CC BY
14
Удк 336.77 JEL Classification: H20; H21; H24
ОЦ1НЮВАННЯ ПОДАТКОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ТЕРИТОР1АЛЬНОТ ОДИНИЦ1
® 2018 КАИеВА т. в., РУБАН М. 0.
УДК 336.77
JEL Classification: H20; H21; H24
Канева Т. В., Рубан М. О. Оцшювання податкового потенцiалу адмшктративно-терт^альноТ одиницi
Метою cmammi е розкриття сутност'> податкового потен^алу adMiMicmpamuBMO-mepumopianbHoiодини^, подальший розвиток методологiчних засад оцшювання податкового потенфлумсцевих бюджет'в за умов фicкaльнoiдeцeнmpaлiзaцii. Проанал'вовано munoвi втчизнян та заруб'жн методичн тдходи щодо визначення податкового потени/алу й шдикатор'в податкоспроможност'1 бюджету. Охарактеризовано роль податкового нструментарю розвитку територш як системи фккальних мeхaнiзмiв наповнення бюджету, стимулювання та/або рестрикцЦ що 'тплементу-еться зметою ф'нансового забезпеченнярозвитку iподолання небажано'1 eкoнoмiчнoiдивергенци в'дпов'днихутворень. Запропоновано положення до оцтювання податкового потен^алу територш на основi адитивно'1 модел'>, що об'еднуе потен^али мсцевих податюв i збор'в. Дотджено по-тенц'шл зростання надходжень податку на доходи фiзuчнuх оаб, податку на нерухомемайно, вiдмiннe вiд земельноiд'шянки, земельного податку, орендноiплати, единого податку. Зд'шснено оцнку iмплiиumнoiставки податку на доходи фiзuчнuх оаб в УкраЫ та м. Киев'>, визначено певн особли-вост'> та причини диферен^ацИ цих значень. дентиф'шовано особливост'> впливу податку на доходи фiзuчнuх оаб за умов пропорцшного розпод'шу м!ж державним iмщевими бюджетами. Визначеномeжiзростання податковихнадходженьмщевих бюджет'в та чинники, що на нихвпливають. Запропоновано дотримання пpuниuпiв неперервност'>, комплексно!' адаптивност'>, стаб'шьност'1 та лoгiчнoi потдовност'1 з метою гармоюзацИ перерозпод'шьних процеав на р'ют мщевих бюджет'в. Об(рунтовано пр'юритетт напрями тдвищення рюня податкоспроможност'1 бюджет'в aдмiнicmpamuвнo-mepumopiaльнuх одиниць в умовах подальших iнcmumуиiйнuх перетворень вimчuзнянoi бюджетноi системи. Ключов'1 слова: податковий потенц'шл, податкоспроможшсть, ефективна податкова ставка, мщевий бюджет, фккальна дeиeнmpaлiзaиiя. Табл.: 2. Формул: 8. Б'бл.: 19.
Канева Тетяна Володими^вна - кандидат eкoнoмiчнuх наук, доиент, декан, факультет ф'танав i баншвсьт справи, Кшвський наиональний торговельно-економ'мний ушверситет (вул. Kiomo, 19, Кшв, 02156, Украна) E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net ORCID: 0000-0002-3302-9593
Рубан Максим Олександрович - астрант, кафедра фiнaнciв, Кшвський наиональний торговельно-економ'мний ушверситет (вул. Kiomo, 19, Кив, 02156, Украта)
E-mail: maksimruban1987@gmail.com ORCID: 0000-0002-9269-8674
УДК 336.77 JEL Classification: H20; H21; H24
Канева Т. В., Рубан М. А. Оценивание налогового потенциала административно-территориальной единицы
Целью статьи является раскрытие сущности налогового потенииа-ла административно-территориальной единииы, дельнейшее развитие методологических основ оиенивания налогового потенииала местных бюджетов в условиях фискальной деиентрализаиии. Проанализированы типичные отечественные и зарубежные методические подходы к определению налогового потенииала и индикаторов налогоспособности бюджета. Охарактеризована роль налогового инструментария развития территорий в качестве системы фискальных механизмов наполнения бюджета, стимулирования и/или рестрикиии, имплементирующихся с иелью финансового обеспечения развития и преодоления нежелательной экономической дивергениии соответствующих образований. Предложены положения к оиенива-нию налогового потенииала территорий на основе аддитивной модели, объединяющей потенииал местных налогов и сборов. Исследован потенииал роста поступлений налога на доходы физических лии, налога на недвижимое имущество, отличающееся от земельного участка, земельного налога, арендной платы, единого налога. Осуществлена оиенка имплииитной ставки налога на доходы физических лии в Украине и г. Киеве, определены некоторые особенности и причины дифференииаиии данных значений. Идентифииированы особенности влияния налога на доходы физических лии в условиях пропориионально-го распределения между государственным и местными бюджетами.
UDC 336.77 JEL Classification: H20; H21; H24
Kaneva T. V., Ruban M. O. Evaluation of Taxable Capacity of an Administrative-Territorial Unit
The aim of the article is the revealing of the essence of taxability capacity of an administrative-territorial unit, further development of the methodological basis for assessing taxable capacity of local budgets in the context of fiscal decentralization. The typical domestic and foreign methodological approaches to defining taxable capacity and indicators of taxability of a budget are analyzed. The role of tax instruments in the development of territories is characterized as a system of fiscal mechanisms for pumping up, stimulating and / or restricting the budget, which are implemented in order to provide financial support for the development of relevant entities and the overcoming of their undesirable economic divergence. There proposed provisions for assessing taxable capacity of territories on the basis of an additive model that combines the capacity of local taxes and fees. The potential growth of revenues from personal income tax, tax on real estate other than land plots, land tax, rent, single tax is investigated. The implicit rate of the personal income tax in Ukraine and Kiev is estimated, some features and reasons for the differentiation of these values are determined. The features of the impact of the personal income tax in terms of proportional distribution between the state and local budgets are identified. The limits of growth of tax revenues to local budgets and factors influencing them are determined. The observance of the principles of continuity, complex adaptability, stability, and logical consistency for the purpose of harmonizing redistributive processes at the level of local budgets is proposed. The priority directions for increasing the level
Определены границы роста налоговых поступлений местных бюджетов и факторы, влияющие на них. Предложено соблюдение принципов непрерывности, комплексной адаптивности, стабильности и логической последовательности с целью гармонизации перераспределительных процессов на уровне местных бюджетов. Обоснованы приоритетные направления повышения уровня налогоспособности бюджетов административно-территориальных единиц в условиях дальнейших институциональных преобразований отечественной бюджетной системы.
Ключевые слова: налоговый потенциал, налогоспособность, эффективная налоговая ставка, местный бюджет, фискальная децентрализация.
Табл.: 2. Формул: 8. Библ.: 19.
Канева Татьяна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, декан, факультет финансов и банковского дела, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net ORCID: 0000-0002-3302-9593
Рубан Максим Александрович - аспирант, кафедра финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: maksimruban1987@gmail.com ORCID: 0000-0002-9269-8674
of taxability of the budgets of administrative-territorial units in the context of further institutional transformations of the domestic budget system are substantiated.
Keywords: tax potential, taxability, effective tax rate, local budget, fiscal decentralization.
Tbl.: 2. Formulae: 8. Bibl.: 19.
Kaneva Tetiana V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Dean, Faculty of Finance and Banking, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net ORCID: 0000-0002-3302-9593
Ruban Maksym O. - Postgraduate Student, Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: maksimruban1987@gmail.com ORCID: 0000-0002-9269-8674
Вступ. За умов посилення фккально! децентраль заци формуеться та набувае особливо! значущост специ-фiчна категорiя податкового потенщалу адмшктративно-територiально! одинищ, що одночасно перебувае в центрi уваги представникш влади, теоретиив фшансово! науки та практикш. 1нституцшш перетворення в бюджетно-податковш сфер^ спрямоваш на яисне задоволення пер-манентних прагнень щодо консенсусного удосконалення вггчизняного економiчного законодавства з урахуванням штересш громад та бiзнесу, вимагають уточнення змгсту зазначено! категорп. Адекватна ощнка податкового потенщалу адмiнiстративно-територiальноl одинищ е не лише необх^ною умовою для максимiзацГl обсяпв податкових надходжень у системi формування доходiв мюцевих бю-джетш, а й запорукою пожвавлення дково! активност в регюнах, штенсифшацп швестицшно! дiяльностi, тдви-щення загально! якостi перерозподкьних процесiв, зрос-тання добробуту суспiльства тощо.
Питання податкового потенщалу традицшно по-стають перед сучасною фiнансовою наукою. Серед зару-бiжних учених значний внесок у в^пов^ну проблематику зробили: Р. Барро [1], М. Бакстер [2], Дж. Б'юкенен [3], Ж.-Ф. Брюн [4], Б. Ленгфорд [5], Е. Мендоза [6], У. Оутс [7], А. Разш [6], Г. Собарзо [8], Л. Тесар [6], В. Танзi [9], Ф. Шнайдер [10] та ш. Серед вггчизняних досл^ниив питання податкового потенщалу Грунтовно розкриваються у працях Т. Боголiб [11], З. Варналiя [12], Л. Лисяк [13], I. Луншо! [14], М. Пайчного [15; 17], Л. Тарангул [1б], I. Чугунова [17]. Водночас чимало теоретичних, методо-лопчних i прикладних аспектiв ощнювання та управлiння податковим потенцiалом адмiнiстративно-територiально! одиницi залишаються недостатньо висвiтленими, що обу-
мовлюе актуальнiсть подальших досл^жень у зазначенiй сферi.
Метою ще! статтi е розкриття сутностi податкового потенщалу адмiнiстративно-територiально! одиницi, по-дальший розвиток методологiчних засад оцiнювання податкового потенщалу мкцевих бюджетш за умов фюкаль-но! децентралiзацil.
Бюджетний та Податковий кодекси Укра!ни не дають визначення податковому потенщалу. Так, у чиннш редакщ! Податкового кодексу поняття потенщалу взагалi не вико-ристовуеться. У Бюджетному кодексi податковий потенщ-ал не включено до основних термшв, що описанi у ст. 2, проте загальне поняття потенщалу згадуеться у ст. 115: при визначенш обсягш субвенцiй на виконання швестицшних проектiв пропонуеться дотримуватись базисного принципу збалансованого розвитку, тобто надання державою коштш територiям з урахуванням !х iманентного потенцiалу [18]. Можна стверджувати про певну спор^нешсть категорiй податкового потенцiалу адмiнiстративно-територiально! одинищ та податкоспроможност бюджету.
Попри те, що податкоспроможшсть е суттевим i ба-зовим елементом податкового потенщалу, щ поняття не е абсолютно тотожними, що створюе певну категорiальну невизначешсть. На нашу думку, податковий потенщал е специфiчною функцiональною надбудовою шституцшно-го середовища фшансово! системи, виступаючи водночас принциповою умовою зростання ршня податкоспромож-ностi адмiнiстративно-територiально! одинищ, а в загаль-ному випадку - критерiем оцiнки соцiально-економiчно! ефективност уйе! множини перерозподкьних процесш у регюш. Дослiдження податкового потенцiалу взагалi в перспективi дозволить адекватно ощнити i його похiдну
категорiю - потенщал пiдвищення податкоспроможностi мiсцевих бюджепв.
Вдосконалення механiзмiв та важелiв податково! по-лiтики мае вiдбуватися одночасно як в усш нацiональнiй економщ, так i в межах адмiнiстративно-територiальних одиниць, що може бути зютавлено з мезоекономiчним рiв-нем [17]. Сучасна стратепя вдосконалення фккально! поль тики включае задачi щодо посилення податкоспроможно-стi регiональних утворень з метою забезпечення високих темпш економiчного зростання. Податковий шструмента-рiй розвитку територш може бути визначений як система фккальних механiзмiв наповнення бюджету, стимулюван-ня та/або рестрикци, що iмплементуеться з метою фшан-сового забезпечення розвитку та подолання небажано! економiчно! дивергенцп адмiнiстративно-територiальних утворень (що в перспективi здатна призвести до вкрай не-гативних наслiдкiв). Цей шструментарш передбачае дотри-мання низки базисних принципов, зокрема:
■ одночасного посилення рiвня фшансово! неза-лежност адмiнiстративно-територiальних одиниць i зростання защкавленосп органш мiсцевого самоврядування в адмшктруванш певних подат-кш i зборш;
■ максимального врахування податкового потенщалу територЦ, забезпечення неперервност су-спкьно вiдтворювального процесу;
■ збалансування соцiально-економiчного розвитку регiонiв, уникнення сустльно! конфронтаци;
■ дотримання справедливой та недопущення по-рушень i зловживань щодо застосування фюкаль-них стимумв та обмежень;
■ неперервносп, комплексно! адаптивностi, ста-бiльностi та лопчно! послiдовностi застосування.
Таким чином, податкоспроможшсть е одночасно i причиною формування податкового потенщалу терито-рЦ, i наслiдком його реалiзацi!. Бюджетний кодекс Укра!-ни не включае цю категорш до перелiку основних, проте детермшуе !! щодо документального супроводу проекпв закону про держбюджет на в^пов^ний рiк (ст. 38), процедур здшснення рiзноманiтних мiжбюджетних трансфертiв (ст. 96), в контекст методик горизонтального вирiвнюван-ня (ст. 98-99) та обчислення шдекйв податкоспроможнос-тi мiсцевих бюджетш (ст. 100) тощо [18].
У вггчизнянш фшансовш практицi пiд iндексом по-даткоспроможност в^пов^но! адмшктративно-терито-рiально! одиницi прийнято розутшти коефiцiент, що в^зна-чае ршень зазначено! характеристики мiсцевого бюджету поршняно з аналогiчним середнiм показником по вск бюджетах територiальних утворень Укра!ни у розрахунку на одну людину. Передбачено, що шдекси податкоспромож-ностi не припустимо змшювати чи переглядати частiше, нiж раз на рж, крiм специфiчних випадкш, зокрема: 1) по-яви нових або змши статусу iснуючих адмшютративно-територiальних утворень; 2) офщшно! змши мюцезнахо-дження господарюючих суб'ектiв, що е платниками по-даткiв; 3) принципових змш у податковому законодавствь Нормативне оформлення категори податкоспроможностi, на нашу думку, е важливим етапом формування шститущй-ного середовища фшансово! сфери, проте беззаперечно не усувае проблеми теоретико-методолопчно! невизначенос-
Ti емерджентно! економiки щодо поняття податкового потенщалу, яке вимагае уточнення та штегращ! до наукового дискурсу. Сучасне тлумачення податкоспроможностi мгс-цевих бюджепв генетично пов'язане з визначенням катего-piï tax capacity, пропонованим експертами Свпового банку, як сукупно! cпроможноcтi бази оподаткування в межах певно! юрисдикщ! генерувати доходи у формi податкових надходжень; при цьому ресурсами в^пов^ного мicцевого потенцiалу прийнято вважати будь-яку локальну базу оподаткування, що перебувае в компетенщ! мкцевих органш влади. В загальному випадку податкоcпроможнicть детер-мiнуе фактичш можливоcтi щодо збору платежiв у платни-кш податкш певно! юрисдикщ! для мобiлiзацiï цих коштш у доходах бюджепв у визначений перюд часу, за певного рiвня розвитку та структурно! композищ! продуктивних сил i чинного законодавства.
Попри суттевий науковий доробок ш вггчизняна фь нансова наука, нi практика не штегрували повною мiрою категорш, аналогiчних tax potential (податковому потенщалу) i tax effort (податковим зусиллям), що успшно засто-совуються у низцi кра!н iз розвиненою та трансформащй-ною економiками. Погоджуемося, що поняття потенщалу дощльно розглядати в дiалектичнiй едноcтi iз категорiею податкового навантаження [4; 5].
Податковий потенщал мюцевих бюджетiв може бути представлений на оcновi адитивно! модел^ тобто е ариф-метичною сумою потенцiалiв окремих мicцевих податкш. Таким чином, не видаеться досяжною задачею розробити ушверсальну доктрину, що забезпечила б стшке зростання податкового потенщалу адмiнicтративно-територiальноï одиницi. Йдеться про комплексний багатокритерiальний пiдхiд, нацiлений на посилення потенщалу окремих податкш i зборш, що можуть бути в^несеними до мicцевих, а на оcновi цього - змiцнення податкоcпроможноcтi регюну.
У вiтчизнянiй науцi зазначена категорiя до^джува-лася багатьма вченими, що дозволило сформувати доволi оригiнальне тлумачення, зпдно з яким формування податкового потенщалу одночасно залежить в^ досягнутого рiвня регiонального розвитку та очжуваних можливостей його зростання за умов динамiчних змiн ринкового середовища, посилення дково! активноcтi та детшзащ! економь ки. Податковий потенщал адмiнicтративно-територiальноï одиницi характеризуеться не лише структурою мкцевих податкiв i зборш, але й обсягами заборгованоcтi з !х сплати, пкьгами тощо. Перспективними напрямками досл^ження податкового потенцiалу е:
■ визначення шляхш гармонiзацiï обсяпв податкових надходжень зi структурою регюнальних запи-тiв та штересш з метою забезпечення оптималь-них пропорщй перерозподкьних процесш;
■ пошук шляхш елiмiнацiï негативних наcлiдкiв ic-нування тiньового сектора на сощально-еконо-мiчний розвиток територп;
■ досл^ження взаемовпливу власне бюджетно-податкових i сощальних, демографiчних, еколо-гiчних та шших чинникiв на розвиток територь ального утворення в середньо- та довгостроково-му перiодах;
■ вивчення можливост впливу податкового потен-цiалу на скорочення розриву мiж реальним i по-
тенщйним обсягом випуску валового регюналь-ного продукту.
На практищ реалiзацiя податкового потенщалу адмь нiстративноï одиницi вiдбуваeться у процеа трансформацп податкових ресурсiв певно'1 територп у доходи в^пов^но-го мкцевого бюджету. Такий потенцiал дозволяе ^ентифь кувати максимально можливий обсяг податкових надходжень з урахуванням ршня економiчного розвитку терито-piï (в т. ч. ïi податково'1 конкурентоспроможностi), обсягу, структури та динамки швестищй, валового регiонального продукту, досягнутого рiвня суспiльного добробуту, струк-турних дисбаланав господарства тощо. Тому принципо-вими для дослiдження i регулювання залишаються бiнарнi взаемозалежностi податкового потенщалу та:
■ реального i потенщйного валового регюнального продукту;
■ обсягу реальних iнвестицiй в економiку регюну;
■ обсягу та динамiки тшьового сектора економiки.
■ Власне дефшщш податкового потенцiалу адмшь стративно-територiальноï одинищ прямо зале-жить вiд методики його ощнки. Зазначену катего-рш можливо використовувати з метою:
■ визначення обсяпв мобiлiзацiï потенцiйно мож-ливих податкових надходжень вiдповiдним бюджетом (досл^но-пошуковий пiдхiд);
■ здшснення горизонтального вирiвнювання (нормативно-адмiнiстративний пiдхiд).
Визначення податкового потенщалу мкцевих бю-джетш прямо пов'язуеться з продуктивним потенщалом вiдповiдного адмiнiстративно-територiального утворення, тобто з результатами дiяльностi його економiчних агенпв. Воно мае базуватися на системi показниюв, що характе-ризують базу оподаткування, ршень податкового наванта-ження у розрiзi окремих видш податкш тощо. Оцiнювання податкового потенцiалу у свгговш практицi здiйснюеться як на основi абсолютних вимiрникiв, так i з застосуванням iндексних методiв, що надають об'ективнiшу характеристику досл^жуваному явищу, осккьки нiвелюють наслiдки впливу шфляцп. Для горизонтального порiвняння щ по-казники здебiльшого коригуються з урахуванням чисель-ностi населення.
В загальному випадку податковий потенцiал адмшь стративно-територiальноï одиницi пропонуемо визначити як частину фшансових ресурсiв вiдповiдного утворення, щодо яко'1 законодавством встановлюються податковi зобов'язання без порушення пропорцiй розширеного сус-пкьного вiдтворення та забезпечення життево важливих потреб мешканцш в^пов^но'1 територiальноï громади [15].
Як було зазначено вище, оцiнка податкового потенщалу, а зрештою й посилення податкоспроможност мк-цевих бюджетш, може бути здшснена iз застосуванням шдексного методу. З цiею метою пропонуемо штродукщю iндексу податкового потенцiалу мюцевого бюджету, що об-числюеться на основi моделi:
TPIij =
ATCij PTCij
(1)
де TPIj - шдекс податкового потенцiалу мiсцевого бюджету (tax potential index) адмiнiстративно-територiальноï одинищ i за податком j;
ATCj - фактичний збiр податку j (actual tax collection) адмiнiстративно-територiальноï одинищ i;
PTCj - потенцшний збiр податку j (potential tax collection) адмiнiстративно-територiальноï одиницi i.
Потенцшний збiр податку може бути обчислений за алгоритмом:
PTCij = atrj (Bij ), (2)
де atrj - середнш нацiональний рiвень ставки оподатку-вання (the national average tax rate) за податком j;
Bj - база оподаткування (tax base value) податком j в адмiнiстративно-територiальнiй одинищ i.
Своею чергою, середнш нащональний ршень ставки оподаткування за податком j можна обчислити за моделлю:
atr-, =
= Х etrij/i,
(3)
i=1
де etr.j - ефективний piBeHb ставки оподаткування (the effective tax rate) за податком j для адмшютративно-терито-piaM>Hffl одинищ i.
Зазначений вище показник визначаеться за алгоритмом (4):
ЛГСц /
etrij =
(4)
Враховуючи особливост системи економiчноï статистики, методолопчш припущення та динамiчнiсть нащ-онального фiскального законодавства, потенцiал певного податку для краши загалом або окремого ïï регiону можна обчислити як рiзницю мiж номiнальною та ефективною ставками в^пов^ного податку, що репрезентовано моделями 5 i 6:
(5)
(6)
TPj = ntrj - etrj,
Щ = ntrj- etrij, де ntrj - номшальний ршень ставки оподаткування (the nominal tax rate) за податком j для краши;
TPj - податковий потенщал (tax potential) податку j для краши;
TPj - потенщал податку j для адмшстративно-тери-торiальнiй одинищ i.
Ва зазначеш розрахунки мають стохастичний та апроксимований характер, осккьки у фшансовш наущ досi не створено однозначно детермшованих вимiрникiв податкових зусиль i податкових потенцiалiв. Результати аналiзу, виконаного за наведеним вище алгоритмом, до-зволяють поршнювати податковi потенцiали окремих адмiнiстративно-територiальних утворень iз усереднени-ми значеннями по краМ за окремим податком, групою податкш тощо. Запропонована методологiя мае певш об-меження. По-перше, вибiр незалежно'1 змiнноï (в цьому випадку - бази оподаткування) мае дещо суб'ективний характер, осккьки вона не може бути перевiрена за критерiем статистично'1 значущостi, що зрештою суттево впливае на результати до^дження. По-друге, iнформацiя щодо баз оподаткування, враховуючи особливост функцiонування системи державно'1 статистики, здебкьшого дезагрегована, внаслiдок чого окремi вiдмiнностi у рiвнях податкоспро-можностi адмiнiстративно-територiальних можуть зали-шатися iмплiцитними. По-трете, практично iгноруються
невiдповiдностi у ршнях доходiв на душу населення. Однак, незважаючи на цi обмеження, застосування ще! методики дозволяе сформулювати положення щодо посилення по-даткоспроможност мiсцевих бюджетов.
Потреба перманентного змщнення доходно! бази мiсцевих бюджепв обумовлюе необхiднiсть подальшого удосконалення системи оподаткування доходiв населення, що в перспективi мае позначитися на рiвнi податкового потенщалу. Наприклад, податок на доходи фiзичних осiб е унiверсальним загальнодержавним податком, частина якого закрiплюеться за мкцевими бюджетами у бiльшостi краш iз розвинутою i емерджентною економкою. Вiдносно рiвномiрний розподiл бази оподаткування цим податком у регюнальному розрiзi, достатньо висока точнiсть його прогнозування, мотивацшна зацiкавленiсть органiв мюце-вого самоврядування у легамзаци оплати пращ виступають важливими аргументами на користь мобшзаци податку до мiсцевого бюджету. У 2017 р. загальш надходження даного податку iз вiйськовим збором становили 185,7 млрд грн, вкповкно до мюцевих бюджетов - 110,7 млрд грн. Збкь-шення обсягш надходжень податку зумовлена легалiзацiею фонду заробкно! плати через пiдвищення ц мшмально-го розмiру, структурними змiнами системи оплати пра-цi у бюджетнш сферi та секторi державного управлшня, розширенням бази оподаткування за рахунок пасивних доходш. За аналiзований перюд 2008-2017 рр. частка надходжень податку в ВВП становила 5,1 %, у структурi подат-кових надходжень - 24,8 %.
Оптимальний рiвень оподаткування доходiв населення покликаний максимiзувати суспiльний добробут шляхом досягнення динамiчного балансу мiж економiчною ефективнiстю i соцiальною справедливiстю на певному етат. Тому у крашах, залежно вiд ршня економiчного роз-витку та моделi соцiального забезпечення, тдходи до оподаткування доходш суттево вiдрiзняються. Прогресивна шкала дiе у бiльшостi розвинутих краш, причому спшвк-ношення максимально'! i мшмально! ставки податку е ста-тистично значущим. Крiм того, функцiонують положення щодо дц розгалужено'1 моделi податкових соцiальних пiльг, якi зменшують загальний оподатковуваний дохiд платника. Для краш iз трансформацiйною економiкою розповсюдже-ним е використання пропорцшно! шкали оподаткування,
що спричинене шституцшними факторами розвитку фю-кальних взаемовiдносин, широкими можливостями уник-нення вiд оподаткування та обсягом одержуваних доходш. Податкове навантаження поряд iз iншими факторами сут-тевим чином впливае на попит i пропозицiю робочо'1 сили, динамку показника мiжнародноl податково'1 конкуренци.
Як вже зазначалося, одним iз шдикаторш фюкаль-но'1 результативностi е ефективна податкова ставка, що вкображае дiевiсть регуляторного механiзму податково'1 полiтики кра'ни [1]. Ця ставка розраховуеться як вкно-шення податкових надходжень, за офщшними даними, до податково'1 бази, обраховано'1 за iнформацiею системи на-цiональних рахункш, що надае змогу здшснити розрахунок реального податкового навантаження. Методолопчною особливiстю розрахунку ефективно'1 ставки податку на доходи фiзичних ойб е диференцiацiя доходiв населення за факторами виробництва - працею та катталом. Отрима-нi доходи у виглядi заробггно! плати, виплат за цивкьно-правовими договорами i грошового утримання вшсько-вослужбовцiв вкносяться до першо'1 категорЦ, натомiсть доходи вк пiдприемницькоl дiяльностi, процентнi та ш-вестицiйнi доходи, роялтi - до друго'1. Отже, розрахунок iмплiцитноl ставки податку доцiльно здiйснювати в розрiзi двох наведених категорiй (7)-(8):
= 1 ^^ -
(7)
де еи^! - ефективна ставка податку з доходiв вк працi;
ЛТСт - обсяг надходжень податку з доходiв вiд правд
W - обсяг витрат на оплату пращ;
п АТС
ещ -х 100%,
I=1 С1
(8)
де еис - ефективна ставка податку з доходiв вiд капiталу;
АТССI -податковi надходження вiд доходш з певного виду катталу;
С - вартють складових капiталу.
На основi запропоновано! вище методики можна проаналiзувати податковий потенцiал першо! iз зазна-чених категорiй у складi податку на доходи фiзичних ойб (табл. 1).
Таблиця 1
1ндикатори податкового потенщалу податку на доходи фiзичних осiб
Зведений бюджет УкраТни Мкцев1 бюджети Бюджет м. Киева
Р1к Ефективна ставка, % Податковий потенц1ал, п. п. Темп приросту надходжень, п. п. Частка у ВВП, % Темп приросту надходжень, п. п. Частка у ВВП, % Ефективна ставка, % Податковий потенц1ал, п. п. Темп приросту надходжень, п. п. Частка у ВВП, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 10
2008 14,21 0,79 33,76 4,63 33,76 4,63 14,27 0,73 36,42 1,04
2009 13,57 1,43 -1,70 4,72 -1,70 4,72 13,33 1,67 -4,85 1,03
2010 12,96 2,04 14,32 4,56 14,32 4,56 13,02 1,98 9,02 0,94
2011 13,12 1,88 15,88 4,34 4,17 3,90 12,95 2,05 -39,72 0,47
Закынчення табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 10
2012 15,90 -0,90 10,29 4,47 7,65 3,93 15,01 -0,01 -14,49 0,37
2013 12,78 2,22 4,70 4,54 6,96 4,07 12,28 2,72 8,79 0,39
2014 12,69 2,31 -2,42 4,11 -3,28 3,65 12,11 2,89 3,54 0,38
2015 13,29 1,71 13,29 3,69 -14,60 2,47 12,97 2,03 3,83 0,31
2016 16,66 1,34 45,39 4,45 44,33 2,96 16,40 1,60 18,06 0,31
2017 17,11 0,89 40,82 5,01 32,81 3,14 17,19 0,81 21,98 0,30
Джерело: розраховано авторами за даними Державно! казначейсько'1 служби Украши та Державно!' служби статистики Украши
Як уже зазначалося, податковi надходження вiд ПДФО, включенi до складу Зведеного бюджету Украши, впродовж всього перюду аналiзу становили вагому частку ВВП, що коливалася в межах вк 3,69 % у 2015 р. до 5,01 % у 2017 р.(отже, розмах варкцп становить 1,32 п. п.). Та, попри досягнення наприкшщ перюду максимального значен-ня, у розрiзi п'ятирiчок спостерiгалося скорочення серед-нього показника з 4,55 % у 2008-2012 рр. до 4,36 % у 20132017 рр., завдяки чому результативний показник за перюд 2008-2017 рр. склав 4,45 %. Флуктуащя вкповкного показника для мкцевих бюджетш помггнша, оскiльки з 2011 р. частина надходжень вк ПДФО спрямовувалася до держ-бюджету. Розмах варкцп оцiнюеться 2,29 п. п. вк мiнiмуму у 2015 р. - 2,47 % - до максимуму 2009 р. у - 4,72 %. Середне значення за перюд - 3,80 %, у розрiзi п'ятирiчок помггне поступове скорочення з 4,35 % (2008-2012 рр.) до 3,26 % (2013-2017 рр.). Варто додати, що вкповкний параметр для бюджету м. Киева також доволi значущий та становить вк 0,30 % (2017 р.) до 1,04 % (2008 р.).
Впродовж всього аналiзованого перюду надходження вк, сплати ПДФО до бюджетш рiзних рiвнiв мали доволi нечггку динамку. Ркний приркт показника для Зведеного бюджету коливався вк 4,70 % у 2013 р. (що передувало загостренню сощально-економкного становища в кра'М) до 45,39 % у 2016 р. (коли внаслкок тдвищення сощаль-них стандартш i посилення прозорост трудових вiдносин суттево зросла база оподаткування). Спостеркалися два етзоди негативно'1 динамiки показника, обидва пов'язаш iз суттевим погiршенням макроекономкних пропорцiй та кризовими процесами: у 2009 р. - скорочення на 1,70 % (по-ршняно з минулоркним приростом у 33,76 %); у 2014 р. -зниження на 2,42 % (причому попереднш рк характеризу-вався мiнiмальним зростанням показника). Варто зазначи-ти, що внаслкок антикризових заходш у 2010 та 2015 рр. позитивна динамка обсягу податкових надходжень вк сплати ПДФО була вкновлена, приркт склав 14,32 % та 13,29 % вкповкно.
Застосувавши запропоновану вище методику ощню-вання податкового потенщалу, можна дшти висновку, що податкова система впродовж перюду 2008-2017 рр. мала суттевi резерви для посилення дшвост та ефективность Практично весь перюд, за виключенням 2012 р., iмплi-цитна ставка податку була нижчою вк нормативно'1, тоб-то спостер1галося недовиконання максимально можливих значень збору податкових платежк. Зменшення потенща-лу за модулем свкчило про вкносну успiшнiсть застосо-
вуваних у фккальнш сфер новацiй, посилення податково'1 дисциплши, зростання валового внутрiшнього та регюнального продуктш, детiнiзацiю економiки тощо. Навпаки, зростання показника за модулем кентифкувало етзоди збкьшення розриву м1ж фактичним i можливим рiвнем ефективност функцiонування податково'1 системи. Для нащонально'1 економiки загалом iдентифiковано один три-валий перiод посилення податкового потенщалу з 2014 р. по 2017 р., коли скорочення показника за модулем склало 1,42 в. п. Також смд зазначити, що перюд 2008-2010 рр., упродовж якого шститущйш чинники обумовлювали необ-йдшсть критичного перегляду теоретико-методологкних пiдходiв до реалiзащï нацiональноï бюджетно-податково'1 полiтики, характеризувався тдготовкою та прийняттям нового варiанта Бюджетного кодексу Украши, тсля iмп-лементацп положень якого податкова дисциплiна дещо посилилася. Новггнш перiод здiйснення фккально'1 децен-тралiзацiï значно посилюе зацкавлешсть територiальних громад та вiдповiдних органк мiсцевого самоврядування щодо консенсусного узгодження штересш суспкьства та бiзнес-середовища.
Щодо особливостей реалiзащï заходiв фiнансовоï по-лiтики на рiвнi бюджету м. Киева слк зазначити, що ст. 64 чинно'1 редакцп Бюджетного кодексу врегульовано особли-востi розподiлу надходжень вк сплати ПДФО мiж мкце-вим i Державним бюджетом: якщо до 2010 р. включно 100 % таких надходжень спрямовувалося до бюджету м. Киева, то з 2011 р. - 50 %, а з 2016 р. - лише 40 %. Подiбний пере-розподк зумовив суттеве скорочення надходжень у 2011 та 2012 роках у абсолютному виразь Темпи приросту показника по м. Киеву склали 39,72 % та 14,49 % вкповкно. Таким чином, за модулем змша показника в 2011 р. була найбкь-шою за весь дослкжуваний перюд. Незважаючи на це, до инця аналiзованого часового вiдрiзку позитивна динамка вкповкних податкових надходжень в абсолютному вимiрi була вкновлена. Темп приросту становив 18,06 % у 2016 р. та 21,98 % - у 2017 р. Значний розмах варкцп, наявшсть сут-тевих ркних флуктуащй показника призводить до того, що середнш прирют аналiзованих надходжень у 2008-2017 рр. виявився помiрним - 4,26 %.
Потенщал надходжень вк сплати ПДФО до бюджету м. Киева змшювався аналогкно потенщалу, розраховано-му для Зведеного бюджету, проте модуль ркно'1 флуктуацп показника подекуди виявлявся бкьшим, особливо у 2014 та 2015 рр. (0,58 п. п. та 0,32 п. п. вкповкно). Середне значення показника за перюд склало 1,65 %, що на 0,28 п. п.
бкьше, тж для нащонально! економки загалом. Це озна-чае, що фюкальна пол1тика, проваджувана в м. Киев!, ви-магае удосконалення, посилення дшвост i ефективност податкового контролю i аудиту, вживання заходш щодо тдвищення ршня фшансово! свкомост суспкьства, по-шуку компромкних варкнпв узгодження штересш гро-мадськосп, представникш владних шституцш та б1знес-спкьноти.
Надходження вк податку на доходи ф1зичних оаб е важливим елементом доходно! бази мкцевих бюджетш. Про-те, зпдно з нормами чинного податкового законодавства, територкльт громади фактично позбавлет можливост ре-гулювати податкову ставку. Тому комплекс заход1в щодо посилення потенщалу податкоспроможност територ1ально-адмшютративно! одинищ в контекст зазначеного податку пов'язаний, в першу чергу, з посиленням свкомост i сумлш-носп платникш податку, подальшою детшзащею економки, розвитком тдприемницько! культури, тдвищенням ступе-ня дов1ри мешканцш територкльно! громади до ршень в1д-пов1дних самоврядних органш у фюкальнш площит, зокре-ма, щодо полижи у сфер! видаткш мкцевих бюджепв. Тому доцкьно комплексно проанамзувати елементи податково! системи, що надкет бкьшою флексабкьтстю поршняно з податком на доходи ф1зичних оаб.
Адмшктративно-територкльш одинищ надке-ш широким спектром фшансових прав щодо здшснення бюджетно-податково! пол1тики. Задачу щодо управлшня мкцевими фшансами доц1льно розглядати з позицп мно-жинност1 ц1лей. З одного боку, успшна реал1зац1я податкового потенщалу територ1ального утворення приводить до абсолютного приросту доходш в1дпов1дного мюцевого бюджету, це створюе передумови для реамзацй програм рег1онального розвитку, зокрема - низки шфраструктур-них проекпв, а також ф1нансового стимулювання зрос-тання 1нтелектуального кап1талу. З шшого боку, надм1рн1 зусилля влади 1з посилення податкового потенц1алу при-зводять до зростання навантаження на платниив податив конкретного адм1н1стративно-територ1ального утворення. Це об'ективно ускладнюе ведення б1знесу у рег1он1, що в перспектив! може призводити до в1дтоку швестицш, масово! м1грацй кап1талу, а також населення, руйнування промислово-виробничо! 1нфраструктури, зниження темтв приросту валового рег1онального продукту, попршення соц1ально-економ1чних умов життя тощо. Нов1тн1м феноменом для вггчизняно! господарсько! практики, що водно-час вже тривалий час е об'ектом вивчення зах1дно! науки, е явище податково! конкуренцй, що проявляеться в кнуван-н1 в одних юрисдикщях пор1вняно з 1ншими сприятлив1ших умов для ведення б1знесу, на основ1 чого власники кап1талу можуть приймати ршення щодо структурно-просторово! переор1ентацй д1яльность На нашу думку, явище податково! конкуренци дощльно розглядати на мезор1вш, зокрема при оц1нц1 фккальних (в т. ч. податкових) потенщамв су-м1жних областей.
Потенц1ал тдвищення податкоспроможност1 м1с-цевого бюджету (як загалом, так i у розр1з1 окремих фккальних шструментш) залежить вк меж i можливостей органш м1сцевого самоврядування впливати на ставки та базу оподаткування, релевантносп одержаних фшансових
результатш провадження рег1онально! податково! пол1ти-ки структурн1й композицй задшних для цього бюджетно-податкових шструментш, важелш i механ1зм1в, доб1р яких мае здшснюватися 1з дотриманням принципу когерентнос-т1 [6]. Чинн1 норми фшансового законодавства дозволяють м1сцев1й влад1 оперувати ставками податку на нерухоме майно, яке в1др1зняеться в1д земельно! дкянки (не б1льше 1,5 % мшмально! зароб1тно! плати, установлено! законом на 1 сшня податкового року за 1 м2 бази оподаткування); туристичного збору (в межах 0,5-1,0 %); збору за мкця для паркування транспортних засобш (до 0,075 % мшмально! зароб1тно! плати); единого податку для платникш першо! та друго! груп (до 10 % та 20 % в1дпов1дно); земельного податку (до 3 % нормативно! грошово! ощнки земель); оренд-но! плати (до 12 % нормативно! грошово! ощнки). Для вск цих шструментш встановлено верхш допустим! меж1, а для деяких - i нижш.
Для визначення потенщалу тдвищення податко-спроможност1 м1сцевих бюджетш нами було проанамзо-вано шформащю щодо фактичних ставок зазначених вище податив i зборш у 2017 р. у розр1з1 25 адмшютративно-територ1альних одиниць. Ц1 показники зютавлено 1з се-редн1ми значенням ставки оподаткування (atr; the national average tax rate) та граничними ставками (mtr; the marginal tax rate), що закршлеш в1дпов1дними статтями Податкового кодексу Украши. В тому раз1, якщо фактично застосову-вана ставка нижча в1д середньо! та/або гранично!, можна стверджувати про наявшсть потенц1алу п1двищення подат-коспроможност1 бюджету. Проте наближення фактично! ставки до граничного значення може спонукати платникш податив до мирацп кашталу, що в перспектив! призведе до зниження обсягш податкових надходжень в1дпов1дного бюджету, а також розбалансування системи мкцевих фь нанс!в.
Анал1з застосовуваних у вггчизнянш ф1нансов1й практиц! ставок оподаткування дозволив дшти висновку, що статистично значущими е шдикатори податкового потенщалу чотирьох категорш м1сцевих податкш i збор!в: 1) податку на нерухоме майно, вкмшне в1д земельно! дь лянки; 2) земельного податку; 3) орендно! плати за земель-ну д1лянку; 4) единого податку (для платниив 2 групи). Для решти м1сцевих податк1в i зборш фактичш надходження наближаються до потенцшних, а застосовуван! ставки в1д-р1зняються в1д граничних на величини, що не перевищують статистичну похибку, а це не дае можливосп адекватно ощнити потенц1ал п1двищення податкоспроможност! бюджетш за вкповкними показниками. Результати статис-тичного опрацювання !нформацй наведено у табл. 2.
Можна стверджувати, що потенщал посилення податкоспроможност! за рахунок тдвищення ставки податку на майно, яке вкр1зняеться вк земельно! дкянки, у 2017 р. юнував у Закарпатсьий (0,22 п. п.), Кшвсьий (0,32 п. п.), Юровоградсьий (0,72 п. п.), Лугансьий (0,32 п. п.), Мико-лашсьий (0,32 п. п.), Сумсьий (0,20 п. п.), Тернопкьськш (0,32 п. п.), Херсонсьий (0,57 п. п.), Черкасьий (0,32 п. п.), Чершвецьий областях (0,07 п. п.) та м. Киев! (0,57 п. п.). При-чому в уск зазначених адм!шстративно-територ1альних утвореннях фактична ставка податку була меншою за граничу в межах 0,75-1,40 п. п. [19].
Таблиця 2
Потенщал пiдвищення податкоспроможностi мiсцевих бюджелв за податками, щодо яких органи мiсцевого самоврядування можуть регулювати ставки, у 2017 роцЬ п. п.
Адмшктративно-територiальнi одиницi Податковий потенщал
податку на нерухоме майно, вщмшне в1д земельно! д1лянки, в1дносно земельного податку вщносно орендноУ плати за земельну дмянку вщносно единого податку (для платник1в 2 групи) вщносно
atr mtr atr mtr atr mtr atr mtr
Biнницька область - 0,50 0,41 2,00 - - - -
Волинська область - 0,50 0,41 2,00 - - - -
Дшпропетровська область - 0,50 - - - 4,50 - -
Донецька область - 0,50 0,41 2,00 3,76 9,00 - -
Житомирська область - 0,50 0,41 2,00 3,76 9,00 - -
Закарпатська область 0,22 0,90 0,41 2,00 3,76 9,00 - -
Запорiзька область - - - - - 4,00 - -
lвано-Франкiвська область - - 0,41 2,00 - 4,00 - -
Кшвська область 0,32 1,00 0,41 2,00 - 2,00 3,40 5,00
Kiровоградська область 0,72 1,40 1,11 2,70 - 4,50 - -
Луганська область 0,32 1,00 0,41 2,00 3,76 9,00 - -
Львiвська область - - 0,41 2,00 3,76 9,00 - -
Микола'вська область 0,32 1,00 0,41 2,00 3,76 9,00 - -
мiсто Ки'Гв 0,57 1,25 0,59 1,00 - - - -
Одеська область - 0,50 0,41 2,00 - 4,00 8,40 10,00
Полтавська область - 0,50 0,41 2,00 - 4,00 - -
Piвненська область - 0,50 0,41 2,00 3,76 9,00 - -
Сумська область 0,20 0,88 0,41 2,00 3,76 9,00 8,40 10,00
Терноптьська область 0,32 1,00 - - - - 3,40 5,00
Харкiвська область - 0,50 - - 3,76 9,00 8,40 10,00
Херсонська область 0,57 1,25 - - - 5,00 - -
Хмельницька область - 0,50 0,41 2,00 - - - -
Черкаська область 0,32 1,00 0,41 2,00 - - - -
Чершвецька область - 0,50 0,51 2,10 3,76 9,00 - -
Чершпвська область 0,07 0,75 0,41 2,00 3,76 9,00 - -
Джерело: розраховано та складено автором на осжш даних Державно!' фискально'! служби Украши
Для регiонiв, у яких модуль вдоилення фактично'1 ставки в^ гранично'1 виявився меншим, потенщалу щодо тдвищення податкоспроможностi мiсцевих бюджетш за цим податком не виявлено. удосконалення вимагае методика адмшктрування податку, адже його базою у вiтчизнянiй фккальнш практищ залишаеться площа майна, що фактич-но виводить вiдповiднi в^носини поза межi ринкових.
Потенцiйне посилення податкоспроможносп мк-цевих бюджетiв за рахунок оптимiзащï рiвня земельного оподаткування можливе практично в уск регюнах краши, проте найменшими такi можливост зафiксовано для Днь пропетровсько'1, Запорiзькоï, Тернопкьсько'1, Харкшсько'1 та Херсонсько'1 областей. Причому потенщал розподкено приблизно рiвномiрно за всiею територiею держави, в се-редньому iснуе можливiсть тдвищення ставки оподаткування на 0,41 п. п., що в перспективi сприятиме збкь-
шенню доходно'1 бази в^пов^них бюджетiв. Варто окремо зазначити, що просторова визначешсть та iммобiльнiсть бази оподаткування дозволяе здiйснити посилення доходно'1 бази мiсцевих бюджепв практично без ризику вiдтоку катталу та викривлення виробничо'1 структури.
Ставка орендно'1 плати за земельнi ресурси значно рiзниться за регiонами Украши. Так, у Вшницькш, Волин-ськш, Тернопiльськiй, Хмельницькiй та Черкаськiй областях вона сягае граничного рiвня. В шших адмшктративно-територiальних утвореннях кнуе певний потенцiал щодо тдвищення податкоспроможносп мiсцевих бюджетш у межах до 3,76 п. п.
Щодо единого податку, то виявлено певний потенщал посилення податкоспроможносп за рахунок регулюван-ня ставки оподаткування для платникш друго'1 групи у Ки-'шськш (3,40 п. п.), Одеськш (8,40 п. п.), Сумськш (8,40 п. п.),
Тернопкьськш (3,40 п. п.) i Харкшськш (8,40 п. п.) областях. У цих регюнах зафшсовано вiдхилення фактично за-стосовуваних ставок оподаткування на 5,00-10,00 п. п. у бж зменшення, порiвняно з гранично допустимими, що закрь пленi Податковим кодексом.
Спроможшсть органiв мiсцевого самоврядування щодо маншулювання ставками окремих категорiй податкш створюе передумови для посилення податкоспроможносп, розширення доходно'1 бази та, як насл^ок, розширення можливостей щодо тдвищення яисного ршню життя на-селення. Проте це не гарантуе наявност прямого зв'язку мiж посиленням податкового навантаження та збкь-шенням податкових надходжень до мкцевих бюджетш. Зростання ставок оподаткування, як правило, спричинюе пошуки бiзнес-середовищем шляхiв оптимiзацiï ршня податкового навантаження, зокрема, змши юридично'1 адре-си чи навггь мiсцерозташування виробничих потужностей (у разi тако'1 можливостi). На нашу думку, устшне посилення податкового потенщалу мкцевих бюджетш можливе за умови комплексного розгляду елементiв податково'1 системи, в т. ч. мкцевих податив i зборiв, з урахуванням iерар-хiчноï взаемоузгодженостi, меж i дощльност керування 1х значущими параметрами (зокрема, ставками та базами), просторово-територiального розмщення та логiчного структурування з урахуванням потенщалу емерджентних зв'язкш мiж елементами тако'1 системи.
Висновки. Податковий потенщал адмшютративно-територiальноï одиницi е специфiчною функцiональною надбудовою iнституцiйного середовища системи мкцевих фiнансiв, виступаючи водночас принциповою умовою зростання рiвня податкоспроможносп в^пов^ного бюджету, а в загальному випадку - критерiем оцiнки сощально-економiчноï ефективностi усiеï множини перерозподкь-них процесiв у регiонi. Осильки вiтчизняна економiка ще не сформувала позитивний шститущйний досвiд фюкаль-но'1 децентралiзацiï, доцкьною видаеться iнтродукцiя методик оптимiзащï податкоспроможностi адмшютративно-територiальних утворень, що застосовуеться у крашах iз розвиненою та емерджентною економшами. В основi такого тдходу лежать принципи комплексностi, системностi, лопчно'1 послiдовностi, гласностi та прозоростi, взаемоуз-годженостi елементш тощо. Доцiльним видаеться аналiз iндикаторiв податково'1 конкуренцп, дiалектичний розгляд наслiдкiв посилення навантаження в частит реалiзащï фiскального потенцiалу мкцевих податкiв, що об'ективно обмежуеться штересами бiзнесу щодо перманентно'1 мак-симiзащï власних соцiально-економiчних вигiд.
Неповна реалiзацiя iманентного потенцiалу фк-кальних шструментш територiальних громад пов'язуеться з недостатшм рiвнем фiнансово-економiчноï свiдомостi i сумлшност платникш податкш, певною неузгодженiстю бюджетно'1 та податково'1 полiтики. На нашу думку, система заходiв щодо ощнки i посилення потенцiалу податкоспро-можност мiсцевих бюджетiв мае базуватися на аналiзi фактичних податкових надходжень в^ мiсцевих податкш i зборш до в^пов^них бюджетш та iндикаторiв системи нащональних рахункш. Водночас виявлено специфiчнi особливостi адмiнiстрування певних мiсцевих податив. Це стосуеться, зокрема, ситуацп, коли базою оподаткування визначаються фiзичнi параметри, а не ринкова вартють
об'екта оподаткування, в той час як адекватно визначена та актуамзована ринкова вартють характеризуе рiвень сощально-економiчноí ефективност ведення бiзнесу та е тдставою розрахунку вс1х без виключення показниив ре-зультативностi на мiкро-, мезо- та макроршнях.
Бюджетно-податкова полiтика, що проваджуеться на мкцевому рiвнi, повинна кореспондувати iз загальним вектором нащонально! фiскальноl полiтики, проте характер, меж^ масштаби та перелiк застосовуваних шструментш, а також власне лопка 1х застосування мае рiзнитися. Суспiльний добробут, створений на основi адекватно'1 полiтики у сферi мкцевих фiнансiв, залежить не лише в^ оптимально'1 моделi оподаткування, а й в^ бiнарних iмп-лiкацiй цикичносп та економiчного зростання на основi рiшень щодо структури оподаткування. Адекватна та реа-лiстична оцiнка потенщалу тдвищення податкоспроможносп адмiнiстративно-територiальноl одинищ е запору-кою посилення ефективносп податково'1 системи держави загалом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Barro R., Sahasalcul C. Measuring the average marginal tax rate from the individual income lax. Journal of Business. 1983. Vol. 56. P. 419-452.
2. Baxter M., King R. Fiscal policy in general equilibrium. American Economic Review. 1993. No. 3. P. 315-334.
3. Buchanan J., Tullock G. Polluters' profits and political response: Direct controls versus taxes. The American Economic Review. 1975. Vol. 65 (1). P. 139-147.
4. Brun J.-F., Diakite M. Tax Potential and Tax Effort: An Empirical Estimation for Non-resource Tax Revenue and VAT's Revenue. Working Papers No. 201610, CERDI, 2016.
5. Langford B., Ohlenburg T. Tax revenue potential and effort - an empirical investigation. Working Paper International Growth Centre, 2016. Vol. 31.
6. Mendoza E., Razin A., Tesar L. Effective tax rates in macroeconomics: Cross-country estimates of tax rates on factor incomes and consumption. Journal of Monetary Economics. 1994. Vol. 34 (3). P. 297-323.
7. Oates W., Schwab R. Economic Competition Among Jurisdictions: Efficiency Enhancing or Distortion Inducing? Journal of Public Economics. 1988. Vol. 35. P. 333-354.
8. Sobarzo H. Tax effort and tax potential of state governments in Mexico: A representative tax system. IMF Working Paper No. 315, 2004.
9. Tanzi V. Fiscal Federalism and Decentralization: A Review of Some Efficiency and Macroeconomic Aspects. Paper presented at Annual World Bank Conference on Development Economics, 1995. P. 295-316.
10. Schneider F. The Size and Development of the Shadow Economy Around the World and The relation to the Hard to Tax. International Center for Public Policy Working Paper Series, at AYSPS, GSU paper no 0324, International Center for Public Policy, Andrew Young School of Policy Studies, Georgia State University, 2003.
11. Боголиб Т. M. Бюджетная децентрализация органов местного самоуправления Украины. American Scientific Journal. 2016. № 5. С. 75-81.
12. Варналш З. С, Бугай Т. В., Онищенко С. В. Бюджетний процес в УкрашЬ стан та проблеми шституцшного забезпечен-ня. Полтава : ПолтНТУ, 2014. 271 с.
13. Лисяк Л. В. Розвиток мнжбюджетних вщносин в Укра-rni в умовах податкового реформування. Економ'чний прост'р. 2014. № 81. С. 125-137.
14. Лунша I. О. Бюджетна децентралiзацiя в Украíнi у контекст свропейських тенденцiй. Зб'рник наукових праць Нацю-нального унверситету державно)' податково)' служби Украни. 2016. № 2. С. 155-171.
15. Паачний М. Д. Фокальна результативысть податково'1' системи Укра'ши. ВсникКНТЕУ. 2018. № 3. С. 116-130.
16. Тарангул Л. Л., Хомяк М. С. 1нституцшш аспекти роз-подту державних доходiв у рамках бюджетного простору реп-онiв. Економкапромисловост'1. 2017. № 1 (77). С. 38-50.
17. Chugunov I. Y., Pasichnyi М. D. Fiscal policy for economic development. Науковий всник Пол'кся. 2018. № 1 (13). Ч. 1. С. 54-61.
18. Бюджетний кодекс Укра'ши : Закон Укра'ши вщ 08.07.2010 № 2456-VI (2456-17) // База даних «Законодавство Укра'ши» / Верховна Рада Укра'ши. URL: http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/2456-17
19. Державна фокальна служба Укра'ши. URL: http://sfs. gov.ua/
REFERENCES
Barro, R., and Sahasalcul, C. "Measuring the average marginal tax rate from the individual income lax". Journal of Business, vol. 56 (1983): 419-452.
Baxter, M., and King, R. "Fiscal policy in general equilibrium". American Economic Review, no. 3 (1993): 315-334.
Bogolib, T. M. "Byudzhetnaya detsentralizatsiya organov mestnogo samoupravleniya Ukrainy" [Budget decentralization of local governments of Ukraine]. American Scientific Journal, no. 5 (2016): 75-81.
Brun, J.-F., and Diakite, M. "Tax Potential and Tax Effort: An Empirical Estimation for Non-resource Tax Revenue and VAT's Revenue". Working Papers, no. 201610, CERDI (2016).
Buchanan, J., and Tullock, G. "Polluters' profits and political response: Direct controls versus taxes". The American Economic Review, vol. 65 (1) (1975): 139-147.
Chugunov, I. Y., and Pasichnyi, M. D. "Fiscal policy for economic development". Naukovyi visnyk Polissia, vol. 1, no. 1 (13) (2018): 54-61.
Derzhavna fiskalna sluzhba Ukrainy. http://sfs.gov.ua/
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/2456-17
Langford, B., and Ohlenburg, T. "Tax revenue potential and effort - an empirical investigation". Working Paper International Growth Centre, vol. 31 (2016).
Lunina, I. O. "Biudzhetna detsentralizatsiia v Ukraini u kon-teksti yevropeiskykh tendentsii" [Budget Decentralization in Ukraine in the Context of European Trends]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy, no. 2 (2016): 155-171.
Lysiak, L. V. "Rozvytok mizhbiudzhetnykh vidnosyn v Ukraini v umovakh podatkovoho reformuvannia" [Development of intergovernmental fiscal relations in Ukraine in the context of tax reform]. Ekonomichnyi prostir, no. 81 (2014): 125-137.
Mendoza, E., Razin, A., and Tesar, L. "Effective tax rates in macroeconomics: Cross-country estimates of tax rates on factor incomes and consumption". Journal of Monetary Economics, vol. 34 (3) (1994): 297-323.
Oates, W., and Schwab, R. "Economic Competition Among Jurisdictions: Efficiency Enhancing or Distortion Inducing?" Journal of Public Economics, vol. 35 (1988): 333-354.
Pasichnyi, M. D. "Fiskalna rezultatyvnist podatkovoi systemy Ukrainy" [Fiscal efficiency of the Ukrainian tax system]. Visnyk KN-TEU, no. 3 (2018): 116-130.
Schneider, F. "The Size and Development of the Shadow Economy around the World and The relation to the Hard to Tax". International Center for Public Policy Working Paper Series, at AYSPS, GSU paper no 0324, International Center for Public Policy, Andrew Young School of Policy Studies, Georgia State University, 2003.
Sobarzo, H. "Tax effort and tax potential of state governments in Mexico: A representative tax system". IMF Working Paper, no. 315 (2004).
Tanzi, V. "Fiscal Federalism and Decentralization: A Review of Some Efficiency and Macroeconomic Aspects". Paper presented at Annual World Bank Conference on Development Economics (1995): 295-316.
Taranhul, L. L., and Khomiak, M. S. "Instytutsiini aspekty roz-podilu derzhavnykh dokhodiv u ramkakh biudzhetnoho prostoru rehioniv" [Institutional aspects of the distribution of state revenues within the budget space of regions]. Ekonomika promyslovosti, no. 1 (77) (2017): 38-50.
Varnalii, Z. S, Buhai, T. V., and Onyshchenko, S. V. Biudzhetnyi protses v Ukraini: stan ta problemy instytutsiinoho zabezpechennia [Budget Process in Ukraine: Status and Problems of Institutional Support]. Poltava: PoltNTU, 2014.
