CC BY
26
- демонстращя вiзуальноl навчально1 шформаци: використання кольорових зображень служить для наочного представлення матерiалу, полегшуе його розумiння i запам'ятовування, комп'ютерна анiмацiя дозволяе збiльшити швидкiсть передачi шформаци студенту i пiдвищити рiвень li розумiння;
- звуковий супровщ е додатковим методом передання шформаци, дозволяе краще сприймати матерiал, що вивчаеться, збагатити його коментарями викладача;
- вiдео бiльш повно забезпечуе наочну демонстращю навчального матерiалу, покращуе його сприйняття;
- можливiсть швидких переходiв мiж блоками навчального матерiалу;
- рiзноманiтнi сервiснi послуги.
Проведений аналiз науково-педагопчно! лiтератури [3; 4] дозволив визначити деяю проблеми комп'ютеризаци графiчноl тдготовки, а саме:
- вiдсутнi едиш психолого-педагогiчнi пiдходи до застосування Н1Т при вивченннi графiчних дисциплiн з врахуванням циктв дисциплiн i рiзних ступенiв освiти;
- вiдсутнi ефективш засоби оргашзаци навчально1 дiяльностi студенев в умовах Н1Т. Незважаючи на те, що комп'ютерш технологи включаються в навчальний процес
переважно як «тдтримуючий зашб» в рамках системи навчання, абсолютно очевидно, що в майбутньому процес навчання буде вже неможливий без Н1Т. Останш поступово змшюють не тшьки спосiб навчання, а й роль викладачiв в навчальному процесi, дають змогу ефектившше використовувати навчальний час i ресурси, бшьше розкрити iндивiдуальнi здiбностi студенев i фактично надають безмежнi можливосп отримання будь-яко1 шформаци в безлiчi доступних форм, найбiльш вiдповiдних в кожному конкретному проблемному випадку.
На нашу думку, для полшшення стану використання комп'ютерно1 технiки в графiчнiй пiдготовцi студентiв ВНЗ потрiбно залучити провiдних викладачiв графiчних дисциплiн з метою розробки з нарисно1 геометри i креслення:
- тривимiрних демонстрацшних програм з використанням елементiв ашмаци;
- комп'ютерного лекцiйного курсу;
- електронних пiдручникiв;
- контролюючих програм на базi комп'ютерно1 технiки. Л1ТЕРАТУРА
1. Козяр М. М. Методичне забезпечення граф1чно1 подготовки спещалюта у вищому заклад1 освгги (на приклада немашинобуд1вних спецiальностей).: Дис. ... канд. пед. наук. — Р1вне 1999. — 194 с.
2. Сайт кафедри нарисно1 геометри i граф1ки Севастопольського нацюнального техшчного ушверситета: http://sevntu.com.ua/studies/ngg
3. Михайленко В. е., Плоский В. О. Результати даяльносп украшсько1 асощаци з прикладно1 геометри та задач1 на найближчий час // Материалы Второй украинско-российской научно-практической конференции «Современные проблемы геометрического моделирования». — Харьков: ХГУПТ, — 2007. — С. 6-14.
4. Сквдан I. А. Проблеми викладання граф1чних дисциплш // Материалы Второй украинско-российской научно-практической конференции «Современные проблемы геометрического моделирования». — Харьков: ХГУПТ, — 2007. — С. 53-58.
Галина ДДУК-СТУП'ЯК
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ГРУПОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 ВЗАеМОДИ Р1ЗНОТИПОВИХ П1ДХОД1В НА УРОКАХ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У 9 КЛАС1
У cmammi окреслено питання щодо застосування iHmepaKmueHux технологш у процеci розумтня комуткативно^яльтсного, особисткно зорieнтованого, текстоцентричного, культурологiчного (cоцiокультурного), функцюнально-стилктичного пiдходiв при формуванн етнокультурно'1 компетенцИ у школярiв основно'1 школи; подано методичш та дидактичн положення i принципи, методи й прийоми засвоення нацюнально орieнтованих мовних заcобiв при cтвореннi дискурав усно'1 та писемно'1 форми; запропоновано фрагмент уроку i3 методичним коментарем стосовно формування етнокультури в учтв 9 класу при поeднаннi рьзновекторних аcпектiв навчання на уроках укратськоХ мови.
Сьогодшшня освiта вибрала прюритетш напрямки формування мовно! особистостi. Перш за все, це процес утвердження загальнокультурних цiнностей, якi мають глибоке нацюнальне пiдгрунття, що сприяе загальному розвитку iндивiдуума, розвою його комушкативних здiбностей, можливостям засвоення знань, самостшносп у прийняттi рiшень, критичностi та формуванш культури мовлення.
Зальновiдомо, що оновлення системи освгги вимагае значного вдосконалення всiх елементiв навчального процесу, починаючи вiд самого наповнення, тобто змюту, методiв i прийомiв, його формами. Саме форми навчання впливають на ефективнiсть навчального процесу, полегшують управлiння пiзнавальною роботою учнiв, сприяють креативному засвоенню знань i вмшь iз врахуванням !х пiзнавальних здiбностей, потреб i нахилiв, уподобань; формуе основш життевi компетентностi активно! особистосп.
Дiагностика сучасно! педагопчно! лiтератури i стану шкшьно! практики свiдчить, що змши в навчально-виховному процесi неможливi без застосування на уроках штерактивних технологiй, у нашому випадку групових, яю покладенi в основу взаемоди комушкативно-дiяльнiсного, особистiсно зорiентованого, культуролопчного (соцiокультурного), текстоцентричного (дискурсного), функцiонально-стилiстичного пiдходiв, i якi сприятимуть у формуванш етнокультури в школярiв основно! школи, та як такi, що грунтуються на дiалозi, спiвробiтництвi, взаемоспiлкуваннi, моделюванш ситуаци вибору та вiльного обмiну думками.
Загальновiдомий вислiв: «Культура кожного народу закодована у його мовЬ> останшм часом набувае великого значення. Мова кожно! наци та !! культура е взаемозалежним органiчним цшим. 1з розвитком i збереженням мови починаеться розвиток i збереження нацюнально! культури.Утримуючи в однiй духовнiй площиш всiх представникiв певно! наци як на етшчнш територи, так i поза !! межами, мова скршлюе всi сфери нацюнально! культури.
Мета нашого наукового повiдомлення — вказати на особливосп використання групових технологш у площинi взаемоди рiзнотипових пiдходiв вивчення укра!нсько! мови в сучаснш школi.
Доведено, що навколишнiй св^ люди рiзних культур сприймають по-своему, а одш й тi ж самi культурнi явища оцiнюють неоднаково. Психолшгвюти пояснюють це тим, що мислення мае нацiональну специфiку, обумовлену характером мови. Вiдображаючи ту ж саму дшшсть, рiзнi мови по^зному акцентують у нiй неоднаковi ознаки, користуються неоднаковими формами та матерiальними засобами. Колорит, своерщшсть i специфiчний нацiональний характер пе! чи шшо! культури забезпечуеться особливiстю мови певного народу.
Будучи мовою коршного етносу, укра!нська мова водночас е духовним нацiональним кодом, який об'еднуе вшх громадян Укра!ни незалежно вiд !х нацiональностi й згуртовуе у народ. Це зумовлюе важливють проблеми вивчення укра!нсько! мови i як державно! - адже процеси укра!нотворення потребують збереження цшсносп нацi!, об'еднання зусиль !! громадян, !хньо! консолiдацi! на засадах громадянського патрiотизму.
Культурологiчний або соцюкультурний пiдхiд до мовно! осв^и продиктований саме тим, що престижшсть будь-яко! нацi! визначаеться рiвнем !! культури, а остання — культурою мови, яка е формою збереження i творення нацюнально! культури.
Як свщчать дослщження останнiх рокiв у цариш лiнгводидактики (О. М. Бшяев, А. М. Богуш, Л. О. Варзацька, М. С. Вашуленко, О. П. Глазова, Г. I. Дщук, Т. К. Донченко, С. О. Караман, П. I. Литвиненко, В. Ф. Макаренко, Л. М. Паламар, I. М. Хомяк, Г. Т. Шелехова, Л. В. Скура^вський та шш^ гармоншне поеднання укра!нсько! та загальнолюдсько! культур реалiзуеться через вивчення мови як культурознавчо! дисциплiни, взаемозв'язок з культурними надбаннями народiв, що живуть поруч, !х полiлог культур, штегращю в укра!нську культуру i разом з нею — у св^ову. Саме цьому у школi сприяе формування у школярiв соцюкультурно! компетенцi!.Окремо години на реалiзацiю вказано! змiстово! лiнi! не видiляються, а змютове наповнення здiйснюеться на основi вiдбору соцiокультурних вiдомостей освiтнiх галузей «Мови i лiтератури», «Суспiльствознавства», «Етично! культури» тощо. В основу ще! змiстово! лiнi! покладено використання на уроках укра!нсько! мови дiбраних текспв вiдповiдно! тематики, що використовуеться як дидактичний матерiал для опанування учнями мовно! i мовленнево! змiстових лшш, а також створення спецiальних систем для особистюно орiентованих завдань, ко^ передбачають опрацювання цих текстiв.
AHani3 мети, змюту i стуктури соцiокультурного компонента, критерив його засвоення, зaсвiдчye,що основою цього компонента е тексти або система тематично об'еднаних текспв укра!нознавчого спрямування.Адже укра!нська мова — це феноменальний вштар народу. В резyльтaтi цього в основу !! методики першим покладено принцип нaродностi — репрезентаци укра!нсько! мови як генiaльного творiння розуму, серця, почyттiв, yсiх сфер багатогранно! дiяльностi укра!нщв, якi берегли традици им'!, роду й укра!нського народу [6, 10]. Цей принцип немислимо реaлiзyвaти, не звертаючись до широкого використання вих видiв i жaнрiв укра!нського фольклору, Бiблil, творiв красного письменства, прилучення до збирання скaрбiв народно! мyдростi, якi мають вщображення у фольклорних та хyдожнiх текстах. Зпдно з етнопедaгогiчними дослiдженнями, саме вони е основою оволодшня лшгвютичними знаннями та виробленням мовних умшь, що позначаються особливою увагою до нацюнально орiентовaних зaсобiв рiдно! мови, тобто таких, «що вщбивають умови життя, особливостi свiтобaчення й св^осприйняття yкрa!нцiв, вiдтворюють загальну картину !хшх поведiнкових стереотитв» [5, 32].
Навчання учшв на основi нaцiонaльних тексив етнопедaгогiчного змiстy зумовлюе, з одного боку, переймання ними культурного досвщу етносу, цшностей, iдеaлiв, трaдицiй,тобто формування етнокультурно! компетенци, а з шшого — на бaзi отримання етнознань про реали мaтерiaльно! та духовно! культури укра!нщв, правила мовленневого етикету, засвоення нацюнально орiентовaних мовних одиниць, у школярiв формуються мовленневi вмшня i навички, серед яких: створювати нaцiонaльно-кyльтyрнi тексти, добирати мaтерiaли для усного виступу, складати дiaлоги, дотримуючись етноетикету мовлення, виражати i вщстоювати громадянську позицiю та iншi [8, 14].
Як переконують дослiдження етнопедагопки, основою формування мовлення е духовне становлення особистость Думки про единий процес духовно-мовленневого розвитку висловив Ф.М.Буслаев, за спостереженнями якого рщна мова «так зрослася з особистютю кожного, що навчати !! означае разом розвивати духовш можливостi учня» [2, 30].
Подшяемо думку вчених-методистiв, дидакпв, психологiв, що соцiокyльтyрний пiдхiд до вивчення мовно-мовленневого мaтерiaлy слiд розпочинати з перших уроюв укра!нсько! мови у школ^ особливо тодi,коли у дтей починае розвиватися фaнтaзiя, креативне мислення, оцiнююче ставлення до навколишнього свiтy й себе. Це властиво вим вiковим цензам yчнiв основно! школи. Вважаемо, якщо словесник придшятиме належну увагу реaлiзaцi! соцiокyльтyрно! змютово! лiнi! на уроках укра!нсько! мови, то зможе вщкрити !м великий i глибокий духовний свiт. Нерозумшня або поверхове розyмiння цих особливостей веде до помилок у навчально-виховнш робот i особливо у такш склaднiй сферi дiяльностi, як формування вмшь висловлювати сво! думки, переживання,почуття, емоци у вiдповiдномy стилi та зпдно з умовами спшкування, використовуючи при цьому сво! знання та навички. Такими помилками е, зокрема, недооцшка сил i можливостей шдл^ка, його свiдомостi, прагнення до самостшносп, бажання проявити сво! здiбностi, неповага до його запш!в, iнтересiв.
Культуролопчний (соцiокyльтyрний) пiдхiд оволодiння укра!нською мовою як рщною i як державною слщ втiлювaти за рахунок поступового засвоення школярами системи понять, моральних i етичних норм yкрa!нцiв, залученням поетично!, нaроднопiсенно! творчостi, образотворчого мистецтва тощо. Головними завданнями при цьому стають:
• створення навчальних тексив,дидактичного мaтерiaлy iнформaцiйно-пiзнaвaльного характеру для розумшня укра!нсько! культури через залучення до не! дтей,широке ознайомлення з життевими реaлiями укра!нського народу, виховання глибоко! поваги до нього;
• виховання любовi до Укра!ни;
• формування основи досконалого оволодшня укра!нською мовою та поваги до не!, штересу до представлено! нею культури;
• становлення мовленневих здiбностей (оволодiння грамотою — читанням i письмом, аущюванням, дотриманням орфоепiчних норм, розвиток монолопчного та дiaлогiчного мовлення тощо);
• штелектуальний (розумовий i мовленневий) розвиток,формування вмiння висловлювати влaснi мiркyвaння;
• формування вмшь й навичок самоконтролю.
Вважаемо, що 1х ршення лежать у iнновацiйних лiнгводидактичних положеннях, яю сприятимуть взаемоди рiзнотипових mдходiв до вивчення украшсько1 мови.
Перше положення включае наступнiсть i спадкоемнють поколiнь,так як рiдна мова передаеться iз давних давен й передбачае спрямування украшсько1 мови на вщродження i розвиток укра1нських мовних традицш та пошанного «Ви» у звертанш до старших, слiв увiчливостi, наприклад: «панове», «пане», «паш», «добродда», «Ваша святосте», «Ваше превелебносте» i iншi.Орiентовно (вiзьмемо тематику 9-го класу) сощокультурна змiстова лiнiя пропонуе використовувати вщповщно до цього положення про розвиток украшсько! мови; вiдомостi про украшську громаду, родину, укра1нський нацiональний характер; основш галузi господарства: ремесла та народш художнi промисли; про найвизначнiшi постатi в^чизняно1 та свггово1 культури; географiчне положення Укра1ни та 11 природнi багатства; життевий i професшний вибiр особистостi [9, 119-120].
Малоефективною буде методика украшсько1 мови, яка не враховуе у зазначеному аспект положення емотивносп, детально дослiдженому нами у кандидатськш роботi [7]. Емотившсть дае змогу забезпечити мовно-мовленневий розвиток учня на основi едностi його душ^ серця й розуму, тобто спонукае школяра сприйняти мову щиро, як найбiльш потрiбну, рiдну. Провщним лейтмотивом функци емотивностi постае розвиток духовно! сфери особистосп,зокрема виховання патрютизму,моральних переконань, активiзацiя тзнавально1 дiяльностi учшв, вiдчуття прекрасного, збагачення словникового запасу, формування вмiнь висловлювати особистiснi переконання, знати та розум^и власний етнодуховний свгг.Важливими е також професiйнi дп вчителя прищеплювати любов до урокiв украшсько1 мови, прихильно ставитися до школярiв, сво1м мовним взiрцем, щирою любов'ю до украшського слова, методичною майстершстю поетапно заохочувати 1х з радютю опановувати азами украшсько1 мови як материнсько! i як державно!. Напевне, шхто не залишиться байдужим, коли вчитель як зразок запропонуе на уроках вивчення мовного матерiалу тексти на теми: «Iсторiя писанки (крашанки) », «Що я знаю про герб Укра1ни?», «Не хлiбом единим живе людина», «Я — украшець(украшка) i т. н. Вони складеш для п'ятикласникiв, i д^и охоче висловлюють сво1 думки, вступають в дискусii. Таким чином ми пропонуемо поеднувати комунiкативно-дiяльнiсний, особистiсно-зорiентований та культуролопчний (соцiокультурний) пiдходи на уроках украшсько1 мови.
Важливий вплив на навчання та виховання д^ей мае те середовище, в якому проживае учень.. Саме тому корисним буде використання на уроках мови краезнавчого матерiалу, мiсцевого дiалекту, адже це теж надзвичайно цiннi iсторичнi пам'ятки украшсько1 мови, джерело збагачення й вщображення мiсцевого колориту життя украшщв, барвистостi й розмаiтостi барв рщного слова. Якщо доручити учням зiбрати фольклорнi матерiали вiд сво1х старших рщних, родичiв, вони залюбки це зроблять. На таких уроках варто прослухати записи украшських народних тсень. У процесi, органiзованого за допомогою комушкативно-ситуативних, лiнгвостилiстичних, когнiтивно-креативних завдань, реалiзуеться iнтеракцiя (взаемодiя) культурологiчного тдходу iз особистiсно зорiентованим, комунiкативно-дiяльнiсним,стилiстично-функцiональним, що входять у компетентнiсний, аспектами сприймання та вiдтворення рiзножанрових i рiзностильових зв'язних висловлювань школярами. Осмислюючи цiкавi щодо змiсту й багатi на колоритш мовнi засоби тексти, дгги духовно збагачуються,вчаться аналiтично мислити, при цьому формуеться 1хня самосвiдомiсть.Важливим для культуролопчного (соцiокультурнного) пiдходу е використання комплексу методiв, прийомiв та засобiв навчання.1х рiзноманiтнiсть зумовлена методичними етапами уроюв: презентацiею мовного матерiалу й засобiв оперування ним; поясненням учителя; оргашзащею самостiйного пошуку учнiв; осмисленням нових мовно-мовленневих явищ шляхом розумових операцш (аналiзу, синтезу, порiвняння, узагальнення); проведенням мовно-мовленневих треншпв; використанням засвоеного матерiалу у процесi побудови власних висловлювань та 1х екстраполяцiею. Враховуючи назваш етапи,пропонуемо наступну таксонiмiю методiв й прийомiв реалiзацii культурологiчного (сощокультурного) пiдходу на уроках укра1'нсько1 мови: бесща (пiдготовча, повiдомлювана, вiдтворювана, евристична, узагальнювальна, повторювальна, катехизисна); метод розповщ (пояснення); спостереження, трансформацii, конструювання, реконструювання, дiалогування, диспуту, дискусii. Культурологiчний компонент неможливо застосовувати без комунiкативно-дiяльнiсного,
особисто 3opiemoBaHoro пiдходiв, яю у свою чергу опираються на мовленневе спрямування, iндивiалiзацiю навчання, функцюнальнють, ситуативнiсть навчання.
Досить важливим при використанш культурологiчного (соцiокультурного)пiдходу буде той урок, на якому, ^îm попередшх, враховано положення виховуючого навчання.
Погоджуемося i3 мiркуваннями зарубiжних та втизняних науковцiв-методистiв, що за умови, коли словесник користуеться авторитетом, усвiдомлюе свою суспшьну роль i знае, якими слщ виховувати сво!х учнiв, то у процес викладання укра1нсько1 мови реалiзувати можливостi культурологiчного (соцiокультурного) шдходу можна завжди. Це i дидактичний матерiал, зокрема фольклор, який сприяе засвоенню шляхетних традицiй, норм християнсько! моралi, забезпечуе духовне, моральне, нащонально-патрютичне, трудове й iнтелектуальне виховання. ^iM того, художня творчiсть украшського письменства, завдяки якш ми виховуемо найкращi загальнолюдськi якостi. Думки, до яких учитель хоче прихилити дитячi душ^ мають бути прийнятними для них. Так, патрютичш iдеï варто опредмечувати у такi зрозумiлим дiтям поняття, як «материнська мова», «рiдний край», «наймилший куточок», «материнська колисанка» [8, 11].
Культурний контекст оволодшня мовою створюеться за рахунок поступового засвоення втiленоï у нш системи понять, моральних i етичних норм,залучення поетичноï,народнопiсенноï творчостi.Робота за новими програмами потребуватиме докорiнноï перебудови методичноï свiдомостi вчителя. Адже пропонована система спонукае замислитись не тшьки над тим, що потрiбно робити з мовою, що вже стала доступною дитиш, скшьки над тим, якi умови необхщно створити дитинi, якi механiзми пам'ят й резерви органiзму задiяти, щоб навчання стало цiкавим i увага зосереджувалась над тим, що вчитель хоче навчити i щоб це впливало на емоцiйну сферу учня з метою запам'ятовування.
Увесь навчально-виховний процес слщ шдпорядковувати ставленню до учня як щкавого, бажаного сшврозмовника i неповторно1' особистостi. Цьому сприятиме передусiм диференцiацiя ще не зовим традицiйних для вiтчизняноï методики пiдходiв до органiзацiï навчального простору на уроках мови.
Саме тут мае панувати оптимютична атмосфера взаемоповаги, невимушеносп, доброзичливостi, тактовностi, рiвноправного партнерства, довiри до учня i вiри в його можливосп, уваги до неординарносп мислення. Тiльки за цiеï умови можна сподiватися на оптимальний вияв штелектуальних i мовленневих здiбностей дитини як особистосп. Як свiдчить апробащя створено1' нами компаративно!' методики [авт. право Г.Д.-С.]. навчання украшсько1' мови, шновацшшсть забезпечуе iнтенсивнiший порiвняно з традицшним розвиток мовно-мовленневоï особистостi лише за умови системноцшюного пiдходу до реалiзацiй триединоï поурочноï мети.Остання ютотно впливае на мотивацiю навчальноï дiяльностi, оскiльки сприяе урiзноманiтненню навчальних дш, що в свою чергу запобтае втомi,викликае iнтерес, активiзуе дiяльнiсть учшв i, як показуе проведений формувальний експеримент, шдвищуе ефектившсть навчальноï дiяльностi.
Визначальним стае ставлення вчителя до учшв. Педагог перестае бути викладачем. Вш опiкуеться мовою, спiвпрацюе з кожною дитиною i в мiру можливостей намагаеться створити максимально сприятливi умови для розвитку, самореалiзацiï, самовираження кожного через мовлення.
Найпромовистiшими, найвиразшшими у людини е очi, обличчя. Тому дiтей слiд розмiстити в клас пiвколом (за наявностi звичайно одномiсних парт), щоб вони мали можливiсть бачити не лише вчителя а й уих сво1х однол^юв, вiдчувати на своï дiï реакщю, слова i вчинки, звикати до аудитора. Усе це сприятиме й до формування в учшв зовнiшньоï культури - мати завжди охайний, красивий вигляд, контролювати власну поведшку, позбутися початкових звичок i негативних рис. Зайве нагадувати, що приклад подае сам вчитель, який повинен вм^и керувати своею поведшкою, придшяючи належну увагу таким ïï компонентам, як MiMira, емоцiï, настрiй, техшка мовлення, постановка голосу дикцiя, тощо. Отже, закладений у навчальному плаш подiл класiв на групи у процеи вивчення мов робить можливим розташування пiвколом, яке слiд розглядати не як примху чи просту формальнють, а обов'язкову умову повноцiнноï реалiзацiï пропонованоï системи, необхiдну шфраструктуру новоï технологiï, яка несе великий психолопчний i емоцiйний заряд. Необхщно передбачити також наявшсть або можливють органiзацiï сценiчного простору [5, 16].
Юмната, в якiй проводиться урок, повинна бути провиреною, св^лою, чистою, затишною. Досить позитивно на процес навчання впливають квiти, музика, гарш картини (технологiя сугестопедiï, описана нами в кандидатськш робот>1998р.), яскравий килимок посеред юмнати, зручнi мебль Усе це сприятиме активiзацiï правоï пiвкулi мозку, яка за традицiйноï органiзацiï навчання залишаеться пасивною.
Нова методика передбачае активне використання можливостей так званого периферичного зору, завдяки якому людина сприймае значний обсяг шформаци. Тому на стш варто перюдично вивiшувати схеми, таблицi, цiкавi повiдомлення, стiнгазети соцiокультурного спрямування, що виготовляють учнi власноруч, якi теж матимуть значний вплив на ïx мовно-мовленневий розвиток i патрютичне виховання.
Шкiльний дзвiнок (чи то на урок, чи з уроку) теж мае викликати позитивш емоци. Його можна замшити приемними музичними акордами-закликами, час звучання яких збтатиметься з початком i кiнцем перерви. Моментом релаксаци та продовженням ди теxнологiï сугестопедiï у культурологiчному пiдxодi для школярiв буде i неголосна мелодiя укра1'нсько1' пiснi (народно1' або сучасно1'), яка може звучати впродовж усiеï перерви.
У межах нашого повiдомлення хочемо навести фрагменти застосування елеменив компаративно!' методики на основi поеднання рiзнотиповиx пiдxодiв у 9-му клас спецiалiзованиx шкiл з поглибленим вивченням iноземниx мов при вивченш безсполучникового складного речення на уроках украïнськоï мови як першо1\
Тема уроку: Безсполучникове складне речення.Смисловi вщношення мiж частинами
БСР.
Мета: навчити учшв знаходити у текстi безсполучниковi складш речення; визначати ïxнi основнi ознаки,смисловi вiдношення мiж частинами БСР; правильно штонувати БСР; розвивати умiння й навички аналiзувати, зiставляти мовнi факти, робити висновки; виховувати повагу до звича1в i традицiй рiдного народу,народiв шших держав.
Тип уроку: формування нових знань (за метою та типами р1зновекторних nidxodie до навчання) [Авт.Г.Д.-С.].
Хiд уроку
1.Мотиващя навчально-пiзнавальноï дiяльностi.
1.1.Застосовуемо взаемодда особистiсно зорiентованого, комунiкативно-дiяльнiсного та текстоцентричного пiдxодiв для проведення першого ознайомлюючого лiнгвiстичного дослiдження.
Завдання 1. Прочитайте текст, записаний на дошщ.Знайдггь у ньому складш безсполучниковi речення. Визначте, чому в них ставляться рiзнi роздiловi знаки, хоч за будовою речення подiбнi.Яку роль вiдiграе в них штонащя?Чи зустрiчали ви подiбнi речення у текстах iноземниx мов, що вивчаете? Як цi речення називаються у 1хньому синтаксисi?
Текст 1.Великодня Субота. У ХорватИ' еттчт украшщ печуть паски; варяться шинки i ковбаси; викопують з городу хрт; витягають буряки з ями, в якт берегли ïx протягом зими; збивають масло в масничщ; наривають свiжого барвiнку.Пiд вечiр госnодарi, що живуть ближче церкви, обстежують пильно свог обтстя - у цю тч сшьсьш хлопц недалеко церкви розпалюють великий вогонь.Для тдтримання ватри згодиться будь-який дерев'яний господарський предмет, тхто не смie гтватися, якщо ця рiч раптом потрапить у вогонь. (За П.Головчуком).
2.Вивчення нового матерiалу.Використовуючи штеракцшну технолопю «Взаемне навчання (робота в парах)», пропонуемо самостшно опрацювати теоретичний матерiал про складне безсполучникове речення, дати вщповщ у навчально-науковому стат на питання в кшщ параграфа та скласти схеми до речень попереднього тексту.
Також з'ясувати, якою буде сощокультурна тема цього уроку(свята i звичаг украг'нськог' громади).
З.Закршлення отриманих знань, застосування набутих умшь i навичок. 3.1.Робота з текстом 2.
Текст 2. День святого Андрiя Первозваного випадае на 13 грудня.
Стародавня християнська легенда розповiдае: апостол АндрШ проповiдував хростиянство у самому Царгородi, на побережжях Чорного моря та в околицях нашог столиц - Киевi.
В Украш свято Андргя за традищею в1дзначаетъся вечорницями, на них готують вареники з тсною начинкою i калиту. Це - корж, змащений медом. Його ч1пляютъ до сволока i розпочинаютъ гру: хлопецъ чи дiвчина повинна вкусити калиту без допомоги рук та ще й при цьому не засмiятися. Якщо це комусъ вдавалося зробити, то вважалося: вт у шлюбi буде щасливим.(О.Воропай).
Завдання 1. Прочитайте текст 2. До якого стилю вш належить? Доберт заголовок до нього.Знайдиъ у цьому тексп безсполучниковi складш речення з однорщними частинами. Яю смисловi вщношення мiж цими реченнями?(Одночасшстъ дШ, явищ).
Використовуючи технолопю «Синтез думок», виконуемо завдання 2. Самостшно опрацюйте шформащю у шдручнику на с.94,вправа 179. З'ясуйте, яю ще е смисловi вiдношення в таких реченнях? (По^довтстъ дШ ,явищ; зiставлення i протиставлення). Знайд^ь у тексп БСР з неоднорiдними смисловими вщношеннями (2, 5, 6 речення) Вс групи, на якi був подшений клас, у зошитах записують спшьш думки про опрацьований матерiал,формулюють висновок. Пюля цього вчитель проводить рефлексда. 4. Рефлексiя. В умовах особистюно зорiентованого вивчення складного безсполучникового речення учш i словесник аналiзують власну дiяльнiсть: що нового дiзналися на урощ? Що сподобалося? Що запам'яталося? Для чого потрiбно знати народш звичаï та обряди?
Отже, штеракщя рiзнотипових пiдходiв на уроках украïнськоï мови iз використанням групових технологш, нових методичних та дидактичних принцишв сприятиме формуванню етнокультурноï та комунiкативноï компетенцiй у школярiв 9 клашв; культурологiчний (соцiокультурний) пiдхiд у взаемоди з особистюно зорiентованим, комунiкативно-дiяльнiсним, стилютично-функцюнальним, текстоцентричним (дискурсним) аспектами вивчення мови передбачають формування в учшв культурноï соцiальноï позицiï, вiльного прояву своеï iндивiдуальностi,створення культурного середовища своеï життедiяльностi, прилучення до цiнностей загальнолюдськоï й нацiональноï культур, включення в навчально-виховний дiалог та культурну спiвтворчiсть в освггньому просторi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ыляев О. М. Культура мовлення вчителя-словесника // Дивослово. — 1995. — № 1. — С. 37.
2. Буслаев Ф. И. Преподавание отечественного языка. — М.:Просвещение,1992. - 512 с.
3. Варзацька Л. О.,Янчук Оксана.Особиспсно зор1ентована модель мовленневого розвитку особистосп // Украшська мова i лггература в школг — 2007. — № 9. — С. 13-18.
4. Ващенко Г. Виховний щеал. — Полтава: Полтавський в1сник, 1994. — 192 с.
5. Галаевська Л. Реал1защя соцюкультурно1 лши на уроках р!дно1 (украшсько1) мови в 5-му клас1 //Украшська мова i л1тература в школ1. — 2005. — № 8. — С.12-18.
6. Дашко В. Структура i змют духовно1 культури особистосп // Р1дна школа. — 2003. — № 6. — С. 17-19
7. Дддук Г.1. Формування в учшв 5-7 клаав умшня використовувати засоби емотивност1: Дис... кандидата пед. наук: 13.00.02 / Тернотль: ТДПУ 1мен1 В. I. Гнатюка. — Тернопшь, 1998. — 220 с.
8. Донченко Т. Два уроки на одну тему // Дивослово. — 1996. — № 9. — С. 32-36.
9. Програма для загальноосвггшх навчальних заклад1в.Украшська мова 5-12 класи. / За ред. Л.В.Скурапвського. — К.:1ртнь, 2005. — 118-120с.
10. Литвиненко П. Реал1зац1я культуролог1чно1 зм1стово1 лши на уроках укра1нсько1 мови: проблеми i перспективи.// Укра1нська мова i лггература в школ1. — 2004. — №6. — С. 8-12.
11. Макаренко В. Практично на кожному уроцг Реал1защя культуролопчного принципу навчання на уроках украшсько1 мови в 5-7 класах. // Укр.мова i литература в середн1х школах, пмназ1ях, л1цеях та коледжах. — 2003. — № 5. — С. 81-86.
На^я КРЕДЕНЕЦЬ
ПРОВ1ДН1 IAEÏ 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В еВРОПЕЙСЬКШ ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
Стаття присвячена актуалънш проблемi розвитку европейсъкоЧ професшно'1 освти на sncmi XX-XXI ст. у контекстi iнтегрcцiйних процеав. Особливу увагу придшено снсл1зу основних положенъ i фундcментcлъних напрямтв iнтегрcцiйних процесiв, як слугуютъ для забезпечення якостi професшно1
