CC BY
86
ЛШГВОДИДАКТИЧШ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У _ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
3. Знайдiть серед цих ^в i пiдкреслiть дieслова, як1 разом з шшими засобами зв'язку допомагають пов'язувати одне з одним ус речення тексту.
4. Визначте час дieслiв, добер^ь до них дieслова минулого та майбутнього часiв iз тим же коренем.
Вправа 2.
До дieслова зимувати доберiть спшьнокореневий iменник та прикметник.
Усно складиь невеличкий текст про зимiвлю птахiв нашого краю. Використайте як засоби зв'язку дiбранi вами спiльнокореневi слова.
Шд керiвництвом учителя третьокласники роблять висновок про роль у текст! iменникiв, дieслiв, прикметникiв-спорiднених слiв.
Про ефектившсть пропоновано! системи завдань свiдчать результати порiвняльного аналiзу зв'язних писемних висловлювань молодших школярш. Кiлькiсть учшв дослiдних класiв, як1 доцiльно використали спiльнокореневий морфемний повтор у ролi засобу зв'язностi тексту, вдвiчi, а то й утричi бiльша порiвняно з учнями контрольних класiв. Так, спiльнокореневi слова^менники в ролi засобу мiжфразового зв'язку правильно використали 48% щколярiв дослвдних класiв i лише 19% учшв контрольних класш, спiльнокореневi дieслова - 57% i 20% учнiв.
Пропоновану методичну систему роботи над засобами зв'язносп слiд розглядати як частину загальнометодично! системи опрацювання тексту в школ^ яка, з одного боку, забезпечуе органiчний взаемозв'язок у вивченш рiзних роздiлiв програми, тдносить на значно вищий рiвень функцюнальшсть виучуваного граматичного матерiалу (у нашому випадку -частин мови), а з другого боку, - сприяе розв'язанню найважливiшого завдання школи -формувати у молодших школярiв умшня й навички вiльно володати мовою як засобом стлкування i розвитку.
Перспективу подальших дослiджень вбачаемо у розробщ функцiонально-стилiстичного пiдходу до вивчення повнозначних частин мови, як1 вивчаються в початковому курсi украшсько! мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вашуленко, М. С. Укра!нська мова i мовлення в початковш школi: метод. посiбник
/ М. С. Вашуленко. - К.: Освгта, 2006. - 268 с.
2. Ладыженская, Т. А. Об изучении связной речи детей, поступающих в школу / А. Т. Ладыженская //
Характеристика связной речи детей 6-7 лет. - М.: Просвещение,1979. - С. 10-23.
3. Лосева, Л. М. Как строится текст : пособие для учителей /Л. М. Лосева; под ред. Г. Я. Солганика. -
М.: Просвещение, 1980. - 94 с.
4. Мельничайко, В. Я. Лшгвктика тексту в школьному кури укра!нсько! мови: поиб. для вчител1в
/ В. Я. Мельничайко. - К.: Рад. школа, 1986. - 168 с.
УДК 373.1.02: 372.8
К. Л. БУРДА
КРА63НАВЧА РОБОТА ЯК ОДИН 13 АСПЕКТ1В РЕАЛ13АЦИ М1ЖПРЕДМЕТНИХ 3В'Я3К1В НА УРОКАХ МОВИ (ЗА МАТЕР1АЛАМИ Л1ТЕРАТУРНО1 ТЕРНОШЛЬЩИНИ)
Обгрунтовано змiст i шляхи реалiзацu краезнавчоЧ роботи на уроках мови в умовах Тернотльського регюну. Визначено мiсце i значення впровадження лтературного краезнавства на уроках мови; окреслено основт напрямки краезнавчоЧ роботи вчителя-словесника; створено список лтератури для використання у краезнавчiй роботi за кожним напрямом дiяльностi. Укладено дидактичний матерiал у виглядi карток для учтв п'ятого класу з урахуванням змiсту чинноI програми.
Ключовi слова: мiжпредметнi зв'язки, лтературне краезнавство, краезнавча робота, Тернотльщина лтературна, дидактичний матерiал.
КРАЕВЕДЧЕСКАЯ РАБОТА КАК ОДИН ИЗ АСПЕКТОВ РЕАЛИЗАЦИИ МЕЖПРЕДМЕТНЫХ СВЯЗЕЙ НА УРОКАХ ЯЗЫКА (ЗА МАТЕРИАЛАМИ ЛИТЕРАТУРНОЙ ТЕРНОПОЛЬЩИНЫ)
Обоснованы содержание и пути реализации краеведческой работы на уроках языка в условиях Тернопольского региона. Определены место и значение внедрения литературного краеведения на уроках языка; очерчено основные направления краеведческой работы учителя-словесника; создан список литературы для использования в краеведческой работе за каждым направлением деятельности. Разработан дидактический материал в виде карточек для учеников пятого класса с учетом содержания действующей программы.
Ключевые слова: межпредметные связи, литературное краеведение, краеведческая работа, Тернопольщина литературная, дидактический материал.
K L. BURDA
COUNTRY STUDY WORK AS ONE OF THE ASPECTS OF REALIZATION OF INTERDISCIPLINARY CONNECTIONS AT OF LANGUAGE CLASSES (ON OF MATERIALS OF TERNOPIL REGION)
The content and ways of realization of country study work at the language classes in the conditions of the Ternopil region are grounded. The place and significance of literature country study at language classes have been determined; the main directions of the philologists' country study work have been suggested; a reference list for country study work in different directions has been created. Teaching materials in the form of cards for the fifth form pupils, taking into consideration the content of the current curriculum, have been compiled.
Keywords: interdisciplinary connections, literary country study, country study work, literary life of Ternopil region, didactic material.
Проблема мiжпредметних зв'язив мае давню юторш: вона виникла тод^ коли 3míct середньо! освии набрав предметно! структури, за яко! вивченню основ кожно! фундаментально! науки стала вдаодитися самостшна навчальна дисциплша. Кожна з них е певним комплексом дидактично опрацьованих наукових положень, ям становлять систему знань, що мае структуру ввдповвдно! науки. Внаслвдок цього в процес навчання виникають штучт «перегородки» мiж системами знань про навколишню дшсшсть, яи учш засво!ли з курив рiзних шильних дисциплш. Шлях переборення цього слабкого мюця в шильному навчанш пролягае через послвдовне, постшне, цшеспрямоване, сввдоме встановлення зв'язшв мiж навчальним матерiалом iз рiзних предмепв.
Потреба у встановленш таких зв'язк1в i взаемоввдношень у процесi вивчення рiзних дисциплiн була давно визнана передовими педагогами. Дослвдженню краезнавства, його виховних можливостей у становленнi громадянських якостей дтай та молодi багато уваги придаляли видатнi педагоги П. Блонський, А. Луначарський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський, С. Шацький та iн. Обгрунтуванню мети, завдань, розробщ змiсту й органiзацiйних форм шильного краезнавства присвячеш працi вчених-методиспв П. 1ванова, П. Кузiна, £. Пасiчника, К. Строева, iнших. На сучасному етат окремi аспекти юторичного, географiчного, педагогiчного, культурологiчного та лтаратурного краезнавства Тернопiльщини дослiджують Л. Бойцун, I. Дуда, Б. Мельничук, Б. Хаварiвський, В. Ханас, М. Ткачук, Г. Чернихiвський та iн. Аналiз науково-методичних праць дозволяе констатувати, що проблема використання вчителями шкiл Тернопшьщини краезнавчого матерiалу в навчально-виховному процеа е актуальною i недостатньо розробленою в педагопчнш науцi.
Мета щеТ CTaTTi полягае в обгрунтуваннi змюту й шляхiв реалiзацi!' краезнавчо! роботи як одного з аспекпв реалiзацi! мiжпредметних зв'язк1в на уроках мови в умовах Тернопшьського регiону.
Впровадження лiтературного краезнавства на уроках мови розширюе свiтогляд учнiв, сприяе патрютичному й естетичному вихованню, формуе художш смаки й активiзуе знания школярiв, пiдвишуе результативнiсть урокiв. Лiтературне краезнавство розкривае велик!
можливостi для штелектуального, морального, естетичного розвитку, формуе патрiотичнi почуття учшв, любов до рiдного краю, до сво!х земляк1в. Збагачуючись знаниями про рвдний край, учнi зростають духовно, задумуються над сенсом життя, над сво!м походженням. Окрiм того, вони розвивають культуру усного i писемного мовлення, вчаться вiльно володiти мовою. Поеднання лiтературно-краeзнавчого й мовного аспекпв у процесi вивчення мови сприяе естетично-художньому вихованню учнiв, розвитку !х емоцiйного свiту i художнiх смашв, а також активiзуе знання з мови, сприяе ефектившшому його засвоенню.
Для створення системи краезнавчо! роботи вчителевi необхiдно:
1. Вивчити теоретичний матерiал, на якому грунтуеться краезнавча робота на уроках мови та лиератури.
2. Створити списки лиератури для використання в краезнавчiй робот за кожним напрямом дiяльностi.
3. Враховувати напрацювання колег-словеснишв.
4. Розробити методику впровадження краезнавчо! роботи як одного з аспекпв мiжпредметних зв'язив.
5. Використати необхвдш посiбники: дидактичний матерiал з укра!нсько! мови та лиератури тематичного i структурного характерiв, збiрники диктантiв та переказiв, пошбники-хрестоматi! з лiтератури, збiрки нариив про творчiсть письменниюв-земляшв [2, с. 31].
Учитель-словесник Тернопшьщини може використати запропоновану схему як один iз варiантiв тематичного планування свое! краезнавчо! роботи на уроках укра!нсько! мови й лиератури та в позаурочнш, позакласнiй, дослiдницькiй робот!
Почати роботу необхвдно з вивчення лiтератури про юторш та культуру Тернопiльщини, ознайомлення з художнiми творами про рвдний край, творами письменник1в-земляков. Пропонуемо найщкашш, на наш погляд, iсторичнi, документально публiцистичнi, художнi твори.
Художня лiтература про Тернопшьщину
1. Авдикович О. Ой у рiдиому краю та на Дикому полi / О. Авдикович // Образки з життя: оповвдання, новели, нариси; упорядк. С. Нахлша. - Львiв: Каменяр, 1989. - С. 21-64.
2. Андрiяшик Р. Додому нема вороття. Люди зi страху: романи / Р. В. Андрiяшик. - К.: Днiпро, 1983. - 535 с.
3. Крупа Л. Легенда Тернового поля: ют. драма-легенда з чаав XVI ст. / Л. Крупа. -Чортшв: «Терновид», 1990. - 76 с.
4. Маковей О. Залюя: повють / О. Маковей. - К.: [б. в.], 1946. - 356 с.
5. Фольварочний В. I. Зорi Отчого Краю: худ.-док. повють / В. I. Фольварочний. -Тернопшь: Джура, 2011. - 244 с.
6. Ярмуш В. Над Серетом / В. Ярмуш. - Тернопшь: [б. в.], 1998. - 24 с.
Твори наших земляюв
1. Алич-Мокрш С. Й. Сяйво благословенне. Ягода сонця: поезп / С. Й. Алич-Мокрш. - К.: Рад. письменник, 1988. - 141 с.
2. Андаяшик Р. В. Сторонець: роман / Р. В. Андрiяшик. - К.: Укр. письменник, 1992. - 176 с.
3. Барвшський О. Коротка iсторiя укра!нського народу / О. Барвшський. - Тернопшь: Ввддш управлшня по преа, 1991. - 118 с.
4. Бастюк Б. Словини: вибрат поези / Б. Бастюк. - Тернотль: Навч. кн. - Богдан, 2005. - 212 с.
5. Блажкевич I. О. Ласпвочка: пiснi для дией дошкольного та молодшого шкшьного вiку / I. О. Блажкевич, М. О. Ведмедеря. - Тернопшь: Навч. кн. - Богдан, 2005. - 56 с.
6. Бордуляк Т. В. Нащя i нащональна вдея / Т. В. Бордуляк. - Дрогобич: Вiдродження, 2000. - 50 с.
7. Будний С. Син земл! Поезп. Художня проза. Щоденниковi записи. Листи. У вшок поетов! Слово поета у тснях / С. Будний. - Л.: Каменяр, 1997. - 382 с.
8. Вихрущ В. Безсмертя душ! поезiя / В. Вихрущ. - Тернопшь: Джура, 1998. - 136 с.
9. Герман О. Ввддзеркалення: поези, шсш, п'еси, новели / О. Герман. - Тернопшь: Джура, 2004. - 154 с.
10. Гжицький В. Опришки. Кармалюк: ют. романи / В. Гжицький. - К.: Рад. письменник, 1980. - 272 с.
11. Дудар G. Спогади про себе: фрагменти з мого бурхливого неспокойного життя / С. Дудар. - Т.: Джура, 2001. - 160 с.
12. Кослв-Гуска Г. Червот корали: л1рика р1зних рошв / Г. Коспв-Гуска. - Тернопшь: Лшея, 1996. - 120 с.
13. Крупа Левко. Марева легке крило: вибр. поезп / Л. Крупа. - Тернопшь: Шдручники i поабники, 2007. - 256 с.
14. Лепкий Б. Казка мойого життя: повiстъ / Б. Лепкий. - 1вано-Франк1вськ: [б. в.], 1998. - 252 с.
15. Л1тература рвдного краю: Буковина, Галичина, Гуцульщина, Покуття: 9 кл.: хрестомат1я. - Тернопшь: Шдручники i пос1бники, 1999. - 78 с.
16. Л1тература рвдного краю: Буковина, Галичина, Гуцульщина. Покуття: 5 кл.: хрестомат1я. - Тернопшь: Шдручники i пос1бники, 1999. - 80 с.
17. Лубшвський Р. Громове дерево : вибрат твори / Р. Лубшвський. - К.: Укр. письменник, 2006. - 525 с.
18. Маковей О. С. Твори: в 2 т. / О. С. Маковей. - К.: Дншро, 1990. - Т. 1. Поетичт твори. Повют! - 1990. - 719 с.
19. Опшьський Ю. Твори: в 4 т. / Ю. Опшьський. - Л.: Каменяр, 1994. - Т. 1. 1ду на вас. 1доли падуть. Вовкулака. - 424 с.
20. Перш! ласпвки: зб. твор!в молодих лiтераторiв Тернопiлъщини. - Вип. 11. -Тернопшь: СорокА, 2008. - 256 с.
21. Петрук-Попик Г. Це ти, Украшо моя: тст / Г. Петрук-Попик. - Тернопшь: Джура, 2002. - 112 с.
22. Самчук У. О. Марiя. Куди тече та р1чю: романи / У. О. Самчук. - К.: Наук. думка, 1999. - 416 с.
23. Харчук Б. Вишшв1 ноч1: три пов1ст1 про любов i зраду / Б. Харчук. - Тернопiль: Джура, 2009. - 188 с.
24. Ярмуш В. Правди святе зерно...: в1рш1 / В. Ярмуш. - Т.: Джура, 2003. - 164 с.
Документально-публщистична лтратура про Терношльщину
1. Бармак М. Наш край - Тернотльщина / М. Бармак, О. Бармак. - Тернопшь: ТДПУ 1м. В. Гнатюка, 1998. - 168 с.
2. Бурма В. Берегами Серету : пупвник по туристському маршруту / В. О. Бурма. - Л.: Каменяр , 1979. - 88 с.
3. Вихрущ В. П. Тернотльщина / В. П. Вихрущ. - К.: Украша, - 1983. - 40 с.
4. Дуда I. М.Тарас Шевченко на Тернопшьщит / I. Дуда, Б. Мельничук. - 3-е вид., доп. -Т. : Новий кол1р, 2007. - 106 с.
5. Дуда I. М. Тернопшь. 1540-1944: ют.-краезнавча хрошка / I. М. Дуда. - Тернопшь: Навч. книга - Богдан, 2010. - Ч. 1. - 2010. - 296 с.
6. Л1топис УПА. - Т.: Лггопис УПА, 2010. - Т. 50. - Кн. 2.: Тернотльщина: «В1ст1 з Терену» та «В1стки з Тернопшьщини», 1943-1950; ред.: I. Гомзяк, М. Пос1внич.- 2010. - 1240 с.
7. Мелодп Тернового поля: зб. твор1в композитор1в Тернопшьщини. - Тернопшь: Тернограф, 1995. - Вип. 3. - 2006. - 348 с.
8. Панчук !гор. Тернотльщина в iменах: доввдник. / I. Панчук. - Тернопшь: Шдручники i поабники, 2006. - 244 с.
9. Тернотльщина [Електронний ресурс]: швест.-турист. потенщал краю / Терноп. обл. шф.-туристич. центр. - Електрон. дан. - Тернопшь: [б. в.]. - ел. опт. диск (DVD-ROM).
10. Тернотльщина - ^естицшно привабливий регюн / ред. Я. Буяк. - Тернопшь: Новий кол1р, 2010. - 25 с.
11. Тернопшьський Енциклопедичний словник. - Тернопшь: видавничо-полiграфiчний комбшат «Збруч», 2004-2010.
12. Тернотльщина: земля лю6ов1 нашо!: фотоальбом мюта та обласп: 1нФорм. дов1дник. - Тернопiль: [б. в.], 2006. - 72 с.
13. Тернопшь та Тернопшьська область: турист. карта. - Тернопшь: ПП Сергш Школюк, 2011.
14. Шевченко G. Ф. Лтаратура рвдного краю: поабник / G. Ф. Шевченко. - Тернопшь: Навч. кн. - Богдан, 2008. - 72 с.
Розглянемо поетапно напрями i види краезнавчо! роботи ввдповвдно до запропоновано! схеми. Мiжпредметнi зв'язки укра!нсько! мови з шшими дисциплiнами вчитель-словесник реалiзовуе через основнi тематичнi напрямки:
- вивчення юторп рiдного краю;
- ознайомлення з етнографiею Тернопiльщини;
- створення чiткого уявлення про еколопчну ситуацiю краю;
- поглиблення знань про найвидатнiшi досягнення культури, освии, науки, спорту.
- Урок укра!нсько! мови дае можливiсть спланувати роботу через:
- дидактичний матерiал у формi рiзноманiтних творчих та навчальних завдань i вправ;
- пiдбiр текстiв краезнавчого характеру для диктанив та переказiв;
- уроки розвитку зв'язного мовлення, побудованi на краезнавчш основi.
Для реалiзацi! першого тематичного напряму необхiдно укласти дидактичний матерiал, який подаеться у виглядi карток. Наводимо зразки вправ i завдань краезнавчого характеру для учшв п'ятого класу, що побудоваш з урахуванням змiсту чинно! програми [5].
Роздш «Вщомост з синтаксису i пунктуацп» Картка 1. Розгляньте видiленi словосполучення. Дайте !м характеристику за головним словом.
Чи знасш ти сину, Де гори Карпати, Чи знасш, де плекала Тебер1дна мати? Чи знасш, куди пливуть нашi русьт ржи, Чи знасш старий Дтстер, Славний в руськш св^? Сво1 села, поля, луги СвоИполонини, I сотлку, i трембту, i тснюродини? (О.Маковей).
Картка 2. Шдкресл^ь граматичт основи в реченнях. Визначте вид присудка.
На похилих горбах сяс каменем бшим Тернотль. Навколо - щире поле зоране. Буйним цвтом за^яне. Цвтом, а не терном, як колись...
Бо давно на цш мкщ розцвтав юний город подольський. Каравани купщв мандрували на Львiв, у стольний Кшв, а то i в Молдову. Та з твденних стетв од солоних озер лтом хлинули тучi татарсью. Розбили фортещ, потрощили все, спалили дотла бые мкто. Люди ж у дальш краг помандрували.
Так тд прахом ругн без людей упродовж лт терном поле почало заростати. Ва назвали це мкце Тернотль (Легенда).
Картка 3. Поширте речення однорiдними членами.
1. Головними стьськогосподарськими культурами областi с озима пшениця... 2. Серед корисних копалин областi провiдне мiсце займають буре вугШя... 3. У лiсах Тернотльщини водяться так тварини: лисиця... 4. Типовими деревними породами областi с граб...
Картка 4. Знайдиь у реченнях звертання. Прочитайте речення штонацшно виразно. Поясшть роздiловi знаки.
1. О мшрiдний безталанний краю?
Чи побачу я тебе? Не знаю (Б. Лепкий).
2. Тож цвти пшеницею i зШям -Над тобою сонце йде в зент. Тернотлля рiдне, Тернотлля
Земле мила,
Барвтковий цвт (С. Будний).
3. Де б не були у свт предалеко,
Дорогу пам 'ятайте ви назад,
В свое село вертайтеся, лелеки,
Чекають вас i люди, й рiчка, й сад (Б. Мельничук).
4. Батьювщино моя рiдна,
Люба тсенька твоя (М. Тарновський).
5. Терновий граде,
Я до тебе приходжу, як з бою (Б. Демтв).
Картка 5. Назвати прост i складш речення, визначити !х граматичш основи.
Сходило сонце. Морозенко тд'гхав до Теребовлi. Тьмарилося в очах, серце все дужче товклося в грудях. Вт випустив з рук поводи i захитався на кот. Коли прийшов до себе, його обступила старшина i попросила за старим запорiзьким звичаем вшськову раду. Морозенко кивнув на знак згоди. Старшина утворила радне коло i в середину запросила свого отамана. Виступив найстарший за вжом осавул. Вт виголосив промову, що е потреба якнайшвидше просуватися вперед i не гаяти часу на здобуття теребовлянського замку. Сльози потекли з очей молодого отамана. Ц люди здавалися тепер йому ще ближчими i рiднiшими. Вони вiдгадали його почуття, пошанували матiр Морозенка (За А. Чекановським).
Роздш «Фонетика. Графжа. Орфоешя. Орфограф!я»
Картка 1. Перепишиь. Встановиь кшьшсть голосних i приголосних звуков у видшених словах.
Володимир Гжицький народився в одному з найбшьш мальовничих куточкв Тернотльщини з ясними i чистими лiсами, з задумливим i бурхливим Серетом, з росяними лугами та розлогим цшинним степом Опглля.
Картка 2. Запишиь за алфавиом прiзвища ввдомих дiячiв Тернопшьського краю. Склад^ь усну розповвдь про одного з них.
Гнатюк, Пулюй, Балей, Курбас, Барвтський, Пушкар, Будний, Крушельницька, Домбровський, Прник.
Картка 3. Подшть слова на склади. Визначте ввдкрип й закрип склади. Схарактеризуйте приголосш у видшених словах.
Тернопшь, Тернополя, озеро, Театральна площа, бульвар Шевченка, Сонячний масив, проспект Злуки, юнотеатр.
Картка 4. Перепишиь текст, замiнюючи буквений запис звуковим.
Територiя Тернотльщини почала залюднюватися близько 50-ти тисяч роюв тому.
Картка 5. Перепишиь речення, вставляючи пропущеш букви.
1. Бат...ювщина - це твоя колиска, твш дш, джерело твого щас...я. 2. СвоИми вчинками, прац...ю на благо Втчизни б...р...жи, зв...личуй чест... i гiднiст... свого народу. 3. П...шайся своИми предками - борцями за свободу i незалежтст... Бат...ювщини. 4. Б...р...жи багатство, створ...не руками старших поколть. 5. Б...р...жи все хороше, що залишили на з...млi тво'{ предки (В. Сухомлинський).
Картка 6. Складиь i запишиь чотири-п'ять речень про свое мюто (село), вживаючи слова з м'яким знаком i апострофом.
Роздщ «Лексиколопя»
Картка 1. Прочитайте текст. Знайдиь слова вжип в переносному значенш, тдкресл^ь
!х.
Мкяць зшде щойно аж по пiвночi, бо вже давно звернуло з тдповт. Хутiр дбайливо огорнутий, окутаний гоструватою передоанньою ттьмою. Клект млина термосить ттьму, а вона чтляе тендтт зiрки, що зриваються i стрiмко линуть десь на заставську соснину. Грубий костистий туман поплiвся лугом. Похилет верби i верболози нанизують росистi намиста i не то плачуть, не то радють (За У. Самчуком).
Картка 2. У кожному рядку викреслиь слова, ям не мають стосунку до нашого краю. Шдбериь iменники до кожного слова.
1. Неозорий, безмежний, гористий, степовий.
2. Теплий, спекотний, холодний, тротчний.
3. Торговий, суднобудiвний, промисловий, сталеплавельний.
4. Морський, рiчковий, озерний, ставковий.
Роздш «Будова слова. Орфографiя»
Картка 1. Зробиь розбiр слiв за будовою.
Бережани, Борщiв, Бучач, Гусятин, Залщики, Збараж, Козова, Кременець, Латвщ, Шдволочиськ, Теребовля, Шумськ, Копичинщ, Шдгайчики, Пiдбогородичi.
Картка 2. Прочитайте виразно текст. Випишиь складш слова.
Наша область знаходиться в захiднiй частин Подшьського плато, основу якого становить Волино-Подыьська височина.
У грунтовому nокровi областi переважають чорноземи: в центральнш та схiднiй частинах - тиnовi середньогумусн суглинистi чорноземи, в з^днш i niвденно-схiднiй частинах - отдзолен суглинистi хрунти. /рунтово-клiматичнi умови сnриятливi для альського господарства. Провiднi галузi сшьського господарства - землеробство i тваринництво.
Високоефективною формою тд час навчальних контрольних диктанпв та переказiв е використання текспв краезнавчого змюту. Пропонуемо один такий текст, що мютить методично достатню кшькють належних орфо- i пунктограм для контрольних роби у дев'ятих-одинадцятих класах.
Королева оперног сцени
У nершi десятирiччя двадцятого столття на оперних сценах свту царювали чотири особи чоловiчо'i статi - Баттiстiнi, Карузо, Ттта Руффо, Шалятн. I лише одна жтка спромоглася сягнути Их висот i стати нарiвнi з ними. Нею була наша землячка Соломiя Крушельницька.
Однак, nорiвняно зi сво'ши уславленими колегами, вона виявилася набагато вищою як особисткть. 1нколи загадковша, часами ширша, майже завжди складнша, трогста i сдина особисткть актриси, ствачки, музиканта.
1й захоплено аплодували Варшава i Вiдень, Буенос-Айрес i Петербург, Мшан i Нью-Йорк, Одеса i Париж ... Лише на кшвськш сцен прославлена артистка так i не змогла виступити. Царсьт чиновники добре розумши, яким сильним детонатором для пробудження нащональног самосвiдомостi украшщв стануть виступи СоломИ Крушельницьког в Кисвi, а тому все зробили для того, щоби не допустити ствачку до кшвсько'г' публки, закрити Ш дорогу на береги Днтра.
Треба вiдзначити, що Соломiя Крушельницька завжди наголошувала на свой nриналежностi до украгнського народу, пам 'ятаючи, кому свогм великим талантом зобов 'язана.
Шд час петербурзьких гастролей 1902 року царська родина запросила ствачку до свого палацу. Крушельницька пршхала i на зактчення свого концерту заствала юлька народних тсень, зокрема «Вествку» на слова Марюяна Шашкевича. Материнський жаль буквально вихлюпувався з цс мелодИ.
- Чиг то тсн i про що в них мова? - поцкавився шператор.
- То тсн мого народу, украгнського, - з гiднiстю вiдnовiла ствачка i французькою мовою передала змкт «Вествки» (З газети).
Значну роль у реалiзацi! виховного потенщалу на краезнавчому матерiалi ввдграють уроки розвитку зв'язного мовлення.
Процес роботи над розвитком мовлення - справа складна i вимагае додаткових зусиль та часу. Важливою дидактичною вимогою до використання мюцевого матерiалу е увага до формування в учшв умшня видшити серед баченого основне, скласти про нього власну думку, переконливо доводити власт судження. Тому при тдготовщ до твору вчителi повинш повернути спостережуване явище якнайвиразшшими гранями, допомогти виявити в ньому найсуттевiшi сторони дшсност!
Про рвдне мюто (село), його минуле й сучасне дии мають певне уявлення, вироблене протягом уих роив життя в ньому. Проте слад показати таи сторони навколишнього життя, так1 факти, як дають учням можливють побачити свое мюто в новому свил! Крiм того, як
зазначае професор М. П. Ткачук, «школярi мають вiдчути, що усне чи письмове висловлювання на тему з навколишнього життя служить не лише засобом розвитку мовлення, а й нерозривно зв'язаного з ним судження про предмет спостереження» [6, с. 127].
Теми творчих роб^ мають бути доступними. В умовах мюта Тернополя ми видiляемо так калька груп:
1. 1сторичне минуле мiста.
2. Природа Тернопiльщини.
3. Видатш люди Тернопiльського краю.
4. Традицп i звича1 тернополян.
5. Молодiжнi органiзацiï Тернопiлля.
Пiдготовка до творчого самостшного мовлення на будь-яку тему зазвичай проходить протягом тривалого часу й охоплюе рiзнi види i форми роботи: добiр лексичного матерiалу, складання речень на тему майбутнього твору при вивченш того чи шшого мовного явища, бесвди, обговорення або колективне читання ввдповвдних статей з газет, художнiх творiв, екскурсiï, зустрiчi, прослуховування магнiтофонних запиав, обмiн думками про подiï мюького життя тощо.
При виборi й формулюванш теми вчитель зважуе, наскшьки вихованцi пiдготовленi до такоï роботи, як допомiжнi вправи треба провести, щоб подолати труднощi. Сама тема формулюеться так, щоб уже заголовок твору захоплював учня, спонукав до творчоï дiяльностi, нацiлював на пошук. Наприклад: «Т. Г. Шевченко i Тернотльщина», «Як я уявляю Тернопшь майбутнього», «Чарiвнi куточки нашого мюта», «Тернотльщина славна сво1'ми земляками».
Стшкому iнтересу до твору i взде1° пiдготовчоï роботи служить чiтке визначення мети. Дiти повиннi знати, з якою метою вони йдуть на екскурсш, працюють над матерiалом, ввдповвдають на запитання, складають речення на запропоновану тему.
Великий вплив на хвд пiдготовки до розвитку зв'язного мовлення мае сам учитель, його поведшка. Педагог мусить влитися в учшвський колектив до тако1' мiри, щоб дiти вiдчували його сво1'м спiвучасником, зацiкавленою пошуком людиною, яка з таким же запалом прагне бшьше довiдатися, радiе вдало вираженш думцi, почуттям.
Органiзуюче слово, жест, посмшка, тембр, iнтонацiя голосу наставника - все це вагоме, бо в ходi тдготовки допомагае проникнутися пiзнаним, пропустити його крiзь призму сво1'х почуттiв, зробити спостережуване, вiдчуте, осмислене виразом громадських прагнень та iдеалiв, що особливо важливо, привести учшв до джерела живого слова.
Складаючи усний чи письмовий твiр на певну тему, прагнучи висловити судження про предмет, подш, явище, розкрити його iстотнi риси, учш часто вiдчувають брак слш, яш б точно й повно передавали думку. У зв'язку з цим у системi тдготовки до твору вводиться певне мюце робот над мовою, особливо словниковш. Це сприяе формуванню в учнiв навичок правильно й образно висловлювати думки, вшьно використовувати в усному й письмовому мовленнi вiдповiднi слова, а також попереджувати лексичнi помилки.
Важливим засобом збагачення й активiзацiï лексики тд час роботи над розвитком мовлення на краезнавчому матерiалi е практикування словниково1' роботи пiд час екскурсш, в ходi спостереження над певними об'ектами. Вони, будучи ввдображенням реально1' дiйсностi, повно iлюструють значення лексем. Так, тд час вiдвiдання музею школярi з'ясовують значення слiв: музей, експонат, втраж, втрина, експозищя, стенд.
Шдготовка словника включае також роботу над образшстю висловлення думки. З щею метою ми широко використовуемо опорш слова, а також зображальш засоби у процесi пiдготовки змюту майбутнього твору. Активiзуе творчу дiяльнiсть учнiв i дае позитивнi наслвдки конкурс на добiр вiдповiдних ^в за вказiвкою вчителя. Пiд час екскурси, наприклад, у зв'язку з тдготовкою до творчо1' роботи на тему «Тернопшь - мюто мого дитинства», пропонуемо вихованцям брати участь у конкурс на кращий еттет, порiвняння, метафору. Така робота сприяе виробленню вмiнь, потрiбних не тшьки для написания твору, а й для спшкування взагалi: у школярiв формуються навички дбати про образшсть мовлення, старанно добирати слова, виробляеться чуття мови.
Одним зi шляхiв пiдготовки учнiв до творчо1' роботи е складання речень на тему майбутнього твору. Така вправа пов'язуеться здебшьшого з вивченням вiдповiдноï
граматично! лексикологiчноï чи орфографiчноï теми. Особливо активно працюють y4Hi над такими завданнями тодi, коли тема твору близька ïm, tîcho пов'язана з думками й переживаниями.
Складання речень як тдготовку до твору проводимо й на конкретному мовному матерiалi: yчнi вводять у речення запропонованi ïm слова. Це сприяе усввдомленню значення вiдповiдних лексем i залученню ïx до активного словника учшв.
Кожна творча робота учня на основi краезнавчого матерiалy - це значною мiрою вiдлyния внутршнього бачення людини. То ж важливо допомогти школяревi передати сво1' враження й судження. Це слiд робити шляхом досягнення емоцiйноï наснаженосл вислову, шляхом виховання чуття мови.
При вироблеш системи використання мюцевого матерiалy у зв'язку з розвитком мовлення вчителям нашого регiонy слад керуватися такими принципами:
1. Проведення тако1' кiлькостi творчих робiт у кожному клас! яка б дозволила протягом навчання yчнiв у школi максимально використати виховний потенцiал мюцевого матерiалy.
2. Рiзноманiтнiсть видiв тзнавально1' i творчо1' дiяльностi yчнiв при шдготовщ до написання того чи шшого виду роботи.
3. Врахування вiковиx особливостей та р1вня тдготовки учшв до творчо1' роботи певного
типу.
4. Зв'язок розвитку мовлення з удосконаленням логичного мислення, чуття мови [6, с. 136]. Творчi роботи доцiльнiше проводити за насамперед виробленою для кожного класу
загальною тематикою. Це сприяе всебiчномy i широкому використанню краезнавчого матерiалy як з виховною, так i з навчальною метою. В кожному клаа опрацьовуеться три-чотири теми. Наприклад:
5 клас: «Що я знаю про icmopm рiдного Micma», «За що я люблю свш край», «4apieHuü куточок рiдного Micma»;
6 клас: «OciHHi барви Тернополя», «Кого з великих людей Тернотльщини я знаю i шаную», «Звт про екскурсю до краезнавчого музею»;
7 клас: «Яким я уявляю Тернотль через 10 роюв», «Хто з видатних людей Тернотлля е для мене взiрцем», «Чaрiвнi куточкирiдного м1ста».
Система вправ i завдань, розроблених на основi мюцевого матерiалy, активiзyе художне сприймання учшв, допомагае створити психолопчш передумови для розумшня щдивщуально1' манери письма митщв слова, виховуе штерес i любов до лиературного твору. Звернення до рiзноманiтниx матерiалiв, пов'язаних iз Тернопшьщиною, сприяе нацiональномy вихованню школяр1в, формуе в них високе почуття патрiотизмy, нацiональнy гордiсть за минуле й сучасне рiдноï землi - «Мало1' Батьшвщини», а також велико1' нашо1' держави Украши.
Висвилет у пyблiкацiï матерiали не вичерпують yсix питань проблеми, актyальнiсть яко1' вимагае подальших дослiджень у напрямi розроблення системи краезнавчо1' роботи тд час вивчення мови та лтаратури.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондарчук Л. Лггературно-краезнавчий матерiал на уроках мови як заЫб виховання патрiотичноï свiдомостi учн1в / Л. I. Бондарчук, В. М. Мойсеенко // УМЛМ. - 1990. - № 3. - С. 42-46.
2. Грибан Г. Взаемозв'язок у вивченш мови та лггератури / Г. Грибан // Дивослово. - 1998. - № 2. - С. 19-22.
3. Кравченко Н. Краезнавчий матерiал як замб нацюнального виховання учшв / Н. Кравченко // Дивослово. - 1998. - № 8. - С. 49-51.
4. Купцова В. Система краезнавчо1 роботи на уроках мови / В. Купцова // Дивослово. - 1999. - № 10. - С. 30-35.
5. Украшська мова: Програма. 5-12 класи / Автори Г. Т. Шелехова, В. I. Тихоша, А. М. Корольчук, В. I. Новосьолова, Я. I. Остаф; за редакщею Л. В. Скурапвського. - К. - 1ршнь: Перун, 2005. - 176 с.
6. Ткачук М. П. Використання мюцевого матерiалy в процеи роботи над розвитком мовлення / М. П. Ткачук // Шдвищення ефективноста навчально-виховного процесу на уроках украшсько1 мови. - К.: Рад. школа. - 1982. - С. 126-143.
