CC BY
50
ГУМАН1ТАРН1 ПРОБЛЕМИ
УДК 811.161.2 - 81'42
ВИКОРИСТАННЯ Л1ТЕРАТУРНО-ХУДОЖН1Х АНТРОПОН1М1В
ДН1ПРОВО1 ЧАЙКИ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРА1НСЬКО1 МОВИ ЗА ПРОФЕС1ЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
О. В. Христя, асп.
Ключовi слова: викладання украгнськог мови за профестним спрямуванням, мовний етикет, лтературна ономастика, антропоним, мовна картина св1ту
Постановка проблеми. 1нформацшний простр доби глоб^зацп, що е одним iз важливих факторiв формування молодо! людини ХХ1 столотя, й iншi екстралiнгвальнi чинники формують своерщний культурний контекст епохи, для якого суто нащональш елементи часто е бшьше декоративними, нiж основоположними. Опозищя нацiональне - iнтернацiональне сьогоднi актуальна для багатьох нацш, вiд форм И врiвноваження великою мiрою залежить шлях розвитку св^ово! спiльноти. Тому формування особистосп, орiентовано! на нащональну систему цiнностей, залишаеться одним iз першорядних завдань сучасно! освiти. Ефективним засобом шдвищення рiвня мовно!, комушкативно! та культуролопчно! компетенцп студентiв тд час вивчення рiзних роздiлiв курсу укра!нсько! мови за професiйним спрямуванням е поглиблення знань зi специфши укра!нського антропонiмiкону.
Аналiз лiтератури. Антропошми е надзвичайно цiкавим елементом лексично! системи. Складовi нацiонального антропонiмiкону, неоднорщш за структурою, походженням, часом виникнення - це своерщш вiдбитки рiзних етапiв розвитку мови етносу, його культурних зв'язкiв. Словотвiрний i фонетичний рiвень оформлення антропонiмiв вважають вираженням мовного коду, виявом специфiчностi певно! мови [4, с. 140].
Функцюнуючи у художньому творi, онiми збер^ають цi властивостi. У разi переходу одинищ реально! антропонiмно! номенклатури до групи лтературно-художшх антропонiмiв (ЛХА) актуалiзуються iнформацiйно-оцiннi можливостi особових назв. Способи використання виразового потенщалу антропонiмiв належать до характерних рис iндивiдуального стилю письменника, тому мовознавчi дослiдження у щй царинi тривають. Художнi можливосп антропонiмiв дослiджували I. Сухомлин, П. Чучка, С. Бевзенко, I. Ковалик, Л. Масенко, Ю. В. Чабаненко, Ю. Карпенко, Л. Белей, Л. Скрипник, Н. Дзятювська, Т. Немировська, О. Немировська, В. Галич та шшь
Мета статтi. Одним iз джерел дослiдження особливостей укра!нсько! нащонально! системи найменувань е творчiсть Дшпрово! Чайки, що дозволяе розглядати !! тексти як джерело фактичного матерiалу для створення тренувальних вправ з укра!нсько! мови. Пропонована стаття присвячена аналiзу методичного i виховного потенщалу прозових текстiв письменницi.
Виклад матерiалу. Видатна укра!нська письменниця i громадська дiячка Днiпрова Чайка (Людмила Олексивна Василевська) належить до поколiння майс^в слова, чия особиста мовна практика оргашчно вплiталася у процеси формування та розвитку укра!нсько! мови. I! слово -оригшальне, влучне, штел^ентне - у сузiр'! здобуткiв укра!нського письменства кiнця XIX -початку ХХ ст. е самодостатньою величиною.
Людмила Олексивна Василевська народилася у жовтш 1861 року в селi Карлiвка, тепер Зелений Яр Микола!всько! обласп, в сiм'! священика. Закiнчила Одеську пмназда 1879 року. Вчителювала, брала активну участь у громадському й лтературному руи, зокрема, була членом ки!всько! «Просвгги». 1905 року !! заарештовано за пропаганду антиурядово! лггератури та допомогу полiтичним в'язням.
Писати почала росшською мовою 1883 року. Укра!нською мовою публiкувалася з 1885 року (одеський альманах «Нива»). Друкувалася в журналах «Зоря», «Киевская старина», «Лтературно-науковий вюник», для дiтей - «Дзвшок», альманах «Степ», «Перший вшок», «Хвиля за хвилею». Особливе мюце у творчостi Днiпрово! Чайки посщае цикл поезiй пiд назвою «морсью малюнки» («Дiвчина-чайка», «Суперечка», «Скеля», «Мати» та iн.). Це
здебiльшого ритмiзованi мiнiатюри, наповненi теплом, любов'ю, радiстю та смутком. У доробку письменнищ також штимна i громадянська лiрика. Помiтне мюце посiдають i прозовi твори: повют й оповiдання, казки для дней, статтi та рецензп, чудовi переклади з росшсько! та шведсько! мов, драматичш твори, зокрема, лiбрето до опер М. Лисенка «Коза-дереза», «Пан Коцький».
У сво1й дiяльностi Чайка Днiпрова спиралася на грунт народно! мови. Вона була твердо переконана, що основою реалютичного вщтворення дiйсностi е глибоке вивчення життя народу, його мови. Прагнення якнайточшше вiдобразити культуру, звича! й характер украшського народу вона реалiзувала у художнш практицi [4, с. 11].
У системi власних iмен художнього свiту Дшпрово! Чайки можна видшити пiдсистеми антропонiмiв прозових, поетичних творiв та антропонiмiкон творiв для дггей. У межах кожно! пiдсистеми наявш певнi принципи добору й використання онiмiв. Спецiальне комплексне дослiдження ЛХА творiв письменницi не проводилося, хоча, зважаючи на жанрове розмаитя 11 творчо! спадщини, вони можуть стати предметом окремого дослщження, яке неможливо здшснити у межах ще! статп. Фрагментарно дослiдження антропонiмiкону творiв Дншрово! Чайки здiйснювалося в межах вивчення мови окремих жанрiв украшсько! лггератури [6; 8]. Метою ще! статп е аналiз антропонiмiкону прозових творiв Дншрово! Чайки.
Для групи ЛХА реалютичних прозових творiв характерне використання реальних iмен тогочасного укра!нського антропошмшону. Так, для найменування представникiв селянсько! верстви автор використовуе iмена Степан, Тарас, Оксана, Олена, Петро, Сид1р, що були поширеш в цш сощальнш групi. Частiше зустрiчаемо однокомпонентш онiми - iм'я або прiзвище, модель «iм'я + прiзвище» зус^чаеться рiдко, як правило, у контексп, що вiдображае ситуацiю офiцiйного спшкування (наприклад, оповiдання «У школi»). Форма <ам'я + по батьковi + прiзвище» як найменування селянина взагалi не представлена.
Виразний народнорозмовний колорит мають традицiйнi укра!нсью андронiми зi словотворчим формантом \-их(а): «Ото я така! А Мотрю Зубатиху й забула!» [3, с. 31]; «Все до ладу буде, тыьки б ти до мене добра була, як будеш Степанихою Хоменчихою» [3, сю 31]; «А бабу Терещиху так у в1ч1 7 звав «брехливою бабою»...» [3, с. 30]; «Оселю баби Векли Гн1б1дихи легко знати...» [3, с. 123]; «...та Олена В1хриха - може пам'ятаете...» [3, с. 81] тощо.
Зустрiчаються також андрошми iз суфшсом \-ов(а): «Вам кого? - Феодосю Турченкову» [3, с. 85]. Ошми з цими формантами утворюють оргашчну варiативну пару: «Ой, не чгпайте мет Крамаренкову, не чтайте!» [3, с. 89]; та «...краще ... зникнути тд тягарем любог пращ, як Крамаренчиха» [3, с. 61]. Обидва варiанти зус^чаемо у мовленш представниюв штелшенцп. У такий спошб додатково увиразнюеться громадянська позищя мовщв: використання народнорозмовно! форми антропошма шдкреслюе !х духовну еднють з народом.
Застлсовуе Дшпрова Чайка i регюнальш фонетичнi варiанти грецьких iмен: Кость, Хгвря, Векла, Хвед1р, Тодоська, Мотря. Ц одиницi доповнюють реалютичне «просте» мовлення персонаж1в-селян, а також демонструють процес формування нормативного украшського антропошмшону (наприклад, форма Хведгр зус^чаеться у документах ВУАН 1920 року, що трактують як спробу кодифшаци адаптовано! до укра!нсько! фонетично! системи форми шшомовного онiма) [3, с. 140].
1з нечисленних для аналiзованих творiв прiзвищ найбiльшу групу утворюють ошми iз суфiксом \-енк(о): Нестеренко [3, с. 96]; Шндратенко [3, с. 96], Дударенко [3, с.96]; Яковенко [3, с. 63]; Пилипенко [3, с. 26]; Хоменко [3, с. 30]; Коваленко [3, с. 23]. Цей суфшс стае найхарактершшим укра!нським антропошмним формантом ще у XVII ст., у реальному схщноукрашському антропошмшош прiзвища на \-енк(о) переважають в кiлькiсному вiдношеннi та територiальному поширеннi. Вельми символiчним е використання таких прiзвищ в оповiданнi «У школЬ>. У козацьких реестрах, складених XVII ст., прiзвищевi назви на \-енк(о) мають абсолютну перевагу над шшими [5, с. 99] - бшьшють учнiв сшьсько! школи також мають прiзвища iз цим формантом. Щц час перевiрки щеолопчно! вщповщносп знань учнiв загальноiмперському «стандарту» мшстерський чиновник виявляе, що малi нащадки козакiв прекрасно орiентуються у реалiях буденного сiльського життя, знають i розумiють рiдну культуру, але шяк не можуть засво!ти високу премудрють iмперсько! геральдики i теори «благоденсгая».
Склад анропонiмiв, що називають представниюв штелшенци, мае сво! особливостi. Тут переважають найменування за моделлю «ам'я + по батьковЬ»: Михайло Михайлович [3, с. 49];
Антонта Павл!вна, Мар1я Дмитр1вна [3, с. 48], Олена Петргвна [3, с. 98]. Прихильне ставлення авторки до освiчено! молодi проявляеться у зменшених формах iмен: панна Соня, панна Юля -геро!ш оповщання «Тень несозданных созданий», чистi i натхненнi дiвчата, що прагнуть жити «не для себе», юний революцюнер Володя (оповщання «Революцiонер»).
Форми Соня, Юля, Зта, Костя [3, с. 99] - результат впливу росшсько! традици «домашнього найменування», що, у свою чергу, додае промовистий штрих до образiв укра!нсько! молодо! iнтелiгенцi!, а саме демонструе певш, часто не усвщомлеш культурнi зрушення, що вiдбуваються у середовищi патрiотично налаштовано! молодi внаслщок навчання й особистiсного розвою в росшськомовному середовищi. В iншому випадку росiйськi форми демiнутивiв Стьопка, Люнька ^мена паненят) [3, с. 89] тдкреслюють iдеологiчну i соцiальну вщстань мiж представниками рiзних соцiальних верств.
Особовi назви представникiв панiвно! веривки представленi моделлю «пан/панi + iм'я/прiзвище»: пан Бучинський [3, с. 94], пан Ястшембовський [3, с. 63], пат Леговська [3, с. 34]. У наведених прикладах суфшс -ськ- виконуе щентифшацшну функщю i вказуе на нацюнальнють денотата. Проте у поеднанш з укра!нською антропоосновою цей антропошмний формант творить «креольськi» ЛХА, що не тшьки вказують на приналежшсть денотатiв до певного етносу, сощально! верхiвки суспiльства, а й виявляе нацюнальне ренегатство !х носив [1, с. 16]: «... або Руденко та Сущанський, як тепер у дуки пошилися 7 забули, що були колись людьми» [3, с. 59]; «А В1тальський тепер благополучнийроаянин та й годИ» [3, с. 59].
У прозових текстах Дшпрово! Чайки зус^чаються також поодиною випадки вторинно! номшаци на базi антропонiмiв. Метонiмiчне використання найменування частини для називання цшого: «...ус! Ц Гттуси, Бальмонти...» [3, с. 49] у мовленш запального студента-народника демонструе зневагу мовця до представниюв щеолопчно й естетично чужого, неприйнятного для нього свiтогляду.
Письменниця застосовуе антропошми також з метою локалiзацi! оповiдi у часi i просторi. Такими маркерами можуть бути, наприклад, iмена полiтичних i культурних дiячiв певно! епохи. У Дшпрово! Чайки зус^чаемо прiзвища Шевченка, Лисенка [3, с. 55], геро! !! творiв у розмовi згадують пана З1гмунда (Фрейда), Гейне [3, с. 93]. Просторова локалiзацiя й вщповщний культурний контекст створюються з уведенням до тканини твору 7мен Мар1я Магдалина , Аллах [3, с. 49; 11, с. 270 - 273].
Склад i структура атропошмшону реалютично! прози Дншрово! Чайки сшввщноситься з укра!нськими нацiональними традищями найменування. Як бачимо, навiть короткий огляд антропошмних одиниць дозволяе зробити висновок про можливють використання текс^в Днiпрово! Чайки як матерiалу для тренувальних вправ з укра!нсько! мови. Таю вправи виконують низку осв^ньо-виховних завдань, спрямованих на розвиток самостшного мислення молодi, вироблення навичок аналiзу складових нацiонально! та свiтово! культури. Робота з антропонiмiчним матерiалом також сприяе глибшому засвоенню правил службового та повсякденного комунiкативного етикету, усвщомленому використанню рiзних форм особистих найменувань вiдповiдно до умов i завдань спшкування.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Белей Л. С. Укра!нська лiтературно-художня антропонiмiя кiнця XVII - XX ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. фшол. наук : спец. 10.02.01 «Укра!нська мова» / Л. О. Белей. - Ужгород, 1997. - 48 с.
2. Дншрова Чайка : Життя i творчють укра!нсько! письменницi (1861 - 1927) / В. Пшчук . - К., 1984.
3. Дншрова Чайка. Твори / Дншрова Чайка. - К., 1960.
4. Демченко В. Вщ Вiзантi! до Укра!ни: антропошм як обер^ нацi! / В. Демченко // Ивденний архiв: Фiлологiчнi науки: зб. наук. пр. - Вип. XXII (22). - Xерсон: Вид-во XДУ, 2003. - С. 139 - 141.
5. Евсеева Г. П., Христя О. В. Мовностилютичш особливосп художнiх творiв Чайки Днiпрово! (на прикладi прозових творiв) / Г. П. Евсеева, О. В. Xристя // Наук. зап. Юровоград. держ. пед. ун-ту iм. В. Винниченка. - Юровоград: РВВ КДПУ iм. В. Винниченка, 2011. -Випуск 100. - Серiя: Фшолопчш науки (мовознавство). - С. 58 - 61.
6. 1льченко I. I. Словотвiрнi типи прiзвищ Надвеликолузького регiону / I. I. !льченко // Ономастика i апелятиви: зб. наук. пр. / За ред. В. О. Горпинича. - Вип. 21. - Д.: Пороги, 170 с.
7. Мацько Л. I., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилютика укра!нсько! мови: Щцручник / За ред. Л. I. Мацько. - К. : Вища шк., 2003. - 462 с.
8. Немченко, I. В. noe3iH Дншрово! Чайки : моногр. / 1ван Немченко. - Херсон, 2002. -130 с.
9. Редько Ю. К. Довщник укра!нських прiзвищ / Ю. К. Редько. - К. : Рад. школа, 1968. -255 с.
10. Риач И. Л. До питання про глобальш та нащональш чинники в ретроспективному аспекп//Граш. - 2000. - № 2. - С. 68 - 72.
11. Омельчук С. Формування комушкативно-мовленневих умшь: проблема вибору вправ//Дивослово. 2003. - №5. - С. 57 - 61.
12. Христя О. В. Антропошмшон творiв Дшпрово! Чайки / О. В. Христя // Вюник Запорiз. нац. ун-ту: зб. наук. пр. Фшолопчш науки. - З. : ЗНУ, 2013. - № 3. - С. 270 - 273.
13. Христя О. В. Корпусна мовна полника укра!нсько! мови та лексична спадщина Чайки Дншрово! / О. В. Христя // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках (Днепропетровск, ДНУ им. Олеся Гончара, 7 - 8 апреля 2011 г. ): V Международная научная конференция : матер. / сост. Т. С. Пристйко. - Д. : Нова щеолопя, 2011. - С. 419 - 421.
SUMMARY
REFERENCES
1. Beley L. E. Ukrayinska literaturno-hudozhnya antroponlmlya kintsya HVII - HH st.: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stup. dokt. fllol. nauk : spets. 10.02.01 «UkraYinska mova» / L. O. Beley. -Uzhgorod, 1997. - 48 s.
2. DnIprova Chayka : Zhittya I tvorchlst ukraYinskoYi pismennitsI (1861 - 1927) / V. PInchuk . - K., 1984.
3. DnIprova Chayka. Tvori / DnIprova Chayka. - K., 1960.
4. Demchenko V. Vid Vizantiyi do Ukrayini: antroponIm yak oberIg natsiyi / V. Demchenko // PIvdenniy arhIv: FIlologIchnI nauki: zb. nauk. pr. - Vip. HHII (22). - Herson: Vid-vo HDU, 2003. -S. 139 - 141.
5. Evseeva G. P., Hristya O. V. MovnostilIstichnI osoblivostI hudozhnIh tvorIv Chayki DnIprovoYi (na prikladI prozovih tvorIv) / G. P. Evseeva, O. V. Hristya // Nauk. zap. KIrovograd. derzh. ped. un-tu Im. V. Vinnichenka. - KIrovograd: RVV KDPU Im. V. Vinnichenka, 2011. -Vipusk 100. - SerIya: FIlologIchnI nauki (movoznavstvo). - S. 58 - 61.
6. Ilchenko I. I. SlovotvIrnI tipi prIzvisch Nadvelikoluzkogo regIonu / I. I. Ilchenko // Onomastika I apelyativi: zb. nauk. pr. / Za red. V. O. Gorpinicha. - Vip. 21. - D.: Porogi, 170 s.
7. Matsko L. I., Sidorenko O. M., Matsko O. M. StilIstika ukraYinskoYi movi: PIdruchnik / Za red. L. I. Matsko. - K. : Vischa shk., 2003. - 462 s.
8. Nemchenko, I. V. PoezIya DnIprovoYi Chayki : monogr. / Ivan Nemchenko. - Herson, 2002. -130 s.
9. Redko Yu. K. DovIdnik ukraYinskih prIzvisch / Yu. K. Redko. - K. : Rad. shkola, 1968. -255 s.
10. RisIch Y. L. Do pitannya pro globalnI ta natsIonalnI chinniki v retrospektivnomu aspektI//GranI. - 2000. - № 2. - S. 68 - 72.
11. Omelchuk S. Formuvannya komunIkativno-movlennEvih umIn: problema viboru vprav//Divoslovo. 2003. - № 5. - S. 57 - 61.
12. Hristya O. V. AntroponImIkon tvorIv DnIprovoYi Chayki / O. V. Hristya // VIsnik ZaporIz. nats. un-tu: zb. nauk. pr. FIlologIchnI nauki. - Z. : ZNU, 2013. - № 3. - S. 270 - 273.
13. Hristya O. V. Korpusna movna polItika ukraYinskoYi movi ta leksichna spadschina Chayki DnIprovoYi / O. V. Hristya // Leksiko-grammaticheskie innovatsii v sovremennyih slavyanskih yazyikah (Dnepropetrovsk, DNU im. Olesya Gonchara, 7 - 8 aprelya 2011 g. ): V Mezhdunarodnaya nauchnaya konferentsiya : mater. / sost. T. S. Pristyko. - D. : Nova IdeologIya, 2011. - S. 419 - 421.
