Научная статья на тему 'ПЛАСТИЧНА РЕКОНСТРУКЦіЯ ВЕЛИКИХ ДЕФЕКТіВ ШКіРИ ГОЛОВИ: АНАЛіЗ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА ОГЛЯД ЛіТЕРАТУРИ'

ПЛАСТИЧНА РЕКОНСТРУКЦіЯ ВЕЛИКИХ ДЕФЕКТіВ ШКіРИ ГОЛОВИ: АНАЛіЗ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА ОГЛЯД ЛіТЕРАТУРИ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
146
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДЕФЕКТ КОЖИ ЧЕРЕПА / ПЛАСТИКА / ПЕРЕСАДКА КОЖИ / ЛОКАЛЬНЫЙ ЛОСКУТ / СВОБОДНЫЙ КОЖНЫЙ ЛОСКУТ / МИКРОХИРУРГИЯ / ЛЕЧЕНИЕ РАН ОТРИЦАТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ / SCALP DEFECT / PLASTIC SURGERY / SKIN GRAFT / LOCAL FLAP / FREE SKIN FLAP / MICROSURGERY / NEGATIVE PRESSURE WOUND TREATMENT / ДЕФЕКТ ШКіРИ ЧЕРЕПА / ПЕРЕСАДКА ШКіРИ / ЛОКАЛЬНИЙ КЛАПОТЬ / ВіЛЬНИЙ ШКіРНИЙ КЛАПОТЬ / МіКРОХіРУРГіЯ / ЛіКУВАННЯ РАН ВіД'єМНИМ ТИСКОМ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Кирпа Ігор Юрійович, Слєсаренко Сергій Володимирович, Сірко Андрій Григорович, Бадюл Павло Олексійович

Проведено порівняльний аналіз сучасних методик закриття великих дефектів шкіри голови за даними літератури. Особливу увагу приділено застосуванню вільного перфораційного клаптя при цих реконструктивних операціях. Проаналізовано 4 випадки власних клінічних спостережень реконструкції шкіри голови. Пацієнти були прооперовані у 2016-2018 рр. У двох пацієнтів мало місце травматичне ушкодження шкіри голови, ще у двох хворих первинно шкіра голови була уражена пухлинним процесом, і пацієнтів прооперували в іншому закладі. Після невдалої спроби усунути дефект шкіри голови хворі звернулися до нашої клініки. Серед пацієнтів було 3 жінки та 1 чоловік. Середній вік пацієнтів становив (45,7±1,3) року. В двох випадках застосовано антелатеральний клапоть стегна (ALT), в одному - клапоть найширшого м’яза спини, ще в одному - аксилярний шкірно-фаціальний клапоть. У всіх пацієнтів як судини-реципієнти використовували поверхневу скроневу артерію та супутню вену. В усіх випадках накладали судинні мікроанастомози, у двох - застосовано апарати лікування ран від’ємним тиском. У 3 пацієнтів загоєння ран відбулося первинним натягом. В 1 випадку через зниження системної гемодінаміки у післяопераційний період спостерігали відторгнення пересадженого клаптя, що потребувало повторного хірургічного втручання. Середня тривалість післяопераційного періоду становила (14,2±1,2) дня. В усіх випадках отримано задовільний косметичний ефект. Мікросудинна пересадка вільних клаптів є основою для лікування великих дефектів шкіри голови. Рекомендуємо використання антелатерального клаптя стегна з огляду на численні переваги методу - надійність, безпечність, гарний косметичний ефект.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Кирпа Ігор Юрійович, Слєсаренко Сергій Володимирович, Сірко Андрій Григорович, Бадюл Павло Олексійович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

PLASTIC RECONSTRUCTION FOR EXTENSIVE SCALP DEFECTS: OWN OBSERVATIONS ANALYSIS AND LITERATURE REVIEW

The purpose of the study was to conduct a comparative review of literature on modern methods of closing extensive scalp defects. Special attention was paid to the use of a free perforator flap in such reconstructive surgeries. The analysis of our own series of clinical observations was also carried out. We have described 4 cases of scalp reconstruction. Patients were operated in 2016-2018. Two patients had traumatic scalp damage and two others had primary scalp tumors; the patients were operated in another institution and were only delivered to our clinic due to failure to remove scalp defect. The average patient age was 45.7±1.3. There were 3 women and 1 man. In two cases, the anterolateral thigh (ALT) flap was used; in one case, latissimus dorsi muscle flap; in one case, axillary fasciocutaneous flap. Superficial temporal artery and an accompanying vein were used as recipient vessels in all patients. In all cases, vascular microanastomoses were applied and in 2 cases, negative pressure wound healing devices were used...The purpose of the study was to conduct a comparative review of literature on modern methods of closing extensive scalp defects. Special attention was paid to the use of a free perforator flap in such reconstructive surgeries. The analysis of our own series of clinical observations was also carried out. We have described 4 cases of scalp reconstruction. Patients were operated in 2016-2018. Two patients had traumatic scalp damage and two others had primary scalp tumors; the patients were operated in another institution and were only delivered to our clinic due to failure to remove scalp defect. The average patient age was 45.7±1.3. There were 3 women and 1 man. In two cases, the anterolateral thigh (ALT) flap was used; in one case, latissimus dorsi muscle flap; in one case, axillary fasciocutaneous flap. Superficial temporal artery and an accompanying vein were used as recipient vessels in all patients. In all cases, vascular microanastomoses were applied and in 2 cases, negative pressure wound healing devices were used. In 3 patients, the primary intention ensured wound healing. In 1 patient, a transplanted flap was rejected postoperatively due to dropped systemic hemodynamics, which required reoperation. The average postoperative period was 14.2±1.2 days. In all cases, a satisfactory cosmetic effect was achieved. Microvascular free flap grafting is the basis for extensive scalp defects treatment. We recommend using the anterolateral thigh flap given the numerous advantages of the method, including reliability, safety, and positive cosmetic effect.

Текст научной работы на тему «ПЛАСТИЧНА РЕКОНСТРУКЦіЯ ВЕЛИКИХ ДЕФЕКТіВ ШКіРИ ГОЛОВИ: АНАЛіЗ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА ОГЛЯД ЛіТЕРАТУРИ»

Спостереження з практики = Case Report = Наблюдение из практики

Ukr Neurosurg J. 2020;26(3):57-64 doi: 10.25305/unj.204406

Пластична реконструкщя великих дефек^в шкiри голови: аналiз власних спостережень та огляд л^ератури

Кирпа 1.Ю.1, Слесаренко С.В.2, CipKO А.Г.1, Бадюл П.О.2

1 Вщдтення нейрохiрургiï №2, Днiпропетровська обласна клЫчна лiкарня iMeHi I.I. Мечникова, Днтро, Украша

2 Опiкове вiддiлення, Мкька клiнiчна лiкарня №2, Днiпро, УкраТна

Над1йшла до редакцИ' 31.05.2020 Прийнята до публ1кацП 19.07.2020

Адреса для листування Кирпа 1гор Юр1йович, вщдлення нейрох1рург1У №2, Дн1пропетровська обласна кл'/н'чна л1карня ¡мен1 I.I. Мечникова, Соборна пл., 14, Дн1про, 49005, УкраУна, e-mail ih orkir@ ukr.net

Проведено порiвняльний аналiз сучасних методик закриття великих дефекпв шюри голови за даними лтератури. Особливу увагу придтено застосуванню втьного перфорацшного клаптя при цих реконструктивних опера^ях. Проаналiзовано 4 випадки власних клЫчних спостережень реконструкцп шюри голови. Пацieнти були проопероваш у 2016-2018 рр. У двох пашен^в мало мiсце травматичне ушкодження шкiри голови, ще у двох хворих первинно шюра голови була уражена пухлинним процесом, i пашен^в прооперували в iншому закладi. Пюля невдалоТ спроби усунути дефект шюри голови хворi звернулися до нашоТ клiнiки. Серед пацiентiв було 3 жЫки та 1 чоловiк. Середнш вiк пацiентiв становив (45,7±1,3) року. В двох випадках застосовано антелатеральний клапоть стегна (ALT), в одному - клапоть найширшого м'яза спини, ще в одному - аксилярний шюрно-фашальний клапоть. У вах пашен^в як судини-рецитенти використовували поверхневу скроневу артер^ та супутню вену. В уах випадках накладали судинш мiкроанастомози, у двох - застосовано апарати лкування ран вiд'емним тиском. У 3 пашен^в загоення ран вщбулося первинним натягом. В 1 випадку через зниження системно!' гемодшамки у тсляоперацшний перiод спостерiгали вщторгнення пересадженого клаптя, що потребувало повторного хiрургiчного втручання. Середня тривалiсть пюляоперацшного перiоду становила (14,2±1,2) дня. В уах випадках отримано задовшьний косметичний ефект.

МНкросудинна пересадка вiльних клап^в е основою для лiкування великих дефек^в шкiри голови. Рекомендуемо використання антелатерального клаптя стегна з огляду на численш переваги методу - надшнють, безпечнють, гарний косметичний ефект.

Ключовi слова: дефект шюри черепа; пластика; пересадка шюри; локальний клапоть; вльний шюрний клапоть; м/крох/рурпя; л/кування ран в'щ'емним тиском

Plastic reconstruction for extensive scalp defects: own observations analysis and literature review

Igor Y. Kyrpa1, Sergii V. Sliesarenko2, Andrii G. Sirko1, Pavlo O. Badiul2

1 Neurosurgery Department No. 2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, Dnipro, Ukraine

2 Burn Department, City Clinical Hospital No. 2, Dnipro, Ukraine

Received: 31 May 2020 Accepted: 19 July 2020

Address for correspondence:

Igor Y. Kyrpa, Neurosurgery Department No. 2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, 14 Soborna Square, Dnipro, 49005, Ukraine, e-mail: ihorkir@ukr. net

The purpose of the study was to conduct a comparative review of literature on modern methods of closing extensive scalp defects. Special attention was paid to the use of a free perforator flap in such reconstructive surgeries. The analysis of our own series of clinical observations was also carried out.

We have described 4 cases of scalp reconstruction. Patients were operated in 2016-2018. Two patients had traumatic scalp damage and two others had primary scalp tumors; the patients were operated in another institution and were only delivered to our clinic due to failure to remove scalp defect. The average patient age was 45.7±1.3. There were 3 women and 1 man. In two cases, the anterolateral thigh (ALT) flap was used; in one case, latissimus dorsi muscle flap; in one case, axillary fasciocutaneous flap. Superficial temporal artery and an accompanying vein were used as recipient vessels in all patients. In all cases, vascular microanastomoses were applied and in 2 cases, negative pressure wound healing devices were used.

In 3 patients, the primary intention ensured wound healing. In 1 patient, a transplanted flap was rejected postoperatively due to dropped systemic hemodynamics, which required reoperation. The average postoperative period was 14.2±1.2 days. In all cases, a satisfactory cosmetic effect was achieved. Microvascular free flap grafting is the basis for extensive scalp defects treatment. We recommend using the anterolateral thigh flap given the numerous advantages of the method, including reliability, safety, and positive cosmetic effect.

Keywords: scalp defect; plastic surgery; skin graft; local flap; free skin flap; microsurgery; negative pressure wound treatment

Copyright © 2020 Igor Y. Kyrpa, Sergii V. Sliesarenko, Andrii G. Sirko, Pavlo O. Badiul

fcti © wor'<'s licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License

https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/

Пластическая реконструкция крупных дефектов кожи головы: анализ собственных наблюдений и обзор литературы

Кирпа И.Ю.1, Слесаренко С.В.2, Сирко А.Г.1, Бадюл П.О.2

1 Отделение нейрохирургии №2, Днепропетровская областная клиническая больница имени И.И. Мечникова, Днепр, Украина

2 Ожоговое отделение, Городская клиническая больница №2, Днепр, Украина

Поступила в редакцию 31.05.2020 Принята к публикации 19.07.2020

Адрес для переписки:

Кирпа Игорь Юрьевич, отделение нейрохирургии №2, Областная клиническая больница имени И.И. Мечникова, Соборная пл., 14, Днепр, 49005, Украина, e-mail ih orkir@ ukr.net

Проведен сравнительный анализ современных методик закрытия больших дефектов кожи головы по данным литературы. Особое внимание уделено применению свободного перфорационного лоскута при этих реконструктивных операциях. Проанализированы 4 случая собственных клинических наблюдений реконструкции кожи головы. Пациенты были прооперированы в 2016-2018 гг. У двух пациентов имело место травматическое повреждение кожи головы, еще у двух больных первично кожа головы была поражена опухолевым процессом, и пациентов прооперировали в другом учреждении. После неудачной попытки устранить дефект кожи головы больные обратились в нашу клинику. Среди пациентов было 3 женщины и 1 мужчина. Средний возраст пациентов составил (45,7±1,3) года. В двух случаях применен антелатеральный лоскут бедра (ALT), в одном - лоскут широчайшей мышцы спины, еще в одном - аксиллярный кожно-фациальный лоскут. У всех пациентов как сосуды-реципиенты использовали поверхностную височную артерию и сопутствующую вену. Во всех случаях накладывали сосудистые микроанастомозы, в двух - применены аппараты лечения ран отрицательным давлением. У 3 пациентов заживление ран произошло первичным натяжением. В 1 случае из-за снижения системной гемодинамики в послеоперационный период наблюдали отторжение пересаженного лоскута, что потребовало повторного хирургического вмешательства. Средняя продолжительность послеоперационного периода составила (14,2±1,2) дня. Во всех случаях получен удовлетворительный косметический эффект.

Микрососудистая пересадка свободных лоскутов является основой для лечения обширных дефектов кожи головы. Рекомендуем использовать антелатеральный лоскут бедра, учитывая многочисленные преимущества метода - надежность, безопасность, хороший косметический эффект.

Ключевые слова: дефект кожи черепа; пластика; пересадка кожи; локальный лоскут; свободный кожный лоскут; микрохирургия; лечение ран отрицательным давлением

Дефекти шюри волосисто! частини голови вини-кають унаслщок травми, шфекцм, опромшення, онко-лопчних процеав, нападу тварин [1-4]. У св^овш лiтературi описано багато варiантiв реконструктивних оперативних втручань з приводу дефек^в шюри голови [5,6]. Зокрема для невеликих дефек^в рекомендовано використовувати первинне Тх закриття. Якщо закриття рани первинним швом неможливе, то застосовують шшм методи реконструкци шюрного покриву та м'яких тканин з використанням мюцевих,

репональних або вщдалених донорських ресурав тканин [4-6]: перемщення шюрних клап^в на живлячш жжщ, експандерну дермотензю пересадку розщепленого шюрного графта, етапну пластику стеблиною та вшьну пересадку комплекав тканин iз застосуванням мiкрохiрурпчноT техшки. Вибiр оптимального методу пластики вщ простого (з низьким ризиком тсляоперацшних ускладнень) до складного (з високим ризиком ускладнень) здшснюють за принципом «реконструктивних щаблiв» (Рис. 1) [7].

Рис. 1. Алгоритм вибору способу пластики за принципом «реконструктивних щаблiв»

Стаття м'1стить рисунки, яю вдображаються в друкован'1Й версп у в'щт'!нках срого, в електронн'1й — у кольор'1.

Застосування втьних клап^в - прюритетний cnoci6 лiкування великих дефек^в шкiри голови у тих випадках, коли мiсцевi або репональш тканини неможна використати для формування клап^в через порушення життeздатностi оточуючих тканин унас-лiдок застосування променевоТ терапií, остеорадю-некроз, тяжкi травми i3 залишковим рубцюванням, остеомieлiт юсток склепiння черепа [2,5,7].

У лiтературi описано багато варiантiв репо-нальних i вiльних клаптiв для реконструкци шкiри голови, зокрема найширший м'яз спини (latissimus dorsi), прямий м'яз живота (rectus abdominis), передшй драбинчастий м'яз, сальник, променева частина передплiччя та передньобiчна частина стегна [8]. Кожен iз цих клап^в мае як переваги, так i недолки.

Сальник - перший вiльний клапоть, який почали застосовувати при реконструкци шюри голови [9]. Велика площа його поверхнi забезпечуе перевагу у разi реконструкцiТ' великих дефектiв шюри голови. Однак необхiднiсть лапаротомií для забору та вторинн усклад-нення тсля нет (спайкова хвороба, вентральна грижа) значно обмежили використання цього методу [10].

Найширший м'яз спини може також бути донором при реконструкци дефек^в волосисто' частини голови через велику площу поверхш та довгу судинну шжку [11,12]. Однак недолками цього варiанта клаптя е необхщшсть перекладання патента пiд час оперативного втручання, неприродний вигляд клаптя на голову можливi ускладнення, зокрема серома, велика рана в донорськш дтянш, необхiднiсть пожертвувати функцюнальною мускулатурою [13].

Основне обмеження клаптя iз переднього зубча-стого м'яза - його розмiр. Про комбшоване використання найширшого м'яза спини та переднього зубчастого м'яза повщомлено при замщенш великих дефектiв шюри [14-16]. Можливе використання переднього зубчастого м'яза разом iз ребрами при одночасному замщенш дефекту черепа та шюри [16].

Прямий м'яз живота, або м'язово-шюрний клапоть, ранiше використовували при дефектах шюри голови середнього розмiру. До недолiкiв його застосування належать дуже товстий шюрний шар тканин (bulky flap), який потребуе етапного дебалюнгу, та вщсут-шсть адекватно' гармонiТ кольору зi шюрою голови [17,18]. Також повiдомлено про послаблення функци передньоТ черевноТ стшки або утворення грижi при використанш цього м'язового клаптя [19].

Клапоть з променевоТ частини передплiччя мае тонку гнучку шюру i зазвичай е гарним варiантом для реконструкци шюри голови. Основнi недолiки цього клаптя: жертвування великою артерiею верхньоТ кiнцiвки, ушкодження передплiччя та обмежений розмiр донорськоТ зони i, вщповщно, самого клаптя [20].

Найоптимальнiший варiант реконструкцiТ поши-реного дефекту волосистоТ частини голови - перед-ньобiчний стегновий вiльний клапоть, або антела-теральний (anterolateral thigh flap (ALT)) [6,21,22]. Донорська зона може бути вщносно великого розмiру. 1Т можна використати для одномоментного закриття великого шюрного дефекту та дефекту м'яких тканин голови. Донорська дтянка ALT-клаптя розташована в естетично бажаному репош, який можна легко

Рис. 2. Надфас^альний шюрний АиГ-клапоть з формуванням живлячоТ нiжки на основi перфорантноТ артерií. Методика забору: А - комп'ютерно-томографiчне дослiдження з ангiографieю перфоран^в передньоТ поверхнi стегна, якi можуть бути використаш як живляча шжка острiвцевого клаптя; Б - комп'ютерно-томографiчне дослiдження з ангiографieю перфоран^в передньоТ поверхнi стегна, зеленим колом обведено обраний домшантний перфорант для живлячоТ шжки ALT-клаптя; В - схема забору АиГ-клаптя на переднш поверхнi стегна (1 - низхщна гiлка латеральноТ артерiТ, котра огинае стегнову кiстку; 2 - шюрний перфорант низхiдноТ гiлки, котра формуе живлячу шжку ALT-клаптя); Г - штраоперацшне фото

зашити лшшним швом, а у разi пересадки шюрного трансплантата - приховано одягом [22-25]. ^м того, АиГ-клапоть мобiлiзують у надфасшальному шарi (Рис. 2), тому ще одшею перевагою цього методу пластики е те, що субфасшальш структури та магiстральнi судини не ушкоджуються [5,6,22]. Варiант формування клаптя в межах поверхневоТ фасцií дае змогу сформувати тонкий клапоть, який забезпечить м^мальну морбщ-нiсть у донорськш зонi, та вiдтворити нормальний контур голови в рецитентнш зон без додаткових коригувальних втручань.

Наводимо власш результати застосування комбЬ нованих способiв пластичноТ реконструкцiТ у 4 пацЬ ентiв з великими дефектами шюри волосяноТ частини голови рiзного генезу. В усiх випадках отримано письмову згоду пащен^в на оприлюднення фото та перебiгу лiкування.

Кл^чний випадок №1

Пацiентка У., 52 роки, потрапила у дорож-ньо-транспортну пригоду 15.11.2016 р. у Росшсьюй Федераци. Пацiентка не надала будь-яку медичну документашю пiсля проходження курсу л^ування в сусiднiй краТнi. До ДнтропетровськоТ обласноТ клЫчноТ лiкарнi iменi 1.1. Мечникова звернулася через 2 мю пiсля отримання травми.

На момент огляду: ясна свщомють, рухи в кшщвках збереженi, рухових i мовних порушень не виявлено.

Вщзначено загальний пiслятравматичний дефект шкiри та м'яких тканин голови. Дно рани - оголена юстка без оюстя, по краях залишкiв шкiри визначаеться грануля -цшна тканина. Ознак запалення не виявлено (Рис. 3).

Хвору переведено до Центру термiчноТ травми та пластичноТ хiрургiТ. Проведено етапне хiрургiчне лкування:

13.02.2017 р. - пластику дефекту шюри голови втьним клаптем найширшого м'яза спини. У тсляоперацшний перюд виникло ускладнення у виглядi кровотечi на донорському мюц з утворенням гема-томи та епiзодом зниження гемодинамки до 60/20 мм рт. ст. Унаслщок цього ускладнення виникла втрата частини клаптя. Пщготовка ранового ложа з грануляшями за допомогою фрезування зовшшньоТ пластинки черепа та NPWT-терапи (negative-pressure wound therapy - лкування ран вiд'емним тиском).

13.04.2017 р. - етапна автодермопластика розще -пленим трансплантатом;

31.05.2017 р. - етапна автодермопластика розще-пленим трансплантатом.

Перюд тсля етапних автодермопластик перебрав без ускладнень, але регенеративш процеси були сповiльненi. Пацiентку виписано зi стацiонару пiсля повного загоення вах ран 7.06.2017 р. Таким чином, загальна тривалють лiкування становила 4 мю. Шкiрний покрив у дшянщ волосистоТ частини голови вщновлено (Рис. 4).

Рис. 3. Вигляд великоТ скальпованоТ рани голови з оголенням юсток склепiння черепа при госпiталiзацiТ в клiнiку: А - бiчна проекцiя; Б - фронтальна проекшя

Рис. 4. Вигляд рани склепшня черепа пiсля повного вщновлення шкiрного покриву: А - фронтальна проекшя; Б - бiчна проекшя

Кл^чний випадок №2

Пацiент К., 82 роки. За 1,5 року до госпiталiзацiТ в Центр термiчноТ травми та пластичноТ хiрургiТ пацЬ ента прооперовано з приводу карциноми волосяноТ частини голови. Утворився дефект шюри дiаметром до 12 см. Л^ар^ котрi прооперували хворого, впродовж 18 м^ намагалися досягти загоення рани консервативно за допомогою пов'язок. Бажаного ефекту не було досягнуто, тому патент самостшно звернувся до Центру термiчноТ травми та пластичноТ хiрургiТ.

Пщ час огляду: рана з краями, як гранулюють, на днi рани вщзначаються кiстки склепiння черепа з елементами секвестраци та серозно-гнiйним видЬ ленням з рани (Рис. 5А).

Виконано оперативне втручання: ревiзiю рани з остеосеквестректомiею i пластику шюри. Рану закрито аксилярним шкiрно-фасцiальним клаптем з живленням на жжщ вщ поверхневоТ скроневоТ артери у комбшаци з пересадкою розщепленого трансплантата завтовшки 0,25 мм. Пiсляоперацiйний перюд перебiгав без ускладнень, хворого виписано за 2 тиж з одужанням. Пщ час огляду через 6 тиж: ран немае, зона алопеци у дшянщ трансплантата не турбуе патента в естетичному аспект (Рис. 5Б).

Кл^чний випадок №3

Пацiентка I., 23 роки, госпiталiзована в Центр термiчноТ травми та пластичноТ хiрургiТ 28.11.2017 р. з дiагнозом «Велика скальпована рана склепшня черепа. Стан пiсля реплантацiТ клаптя скальпа».

Анамнез: травма промислового характеру (волосся намоталося на вал мехашзму з вщривом шюри) 22.11. 2017 р. У центральнш районнiй лкарш виконано операцiю: реплантацiю скальпа, первинну хiрургiчну обробку рани. При госпiталiзацiТ 28.11.2017 мiсцево: рана розмiром 15x20 см з дтянками некрозу шюри скальпа. Пiсля ревiзiТ рани виявлено перед-лежання кiсток склепiння черепа в рану, юстки без оюстя, сухi. Видiлень немае.

20.12.2017 р. у клшМ виконано операцiю в обсязи некректомiя, остеонекректомiя, пересадка автоло-гiчних розщеплених трансплантатiв шкiри (0,3 мм) з лiвого стегна. Для оптимiзацiТ неоангiогенезу для приживлення транспланта^в шкiри i формування грануляцiй з юстковоТ тканини встановлено систему з NPWT 110 мм рт. ст. (Рис. 6А). Спостер^али приживлення транспланта^в шкiри i повне закриття великоТ ранi склепiння черепа (Рис. 6Б).

Кл^чний випадок №4

Пацiентка Д, 45 рокiв, госпiталiзована в листо-падi 2017 р. з дiагнозом «Рана склепiння черепа, яка тривалий час не загоюеться, з грануляшями».

З анамнезу вiдомо, що пацiентцi видалено пухлину лобовоТ юстки в iншiй областi УкраТни (жовтень 2016 р.) i виконано пластику дефекту черепа титановою пластиною. Пюля операцiТ застосовано дистанцiйну променеву тератю на мiсце видаленоТ пухлини. Рана не гоТлася. Двiчi виконано пластику дермотензшним розтягнутим клаптем, але безрезультативно (Рис. 7А). Для закриття ранового дефекту пашентку направлено в Центр термiчноТ травми та пластичноТ хiрургiТ.

Проведено ревiзiю рани, видалення шфкованоТ пластини, залишкiв попереднього клаптя, осте-осеквестректомiю. Операцiю завершено пластикою втьним перфорантним ALT-клаптем iз залученням його в кровоток рецитентноТ зони до басейну скроневоТ артери та ТТ комiтантноТ вени (Рис. 7Б).

Пюляоперацшний перiод - без особливостей, шви знято на 12-ту добу. Первинне загоення рани. Огляд через 12 м^: рецидивiв пухлини немае, шюрний покрив вiдновлено повнiстю, вш е еластичним та суттево не вiдрiзняеться за колiром i товщиною вiд оточуючих тканин (Рис. 7В). Пацiентка задоволена вiдновленим шкiрним покривом, який стабшьний при термiчних i механiчних навантаженнях.

При виборi методу реконструкци шкiри голови вторинне загоення використовують вкрай р^ко.

Рис. 5. Етапи лкування великоТ скальпованоТ рани голови з оголенням юсток склепшня черепа: А - вигляд рани на момент госпiталiзацiТ в клш^у; Б - вигляд рани склепшня черепа тсля повного вщновлення шюрного покриву (через 8 мiс тсля виписки)

Рис. 7. Етапи пластики великого шюрного дефекту волосистоТ частини голови: А - вигляд великоТ (10x10 см) рани при госпiталiзацiТ в клшку. В рану передлежить металева пластина з втьним простором тд нею. У верхньому кут рани залишки останнього пересадженого клаптя; Б - вигляд рани на 3-тю добу тсля реконструктивной пластики ранового дефекту втьним ALT-клаптем; В - вигляд рани через 12 мю тсля реконструктивноТ пластики ранового дефекту втьним ALT-клаптем. Пересаджений клапоть не потребуе додаткових коригувальних втручань

Переважно обирають один i3 методiв первинного закриття дефек^в шкiри голови i3 застосуванням алгоритму «реконструктивних щаблiв». Для малих дефек^в - первинний шов. Для середшх та великих дефектiв, коли первинне закриття рани неможливе, пересадка клаптя е прюритетним методом закриття рани. Однак такий тдхщ мае певш недолiки: змiна кольору шкiри, нерiвностi контуру голови i алопецiя [25]. Для усунення цих недолив збтьшення площi тканин за допомогою експандерiв е адекватним варiантом i дае змогу вщновити шкiру голови з волоссям. Дефекти розмiром до 50% загальноТ поверхнi шкiри голови можуть бути закрит за допомогою шеТ методики [26]. Проте збiльшення площi тканин е операцiею вибору, коли достатньою е площа шкiри поблизу дефекту, не ушкоджена ранiше [2,20,21]. Для пащен^в, яким не тдходить розширення тканин, але потрiбне швидке закриття рани, мiсцевий клапоть е надшними варiантом. Цi клаптi ушверсальш та легко перемiщуються. Через нееластичшсть шкiри волосисто' частини голови лише невелик дефекти шкiри голови можна закрити м^цевими клаптями. У випадках, коли тканина шюри голови не придатна для використання як локальний клапоть, застосовують репональш клаптi. Основними репональними клаптями, котрi використовують у реконструкци шюри голови, е найширший м'яз спини, великий грудний м'яз, трапецiеподiбнi, скроневi та скронево-парiетальнi клаптк Головна проблема, пов'язана з використанням репональних клаптiв, - обмежена дуга Тх обертання, тому цi клапт застосовують лише для закриття периферичних дефек^в шкiри голови.

Пересадка втьних клаптiв - единий хiрургiчний варiант, якщо дефект занадто великий i його не можна закрити репональними клаптями, дефект i донорська зона для забору клаптя змшеш внаслщок застосування попередньо променевоТ терапп або невдалоТ хiрургiчноï спроби. Серед описаних у лiтературi вiльних клап^в найоптимальнiшим за розмiрами, товщиною тканин, довжиною живлячоТ нiжки, анатомiчною стабтьшстю i технiчним вико-нанням е перфорантний ALT-клапоть [4-6]. Досить великий ALT-клапоть (до 35x25 см) може надшно базуватися на одному домшуючому перфорант [26]. Незважаючи на змшену судинну анатомiю, багато хiрургiв згодш з тим, що ALT-клапоть - це пластичний ресурс для ефективного закриття великих дефек^в м'яких тканин у будь-якш дiлянцi тiла, який найбтьше адаптуеться.

Правильний вибiр матерiалу для закриття великих дефектiв волосисто!' частини шюри - запорука гарного косметичного та функцюнального результату. Автотрансплантащя шкiри потребуе правильного використання сучасних дiагностичних (комп'ютерна томографiя з ангiографiею, сонографiя) та хiрургiчних методик (накладання судинних мiкроанастомозiв пiд хiрургiчним мкроскопом, застосування апаратiв лiкування ран вщ'емним тиском), а також правильного ведення патента i ран для запоб^ання втратi пересадженого клаптя та полтшення репаративних процесiв.

Розкриття шформацп

Конфликт ¡нтереав

Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв.

Етичн/ норми

Ва процедури, виконaнi пацiентам в ходi дослщ-ження, вiдповiдaють етичним стандартам шституцш-ного i нацюнального комiтетiв з етики та Гельсшськш деклaрaцiТ 1964 року i ТТ пiзнiшим поправкам або aнaлогiчним етичним стандартам.

1нформована згода

Вщ кожного з пащен^в отримана iнформовaнa згода.

Ф/нансування

Дослщження не мало спонсорськоТ тдтримки.

References

1. Lutz BS, Wei FC, Chen HC, Lin CH, Wei CY. Reconstruction of scalp defects with free flaps in 30 cases. Br J Plast Surg. 1998 Apr;51(3):186-90. doi: 10.1054/bjps.1997.0182. PMID: 9664876.

2. Sliesarenko SV, Nor NM, Tsigankov KV, Badul PA. [The case of patient treatment with extraskeletal osteosarcoma of the hairy part of the head]. Plastic, Reconstructive and Aesthetic Surgery. 2019;(1-2):40-46. Ukrainian. https://uapras.org/ wp-content/uploads/2019/06/PlasticRAS_1-2_2019-02-1.pdf

3. Turko A, Fuzaylov G, Savchyn V, Driscoll D. Immediate and early tissue expander placement for acute closure of scalp wounds. Ann Plast Surg. 2013 Aug;71(2):160-5. doi: 10.1097/ SAP.0b013e3182933e05. PMID: 23838756.

4. Buchanan PJ, Kung TA, Cederna PS. Evidence-based medicine: Wound closure. Plast Reconstr Surg. 2014 Dec;134(6):1391-404. doi: 10.1097/PRS.0000000000000720. PMID: 25415102.

5. Slesarenko SV, Badyul PA, Baranov IV, Slesarenko KS. [Plastic

restoration for skin and soft tissues defects in victims after dogs attacks]. Surgery of Ukraine. 2010;(3):34-40. Russian. https://www.elibrary.ru/item.asp?id=21409377

6. Sliesarenko SV, Badyul PA, Sliesarenko KS. [The algorithm of wound defects plastic reconstruction]. Plastic, Reconstructive and Aesthetic Surgery. 2015;(1-2):6-22. Ukrainian. https:// uapras.org/wp-content/uploads/2017/09/Plastichna-rekonstruktivna-i-estetichna-hirurgiya-ZHurnal-2015.-1-2.pdf

7. Hultman CS, Carlson GW, Losken A, Jones G, Culbertson J, Mackay G, Bostwick J 3rd, Jurkiewicz MJ. Utility of the omentum in the reconstruction of complex extraperitoneal wounds and defects: donor-site complications in 135 patients from 1975 to 2000. Ann Surg. 2002 Jun;235(6):782-95. doi: 10.1097/00000658-200206000-00005. PMID: 12035034; PMCID: PMC1422507.

8. Lin PY, Miguel R, Chew KY, Kuo YR, Yang JC. The role of the anterolateral thigh flap in complex defects of the scalp and cranium. Microsurgery. 2014 Jan;34(1):14-9. doi: 10.1002/ micr.22103. PMID: 23640870.

9. Weitz J, Spaas C, Wolff KD, Meyer B, Shiban E, Ritschl LM. A Standard Algorithm for Reconstruction of Scalp Defects With Simultaneous Free Flaps in an Interdisciplinary Two-Team Approach. Front Oncol. 2019 Oct 25;9:1130. doi: 10.3389/ fonc.2019.01130. PMID: 31709189; PMCID: PMC6823187.

10. Blondeel PN, Morris SF, Hallock GG, Neligan PC, editors. Perforator flaps: anatomy, technique, & clinical applications. St. Louis: CRC Press, 2013

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

11. Furnas H, Lineaweaver WC, Alpert BS, Buncke HJ. Scalp reconstruction by microvascular free tissue transfer. Ann Plast Surg. 1990 May;24(5):431-44. doi: 10.1097/00000637199005000-00007. PMID: 2350153.

12. Herrera F, Buntic R, Brooks D, Buncke G, Antony AK. Microvascular approach to scalp replantation and reconstruction: a thirty-six year experience. Microsurgery. 2012 Nov;32(8):591-7. doi: 10.1002/micr.22037. PMID: 22903467.

13. McCombe D, Donato R, Hofer SO, Morrison W. Free flaps in the treatment of locally advanced malignancy of the scalp and forehead. Ann Plast Surg. 2002 Jun;48(6):600-6. doi: 10.1097/00000637-200206000-00006. Erratum in: Ann Plast Surg 2002 Aug;49(2):225. Hofer S [corrected to Hofer SOP]. PMID: 12055428.

14. Harii K, Yamada A, Ishihara K, Miki Y, Itoh M. A free transfer of both latissimus dorsi and serratus anterior flaps with thoracodorsal vessel anastomoses. Plast Reconstr Surg. 1982 Nov;70(5):620-9. doi: 10.1097/00006534-19821100000019. PMID: 7122753.

15. Trignano E, Fallico N, Nitto A, Chen HC. The treatment of composite defect of bone and soft tissues with a combined latissimus dorsi and serratus anterior and rib free flap. Microsurgery. 2013 Mar;33(3):173-83. doi: 10.1002/ micr.22067. Epub 2013 Feb 25. PMID: 23436310.

16. Serra MP, Longhi P, Carminati M, Righi B, Robotti E. Microsurgical scalp and skull reconstruction using a combined flap composed of serratus anterior myo-osseous flap and latissimus dorsi myocutaneous flap. J Plast Reconstr Aesthet Surg. 2007;60(10):1158-61. doi: 10.1016/j.bjps.2006.06.020. PMID: 17825780.

17. Oh SJ, Lee J, Cha J, Jeon MK, Koh SH, Chung CH. Free-flap reconstruction of the scalp: donor selection and outcome. J Craniofac Surg. 2011 May;22(3):974-7. doi: 10.1097/ SCS.0b013e31820fe354. PMID: 21558908.

18. Dulin WA, Avila RA, Verheyden CN, Grossman L. Evaluation of abdominal wall strength after TRAM flap surgery. Plast Reconstr Surg. 2004 May;113(6):1662-5; discussion 1666-7. doi: 10.1097/01.prs.0000117197.77201.14. PMID: 15114126.

19. Kobienia BJ, Migliori M, Schubert W. Preexpanded radial forearm free flap to the scalp. Ann Plast Surg. 1996 Dec;37(6):629-32. doi: 10.1097/00000637-19961200000010. PMID: 8988776.

20. Bo B, Qun Y, Zheming P, Haitao X, Tianyi L. Reconstruction scalp defects after malignant tumor resection with anterolateral thigh flaps. J Craniofac Surg. 2011 Nov;22(6):2208-11. doi: 10.1097/SCS.0b013e318231fdb2. PMID: 22075833.

21. Fowler NM, Futran ND. Achievements in scalp reconstruction. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2014 Apr;22(2):127-30. doi: I0.1097/M00.0000000000000028. PMID: 24504223.

22. Badiul PO, Sliesarenko SV. [Reconstruction of extensive soft tissue defects with the perforator anterolateral thigh flap]. Surgery of Ukraine. 2017;(3):12-19. Russian. http://nbuv. gov.ua/UJRN/KhU_2017_3_4

23. Blondeel PN, Van Landuyt KH, Monstrey SJ, Hamdi M, Matton GE, Allen RJ, Dupin C, Feller AM, Koshima I, Kostakoglu N, Wei FC. The "Gent" consensus on perforator flap terminology: preliminary definitions. Plast Reconstr Surg. 2003 Oct;112(5):1378-83; quiz 1383, 1516; discussion 1384-7. doi: 10.1097/01.PRS.0000081071.83805.B6. PMID: 14504524.

24. Tutela JP, Banta JC, Boyd TG, Kelishadi SS, Chowdhry S, Little JA. Scalp reconstruction: a review of the literature and a unique case of total craniectomy in an adult with osteomyelitis of the skull. Eplasty. 2014 Jul 19;14:e27. PMID: 25165496; PMCID: PMC4106256.

25. Kesting MR, Koerdt S, Rommel N, Mücke T, Wolff KD, Nobis CP, Ringel F, Frohwitter G. Classification of orbital exenteration and reconstruction. J Craniomaxillofac Surg. 2017 Apr;45(4):467-473. doi: 10.1016/j.jcms.2017.01.003. PMID: 28185781.

26. Lin SJ, Hanasono MM, Skoracki RJ. Scalp and calvarial reconstruction. Semin Plast Surg. 2008 Nov;22(4):281-93. doi: 10.1055/s-0028-1095887. PMID: 20567704; PMCID: PMC2884877.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.