград: Наука, 1974. -728 с.
6. Кононов А. Н. Предисловие / А. Н. Кононов, Е. М. Мелетинский // Жирмунский В. М. Тюркский героический эпос / В. М. Жирмунский. - Ленинград: Наука, 1974. - С. 5-11.
7. Къырымтатар халкъ йырлары / Бахшыш Ил. - Симферополь: Къырым девлет окъув нешрияты, 2004. - 384 с.
8. Къырымтатар эдебияты кутюпханеси. Халк иджады: масалар, эфсанелер, дестанлар - Б1блютека кримськотатарсько! лиератури: казки, легенда, епоси / упор. Ca6pie Кандамова, Нузет Умеров. -Льв!в: Свгт, 2012. - 640 с.
9. Лановик М. Украшська усна народна творчкть / Мар'яна Лановик, Зоряна Лановик. - К.: Знання-Прес, 2001. - 592 с.
10. Музафаров Р. Очерки фольклора тюркоязычных народов : автореферат .... д. филол. н. / Рефик Музафаров. - Баку: Академия наук Азербайджанской ССР, Отделение общественных наук, 1967. -28 с.
11. Шерфединов Я. Звучит кайтарма - Яньрай къайтарма. - Ташкент: Изд-во лит. и искусства им. Г. Гуляма, 1979. -232 с.
12. Юнусова Л. С. Крымскотатарская литература : сборник произведений фольклора и литературы VIII
- XX вв. - Симферополь: Доля, 2002. - 344 с.
Гуменнж О. Н. Романтический дестан «Таир и Зоре» в контексте крымскотатарской фольклорной эпики / О. Н. Гуменюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. -Т. 27(66), № 4. - С. 109-116.
Крымскотатарские эпические сказания - дестаны - можно поделить на две основнык разновидности. Одна их группа связана с художественным постижением исторических, социально-политических процессов. Другая группа - это любовные истории. В последней, хоть и преобладает эпическая повествовательность, явственно ощутима лирическая струя, а героические мотивы сочетаются с мотивами сентиментальными. В нарративной структуре дестанов своеобразно сочетаются прозаическое изложение и стихотворные пассажи. В историко-героических дестанах, в которых постигаются социально-политические процессы, основная часть, сказания (как и речи героев) имеет форму стиха, а прозаические фрагменты - это лишь соединительные переходные звенья повествовательного типа. В дестанах героико-романтического иди просто романтического характера, имеющих по сравнению с произведениями первого типа более позднее происхождение, рассказ в основном ведется в прозаической форме, а стихотворные партии содержат сяова или песни героев. Характерный образец героико-романтического сказания - дестан «Таир и Зоре», являющийся основным объектом рассмотрения в данной статье. Обращается внимание на тематические и стилевые аспекты этого фольклорного произведения. Существенную роль в системе персонажей этого дестана играет фигура старой карги, являющейся здесь основной движущей силой драматического течения и приобретающей аллегорические черты. Она ассоциируется с чем-то вроде вселенского зла, неумолимого коварства, фатума, горькой судьбы и т, д. Всему этому противопоставляется сила чувств пылко влюбленных, способная превозмогать тяжкие жизненные испытания и даже смерть. Ключевые слова: фольклор, эпос, дестан, жанровая разновидность, тематика, поэтика.
Humeniuk О. М. The romantic destan (narrative) «Tair and Zore» in the context of the folklore epics by Crimea Tatars / О. M. Humeniuk // Scientific Notes of Tavrida National V. I Vernadsky University.
- Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. - P. 109-116.
Crimean Tatar epic narrative - destan - can be divided into two main types. One group of destans are connected with the artistic comprehension of the historical, social and political processes. Another ones are love stories. In spite of leading the epic tale significant lyrical stream and heroic motifs combined with sentimental features. The peculiar of prose narrative and poetic passages are combined in narrative the structure of destan. The main part of the story of the heroic destan, which is shared with the social and political processes, has a poetic form as the speech of the characters; the prose passages are only connecting transitive parts of the narrative type. In a heroic and romantic destan or just a romantic nature of destan, which are compared with the works of the first type is of more recent origin, the narrative is entirely in prose form, and the poetic parts contain words or songs of heroes.
A typical example of the heroic and romantic epic story is "Tair and Zore", which is the main object of consideration in this article. There is payed attention to thematic and stylistic aspects of this folklore. Significant role in the system of characters that destan plays the figure of the old crone, which is the main driving force behind the dramatic flow and becomes an allegorical figure, who is associated with something like flic omnipresent evil, perfidious stubbornness, destiny, evil fate, etc. All of this is contrasted with feelings of enamored which can overcome the difficulties of life and even death. Keywords: folklore, epos, destan, genre variety, subjects, poetics.
Стаття надшшла до редакци 29 жовтня 2014 року
