CC BY
51
Л1НГВОДИДАКТИЧН1 АСПЕКТИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
УДК 811.161.2(07)
Н. А. ВАСИЛЬК1ВСЬКА
ОЗНАЙОМЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В 13 СП1ЛЬНОКОРЕНЕВИМИ МОРФЕМНИМИ ПОВТОРАМИ ЯК ЗАСОБАМИ ВИРАЖЕННЯ 3В'Я3НОСТ1
ТЕКСТУ
У cmammi розкрито Hoei резерви розвитку зв'язного мовлення молодших школярiв на ocHoei функщонально-комуткативного тдходу. Охарактеризовано методичну систему роботи над засобами зв'язностi тексту, а саме: ознайомлення учтв початкових клаЫв iз стльнокореневими морфемними повторами в ролi засобiв мiжфразового зв'язку. Викладено науково-теоретичш засади та методичт рекомендаци опрацювання згаданого лексичного засобу вираження зв 'язностi тексту.
Ключовi слова: лтгвктика тексту, засоби мiжфразового зв'язку, спiльнокореневi морфемш повтори.
Н. А. ВАСИЛЬКОВСКАЯ
ОЗНАКОМЛЕНИЕ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ С ОДНОКОРЕННЫМИ
МОРФЕМНЫМИ ПОВТОРАМИ КАК СРЕДСТВАМИ ВЫРАЖЕНИЯ
СВЯЗНОСТИ ТЕКСТА
В статье раскрыты новые резервы развития связной речи младших школьников на основании функционально-коммуникативного подхода. Охарактеризировано методическую систему работы над средствами связности текста, а именно: ознакомление учащихся начальных классов с однокоренными морфемными повторами в роли средств межфразовой связи. Изложено научно-теоретические основы и методические рекомендации изучения указанного средства выражения связности текста.
Ключевые слова: лингвистика текста, средства межфразовой связи, однокоренные морфемные повторы.
N. A. VASYLKIVSKA
THE INTRODUCTION OF MORPHOLOGICAL REPETITIONS OF RELATED WORDS AS MEANS OF EXPRESSING TEXT COHERENCE TO THE JUNIOR
CLASSES PUPILS
The article reveals new ways of development of coherent speech of junior classes pupils based on the functional and communicational approach. The methodological system of work with the means of expressing coherence such as the introduction of morphological repetitions of related words as means of interphrasal relations is characterized. Theoretical basis and methodological recmmendations for practicing the given means of expressing text coherence are presented.
Keywords: text linguistics, means of interphrasal relations, morphological repetitions of related words.
З огляду на значущють р1дно! мови для опанування знань з шших предмелв та становления i розвитку духовно багато! особистосп украшськш мов1 вдаедено особливу роль у навчальному процесс
ЛШГВОДИДАКТИЧШ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У _ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Новi тенденци школьно! мовно! освии передбачають посилення практично! спрямованост процесу опанування украшсько! мови, пiдпорядкування роботи над мовною теорieю iнтересам мовленневого розвитку учнiв. Як зазначае В. Я. Мельничайко, - «треба посилити практичну спрямованiсть уроков мови, постшно виявляти неослабну увагу до тих аспекпв навчально! роботи, вiд яких залежить розвиток мовлення школярiв.
На це й нащлюе навчальна програма, згiдно з якою робота з розвитку мовлення повинна здшснюватись тд час вивчення всiх тем i роздшв» [4, с. 4]
Дедалi бiльшого значення в лiнгвiстицi набувае проблема визначення та обгрунтування концептуальних положень функцiонально-комунiкативного напряму навчання рвдно! мови. «Ниш iдея комунiкативного навчання все бшьше охоплюе й граматику. На вiдмiну вiд традицшно!, тобто описово!, вона мае стати в шкiльному курсi функцiональною. Це допоможе школярам краще зрозумiти роль виучуваних мовних засобiв у досягненнi комушкативно! мети, зорiентованоl на вираження думки, спшкування» [1, с.14]. Формування у молодших школярш мовленневих умiнь варто здшснювати у взаемозв'язку i з опорою на вивчення лексико-граматичного матерiалу, зокрема ознайомлення учнiв зi здатнiстю частин мови служити засобами мiжфразового зв'язку.
Розв'язання дано! проблеми започатковано у дослiдженнях В. Бадер, Л. Варзацько!, М. Вашуленка, Д. Кравчука, Т. Ладиженсько!, В. Мельничайка, О. Мельничайко, В. Собко та ш. Науковцi довели принципову доцшьшсть i можливiсть введення вiдомостей з лшгвютики тексту в практику навчання мови молодших школярш i формування на цш основi комунiкативно-мовленневих умшь.
Наявнiсть у сучасному школьному кури рвдно! мови вiдомостей про текст, його основт ознаки, мовнi засоби вираження зв'язносп дала змогу значно покращити рiвень формування в учшв початкових класiв комунiкативних умiнь. Проте, як показуе аналiз зв'язних писемних висловлювань, навчання молодших школярiв будувати систему структурно-семантичних зв'язк1в мiж компонентами тексту ще потребуе вдосконалення. Одномаштшсть використання мовних засобiв вираження зв'язност тексту, неправильне чи невдале !х вживання свiдчать про незнання учнями вiдповiдних теоретичних вiдомостей, внаслiдок чого засоби зв'язносп тексту вибираються ними шту!тивно, неусввдомлено.
Чинними програмами i пiдручниками з украшсько! мови передбачено ознайомлення щколярш iз засобами зв'язносп. Однак серед !х багатоманiтностi обрано лише деяк1 лексичнi засоби. До того ж мовний матерiал, передбачений для засвоення у 3-4 класах, не використовуеться повною мiрою в реалзацл основних завдань програми з розвитку зв'язного мовлення. На наш погляд, необхiдно розширити коло засобiв вираження зв'язностi тексту, з якими доцiльно ознайомити учнiв; формування i вдосконалення мовленневих умiнь i навичок доцiльно здiйснювати у взаемозв'язку i з опорою на вивчення лексико-граматичного матерiалу.
Мета публжацп - з'ясувати, як використання ресурсш програмового матерiалу, сприяе розвитку в учнш бшьш цiлеспрямованих i продуктивних умiнь i навичок побудови зв'язних висловлювань; описати зокрема, як у процес вивчення лексико-граматичного матерiалу знайомити учнiв зi спiльнокореневими морфемними повторами - засобами вираження зв'язносп тексту.
Зпдно з традицшною класифiкацiею (за ознакою приналежносп до того чи iншого мовного рiвня) розрiзняють лексичнi, морфологiчнi, синтаксичш засоби зв'язку. До лексично! (лексико-граматично!) групи засобiв вираження зв'язностi ввдносять мовнi одиницi, що мають певне лексичне значення або набувають його в контексп i використовуються для реамзацд функц^! зв'язку шляхом замiщення значення (або вказ1вки на нього) якихось мовних одиниць чи певного вiдрiзка попереднього речення. До ще! групи засобiв передусiм зараховують уа види лексичних повторiв.
У лiтературi з теорil тексту термiн «повтор» в основному практикуеться широко, в розумшш «семантичного повтору», внаслiдок чого вш включае в себе абсолютний лексичний повтор, повтор стльнокореневих ^в, повтори, побудованi за принципом метафори або метошмп, слова-синонiми, частина замють цiлого, позначення роду замiсть виду, загального замють часткового тощо.
ЛШГВОДИДАКТИЧШ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У _ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Особливим видом лексичного повтору вважаються спiльнокореневi морфемнi повтори, як виступають модиф!каторами вихвдних сл1в. Використання спшьнокореневих вар!ативних повтор!в часто пов'язане з трансформащею вих!дного слова в шшу частину мови. Под!бш трансформацп найчастше ввдбуваються м!ж ¿менниками та д!есловами (б1г - б!гати, кштень -квггуе).
Часткова змша семантично! ствввднесеносп вихвдного I пох1дного сл1в зумовлюе !х р1зну синтаксичну [ семантичну роль у структур! ССЦ. Ввдмшшсть граматичних форм не заважае словам, утвореним ввд одного кореня, збер!гати спшьшсть у значенш. Спшьнють спорвднених сл1в виявляеться не лише у виражальному плат (у наявносп в них того самого кореня), але й у змюп (коршь виражае спшьний для вс1х спорвднених сл1в елемент значения). Збер!гаючи спшьшсть обсягу [ змюту, вар1ативний повтор служить засобом м!жфразового зв'язку. Наведемо приклад:
Дубов! д1ти На галявi вирю дуб I корою зашкаруб, Розгорнув крислап в1ти, А на них - дубовi дти. Дуб гойдае !х, гойда I на дток погляда: Мов, скорш зростайте, дти, -Рад я вами жолуд1ти. Десь на осшь ви, смаглявщ, Сипонете по галявщ. I сказав дубок-сусвд: Розпочавсь дубовий р1д!
Вктор Кочевський
Наявнють спшьнокореневих сл1в у текст! дозволяе здшснювати послвдовне розгортання думки, лексичну наступшсть. Повторюваш у текст! слова (дуб, дти, галява) зв'язують у едине цше опис ситуацп, на тл1 яко! ввдбуваються поди, картини цих подш, що розгортаються на очах спостер1гача. Знаходячись у контактно I дистантно розташованих реченнях, спорвднеш слова цементують текст семантично.
Як зас1б вираження зв'язносп спорвднеш слова здатш (залежно ввд приналежносп до ле! чи ¿ншо! частини мови) позначати особу, яшсть, дш, стан [ т.п. (бджолина с1м'я - бджола; радии - радють; висока - височина; стихло - тихо). М!жчастиномовш та внутршньочастиномовш (зайченя - зайчиха; бший - бшенький; танцювати - витанцьовувати; тихо - тихенько) словотмрш зв'язки сл1в розр1зняються семантико-словотв1рними ввдтшками, яю використовуються для точно! характеристики предмета, явища, стану. Це визначае !х роль у створенш смислово!, структурно! та комушкативно! зв'язносп тексту.
Третьокласникам треба дати певш теоретичш ввдомосп про спшьнокоренев! морфемш повтори. А саме: у текст! спшьнокоренев! слова можуть виконувати роль засоб!в зв'язку; допомагають точно, виразно передавати задум автора, вимагають ум!лого !х використання з метою уникиения невдалого повтору. У ход! виконання тренувальних вправ сл!д формувати в учшв умшня виявляти в текст! спорвднеш слова, як! виконують роль засоб!в зв'язку, визначати !х роль та використовувати як зашб зв'язку; зам!нювати зайвий повтор спор!днених сл!в !х синон!мами. На це доц!льно в!двести дв! години п!д час вивчення в!дпов!дно! теми програми.
На першому уроц! можна запропонувати учням вправи, спрямован! на формування уявлень про роль спорвднених сл!в у текст!, а також розвиток умшь визначати спорвднеш слова, як! виконують роль засоб!в зв'язност!.
Вправа 1.
1. Прочитайте. Чи зв'язаш ц! речення за зм!стом? Довед!ть.
Як духмяно пахнуть трави! I серед цих пахощ!в розр!зняеш запах суниць. Шжний, солодкий аромат манить до себе...
З!рвав я к!лька запашних япд (За Юрieм Старостенком).
Л1НГВОДИДАКТИЧН1 АСПЕКТИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
2. Укажиь слова, як1 допомагають пов'язати речення у текст. Чи е серед цих засобiв спорвднеш слова? Назвiть речення, як1 ними пов'язуються.
3. Яку картину автор допомш нам вiдчути, вживаючи як заиб зв'язку в цьому текст! спорвднеш слова? Як би сприймався текст, якби ми спробували замшити цi слова iншими, близькими за значенням?
4. Зробиь висновок про те, яку додаткову роль у цьому текст виконують спорiдненi слова (допомагають точно, образно передати задум автора).
Вправа 2.
1. Прочитайте. Вишиванка Мама вишила меш Квiтками сорочку. Квiти гарш, веснянi: — На, вдягай, синочку! В нитцi — сонце золоте, Пелюстки багряш, Ласка мамина цште
В тому вишиваннi. Вишиваночку вiзьму, Швидко одягнуся, Пiдiйду i обшму Я свою матусю.
Вадим Крищенко
2. Випишiть групами спорiдненi слова. Вкаж1ть, як1 з них виконують роль засобiв зв'язку. Сво! мiркування доведiть.
На другому урощ доцiльно запропонувати учням вправи, спрямованi на розвиток умiнь пов'язувати речення за допомогою спорвднених ^в, уникати зайвого повтору цих ^в у реченнях тексту.
Вправа 1. 1. Прочитайте. Лиж1
тт (Ти весело бiжиш на лижах) 0 __
Настав час для лижних прогулянок. 1.......................... За тобою протягнувся
довгий слад. Це лижня.
2. На мющ пропущеного вставте речення, яке б поеднало подаш речення у текст. Як зааб
зв'язку використайте спорвднене слово.
З метою розвитку умшня уникати зайвого повтору спорвднених слiв можна
запропонувати учням виконати таку вправу.
Вправа 2.
1. Прочитайте текст. Л^вання
Хворий прийшов у лшарню до лiкаря. Лiкар оглянув його i приписав лiки. Через илька дшв хворий одужав (Олександра Мельничайко).
2. Назвиь спорiдненi слова. Чи виконують вони роль засобiв зв'язку в цьому текста Пояснiть.
3. Доповшть текст реченнями про те, як хворий л^вався. Подумайте, чи е потреба i надалi використовувати для зв'язку мiж реченнями спорвднеш слова? Чому? Якими словами !х можна замiнити, щоб не зловживати повтором?
4. Який висновок про використання спорiднених слiв як засобiв зв'язку ви можете зробити?
Пiдсумовуючи вивчене, вчитель пiдкреслюе, що у тексп спорiдненi слова можуть виконувати роль засобiв зв'язку, допомагають точно передавати задум автора.
Аналогiчну роботу можна проводити i пiд час вивчення частин мови, ознайомлюючи третьокласнишв зi спiльнокореневими словами-iменниками, прикметниками, дiесловами. Опрацьовуючи iменник, можна запропонувати учням таи вправи.
Л1НГВОДИДАКТИЧН1 АСПЕКТИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Вправа 1.
1. Прочитайте. Про кого йдеться в тексп? Хмарка
З далекого моря занесло хмарину. Приню И виер, пiдгонив у спину. Стомилась, заплакала хмаронька та i сльози сво! пролила на жита, на гай, на долини, сльозини-перлини.
Марiя Познанська
2. Випишт з тексту спорiдненi слова. До яко! частини мови вони належать?
3. Яку роль у цьому тексп виконують? Вправа 2.
1. Прочитайте.
Пухнастий та бшесенький засипав все ... . Бiжить ... весело в засшжений садок. З лопатами, з санчатами працюе ., збудуем з ... хату ми посеред двора!
Наталя Забыа
2. Спишт текст, уставляючи з доввдки пропущенi слова. Слова для доввдки: стг, стжок, малеча, дтвора.
3. Яш з поданих iменникiв близью за значениям, а як спорвднеш?
4. Чи можна цi iменники назвати засобами зв'язку? Чому?
Використання прикметнишв-сшльнокореневих слiв можна показати учням на прикладi таких вправ.
Вправа 1.
1. Прочитайте. Липень
Чудовим ароматом кштучих лип наповнене пов^я. Для бдж1л настала пора збирання липового меду. Щоб зiбрати солодкий нектар, дружш бджолинi им'! не гають жодно! погожо! днини.
2. Випишиь парами спорiдненi слова. Яку роль вони виконують у тексп?
3. Чи е серед спорвднених сл!в прикметники? Укажiть, як1 речення пов'язуються з !х допомогою.
Вправа 2.
1. Прочитайте. Осiнь, зима, весна.
2. До поданих iменникiв добер^ь спiльнокореневi слова-прикметники i запишiть. 1з будь-якою парою слiв складиь два речення, зв'язаних за змютом.
3. Чи можна сказати, що прикметники допомагають пов'язувати речення одне з одним. Поясниъ сво! мiркування.
Працюючи з дiесловами, вчитель може запропонувати так вправи для засвоення учнями матерiалу про роль спорвднених слiв. Вправа 1.
1. Прочитайте текст. Добериь до нього заголовок.
Весною i восени ми бачимо всюди пролггаючих птахiв. Висота польоту рiзна. Частше птахи летять високо, та iнодi вiтер притискуе мандрiвникiв низько до землг Летять вони вночi i вдень. Летять птахи малi i великi: вiд лебедя до крихиних корольков.
У кiнцi лiта ввдлиають зозулi, стриж!, iволги. Першими ввдлиають, останнiми прилiтають.
За др!6ними пташиними зграями — синицями, шпаками, жайворонками, чечiтками -летять яструби та сови.
Видовище масових перельопв хвилюе кожну людину (За Василем Песковим).
2. Випишиь з тексту спорiдненi слова. Чи можна !х назвати засобами зв'язку. Чому?
ЛШГВОДИДАКТИЧШ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ yKPAÏHCbKOÏ МОВИ У _ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
3. Знайдiть серед цих ^в i пiдкреслiть дieслова, як1 разом з шшими засобами зв'язку допомагають пов'язувати одне з одним yci речення тексту.
4. Визначте час дieслiв, добер^ь до них дieслова минулого та майбутнього часiв iз тим же коренем.
Вправа 2.
До дieслова зимувати доберiть спшьнокореневий iменник та прикметник.
Усно складиь невеличкий текст про зимiвлю nraxiB нашого краю. Використайте як засоби зв'язку дiбранi вами спiльнокореневi слова.
Шд керiвництвом учителя третьокласники роблять висновок про роль у текст! iменникiв, дieслiв, прикметникiв-спорiднених слiв.
Про ефектившсть пропоновано1 системи завдань свiдчать результати порiвняльного аналiзу зв'язних писемних висловлювань молодших школярш. Кiлькiсть учшв дослвдних класiв, як1 доцiльно використали спiльнокореневий морфемний повтор у ролi засобу зв'язностi тексту, вдвiчi, а то й утричi бiльша порiвняно з учнями контрольних класiв. Так, спiльнокореневi слова^менники в ролi засобу мiжфразового зв'язку правильно використали 48% щколярiв дослвдних класiв i лише 19% учшв контрольних класш, спiльнокореневi дieслова - 57% i 20% учшв.
Пропоновану методичну систему роботи над засобами зв'язносп слiд розглядати як частину загальнометодично1 системи опрацювання тексту в школ^ яка, з одного боку, забезпечуе органiчний взаемозв'язок у вивченш рiзних роздiлiв програми, тдносить на значно вищий рiвень функцюнальшсть виучуваного граматичного матерiалу (у нашому випадку -частин мови), а з другого боку, - сприяе розв'язанню найважливiшого завдання школи -формувати у молодших школярiв умшня й навички вiльно володати мовою як засобом стлкування i розвитку.
Перспективу подальших дослiджень вбачаемо у розробщ функцiонально-стилiстичного пiдходу до вивчення повнозначних частин мови, як1 вивчаються в початковому курсi украшсько1 мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вашуленко, М. С. Украшська мова i мовлення в початковш школi: метод. посiбник
/ М. С. Вашуленко. - К.: Освгта, 2006. - 268 с.
2. Ладыженская, Т. А. Об изучении связной речи детей, поступающих в школу / А. Т. Ладыженская //
Характеристика связной речи детей 6-7 лет. - М.: Просвещение,1979. - С. 10-23.
3. Лосева, Л. М. Как строится текст : пособие для учителей /Л. М. Лосева; под ред. Г. Я. Солганика. -
М.: Просвещение, 1980. - 94 с.
4. Мельничайко, В. Я. Лшгвктика тексту в школьному кури украшсько1 мови: поиб. для вчител1в
/ В. Я. Мельничайко. - К.: Рад. школа, 1986. - 168 с.
УДК 373.1.02: 372.8
К. Л. БУРДА
КРА63НАВЧА РОБОТА ЯК ОДИН 13 АСПЕКТ1В РЕАЛ13АЦИ М1ЖПРЕДМЕТНИХ 3В'Я3К1В НА УРОКАХ МОВИ (ЗА МАТЕР1АЛАМИ ЛIТЕРАТУРНОÏ ТЕРНОШЛЬЩИНИ)
Обгрунтовано 3Micm i шляхи peanisa^ï краезнавчог роботи на уроках мови в умовах Тернотльського регюну. Визначено Mi^e i значення впровадження лтературного краезнавства на уроках мови; окреслено основт напрямки кpaезнaвчоï роботи вчителя-словесника; створено список лтератури для використання у кpaезнaвчiй pоботi за кожним напрямом дiяльностi. Укладено дидактичний мaтepiaл у виглядi карток для учшв п'ятого класу з урахуванням змiсту чинноï програми.
Ключовi слова: мiжпpeдмeтнi зв'язки, лтературне краезнавство, краезнавча робота, Тернотльщина лтературна, дидактичний мaтepiaл.
