CC BY
10
УДК 336.145.1:332.1(477)
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я ЯК ОСНОВА РОЗБУДОВИ РЕГ1ОН1В ТА П1ДВИЩЕННЯ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОР1Й
© 2016 КУЛЬЧИЦЬКИЙ м. I., ЗАВРОЦЬКА О. В.
УДК 336.145.1:332.1(477)
Кульчицький М. I., Заброцька О. В. Децентралiзацiя як основа розбудови регюшв та пiдвищення фiнансового
забезпечення територiй
Мета cmammi полягае в досл/дженн/ децентрал/заци (фтансово!, пол/тично/, адм/н/стративноi) як передумови покращення ф/нансового забезпечення територ/й та основи розбудови регюшв. Отриман висновки засв/дчують, що розбудова рег/ону та ф'шансове забезпечення розвитку територ/й залежатимуть в/д: виявлення й реал/заци прихованого та недооц/неного потенц/алу розвитку кожного регюну; розвитку проект/в /нфраструктури рег/ону; сучасно: бази рег/онального планування; рег/ональних стратег/й розвитку рег/он/в, як/ в/дпов/датимуть Державн/й стратеги рег/онального розвитку на пер/од до 2020 року; забезпечення ефективноi взаемод/i м/ж державними органами, органами мсцевого самовря-дування, приватними суб'ектами господарювання та /нститутами громадянського сусп/льства; п/двищення р/вня п/дприемницькоi н/ц/ативи, ви-користання можливостей б/знесу для розвитку територш, п/двищення р/вня /нвестицшноi привабливост/ для реал/заци /нвестицшних проект/в; п/двищення активност/ громадян; прямих м/жбюджетних в/дносин з Державним бюджетом; можливостей самост/йного регулювання органами мсцевого самоврядування ставок мщевих податк/в, а також надання п/льг з :х сплати; розвитку державно-приватного партнерства. Ключов'! слова: децентрал/зац/я, конкурентн/ рег/они, м/жбюджетн/ в/дносини, ф/нансове забезпечення територш, ф/нансове територ/альне вир/внювання. Рис.: 2. Вбл.: 13.
Кульчицький Мирослав 1ванович - кандидат економ/чних наук, доцент, професор кафедри ф/нанав, грошового об/гу / кредиту, Льв/вський нацо-нальний ун/верситет /м. i. Франка (вул. Ун/верситетська, 1, Льв/в, 79000, Украна) E-mail: [email protected]
Заброцька Олена Васил'юна - кандидат економ/чних наук, викладач кафедри економ/чноiпол/тики та економ/ки прац/, Льв/вський рег/ональний н-ститут державного управл/ння Нац/ональноiакадем/i державного управл/ння при Президентов/ Укра/ни (вул. Сухомлинського, 16, Льв/в-Брюхович/, 79491, Украша)
E-mail: [email protected]
УДК 336.145.1:332.1(477) Кульчицкий М. И., Заброцкая Е. В. Децентрализация как основа развития регионов и повышения финансового обеспечения территорий
Цель статьи заключается в исследовании децентрализации (финансовой, политической, административной) как предпосылки улучшения финансового обеспечения территорий и основы развития регионов. Полученные выводы свидетельствуют, что развитие региона и финансовое обеспечение развития территорий будет зависеть от: выявления и реализации скрытого и недооцененного потенциала развития каждого региона; развития проектов инфраструктуры региона; современной базы регионального планирования; региональных стратегий развития регионов, которые будут отвечать Государственной стратегии регионального развития на период до 2020 года; обеспечения эффективного взаимодействия между государственными органами, органами местного самоуправления, частными субъектами хозяйствования и институтами гражданского общества; повышения уровня предпринимательской инициативы, использования возможностей бизнеса для развития территорий, повышения уровня инвестиционной привлекательности для реализации инвестиционных проектов; повышения активности граждан; прямых межбюджетных отношений с Государственным бюджетом; возможностей самостоятельного регулирования органами местного самоуправления ставок местных налогов, а также предоставления льгот по их уплате; развития государственно-частного партнерства. Ключевые слова: децентрализация, конкурентные регионы, межбюджетные отношения, финансовое обеспечение территорий, финансовое территориальное выравнивание. Рис.: 2. Библ.: 13.
Кульчицкий Мирослав Иванович - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры финансов, денежного обращения и кредита, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: [email protected]
Заброцкая Елена Васильевна - кандидат экономических наук, преподаватель кафедры экономической политики и экономики труда, Львовский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины (ул.Сухомлинского, 16, Львов-Брюховичи, 79491, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.145.1:332.1(477) Kulchytskyy M. I., Zabrotska O. V. Decentralization as a Basis for Development of Regions and Improving the Financial Security of Territories
The article is aimed at studying decentralization (financial, political, administrative) as a prerequisite for improving the financial security of territories and the basis for the development of regions. The findings indicate that the region's development and financial support for the development of territories will depend on: identification and realization of the hidden and underestimated development potential of each region; development of infrastructure projects in the region; a contemporary framework for regional planning; regional development strategies for developing regions that will meet the State strategy for regional development for the period until 2020; ensuring effective interaction between the State bodies, local self-government bodies, private economic entities and institutions of civil society; raising the level of entrepreneurial initiative, use of business opportunities for territorial development, improving the investment attractiveness for implementing investment projects; increasing the activity of citizens; direct inter-budget relations with the State budget; opportunities for independent regulation of the local tax rates by the bodies of local self-government, as well as providing benefits for their payment; development of the public-private partnership. Keywords: decentralization, competitive regions, inter-budgetary relations, financial support for territories, territorial alignment. Fig.: 2. Bibl.: 13.
Kulchytskyy Myroslav I. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Finance, Money Turnover and Credit, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: [email protected]
Zabrotska Olena V. - PhD (Economics), Lecturer of the Department of Economic Policy and Labour Economics, Lviv Regional Institute of Public Administration of National Academy of Public Administration under the Office of the President of Ukraine (16 Sukhomlynskoho Str., Lviv-Bryukhovychi, 79491, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Прюритет фшансового територiального вирiв-нювання в УкраМ до 2015 р. належав бюджетному збалансуванню, увагу концентрували на досягненш короткострокових цкей фшансово! полiти-ки держави. За останш роки негативний вплив системи мiжбюджетних вiдносин на виконання мiсцевих бюдже-тiв i соцiально-економiчнi процеси регюшв в УкраМ посилювався шляхом зростання сукупних фiнансових ресурсiв, якi розподкялися на державному рiвнi.
Питанням теоретико-методолопчних передумов розвитку мiжбюджетних вiдносин присвячено чимало праць вiтчизняних i закордонних економiстiв, при цьо-му !хня актуальнiсть в сучасних умовах реформування мюцевого самоврядування та територiальноí оргашзаци влади в УкраМ ткьки зростае.
Вагомий внесок, зокрема в теори бюджетного федералiзму та фюкально! децентрал1зацГ1, належить доробку таких вiдомих зарубiжних вчених, як: Дж. Бо-екс [10], Б. Р. Вейнгаст [13], Б. Дафлен [11], Ч. К. Шарма [12] та шших. Серед в^чизняних дослцниюв питань фшансового забезпечення розвитку територш, мiжбю-джетних вцносин i фiнансового територiального вирiв-нювання варто назвати такi iмена, як: Ю. I. Ганущак [6], В. Г. Дем'янишин [4], О. П. Кириленко [4], О. П. Крайник [8], А. Ф. Ткачук [9], С. I. Юрш [4] та шших. Науковщ вивчають зарубiжний досвц, шукають ефективнi моделi системи мiжбюджетних вiдносин, державно! фшансово! регюнально! полiтики з метою 1х застосування для економiчного розвитку нашо'1 держави. Проте недостат-ньо дослiдженим питанням зазначено'1 проблематики залишаеться обгрунтування децентралiзацil як основи розбудови конкурентних регюшв та шдвищення фшан-сового забезпечення територш для побудови сучасно! моделi мiжбюджетних вiдносин.
Мiжбюджетнi вiдносини - система економiчних вiдносин, якi в процей визначення алгоритму пере-розподку доходiв i видаткiв мiж окремими рiвнями та ланками бюджетно! системи та дотримання прав, обов'язюв i вiдповiдальностi органiв влади за оргашза-цiю бюджетного процесу забезпечують збалансування кожного виду бюджету i соцiально-економiчний розви-ток адмiнiстративно-територiальних одиниць.
Реформи в галузi фюкально! децентралiзацil повин-нi вiдбуватися синхронно з децентралiзацiею полiтичноl та адмМстративно! сфер (рис. 1).
Тобто, вигоди в1д фюкально! децентралiзацil не будуть реалiзованi, якщо краша рухатиметься в напрямi шдвищення ступеня фшансово! децентралiзацil без од-ночасно! децентралiзацil полiтичноl та адмМстратив-но!. Водночас, полiтичну та адмМстративну децентраль зацiю в сучасних умовах все частше визнають важливи-ми обмеженнями потенщального успиу реформ у галузi фюкально! децентралiзацil. Це пояснюеться тим, що на практицi реалiзацiя полiтичноl та адмМстративно! де-централiзацil може виявитися складнiшим завданням, шж власне фшансово!.
В УкраМ, незважаючи на низку ухвалених норма-тивно-правових акпв зi сприяння розвитку еко-номiчного простору регiонiв, не нiвелюються висою регiональнi диспропорци. Основною причиною зазначеного явища, на нашу думку, була декларатив-нiсть зазначених рiшень та вцсутшсть обгрунтованого механiзму !х реалiзацil.
Якщо функцiя фiнансового вирiвнювання територш переважае та суперечить стимулюючш функци, ви-никае необхiднiсть коригування тако! системи мiжбю-джетних вцносин. Цим можна й пояснити замшу системи збалансування доходiв i видаткiв мiсцевих бюджетiв в УкраМ принципово новою системою вирiвнювання податкоспроможност територiй та запровадження: + базовой дотаци - для шдвищення фюкально! спроможност мiсцевих бюджетiв (статтi 98, 99 Бюджетного кодексу Украши) + реверсноИ дотаци - для вирiвнювання фюкаль-но! податкоспроможностi територiй (стати 98, 99 Бюджетного кодексу Украши). Сьогодш законодавчо визначено мехашзм роз-рахунку запроваджених базово! та реверсно! дотацiй. Механiзм перерахування: дотацю перераховуватиме Державне казначейство щодекадно вiдповiдно до помь сячного розпису Державного бюджету. Тепер обсяги цих дотацiй можуть бути визначеш мiсцевими органами влади самостшно, осюльки в основi !х розрахунку е показ-ники офщшно! казначейсько! звiтностi за минулий рк.
Рис. 1. Критерп терт^альноТ децентралiзацii' Джерело: складено авторами на основi [10-13].
О ш сс:
<
т 2
со
□с <
X
<
о
ш
Показник частки мксцевих бюджейв у Зведеному бюджет Укра!ни е свiдченням участ мiсцевого само-врядування у виршенш проблем просторового розви-тку держави. Нестача доходiв мiсцевих бюджетiв в умо-вах зростання видаткових повноважень призводила до виникнення трансфертно! залежност мiсцевих бюдже-т1в. Зростання частки державних трансфертiв у доходах мкцевих бюджетiв свiдчить про значну залежшсть мк-цевих бюджетiв вiд державного та недостатшсть обсягу власних i закрiплених доходiв для виконання самовряд-них i делегованих повноважень.
У 2014 р. напрацьовано та у 2015 р. впроваджено змши до Бюджетного кодексу з питань бюджетно! де-централiзацi!, змiни до Податкового кодексу. Скорочено (трансформовано) ккьюсть податюв в Укра!нi з 22 до 11: 7 загальнодержавних податкiв (податок на прибуток шдприемств, податок на доходи фiзичних осiб, податок на додану варткть, акцизний податок, еколопчний податок, рентна плата, мито) i 4 мiсцевi податки та збори (податок на майно, единий податок, збiр за мкця для паркування, туристичний збiр).
Вiд 2015 р. скьсью, селищнi, мiськi ради набули повну самостшшсть та вцповцальшсть за формування доходiв за рахунок земельного податку. Однак прийнят-тя таких змш в останнi дш 2014 р. [6; 7] дало змогу органам мксцевого самоврядування сповна скористатися вйма перевагами таких нововведень не одразу, а лише з 2016 р.
Про самостшшсть мксцевих бюджейв доречно буде говорити тодъ коли територiальнi грома-ди отримають джерела власних доходiв, яю будуть адекватними тому спектру повноважень, що на них покладенi. Переважання делегованих повноважень у структур функцiй мiсцевого самоврядування, центра-лiзоване регулювання ставок заробкно! плати, обсягу зайнятостi та матерiальних витрат бюджетних установ, якi фшансуються коштами мiсцевих бюджетiв, супере-чать принципу автономи мiсцевих бюджетiв.
Мксцевому самоврядуванню повиннi бути переда-ш прилеглi до вiдповiдних населених пункпв землi (iз внесенням змiн до Земельного кодексу), що забезпечить виконання принципу повсюдност мiсцевого самоврядування на всш територи держави. Такий шдхц реаль зуеться в проведенш адмiнiстративно-територiально! реформи в Укра!нi.
Податок на нерухоме майно i далi потребуе вирi-шення низки проблемних питань: уточнити об'ект опо-даткування, методичнi шдходи до оцiнки бази оподат-кування, обгрунтувати вибiр ставок, принципи надан-ня пiльг (вiдповiдно до типу нерухомост та/або типу платника), передбачити наслцки його впровадження, провести роз'яснювальну роботу, iнвентаризацiю неру-хомостi тощо.
Будь-яка спроба закрити чи перепрофкювати заклад соцiально! iнфраструктури автоматично спричиня-ла зменшення обсягу трансферов вирiвнювання, тому це стимулювало територiальнi громади до утримання економiчно недоцкьних об'ектiв. Щоб компенсувати недостатнiсть кошив вiд фiнансового вирiвнювання для
гарантованих державою публiчних послуг, органи мкце-вого самоврядування могли використовувати власш ре-сурси, що було особливо негативним явищем. Адже це пряме свiдчення недостатностi обсягу капггаловкладень на мiсцевому рiвнi, зокрема на проекти з покращення шфраструктури людського розвитку (ремонт, утримання та забезпечення лжами фельдшерсько-акушерських пункпв i лiкарень; ремонт i утримання дитсадюв, шкк, клубiв, бiблiотек).
Прюритет полiтики фiнансового вирiвнювання в УкраМ до кiнця 2014 р. належав бюджетному збалансуванню, проте реальна децентралiзацiя не сумiсна з абсолютним фшансовим вирiвнюванням. Тому, вiдповiдно до Бюджетного Кодексу Укра!ни, з 1 йч-ня 2015 р. при реалiзацi! вирiвнювання враховують зна-чення шдексу податкоспроможностi вiдповiдного об-ласного бюджету, бюджету мкста обласного значення, районного бюджету, бюджету об'еднаних територiаль-них громад. Така система вирiвнювання повинна сприя-ти зацiкавленостi мiсцевих оргашв влади у залученнi додаткових надходжень та розширенш наявно! бази оподаткування. Вцповцно, вирiвнювання вiдбуваеть-ся лише за двома загальнодержавними податками: по-датком на прибуток шдприемств приватного сектора економжи та податком на доходи фiзичних ойб для бю-джетiв мкт, районiв та обласних бюджетiв. Решта пла-тежiв у повному обсязi залишаються в розпорядженнi мiсцевих оргашв влади. Нова формула вирiвнювання вже передбачае стимули для мкцевих оргашв влади. Адмiнiстративно-територiальнi одиницi, де податко-спроможнiсть менша, нiж 90 %, отримають базову до-тацiю в обсязi 80 % рiзницi ще! межi. А в тих, у кого цей шдекс податкоспроможностi вищий 110 %, передавати-муть у фонд вирiвнювання половину засобiв переви-щення. Якщо ж податкоспроможнiсть у межах вц 90 % до 110 %, вирiвнювання не проводиться. Таке вирiвню-вання стосуеться областей, мкт обласного значення, районiв. Важливим е той аспект, що розрахунки прово-дяться за фактом виконання бюджету в минулому рощ. Тому до початку бюджетного перюду мiсцевi ради вже розрахують свш трансферт, який дозволяе !м приймати мксцевий бюджет незалежно вiд державного, а це додае бюджетно! самостшносп мкцевим бюджетам. Надхо-дження, якi шдлягають формулi вирiвнювання для бю-джепв мiст обласного значення, районних бюджепв, становлять 60 % податку вц доходiв фiзичних осiб, а для обласних бюджейв - це 10 % вц податку на прибуток та 15 % вц податку на доходи фiзичних осiб.
Передбачено формування единого кошика дохо-дiв загального фонду мiсцевих бюджетiв (без подку на I та II кошики) та розширення джерел його формування завдяки [1]:
+ переданню доходiв з Державного бюджету (100 % плати за надання адмшстративних послуг, 100 % державного мита, 10% податку на прибуток шдприемств приватного сектора економши); + запровадженню акцизного податку з реалiзацi! суб'ектами господарювання роздрiбно! торгiв-лi пiдакцизних товарiв (пиво, алкогольнi напо!,
тютюновi вироби, нафтопродукти) за ставкою 5 вцсотив вартост реалiзованого товару; + розширенню бази оподаткування податку на нерухомiсть шляхом включення до оподаткування цим податком комерцшного (нежитло-вого) майна та автомобiлiв з великим об'емом двигуна;
+ збкьшенню нормативу зарахування до мкцевих бюджетiв еколопчного податку з 35 % до 80 %. Щодо акцизного податку з регшзаци суб'ектами господарювання роздрiбноí торгiвлi нафтопродуктiв як джерела надходжень мiсцевих бюджетiв, заправки роз-мщеш нерiвномiрно. Цю проблему буде усунуто в про-цесi aдмiнiстрaтивно-територiaльноí реформи, бо тери-тори прогнозних громад будуть приблизно однаковими за площею, i на них точно будуть заправки [6].
Уновш системi мiжбюджетних вiдносин, впрова-дженiй з 1 ачня 2015 р., бюджетну самостшшсть мiсцевих бюджетiв вiдображають такi положення Бюджетного кодексу [1]:
+ самостiйне формування мiсцевих бюджетiв на основi закрiплених стабкьних доходних джерел i видаткових повноважень та основних параме-трiв, визначених у проектi Державного бюджету, поданому Урядом до Парламенту до 15 вересня року, що передуе плановому (стаття 75); + незалежне вiд термiнiв прийняття Державного бюджету формування та затвердження мкце-вих бюджетiв - до 25 грудня року, що передуе плановому (стаття 77); + спрощення процедури надання мiсцевих гарантий та здшснення мiсцевих запозичень вiд мш-народних фiнансових органiзацiй шляхом запро-вадження принципу «мовчазно'1 згоди» при пого-дженi таких операций з Мшфшом (стаття 74); + надано право здшснювати мiсцевi зовнiшнi запозичення усiм мiстам обласного значення (стаття 16);
+ надання права самостiйного вибору установи (в органах Казначейства чи установах банив) з обслуговування коштш бюджету розвитку мксцевих бюджейв та власних надходжень бю-джетних установ (стаття 78); + самостшне регулювання ставок податкiв на не-рухомiсть та землю та надання пкьг по !х сплатi.
Також розгортання реформи системи мiжбюджет-них вiдносин з початку 2015 р. iз статусу делегованих повноважень вивело ва тi видaтковi повноваження, що не мають винятково «державного» компонента: культура, спорт, управлшня, дошккьна та позашюльна освiтa. Се-редню освггу, всi три рiвнi охорони здоров'я, подготовку робiтничих кaдрiв виокремлено в окрему кaтегорiю, де трансферти з державного бюджету розраховуватимуться за вже напрацьованою схемою. Визначено мехашзм роз-рахунку обсягу субвенцш (осштньо!, медично'1 субвен-цiй, субвенци на пiдготовку робiтничих кaдрiв - на шд-стaвi державних соцiaльних стандарпв i нормaтивiв), якi встaновленi законом та шшими нормативно-правовими актами (стаття 94 Бюджетного кодексу Украши). Щ
трансферти Мiнiстерство фiнaнсiв надаватиме у формi субвенцiй (рис. 2), чим звужуе маневрешсть використан-ня такого ресурсу органами мкцевого самоврядування. Мшстерство освiти i науки Укра'1ни та Мшстерство охорони здоров'я Укра'1ни зобов'язаш розробити галу-зевi стандарти надання таких послуг, i форма субвенцш вцповцальними за стан у гaлузi робить вiдповiднi цен-трaльнi мшстерства, а не органи мкщево1 влади. Щодо сощального захисту, то в;д оргaнiв мiсцевого самоврядування функцш забрана в держаний бюджет i фшансува-тиметься через територiaльнi органи Мшстерства пращ та сощально! полижи Украши.
У 2009-2014 рр. поглиблюеться рiвень финансово! незaбезпеченостi делегованих державою повноважень, тобто уряд не виконував свого конституцшного обов'язку фшансування повноважень держави, делегованих мкцевому самоврядуванню. Була невiдповiднiсть мiж завданнями, поставленими органам мiсцевого самоврядування, та ресурсами, передбаченими для !х вико-нання. Щороку такий дефiцит, хоча й несповна, погашав-ся нaприкiнцi року субвенцiями з державного бюджету мкцевим бюджетам. У таких умовах для стабкьного виконання делегованих повноважень органи мксцевого самоврядування щороку змушеш були вiдволiкaти все бкьше доходiв вiд реaлiзaцil власних повноважень.
Неяюсне бюджетне планування на центральному рiвнi призводило до формування дефщиту мк-цевих бюджетiв та попршувало якiсть публiч-них послуг, що надавались органами мiсцевого самоврядування. Наслцками зростання ваги обсягу власних доходiв мiсцевих бюджетiв, спрямованих на забезпечен-ня делегованих повноважень у 2009-2014 рр. стали не-дофшансування та занепад житлово-комунально'1 сфе-ри, мiсцевого транспорту, вiдсутнiсть спроможност ре-aлiзaцil необхiдних програм мкцевого розвитку та по-кращення якост публiчних послуг.
Водночас цим попршуеться економiчнa структура видaткiв мiсцевих бюджейв. Мiсцевi бюджети насампе-ред забезпечують виплату заробино! плати прaцiвникaм бюджетних установ, оплату енергоносив, пкьг i субсидiй населенню - виконують здебкьшого функци «сощаль-ного гаманця». У загальному обсязi видaткiв бiльшостi мкцевих бюджетiв частка видaткiв, що припадае на за-хищенi стaттi, у середньому становить 80-85 %.
Фккальне значення мкцевих подaткiв та зборiв (незважаючи на те, що вже деккька рокiв поспкь спо-стертаемо збкьшення частки таких податкових надходжень вц 1,0 % до 8 %) у доходах мкцевих бюджетш зали-шаеться незначним (основним чинником зростання пи-томо! ваги мкцевих подaткiв i зборiв стали надходження вiд единого податку, включеного до !х складу з 2011 р. внасл;док прийняття Податкового кодексу; единий по-даток е найвагомшим серед мкцевих подaткiв i зборiв). I це при тому, що мiсцевi податки та збори становлять значну частку доходiв оргашв мiсцевого самоврядування в крашах 6С, зокрема у Великобритани - 37 %, у Ш-меччинi - 46 %, у Франци - 67 % [5, с. 2-6].
Використання значного резерву зростання надхо-джень до мкцевих бюджетш внaслiдок детшшаци еко-
Н0В1 ВИДИ М1ЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТ1В
Бюджети мкт обласного значения, районт
Базова дотацт
0
Бюджети об'вднаних територ1альних громад
0
0
0св1тня субвенцт
0
0
0
0
Субвенцт на глдготовку робп"ничих кадрт
0
0
0 0 0 0
Медична субвенцт
Субвенцт на забезгечення медичних заходт окремих державних грограм 00
Реверсна дотацт з мкцевих бюджет^ державному бюджету 0 0 0
I
► Довгостроков1 горядки використання коштв го субвенцтх.
► Кошти осв1тньоТ, медично!" субвенцш та субвенцш на шдготовку роб1тничих кадр1в можуть сгрямовуватися на реал1зац1ю заход1в з оптим1зацм мереж1 вщговщних закладт.
► Залишки кошлв субвенцш збер1гаються на рахунках мкцевих бюджетт \ використовуються
у настугному бюджетно му герюд1 з урахуванням цшьового призначення субвенцп та на оновлення матер1ально-технтноТ бази вщговщних закладт
Рис. 2. Новi види мiжбюджетних трансферов з 1 сiчня 2015 р. [7]
номiки, легалiзащí заробiтних плат сповкьнюеться ре-альними повноваженнями з мобшзаци таких ресурсiв, адже таю завдання насамперед повинна виконувати держава, яюсно змшюючи структуру економiки та за-пускаючи важелi 'й зростання.
З 1 йчня 2015 р. спрощено процедури надання мiсцевих гарантш та здiйснення мiсцевих запозичень вц мiжнародних фiнансових органiзацiй шляхом запро-вадження принципу «мовчазно'1 згоди» при погодженш таких операцiй з Мшфшом (стаття 74 Бюджетного кодексу Украши) [1]. Тобто, проект взяття тако'1 позики ви-силаеться Мшфшу, i якщо впродовж визначеного часу (мюяця) вiдповiдь не надiйшла, вважаеться погодже-ним. Водночас, розширено коло суб'екпв, яким надано право здшснювати мiсцевi зовнiшнi запозичення - таке право мають усi мiста обласного значення (стаття 16 Бюджетного кодексу Украши) [1]. В1дпов1дно, таке право отримають вй громади, що вiдповiдатимуть вимогам законодавства з формування спроможних територiаль-них громад.
В УкраМ, в1дпов1дно до бюджетного законодавства, з 2012 р. функцюнуе Державний фонд регюналь-ного розвитку, який займаеться фшансовим забезпечен-
ням регiонального розвитку. Однак формування його ресурйв з часу впровадження ^ аж до 2015 р.) не вцпо-вцало вимогам, прописаним у Бюджетному кодекс!
Фiнансове забезпечення регiонального розвитку на перюд до 2020 р. передбачене в Державнш стратег!' регiонального розвитку на перюд до 2020 року для реалшацп на усiй територи Укра'1ни за-вдяки [3]:
+ державному фонду регiонального розвитку. Вц-повiдно до законодавства щорiчний обсяг державного фонду регюнального розвитку в державному бюджет становитиме не менш як 1 % доходiв загального фонду. Орiентовна сума становить близько 3 млрд грн щороку. Кошти державного фонду регюнального розвитку спрямовуються на здшснення заходiв щодо ре-алiзацil Стратеги та регюнальних стратегiй розвитку, виконання державних цкьових програм регiонального розвитку, державних програм транскордонного спшробггництва, угод щодо регюнального розвитку та програм подолання депресивност окремих територiй;
+ коштам галузевих (мiжгaлузевих) державних щ-льових програм i бюджетних програм центральных оргaнiв виконавчо! влади, що спрямовують-ся на розвиток в;дповцно! сфери у регiонaх; + субвенцiям, iншим трансфертам з державного
бюджету мюцевим бюджетам; + коштам мюцевих бюджетiв; + коштам техшчно1 допомоги 6С, iнших мiжнa-родних донорiв, мiжнaродних фiнaнсових орга-шзацш;
+ коштам iнвесторiв, власних кошпв пiдприемств.
Експерт з децентрaлiзaцil та розвитку територш А. Ткачук наголошуе, що «об'еднaнi територiaльнi гро-мади сьогодш вступають в новий етап свого життя. Вони отримали повноваження, ресурси влaснi та ресур-си зовшшш. Вони е вiдповiдaльними перед сво!ми меш-канцями за формування комфортного та безпечного середовища проживання. Для цього потрiбен розвиток, розвиток прогнозований та вмотивований. Потрiбне планування розвитку та планування простору» [9].
Вступив у дш Закон Укра!ни «Про засади державно: регюнально! полпшки» [2], що будуе нову систему регюнального розвитку завдяки змiнi парадигми регюнально! полiтики, яка враховуе позитивний свиовий досвiд. Закон передбачений Порядком денним асощаци Укра!на - 6С та законодавчою основою реaлiзaцi! ново! державно! регюнально! полiтики.
ВИСНОВКИ
Отже, розбудова конкурентного регюну, вцповц-но до ново! парадигми в регюнальнш полiтицi, вцбува-еться шляхом залучення вси суб'ектiв розвитку та ви-користання потенцiaлу ключових aктивiв регiону. Тому для пiдвищення фшансового забезпечення розвитку територiй, збкьшення частки залучення ресурсiв у су-часних умовах необхiдними е:
+ виявлення i реaлiзaцiя прихованого та недоощ-неного потенцiaлу розвитку кожного регюну, району, об'еднано! територiaльно! громади (по-шук проектiв та результaтiв для реaлiзaцi! тако! мети). Кожен регюн повинен мати можливiсть профiнaнсувaти, виявити та реaлiзувaти цей прихований i недооцiнений потенцiaл; + розвиток проекпв «твердо!» (всi основнi мате-рiaльнi активи, якi складають економiку. Це, на-приклад, транспортна iнфрaструктурa - дороги, зaлiзницi, порти, аеропорти; промисловi та комерцiйнi будiвлi; системи водопостачання та водовiдведення; системи енергетики та зв'язку) та «м'яко!» шфраструктури регiону (доступ на-селення до освiти та навчання, iнфрaструктури, пов'язано! з якiстю життя - парив, зaклaдiв для проведення дозвкля, бiблiотек, житла, бiзнес-пiдтримки, фiнaнсових послуг тощо) - (креативна економжа); + сучасна база регiонaльного планування для того, щоб отримати фшансування вц держави на конкретнi проекти. Змша пiдходу до мошто-рингу та оцшки впливу: монiторинг не загаль-них статистичних покaзникiв, а впровадження
проекпв. Не лише один шдикатор, який пра-цюе i використовуеться - piBeHb освоення бюджетних кошпв, а кiлькiсть створених робочих мiсць, кiлькiсть залучених швестицш, кiлькiсть навчених з певних питань людей та багато ш-ших конкретних результатiв реалiзацiï кон-кретних проектiв; f регiональнi стратеги розвитку регюшв мають вiдповiдати Державнiй стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року. Без тако! регюнально! стратег^ та плану заходiв з ïï реалiзацiï регiони не зможуть отримати фшансування з Державного фонду регюнального розвитку; f забезпечення ефективно! взаемоди мiж дер-жавними органами, органами мюцевого самоврядування, приватними суб'ектами господа-рювання та шститутами громадянського су-спкьства вдосконалення механiзму залучення i використання мiжнародноï технiчноï допомоги та фiнансових ресурав мiжнародних фшансо-вих органiзацiй для шдтримки регiонального розвитку для забезпечення успшно! реалiзацiï проектiв, спрямованих на розвиток регюнально! iнфраструктури, шдвищення якостi життя населення, покращення стану навколишнього природного середовища; f пiдвищення рiвня пiдприемницькоï iнiцiативи, використання можливостей бiзнесу для розвитку територiй, шдвищення рiвня iнвестицiйноï привабливостi для реалiзацiï iнвестицiйних проектiв. На iнвестицiйну привабливють регю-нiв (сприятливе законодавство, державна та мюцева пiдтримка, iнвестицiйна актившсть, очь кування iнвесторiв, ефективнiсть дючих проек-тiв) впливае iснуючий швестицшний потенцiал (природно-ресурсний, трудовий, виробничий, iнституцiйний, шфраструктурний торпвель-ний, споживчий, туристично-рекреацшний); f пiдвищення активност громадян. Малi та се-редш громади мають набагато менше ресурав, нiж великi та укрупненi. Тому зростае значення можливост виконання багатьох роби щодо благоустрою населеного пункту його мешкан-цями завдяки матерiальнiй чи трудовiй шд-тримщ. Особистiй iнiцiативi та внутрiшньому переконанню мешканцiв у необхiдностi такого внеску для суспкьно! корисностi належить про-вiдне значення в сучасних умовах. Тому процес прийняття ршень про розвиток ОТГ мае вц-повцати побажанням жителiв територiй, !х очь куванням (щоб д11 мiсцевоï влади сприймалися як погодженi з мешканцями, а рiшення реалiзу-вали виконання таких побажань), нацкювати кожного на усв^омлення необхiдностi прояви-ти громадянську актившсть, докласти власних зусиль, до реалiзацiï цих рiшень; f зростання кiлькостi мiсцевих бюджетiв, що мають прямi мiжбюджетнi вiдносини з Держав-ним бюджетом. Нова система вирiвнювання дае змогу залишати бкьшу частину коштiв на
мксцях i е стимулювальною. Якщо ранше з мк-цевих бюджетiв-донорiв на користь державного бюджету вилучали весь обсяг перевиконання по доходах, то тепер лише 50 %. Унаслдок цього частина мкцевих бюджейв iз дотацiйних пере-творилися на донорiв i, таким чином, менше за-лежать вiд прийняття ршень у центрi. Зокрема, на 22 % зменшилась кiлькiсть дотацiйних мк-цевих бюджетiв, з тих, що мають прямi мГжбю-джетнi вГдносини з державним бюджетом, а на 11,5 % зросла юльюсть таких бюджетiв-донорiв. Окрiм того, 10,2 % мксцевих бюджетiв стали пов-шстю збалансованими. У 2014 р. таких бюдже-тiв взагалi не було. В1дпов1дно, данi подано за мкцевими бюджетами, якi мають прямi мГж-бюджетнi вiдносини з Державним бюджетом УкраТни. У 2014 р. '1х кiлькiсть становила 667, а 2015 р. - 669. Отже, органи мксцевого само-врядування зможуть забезпечити сво'1м грома-дянам якiснiшi послуги в бюджетнш сферi; + самостшне регулювання органами мiсцевого самоврядування ставок податкш на нерухо-мiсть та землю, а також надання пГльг з '1х спла-ти. З метою подальшого вдосконалення сис-теми мiжбюджетних вiдносин та пiдвищення фшансово! спроможност територiй необхiдно передбачити iстотне розширення прав мкце-вих органiв виконавчо'1 влади з питань бюджет-но'1 полiтики. Насамперед, треба пiдвищити ва-гомiсть мiсцевих податкiв i зборiв, встановити науково обгрунтоваш нормативи вГдрахувань до мiсцевих бюджетiв тощо; + в умовах глобалшаци державно-приватне партнерство можна розглядати як ефективну сшв-працю держави (визначае стратегш, правила), органiв мiсцевого самоврядування (дшть в ш-тересах громад) з приватним бГзнесом (досвГд, знання, фшанси, технологи, ГнновацГ') не лише для забезпечення сталого розвитку конкретно'' кра'ни, а й усГе'1 свГтово'1 спГльноти. У контекстГ практично'' реалшацц децентралшаци необхГдно усунути ГснуючГ суперечностГ в чинному зако-нодавствГ з питань державно-приватного партнерства, а також шдвищити рГвень довГри при-ватних ГнвесторГв до мГсцевих органГв влади.
Проте варто зазначити, що надмГрна децентраль зацш може пГдмГнити розумну самостшшсть ре-гГонГв на прояви сепаратизму, навГть в унГтарних державах. А це загалом вже суперечить економГчним интересам кра'1ни. Важливим е розумшня того, що для те-риторГальних громад децентралГзацш - це передача до них влади, вГдповГдальносп, фшансово! незалежностГ, але не '1х незалежнГсть одна вГд одно'' та вГд загальнодер-жавно'1 полГтики. ■
28.12.2014 р. № 79-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/79-19/ paran12 # n12
2. Закон УкраТни «Про засади державноТ регюнальноТ по-лiтики» вщ вiд 05.02.2015 р. № 156-VIII [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http: //zakon4. rada.gov.ua/laws/show/156-19
3. Постанова Кабшету М|н1стр1в УкраТни «Державна стратепя регiонального розвитку на перюд до 2020 року» вiд 06.08.2014 р. № 385 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF
4. Бюджетна система : пщручник / С. I. Юрш, В. Г. Дем'я-нишин, О. П. Кириленко [та ш.] ; за ред. С. I. Юрiя, В. Г. Дем'янишина, О. П. Кириленко. - Тернопть : ТНЕУ, 2013. - 624 с.
5. Бюджетне забезпечення теритсральних громад УкраТ-ни: тенденцп останнiх рокiв [Електронний ресурс] // Галузевий мошторинг № 9. - [Видання в межах Проекту USAID «1нратива захисту прав та представлення штереав мкцевого самоврядування в УкраТнЬ (Д1АЛОГ)]. - С. 2-6. - Режим доступу : http:// dialogueauc.org.ua/sites/all/sites/dialogueauc.org.ua/files/files/ mon9.pdf
6. Ганущак Ю. I. Закон УкраТни «Про внесення змiн до Бюджетного кодексу УкраТни» (щодо реформи мiжбюджетних вщносин) : презентацiя [Електронний ресурс] / Ю. I. Ганущак. -Режим доступу : http://mx.despro.org.ua:8081 /mod/ resource/ view.php?id=5754
7. Реформа мiжбюджетних вщносин в УкраVнi : презента-^я [Електронний ресурс] // (Закони УкраТни вщ 28 грудня 2014 року «Про внесення змш до Бюджетного кодексу УкраТни щодо реформи мiжбюджетних вщносин» №79-VIII та «Про Державний бюджет УкраТни на 2015 рк» № 80-VIII). - Режим доступу : http:// mx.despro.org.ua:8081/mod/resource/view.php?id=5763
8. Соцiально-економiчний розвиток регюну: механiзми державного впливу : монографiя / О. П. Крайник та ш. ; Львiв. регiон. iн-т держ. управлiння Нац. акад. держ. управлшня при Президенте^ УкраТни. - Л. : ЛР1ДУ НАДУ, 2011. - 232 с.
9. Ткачук А. Ф. Державна регюнальна политика та розвиток територш в умовах змiн. Спе^ально для ОТГ / А. Ф. Ткачук [Електронний ресурс]. 1нститут Громадянського сусптьства. -2016. - Режим доступу : http://www.csi.org.ua/derzhavna-regionalna-polityka-ta-rozvytok-terytorij-v-umovah-zmin-spetsialno-dlya-otg/
10. Boex, J. Fiscal Decentralization and Intergovernmental Finance Reform as an International Development Strategy [Electronic resource] / Jamie Boex // Urban Institute Center On International Development And Governance, IDG Working Paper No. 2009-06. - 25 p. - Mode of access : http://www.urban.org/ UploadedPDF/411919 _fiscal_ decentralization.pdf
11. Dafflon, B. The assignment of functions to decentralized government: from theory to practice / Bernard Dafflon // Handbook of fiscal federalism; [Edited by Ehtisham Ahmad, Giorgio Brosio]. - 2006. - P. 271-305.
12. Sharma, Ch. K. Emerging Dimensions of Decentralization Debate in the Age of Globalization [Electronic resource] / Ch. K. Sharma // MPRA Paper 6734. - University Library of Munich, Germany. - Posted 14. - 2008 (January). - Mode of access : http:// mpra.ub.uni-muenchen.de/6734/
13. Weingast, B. Second Generation Fiscal Federalism : Implications for Decentralized Democratic Governance and Economic Development [Electronic resource] / Barry R. Weingast [Conference on New Perspectives on Fiscal Federalism] // Stanford University. -Working Paper. - 2006 (May) - 66 p. - Mode of access : http:// polisci.stanford.edu/faculty/documents/Weingast-second%20 generation%20 fiscal%20federalism.pdf
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Закон УкраТни «Про внесення змш до Бюджетного кодексу УкраТни щодо реформи мiжбюджетних вщносин» вщ
"Biudzhetne zabezpechennia terytorialnykh hromad Ukrai-ny: tendentsii ostannikh rokiv" [Budget support local communities
in Ukraine: Trends in recent years]. http://dialogueauc.org.ua/sites/ all/sites/dialogueauc.org.ua/files/files/mon9.pdf
Boex, J. "Fiscal Decentralization and Intergovernmental Finance Reform as an International Development Strategy" http:// www.urban.org/UploadedPDF/411919_fiscal_decentralization.pdf Dafflon, B. "The assignment of functions to decentralized government : from theory to practice". In Handbook of fiscal federalism, 271-305, 2006.
Hanushchak, Yu. I. "Zakon Ukrainy „Pro vnesennia zmin do Biudzhetnoho kodeksu Ukrainy" (shchodo reformy mizhbiudzhet-nykh vidnosyn) : prezentatsiia" [The Law of Ukraine "On Amendments to the Budget Code of Ukraine" (concerning the reform of intergovernmental relations): presentation]. http://mx.despro.org. ua:8081/mod/resource/view.php?id=5754
Krainyk, O. P. et al. Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok rehionu: mekhanizmy derzhavnoho vplyvu [Socio-economic development of the region: the mechanisms of state influence]. Lviv: LRIDU NADU, 2011.
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/79-19/paran12#n12
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/156-19
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/385-2014-%D0%BF
"Reforma mizhbiudzhetnykh vidnosyn v Ukraini : prezentatsiia" [The reform of intergovernmental relations in Ukraine: presentation]. http://mx.despro.org.ua:8081/mod/resource/view. php?id=5763
Sharma, Ch. K. "Emerging Dimensions of Decentralization Debate in the Age of Globalization". http://mpra.ub.uni-muenchen. de/6734/
Tkachuk, A. F. "Derzhavna rehionalna polityka ta rozvytok terytorii v umovakh zmin. Spetsialno dlia OTH" [State regional policy and development areas in terms of change. Especially for OTG]. http://www.csi.org.ua/derzhavna-regionalna-polityka-ta-rozvytok-terytorij-v-umovah-zmin-spetsialno-dlya-otg
Weingast, B. R. "Second Generation Fiscal Federalism : Implications for Decentralized Democratic Governance and Economic Development". http://polisci.stanford.edu/faculty/documents/We-ingast-second%20generation%20fiscal%20federalism.pdf
Yurii, S. I. et al. Biudzhetnasystema [The budget system]. Ter-nopil: TNEU, 2013.
O
LU
cc:
<C
OQ 2
CO □c <c
X
<
o
u
BI3HECIHQ0PM № 4 '2016 95
www.business-inform.net
