CC BY
39
Мацера С.М., Шпаргало Г.Е., Процышин О.Р. Функциональные формы современных денег
Рассмотрены функции современных денег и их функциональные формы. Выделены основные функции денег и рассмотрена функция мировых денег на основе основных функций денег.
Ключевые слова: деньги, функции денег, формы денег, денежные агрегаты, ликвидность.
Macera S.M., Shpargalo G.E., Procishin O.R. Functional forms of modern
money
Functions and functional forms of modern money are considered. Main money functions are suggested. Function of world money is view through these main functions. Essence of money is exposed, their basic functions are selected and analysed. The functional forms of modern money are selected. On the basis of main functions of money the function of world money is described.
Keywords: money, functions of money, form of money, money aggregates, liquidity.
УДК 338.24:330.341.1 Здобувач М.П. Офж - НУ "Львiвська полтехшка "
УПРАВЛ1НСЬК1 Р1ШЕННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ВПЛИВУ КООПЕРУВАННЯ НА Р1ВЕНЬ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИСМСТВ
Уточнено означення поняття "управлшське ршення", побудовано розширену класиф1кащю управлшських р1шень i графiчну модель системи управлшня шнова-цшним розвитком суб'ектами кооперування з позици управлшських р1шень, видшено етапи технологи прийняття i реал1заци управлшських р1шень.
Постановка проблеми. В умовах актив1зування тдприемництва, поси-лення конкуренцй 1 послабления впливу державного управлшня на шновацшний розвиток суб'екпв господарювання единим шляхом актив1зування креативних пошуюв та шновацшних звершень е формування кооперативних утворень. На засадах акумулювання венчурних ресуршв кооперативы утворення здатш примно-жити наявний шновацшний потенщал 1 досягнути позитивних змш у шнова-цшному розвитку. У США, Францй, Японii, Iталii та шших економ1чно розвине-них краiнах кооперування у сферi iнновацiйноi дiяльностi набуло рiзноманiтних форм. Воно забезпечуе конкурентоспроможшсть iнновацiйно-активних тд-приемств на свгтових ринках. В Украiнi iснуе проблема забезпечення позитивного впливу кооперування на рiвень iнновацiйного розвитку шдприемств. Вона по-лягае у тому, що досi немае теоретичних засад i методико-прикладного шстру-ментарiю формування i реалiзацii управлiнських рiшень у цш сферi дiяльностi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Аналiзування науково!" лгтера-тури, присвячено1' iнновацiям, теорй менеджменту i кооперуванню [1-7], дае тд-стави стверджувати, що напрацювання науковцiв щодо вирiшення цiеi проблеми е фрагментарними. Поза увагою до^дниюв залишились такi аспекти проблеми, як: складовi елементи системи управлiння шновацшним розвитком суб'ектами кооперування, технологiя прийняття i реалiзацii управлiнських рiшень суб'ектами кооперування щодо реалiзацii програм iнновацiйного розвитку, характернi оз-наки управлiнських рiшень у сферi кооперування шновацшно1' дiяльностi тощо.
Постановка цтей. Метою дослiдження е уточнити означення поняття "управлшське ршення", побудувати розширену класифшацш управлiнських рь
шень i графiчну модель системи управлiння iнновацiйним розвитком суб'ектами кооперування з позицй управлiнських рiшень, а також виокремити етапи технологи прийняття i реалiзацн управлiнських рiшень.
Виклад основного матерiалу. Управлiнське рiшення - це завершальний етап процесу вирiшення управлшсько! проблеми або реалiзацн конкретно! уп-равлшсько! iнiцiативи, який передбачае цшеспрямоване використання керiвника-ми форм влади, стишв керiвництва, методiв впливу на шдлеглих задля досягнен-ня оч^ваних результатiв у необхiднi термiни. На рис. 1 зазначено види управ-лiнських рiшень, яю, зазвичай, наводять у науковiй лiтературi [1-7].
Табл. 1. Класифпкащяуправлшськихршень
Класифшацшт ознаки Види управлшських ршень
За змштом Економ1чт, техтчт 1 сощальт ршення
За термшом реал1заци Стратепчт та оперативт ршення
За способом обгрунтування Науково-обгрунтоват та штуггивт ршення
За ступенем обов'язковост вико-нання Директивы 1 рекомендацшт ршення
За способом формування Одноошбт 1 колепальт (колективт) ршення
За функцюнальним змштом Планов1, оргатзацшт, мотивацшт, контрольт 1 регулятивт ршення
За ступенем новизни Традицшт та шновацшт ршення
За кшьшстю вар1анпв впливу на об'ект Одновар1антт, бшарт 1 пол1вар1антт ршення
За прогнозною ефективтстю Ординарт, двокритер1альт та асинергетичт р1-шення
За способом оброблення управ-шнсько! шформаци Алгоритм1чт та евристичт ршення
За характером прийняття Ур1вноважет, 1мпульсивт та шертт ршення
За кшьшстю критерив Однокритер1альт, двокритер1альт 1 багатокрите-р1альт ршення
За р1внем ризиковост1 Ршення з високим ступенем ризику, ршення з низьким ступенем ризику
За формою подання Уст 1 письмов1 ршення
За ввдношенням до платв роз-витку тдприемства Заплановат 1 незаплановат ршення
За результативтстю Результативт 1 нерезультативт ршення
За станом вироблення Ршення в стат розроблення 1 ршення в стат ре-ал1заци
За 1ерарх1ею управлшня Ршення кер1вник1в вищого р1вня управлшня; р1-шення кер1вник1в середнього р1вня управлшня; ршення низового р1вня управлшня
За специфшою виршення вироб-ничо-господарсько! проблеми Проектт, конструкторсьш, технолопчт, мотивацшт (спонукальт), маркетингов1 ршення тощо
Приймак В. серед цшьових вимог до управлшських ршень виокремлюе: наукову обгрунтовашсть, кшьюсну та яюсну визначенiсть, цшеспрямовашсть, правомiрнiсть, оптимальнiсть, своечаснiсть, комплекснiсть, гнучюсть, повноту оформлення. 1х дотримання, як стверджуе автор, сприяе рацiональностi управлшських ршень [6, с. 61].
Теоретики сучасного менеджменту до сутшсних ознак управлiнських рь шень вщносять: спонукальнi чинники прийняття рiшень; мету ршення; методи
реашзаци ршення; визначення виконавцiв рiшення; термiни виконання рiшення; способи контролювання виконання ршення; суб'екпв прийняття i реалiзацii рь шень. Цi ознаки характернi для ушх видiв управлiнських рiшень. Виконаш досль дження показали, що особливою ознакою прийняття управлшських рiшень суб'ектами кооперування в системi iнновацiйного розвитку машинобудiвного пiдприемства е "хня синергетичшсть. Синергiя - це ефект цшсносп [7]. Пiд час формування ршень суб'ектами кооперування синергетичнiсть забезпечуеться врахуванням розробниками управлшських ршень: iнтересiв ушх суб'екпв кооперування в мiру вагомост "х участi в кооперативному формуванш; спiльних i вщ-мшних чинникiв внутрiшнього i зовнiшнього середовищ суб'ектiв кооперування.
У системi управлшня iнновацiйним розвитком пiдприемств, як е суб'ектами кооперування, застосовують так методи прийняття ршень: кiлькiснi (лiнiйне програмування, нелiнiйне програмування, динамiчне програмування, iмiтацiйне моделювання, теорiя iгор, теорiя масового обслуговування, теорiя уп-равлiння запасами, методи шткового планування); евристичнi (лопчш прийоми, досвiд, прецеденти, iнтуiцiя) i колективнi (метод Дельфi, метод мозкового штурму, метод комiсiй, метод суду, метод сценарйв) [1, 6].
Систему управлшня кооперативними утвореннями доцшьно розглядати саме з позицii управлшських ршень i особливостей "х формування. На рис. 1 зображено систему управлшня шновацшним розвитком суб'ектами кооперування з позицй управлшських ршень.
Рис. 1. Система управлшня шновацшним розвитком суб'ектами кооперування
з позици управлшськихршень
Як бачимо, тд впливом чинниюв, як спонукають до розроблення управ-лiнського рiшення (виробничо-господарська проблема; шдив^альна або колек-тивна шщатива суб'екпв управлiння), суб'екти управлiння формують критери прийнятностi майбутнього рiшення, створюють правила, розробляють та аналь зують способи i технологii побудови управлшського рiшення, формують його i реалiзовують. Ухвалене управлiнське рiшення нацiлюють на конкретний об'ект -вирiшення виробничо-господарсько" проблеми або реалiзацiю управлiнськоi шь
цiативи. Пщ час впливу реалiзаторiв рiшення на його об'ект важливим завданням керiвникiв оргашзаци е контролювати i регулювати процес виконання рiшення. Суб'екти управлшня реашзовують функци контролювання i регулювання практично стосовно усiх шших елемеипв наведено! системи управлiння. Це дае змо-гу своечасно виявити необхщшсть коригування ухваленого управлiнського рь шення шляхом вживання вiдповiдних регулятивних заходiв.
У наведенiй вище системi управлiння формування i реалiзацiя управлшських ршень здiйснюеться вiдповiдно до технологи, представлено! на рис. 2.
— 1.1дентис|мкування управлшсько! проблеми або формалващя ¡де! щодо отримання конкретних економ1чних, технолопчних, сошальних або шших ефекпв
- 2, Зб1р 1 оброблення ¡нформацн Ёз внутрЁшнього 1 зовшшнього середовищ суб'екпв кооперування щодо перспектив розв'язання выявлено! проблеми або реалЬаци висунуто! управлшсько! Ш1щативи
3. Розроблення альтернативних варЁантЁв управлшських рЁшень
—► 4. ВибЁр конкретного ршення з-пошж альтернативних
—► 5. РеалЁзашя оргашзацшних змш, нацшених на реал1защю piшeння
—р- 6. Контролювання 1 регулювання процесу рещизацп ршення
1
Рис. 2. Технологiя прийняття iреалЬациуправлшськихршень суб'ектами кооперування в системi шновацшного розвитку машинобудiвного тдприемства
Представлена технолопя е сукупшстю лопчно пов'язаних мiж собою ета-пiв iдентифiкування необхiдностi прийняття управлшських ршень, !х розроб-лення i реалiзацп на засадах застосування певних принципiв i методiв. Як бачи-мо, на першому етапi технологи вщбуваеться iдентифiкування управлшсько! проблеми або формалiзацiя ще! щодо отримання конкретних економiчних, тех-нологiчних, соцiальних або шших ефекпв. Управлiнськi проблеми, а також уп-равлiнськi iнiцiативи е об'ектами управлiнських рiшень. З огляду на це, окрiм таких загальних функцiй управлiнських рiшень, як управлшня внутршшми проце-сами, управлшня процесами взаемоди iз зовнiшнiм середовищем, управлiння ор-ганiзацiею загалом, шформативна, iнструктивно-розпорядницька доцiльно видь ляти також функцш вирiшення управлiнських проблем i перетворення управ-лiнських iнiцiатив на позитивш економiчнi, соцiальнi та iншi ефекти.
На пiдставi iдентифiкування об'екта управлiнського рiшення вiдбуваеться перехiд до другого етапу технологи - збiр i оброблення шформаци iз внут-рiшнього i зовнiшнього середовищ суб'екпв кооперування щодо перспектив розв'язання виявлено! проблеми або реалiзацп висунуто! управлшсько! шщати-ви. Завданням цього етапу е отримати максимально повну i достовiрну шформа-цiю, на пiдставi яко! можна здiйснювати формування альтернативних варiантiв управлiнських рiшень i вибрати найкращий з них. Для виконання цих завдань не-обхiдно побудувати iнтегровану систему iнформацiйного забезпечення суб'екпв управлiння кооперативним формуванням. 1нтегрованими доцшьно вважати так
системи шформацшного забезпечення, як1 охоплюють yci шдроздши i види д1-яльностi оргашзаци. Зазвичай, ÏHTerpoBaHÏCTb сучасних систем шформацшного забезпечення досягаеться шляхом впровадження автоматизованих систем управ-лiння, якi базуються на системах пiдтримки прийняття р1шень. Такi системи да-ють змогу розв'язувати слабоформалiзованi виробничо-господарськi завдання. Передумовою 1х впровадження е формалiзування управлшських i виробничих процесiв в оргашзаци, тишзащя управлiнськоï iнформацiï, iерахiзацiï управлшня, тдвищення рiвня iнформацiйноï освiти суб'екпв управлiння.
Отримавши необхiдну iнформацiю про стан об'екта управлiнського р1-шення i перспективи досягнення очiкуваних значень показник1в, якi характери-зують цей об'ект, можна переходити до наступного етапу технологiï - розроблен-ня альтернативних варiантiв управлiнських рiшень. Альтернатившсть способiв впливу на об'ект управлшських р1шень можливий в тому випадку, якщо: подiбнi проблеми або ш1щативи, як1 виступають об'ектом рiшень вже виникали ранiше; немае очевидностi способу досягнення встановлених цiлей; мають мюце пара-докси у можливих способах реалiзацiï встановлених цiлей. Наявнiсть кшькох альтернативних варiантiв досягнення мети р1шення сприяе його оптимальностi, знижуе ризик виникнення виробничо-господарсько1' кризи на пiдприемствi через нерацiональнiсть обраного рiшення, чи кардинальну змiну умов його реалiзацiï.
У випадку виявлення порiвняльних переваг одного ршення стосовно ш-ших вiдбуваеться його вибiр. Зазвичай, цей етап супроводжуеться документаль-ним оформлениям ршення. Щоправда, варто визнати, що управлiнськi рiшення можуть ухвалюватись i усно без будь-яко1' письмово1' фжсаци. У такому випадку ознакою обрання рiшення е його доведення до тдлеглих. З iнформуванням ке-рiвниками пiдлеглих про сутнiсть i умови виконання ршення розпочинаеться процес реалiзацiï рiшення. Одним iз найважливiших етатв реалiзацiï обраного рiшення е проведення органiзацiйних змiн, нацiлених на виконання ршення. Ор-ганiзацiйне забезпечення виконання управлшських ршень суб'ектами кооперування, у бшьшосп випадк1в, стосуеться переформування органiзацiйноï структу-ри управлiння, перерозподалу функцiй i повноважень в середовишд керiвникiв i пiдлеглих, запровадження нових або змiни iснуючих правил й процедур в оргашзаци. Зазначеш оргашзацшш змiни е пiдставою для легитимного i обгрунтованого матерiального, фшансового, iнструктивного та iнформацiйного забезпечення ви-конавцiв рiшення. Внаслiдок отримання належних умов працi виконавцi рiшення реалiзовують вiдповiднi операци, пiд впливом виконання яких мають бути досягнут конкретнi очiкуванi результати. Для того, щоб щ результати були своечас-ними i вiдповiдали цiлям прийняття ршення на завершальному етапi наведено!' технологи вiдбуваеться контролювання i регулювання ухваленого рiшення. До найпоширенiших способiв контролювання суб'ектiв, залучених до виконання управлшських ршень належать методи В. Бойка, В. Жмурова, В. Бехтерева, Р. Кет-тела, С. Деллшгера, Т. Матолша, А. Маклакова, К. Хека, Х. Хесса, Л. Вассерма-на, С. Розенцвейга, М. Снайдера, Д. Рассела, М. Фергюсона, А. Басса, А. Дарки, К. Томаса, Д. Марлоу, Д. Крауна, О. Потьомкшо", А. Фщпера, А. Журавльово", В. Захаровоï тощо [1]. Ц1 методи спрямоваш на:
• ощнювання i контролювання зм1ни емоцlиио-психологlчиого стану виконав-ц1в р1шеиь, структури i характеру змши ïхиього 1ителекту, вмшня розвивати суб'ектами управл1ния м1жосо6ист1сн1 виро6нич1 ввдносини i долати конфл1к-ти, здатност1 саморозвиватись 1 зд1йснювати самоконтроль;
• виявлення зм1ни чинник1в внутр1шиього 1 зовтшнього середовищ суб'ект1в кооперування, в1дпов1дн1сть встановлених цшей сучасним реал1ям, адекватность вибору способ1в досягнення встановлених цшей тощо.
П1д час реалiзацiï управлшських р1шень суб'ектами кооперування фун-кц1я регулювання реал1зовуеться за допомогою застосування метод1в усунення небажаних в1дхилень параметр1в об'екта контролювання в1д ïx оч1куваних зна-чень. Регулювання спрямоване на досягнення змш, як1 стосуються: плашв i окре-мих показник1в; заход1в 1з виконання план1в, досягнення оч1куваних значень по-казник1в; в1дношення пращвниюв п1дприемства до виконуваних функц1й. Серед методав регулювання, зазвичай, вид1ляють встановлення: заборон i дозвол1в; сти-мул1в, обмежень i санкц1й; процедур, норм, правил i 1х в1дм1ну [5].
Залежно в1д мети ухвалення управл1нських р1шень, суб'екти кооперування обирають критерiï i способи ощнювання ïxньоï ефективност1 (економ1чна, ор-гашзацшна, соц1альна, технолог1чна, психолог1чна, правова, еколог1чна тощо). Щоправда фах1вц1 стверджують, що на практищ ефективн1сть кожного ухвале-ного управл1нського р1шення доц1льно розглядати з р1зних позиц1й, комб1нуючи при цьому критерiï р1зних вид1в ефективност! При цьому важливим е вибудову-вати 1ерарх1ю критернв оц1нювання ефективност1 р1шень за ознакою 1х прюри-тетност1. Це завдання виконуеться на еташ формування р1шення. Т1льки тсля побудови iерарxiзованоï системи критернв ефективност управл1нського р1шення можиа приступати до розроблення альтернативних вар1ант1в р1шень та 1хнього пор1вняння.
Висновки. Формал1зац1я передумов виникнення потреб формування управлшських р1шень суб'ектами кооперування, а також технологш вироблення i реалiзацiï цих р1шень п1д час виконання програм 1нновац1йного розвитку забез-печуе: адекватшсть причинно-насл1дкових зв'язк1в в управл1нському процес1, ш-формативн1сть i обгрунтован1сть прийнятих управл1нських р1шень, рацюналь-н1сть витрат i управл1нських зусиль щодо отримання конкретних економ1чних та 1нших ефекпв п1д час виконання програм шновацшного розвитку.
Перспективи подальших дослщжень. Подальш1 досл1дження доц1льно виконувати у напрям1 формування економ1ко-математичних моделей оптимiзацiï результат1в реалiзацiï управл1нських р1шень в умовах кооперування шновацшного розвитку тдприемств.
Лггература
1. Воронкова А.Е. Управл1нськ1 р1шеиия у забезпечеииi коикуреитоспроможностi п1д-приемства: оргаи1зац1йиий аспект : монография / А.Е. Вороикова, Н.Г. Калюжиа, В.1. Отеико. -СНУ 1м. Володимира Даля. - Х. : ВД "ШЖЕК", 2008. - 512 с.
2. Дерлоу Дес. Ключов1 управлшсью р1шеиия. Технология прийияття р1шеиь : пер. з аигл. Р.А. Семк1в, Р.Л. Ткачук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2001. - 219 с.
3. Князь С.В. Траисфериий потеищал шновацшного розвитку машииобуд1виих тдприемств : монография / С.В. Князь. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полгтехшка", 2010. - 332 с.
4. Кузьмш O.G. 1ииовацшш програми машииобуд1виих п1дприемств: креативи1 р1шеиия i модели ix траисфериого забезпечеиия : монография / ОС. Кузьм1и, С.В. Князь, Л.И. Гииляиська, Д.К. З1икевич. - Льв1в : Вид-во "СПОЛОМ", 2010. - 345 с.
5. Кузьмш O.G. Контролювання та регулювання екоиом1чиого розвитку пщприемства: проблеми, методолопчш та прикладш аспекти : монография / О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Н.О. Шпак, В. А. Новицький. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полгтехшка", 2006. - 148 с.
6. Приймак В.М. Прийияття управлшських р1шеиь / В.М. Приймак. - К. : Вид-во "Ат1-ка", 2008. - 240 с.
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.books.efaculty.kiev.ua.
Ofik M.P. Administrative decisions are in relation to providing of positive influence of co-operation on the level of innovative development of enterprises
Determination of concept is specified "administrative decision", the extended classification of administrative decisions and graphic model of control the system by innovative development is built by the subjects of co-operation from position of administrative decisions, the stages of technology of acceptance and realization of administrative decisions are selected
Офик М.П. Управленческие решения, обеспечивающие позитивное влияние кооперирования на уровень инновационного развития предприятий
Определено понятие "управленческое решение", построена расширенная классификация управленческих решений и графическая модель системы управления инновационным развитием субъектами кооперирования с позиции управленческих решений, выделены этапы технологии принятия и реализации управленческих решений.
УДК 658.6/.8(477.8):061.5 Доц. Р.П. Шдлипна, канд. екон. наук -
Ужгородський навчальний центр КНТЕУ
АДАПТАЦ1Я ОРГАН1ЗАЦ11 СТРАТЕГ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ ДО СТРУКТУРИ УПРАВЛ1ННЯ ТОРГОВЕЛЬНИМ
п1дприемством
Дослщжено оргашзащю стратепчного аналiзу до структури управлшня торго-вельним тдприемством, з'ясовано типи оргашзацшно! структури тдприемства, виз-начено складники оргашзацшно! структури управлшня та запропоновано його модель.
Ключов1 слова: стратепчний аналiз, оргашзацшна структура управлшня, страте-пчш господарсью тдроздши.
Постановка проблеми. Запровадження i оргашзащя системи стратепчного анашзу в торгiвлi е одним з ключових практичних завдань, як якими сти-каеться керiвництво торговельних тдприемств в процес постановки регулярного стратепчного управлшня. Будь-яка методика анашзу не може давати оч^ва-ного ефекту, якщо анашз виконуеться нерегулярно, а його результати не впрова-джуються у життя з допомогою управлшських ршень. Необхщний ефект важко досягнути i тодi, коли стратегiчний аналiз належним чином не iнтегрований у систему стратепчного управлшня компашею на ушх рiвнях - вiд ради директо-рiв до функцiональних пiдроздiлiв.
Виклад основного матерiалу. Дослiдження практично! даяльносп низки вiтчизняних торговельних пiдприемств св^ить, що на ефективну органiзацiю стратепчного аналiзу впливають рiзнi чинники, але найголовнiшими з них е: оргашзацшна структура тдприемства, внутршш бiзнес-процеси, чиннi норми i регламенти, шформацшш системи та комунiкацi!.
Насамперед, оргашзащя системи стратепчного аналiзу визначаеться орга-нiзацiйною структурою управлiння (ОСУ) тдприемства. На погляд Дж.К. Лафта, оргашзацшна структура управлшня спрямована, насамперед, на встановлення чгтких взаемозв'язюв мiж !! окремими пiдроздiлами, розподiл мiж ними прав та в^овщальносп [1]. До цього твердження можна додати, що ОСУ визначае також змют бiзнес-моделi (набору взаемопов'язаних бiзнес-процесiв) та конф^ура-цiю iнформацiйно! системи управлшня (1СУ) компанi!.
У лiтературi, зазвичай, видiляють декiлька ключових типiв оргашзацшно! структури тдприемств: лшшну, лiнiйно-штабну, функщональну, дивiзiональну,
