CC BY
9
УДК 336.343
ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В КОНТЕКСТ! ВДОСКОНАЛЕННЯ М1ЖБЮДЖЕТНИХ В1ДНОСИН
© 2017
КАНеВА Т. В., РУБАН М. О.
УДК 336.343
Канева Т. В., Рубан М. О. Податкове регулювання в KOHTeKCTi вдосконалення мiжбюджетних вiдносин
Мета статтi полягае в розвитку теоретичных i методолог1чних положень щодо формування та реал'ваци заход/в податкового регулювання соц/ально-економ/чного розвитку адм/шстративно-територ'шльних одиниць з урахуванням тенденцш удосконалення м/жбюджетних в/дносин. Об(рунтовано основн принципи формування системи податкового регулювання, врахування яких забезпечить гармон/зац/ю штереав учасни-к/в податкових в/дносин на р/зних щаблях iерархи бюджетноi системи. Здшснено анал/з фактор/в, що впливають на ршення владних iнститу-цй щодо закр/плення податк/в чи ¡х частки за мсцевими бюджетами. Визначено ступнь абсолютноi та в/дносноi податковоi децентрал/зацИ в УкраМ у 2007-2016 рр. Запропоновано пр'юритетт напрями вдосконалення механ/зму справляння податку на майно в частит податку на нерухом/сть та плати за землю. Визначено доцмьнкть подальше! трансформацп акцизного податку з реал/зованих суб'ектами господарювання роздр/бно! торг/вл/ п/дакцизних товар/в.
Ключов'! слова: податкове регулювання, м/жбюджетн'> в/дносини, мсцевi бюджети, податки, ф/скальна децентрал/заця. Рис.: 1. Шл.: 12.
Канева Тетяна Володимирiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, декан факультету фшанав i баншвсьж справи, Ки/вський нацюнальний торговельно-економ/чний унверситет (вул. К/ото, 19, Ки/в, 02156, Укра/на) E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net
Рубан Максим Олександрович - асп/рант кафедри ф/нанав, Ки/вський нацюнальний торговельно-економ/чний ун/верситет (вул. К/ото, 19, Ки/в, 02156, Укра/на)
E-mail: maksimruban1987@gmail.com
УДК 336.343
Канева Т. В., Рубан М. А. Налоговое регулирование в контексте усовершенствования межбюджетных отношений
Целью данной статьи является развитие теоретических и методологических положений относительно формирования и реализации мер налогового регулирования социально-экономического развития административно-территориальных единиц с учетом тенденций совершенствования межбюджетных отношений. Обоснованы основные принципы формирования системы налогового регулирования, которые направлены на обеспечение гармонизации интересов участников налоговых отношений на разных ступенях иерархии бюджетной системы. Проведен анализ факторов, влияющих на решения институтов власти относительно закрепления налогов или их доли за местными бюджетами. Определена степень абсолютной и относительной налоговой децентрализации в Украине в 2007-2016 гг. Предложены приоритетные направления совершенствования механизма взимания налога на имущество в части налога на недвижимость и платы за землю. Обоснована целесообразность дальнейшей трансформации акцизного налога с реализованных субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров. Ключевые слова: налоговое регулирование, межбюджетные отношения, местные бюджеты, налоги, фискальная децентрализация. Рис.: 1. Библ.: 12.
Канева Татьяна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, декан факультета финансов и банковского дела, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net
Рубан Максим Александрович - аспирант кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: maksimruban1987@gmail.com
UDC 336.343
Kaneva T. V., Ruban M. O. The Tax Regulation in the Context of Improving the Inter-Budgetary Relations
The article is aimed at developing theoretical and methodological provisions for the formation and implementation of measures of fiscal regulation for the socio-economic development of administrative and territorial units, taking account of the tendencies of improvement of inter-budgetary relations. The article substantiates the basic principles for the formation of a tax management system, which are focused on providing harmonization of the interests of participants in tax relations at different levels of the budget system hierarchy. An analysis of the factors influencing decisions of the institutions of power as to withholding taxes or their share in favor of local budgets has been carried out. The degree of absolute and relative tax decentralization in Ukraine in 2007-2016 has been determined. Priority directions for improving the mechanism for levying property tax in the part of the property tax on real estate and land charges have been suggested. The feasibility of further transforming the excise tax on the excise goods sold by economic entities in the retail trade has been substantiated.
Keywords: tax regulation, inter-budgetary relations, local budgets, taxes, fiscal decentralization. Fig.: 1. Bibl.: 12.
Kaneva Tetiana V. - PhD (Economics), Associate Professor, Dean of the Faculty of Finance and Banking, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str, Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: kaneva_tatjana@ukr.net
Ruban Maksym O. - Postgraduate Student, Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: maksimruban1987@gmail.com
Податкове регулювання e динамiчною системою, що постшно розвиваеться та адаптуеться до шституцшних перетворень моделi державного управлшня, суспкьних потреб i штерейв, макроеконо-мiчних тенденцш та мiжнародних зобов'язань. Зазна-чене проявляеться у перманентних змшах юлькост податюв, бази та ставок оподаткування, механiзмiв ïx адмшстрування та розподку надходжень мiж рiвнями
бюджетно'1 системи. Реалiзацiя системних заxодiв у сфе-рi фккального регулювання з урахуванням принцишв субсидiарностi, прозорост та шдконтрольност е фундаментальною передумовою для шдвищення бюджетно'1 результативность Нещодавно розпочато процеси бюджетно'1 децентралiзацiï, яю покликан посилити дь евкть шституту мкцевого самоврядування, забезпечи-ти передумови для шдвищення податкоспроможност
мкцевих бюджепв, onTMMÍ3yBaTM бюджетний процес на вск його стадiях. Водночас можливост збкьшення piB-ня Ф^нтово! автономи теpитоpiальних громад залежать вiд регюнальних особливостей та структури нацюналь-но! економiки. Неpiвномipнiсть податкового потенцiалy адмiнiстpативно-теpитоpiальних одиниць обумовлюе доцiльнiсть подальшого поглиблення методологiчних аспектiв розвитку мiжбюджетних вцносин. Зростання фiскально! значимостi податкових надходжень у дохц-нiй частинi мкцевих бюджетiв можна досягти за раху-нок пiдвищення координаци дiй оргашв центральних оpганiв виконавчо'1 влади та мкцевого самоврядування в питаннях справляння податюв. Зарахування податкiв до бюджепв piзних piвнiв мае Грунтуватися на показниках мобкьносп податково'1 бази, економiчно! ефективностi, а також ваpтостi та простои адмшстрування податкiв.
Одним iз основних питань захiдно! фшансово1 науки у сфеpi податкового регулювання е визна-чення pолi фккально! децентралшацц в забезпе-ченнi сприятливих умов для економiчного зростання та усуненш соцiально-економiчних вiдмiнностей розвитку регюшв. Результати проведених дослiджень доволi часто мають дiаметpальний характер, що свцчить про потребу застосування дiалектичного шдходу до вивчення даного питання. Позици, згiдно з якими децентpалiз ацш фшансо-вого yпpавлiння створюе конкуренты умови акумулюван-ня податкових надходжень до мкцевих бюджетiв, що мае шдвищити pезyльтативнiсть мiсцевого самоврядування та мiнiмiзyвати диспропорци розвитку адмшстративно-теpитоpiальних одиниць, притримують У. Оутс (W. Oates) [1], Н. Гемель, Р. Кнеллер, I. Санц (N. Gemmell, R. Kneller, I. Sanz) [2], В. Бузер (W. Buser) [3]. Натомкть, про наяв-шсть негативного взаемозв'язку мiж децентpалiзацiею та економiчним зростанням свiдчать результати емшрич-ного аналiзy А. Родpiгеса-Посе та Р. Езкури (A. Rodríguez-Pose, R. Ezcurra) [4]. Х. Девуд та Хенг-фу Зу (H. Davoodi, H. F. Zou) встановили, що децентpалiзацiя для краш iз емерджентною економкою мае переважно негативний ефект, а для розвинутих краш такий вплив е взагалi незначущим [5]. А. Юрясу, Л. Мyiнело-Галло, О. Рока-Сагалес (A. P. Kyriacou, L. Muinelo-Gallo, O. Roca-Sagalés) дшшли висновку, що ефектившсть заходiв фккально! децентpалiзацil щодо забезпечення pегiонального розвитку може бути досягнута за умови функцюнування яюсних фшансово-бюджетних шститупв, у протилеж-ному випадку насл^ками децентpалiзацil буде посилен-ня piвня економiчно! диференщаци мiж територ1ями [6].
Питання сутносп та фyнкцiонального призначен-ня податкового регулювання дослiджyвались у працях Ю. 1ванова [7; 8], В. Гланца [9]. Характер i ступшь вза-емоди iнститyтiв ринково! економiки та механiзмy фю-кального регулювання, яке здiйснюеться в 'инк межах, iз точки зору наслоив для вiдтвоpювальних пpоцесiв висвiтлено в дослцженш А. Крисоватого та Т. Кощука [10]. Досвiд pеалiзацil заходiв податкового регулювання мiжбюджетних вiдносин у крашах бвропейського Союзу пpоаналiзовано М. Каpлiним [11]. Незважаючи на важливкть проблематики модершзаци механiзмy податкового регулювання в контекст вдосконалення мiж-
бюджетних вiдносин i згладжування розбiжностей мiж-регiонального розвитку, даний аспект е недостатньо ви-свиленим i потребуе поглибленого наукового пошуку.
Метою статтi е розвиток теоретичних i методо-логiчних положень щодо формування та реалiзащ! захо-дiв податкового регулювання соцiально-економiчного розвитку адмiнiстративно-територiальних одиниць з урахуванням тенденцiй удосконалення мiжбюджетних вiдносин.
У XX столiттi вцбулося суттеве збкьшення роз-мiру держави в економщ, про що свцчить зростання показника частки видаткiв бюджету, цкьових фондiв соцiального страхування, державних пiдприемств у валовому внутрiшньому продукт^ у тому числi за рахунок практичного застосування постулайв кейнйансько! економiчно! доктрини. За сучасних умов актуалiзуються питання пошуку методiв та шституцш-них механiзмiв пiдвищення ефективностi використан-ня фiнансових ресурсiв. Одним iз напрямiв реалiзащ! наведеного виступае перерозподк повноважень у бю-джетнiй сферi мiж центральними органами державно! влади та мкцевого самоврядування, що воображено в програмах i стратегiях соцiально-економiчного розвитку багатьох кра'1н. Видатковi зобов'язання центрiв бю-джетно'1 вцповцальноси мають бути збалансованими iз дохцними повноваженнями. Укра!на ратифiкувала в 1997 р. бвропейську Хартiю мiсцевого самоврядування, взявши зобов'язання вдосконалювати систему мiж-бюджетних вiдносин з урахуванням базових принципiв децентралiзащ! та надання фшансово! автономи мкце-вим органам влади. Разом з тим, функщя формування бюджетно!-податково! полiтики закрiплена за вищим рiвнем iерархi! державного управлшня, а !! нижчi рiвнi мають доволi обмежений перелiк фiскальних шструмен-тiв у своему розпорядженнi.
Теоретична модель формування оптимально! кон-ф^ураци елементiв системи податкового регулювання в контекст мiжбюджетних вiдносин передбачае першим кроком визначення обсягу та структури видатюв мкце-вих бюджетiв. Другим - проектування пропорцш надходжень в1д податкiв, трансфертiв i управлшня кашталом у структурi дохiдно! частини бюджету для фшансування даних видатюв, яю б надавали стимули до економiчно-го розвитку територiально! громади та не зумовлювали диференцiацiю розмiрiв соцiальних стандартiв та якостi надаваних соцiальних послуг населенню в рiзних регю-нах кра!ни. У дшсност процес формування дохiдно! та видатково! частин мiсцевого бюджету проходить за встановленими процедурами на базi визначених норма-тивiв i алгоритму, причому вплив оргашв центрально! влади на стан бюджетних показниюв е доволi значимим, а повноваження щодо використання регуляторного ме-ханiзму податково! пол^ики органами мiсцевого самоврядування е недостатшми. Рiшення, якi ухвалюються зазначеними владними iнституцiями, не здiйснюють вцчутного впливу на динамiку фiскально! ефективност податкiв, якi зараховуються до мкцевих бюджетiв.
Ураховуючи вищевикладене, для посилення ко-ординаци заходiв бюджетного та податкового регулю-
вання слк оптимiзувати структуру видаткiв, яю фшан-суються iз мiсцевих бюджетш, та перелiк податкових надходжень, яю мобiлiзуються до дохiдно! частини вц-повiдних бюджетiв. Органи мiсцевого самоврядування повинш мати достатнiй обсяг фшансових ресурсiв для виконання власних i покладених на них бюджетних зобов'язань. У протилежному випадку можливим е за-стосування процесу об'еднання територiальних громад для полiпшення умов сталого розвитку територiй, бкьш ефективного використання бюджетних коштш та якостi суспкьних послуг.
У процесi формування системи податкового регу-лювання доцкьним е врахування сукупност принципiв, що забезпечить гармошзацш iнтересiв учасникiв податкових вцносин на рiзних щаблях iерархil бюджетно! системи. Серед найбкьш значимих варто видкити такi: + принцип прюритетност1 - мета, методи i зав-дання податкового регулювання мають забезпе-чувати збалансований соцiально-економiчний розвиток регюшв; + принцип досягнення сустльного компромку пе-редбачае врахування штересш учасникiв податкових взаемовiдносин i досягнення консенсусу з питань оподаткування; + принцип збалансованост1, який полягае в роз-подiлi повноважень мiж рiвнями владних ш-ституцiй щодо формування та реалiзацi! захо-дiв податкового регулювання; + принцип тституцшног визначеност1 - закрш-лення в законодавчих актах повноважень, прав, обов'язкiв та вцповцальносй учасникiв податкових вцносин; + принцип ефективност1 передбачае максимiза-цiю фiскально! значимостi податкiв за рахунок оптимiзащl витрат на адмшстрування та забез-печення його результативности + принцип науковог обфунтованост1 полягае в застосуванш концептуальних пiдходiв до ощ-нювання впливу податкових шструментш i ва-желiв на макроекономiчну динамiку та швести-цiйну актившсть суб'ектiв господарювання iз урахуванням лагового ефекту.
Заходи з податкового регулювання передбачають алгоритм визначення перелку загальнодержавних та мiсцевих податюв i зборiв, пропорцiй зараху-вання податкових надходжень мiж рiвнями бюджетно! системи, встановлення розмiру !х ставок, бази, пкьг та вiдповiдальностi за порушення податкового законо-давства. Ю. 1ванов зазначае, що податкове регулювання базуеться на свкомому, активному й цкеспрямовано-му використаннi iснуючо! незалежно вiд волi суб'ектiв управлiння регулювально! функци податкiв задля отри-мання певних соцiально-економiчних результатiв [7, с. 43]. Основш об'екти податкового регулювання охо-плюють економiчний цикл, секторальну, галузеву i ре-гiональну структури економки, умови нагромадження капiталу, зайняткть, грошовий обiг, конкурентне се-редовище, соцiальнi вiдносини, зовншньоекономк-нi зв'язки. Необхкним е пiдвищення функцiонально! адаптивност податкового регулювання до структурних
змш економiки, демографiчно! ситуаци та суспкьних прiоритетiв. Вважаемо за доцкьне розглянути потенщ-ал використання органами мкцевого самоврядування iнструментiв податкового регулювання. Сутшсть дано! категорй полягае в забезпеченш оптимальних спiв-вiдношень мiж складовими податково! архiтектонiки, що забезпечить достатнш фiскальний ресурс для досягнення економкно! рiвноваги та стiйкого розвитку адмiнiстративно-територiальноl одиницi за умов шсти-туцiйних перетворень.
Р. Масгрейв (Я. А. Musgrave) зазначав, що мiсцевi органи влади мають бути надкеш повноваженнями iз оподаткування найменш мобкьних видiв податково! бази, що сприятиме оптимiзацi! трансакцiйних витрат адмiнiстрування. З дано! позици найб!льш доц!льним на мкцевому рiвнi е справляння майнових податкiв, у тому числi на нерухомкть та землю. Важливою передумовою закршлення податкiв за органами мкцевого самоврядування е низька флуктуацш надходжень даних подат-кiв на рiзних стад1ях економiчного циклу та наявшсть потенцiалу до зб!льшення надходжень при стшкому економiчному зростаннi. Зазначений принцип обумов-лений тим, що використання шструменкв податкового регулювання для досягнення макроекономнно! стаб!ль-ностi е функщею центральних органiв виконавчо! влади. Своею чергою, податками з високим рiвнем стшкосй до циклiчних коливань виступають податки на майно та споживання [12].
Стабкьшсть розподку податкових надходжень мiж рiвнями бюджетно! системи мае забезпечу-вати зацiкавленiсть мкцевих владних iнституцiй у формуваннi передумов для збкьшення податкоспро-можностi територш. За мiжнародним стандартом ОЕСР класифкацш податкових надходжень за рiвнем !х контролю з боку оргашв мiсцевого самоврядування виглядае таким чином: а) база та ставки податюв установлюють-ся органами мкцевого самоврядування; б) податки, для яких органи мкцевого самоврядування мають повнова-ження регулювати виключно базу; в) регулювання здш-снюеться виключно ставок; в) податки, надходження вiд яких розпод!ляються мiж бюджетами рiзних рiвнiв; г) мiсцевi податки, ставки та база яких встановлюють-ся на центральному рiвнi. Ступiнь абсолютно! податково! децентралiзащl мiсцевих бюджетiв визначаеться як сшввкношення суми перших трьох складових дано! класифкаци до загально! суми податкових надходжень зведеного бюджету. Водночас показник частки податкових надходжень мкцевих бюджепв у загальному обсязi податкових надходжень зведеного бюджету характе-ризуе вкносний стан податково! децентралiзацi!. Не-зважаючи на тривалий процес становлення економкно! та шституцшно! баз мкцевого самоврядування, до теперiшнього моменту не вдалося вибудувати систему бюджетних вкносин, яка дозволила б надкити тери-торiальнi громади фiнансовими ресурсами, адекватни-ми видатковим зобов'язанням, про що свкчить рис. 1. Середне значення показника «абсолютно!» податково! децентралiзащl в Укра!нi у 2007-2016 рр. складае 5,00%, «вкносно!» - 24,81%.
Стан, %
35,00 -
30,00 -
25,00 -
20,00 -
15,00 -
10,00 -
5,00 -
0,00 --
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Ик
~ «абсолютна» децентралвацт
□ «вщносна» децентралвацт
Рис. 1. Стан податковоТ децентралiзацм в УкраТш у 2007-2016 рр.
Сл1д зауважити, що регулювання бази оподатку-вання на центральному рiвнi системи державного управлшня забезпечуе рiвнi умови для плат-никiв податюв у межах краши, водночас не враховуе певнi територiальнi особливостi. Регулювання подат-кових ставок гарантуе застосування единого шдходу до встановлення податкового навантаження, тому застосування граничних ставок для певних податюв е елемен-том урахування принципу едност при реалiзащí подат-ково! политики. Державний контроль за встановленням податкових пкьг здiйснюе контроверсiйний вплив на регюнальний розвиток: з одного боку, служить фактором зниження преференцш i стимулiв для економiчних агенпв, з iншого - превентивно запобпае посиленню диференщаци економiчного розриву. Управлшня подат-ковим потенцiалом здiйснюеться шляхом податкового прогнозування i планування, облжу платникiв подат-кiв, аналiтичноl роботи та податкового контролю, вза-емоди з платниками податкiв на вiдповiднiй територи. Вiд якостi адмiнiстрування податюв залежить обсяг !х надходжень до бюджету, тому дане питання е одним iз найбкьш актуальних у сферi оподаткування. Держава мае сприяти розбудовi податкового механiзму до нових методiв введення господарсько! дiяльностi, юлькост та стратифжаци платникiв податкiв. Важливим е ширше застосування iнструментiв стратепчного податкового ризик-менеджменту, що включае в себе стади ранжу-вання податкових ризикiв, видкення основних рiвнiв !х прояву - макро-, мезо- та мiкрорiвень, оцiнка часового горизонту ди та !х iмовiрностi. Наведенi заходи дадуть змогу уникнути помилок ушверсалiзащí методiв та iнструментiв управлшня та протиди даним ризикам, знизити часовi витрати щодо центифжаци податкових правопорушень.
Розподк податкiв за рiвнями бюджетно1 системи мае здiйснюватися з урахуванням шститущйно1 спро-
можностi органiв влади, аналiтичного iнструментарiю та iнформацiйного забезпечення щодо величини та особливостей коригування податково1 бази для певно-го податку. На сучасному еташ до мкцевих податкiв i зборiв взнесено податок на майно (включае податок на нерухоме майно, вiдмiнне вц земельно1 дкянки, тран-спортний податок, плату за землю), единий податок, ту-ристичний збiр, збiр за мкця паркування транспортних засобiв. Органи мкцево1 влади здатнi впливати на про-цес формування бази оподаткування податку на майно та доволi ефективно його адмшструвати. Зокрема це стосуеться дшльност з швентаризаци земельних дкя-нок та об'ектш нерухомостi, забезпечення економiчно обгрунтованого та виваженого зростання грошово1 вар-тостi земельних дкянок, упорядкування та гармошзаци баз даних, проведення роботи з платниками податкiв, у яких е заборгованiсть. У перспективi податок на майно мае суттевий потенщал у контекстi збкьшення обсяпв його реальних надходжень, що акумулюватиме додатко-вi фiнансовi ресурси для реалiзащl iнвестицiйних i сощ-альних проектш розвитку територiальноl громади.
Позитивним аспектом справляння податку на майно е його вцносна нейтральшсть впливу на процеси економiчного зростання. Водночас, з урахуванням зарубiжного досвiду, даний податок мае суттевий регулюючий потенцiал швестищйно1 актив-ностi економiчних агентiв, зокрема це стосуеться скла-дово! податку на нерухоме майно. Застосовуючи меха-нiзм пiльгового оподаткування для власниюв житлово1 нерухомостi при 'й придбанш у кредит та регулюючи ставку податку, здшснюеться вплив на перерозподк капiталу мiж видами економiчноl дiяльностi на користь операцiй з нерухомим майном, iнтенсифiкуеться швес-тицiйна дшльшсть у сферi будiвництва, що позитивно вцображаеться на показниковi економiчному розвитку.
Важливим е вдосконалення механiзму справлян-ня податку на нерухоме майно, замша бази опо-даткування iз загально! площi об'екта житлово! та нежитлово! нерухомостi на 'й ринкову варткть, що потребуе Грунтовних iнституцiйних змш у сферi визна-чення мехашзму оцiнки вартостi нерухомостi. Наразi ставка податку встановлюеться органами мкцевого са-моврядування залежно вiд мiсця розташування та типу нерухомостi, враховуючи !! граничний рiвень у розмiрi 1,5% вк мiнiмально! заробiтно! плати за 1 м2 бази опо-даткування. Видаеться доцкьним пiдвищити ступiнь прогресГ! при оподаткуваннi житлово! нерухомостi, а при внесенш змiн у законодавство щодо бази оподатку-вання застосовувати диференцшований пiдхiд до опо-даткування нерухомоск на основi критерiю !! вартостi, що сприятиме зниженню витрат на адмшктрування i дозволить за допомогою методiв оцiнки вартостi не-рухомостi встановлювати рiвень податкового наванта-ження. Визначення вартостi об'ектiв оподаткування для нежитлово! нерухомоск в частиш комерцiйних споруд слiд здiйснювати на основi капiтально! ринково! варто-ст житла або за обсягом накопичено! вартостi оренди для зазначених чи аналогкних примiщень, або на основi вартостi вiдтворення iдентичного об'екта нерухомоск iз застосуванням коригувального коефiцiента. Реалiзацiя зазначеного сприятиме збкьшенню надходжень до мк-цевих бюджетiв та подальшому поглибленню процесiв податково! децентралiзацi!.
Земельш ресурси надiленi характеристиками ста-бкьноск та високо! тривалостi iснування, вiзуальноl визначеностi, обов'язково! державно! реестращ!, у тому числГ з метою шформацшного забезпечення вкповк-них органiв при справлянш плати за землю та збкь-шення вартостi при стшкому економiчному зростаннi. У структурi надходжень плати за землю превалюе оренд-на плата за земельнi дГлянки державно! та комунально! власностi. Так, лише у 2016 р. даний показник становив 65,30%. Наразi актуальним завданням е розвиток аналь тичних методiв оцiнки величини податково! бази плати за землю, формування методологкних засад проведен-ня монiторингу !! стану як об'екта господарського ви-користання. Крiм того, важливим е посилення спiвпрацi фiскально! служби з органами мкцевого самоврядуван-ня шд час впорядкування земельних вiдносин.
Система податкового регулювання мае шструмен-ти впливу на стан дково! активноск малих суб'ектiв пiдприемництва на певнш територГ!, зокрема це прояв-ляеться шд час справляння единого податку до мкце-вого бюджету. Вкповкно, мiсцевi органи влади мають можливоск встановлювати фiксовану ставку податку для першо! та друго! груп платникк, якi застосовують спрощену систему оподаткування, облку та звiтностi.
З 1 скня 2015 р. було запроваджено акцизний по-даток iз реалiзованих суб'ектами господарювання роз-дрiбно! торгiвлi пiдакцизних товарiв, який зараховуеть-ся до мкцевих бюджетiв. Для пива, алкогольних напо!в, тютюнових виробiв установлено ставку податку на рГвш 5 вксотюв вiд вартостi даних товарк з урахуванням податку на додану варткть. Слiд зазначити, що до 1 скня 2017 р. дана норма дкла також при реалГзащ! пального.
Питома вага акцизного податку в податкових надхо-дженнях мкцевих бюджетк у 2015 р. становила 7,82%, у 2016 р. - 7,92%. Водночас функцюнування акцизного податку iз роздрiбного продажу шдакцизних товарiв суперечить вимогам ст. 2 Директиви Ради 2008/118/6С вiд 16.12.2008 р., зпдно з якою шдакцизш товари шдпа-дають пiд оподаткування в момент: а) !х виробництва; б) к iмпорту на територш 6С, а не на стадГ! '1х реалiзацi!. Крiм того, ускладняються процедури адмiнiстрування даного податку. Актуальним i можливим е трансформа-цк акцизного податку з роздрiбного продажу, що перед-бачае включення його ставки до основно! ставки акцизного податку, який сплачуеться безпосередньо в мкцях виробництва шдакцизних товарк або при !х перетиш митного кордону. У подальшому надходження мають розподкятися мiж мiсцевими бюджетами вiдповiдно до обсягк реалiзацi! пiдакцизних товарiв. Зазначене дозволить нкелювати розбiжностi в справлянш акцизного податку з практикою 6С, яю iснують на сучасному ета-пi, та спростити адмшктрування для бкьш як 80 тис. суб'ектк пiдприемництва.
Можливостi щодо посилення податково! автономГ! мiсцевих бюджетiв без збкьшення рiвня диференцiацi! розвитку адмiнiстративно-територiальних одиниць за рахунок передачi надходжень загальнодержавних по-даткiв або !х частини внаслiдок нерiвномiрностi розмi-щення податково! бази е доволi обмеженими. Зокрема це стосуеться податку на прибуток шдприемств з огляду на структуру його надходжень в розрiзi видк економк-но! дiяльностi та регюнк на територГ! кра!ни, що не до-зволяе зб1льшити частку наведеного податку, яка зара-ховуеться до мкцевих бюджетк.
Податок на доходи фГзичних осГ6, враховуючи вк-носну рГвномГрнГсть його розпод1лу по регюнах г доволГ високий яюсний рiвень прогнозування порГвняно з шшими прямими податками, залишаеться дГевим шструментом, який пГдвищуе збалансованГсть мГсцевих бюджетк Г нкелюе ефекти соцГального та економкного розриву. Разом з тим, певним недолком зарахування надходжень вк наведеного податку до мГсцевих бюджетк е перерахування податку за мкцем ро-боти фГзично! особи, хоча надання суспГльних послуг !й чи Гншим членам домогосподарства надаеться за мкцем проживання в шшш територГальнш одиницГ за рахунок коштк Гншого бюджету. Проте одним Гз базових прин-ципГв для функцюнування дшво! системи оподаткування е простота адмшктрування, тому трансформацк кнуючого механГзму справляння податку наразГ е не-доцГльною. Використання Гнструменту мГжбюджетних трансфертГв за рахунок мобГлГзацЦ коштк вк надхо-джень податку до державного бюджету е виправданим Г певним чином компенсуе розбГжнГсть мГж фактичним мкцем роботи фГзично! особи та наданням послуг за рахунок коштк мкцевого бюджету.
Можна констатувати, що експеримент стосовно спрямування суми перевиконання загального обся-гу щомГсячних шдикативних показникГв надходжень митних платежГв на реконструкцш та ремонт автомо-бГльних дорГг на вГдповГдних територГях засвГдчив свою
ефектившсть, що вiдобразилось на його пролонгацй та розширеннi сфери застосування для вск областей та столицi. Подальший розвиток контрольно! та мотива-цшно! функцй управлiння бюджетними вiдносинами надасть змогу збкьшити фiнансовий ресурс бюджейв адмiнiстративно-територiальних одиниць та сприятиме зростанню рiвня бюджетно! забезпеченостi населення.
ВИСНОВКИ
Податкове регулювання з метою забезпечення гармошзацй iнтересiв учасникiв податкових вцносин на рiзних щаблях iерархi! бюджетно! системи мае грун-туватися на принципах прiоритетностi, досягнення суспкьного компромку, збалансованостi, шституцш-но! визначеностi, ефективност та науково! обгрунтова-ностi. Органи мкцевого самоврядування повиннi мати достатнш обсяг фiнансових ресурсiв для виконання власних i покладених на них бюджетних зобов'язань. Розподк податкiв за рiвнями бюджетно! системи мае здшснюватися з урахуванням iнституцiйно! спромож-ност органiв влади, аналiтичного iнструментарiю та шформацшного забезпечення щодо величини й осо-бливостей коригування податково! бази для певного податку, а також забезпечувати защкавлешсть мкцевих владних шституцш у формуваннi передумов для збкь-шення податкоспроможностi територiй. Посилення функцюнально! ефективностi контрольно! та мотива-цшно! функцiй управлiння бюджетними вiдносинами надасть змогу збкьшити фiнансовий ресурс бюджейв адмiнiстративно-територiальних одиниць.
Важливим е вдосконалення механiзму справляння податку на нерухоме майно, замша бази оподаткування iз загально! площi об'екта житлово! та нежитлово! неру-хомостi на !! ринкову вартiсть. Доцкьно пiдвищити сту-пiнь прогресй при оподаткуваннi житлово! нерухомосй, а при внесеннi змш у законодавство щодо бази оподаткування застосувати диференцшований пiдхiд до оподаткування нерухомост на основi критерiю ii вартостi. Актуальним завданням е розвиток аналiтичних методiв оцшки величини податково! бази плати за землю, фор-мування методологiчних засад проведення мошторингу 'й стану як об'екта господарського використання. Ви-значено доцкьшсть трансформацй акцизного податку з роздрiбного продажу, що передбачае включення його ставки до основно! ставки акцизного податку, який сплачуеться безпосередньо в мкцях виробництва тд-акцизних товарiв або при !х перетиш митного кордону. У подальшому надходження мають розподкяеться мiж мiсцевими бюджетами вцповцно до обсягiв реалiзацi! шдакцизних товарiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Oates W. Fiscal decentralization and economic development. National Tax Journal. 1993. Vol. 46. No. 2. P. 237-243.
2. Gemmell N., Kneller R., Sanz I. Fiscal decentralization and economic growth: spending versus revenue decentralization. Economic Inquiry. 2013. Vol. 51. No. 4. P. 1915-1931.
3. Buser W. The impact of fiscal decentralization on economics performance in high-income OECD nations: an institutional approach. Public Choice. 2011. Vol. 149. No. 1. P. 31-48.
4. Rodriguez-Pose A., Ezcurra R. Is fiscal decentralization harmful for economic growth? Evidence from the OECD countries. Journal of Economic Geography. 2010. Vol. 11. No. 4. P. 619-643.
5. Davoodi H., Zou, H. F. Fiscal decentralization and economic growth: a cross-country study. Journal of Urban economics. 1998. Vol. 43. No. 2. P. 244-257.
6. Kyriacou A. P., Muinelo-Gallo L., Roca-Sagales O. Fiscal decentralization and regional disparities: the importance of good governance. Papers in Regional Science. 2015. Vol. 94. No. 1. P. 89-107.
7. 1ванов Ю. Б. Функцп податюв та податкове регулю-вання. Формування ринково! економки в УкраМ. 2009. № 19. С. 36-43.
8. Податкове регулювання со^ального розвитку: CBi-товий досвщ та тенденцп в Укра'Тш: монографiя/Ю. Б. 1ванов, О. М. Тищенко, О. В. Грачов та ш. Харюв: ФОП Александрова К. М.; ВД «1НЖЕК», 2012. 496 с.
9. Гланц В. Н. Сутшсть та елементи податкового регулювання. В'сникУкражькоТ академ'йбантськсИсправи. 2011. № 2. С. 92-96.
10. Крисоватий А. I., Кощук Т. В. 1нституцмне середови-ще фокального регулювання соцiально-економiчних процеав. Фманси Украми. 2011. № 9. С. 18-32.
11. Карлш М. I. Податкове регулювання мiжбюджетних вщносин в краТнах £С: досвщ для УкраТни. Економ'чний форум. 2014. №. 3. С. 254-260.
12. Musgrave R. A. The theory of public finance: a study in public economy. McGraw-Hill, 1959. 628 p.
REFERENCES
Buser, W. "The impact of fiscal decentralization on economics performance in high-income OECD nations: an institutional approach". Public Choice. Vol. 149, no. 1 (2011): 31-48.
Davoodi, H., and Zou, H. F. "Fiscal decentralization and economic growth: a cross-country study". Journal of Urban economics. Vol. 43, no. 2 (1998): 244-257.
Gemmell, N., Kneller, R., and Sanz, I. "Fiscal decentralization and economic growth: spending versus revenue decentralization". Economic Inquiry. Vol. 51, no. 4 (2013): 1915-1931.
Hlants, V. N. "Sutnist ta elementy podatkovoho rehuliuvan-nia" [The essence and elements of tax regulation]. Visnyk Ukrainskoi akademiibankivskoispravy, no. 2 (2011): 92-96.
Ivanov, Yu. B. "Funktsii podatkiv ta podatkove rehuliuvannia" [Tax functions and tax regulation]. Formuvannia rynkovoi ekono-miky v Ukraini, no. 19 (2009): 36-43.
Ivanov, Yu. B. et al. Podatkove rehuliuvannia sotsialnoho roz-vytku:svitovyidosvid ta tendentsii vUkraini [Tax regulation of social development: world experience and trends in Ukraine]. Kharkiv: FOP Aleksandrova K. M.; VD «INZhEK», 2012.
Kyriacou, A. P., Muinelo-Gallo, L., and Roca-Sagales, O. "Fiscal decentralization and regional disparities: the importance of good governance". Papers in Regional Science. Vol. 94, no. 1 (2015): 89-107.
Krysovatyi, A. I., and Koshchuk, T. V. "Instytutsiine seredovy-shche fiskalnoho rehuliuvannia sotsialno-ekonomichnykh protse-siv" [Institutional environment of fiscal regulation of socio-economic processes]. Finansy Ukrainy, no. 9 (2011): 18-32.
Karlin, M. I. "Podatkove rehuliuvannia mizhbiudzhetnykh vidnosyn v krainakh YeS: dosvid dlia Ukrainy" [Tax regulation of intergovernmental fiscal relations in EU countries: experience for Ukraine]. Ekonomichnyi forum (2014): 3-254.
Musgrave, R. A. The theory of public finance: a study in public economy. McGraw-Hill, 1959.
Oates, W. "Fiscal decentralization and economic development". National Tax Journal. Vol. 46, no. 2 (1993): 237-243.
Rodriguez-Pose, A., and Ezcurra, R. "Is fiscal decentralization harmful for economic growth? Evidence from the OECD countries". Journal of Economic Geography. Vol. 11, no. 4 (2010): 619-643.
