CC BY
60
положень порядку випуску облкацш зовшшньо! Mic-цево'1 позики та вcебiчний розгляд здшснення муш-ципальних запозичень у зарyбiжних кра'шах. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. £вропейська хартiя мiсцевого самоврядування (м. Страсбург, 15 жовтня 1995 р.) : офщмний переклад. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_036
2. Державна казначейська служба Укра!ни : офщмний сайт. URL: http://www.treasury.gov.ua
3. Статистична оргашза^я £вропейсько! KoMid! (eurostat) : oфiцiйний сайт. URL: https://ec.europa. eu/eurostat
4. Нацioнальний банк Укра!ни : oфiцiйний сайт. URL: https://bank.gov.ua
5. Децентралiзацiя. 1Мжнародна спiвпраця. URL: https://donors.decentralization.gov.ua.
6. Випуски цшних паперiв. НКЦПФР. URL: https://www. nssmc.gov.ua/register/litsenzuvannia-ta-reestratsiia/ reiestr-tsinnykh-paperiv/
7. Про здiйснення в 2014 роц запозичення до бюджету мкта Киева. Рiшення Кш'всько! мкько! ради № 34/34 вiд 31.07.2014 р. URL: http://consultant. parus.ua/?doc=09797767F8
8. Квасниця О. В. Практика та проблематика здмснен-ня мкцевих запозичень в Укра!ш. Ceim ф\нанс\в. 2015. № 4. С. 104-116. URL: http://sf.tneu.edu.ua/ index.php/sf/article/view/908/916
9. Фшансова грамотшсть, o6i3HaHicTb та iнклюзiя в УкраМ 3BÎT про дослiдження. URL: https://old.bank. gov.ua/doccatalog/document?id=83136332
REFERENCES
"Detsentralizatsiia. Mizhnarodna spivpratsia" [Decentralization. International Cooperation]. https://donors. decentralization.gov.ua Derzhavna kaznacheiska sluzhba Ukrainy : ofitsiinyi sait.
http://www.treasury.gov.ua "Finansova hramotnist, obiznanist ta inkliuziia v Ukraini: zvit pro doslidzhennia" [Financial Literacy, Awareness and Inclusion in Ukraine: a Research Report]. https:// old.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=83136332 Kvasnytsia, O. V. "Praktyka ta problematyka zdiisnen-nia mistsevykh zapozychen v Ukraini" [Practice and Main Issues of Implementation of Local Borrowing in Ukraine]. Svit finansiv. 2015. http://sf.tneu.edu.ua/in-dex.php/sf/article/view/908/916 [Legal Act of Ukraine] (1995). http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/994_036 [Legal Act of Ukraine] (2014). http://consultant.parus.
ua/?doc=09797767F8 Natsionalnyi bank Ukrainy : ofitsiinyi sait. https://bank.gov.ua Statystychna orhanizatsiia Yevropeiskoi Komisii (eurostat) :
ofitsiinyi sait. https://ec.europa.eu/eurostat "Vypusky tsinnykh paperiv" [Issues of Securities]. NKTsPFR. https://www.nssmc.gov.ua/register/litsenzuvannia-ta-reestratsiia/reiestr-tsinnykh-paperiv/
УДК 336.14 JEL: H20; H21; H24
ПОДАТКОВ1 НАДХОДЖЕННЯ ЯК СКЛАДОВА ДОХОД1В М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В
®2020 КОРОВ1Й В. В.
УДК 336.14 JEL: H20; H21; H24
Коровш В. В. noAaTKOBi надходження як складова доход!в мiсцевих бюджетiв
Проанал'вовано структуру doxodiB мщевих бюджет'ю Украни у 2010-2019рр., визначено роль та мсце податкових надходжень у Miu. Дотджено динамку податкових надходжень мщевих бюджет'ю. Визначено, що найб'шьшi надходження забезпечуються Bid справляння загальнодержавних податюв, зокрема податку на доходи фiзичниx оаб. Виявлено iнституцiйнi особливостi функцонування податку на доходи фiзичниx осб, об-(рунтовано доцмьнкть розпод'шу його надходжень мiж р'внями бюджетно} системи, застосування едино} ставки. Дотджено роль податку на прибуток тдприемств у стимулювант сталого поступального розвитку адм'тктративно-територ'шльних одиниць. Розглянуто мiсцевi по-датки та збори як важливий елемент податковоi системи; здшснено анал'в структури мщевих податюв i збор'в до та тсля прийняття По-даткового кодексу. Систематизовано етапи еволюци системи мсцевого оподаткування. Дотджено динамку надходжень единого податку, визначено причини зб'шьшення ¡х обсягу. Об(рунтовано доцльнсть застосування чинно} методики визначення бази оподаткування для 1 i 2 груп платниюв единого податку. Визначено особливостi триелементно} структури податку на майно у склад: податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельно}длянки; транспортного податку та земельного податку. Розкрито потенфл майнового оподаткування в контекстi формування ф'тансового потенциалу територ'шльних громад.
Ключов'! слова: мiсцевi бюджети, доходи мщевих бюджет'в, податковi надходження, податок на доходи фiзичниx оаб, мiсцевi податки i збори. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-328-336 Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 14.
Коровш Валерш Вкторович - кандидат економiчниx наук, доцент, докторант кафедри фiнансiв, Кивський нацональний торговельно-економiч-
ний утверситет (вул. Кото, 19, Ки}в, 02156, Украна)
E-mail: ndfi@knteu.kiev. ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0625-6547
УДК 336.14 JEL: H20; H21; H24
Коровий В. В. Налоговые поступления как составляющая доходов местных бюджетов
Проанализирована структура доходов местных бюджетов Украины в 2010-2019 гг., определены роль и место налоговых поступлений в ней. Исследована динамика налоговых поступлений местных бюджетов. Определено, что наибольшие поступления обеспечиваются от взимания общегосударственных налогов, в частности налога на доходы физических лиц. Выявлены институциональные особенности функционирования
налога на доходы физических лиц, обоснована целесообразность распределения его поступлений между уровнями бюджетной системы, применение единой ставки. Исследована роль налога на прибыль предприятий в стимулировании устойчивого поступательного развития административно-территориальных единиц. Рассмотрены местные налоги и сборы как важный элемент налоговой системы; осуществлен анализ структуры местных налогов и сборов до и после принятия Налогового кодекса. Систематизированы этапы эволюции системы местного налогообложения. Исследована динамика поступлений единого налога, определены причины увеличения их объема. Обоснована целесообразность применения действующей методики определения базы налогообложения для 1 и 2 групп плательщиков единого налога. Определены особенности трехэлементной структуры налога на имущество в составе налога на недвижимое имущество, отличное от земельного участка; транспортного налога и земельного налога. Раскрыт потенциал имущественного налогообложения в контексте формирования финансового потенциала территориальных общин.
Ключевые слова: местные бюджеты, доходы местных бюджетов, налоговые поступления, налог на доходы физических лиц, местные налоги и сборы.
Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 14.
Коровий Валерий Викторович - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: ndfi@knteu.kiev.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0625-6547
UDC 336.14 JEL: H20; H21; H24
Koroviy V. V. Tax Revenues as a Component of Local Budgets Revenues
The structure of revenues of local budgets of Ukraine in 2010-2019 is analyzed, the role and place of tax revenues therein has been defined. The dynamics of tax revenues of local budgets are researched. It is defined that the largest revenues come from the collection of national taxes, in particular the personal income tax. The institutional features of the operation of the personal income tax are identified, appropriateness of the distribution of its revenues between the levels of the budget system and the application of a single rate are substantiated. The role of corporate income tax in stimulating the sustainable progressive development of the administrative and territorial units is examined. Local taxes and fees are considered as an important element of the tax system; an analysis of the structure of local taxes and fees before and after the adoption of the Tax Code is carried out. The stages of the evolution of the local tax system are systematized. The dynamics of the single tax revenues are researched and the reasons for the increase in their volume are defined. The expediency of applying the current method of determining the tax base for the 1st and 2nd groups of single tax payers is substantiated. The author defines features of the three-element structure of the property tax as part of the tax on the real estate, different from the land property; transport tax and land tax. The potential of property taxation in the context of the financial potential of territorial communities is disclosed.
Keywords: local budgets, local budgets revenues, tax revenues, personal income tax, local taxes and fees. Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 14.
Koroviy Valeriy V. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Finance, Kyiv National University of Trade and
Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine)
E-mail: ndfi@knteu.kiev.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0625-6547
Убкьшост сучасних розвинених 1 трансформациях економж податков1 надходження е важливим джерелом формування фшансових ресурав адмш1стративно-територ1альних одиниць. Досл1дження сукупност процеав прогнозування, планування та виконання дох1дно! частини мкцевих бюджепв е одними 1з основоположних у сфер1 м1с-цевих фшанав. В умовах розвитку м1жбюджетних в1дносин проблематика оптимального розпод1лу по-даткових надходжень м1ж державним 1 мкцевими бюджетами для поступального економ1чного розвитку кра!ни та територ1альних громад набувае особливо! значущость Розвиток бюджетно-податково! арх1тектошки в контекст1 забезпечення фшансово спроможних територ1альних громад 1 надання яшс-них сусшльних послуг населенню е стратепчною метою ефективного управлшня публ1чними фшансами як на загальнодержавному, так 1 на мкцевому р1внях.
Податков1 надходження як складову доход1в мкцевих бюджепв розглядали заруб1жш вчеш, у т. ч.: А. Афонсо [1], Р. Дж. Барро [2], Р. Зотт [3], Ф. Ревелл1 [3], Дж. Сегура III [4], В. Танз1 [1], Л. Шукнехт [1] та шш1 Серед вггчизняних науковщв вагомий внесок у проблематику зробили О. Кириленко [5], Л. Лисяк
[6], В. Макогон [7; 8], I. Чугунов [7-12] та ш. Однак, попри наявшсть значного доробку в1тчизняних та шоземних науковщв, чимало питань функщонуван-ня мшцевих фшанав залишаються недостатньо ви-свиленими. Зокрема це стосуеться положень щодо забезпечення оптим1заци структури податкових надходжень мшцевих бюджепв у контекст1 забезпечення стаб1льного ендогенного економ1чного розвитку ад-мШстративно-територ1альних одиниць.
Метою статт е розвиток шдход1в до формування податкових надходжень у систем! доход1в мкце-вих бюджепв за умов удосконалення бюджетно-по-датково! арх1тектошки.
Сучасна фшансова наука розглядае два взаемо-доповнююч1 методи формування доход1в бюджету: податковий 1 неподатковий. Перший метод реал1зуеться через закршлення та/або розпо-д1л м1ж р1зними р1внями бюджетно! системи певних вид1в податшв, запроваджених безумовно, 1з ч1тко визначеними об'ектом, базою, ставками, термшами та шшими значущими параметрами оподаткування [8]. Неподатковий метод у бкьшост кра'ш носить доповнювальний характер, полягае у зарахуванш щ-
льових, в1дплатних або ж компенсацшних платеж1в, залучених добров1льним чи обов'язковим способом, до доход1в бюджету певного р1вня [10].
Хоча податков1 та неподатков1 методи форму-вання е комплементарними, саме податки е основни-ми джерелами фшансування соц1ально-економ1чного розвитку територ1альних громад, про що св1дчить наведена в табл. 1 статистика.
неоднозначною та переважно спадною, а у 2010 р. показником досягнуто мШмуму - 33,36%, то з 2016 р. нам1тився зростаючий тренд щодо цього показ-ника. Середне значення показника за анал1зова-ний перюд - 40,29%. У розр1з1 п'ятир1чних пер1-од1в показник змшювався таким чином: 20102014 рр. - 39,94% у структур!, 2015-20119 рр. -40,63% у структур!. Питома вага в1дпов1дних надхо-
Таблиця 1
Структура доходiв мкцевих бюджетiв УкраТни в 2010-2019 рр., %
Р^ Податковi надходження Неподатковi надходження Доходи вщ опе-рацш з кашталом Цiльовi фонди Трансферти
у струк- турi у ВВП у струк- турi у ВВП у струк- турi у ВВП у струк- турi у ВВП у струк- турi у ВВП
2010 42,39 6,24 5,50 0,81 1,60 0,24 1,01 0,15 49,49 7,29
2011 40,26 5,55 6,01 0,83 1,01 0,14 0,45 0,06 52,26 7,21
2012 38,11 6,09 5,61 0,90 0,78 0,12 0,25 0,04 55,25 8,83
2013 41,26 6,27 5,49 0,83 0,63 0,09 0,21 0,03 52,42 7,96
2014 37,69 5,57 5,29 0,78 0,49 0,07 0,16 0,02 56,37 8,34
2010-2014 39,94 5,95 5,58 0,83 0,90 0,13 0,42 0,06 53,16 7,92
2015 33,36 4,96 6,84 1,02 0,55 0,08 0,14 0,02 59,12 8,79
2016 40,13 6,16 5,94 0,91 0,38 0,06 0,14 0,02 53,41 8,20
2017 40,03 6,74 5,17 0,87 0,37 0,06 0,12 0,02 54,30 9,14
2018 41,34 6,53 4,98 0,79 0,38 0,06 0,12 0,02 53,17 8,40
2019 48,27 6,99 4,66 0,67 0,52 0,08 0,11 0,02 46,45 6,73
2015-2019 40,63 6,28 5,52 0,85 0,44 0,07 0,12 0,02 53,29 8,25
2001-2019 40,29 6,11 5,55 0,84 0,67 0,10 0,27 0,04 53,22 8,09
о_
о
т о
о о_
о
=п <
<
2 ш
Джерело: складено за даними [13; 14].
Як видно з наведених даних, протягом бкьшос-т1 рок1в анал1зованого пер1оду стаб1льно понад 50,0% (за виключенням 2010 1 2019 рр., коли показник склав, в1дпов1дно, 49,49% 1 46,45%) у доходах мкцевих бюджепв Украши становили трансферти у форм1 субвенцш та дотацш. Як у св1тов1й, так 1 у в1т-чизнян1й практищ трансферти - достатньо потуж-ний шструмент соц1ально-економ1чного розвитку рег1он1в, що дозволяе певним чином «згладжувати» насл1дки нер1вном1рного розпод1лу економ1чного по-тенщалу м1ж р1зними адмшктративно-територ1аль-ними одиницями. Однак таи ресурси е зовшшшми, екзогенними для територ1альних громад.
З безпосередньо згенерованих у межах адмшь стративно-територ1альних одиниць ф1нансових ре-сурав ч1льне м1сце займають саме податков1 надхо-дження. 1х питома вага у структур! доход1в м1сцевих бюджепв зросла з 42,39% у 2010 р. до 48,27% у 2019 р. Задача найб1льш оптимально! фшансово! пол1ти-ки щодо м1сцевих бюджепв полягае в забезпечен-н1 поступального зростання в1дпов1дних податко-вих надходжень. Якщо у 2010-2015 рр. динамка структурно! частки податкових надходжень була
джень у ВВП варговала в межах 4,66% (2019 р.) 1 6,84% (2015 р.), складаючи в середньому близько 6,11%. За перюдами показник склав: 2010-2014 рр. - 5,95%, 2015-2019 рр. - 6,28%.
На практищ податков1 надходження мкцевих бюджепв формуються завдяки загальнодержавним (зокрема на доходи ф1зичних ос1б, на прибуток шд-приемств, внутр1шн1х на товари 1 послуги, еколопчно-го) 1 власне мкцевим податкам, важливе мкце серед яких належить единому та земельному (як основному компоненту податку на майно у 2015 р.). Вагомими в контекст1 формування вказаних доход1в у в1тчизнян1й податков1й систем! е загальнодержавш податки, зокрема податок на доходи ф1зичних оаб (дал1 - ПДФО), що у 2010-2019 рр. забезпечував у середньому 64,84% податкових надходжень мкцевих бюджепв, шод1 ста-новлячи до 75,51% (2010 р.). МШмальний показник було в1дм1чено у 2016 р. - 53,76% (табл. 2).
Протягом останшх п'яти роив тенденцш зб1ль-шення надходжень ПДФО до м1сцевих бюджепв е неоднозначною. Серед фактор1в, що вплинули на це, можна в1дм1тити зростання мШмально! зароб1тно'1 плати, покращення показник1в дисципл1ни платник1в
Таблиця 2
Структура податкових надходжень мкцевих бюджелв УкраТни у 2010-2019 рр., %
Податок на доходи фiзичних оаб Податок на прибуток Плата за землю Внутршш податки на то-вари та послуги Сдиний податок lншi податки
Рю 'а 'а 'а 'а 'а 'а
у т П у т П у т П у т П у т П у т П
т ^ у со у т ^ у со у т ^ у со у Ё т с у В у Ё т с у В у Ё т с у В у
2010 75,51 4,71 0,58 0,04 14,12 0,88 2,41 0,15 2,80 0,18 4,57 0,29
2011 73,97 4,11 0,49 0,03 14,64 0,81 1,24 0,07 2,72 0,15 6,93 0,38
2012 71,13 4,33 0,52 0,03 14,66 0,89 1,45 0,09 5,61 0,34 6,64 0,40
2013 70,82 4,44 0,74 0,05 14,04 0,88 1,49 0,09 7,28 0,46 5,62 0,35
2014 71,63 3,99 0,30 0,02 13,84 0,77 0,18 0,01 8,49 0,47 5,57 0,31
20102014 72,61 4,32 0,52 0,03 14,26 0,85 1,35 0,08 5,38 0,32 5,87 0,35
2015 55,92 2,77 4,35 0,22 15,10 0,75 7,82 0,39 11,17 0,55 5,63 0,28
2016 53,76 3,31 4,00 0,25 15,88 0,98 7,92 0,49 11,69 0,72 6,76 0,42
2017 55,05 3,71 3,23 0,22 13,13 0,88 6,55 0,44 11,64 0,78 10,42 0,70
2018 59,41 3,88 4,00 0,26 11,75 0,77 5,93 0,39 12,71 0,83 6,19 0,40
2019 61,17 4,28 3,78 0,26 12,14 0,85 5,07 0,35 13,04 0,91 4,80 0,34
20152019 57,06 3,59 3,87 0,24 13,60 0,85 6,66 0,41 12,05 0,76 6,76 0,43
20102019 64,84 3,95 2,20 0,14 13,93 0,85 4,01 0,25 8,72 0,54 6,31 0,39
Джерело: складено за даними [13; 14].
ПДФО, оптимiзацiю ставок оподаткування, а також об'ективш шфляцшш процеси.
Упродовж бiльшоi частини аналiзованого перь оду (крiм 2010 р.) дiяли чиннi положення Бюджетного кодексу, зпдно з якими до мкцевих бюджетш адмiнiстративно-територiальних одиниць (^м м. Киева) зараховувалося 60% надходжень ПДФО, а до бюджету столищ - 40%. Порiвняно з нормами попереднього варiанта Бюджетного кодексу Укра'ни 2001 р. пропорця була суттево змшена, оскiльки ранiше передбачалося включення 100% в1д-повiдних надходжень до столичного бюджету, 75% -мкт обласного значення, 25% - мкт районного зна-чення, ал, селищ або '!х об'еднань. З початком форму-вання об'еднаних територiальних громад (далi - ОТГ) законодавством визначено, що до '!х бюджепв також мае зараховуватися 60% надходжень ПДФО, як i до бкьшост iнших мiсцевих бюджетiв. Наведенi структуры змiни не стали причиною абсолютного скоро-чення надходжень ПДФО до мкцевих бюджепв.
Роль ПДФО як шструменту регулювання сощ-ально-економiчного розвитку територiально-адмiнi-стративних одиниць важко переощнити, оск1льки доходи населення надкеш вагомим мультиплiкативним
потенцiалом. 1снуе двi стратегiчнi альтернативи щодо ставок податку: застосування диференцiйованоi шкали (переважно прогресивно!') або ж едино! ставки. ¡мплементаця конкретного пiдходу обумовле-на загальним рiвнем економiчного розвитку кра!ни, ступенем майново!' нерiвностi в сусшльств^ типом економiчноi моделi, рiвнем розвитку фiнансових ш-ститутiв тощо.
Для розвинених економiк поширеною практикою е диференщащя ставок, прогресивне оподаткування, яке стимулюе попит, сприяе зростанню надходжень в^д непрямих податкових шструменпв до бюджету, позитивно в^дбиваеться на фшансових результатах дiяльностi пiдприемницького сектора. Зб1льшення фiнансового ресурсу шдприемств позитивно впливае на обсяги податкових в^рахувань до бюджету, нарощуе обсяги виробничого споживання, потенцшно зб1льшуе фонд оплати працi [9]. Таким чином в^дбуваеться певне пожвавлення в^творю-вальних процесiв у нащональнш економiцi, що по-тенцiйно знижуе дотацшнкть мiсцевих бюджетiв. Отже, пряма залежшсть мiж ставками та рiвнями до-ходiв громадян потенцiйно мае створювати адекват-нi умови оподаткування, ращональний перерозподiл податкового навантаження.
Однак для трансформацшних економк застосу-вання диференц1йованого п1дходу до оподаткування доход1в ф1зичних ос1б може мати ддаметральш насл1д-ки. Через в1дносну легккть ухилення в1д сплати ПДФО та складшсть контролю за правильн1стю обчислення податкових зобов'язань 1 повнотою !х сплати високо-ймов1рним стае збкьшення податкового навантажен-ня на найменш захищен1 та соц1ально незаможн1 вер-стви населення, пог1ршення пропорц1й суспкьного в1дтворення, зб1льшення соц1ально-економ1чно! не-ршносп. Рег1ональн1 в1дм1нност1 можуть призвести до нер1вном1рного розпод1лу м1ж адмшктративно-територ1альними одиницями в1дпов1дних надходжень, що спричинюе надлишкову дотац1йн1сть депресивних територ1й. Таким чином, використання ун1версально! ставки ПДФО в Укра'М е лог1чно та економ1чно ви-правданим, принаймн1 до формування потужно! ш-ституцшно! архкектонки ф1скального простору, шд-вищення дов1ри економ1чних суб'ект1в до д1яльност1 оргашв управл1ння публ1чними ф1нансами тощо.
Разом 1з переважно позитивною тенденц1ею надходжень варто в1дм1тити, що планових значень збору ПДФО в абсолютнш бкьшост рок1в пе-р1оду досягнуто не було. Це вказуе на необйдшсть поступального вдосконалення методолопчного ш-струментар1ю середньострокового бюджетного пла-нування. При цьому мае бути виршений ряд питань щодо п1двищення координаци д1яльност1 централь-них ф1скальних служб 1 оргашв мкцевого самовря-дування на етап розробки та корекци бюджетних план1в 1 прогноз1в, посилення св1домост1 платник1в податк1в щодо коректного та повного в1дображення первинно! фшансово! шформаци.
На сьогодн1 за чинною методикою шформацш-ною базою для планування та прогнозування над-ходжень ПДФО служить прогноз макроеконом1ч-них 1 сощальних показник1в розвитку. Основними 1ндикаторами виступають обсяг витрат на оплату пращ, а також середньомкячна зарплата. При ви-значенш першого враховують фонд оплати пращ найманого персоналу та вшськовослужбовщв, до-помогу по тимчасовш непрацездатност1 коштом загальнообов'язкових фонд1в соцстрахування, р1зно-р1дн1 винагороди за сощально-трудовими договорами. Середньом1сячна зароб1тна плата в межах дер-жави суттево варгое, враховуючи природн1, демогра-фкш, соц1альн1, економ1чн1 чинники.
В1дм1нност1 м1ж фактичним збором ПДФО та планово-прогностичними показниками може бути пояснена комплексною д1ею загальних 1 специф1чних чинник1в. До числа перших сл1д в1днести:
+ певну фрагментарн1сть науково-методичного забезпечення бюджетного планування та про-гнозування, зокрема середньострокового; + функц1ональну в1докремлен1сть ф1скальних шституцш 1 м1сцевого самоврядування при
розробщ проекту бюджету, недосконал1сть канал1в обмшу 1нформац1ею м1ж ними; + в1дчутний р1вень кшзаци економ1ки.
Специф1чними чинниками, що знижують яккть прогнозу надходжень ПДФО до мкцевих бюджет1в, е: + ймов1рн1сть неточно! оц1нки сощально-демо-графкно! ситуаци, зокрема в частиш реального р1вня безроб1ття та чисельносп працю-ючих пенс1онер1в; + недосконалий механ1зм надання податкових соц1альних п1льг 1 неточне оц1нювання чи-сельност1 !х потенц1йних одержувач1в; + стохастичне оц1нювання обсягу реальних до-ход1в населення, джерел !х походження та ва-люти.
За умов бюджетно! децентрал1заци загально-державн1 податки мають розглядатися як ефективш джерела формування фшансових ресурс1в, необх1д-них для виконання мкцевим самоврядуванням влас-них 1 делегованих функцш [7]. Одним 1з таких подат-к1в е податок на прибуток тдприемств, над1лений потужним регулюючим впливом на розвиток галузей нацюнально! економ1ки, здатний забезпечувати бюджет стабкьними та достатшми доходами. Динам1ку надходжень даного податку до мкцевих бюджет1в у 2010-2019 рр. наведено на рис. 1.
Анал1з динамки частки надходжень податку на прибуток шдприемств у доходах 1 податкових надходженнях м1сцевих бюджепв, а також у ВВП демонструе помкне зростання ф1скально! зна-чущосп даного податкового 1нструменту для мк-цевих бюджет1в та нац1онально! економки в ц1лому протягом пер1оду. Так, у структур! доход1в показник зрк з 0,58% у 2010 р. до 3,78% у 2019 р. Максималь-ним - 4,35% - даний показник виявився у 2015 р., м1-н1мальним - 0,30% у 2014 р., середне значення склало 2,20%. Питома вага надходжень в1д справляння даного податку у ВВП зросла з 0,04% у 2010 р. до 0,26% у 2019 р., забезпечивши середне значення за весь пе-рюд на р1вш 0,14%. В1дм1чене зростання пов'язано з внесенням у 2014 р. суттевих змш до вкчизняного податкового законодавства.
Варто зазначити, що на сьогодшшнш день над-ходження анал1зованого податку розподкяються м1ж р1зними р1внями бюджетно! системи. Так, державш п1дприемства сплачують даний податок виключно до державного бюджету, комунальш - лише до мкцевих бюджет1в за критеркм !хнього територ1ального роз-мщення. Податков1 надходження в1д ус1х шших кате-гор1й платник1в, тобто приватних шдприемств, розподкяються пропорц1йно м1ж державним (90%) та в1дпов1дними обласними (10%) бюджетами. Под1бне «розщеплення» податкових надходжень покликане, з одного боку, змщнити ф1нансову базу оргашв мк-цевого самоврядування, забезпечити поступальний розвиток територ1альних громад, а з шшого боку, -
2014 2015 Р1к
■ Питома вага надходжень податку на прибуток пщприемств у доходах мкцевих бюджет1в
■ Питома вага надходжень податку на прибуток пщприемств у податкових надходженнях мкцевих бюджет1в
— Питома вага надходжень податку на прибуток пщприемств у ВВП
Рис. 1. Динамта питомоТ ваги надходжень податку на прибуток пщприемств до мiсцевих бюджелв
у 2010-2019 рр., %
Джерело: побудовано за даними [13; 14].
зберегти за даним фккальним шструментом його пе-рерозподiльну функцiю. При цьому варто зазначити, що висока пропорщя зарахування податку на прибуток шдприемств до державного бюджету обумовлена також нерiвномiрнiстю розмiщення шдприемств.
Посилення рiвня децентралiзацii набуло в Укра-iнi системного характеру з 2015 р. I хоча на-разi трансформацiю фiскального простору не завершено, а в^дбуваеться подальше вдосконалення шституцшно! архiтектонiки бюджетно! та податково! систем, окремi фактори свiдчать про суттевi змiни. Зокрема, йдеться про принципову змшу ролi та мк-ця мiсцевих податкiв у доходах мшцевих бюджетiв. За мiжнародною практикою мкцевими вважаються по-датки, що в1дпов1дають низцi критерив, зокрема щодо них органи мiсцевого самоврядування визначають: об'ект оподаткування; базу оподаткування; ставку i шкалу оподаткування; процедури адмшштрування податку; споаб розпорядження мобiлiзовaними фь нансовими ресурсами на користь територiaльноi гро-мади. Однак у вичизнянш прaктицi мiсцевi податки нaдiленi не вама вказаними характеристиками. Щодо них Податковим кодексом визначено шституцшну спроможшсть оргaнiв мiсцевого самоврядування де-термшувати ставку оподаткування в доволi вузьких межах, визначених законодавством. Склад мкцевих податшв i зборiв в УкраМ протягом aнaлiзовaного пе-рiоду 2010-2019 рр. зазнав суттевих змш.
До iмплементaцii положень Податкового кодексу Укра!ни щодо податкових надходжень мiсцевих подат-кiв були спрaведливi тaкi тези: 1) питома вага мшцевих податшв i зборiв у податкових надходженнях мшце-вих бюджетiв тривалий час залишалася наднизькою; 2) розлога класифкацш мiсцевих подaткiв i зборiв до-повнювалася надвузькими базами оподаткування, що призводило до об'ективно! склaдностi адмшструван-ня; 3) процедури aдмiнiструвaння вказаних подaткiв i зборiв були низькоефективними; 4) шнували iнститу-цiйнi бар'ери щодо запровадження ефективних фiс-кальних iнструментiв, зокрема майнових подaткiв, що е важливим джерелом фiнaнсового ресурсу для сощ-aльно-економiчного розвитку територiaльних громад у рядi кра!н з розвиненою та трансформацшною еко-номшами. Вкaзaнi особливостi були пов'язaнi з первин-ним етапом формування шституцшного забезпечення функцiонувaння вiтчизняноi бюджетно! системи.
Зпдно з Декретом Кaбiнету Мiнiстрiв Укра1ни «Про мiсцевi податки i збори» вiд 20 травня 1993 року № 56/93 мкцевими були ринковий збiр, курортний збiр, збори за паркування автомобшв, видачу орде-рiв на квартири, з власнишв собак, за взяття учaстi в б^ах на iподромi та за виграш на них, з оаб, що бе-руть участь у ^ на тотaлiзaторi на шодром^ за права використовувати мкцеву символiку, проведення кiно- та телезйомок, локальних аукцюшв, конкурсного розпродажу та лотерей, видачу дозволiв на роз-мiщення торговельних об'ектiв, податок з реклами,
комунальний податок, податок з продажу шпортних товар1в, податок на нерухоме майно, що е в1дмшним в1д земельно! д1лянки.
Невисока питома вага мюцевих податк1в 1 збо-р1в у доходах шсцевих бюджет1в призводила до об'ективно! неспроможност1 забезпечувати органи мшцевого самоврядування достатн1ми ф1нансовими ресурсами, необх1дними для виконання власних 1 де-легованих функц1й. Розма!ття та складшсть системи м1сцевих податк1в 1 збор1в подекуди призводили до зниження специф1чного показника добров1льност1 !х сплати, особливо в умовах недостатнього розвитку по-датково! культури та в1дсутност1 кореляци м1ж обсяга-ми сплачених податшв 1 збор1в та обсягом бюджетних благ, одержаних натом1сть платником податку.
Варто в1дм1тити, що у 2010 р. мкцев1 податки 1 збори становили 1,21% у податкових надхо-дженнях мшцевих бюджет1в, 0,51% у доходах мюцевих бюджет1в та 0,08% у ВВП. Однак внасл1док проведення шституцшних зм1н ситуац1я значно змь нилася. Так, середня питома вага мшцевих податк1в 1 збор1в у податкових надходженнях м1сцевих бюдже-пв у 2010-2014 рр. становила 5,65%, у 2015-2019 р. -27,18%, що забезпечило середне значення за перюд 16,41%. Середня частка мюцевих податйв 1 збор1в у доходах мюцевих бюджет1в у 2010-2104 рр. складала 2,22%, у 2015-2019 рр. - 11,04%, середне значення за весь перюд анал1зу - 6,63%. Середня питома вага мш-цевих податйв 1 збор1в у ВВП у 2010-2104 рр. складала 0,33%, у 2015-2019 рр. - 1,70%, середне значення за весь перюд анал1зу - 1,02%.
Сл1д в1дзначити, що до запровадження поло-жень Податкового кодексу Укра!ни мкцев1 податки 1 збори можна було вважати «мшькими» платежами: обсяг !х надходжень у великих населених пунктах у рази перевищував середш для мшцевих бюджейв об-сяги. Так, для переважно! б1льшост1 селищних 1 скь-ських бюджет1в питома вага мюцевих податк1в у податкових надходженнях не перевищувала 0,10% через в1дсутшсть надходжень в1д комунального податку, ринкового збору та збор1в за видачу дозволу на роз-мщення об'ект1в торг1вл1 й сфери послуг, паркування автотранспорту, видачу ордер1в на квартири тощо.
Еволющя податково! системи та посилення фюкально! значущост1 мюцевих податк1в та збор1в в Укра'М в1дбулася шляхом:
+ оптимального перерозподку податкового на-вантаження з1 зменшенням ккькосп платни-к1в, що ухиляються в1д оподаткування; + певного «вир1внювання» умов м1сцевого оподаткування, перегляду та лквкаци ряду податкових п1льг, що перестали виконувати стимулюючу функцго, перетворившись на ш-струмент ухилення в1д оподаткування; + рацюнал1зацй граничних ставок в1дпов1дних
1нструмент1в; + зниження вартост адм1н1стрування.
Внасл1док перегляду системи мшцевого оподаткування к1льк1сть м1сцевих податшв 1 збор1в було скорочено з 14 до 6. На сьогодшшнш день вони вклю-чають трикомпонентний податок на майно (податок на нерухоме майно, в1дмшне в1д земельно! дкянки, транспортний податок, земельний податок), единий податок, зб1р за паркування транспортних засоб1в 1 туристичний зб1р.
единий податок включено до складу мшцевих з 2011 р. Органам мшцевого самоврядування надано 1нституц1йну можлив1сть регулювати ставки оподаткування для 1 1 2 груп платнишв податку, тобто для ф1зичних оаб - шдприемщв. бдиний податок е д1евим 1нструментом формування фшансово-ресурсно! для територ1альних громад. При цьому ме-хан1зм нарахування единого податку впродовж аналь зованого пер1оду суттево змшився. Ран1ше його сума для ф1зичних ос1б - п1дприемц1в була фксованою, в розм1р1 в1д 20 до 200 грн, ставки залежали в1д безпо-середнього виду д1яльност1 п1дприемця. Юридичн1 особи сплачували 6% або 10% в1дсотк1в в1д прибут-ку, залежно в1д того, чи були вони платниками ПДВ. Шсля слати единий податок розподкявся м1ж м1сце-вими бюджетами (43%), Пенсшним фондом Укра!ни (42%) та фондами загальнообов'язкового сощального страхування (15%). Однак з часом даний податок почав втрачати сво! функци через недосконалшть мето-дологй - «вкставання» в1д необх1дних нарахувань до пенсшного фонду. На сьогодн1 механ1зм нарахування единого податку змшено: в1н сплачуеться виключно до м1сцевих бюджет1в. Для платнишв 1 групи единий податок визначаеться в1дсотком в1д прожиткового м1-н1муму для працездатних ос1б; для платнишв 2 групи -в1дсотком в1д м1н1мально! зароб1тно! плати, що де-терм1нована на 1 ачня поточного року. Безпосередня ставка единого податку визначаеться органами мюце-вого самоврядування та прямо залежить в1д виду дь яльност1 ф1зично! особи - тдприемця.
Питома вага единого податку протягом усього анал1зованого перюду була стаб1льно високою - в1д 40,59% у 2015 р. до 48,44% у 2018 р. Новаци щодо методики оподаткування у 2016 р. суттево збкьшили надходження податку. Середня питома вага податку у структур! податкових надходжень мюцевих бюджепв у 2011-2019 рр. склала 63,61%. Наступне зростання надходжень податку можливе за умов вдосконалення б1знес-середовища.
Запровадження податку на нерухоме майно, в1дмшне в1д земельно! дкянки, як мшцевого у 2012 р. в1дм1чено його надходженнями до м1сцевих бюдже-т1в. Однак з 0,31% у 2013 р. його питома вага зросла до 6,64% у 2019 р. 1 мае суттевий потенщал подальшого збкьшення. Як уже зазначалося, з 2015 р. цей податок разом 1з земельним 1 транспортним становить три-елементну структуру податку на майно. Така новащя пов'язана з гармошзащею укра!нського законодав-ства 1з нормами 6С.
Надходження податюв на майно у структу-pi мiсцевих податйв i 36opiB зменшилися з 59,21% у 2015 р. до 51,64% у 2019 р., що забезпечило середне значення - 55,30%. Потенщал майнового оподаткування великий, а мехашзм варпсно'Т ощнки об'ектiв оподаткування потребуе вдосконалення. 3i складо-вих найб1льш вагомим елементом е земельний по-даток. На початку перюду вiн складав 55,19%, але поступово його питома вага скоротилася до 44,63%. Середне значення у 2015-2019 рр. складало 49,92 %. Транспортний податок становив незначну частку надходжень мшцевих податшв - вк 1,61% у момент запровадження до 0,38% у 2019 р., що в середньому становить 0,71%.
ВИСНОВКИ
Трансформащя бюджетно-податкових в^дно-син створила передумови для посилення фшансово'Т спроможност адмiнiстpативно-теpитоpiальних оди-ниць. Вагомi змши в^булися у стpуктуpi доходiв мк-цевих бюджетiв. Важливим джерелом доходiв мшце-вих бюджейв у 2010-2019 pp. залишалися податковi надходження, що становили 40,29% у загальнш струк-туpi надходжень.
Податковi надходження мiсцевих бюджетiв пpедставленi загальнодержавними та мiсцевими по-датками та зборами. Найбкьшим за фiскальною значущктю е податок на доходи фiзичних осiб, надходження вiд якого розподкяються мiж piвнями бю-джетно'Т системи кра'Тни. Достатня база дозволяе яюс-но планувати та адмШструвати надходження даного податку. Податок на прибуток шдприемств pеалiзуе регулюючу, стимулюючу та розподкьчу функци, за-безпечуючи теpитоpiальнi громади стабiльним фшан-совим ресурсом. Особлива роль у стpуктуpi податкових надходжень належить мшцевим податкам i збо-рам. Серед них найбкьш потужним iнстpументом е единий податок, що забезпечуе до двох третин надходжень вкповкно'Т категорИ податшв. Органи мiсцево-го самоврядування можуть визначати його ставки для фiзичних осiб - пiдпpиемцiв, полiпшуючи структуру бiзнес-сеpедовища, створюючи спpиятливi фшансо-во-економiчнi умови. Значним потенцiалом надiлене майнове оподаткування, мехашзм якого наpазi пере-бувае на стадИ iнституцiйного вдосконалення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Afonso A., Schuknecht L., Tanzi V. Public Sector Efficiency: Evidence for New EU Member States and Emerging Markets. Applied Economics. 2010. Vol. 42. Issue 17. P. 2147-2164.
DOI: https://doi.org/10.1080/00036840701765460
2. Barro R. J. Taxes and the macro economy. Zbornik ra-dova Ekonomskog fakulteta u Rijeci: casopis za ekonom-sku teoriju ipraksu. 2019. Vol. 37. Issue 2. P. 377-400.
3. Revelli F., Zotti R. The Sacred and the Profane of Budget Cycles: Evidence from Italian Municipalities.
International Tax and Public Finance. 2019. Vol. 26. Issue 6. P. 1446-1477. URL: https://editorialex-press.com/cgi-bin/conference/download.cgi?db_ name=SIEP2018&paper_id=132
4. Segura III, J. The effect of state and local taxes on economic growth: A spatial dynamic panel approach. Papers in Regional Science. 2017. Vol. 96. Issue 3. P. 627-645. DOI: https://doi.org/10.1111/pirs.12221
5. Кириленко О. П., Вацлавський О. I. Бюджетний контроль при плануванн мкцевих бюджет Свт фшанав. 2018. № 4. С. 40-51. URL: http://sf.tneu.edu. ua/index.php/sf/article/view/1067/1072
6. Лисяк Л. В., Кушшр А. I. Фшансова стШсть мкцевих бюджелв: теоретичний аспект. Молодий вчений. 2019. № 1 (2), С. 472-475.
DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-109
7. Чугунов I., Макогон В. Бюджетна стратепя в умовах економiчних перетворень. Всник Кшвського национального торговельно-економiчного унiверситету. 2018. № 5. С. 5-18.
8. Бюджетно-податкова полiтика у системi регулюван-ня економш : монографiя / I. Я. Чугунов, Т. В. Канева, М. Д. Паачний та ш. КиТв : Глобус-Пресс, 2018. 354 с.
9. Державне фшансове регулювання економiчних перетворень : монографiя / I. Я. Чугунов, А. В. Павел-ко, Т. В. Канева та ш. КиТв : КиТв. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. 376 с.
10. Ыституцмна трансформащя фiнансово-економiч-ноТ системи УкраТни в умовах глобалiзацiТ / В. Р. Ci-денко, М. I. Скрипниченко, В. С. Пономаренко, I. Я. Чугунов та ш. КиТв : КиТв. нац. торг.-екон. ун-т, 2017. 648 с.
11. Chugunov I., Pasichnyi M. Fiscal stimuli and consolidation in emerging market economies. Investment Management and Financial Innovations. 2018. Vol. 15. Issue 4. P. 113-122.
DOI: http://dx.doi.org/10.21511/imfi.15(4).2018.09
12. Chugunov I. Y., Pasichnyi M. D. Fiscal policy for economic development. Науковий всник Полсся. 2018. № 1. Ч.1. С.54-61.
DOI: 10.25140/2410-9576-2018-1-1(13)-54-61
13. ЫформаЩя про виконання Державного бюджету УкраТни / Державна казначейська служба УкраТни. URL: https://www.treasury.gov.ua/ua
14. Статистична шформа^я ДержавноТ служби статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
REFERENCES
Afonso, A., Schuknecht, L., and Tanzi, V. "Public Sector Efficiency: Evidence for New EU Member States and Emerging Markets". Applied Economics, vol. 42, no. 17 (2010): 2147-2164.
DOI: https://doi.org/10.1080/00036840701765460 Barro, R. J. "Taxes and the macro economy". Zbornik radova Ekonomskog fakulteta u Rijeci: casopis za ekonomsku teoriju i praksu, vol. 37, no. 2 (2019): 377-400. Chugunov, I. Y., and Pasichnyi, M. D. "Fiscal policy for economic development". Naukovyi visnyk Polissia, vol. 1, no. 1 (2018): 54-61.
DOI: 10.25140/2410-9576-2018-1-1(13)-54-61 Chugunov, I., and Pasichnyi, M. "Fiscal stimuli and consolidation in emerging market economies". Investment
Management and Financial Innovations, vol. 15, no. 4 (2018): 113-122.
DOI: http://dx.doi.org/10.21511/imfi.15(4).2018.09 Chuhunov, I. Ya. et al. Biudzhetno-podatkova polityka u systemi rehuliuvannia ekonomiky [Fiscal Policy in the System of Economic Regulation]. Kyiv: Hlobus-Press, 2018.
Chuhunov, I. Ya. et al. Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren [State Financial Regulation of Economic Transformations]. Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t, 2015. Chuhunov, I., and Makohon, V. "Biudzhetna stratehiia v umovakh ekonomichnykh peretvoren" [Budget Strategy in the Conditions of Economic Transformations]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-ekonomi-chnoho universytetu, no. 5 (2018): 5-18. "Informatsiia pro vykonannia Derzhavnoho biudzhetu Ukrainy" [Information on the Execution of the State Budget of Ukraine]. Derzhavna kaznacheiska sluzhba Ukrainy. https://www.treasury.gov.ua/ua Kyrylenko, O. P., and Vatslavskyi, O. I. "Biudzhetnyi kon-trol pry planuvanni mistsevykh biudzhetiv" [Budget Control when Planning Local Budgets]. Svit finan-
siv. 2018. http://sf.tneu.edu.ua/index.php/sf/article/ view/1067/1072 Lysiak, L. V., and Kushnir, A. I. "Finansova stiikist mistsevykh biudzhetiv: teoretychnyi aspekt" [Financial Stability of Local Budgets: Theoretical Aspects]. Molodyi vchenyi, no. 1 (2) (2019): 472-475.
DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-109 Revelli, F., and Zotti, R. "The Sacred and the Profane of Budget Cycles: Evidence from Italian Municipalities". International Tax and Public Finance. 2019. https:// editorialexpress.com/cgi-bin/conference/download. cgi?db_name=SIEP2018&paper_id=132 "Statystychna informatsiia Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy" [Statistical Information of the State Statistics Service of Ukraine]. http://www.ukrstat.gov.ua/ Segura III, J. "The effect of state and local taxes on economic growth: A spatial dynamic panel approach". Papers in Regional Science, vol. 96, no. 3 (2017): 627-645. DOI: https://doi.org/10.1111/pirs.12221 Sidenko, V. R. et al. Instytutsiina transformatsiia finansovo-ekonomichnoi systemy Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [Institutional Transformation of the Financial and Economic System of Ukraine in the Context of Globalization]. Kyiv: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t, 2017.
UDC 336.226.11(477) JEL: H22; H24
ANALYSIS OF THE GLOBAL PRINCIPLES OF PERSONAL INCOME TAXATION
®2020 OLEKSICH Z. A., NAUMENKO R. O.
UDC 336.226.11(477) JEL: H22; H24
Oleksich Z. A., Naumenko R. O. Analysis of the Global Principles of Personal Income Taxation
This article is aimed at researching the system of taxation of personal income in Ukraine and the world, as well as a making forth a proposal to reform the existing system of taxation of personal income in Ukraine. The basics of taxation of personal income in the economically developed world countries, such as Germany, USA, France, Great Britain, and Poland, are analyzed. The carried out analysis displays the feasibility of reforming the current principles in the following directions: changing the taxation base in favor of the average household income; introduction of progressive taxation; introduction of a zero interest rate; focus on social justice by taking into account marital status and the presence of dependents; accounting for annual income. Taking into account the current status of the national economy, it can be noted that the thoughtless copying of the world experience of the tax model for the current realities of Ukrainian economy is untenable. At the same time, the experience of the high-income countries shows that such an approach should help to reduce income stratification. That is why it is advisable to introduce a proportional taxation system. Applying a moderate progressive scale of 10 to 40% would reduce the tax burden on the low- and middle-income taxpayers, and the introduction of a 0% rate would protect low-income citizens. With the introduction of the proportional rate, Ukraine will achieve the long-awaited balance between income, and, as a result, will increase revenues to the budget. At the same time, reducing the tax burden on the low- and middle-income citizens should solve the problem of shadow wages, as the amount of taxes will decrease and the social guarantees for workers will remain. The experience analyzed demonstrates the efficiency of the proposed steps and proves the need for the specified reforms, providing vivid examples of the results of such changes. Keywords: system of taxation, personal income tax, progressive taxation, progressive tax rate. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-336-344 Fig.: 2. Tabl.: 8. Formulae: 2. Bibl.: 14.
Oleksich Zhanna A. - PhD (Economics), Assistant of the Department of Accounting and Taxation, Education and Research Institute for Business Technologies «UAB» of the Sumy State University (57 Petropavlivska Str., Sumy, 40000, Ukraine) E-mail: z.oleksich@uabs.sumdu.edu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4486-974X
Naumenko Roman O. - Student, Education and Research Institute for Business Technologies «UAB» of the Sumy State University (57 Petropavlivska Str., Sumy,
40000, Ukraine)
E-mail: Romasonn@gmail.com
УДК 336.226.11(477) JEL: H22; H24
ОлекачЖ. А., Науменко Р. О. Анал'>з свтовихзасад оподаткування doxodiB фiзичних осб
Метою дано! cmammi е достдження системи оподаткування doxodie фiзичних oci6 в УкраЫ та ceimi, а також пропози^я щодо реформування снуючоi системи оподаткування дoxoдiв фiзичниx оаб в УкраЫ. Проанапзовано засади оподаткування дoxoдiв фiзичниx оаб в економчно розви-нутих ^mx свту, такux як: Н'шеччина, Спопучеш Штати Америки, Франция, Вепикобритатя, а також у Пoльщi. Проведений анатз засвдчив доцпьншь реформування nomoчниx засад у такux напрямаx: змна бази оподаткування на користь середнього дoxoду родини; впровадження про-
