CC BY
79
УДК 336.113:221 Проф. Б А. Карптский1, канд. екон. наук;
асист В.О. Григоренко2
ЗБАЛАНСОВАН1СТЬ Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ I Ф1НАНСОВИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ТЕРИТОРН: МЕТОДОЛОГ1Я ТА ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ ПРИ ПРИЙНЯТТ1 УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ
Розглянуто теоретичнi положення збалансованостi фшансово1 системи терито-ри та 11 фшансового потенцiалу i введено в оборот його складов^ пасивний та актив-ний потенцiал. Запропоновано методологiю розрахунку фшансового потенщалу те-ритори з позици прийняття управлiнських рiшень. Проведено ощнювання цього по-тенцiалу з врахуванням вщмшностей у прийняттi управлшських рiшень на реп-ональному рiвнi. Визначено вплив прийнятих управлiнських ршень щодо податко-вих пiльг на збалансовашсть фшансово1 системи та фшансовий потенцiал територи.
Ключовг слова: збалансовашсть фшансово! системи, фiнансовi ресурси, фшансовий потенщал територи, управлiнськi ршення, оцiнювання, iндекс, фiнансова спроможнiсть.
Постановка проблеми. Трансформацшш процеси в економщ Укра-!ни, а також потреба в динам1чному реформуванш економ1чно1 системи, потребуюсь пошуку та реал1зацп нових способ1в 1 тдход1в до технологш управлшня збалансованютю фшансово1 системи територи (держави, регюну), а також управлшня заходами щодо нарощування фшансово1 спроможносп суб'екпв господарювання.
Об'ективно, економ1чний розвиток територи, держави залежить вщ здатност фшансово1 системи виявляти, агрегувати та перетворювати потен-цшш фшансов1 можливост у реальш фшансов1 ресурси через мехашзм прийняття управлшських р1шень. Забезпечення збалансованого розвитку еко-номжи територи стае стратепчним завданням оргашв мюцевого самовряду-вання. У тслякризовий перюд, коли основним завданням оргашв влади е вщ-новлення темтв приросту економжи, питання посилення фшансово1 неза-лежност мюцевого самоврядування знову набувае актуальность I насампе-ред виникае питання щодо ощнювання фшансово1 спроможносп та фшансового потенщалу т1е1 чи шшо1 територи.
Анал1з останн1х досл1джень, у яких започатковано виршення проблеми. Цю проблематику активно дослщжували як вггчизняш, так 1 заруб1жш на-уковщ. Зокрема, загальш питання щодо визначення та тлумачення фшансово-го потенщалу у сво! працях висвгтлювали: С. Буковинський, М. Бутко, Д. Ва-силик, Г. Возняк, О. Гордей, Б. Заболоцький, Ю. Каспрук, I. Лунша, В. Они-щенко, В. Опарш, В. Св1рський, I. Чуницька, С. Шумська [1, 3, 5-14, 17].
Водночас, певна частина дослщжень досить тюно пов'язана з пропоно-ваною тематикою в напрям1 удосконалення шдход1в збалансованосп фшан-сово! системи територи. Так, доцшьно наголосити на дослщженнях тд кер1в-ництвом проф. М.А. Козор1з щодо засад формування фшансово1 складово1 розвитку територи з визначенням критерив, як цьому сприяють [12]. На пог-ляд автор1в, методично виважений шдхщ 1з знаходження взаемозв'язку еко-
1 Льв1вська державна фшансова академ1я;
2 Буковинський державний фшансово-економ1чний ушверситет, м. Чершвщ
номiчноl стшкосп та механiзму збалансованостi фшансово! системи територп пропонуеться в дослщженнях О.В. Герасименко [2].
Однак, вщдаючи належне науковим здобуткам зазначених вище на-уковщв, наведенi науковi дослщження не формують завершено1 методологи та алгоритму визначення фшансового потенцiалу територп, як безпосе-реднього чинника збалансованосп фшансово! системи, а отже, не забезпечу-ють належного прикладного рiвня, що вiдчутно звужуе обгрунтованють, а з цим, ефектившсть прийнятих управлшських рiшень.
Постановка завдання. Метою дослщження е формування методоло-гiчних основ ощнювання фiнансового потенцiалу територп в контекста збалан-сованостi фшансово! системи, а також проведення практичних розрахунюв у рамках пропонованого шструментарт за прийняття управлiнських рiшень.
Виклад основного матер1алу. Теоретичнi положення збалансованостi фшансово! системи та фiнансового потенцiалу територп. Перебудова системи фiнансово-економiчних вiдносин закономiрно викликае iнтерес до питань стратепчного планування економiчного розвитку, можливостей збалансуван-ня фшансово! системи, прогнозування ймовiрного ефекту вiд здiйснюваних заходiв тощо. З останнього випливае, що центральне мiсце у цiй проблемати-щ займають фiнанси, фiнансовi ресурси, фiнансовi потоки. У пiслякризовий перiод, коли основним завданням оргашв влади е вщновлення темпiв приросту економжи, питання щодо посилення фшансово! автономп мiсцевого са-моврядування та забезпечення збалансованосп фiнансових територiальних систем знову набувае актуальность I передушм виникае питання у збалансо-ваностi фшансово! системи на рiвнi фшансово! спроможносп та наявностi потенцiйних фiнансових можливостей пе! чи шшо! територп.
Отож передушм, наголосимо на понятiйному апарат збалансованостi фшансово! системи на рiзних рiвнях та фiнансовому потенцiалi територп. Так, збалансованють фшансово! системи держави - оптимальне поеднання регулюючих важелiв впливу держави на забезпечення виконання програмних фiнансових заходiв iз пошуком рацiональних шляхiв реалiзацil планiв еконо-мiчного розвитку на всiх рiвнях та формуванням оптимально! територiальноl структури життезабезпечення населення.
Збалансованють фшансово! системи регюну - цшеспрямоване формування та реалiзацiя заходiв фшансово! регюнально! полiтики щодо забезпечення вщповщносп мiж реальними потребами та наявними можливостями еконо-мiчного розвитку регiону. Збалансованiсть фшансово! системи територп - до-сягнення такого стану територп, при якому можна вести мову про !! повну са-мозабезпечуванiсть та самовiдтворення, а також наявшсть перспектив незалежного розвитку. 1накшими словами, йдеться про ситуащю, за яко! потреби конкретно! територп, хоча б на певний момент часу, вщповщають !! можли-востям. В iдеалi досягнути цього на практищ майже неможливо [5, 7, 15-16].
Фшансовий потенцiал, як економiчна категорiя, в сучаснiй наущ роз-глядаеться з рiзних сторш. Так, з позицп права власносп його розглядають як фiнансовий потенщал держави, фiнансовий потенцiал регiону та фшансовий потенщал пiдприемства, а залежно вiд часу вiдтворення вiн бувае накопиче-
ний та поточний. Зокрема, при тлумаченш поняття "фшансовий потенцiал" С. С. Шумська вкладае в його розумiння сукупнiсть фшансових ресурсiв (що е та яю можуть бути мобiлiзованi) усiх сфер та ланок фшансово! системи, що утворюються за рахунок внутрiшнiх та зовшшшх джерел, а також кошпв i ресурсiв iз джерел, яю з рiзних причин е недоступними чи незадiяними в межах часового перюду розгляду, що у щлому характеризують фiнансовi мож-ливост як окремих суб'ектiв економiки, так i кра!ни загалом [14].
Особливють цього визначення полягае в тому, що в його основi закла-даеться ширше розумiння фiнансових ресуршв, що фундаментально супере-чить розумшню фiнансового потенцiалу, оскiльки мобiлiзувати вш фiнансовi ресурси (вiдповiдно за ширшим !хшм тлумаченням) е неможливим. Наведет розрахунки фiнансового потенцiалу Укра!ни С.С. Шумською засвiдчують за наявнiсть значних резервiв фiнансового потенцiалу, якi перевищують ВВП у 5,09-5,38 разiв, але достеменно е зрозумiлим, що весь цей (наявний) резерв перетворити у ВВП або у фiнансовi ресурси е неможливим, про що сама С. С. Шумська i зазначае.
Аналiзуючи наведет розрахунки та опираючись на власт дослщжен-ня фiнансового потенщалу, автори схильнi вважати виведену суму фшансо-вого потенцiалу за С. С. Шумською як фшансову спроможнiсть економiчного суб'екта, але нiяк не фшансовим потенцiалом.
Загалом фiнансову спроможнiсть можна трактувати, як спроможтсть економiчного суб'екта до розширеного самовiдтворення з метою збалансова-ного задоволення його потреб, забезпечення сталого розвитку та тдтриму-вання його конкурентоспроможностi [4]. Фшансова спроможнiсть, як еконо-мiчна категс^я, вiдображае складну гаму економiчних вщносин мiж суб'екта-ми з приводу розподшу i перерозподiлу фiнансових ресуршв.
На думку авторiв, вiдмiннiсть понять "фшансовий потенщал" i "фшан-сова спроможтсть" полягае в тому, що: фшансовий потенщал характеризуе наявшсть фшансових ресуршв, яю можуть бути мобЫзоваш в межах певного промiжку часу внаслщок вчинення, прийняття вiдповiдних управлшських рь шень; фiнансова спроможнiсть вщображае максимально можливий обсяг фi-нансових ресуршв, якi е в економiчних суб'ектiв, але якi неможливо агрегува-ти в коротко- та середньостроковш перспективi в повному обсязi через об'ективш та суб'ективнi причини. 1ншими словами, фiнансову спроможнiсть можливо назвати пасивним фшансовим потенщалом.
Методолог1я розрахунку фшансового потенц1алу територГ1 з позищУ прийняття управл1нських р1шемь. Отже, фшансовий потенщал територп -це сукупна можливiсть керiвних органiв держави i мiсцевого самоврядування за допомогою застосування управлшських ршень агрегувати i генерувати на-явнi та потенцiйнi фiнансовi ресурси економiчноl системи з метою забезпечення економiчного розвитку територп в штересах його населения. У формульному виглядi фiнансовий потенщал територп можна представити як [6, 11]:
П Р (Г) = Е(Ру)( -Ао,
де: ПР() - фiнансовий потенцiал територil в момент часу Г; Е(Р^ - можливий фiнансовий стан (або можлива фiнансова спроможнiсть, або можливий пасив-
ний фшансовий потенщал) територи в момент часу Р^ - управлiнськi ршен-ня, пов'язанi iз змiною фшансового стану територи; / - варiант управлшсько-го рiшення (] = 1, т); А0 - початковий фiнансовий стан (або початкова фшансова спроможнють, або початковий пасивний фшансовий потенщал) територи.
За допомогою ощнювання (за наведеною вище формулою) можливо вiдстежувати якють прийнятих управлiнських рiшень та !хнш вплив на зба-лансованiсть фшансово! системи територи та 11 фшансовий потенщал. О^м цього, цiна прийнятих управлшських ршень, за допомогою пропонованого формульного шструментарш, може бути чггко визначена.
Врахування видiлених аспектiв поеднання збалансованостi фшансово! системи iз вщповщною реалiзацiею фiнансового потенцiалу потребуе, насам-перед застосування методологи розрахунку фшансового потенщалу, побудо-вано1 на засадах системносп i комплексностi. Означена методолопя передба-чае декiлька етапiв щодо здшснення комплексного аналiзу та ощнювання фь нансового потенцiалу.
1. Визначення базового фiнансового стану територи (розраховуеться як сума фiнансових ресуршв населення, пiдприемств та бюджету та певний момент часу);
2. Розрахунок шдексу фшансового потенщалу. 1ндекс фiнансового потенщ-алу розраховуеться за допомогою побудови багатофакторно! регресшно! моделi, в основi яко! лежить визначення взаемозалежностi факторiв (ш-дексiв, темпу приросту) активностi населення, економiчно! дiяльностi пiдприемств та податково! бази регiону, територи, кра!ни з валовим реп-ональним продуктом (валовим внутршшм продуктом). Узагальнюючi iндекси активност населення, економiчно! дiяльностi пiдприемств та податково! бази формуються як середне арифметичне iндивiдуальних ш-декшв, з яких складаеться кожна група показникiв. Джерелом формуван-ня шдив^альних iндексiв е данi Державно! статистики Укра!ни або по-казники iз Головного управлiння статистики конкретного регюну.
3. Визначення фшансового стану територи з урахуванням прийняття управлшських ршень. Розраховуеться шляхом множення суми фшансових ре-сурсiв територi! на шдекс фiнансового потенцiалу.
4. Фшансовий потенщал територи визначаемо як рiзницю мiж фiнансовим станом територi! тсля прийняття управлiнських рiшень i базовим фшан-совим станом територi!.
5. Визначення впливу (ефекту) управлiнського ршення на динамiку фшан-сового потенщалу. Визначаемо змшу обсягу фiнансового стану територи вщповщно до прийнятих управлшських ршень i, перемноживши на ш-декс фiнансового потенцiалу, визначаемо нове значення фiнансового стану територи тсля прийняття управлшського рiшення.
Змша збалансованостi фшансово! системи територи, а з нею й значення фшансового стану територи е найбшьш повним результатом ефективносп формування i використання фiнансового потенцiалу територи на основi прийняття вiдповiдних управлiнських ршень. Так, пiд фiнансовим станом територи потрiбно розумiти здатнiсть територи або фшансово! системи територи забезпечувати належний рiвень свого функцюнування. Рiвень фiнансового
стану територп можна характеризувати через забезпечешсть територп фшан-совими ресурсами, якi необхщш для нормального функцiонування !! сощаль-но-економiчноl системи.
1нструментар1й та ощнювання ф1нансового стану 1 ф1нансового потенщалу територп. На думку авторiв, фiнансовi ресурси - це грошовi фонди, створюваш пiд час розподiлу валового внутршнього продукту i якi оперативно можуть бути використанi в штересах розвитку (держави, тд-приемства, населення).
Отож, фшансовий стан територп можна визначити як суму вих фшан-сових ресуршв (бюджету, пiдприемств, населення) територп:
Ао = £ ФРБ0ФРП0ФРН о,, 1 = 1,2,3,
1=1
де: ФРБ01 - фiнансовi ресурси бюджету 1 -го виду в базовому перюдц ФРП01 -фiнансовi ресурси пiдприемств 1 -го виду в базовому перюдц ФРН01 - фшан-совi ресурси населення 1 -го виду в базовому перюдц г = 3 - кшьюсть видiв фiнансових ресуршв.
З метою усунення дублювання або повторного зарахування фшансо-вих ресуршв у рiзнi складовi фiнансового потенщалу територп, дощльно уточнити якi саме фiнансовi ресурси враховуються пiд час його формування.
Так, до фшансових ресурсiв бюджету вiдносяться доходи бюджету без врахування офщшних трансфертiв, тобто це загальна сума надходжень зведе-ного бюджету вщ податкових надходжень (код бюджетно! класифжацп 10000000), неподаткових надходжень (код бюджетно! класифжацп 20000000), доходiв вiд операцiй з катталом (код бюджетно! класифжацп 30000000) та доходiв цiльових фондiв (код бюджетно! класифжацп 50000000).
Фiнансовi ресурси тдприемств визначаемо як власний капiтал тд-приемств реального сектору економiки територп. Поточш, довгостроковi зо-бов'язання, доходи майбутшх перiодiв та забезпечення витрат майбутшх пла-тежiв до фшансових ресуршв пiдприемств не вiдносимо, оскшьки це значною мiрою поточнi зобов'язання - тобто фiнансовi ресурси фшансово-кредитних установ або iнших контрагентiв. Доходи майбутшх перiодiв - це доходи тдприемств отримаш в звггному перiодi, але як як дохвд будуть зарахованi в майбутньому, тобто бшьшою мiрою це авансовi платежь Забезпечення витрат майбутнiх платежiв - це сума кошпв, якi за ршенням пiдприемства резерву-ються для погашення зобов'язань в майбутньому. Вш зазначенi вище складовi пасиву балансу тдприемства за економiчною природою фшансових ресуршв не можуть бути оперативно використаш в iнтересах розвитку тдприемств.
О^м цього, до фiнансових ресурив пiдприемств, ми зараховуемо ресурси тдприемств реального сектору економжи, зокрема таких галузей гос-подарства, як:
• промисловгсть,
• сшьське господарство, мисливство, люове господарство;
• будгвництво;
• д1яльшсть транспорту та зв'язку;
• д1яльшсть готелгв та ресторашв.
Неврахованими е галузi та сектор економiки, в яких не створюеться додатково! вартосп, або в яких дохiд створюеться комерцшним, спекулятив-ним шляхом. О^м цього, не включенi фiнансовi ресурси тдприемств галу-зей освiти, охорони здоров'я та комунального господарства. ¡нформацшним джерелом для визначення обсягу фшансових ресурсiв пiдприемств е статис-тична шформащя Державного комiтету статистики Укра!ни та Головних уп-равлiнь статистики вщповщного регiону.
До фiнансових ресуршв населення вiдносяться: заробiтна плата насе-лення територп, прибуток та змшаний дохiд, а також доходи вщ власностi (одержанi). Аналогiчно до джерельно! бази фшансових ресуршв пiдприемств вибираються й джерела статистично! шформацп щодо населення. У фшансо-вих ресурсах населення не враховано сощальш пшьги та субсидп, якi нада-ються державою населенню. Зокрема, структурно фшансовий потенщал Чер-швецько! областi наведено в табл. 1.
Табл. 1. Структура фтансового потенциалу Чершвецько1 областг
Роки Фшансов1 ресурси бюджету Фшансов1 ресурси населення Фшансов1 ресурси тдприемств Всього Темп приросту, % до попередньо-го року
млн грн % млн грн % млн грн % сума %
2005 377,6 6,91 2997,0 54,85 2089,3 38,24 5463,9 100,0 -
2006 517,5 7,94 3779,0 57,99 2220,1 34,07 6516,6 100,0 119,27
2007 680,4 7,70 5172,0 58,56 2978,9 33,73 8831,3 100,0 135,52
2008 873,5 8,00 6847,0 62,71 3197,5 29,29 10918,0 100,0 123,63
2009 866,8 7,46 6842,0 58,84 3918,4 33,70 11627,2 100,0 106,50
2010 944,8 6,89 8821,0 64,30 3952,9 28,81 13718,7 100,0 117,99
2011 1052,7 6,85 10200,0 66,35 4120,5 26,80 15373,2 100,0 112,06
2012 1007,1 5,89 11791,2 68,98 4295,2 25,13 17093,5 100,0 111,19
2013* 1166,2 6,60 12027,0 68,07 4475,6 25,33 17668,8 100,0 103,37
2014* 1349,3 7,18 12748,7 67,84 4694,9 24,98 18792,8 100,0 106,36
2015* 1561,1 7,77 13641,1 67,89 4892,1 24,35 20094,2 100,0 106,93
Середне значення 945,2 7,20 8624,2 63,31 3712,3 29,49 13281,7 100,0 -
Сформовано авторами за даними Головного управлшня статистики в Черш-вецькш областг
Для визначення можливого фшансового стану територп в певний момент часу - необхщно суму складових фiнансового потенщалу територп перемножити на шдекс фiнансового потенцiалу територп (1ФПТ).
Е (Р1 ) = Е (ФРБо,ФРПо,ФРНод ■ 1ФПТ .
1=1
З метою визначення 1ФПТ було використано схему трьох блоюв по-казникiв, що характеризують активнють та вплив складових фiнансового потенщалу на його рiвень, а саме: I блок - показники, що вщображають активнють дiяльностi тдприемств територп, регюну; II блок - показники, що вь дображають рiвень активностi населення територп; III блок - показники, яю характеризують розмiр податково! бази територп. Загальна сума штеграль-них iндексiв кожно! групи формуе iндекс фiнансового потенщалу територп.
Табл. 2.1пдив1дуалыи тдекси, розраховат за показниками 1-111 блотв
Показники 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. Середне значения шдексу
I блок
Продукцк промисловосп 1,096 1,077 1,213 1,040 0,746 1,119 0,888 0,868 1,002 1,110 1,075 1,021
Продукцш сшьського господарства 1,015 1,011 1,054 1,009 1,032 1,031 0,880 0,997 1,014 1,029 1,021 1,009
[нвестици в основний каттал 0,931 1,660 1,321 1,255 0,624 0,672 1,049 1,318 1,215 1,180 1,161 1,126
Роздцлбний товарооборот 1,301 1,259 1,404 1,155 0,856 1,036 1,065 1,132 1,294 1,241 1,219 1,178
Платш послуги 1,213 1,094 1,164 1,061 0,881 0,946 1,110 0,945 1,157 1,121 1,103 1,072
Обсяг експорту 1,196 1,097 1,411 1,055 0,744 0,879 1,314 0,943 1,088 1,163 1,136 1,093
Пасажирсью перевезения 0,962 1,133 1,087 1,092 0,993 1,040 1,169 0,892 1,014 1,069 1,060 1,047
Вантажш перевезения 1,020 1,071 0,904 1,106 0,965 0,834 1,036 1,023 1,006 1,010 1,005 0,998
1ЕД 1,092 1,175 1,195 1,097 0,855 0,945 1,064 1,015 1,099 1,116 1,098 1,068
II блок
Обсяг грошових доход1в громадян у розрахунку на особу 1,248 1,087 1,141 1,023 0,908 1,250 1,092 1,146 1,131 1,124 1,121 1,083
1ндекс споживчих щн 1,113 1,092 1,173 1,190 1,101 1,082 0,946 0,988 1,001 1,164 1,134 1,098
Загальна кшыасть зайнятого населения 1,024 1,005 1,035 1,013 0,987 1,016 1,008 1,020 1,017 1,016 1,015 1,012
Середньомюячна заробггна плата 1,251 1,195 1,080 1,035 0,988 1,097 1,089 1,174 1,088 1,152 1,139 1,058
[АН 1,159 1,095 1,107 1,065 0,996 1,111 1,034 1,082 1,059 1,114 1,102 1,063
III блок
Кшыаегь зайнятих у господарств1 1,024 1,005 1,035 1,013 0,987 1,016 1,008 1,020 1,017 1,016 1,015 1,012
Валова додана вартють 1,047 1,070 1,093 1,050 0,903 1,011 0,946 1,084 1,056 1,046 1,040 1,001
Внробннцтво тдакцизних товар1в 1,538 1,623 1,678 1,524 1,180 0,059 0,181 2,162 1,467 1,452 1,399 0,924
Фшансовий результат дкльносп шдприемств 6,027 2,488 2,517 0,174 - - 0,023 4,178 2,565 3,010 2,908 0,905
Кшыасть транспортних засоб1в, що знаходяться у власноси громадян 1,021 1,000 1,014 1,029 1,056 1,040 1,103 0,999 1,013 1,020 1,024 1,048
Грошов1 доходи громадян 1,393 1,213 1,309 1,331 1,033 1,277 1,128 1,337 1,298 1,284 1,276 1,216
1ПБ 2,008 1,400 1,441 1,020 1,032 0,881 0,732 1,797 1,403 1,471 1,444 1,018
Побудовано авторами за даними Головного управлшня статистики в Чершвецькш область
Для кожного з блоюв було визнaчено iндивiдyaльнi iндекси зa всiмa покaзникaми, що вxодять в ниx. Taкож для кожного з блоюв pозpaxовaно yзa-гaльнений iндекс, що e сеpеднiм apифметичним склaдовиx iндексiв у ниx (тaбл. 2).
Ha пiдстaвi дослщження, iз зaстосyвaнням пaкетa стaтистичниx мето-дiв MS Excel, отpимaно тaкy бaгaтофaктоpнy pегpесiйнy зaлежнiсть: Y=0,3443+0,3765X1+0,2687X2-0,0128X3. Taким чином, можливо оцiнити iндекс фантового потенцiaлy теpи-тоpiï, який визнaчaeться як сеpедня apифметичнa iндексiв склaдовиx ф^нто-вого потенцiaлy, a в ташому випaдкy вiн стaновить 1,019.
Вплив yпpaвлiнськиx р1шень щодо подaтковиx п1льг нa збалансо-вaнiсть фшансово!' системи та активний ф1нансовий потенщал територп. Одним iз нaйбiльш ефективниx iнстpyментiв впливу нa збaлaнсовaнiсть фь нaнсовоï системи теpитоpiï тa вщповщно нa пpоцес фоpмyвaння ïï фантового потенцiaлy e подaткове ^г^мулк^н^ економiчниx пpоцесiв у pегiонi. Ba-желем цього подaткового стимyлювaння може бути подaтковa пiльгa. Taк, пpовiвши aнaлiз нaдaння подaтковиx пiльг та теpенax Чеpнiвецькоï облaстi зa 2005-2012 pp. тa спpогнозyвaвши ïxнiй обсяг та 2013-2015 p., a тaкож втасль док обмеженостi можливостей щодо детaльного вивчення тa визнaчення об-сягу подaтковиx пiльг, що нaдaються плaтникaм подaткiв Чеpнiвецькоï об-лaстi i пpизводять до втpaт бюджету, aле не мaють соцiaльного ефекту, було зaпpопоновaно чотиpи вapiaнти (^rapn) пpийняття yпpaвлiнськиx piшень. Зокpемa, виxодячи з зaгaльного обсягу нaдaниx подaтковиx пiльг пpипyсти-мо, що пеpше yпpaвлiнське piшення - це piшення, яке пpизводить до сгасу-вaння 20 % дiючиx пiльг, i щ кошти нaдxодять до бюджету у вигл_вд обов'яз-ковиx плaтежiв. Дpyгий вapiaнт - це скaсyвaння 50 % нaявниx пiльг, i тpетiй вapiaнт пеpедбaчae скaсyвaння 80 % iснyючиx пiльг. Ми pекомендyeмо сгасу-вaння тiльки тиx пшьг, якi пpизводять до pеaльниx втpaт бюджету, aле зa еко-номiчною сyтнiстю не e фiнaнсовою пiдтpимкою плaтникa подaткy. Четвеp-тим сценapieм, який у сyчaсниx yмовax e цшком ймовipним e збiльшення юлькосп пiльг, якi нaдaються плaтникaм подaткiв. Цей сценapiй ми с^огно-зyeмо як 10 % зpостaння обсягу нaдaниx пiльг. Bpaxовyючи зaзнaчене, ^ове-демо пеpеpaxyнок фiнaнсового стaнy теpитоpiï з ypaxyвaння пpийнятого уп-paвлiнського piшення зa вiдповiдним сценapieм, a тaкож визнaчимо як змь ниться ф^нсовий потенцiaл теpитоpiï з ypaxyвaнням змiни фiнaнсового CTa-ну ^бл. 3). У тaбл. 3 викоpистaно познaчення:
• Пи - фшшсовий потенцiaл теpитоpiï, зa умови збеpеження дшчого pib^ yпpaвлiння теpитоpieю;
• П F 20 - фiнaнсовий потенцiaл теpитоpiï, тсля пpийняття piшення скоpочення обсягу нaдaння подaтковиx пшьг na 20 %;
• nF50 - фiнaнсовий потенцiaл теpитоpiï, тсля пpийняття piшення скоpочення обсягу нaдaння подaтковиx пiльг na 50 %;
• ПF80 - ф^т^вий потенцiaл теpитоpiï, п1сля пpийняття piшення скоpочення обсягу нaдaння подaтковиx пшьг na 80 %;
146
36ipBHK нayково-тexнiчниx пpaць
• Е(РД - фшансовий стан територп, за умови збереження дтачого ршня управлшня територ1ею;
• Е(Ру)2о - фшансовий стан територп, тсля прийняття ршення скорочення обсягу надання податкових пшьг на 20 %;
• Е(Ру)50 - фшансовий стан територп, тсля прийняття ршення скорочення обсягу надання податкових пшьг на 50 %;
• Е(Ру)80 - фшансовий стан територп, тсля прийняття ршення скорочення обсягу надання податкових пшьг на 80 %;
• А0 - початковий фшансовий стан територп.
Табл. 3. Активний фшансовий потенщал територп до i тсля прийняття управлнських ршень, яш передбачають скорочення обсягу податкових птьг,
млн грн
Роки А0 Е( РД п п Е (Р)20 П F 20 П, -П П F 50 П -П Щ)* П ^80 П -П
2005 5463,9 5567,7 103,8 5610,0 146,1 42,3 5673,3 209,4 105,6 5736,7 272,8 169,0
2007 6516,6 6640,4 123,8 6685,5 168,9 45,1 6753,2 236,6 112,8 6820,9 304,3 180,5
2007 8831,3 8999,1 167,8 9062,1 230,8 63,0 9156,6 325,4 157,6 9251,2 419,9 252,1
2008 10918,1 11125,5 207,4 11201,6 283,5 76,1 11315,6 397,6 190,2 11429,7 511,7 304,2
2009 11627,2 11848,2 220,9 11921,1 293,9 73,0 12030,6 403,4 182,5 12140,1 512,8 291,9
2010 13718,7 13979,3 260,7 14068,1 349,5 88,8 14201,3 482,6 222,0 14334,5 615,8 355,2
2011 15373,2 15665,3 292,1 15765,4 392,2 100,1 15915,5 542,4 250,3 16065,7 692,5 400,4
2012 17093,5 17418,2 324,8 17530,4 437,0 112,2 17698,7 605,2 280,4 17866,9 773,5 448,7
2013 17668,8 18004,5 335,7 18130,1 461,3 125,6 18318,6 649,8 314,1 18507,0 838,2 502,5
2014 18792,8 19149,9 357,1 19290,7 497,9 140,8 19502,0 709,2 352,1 19713,2 920,4 563,3
2015 20094,2 20476,0 381,8 20633,9 539,7 157,9 20870,7 776,5 394,7 21107,5 1013,3 631,5
Розраховано авторами за даними Головного управлшня статистики в Черш-вецькш областг
Як випливае з табл. 3, прийняття управлшського ршення щодо скорочення обсягу наданих пшьг платникам, за будь-яким !з пропонованих трьох сценарпв позитивно вообразиться на фшансовому сташ територп, що зреш-тою приведе до нарощування и фшансового потенщалу.
Отже, прийняття управлшського ршення щодо зменшення обсягу надання податкових пшьг платникам податюв Чершвецько! област позитивно вщображаеться на збалансованосп фшансово! системи територп, на и фшан-совому сташ, а також на и фшансовому потенщаль Так, за першим (базовим) вар1антом управлшського ршення (Е(РД) обсяг фшансового потенщалу Чершвецько! обласп в 2012 р. становив 324,78 млн грн, або 3,04 % ВРП обласп, а в 2015 р. значення цього показника прогнозуеться на р1вш 381,79 млн грн, або 3,27 % прогнозованого значення ВРП.
За умови прийняття ршення щодо зменшення обсягу наданих пшьг на 20 % (Е(Ру)20) фшансовий потенщал област в 2012 р. м1г би становити 436,95 млн грн, або 4,09 % ВРП обласп 2013 р., а в 2015 р. обсяг фшансового потенщалу м1г би становити вже 4,62 % прогнозованого ВРП 2015 року, або 539,67 млн грн. За умови прийняття управлшського ршення, яке передбачае скорочення обсягу надання податкових пшьг на 50 % вщ поточного обсягу надання, отримаемо обсяг фшансового потенщалу Чершвецько! обласп в 2012 р. 605,21 млн грн, або 5,67 % ВРП 2012 р., а в 2015 р. можна буде оч1ку-
вати вже 6,64 % ВРП 2015 р. або 776,48 млн грн. I за умови прийняття ршен-ня iз зниження обсягу надання податкових пшьг на 80 %, обсяг фшансового потенцiалу територп в 2012 р. м^ би становити 773,47 млн грн, або 7,24 % ВРП, а в 2015 р. значення вже могло б сягнути 8,67 % ВРП 2015 р. або 1013,30 млн грн.
Також потрiбно враховувати, що надання пшьг не лише призводить до втрат бюджету. Якщо тльга мае не сощальний, а економiчний характер, то 11 надання в тдсумку повинно збiльшити податковi надходження. Наприклад, надання податкових пiльг, спрямованих на стимулювання впровадження енергоощадних технологш, дасть змогу знизити енергоемнiсть ВВП, еконо-мiчний змiст чого полягае у зменшенш валових витрат на паливно-енергетич-нi ресурси пiд час виробництва продукцп, що сприятиме збiльшенню прибут-ку пiдприемства, а отже, i росту надходжень вiд податку на прибуток.
Водночас, як випливае з табл. 4, за умови прийняття управлшського ршення щодо збшьшення обсягу наданих податкових пiльг на 10 % фшансо-вий потенщал територп адекватно зменшуеться. Отож: незважаючи на те, що це управлшське рiшення негативно впливае на фшансовий потенцiал терито-р11, але загалом воно не мае загрозливого характеру для 11 економжи, оскшь-ки тсля його прийняття, територiя ще зберiгае певний обсяг фiнансового по-тенцiалу.
Табл. 4. Активный фтансовий потенщал територп до i тсля прийняття управлтськыхрШень, ят передбачають збтьшення обсягу податкових птьг,
млн грн
Роки Ас * (Р> )1 П л * (Р; )+ю П ^+10 П ^+10 - П л
2005 5463,90 5567,71 103,81 5546,59 82,69 -21,12
2006 6516,60 6640,42 123,82 6617,85 101,25 -22,56
2007 8831,26 8999,05 167,79 8967,53 136,28 -31,52
2008 10918,05 11125,49 207,44 11087,46 169,41 -38,03
2009 11627,24 11848,16 220,92 11811,67 184,43 -36,49
2010 13718,67 13979,32 260,65 13934,92 216,26 -44,40
2011 15373,18 15665,27 292,09 15615,22 242,04 -50,05
2012 17093,46 17418,24 324,78 17362,15 268,69 -56,09
2013 17668,78 18004,49 335,71 17941,67 272,89 -62,82
2014 18792,80 19149,86 357,06 19079,45 286,65 -70,42
2015 20094,23 20476,02 381,79 20397,08 302,85 -78,94
Розраховано авторами за даними Головного управлшня статистики в Черш-
вецькш область
На основi проведення аналiзу збалансованосп фшансово! системи територп та 11 фшансового потенщалу, а також 1хньо1 залежностi вщ прийняття управлiнських рiшень на прикладi Чершвецько1 областi, визначено, що область мае потенщал до нарощування обсягу фшансових ресурсiв за умови прийняття вщповщних рiшень.
Пiдкреслимо, що свиовий досвiд також пiдтверджуе факт взаемоза-лежностi пiльг та особливих податкових режимiв вiд реальних податкових систем. Проте 1хне введення потребуе дотримання певних правил та вимог,
визначальними серед яких е: конкретнють, неможливiсть вшьного тлумачен-ня. Окрiм цього, шсля запровадження пiльг потрiбно дотримуватися умови, за якою жодна господарська одиниця не повинна повнютю звiльнятися вщ податку. За умови порушення ще1 вимоги, послаблюеться контроль держави за дiяльнiстю пiдприемств iз наступними негативними наслщками як для них, так i для держави загалом.
Висновки. Фшансовий потенцiал територп можливо розглядати в кон-текстi двох складових: пасивного та активного потенцiалу, що мае значення в коректностi оцшювання ефективностi прийнятих управлiнських рiшень.
Проведений аналiз дае змогу стверджувати: податковi пiльги загалом позитивно впливають на збалансовашсть фшансово1 системи територп, 11 фь нансовий стан, а також на 1хнш фiнансовий потенцiал, однак синерпчний ефект вiд прийняття конкретних управлшських рiшень е суперечливим та не мае однозначного тлумачення. Надалi вщкритим питанням залишаеться й те, чи зможуть (захочуть) пiдтримуванi державою платники податюв вийти на шлях самостшного розвитку, коли вже власш фiнансовi потоки будуть дос-татшми для 1хньо1 економiчноl дiяльностi. З огляду на iманентно тимчасовий характер пшьг, це питання в Укра1ш - найголовнiше.
Водночас, виникае питання щодо виконання державою сощально1 функцп через механiзм податкових пiльг, адже повне скасування податкових пшьг для окремих категорш платниюв податкiв може призвести до фшансо-вого розбалансування системи i спровокувати поширення диспропорцш в економiчному розвитку. Наприклад у контексп оподаткування прибутку тд-приемств, тд податковою пiльгою потрiбно розумгги сукупнiсть фiскальних дiй контролюючих оргашв, якi не закладенi в загальноприйнятих основах прибуткового оподаткування пiдприемств та в тдсумку призводять до пов-ного або часткового звiльнення прибутку тдприемства вiд оподаткування, маючи на меп активiзацiю державних, територiальних та галузевих прiори-тетних напрямiв фшансово-господарсько1 дiяльностi, що реалiзуються протя-гом визначеного законом терм^. Цей аспект проблематики повинен бути економiчно обгрунтований та приводити до максимально1 фюкально1 ефек-тивностi податкових пiльг, забезпечуючи як вiдповiдний рiвень збалансова-носп фiнансовоl системи територil, так i активiзацiю реалiзацil 11 фiнансового потенщалу за прийняття вiдповiдних управлiнських ршень.
Л1тература
1. Возняк Г.В. Фшансовий потенщал реального сектора економ1ки регюну: п1дходи до формування та використання / Г.В. Возняк // Регюнальна економжа. - 2012. - № 1. - С. 107-116.
2. Герасименко О.В. Економ1чна стшкють як чинник впливу на ефектившсть функщ-онування механ1зму збалансованост1 ф1нансово1 системи держави / О.В. Герасименко // Акту-альш проблеми економ1ки : наук. економ. журнал. - 2012. - № 5 (131). - С. 235-242.
3. Данилов А.Д. Формирование финансового потенциала регионов / А.Д. Данилов, Л.В. Панасюк // Финансовые инструменты социально-экономического развития государства : монография. - К. : Изд-во "Компьютерпесс", 2009. - С. 141-158.
4. Камшська 1.М. Методичш тдходи до визначення фшансово1 спроможносп регюну // Актуальш проблеми розвитку економ1ки регюну. - 1вано-Франгавськ : ВДВ Ц1Т Прикар-патського НУ ¡м. Василя Стефаника. - 2008. - Вип. IV, т. 2. - С. 26-32.
5. Каршнський Б.А. Збалансованiсть фiнансовоï системи: методология, ощнка, порiвнян-ня : монографiя / Б.А. Карпiнський. - Львiв : Вид-во "Логос", 2005. - 496 с.
6. Картнський Б.А. Концепщя оптимiзованоï системи управлiння фшансовим потенщ-алом територiï / Б.А. Картнський, В.О. Григоренко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украïни. - 2013. - Вип. 23.3. - С. 331-337.
7. Картнський Б.А. Податки. Довщник-словник : навч. поабн. / Б.А. Картнський,
H.С. Залуцька, О.Б. Каршнська. - К. : Вид-во "Професюнал", 2008. - 464 с.
8. Картнський Б.А. Фшансовий ^мат територп : Вид-во "Основи" i прояви / Б.А. Картнський, В.О. Григоренко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 244-253.
9. Опарш В.М. Фшансовий потенщал Украши: методолопчщ засади визначення, кшь-юсш параметри та напрями його нарощування / В.М. Опарш, С.С. Шумська // Фшансова пот-тика та податково-бюджетш важелi ïï реашзацп : монографiя / за ред. А.1. Даниленка. - К. : Вид-во "Фешкс". - 2008. - Т. 1. - С. 77-98.
10. Свiрський В. Фiнансовий потенщал: теоретико-концептуальщ засади / В. Свiрський. // Свiт фiнансiв. - 2007. - № 4 (13). - С. 43-51.
11. Карпинский Б.А. Теория и практика управления в XXI веке : монография / Б.А. Карпинский, В.О. Григоренко, И.В. Грицюк и др. / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во "СИБПРИНТ", 2012. - 192 с.
12. Козорiз М.А. Фшанси репону: теорiя, проблеми, практика : монографiя / М.А. Козо-рiз, А.Я. Кузнецова, 1.З. Сторонянська, Г.В. Возняк. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2010. - 222 с.
13. Чуницька I.I. Податковi важелi формування фiнансового потенцiалу держави /
I.I. Чуницька // Актуальш проблеми економiки : наук. економ. журнал. - 2008. - № 11. - С. 197-206.
14. Шумська С.С. Фшансовий потенщал Украши: методолопя визначення та ощнки / С.С. Шумська // Фшанси Украши : журнал. - № 5. - 2007. - С. 55-65.
15. Karpinski B. Influence of global financial challenges on balanced state financial system / B. Karpinski // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakcj^. Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina : monografie. - Lódz : Politechnika tódzka, 2011. - S. 85-106.
16. Karpinsky B.A. Role of budget-taxes in formation equation of the financial system of the state: evaluation and prognostic approach / B.A. Karpinsky, S.K. Shkulka // Nauka i studia. Ekono-miczne nauki. - 2012. - № 1(46). - S. 71-80.
17. Koleva F. Realizing the financial potential of intellectual property: a case study of Bulgarian companies / F. Koleva // Journal of intellectual Property Management. - 2009. - Vol. 3, № 3. -Pp. 238-255.
Карпинский БА., Григоренко В.О. Сбалансированность финансовой системы и финансового потенциала территории: методология и оценка состояния при принятии управленческих решений
Сформированы теоретические положения сбалансированности финансовой системы территории и ее финансового потенциала, введены в оборот его составляющие: пассивный и активный потенциал. Предложена методология расчета финансового потенциала территории с позиции принятия управленческих решений. Проведена оценка данного потенциала с учетом отличий в принятии управленческих решений. Определено влияние принятых решений на региональном уровне. Выделено влияние принятых управленческих решений относительно налоговых льгот на сбалансированность финансовой системы и финансовый потенциал территории.
Ключевые слова: сбалансированность финансовой системы, финансовые ресурсы, финансовый потенциал территории, управленческие решения, оценка, индекс, финансовая состоятельность.
Karpinsky BA., Grigorenko V.O. The balance of the financial system and financial potential of the territory: methodology and evaluation in decision making
Formed the theoretical position of the balance of the financial system of the territory and its financial potential, put into circulation its components: passive and active capabili-
ties. A methodology of calculation of the financial potential of the territory from a position of managerial decision-making. The capacity assessment conducted in view of the differences in management decisions. Influence decisions made at the regional level. Given the impact of management decisions on tax deductions for the balance of the financial system and the financial potential of the territory.
Keywords: balance of the financial system, financial resources, financial potential of the territory, management decisions, evaluation, index, financial viability.
УДК 634.1:635.8:664.85 Проф. В.Д. Кааянчук, канд. техн. наук -
1вано-Франк1вський утверситет права 1м. Короля Данила Галицького;
тж. М.М. Ковач; тж. М.В. Касшнчук
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ДИКОРОСЛИХ ПЛОД1В, ЯГ1Д
I ГРИБ1В В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦН Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Висв^лено потенцшш запаси дикоростучих плодiв, ягщ i грибiв у люгоспах 1вано-Франгавсько1 область можливост 1х заготiвлi i збшьшення обсяпв вирощуван-ня. Проанатзовано харчову цшшсть плодово-ягщно1 сировини, зокрема чорноплщ-но1 горобини, перспективи 11 використання для виробництва продукци лжувально-профшактичного призначення. Запропоновано унiверсальну безвiдходну технолопю перероблення дикоростучих плодiв, ягiд i грибiв на напiвфабрикати.
Внаслiдок впровадження в експлуатащю одше1 технолопчно1 лши визначено можливостi ефективнiшого використання валютних коштiв, якi сьогоднi спрямову-ють на закупiвлю аналогiчних напiвфабрикатiв iмпортного походження. Встановле-но можливостi оргашзаци додаткових робочих мiсць.
Ключовг слова: плантаци, дикоростучi, бiологiчна цiннiсть, мiкроелементи, в1-тамiни, ефективнiсть.
Постановка проблеми. Актуальнють продовольчо1 проблеми в свт, постшне зростання цш на яюсну харчову продукщю закордонного походження спрямовуе на бшьш повне використання в штересах нацюнально1 економь ки Укра1ни мюцевих природних ресуршв, зокрема природних багатств люу. Це дае змогу тдвищити комплексну продуктивнють л1шв та рацюнальне використання люових ресуршв, ширше впроваджувати досягнення сучасних наукових розробок у виробництво, штенсившше використовувати земл1 люового фонду.
Особливе мюце у виршенш цих завдань мае використання дикоростучих плод1в, япд 1 гриб1в. Серед розма1ття дикоростучих япд найбшьш поши-реними в умовах Прикарпаття е чорниця, брусниця, малина, ожина, суниця, калина й ш. Бшьшють з них мають не тшьки харчову цшнють, але використо-вуються як лжарську сировину. дикоростуч1 ягоди вмiщають оргашчш кис-лоти, водорозчинш цукри, пектинов! речовини, мшеральш сол1, як1 е необхщ-ними для людини. Споживаються ягоди в св1жому i сушеному вигляд1, а та-кож тсля перероблення.
1з дикоростучих плодових найбшьш поширенi яблуня, груша, гороби-на, глщ а з юсточкових - вишня, черешня, слива й ш. Плоди дикоростучих рослин так само, як ягоди, вмщають багато необхвдних для здоров'я людини цу^в, вггашшв, кислот i мiкроелементiв, яких немае в плодах 1х культурних родич1в [1]. В Укра1ш зростае до 100 вид1в 1спвних гри61в, з яких збирають i використовують у харчуванш 10-15 вид1в [8].
