CC BY
8Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 1. 2015 г. С. 31-35.
УДК 821.161.2-09
МЕМУАРНИЙ ТВ1Р ВАЛЕНТИНИ НАСТ1НО1 «НА В1ДСТАН1 СЕРЦЯ» В КОНТЕКСТ СОЦЮКУЛЬТУРНИХ ТА Л1ТЕРАТУРНИХ ТРАДИЦ1Й
Гуменюк В. I.
Тавршська академш Кримського федерального ynieepcumemy rneni В. I. Вернадського,
м. Сшферополь E-mail: ukrlitjtnu@mail.ru
У статл розглядаеться мемуарна опждь кримсько! журналютки Валентини Настшо!. Твiр мае переважно бiографiчний, отже документальний характер, але цi риси аж шяк не перекреслюють його естетично! привабливосп. Це перша, а при там досить вдала спроба авторки в галузi художньо! прози, а запропонована стаття - перший лггературознавчий вiдгук на не!.
У творi на прикладi буття родини авторки подаеться доволi широка панорама суспшьно-полiтичних, зокрема военних подiй на Волин середини й друго! половини ХХ столiття. На цьому лакотчно, але виразно змальованому тлi чггюше окреслюеться iсторiя народження героiнi, тзнання нею природного й соцiального довкшля та усвiдомлення себе як самоцшно! особистостi.
Ключовi слова: мемуарно-бiографiчна проза, соцюкультурний та лiтературний контекст, образ оповщача, способи нараци, художня образтсть.
ВСТУП
Особливий, мiфологiчно обарвлений св^ дитинства оживае в багатьох творах св^ово! лiтератури, зокрема й украшсько!. Можемо тут принагiдно згадати таю славнозвюш шедеври, як «Федько-халамидник», «Бабусин подарунок» та iншi оповiдання Володимира Винниченка, зiбранi зокрема у його збiрцi «Намисто» [1], кiноповiсть «Зачарована Десна» Олександра Довженка [2], повют Михайла Стельмаха «Щедрий вечiр» i «Гуси-лебедi летять» [3], першу книгу тетралоги Уласа Самчука «Волинь» - «Куди тече рiчка» [4]... Згадаш твори, як зiзналася менi в розмовi вiдома кримська журналiстка Валентина Настша, певною мiрою спонукали i И взятися за перо власне вже не так журналютського, як саме письменницького штибу. Спогади дитинства, тзнання св^у, поступове усвiдомлення себе учасницею його рiзних сфер - родини, роду, кола друзiв, школи, села, краши... - все це у творi «На вiдстанi серця» окреслюеться авторкою з тонким вщчуттям розма!тих нюансiв ч^ко! образно! конкретики, з неабиякою емоцiйною насиченiстю й лiричною проникливiстю. Усi ми родом з дитинства - ця широко вщома, може вже якоюсь мiрою i банальна фраза усе ж мае глибинний та непроминальний сенс, позаяк саме дитячi враження суттево формують особистiсть, закладають основи духовного св^у, а вiдтак живуть у шдсвщомост та в пам'ятi людини протягом усього життя. Саме в такому широкому сощокультурному й художньому контекст доречно розглядати оригiнальний лторатурний твiр В. Настшо!. Завдання ще! статтi - дещо детальнiше проаналiзувати досить вдалу вiдповiдну спробу авторки та ч^юше вписати И у згаданий контекст. Оскшьки аналiзований твiр ще не опублiкований, а автор още!
публшацп е його лтературним редактором та одним з перших читачiв, вiдтак першим поцшовувачем, то цiлком очевидна наукова новизна матерiалу.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Хоч на першому планi, що цшком природно в подiбнiй мемуарнiй нараци, сто1ть суб'ективне Я оповiдача, все ж воно тут невiддiльне вщ вiдтворення зовнiшнiх реалiй та майже повсякчас перебувае з ними в особливш гармони. Прикметно, що перший роздш мае назву «Росте тополя край дороги» i оповiдь починаеться власне не з якихось суто особистюних акцентiв, а з опису плетива широких шляхiв та вужчих пупвщв i стежок, що пролягають бiля рiдного села авторки з промовисто-мальовничою назвою Берестовець, розташованого за твтора десятка кiлометрiв вiд райцентру Костопшь на Рiвненщинi. Своерiдним епщентром означеного довкiлля, навiть можна сказати, особливим героем оповщ постае вiковiчна тополя, що височiе на пагорбi край дороги неподалiк будинку, де проходить дитинство оповщачки («Аби охопити стовбур руками, ставало четверо чоловш», а гостру верхiвку було видно з дальшх далей). Ця тополя, яку мiсцевi мешканцi називали «наша гордють», в контекстi оповiдi стае не просто символом рщного краю, а й набувае сакрального значення, закоршеного в прадавш мiфологiчно-фольклорнi уявлення.
Про вiковiчнi традици, якi продовжують жити в сiльському побутi волинян, свiдчить чимало сторiнок твору В. Настшо!, тих зокрема, де йдеться про мистецтво народно! вишивки, мережання, килимарства, про шсш, про ^ри й обряди, про вiдзначення релтйних свят. Цiкавi, наприклад, оповiдi про колядування й щедрування, про вертепш дiйства, якi влаштовуються на рiздвянi й новорiчнi свята. В цих описах проглядаються й привертають увагу не лише особливi мiсцевi прикмети, а й зворушливi паралелi з перипепями долi мешканцiв Берестовця, зокрема й оповщачки. Характернi з цього погляду рядки, в яких щеться про свято Купала: «У цей день не купалися, щоб русалки, старша з яких - Мара або Марена, сестра-ворогиня язичницького божества земних плодiв Купала, - не затягнула у вир. Дiвчата плели вшки i кидали 1х у воду. Як попливе - вийдеш замiж за пршжджого хлопця, а потоне там, де кинули - наречений твш тут, у своему сель Я також кшька разiв експериментувала з вшочками, аби перевiрити, чи пiдтвердяться, як виросту, щ стародавнi звича! та прикмети. Мш поплив, незважаючи на те, що в середиш лiта течiя в рiчцi зазвичай тихоплинна, що, певно, пов'язано зi зменшенням у спеку рiвня води в руслi. Таку долю, мабуть, начаклували собi вс дiвчата з мого класу. Жодна з них не вийшла замiж за мюцевого хлопця. I роз'1халися ми в рiзнi кра! i навiть кра1ни».
Вiдтак вельми оргашчно вплiтаеться авторське я не лише в географiчно-просторову, але i в часову, iсторичну ретроспективу й перспективу. Це увиразнюе зокрема другий роздш - «У вирi двох св^ових воен». Тут iдеться про драматичш, часто трагiчнi подil, яю довелося пережити рiдним оповiдачки ще до 11 народження. Лаконiчно та виразно передаш родиннi перекази - суттевi документальнi штрихи
32
МЕМУАРНИЙ ТВ1Р ВАЛЕНТИНИ НАСТ1НЮ1 «НА В1ДСТАН1 СЕРЦЯ» В КОНТЕКСТ СОЦЮКУЛЬТУРНИХ ТА Л1ТЕРАТУРНИХ ТРАДИЦ1Й
картини тих тяжких злигодшв i поневiрянь, яю випали на долю всього нашого народу.
Хвилюючi сторшки оповiдi присвяченi ютори знайомства й одруження батькiв авторки, зрештою ютори про 11 власну появу на св^ та поступове усвщомлення себе як його невщ'емно!, хоч i самоцшно! частки. Авторка з тонкою спостережливютю, з бентежним замилуванням, яке не може лишити байдужим читача, оповщае про суголосне становленню И свщомосп, весняне пробудження природи, про розмат барви й вщтшки, а також духмянi пахощi садiв, лугiв, ланiв, га!в... Численнi мальовничi пейзажi подаються в мерехтливiй динамщ, пройнятi зворушливим лiризмом: «Хвиля квтння бiлопiнною повiнню затоплюе село. Цв^уть вишнi, яблунi, сливи... Однак тендггш квiти живуть недовго... Пелюстки зненацька вщриваються вiд суцвiття i, кружляючи, поволi опускаються додолу. А налетить сильний порив вiтру - враз здмухне силу-силенну пелюсток, безладно розкидаючи !х навсiбiч. У бiлiй завiрюсi цвiту земля довкола встеляеться чарiвним килимом...» Не менш цiкавi оповда про принади лiта, про допомогу батькам на город^ про збирання грибiв та ягiд, про всшяю домашнi варення, солiння й маринади, про забави на рiчцi, вражають також чудовi осiннi й зимовi пейзажi (скажмо, описи вiхол та заметшей). Будiвництво ново! хати, народження сестрички, перший похщ у школу й навчальш буднi - ус цi та iншi начебто буденш реали подаються як вiхи становлення особистосп, як чарiвнi миттевостi загадкового плину буття.
Село Берестовець, як i немало iнших полiських сш, пов'язане не лише з традицшною хлiборобською працею (можна принагiдно згадати ще особливо яскраво змальованi авторкою збирання люових чорниць та процес вирощування й обробки льону). Адже тут доволi широко розробляеться добування так званих корисних копалин. На Житомирщиш, наприклад, - це грашти i навiть самоцвiти. Чимало тзнавальних, а водночас i художньо впливових сторiнок оповiдi присвячено промисловому освоенню базальту, в якому брав професшну участь тато оповщачки, працюючи шдривником, виконуючи небезпечнi вибуховi роботи.
Рщний дiм, хатне господарство, подвiр'я, город, сад, криниця, луг, рiчка, поле, лю, школа, базальтовий кар'ер... - уш цi та iншi сфери сшьського життя укладаються авторкою в принадну барвисту моза!ку. Притому внутршш радостi й тривоги, сумнiви й вагання головно! героlнi подаються здебшьшого досить пунктирно. Скаж1мо, про дитячий переполох, вщ якого вдалося щасливо звiльнитися за допомогою народно! цшительки, просто згадуеться. Цей момент оповщ доречно було б драматизувати. Можна тшьки уявити, якi страхiття уявлялися дитиш, перш нiж !х вдалося розвiяти. Якби вдалося примножити сув'язь психолопчних подробиць, ще бiльш виразними виявилися б i постатi рщних та близьких оповiдачки. Та найголовшше, що авторка щиро захоплюеться розма!тими принадами чаруючого довкiлля i вмiе захопити ними читача.
ВИСНОВКИ
Отже, у творi на прикладi буття родини авторки подаеться доволi широка панорама суспшьно-пол^ичних, зокрема военних подш на Волинi середини й друго! половини ХХ столiття. На цьому лакошчно, але виразно змальованому тлi
33
ч^юше окреслюеться iсторiя народження геро!ш, пiзнання нею природного й сощального довкiлля та усвщомлення себе як самоцшно! особистосп. Розмаггтя мальовничих описiв переважно пейзажного характеру, зворушливi деталi сiльського побуту, промовисп портретнi характеристики рiдних та близьких оповiдачки, повчальнi етнографiчнi екскурси, вмшня пiднести образну конкретику до символiчних вимiрiв, чiтка наративна послщовшсть у поеднаннi з моза!чшстю композици й невимушенiстю викладу - все це свщчить про художню привабливють аналiзованого твору.
Список лiтератури
1. Винниченко В. Намисто : оповвдання / Володимир Винниченко. - К. : Веселка, 1989. - 380 с.
2. Довженко О. Зачарована Десна. Оповвдання. Щоденник (1941-1956) / Олександр Довженко. - К. : Дшпро, 2001. - 512 с.
3. Стельмах М. Щедрий веч1р / Михайло Стельмах. - К. : Дшпро, 1967. - 144 с.
4. Улас Самчук // Слово : зб1рник 12 / Лггература. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. -Вудсток, 1990. - 230 с. / Об'еднання укра1нських письменниюв «Слово».
МЕМУАРНОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ ВАЛЕНТИНЫ НАСТИНОЙ «НА РАССТОЯНИИ СЕРДЦА» В КОНТЕКСТЕ СОЦИОКУЛЬТУРНЫХ И ЛИТЕРАТУРНЫХ ТРАДИЦИЙ
Гуменюк В. И.
В статье рассматривается мемуарное повествование крымской журналистки Валентины Настиной. Это произведение имеет преимущественно биографический, собственно документальный характер, но эти черты отнюдь не перечеркивают его эстетической привлекательности. Это первая, но при этом довольно удачная попытка автора в сфере художественной прозы, а предлагаемая статья -первый литературоведческий отзыв о ней.
В произведении на примере бытия рода автора представляется довольно широкая панорама общественно-политических, в частности военных событий на Волыни средины и второй половины ХХ века. На этом лаконично, но выразительно изображенном фоне более четко очерчивается история рождения героини, познания природного и социального окружения, осознания себя как самоценной личности.
Ключевые слова: мемуарно-биографическая проза, социокультурный и литературный контекст, образ рассказчика, способы наррации, художественная образность.
MEMOIR WORK "AT THE DISTANCE OF HEART" BY VALENTYNA NASTINA IN THE CONTEXT OF SOCIO-CULTURAL AND LITERARY TRADITIONS
Humeniuk V. I.
The article deals with the memoir story of the Crimean journalist Valentyna Nastina. The work is predominantly biographical, consequently documentary, but these features cancel its aesthetic appeal in no case. This is the first and, besides, rather successful author's attempt in the fiction branch and the following article is the first literary review of it.
Rather wide panorama of the social-political, including military events at Volyn in the middle and the second half of the XX century, is described in the story with the life of the narrator's family as an example. On this laconic, but expressively depicted background, the story of the character's birth, her cognitton of the natural and social environment and awareness herself as an adequate person, is described clearer. The main
34
MEMYAPHMM TBIP BATIEHTMHM HACTIHOI «HA BIflCTAHI CEPL¡R» B KOHTEKCTI COLIOKYrtbTYPHMX TA MTEPATYPHMX TPAflMLIM
features of Valentyna Nastina's prose are the variety of colorful descriptions, predominantly landscapes, expressive recreation of the touching detales of country life, eloquent portrait characteristics of the narrator's nearest and dearest, an ability to elevate a shaped specifics to the symbolic horizons, clear narrative sequence connected with easy composition and exposition.
Keywords: memoir-biographical prose, socio-cultural and literary context, narrator's image, narration's ways, artistic imagery.
35
