CC BY
88
УДК 330.1(330.8)
ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК ОСНОВА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ:
ЗМ1СТ, КЛАСИФ1КАЦ1Т ТА ПОР1ВНЯННЯ
© 2016 БУРЦЕВА О. е., ПЕФТКВА Ю. е.
УДК 330.1(330.8)
Бурцева О. €., Пефлева Ю. €. Планування та прогнозування як основа прийняття управлшських рiшень:
3MicT, класифiкацii' та порiвняння
У cmammi розкрито та об(рунтовано необх1дшсть систематизацИ та визначення етатв процесу прийняття управл'нських ршень. Акцентова-но увагу на спльному використанн планування i прогнозування, при якому прогнозування використовуеться як iнформацйна база для прийняття ефективних управл'тських ршень. Результатом дотдження е систематиза^я класифшаци вид'ю планування та прогнозування. В основу цих класиф'шацш закладено принципи рацюналвацп, системностi та розпод'луза певними критер'тми в конкреттгрупи. Представленi класиф'шаци ерозвитком кнуючих класифiкацiй, що в'дрзняються розширенням елемент'в iознак. Це спрямовано на застосування в'дпов'днихметод'в, при-йомiв i спосо6/в обробки iнформацi¡ та дозволяе тдвищити ефектившсть прийнятих управл'>нських рШень. Ключов'! слова: класифшаци, планування, прогнозування, сmраmегiчний менеджмент. Табл.: 2. Б'бл.: 10.
Бурцева Олена бго^вна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри облку, фшанав та економiчно¡ безпеки, Донецький нацональний техн'н-ний утверситет (пл. Шибанкова, 2, Покровськ, Донецька область, 85300, Укра/на) E-mail: byrceva@mail.ru
Пефт'хва Ютя бвгешвна - асистент, кафедра маркетингу, Донецький державний утверситет управлшня (вул. Картнського, 58, Маруполь, Донецька обл., 87535, Укра/на) E-mail: snezhana_pipko@mail.ru
УДК 330.1(330.8)
Бурцева Е. Е., Пефтиева Ю. Е. Планирование и прогнозирование как основа принятия управленческих решений: содержание, классификации и сравнение
В статье раскрыта и обоснована необходимость систематизации и определения этапов процесса принятия управленческих решений. Акцентировано внимание на совместном использовании планирования и прогнозирования, при котором прогнозирование используется как информационная база для принятия эффективных управленческих решений. Результатом исследования является систематизация классификации видов планирования и прогнозирования. В основу этих классификаций заложены принципы рационализации, системности и распределения по определенным критериям в конкретные группы. Представленные классификации являются развитием существующих классификаций, которые отличаются расширением элементов и признаков. Это направлено на применение соответствующих методов, приемов и способов обработки информации и позволяет повысить эффективность принимаемых управленческих решений. Ключевые слова: классификации, планирование, прогнозирование, стратегический менеджмент. Табл.: 2. Библ.: 10.
Бурцева Елена Егоровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры учета, финансов и экономической безопасности, Донецкий национальный технический университет (пл. Шибанкова, 2, Покровск, Донецька область, 85300, Украина) E-mail: byrceva@mail.ru
Пефтиева Юлия Евгеньевна - ассистент, кафедра маркетинга, Донецкий государственный университет управления (ул. Карпинского, 58, Мариуполь, Донецкая обл., 87535, Украина) E-mail: snezhana_pipko@mail.ru
UDC 330.1(330.8) Burzeva E. I., Peftiyeva Ju. Ye. Planning and Forecasting as a Basis for Managerial Decision-Making: Substance, Classifications and Comparison
The article discloses and substantiates the necessity for systematization and definition of stages of the decision-making process. Special attention is paid to sharing of both planning and forecasting, in which forecasting is used as an information base for making the efficient managerial decisions. Result of the study is a systematization of the classification of types of planning and forecasting. The basis of these classifications form principles of rationalization, systemization, and distribution by certain criteria in specific groups. The presented classifications are a development of the existing classifications, which differ by extension of the elements and attributes. This is aimed at applying the appropriate methods, techniques, and ways of processing information and provides to improve efficiency of managerial decisions that are being made. Keywords: classifications, planning, forecasting, strategic management. Tbl.: 2. Bibl.: 10.
Burzeva Elena I. - PhD (Economics), Associate Professorof the Department of Accounting, Finance and Economic Security, Donetsk National Technical University (2 Shybankova Square, Pokrovsk, Donetsk region, 85300, Ukraine) E-mail: byrceva@mail.ru
Peftiyeva Julia Ye. - Assistant, Department of Marketing, Donetsk State University of Management (58 Karpinskoho Str., Mariupol, Donetsk region, 87535, Ukraine)
E-mail: snezhana_pipko@mail.ru
Планування та прогнозування як найбкьш ефек-тивш шструменти менеджменту зараз активно використовуються на вск р1внях управлшня: краши, регюшв, галузей, шдприемств 1 оргашзацш. Анал1з св1тового досв1ду дозволяе зробити висновок про необх1дшсть ефективного поеднання ринкових метод1в 1 метод1в централ1зованого державного регу-лювання. На сучасному еташ у св1товш практищ вид1-ляють ккька моделей державного регулювання еконо-мжи: европейська (Франц1я, Шмеччина, Швец1я та ш.);
аз1атська (Япон1я, Швденна Корея) та американська модель (США, Канада).
Усе це говорить про актуальшсть питань планування та прогнозування. Однак у бкьшост наукових праць, присвячених цш тем1, питання прогнозування та планування розглядаються окремо. Для шдвищення системност1 та ефективност1 планування 1 прогнозування в сучасних умовах потр1бний розвиток кнуючих класифжацш вид1в планування, прогноз1в 1 метод1в прогнозування. На сьогодш ряд оргашзацшно-економ1чних
проблем у сферi планування i прогнозування недостат-ньо дослiджений. Найбкьш актуальним з них е механiзм спкьного використання планування i прогнозування.
Серед основних робiт у сферi планування, прогнозування та управлшня можна назвати пращ таких зару-бiжних авторiв, як Ф. Тейлор (Frederick Winslow Taylor), Г. Гант (Henry Laurence Gantt), Х. Емерсон (Harrington Emerson), М. Вебер (Max Weber), А. Файоль (Henri Fayol), Ч. Бернард (Chester Irving Barnard), I. Ансофф (Igor Ansoff), А. Д. Чандлер (Alfred Dupont Chandler), К. Ендрюс (Kenneth Andrews) та ш.
Значний внесок в адаптацш теори стратепчного планування i прогнозування до сучасних умов в^чизня-но'1 економжи зробили: О. I. Амоша, В. М. Геець, Г. К. Гу-берна, О. С. Поважний, О. М. Телiженко, О. I. Черняк, З. С. Шершньова та ш.
Однак у бiльшостi робiт недостатньо дослджени-ми залишаються питання спкьного комплексного про-гнозування i планування, з урахуванням неконтрольо-ваних зовншнк умов. У рядi робiт з прогнозування недостатньо уваги придкяеться проблемам економiчноï iнтерпретацiï отриманих результатiв та питань використання прогнозiв при стратеичному плануваннi. У робот робиться акцент на тому, що прогнозування можливо використовувати як шформацшну базу для прийняття управлiнських ршень.
Мета статтi - аргументоване обгрунтування не-обхiдностi спiльного застосування планування i прогнозування при прийнятт управлшських рiшень, розвиток класифiкацiй видiв планування та прогнозування.
Cформованi ще на початку XX столiття наукова школа у сферi менеджменту (Ф. Тейлор, Г. Гант, Х. Емерсон) i класична школа управлшня (М. Вебер, А. Файоль, Ч. Бернард) видкяли планування як одну з основних функцш управлшня. При цьому планування передбачало короткостроковий характер i зазвичай уяв-лялося у виглядi загальних рiчних бюджетiв або бюдже-ттв за рiзними виробничо-господарськими функцшми: НДДКР, виробництво, капiтальне будшництво, маркетинг. На пiдприемство дивилися як на закриту систему, i тому характерною особливштю планування цього перю-ду е невеликий набiр розглянутих показникiв, прiоритет-ними з яких були прибуток i структура витрат.
У 50-х роках XX столггтя було сформовано теорш та практику довгострокового планування на рiвнi шд-приемств. У довгостроковому плануванш використо-вувалися методи екстраполяци, тобто перенесення на майбутне тенденцiй розвитку пiдприемства в минуло-му. Основний плановий показник - обсяг продажiв -визначався на основi екстраполяци. Головне завдан-ня менеджерiв полягало в забезпеченнi шдприемства необхiдними ресурсами для досягнення запланованих показникiв зростання. При визначеннi ефективност використання ресурсiв на шдприемствах широко викори-стовували розрахунки окупносп капiтальних вкладень.
Довгострокове планування широко застосову-валося i в радянськш економiцi, з тiею лише рiзницею, що нормативи для шдприемства з випуску продукци задавалися «зверху» централiзовано. Такi методи були
результативними при досить стабкьною ринковому се-редовищ1.
У 60-т1 роки XX стол1ття зросла конкуренц1я, 1 еко-ном1чн1 кризи змусили переглянути методи планування, внасл1док чого планування стало цкьовим, тобто план став представляти наб1р альтернатив, виб1р яких зале-жав в1д зовн1шнього оточення, а ресурси розглядалися як зас1б досягнення цкей. Так з'явилося стратег1чне планування, яке враховувало як внутршш можливост1 оргашзаци, так 1 зовн1шню конкуренцию [8]. Загально-визнаними основоположниками стратепчного планування вважаються I. Ансофф, А. Д. Чандлер, К. Ендрюс.
Науково обгрунтована класиф1кац1я дозволяе чгг-ко визначити м1сце кожного елемента в загаль-н1й систем1. При складанш класифшщи велику роль вщграе критер1й класифкаци елемент1в. Класи-фшщш створюе можливост1 для ефективного застосування в1дпов1дних метод1в, прийом1в 1 способ1в обробки шформаци. П1д класифжащею вид1в планування, як 1 шд будь-який 1ншою класиф1кац1ею, сл1д розушти розподк елемент1в класифшщи на конкретш групи за певними критер1ями (шдставами, ознаками).
У робот1 запропонована класифшщш планування за трьома критер1ями:
+ характеристикою зовн1шнього середовища; + характеристикою об'екта планування; + характеристикою показникш 1 специф1кою пла-нування.
Класиф1кац1ю вид1в планування представлено в табл. 1.
Прогнозування використовуеться на р1зних рш-нях управл1ння: на макро-, мезо- 1 мшро. Формування прогноз1в сощально-економ1чного розвитку територ1й, галузей, п1дприемств служить основою для анал1зу 1 прийняття ефективних управл1нських р1шень. Прогнозування застосовуеться в процеа визначення цкей 1 завдань, особливо довгострокових, дозволяе визначити реаль-н1сть 1 сприятливкть досягнення поставлених цкей.
Прогнозування можна визначити як елемент стратепчного планування або як його попереднш етап. Якщо планування використовуеться як шформацшне поле для анал1зу 1 складання можливих сценарив зм1ни зовншнього середовища в майбутньому, то прогнозування можна видкити в окремий необх1дний етап, який передуе формування стратеги господарюючого суб'екта. Адже споживачами прогнозу можуть бути р1зш госпо-дарююч1 суб'екти, 1 результати одного 1 того ж прогнозу будуть використовуватися кожним з них по-р1зному. Якщо планування розглядати в розр1з1 складання можливих сценарив змши сташв самого господарюючого суб'екта в майбутньому при певних припущеннях (п-потезах), то прогнозування стае необх1дним елементом формування стратеги (плану).
1снують р1зн1 визначення прогнозування: спещ-альн1 науков1 досл1дження конкретних перспектив розвитку будь-якого явища; у вузькому значенш - розробка прогнозу [3].
В економ1чному словнику прогнозування представлено як метод планування, який у передбаченш
Таблиця 1
Зведен данi щодо класифшацм видiв планування
Критерш класифшацм Елемент класифiкацiï Деталiзацiя елеменлв
Планування в рiзнi епохи Епоха масового виробництва. Епоха масового збуту. Постiндустрiальна епоха. Епоха Ыформацшних i комп'ютерних технологiй
За характеристикою зовнiшнього середовища Планування при рiзних типах економiки Планова економка (директивне централiзоване планування). Ринкова економка. Економiка перехiдного перiоду. Змiшана економка
Планування при рiзних типах ринку Монополiя. Монопсонiя. Олiгополiя. Монополiстична конкурен^я. Чиста конкуренцiя
leрархiя, масштаб планування Кра'ша, регiон, галузь (планування по галузях eKOHOMiKu: промисловiсть, стьське господарство, будiвництво i т. ш.; планування по галузях промисловостк електроенергетика, палив-на промисловiсть, машинобудування i металообробка та ш.)
За характеристикою об'вкта планування Планування по окремих пщприемствах i оргаыза^ях Планування на Ыдприемствахi орган/'зац/'яхрзнихорган'аа-цшно-правових форм: державы, комерцшш, громадськ та iн.; планування на тдприемствах залежно вiд Тх розмiру; планування по службах, в'>дд'>лахiтдроздшахна тдприемствах i в оргашза^ях: планово-економiчний вщдт, виробничий, фшансова служба, вiддiл маркетингу та ш.; планування функцш i д/'яльностi за р'юнями та видами персоналу: керiвники, робггники, фахiвцi, iншi службовцi; планування для груп зацкавлених осб: партнерiв, кредиторiв, акцiонерiв, менеджерiв, iнвесторiв, адмiнiстрацiï, податкових оргаыв; планування по окремих напрямах: бiзнес-планування, планування фiнансiв, планування кредитной' полiтики, планування маркетингу та шше; планування за напрямками модерн'зацИ: новий продукт, нова технолопя, новий ринок; планування за масштабами модерн'зацИ: модерыза^я, рекон-струкцiя, нове будiвництво, реструктуриза^я (реорганiзацiя), нове пiдприeмство
Планування за характеристикою показникiв Кiлькiснi, яюсш, зовнiшнi, внутрiшнi
За видом планування Поточне, оперативне, стратепчне
За типом планування Реактивне, iнактивне, преактiвне, iнтерактивне
За етапами життевого циклу Виникнення, розвиток, старшня, занепад
За тривалiстю планування Довгострокове, середньострокове, короткострокове
За характеристикою показниюв За ступенем достс^рносп (точносп) Детермшоване, ймовiрнiсне, в умовах повноТ невизначеностi
i специфiкою планування За основними походами до стратепчного планування Аналiз господарського i продуктового портфелiв; ситуацiйний аналiз (SPACE-, SWOT-аналiз); аналiз впливу обраноТ стратеги на рiвень прибутковостi та можливост генерувати готiвку (PIMS - the Profit Impact of Market Strategy); безлiч моделей портфельного аналiзу
За моделями портфельного аналiзу стратепчного планування Модель BCG (Boston Consulting Group); концеп^я General Electric / McKinsey & Co; концеп^я конкуренцп Shell / DPM; концеп^я ADL / LC та ш.
Q_
<С
<
Джерело: складено за [3; 5; 6; 9].
майбутнього спираеться на накопичений досвц i поточ-ш припущення щодо майбутнього [1].
Прогнозування (forecasting) - процес розробки прогнозiв по приводу майбутни загальноекономiчних i ринкових умов як основа для прийняття ршень державою i фiрмами [6].
Набiр об'ектiв прогнозування може становити десятки, сотш позицiй i залежить вiд суб'екта прогнозування, вц його цкей i завдань.
Об'ектами прогнозування можуть виступати [3]: f комплекст об'екти: дiяльнiсть конкурентiв; розвиток технологш; розвиток ринку; витрати i доходи компани; життевий цикл технологи, по-питу, галузi; бiзнес-план компани; f приватт об'екти: попит на продукцiю; змiна цiн на акци компани; змiна цiн на рiзнi види сировини, продукци; життевий цикл продукци; змiна курсу валюти i т. iн.
Об'екти прогнозування можуть подкятися на: со-цiальнi; економiчнi; технiчнi; екологiчнi; природнi i т. ш.
За ступенем керованостi об'екти прогнозування подкяються на: керованi та некероваш.
Чим нижчий ступiнь керованост об'ектом, тим вище потреба в складанш прогнозу, чим вище ступшь керованостi об'ектом, тим в бкьшш мiрi використовуються вже елементи планування, а не прогнозування. Прогнозування i планування е двома взаемопов'язаними елементами. Планування передба-чае, що процес управлiння пiддаеться регулюванню i за-вжди е важелi управлшня (керованi фактори), а також необхцш ресурси для виконання плану.
Планування - це стадiя процесу управлшня, на якш визначаються цiлi дiяльностi, необхiднi для цього кошти, а також розробляються методи, найбкьш ефек-тивнi в конкретних умовах [9].
Оргашчною складовою частиною планування е складання прогнозiв, якi показують, яю можливi на-
прямки майбутнього розвитку оргашзаци, що розгляда-ються в т1сн1й взаемоди з навколишн1м И середовищем.
Основн1 в1дм1нност1 1 схожкть планування 1 прогнозування представлен в табл. 2.
Взаемозв'язок прогнозованих 1 планованих показ-ник1в, а також перех1д в1д прогнозних до планових по-казник1в е необх1дною елемент1в у процей управл1ння. Воно може стати елементом плану, якщо мова йде про використання метод1в прогнозування при розрахунку планових показниюв.
Прогнозування стае самостшним 1 незалежним етапом, якщо його результати служать основою для прийняття управл1нських ршень, яю реал1-зуються 1 виконуються у вигляд1 планових директивних ршень. Необх1дшсть у прогнозуванн1 виникае при збкь-шенн1 ккькост некерованих чинникш, а також при наяв-ност1 безл1ч1 фактор1в, вплив яких на процес неведомо.
Дамо ккька визначень поняття «прогнозування».
Прогнозування - це передбачення ситуаци в май-бутньому з урахуванням прийнятих припущень, на основ1 використання р1зних метод1в 1 наявно! шформа-цшно! бази про об'ект прогнозування, його оточення 1 зв'язки [3].
Прогнозування - це комплекс яюсних та ккьюсних показник1в, що визначають можливий стан сощально-економ1чно'1 системи в майбутньому. Майбутне завжди мктить елемент невизначеност1, тому при регшзаци стратег1й компани важливо правильно оц1нити види 1 ступ1нь ризиюв, з якими буде пов'язана реал1зац1я при-йнятих р1шень. Прогнозування дозволяе моделювати майбутн1 ситуаци, виявляти ризики, пор1внювати й ощ-нювати ефектившсть стратег1й [10].
Прогнозування необх1дно, тому що внасл1док не-визначеност1 майбутнього нев1домий ефект багатьох р1шень, прийнятих сьогодн1. Точне передбачення майбутнього шдвищуе ефективн1сть процесу прийняття ршення.
Таблиця 2
Порiвняння планування i прогнозування
Ознака порiвняння Планування Прогнозування
Послiдовнiсть Планування зазвичай буду£ться на результатах прогнозу Прогнозування переду£ складання плану або £ його елементом
Зв'язок з процесом управлшня Результат прийнятого управлшського рiшення База для прийняття управлшського ршення
Адреснiсть Завжди £ вщповщальний за виконання того чи шшого етапу (елемента) плану. Директивний характер, тобто затверджу£ться «зверху» для реалiзацií структурними пiдроздiлами Вщсутысть адресносп, тобто результати прогнозу можуть бути використан рiзними суб'£ктами для сво'х цтей. Суб'£ктивно-об'£ктивний характер, тобто результати прогнозу можуть бути врахован або про^но-рованi при прийняттi управлшських рiшень
Характеристика процесу Високий ступшь детермiнованостi та керованостi процесу Високий ступiнь невизначеностi та некеро-ваностi процесу, iмовiрнiсний характер
Характеристика фактсрв процесу Кероваш або частково керованi фактори. В основному внутршш параметри та змшы фактори системи Некерован або частково керованi фактори. В основному зовшшы фактори системи
Q_ <
<
Джерело: складено за [2-4; 7; 10].
Точшсть прогнозу визначаеться можливим ступе-нем в1дхилення тих чи 1нших прогнозних в1д фактичних значень. Причини вiдхилень: недостатня 1нформац1йна база; нев1рно або неповшстю виявлен1 зв'язки об'екта прогнозування 1з зовн1шн1м 1 внутр1шн1м оточенням; застосовано не т методи для складання прогнозу; фак-тори внутршнього або зовн1шнього оточення об'екта прогнозування вийшли за меж1 припущень та наклада-ються на точн1сть результат1в прогнозу; застосування використаних метод1в прогнозування позбавило змоги отримати прогнозну модель, яка задаеться ступенем точност1; неможлив1сть складання точного прогнозу через наявшсть безл1ч1 фактор1в 1 високого ступеня не-визначеност1 зовн1шнього або/1 внутр1шнього оточення об'екта прогнозування; змодельовано безл1ч р1зних прогнозних ситуац1й при р1зних вар1антах обмежень (припущень), що не дозволяе прийняти ефективне управлш-ське р1шення через «розмит1сть» отриманого прогнозу.
Прогнозування е необх1дним елементом д1яльно-ст1 будь-яко! компани. Результати прогнозу по-д1й використовуються для складання плашв, для оперативного управлшня 1 контролю, для оц1нки результат1в управл1нських р1шень. Питаннями прогнозування в компан1ях можуть займатися маркетингов1 та збутов1 в1ддки, в1ддки (фшансового, кадрового, вироб-ничого, ремонтного) планування, в1ддки стратег1чного розвитку та прогнозування тощо. Серед сп1вроб1тник1в в1ддку питаннями прогнозування можуть займатися розробники плашв досл1джень, статистики, соцюлоги, психологи, фах1вщ з математичного моделювання, плановики 1 проектувальники.
Результати прогнозу потр1бш для прийняття ефек-тивних управлшських р1шень на р1зних р1внях ¡ерархи. Тому виникае задача багатор1вневого прогнозування. Горизонт прогнозування залежить в1д р1вня прогнозування, чим вище р1вень управл1ння господарюючого суб'екта, тим бкьше горизонт прогнозування, чим ниж-чий р1вень управл1ння, тим менше горизонт. У шдсумку на середни 1 низових р1внях управл1ння значна частина ршень приймаеться на основ1 планових стратег1й 1 опе-ративних ршень, а потреба в прогнозуванш зводиться до мшмуму.
Ефективн1сть використання результат1в прогнозування залежить в1д системност1 п1дходу до вир1шення даного завдання. Необх1дно визначиться з комплексом прогнозування. Наприклад, комплекс прогнозування може складатися з: об'екйв; суб'ект1в; банку даних про об'екти прогнозування; метод1в прогнозування; вимог до точност1 прогнозування; систематизаци результат1в прогнозування; побудови прогнозних моделей; форму-вання набору стратег1чних ршень; побудови моделей розвитку компани на основ1 стратег1чних р1шень; прийняття стратепчних р1шень.
Для ч1ткост1 штерпретаци результат1в прогнозу визначають 1 оперують такими поняттями, як: об'ект 1 суб'ект прогнозування; методи, методика 1 методолога прогнозування; прийоми 1 модел1 прогнозування; вар1-анти та етапи прогнозування; фон прогнозування.
Щоб шдвищити точшсть прогнозування, необ-х1дно чггко сформулювати мету 1 завдання прогнозу, а також виявити функци прогнозування. У загальному випадку основною метою прогнозування можна назва-ти формування комплексу можливих альтернативних сценарив розвитку господарюючого суб'екта та об-грунтування найбкьш ймов1рного стану сощально-еко-ном1чно! системи в майбутньому з урахуванням терм1-н1в, зроблених припущень 1 обмежень, а також з урахуванням забезпечення необх1дними внутршшми ресурсами для досягнення результайв прогнозу.
Найбкьш типов1 завдання, як1 необх1дно вирши-ти в процей прогнозування на р1вш будь-якого господарюючого суб'екта [3]: 1) визначення значень показниюв сощально-економ1чно! системи в майбутньому; 2) передбачення можливого вар1анта розподку ресурйв по-р1зних напрямках; 3) виявлен-ня нижни 1 верхни меж, а також найбкьш ймов1рних значень прогнозних показниюв; 4) виявлення важел1в для змши показник1в господарюючого суб'екта в майбутньому з урахуванням тенденцш, що склалися, 1 за-лежностей; 5) класифкац1я фактор1в, що визначають розвиток сощально-економ1чно! системи; 6) виб1р ме-тод1в прогнозування 1 перюду попередження прогноз1в; 7) моделювання р1зних ситуац1й 1 сценарЦв розвитку об'екта в майбутньому з урахуванням р1зних припущень 1 обмежень; 8) виявлення проблем майбутнього, формування системи розшзнавання «слабких сигнал1в» кризи; 9) прогноз стану та розвитку зовншнього середови-ща, визначення положення господарюючого суб'екта в нш; 10) визначення юлькосй ресурйв, необх1дних для регшзаци обрано! стратеги розвитку господарюючого суб'екта; 11) забезпечення необх1дно! бази для прийняття управлшських ршень; 12) визначення здшсненност1 та доцкьносп обраних стратег1й.
До функц1й прогнозування можна в1днести [10]: 1) визначення залежносй та зв'язку м1ж факторами 1 по-казниками; 2) визначення тенденци зм1ни чинник1в 1 по-казниюв; 3) визначення точност1 прогнозно! модел1 та результат1в прогнозування.
Результати прогнозування можуть використову-ватися для анал1зу та прийняття р1шень, що мають р1зну спрямован1сть. Основу будь-яко! системи прогнозування складае статистична шформацшна база про об'ект прогнозування. За наявност1 повно! та достов1рно! 1н-формац1йно! бази можна говорити про можливкть формування прогнозних моделей досл1джуваного об'екта.
ВИСНОВКИ
Таким чином, хоча на сьогодш багато автор1в до-тримуються позицИ, що прогнозування е елементом стратепчного планування, у робот1 акцентовано увагу на спкьному використанн1 планування 1 прогнозування, тобто прогнозування використовуеться як шформацшна база для прийняття управлшських ршень. При комплексному стратепчному плануванш та прогнозуванш необх1дним е розгляд економ1чних аспекпв процесу адаптаци до зм1н у ц1лях, стратепях, принципах управ-
лшня, зовншнього середовища тощо. Процес адаптаци здiйснюeться поетапно з урахуванням багаторiвневого планування i прогнозування, з урахуванням pi3TOro сту-пеня визначеностi у сферi прогнозування i прийняття управлшських рiшень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Великий тлумачний словник сучасноТ украТнськоТ мови/ уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. КиТв; IpniHb: Перун, 2004. 1440 с.
2. Моделi i методи соцiально-економiчного прогнозування: пщручник/В. М. Гевць, Т. С. Клебанова, О. I. Черняк та ш. Харш: ВД «1НЖЕК», 2005. 396 с.
3. Генеза ринковоТ економки (полiтекономiя, мiкроеко-номiка, макроекономiка, економiчний аналiз, економiка пщ-привмства, менеджмент, маркетинг, фшанси, банки, iнвестицíГ, бiржова дiяльнiсть): термiни, поняття, персоналп/за заг. ред. Г. I. Башнянина, В. С. 1фтемшчука. КиТв: Магнолiя плюс, 2004. 688 с.
4. Котлер Ф., Бергер Р., Бикхофф Н. Стратегический менеджмент по Котлеру. Лучшие приемы и методы = The Quintessence of Strategic Management: What You Really Need to Know to Survive in Business. Москва: Альпина Паблишер, 2012. 144 с.
5. Моделювання та прогнозування економiчного розви-тку регюыв УкраТни/О. I. Амоша, В. М. Гевць, С. О. Довгий та ш./ НАН УкраТни. 1н-т економки та прогнозування, НАН УкраТни, 1н-т економки пром-стi, НАН УкраТни. 1н-т юбернетики iм. В. М. Глуш-кова. КиТв: 1нформацшы системи, 2013. 439 с.
6. Райзберг Б. А., Лозовськш Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Сучасний економiчний словник. 5-е вид., перероб. i доп. КиТв: ЦУЛ, 2007. 495 с.
7. Шершньова З. €. Стратепчне управлшня: пiдручник. 2-ге вид., перероб. i доп. КиТв: КНЕУ, 2004. 699 с.
8. Savage L. J. The theory of statistical decision. Journal of the American Statistical Association. 1951. Vol. 46. P. 55-67.
9. Wald A. Planning and Forecasting: Theory and Practice. New York. J. Wiley & So., 1950.
10. Wootton S., Horne T. Strategic Planning: The Nine Step Programme. Kogan Page, 1997. 224 p.
REFERENCES
Amosha, O. I. et al. Modeliuvannia ta prohnozuvannia eko-nomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy [Modeling and forecasting economic development of regions of Ukraine]. Kyiv: Informatsiini systemy, 2013.
Heiets, V. M. et al. Modeli i metody sotsialno-ekonomichnoho prohnozuvannia [Models and methods of socio-economic forecasting]. Kharkiv: INZhEK, 2005.
Heneza rynkovoi ekonomiky (politekonomiia, mikroekonomi-ka, makroekonomika, ekonomichnyi analiz, ekonomika pidpryiem-stva, menedzhment, marketynh, finansy, banky, investytsii, birzhova diialnist): terminy, poniattia, personalii [The Genesis of the market economy (political economy, microeconomics, macroeconomics, economic analysis, enterprise Economics, management, marketing, Finance, banking, investments, stock exchange activity): terms, concepts, personalities]. Kyiv: Mahnoliia plius, 2004.
Kotler, F., Berger, R., and Bikkhoff, N. Strategicheskiy menedzhment po Kotleru. Luchshiye priyemy i metody = The Quintessence of Strategic Management: What You Really Need to Know to Survive in Business [Strategic management by Kotler. The best techniques and methods = The Quintessence of Strategic Management: What You Really Need to Know to Survive in Business]. Moscow: Alpina Pablisher, 2012.
Raizberh, B. A., Lozovskii, L. Sh., and Starodubtseva, E. B. Suchasnyi ekonomichnyi slovnyk [The dictionary of modern Economics]. Kyiv: TsUL, 2007.
Shershnyova, Z. Ye. Stratehichne upravlinnia [Strategic management]. Kyiv: KNEU, 2004.
Savage, L. J. "The theory of statistical decision". Journal of the American Statistical Association. Vol. 46 (1951): 55-67.
Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Big explanatory dictionary of modern Ukrainian language]. Kyiv; Irpin: Perun, 2004.
Wald, A. Planning and Forecasting: Theory and Practice. New York: J. Wiley & Sons Inc., 1950.
Wootton, S., and Horne, T. Strategic Planning: The Nine Step Programme. Kogan Page, 1997.
CL <
< £
