ПИТАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ У МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ АКТАХ Текст научной статьи по специальности «Право»

70

JURISPRUDENCE / «еЮУШШШМ-ШУШаИ» #14(173), 2023

УДК 342.9

Кутн Арнольд Павлович, кандидат юридичних наук, доцент Нацюнальний унгверситет «Запор1зька полтехнгка» Астахов Дмитро СерЯйович кандидат юридичних наук Нацюнальний унгверситет «Запоргзька полтехнгка» DOI: 10.24412/2520-6990-2023-14173-70-74 ПИТАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМ1В

У М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ АКТАХ

Kupin Arnold Pavlovich,

Candidate of Juridical Sciences, Associate Professor

Astakhov Dmytro Sergiyovich

Candidate of Juridical Sciences

THE ISSUE OF REGULATION OF EXTRAORDINARY ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGIMES

IN INTERNATIONAL LEGAL ACTS

Анотаця

В cmammi розглянутi питання щодо законодавчого регулювання надзвичайних adMiHicmpamueHux режимiв у мiжнародно-правових актах. Проведений аналiз дозволив зробити висновок, що норми мiжнародних актiв в бтьшш Mipi регламентують особистi (громадянсью, природнi) права i свободи, частково торкаючись сощальних, та зовам обходять полiтичнi, культурш та економiчнi. Визначено, що о^м мiжнародних актiв, направлених на регулювання i захист прав людини, кнуеряд норм, де ц питання закртлюються в рамках регулювання iнших сфер сустльних вiдносин.

Abstract.

The article deals with issues related to the legislative regulation of emergency administrative regimes in international legal acts. The conducted analysis made it possible to conclude that the norms of international acts to a greater extent regulate personal (civil, natural) rights and freedoms, partially affecting social ones, and completely bypassing political, cultural and economic ones. It was determined that in addition to international acts aimed at the regulation and protection of human rights, there are a number of norms where these issues are fixed within the framework of the regulation of other spheres of social relations.

Ключовi слова: адмШстративне право, адмiнiстративно-правовi режими, мiжнарожнi акти, над-звичайнi режими, права i свободи людини, захист прав людини.

Keywords: administrative law, administrative-legal regimes, international acts, emergency regimes, human rights and freedoms, protection of human rights.

Не викликае сумншш, що ефективтсть дшль-hoctî органш держави з подолання насладив тих чи шших ситуацш екстраординарного характеру, pi-вень право во1' захищеносп громадян, яш опинилися в зон ди ввдповщних надзвичайних pежимiв, знач-ною мipою обумовлет наявнютю вщповвдно1 пра-вово1 основи, належною регламентащею в поточному законодавствi питань введения та pеалiзацiï того чи шшого надзвичайного режиму. Поряд з цим, ступшь правово1 регламентаци зазначених питань, перш за все, слад пов'язувати з положенными мiжиаpодно-пpавових документ, яш пpийиятi свь товою спшьнотою. Особливого значення це набу-вае в контекстi конституцшного положення про те, що чинш мшнародт договори, згода на обов'язко-вiсть яких надана Верховною Радою Украши, е ча-стиною национального законодавства Укpаïии (ч.1 ст. 9 Конституци Укpаïни) [1].

Слад зазначити, що мжнародна сшльнота не лишила без уваги питання регулювання надзвичай-них режим1в. Але окремого мiжиаpодно-правового

акта, який би був присвячений введенню та pеалiза-ци надзвичайних режим1в на piвнi м1жнародно-правового регулювання, сьогодш не iснуе. В тш чи ш-шш мipi щ питання отримали свое висвiтления в низщ мiжиаpодно-пpавових акпв, до яких слад вщ-нести: Загальну декларацш прав людини вщ 10 грудня 1948 р., Мштародний пакт про економiчнi, соцiальнi i культуpнi права ввд 16 грудня 1966 р., Мшнародний пакт про громадянськ1 i полггичш права вщ 16 грудня 1966 р., Конвенцш про права дитини ввд 20 листопада 1989 р., Конвенцш проти катувань та шших жорстоких, нелюдських або при-нижуючих гiднiсть вид1в поводження i покарання вщ 10 грудня 1984 р., Декларацш про захист жшок i детей в надзвичайних обставинах i в перюд зброй-них конфлшлв ввд 14 грудня 1974 р., Свропейську конвенцш про захист прав людини i основополож-них свобод ввд 4 грудня 1950 р., Конвенцш про ми-рне виршення мiжиаpодних сутичок вiд 5 (18) жо-втня 1907 р., Договip про вщмову ввд вшни в якостi збpоï нацiональноï политики вщ 27 серпня 1928 р.,

«ШУШ(ШШиМ-Ши©Ма1> 2023 / .ЮШ8РКиБЕМСБ

Женевську конвенцш про полшшення дол! поране-них 1 хворих у дшчих арм1ях вщ 12 серпня 1949 р., Женевську конвенцш про полшшення дол! поране-них, хворих та оаб, яш зазнали корабельно! авари, !з складу збройних сил на мор! вщ 12 серпня 1949 р., Женевську конвенцш про поводження з вшськовополоненими вщ 12 серпня 1949 р., Женевську конвенцш про захист цившьного насе-лення пщ час вшни вщ 12 серпня 1949 р., Конвенцш про захист культурних цшностей у випадку збройного конфлшту вщ 14 травня 1954 р., Додат-ковий протокол I до Женевських конвенцш вщ 12 серпня 1949 р., що стосуеться захисту жертв м1жнародних збройних конфлштш, вщ 8 червня 1977 р., Додатковий протокол II до Женевських конвенцш вщ 12 серпня 1949 р., що стосуеться захисту жертв збройних конфлжлв нем1жнародного характеру, вщ 5 червня 1977 р., Конвенцш про тра-нскордонний вплив промислових аварш вщ 17 бе-резня 1992 р., Декларацш Рю-де-Жанейро про на-вколишне середовище 1 розвиток вщ 14 червня 1992 р., Конвенцш про заборону военного або будь-якого шшого ворожого використання засоб1в впливу на природне середовище (1978 р.), Конвенцш про оперативне оповщення про ядерну аварш (1986 р.), Конвенцш про ядерну безпеку (1994 р.), Конвенцш про допомогу в раз! ядерно! авари чи ра-д!ацшно! аваршно! ситуацп (1986 р.), Конвенцш про ф1зичний захист ядерного матер1алу (1980 р.), Об'еднану конвенцш про безпеку поводження з вщпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радюактивними вщходами вщ 5 вересня 1997 р., Конвенцш про доступ до шформаци, участь громадськосл в процеа прийняття ршення та доступ до правосуддя з питань, що стосуються на-вколишнього середовища (1998 р.) та ш. З огляду на значущють цих м1жнародно-правових документа для питань правового регулювання в сфер! вве-дення та реал1заци надзвичайних режим1в на р1вш впчизняного законодавства, зупинимось бшьш детально на окремих найбшьш важливих !х положен-нях.

Особливо! уваги заслуговуе Загальна деклара-ц1я прав людини [2, с. 101-106], прийнята 10 гру-дня 1948 року. Декларац1я була 1 залишаеться уш-кальним документом, оскшьки це перший м1жнаро-дний акт, в якому викладеш громадянськ1, полггачш, економ!чш, сощальн! 1 культурш права людини та проголошена необхщшсть единого розу-мшня прав 1 свобод людини. Так, вщповщно до ст. 2, кожна людина повинна володгти вс1ма правами 1 свободами, незалежно вщ раси, кольору шк1ри, стал, мови, рел1гИ, полтичних чи шших пе-реконань, нацюнального або сощального похо-дження, майнового, станового чи шшого поло-ження. Окр1м низки прав 1 свобод, закршлених в Деклараци, в нш зазначаються також певн обме-ження прав 1 свобод людини, що знайшли свое вь дображення в ч. 2 ст. 29 [2, с. 106]. Хоча в данш норм! йдеться про обмеження, без будь-якого поси-лання, в яких саме випадках останш можуть вводитися, з вказ1вкою лише, що вони встановлю-

Л_

ються законом; тож в силу тако! загальносл вважа-емо, що ця норма може бути застосована 1 до регулювання питань, пов'язаних з реал1защею надзви-чайного стану.

Норми про обмеження прав людини також знайшли свое вщображення в М1жнародному пакл про економ!чш, сощальт 1 культурш права та М1ж-народному пакп про громадянськ1 1 полкичт права. Так, в М1жнародному пакл про економ1чш, сощальт 1 культурт права передбачено, що держава може встановлювати тшьки там обмеження цих прав, яш визначаються законом, 1 тшьки насп-льки, наскшьки це сумюно з природою вказаних прав, 1 виключно з метою сприяти загальному доб-робуту в демократичному суспшьств! (ст. 4). Доре-чно зауважити, що це визначення схоже з наведе-ним у ст. 29 Загально! деклараци прав людини, та, як 1 перше, не мктить таких застережень стосовно надзвичайного стану.

На вщмшу вщ Загально! деклараци прав людини та М1жнародного пакту про економ1чш, сощальн! 1 культурт права, М1жнародний пакт про гро-мадянськ1 1 полггичш права мютить норми, що стосуються обмежень прав 1 свобод людини при надзвичайному стат. Так, ст. 4 Пакту встановлюе, що шд час надзвичайного стану, коли життя наци знаходиться щд загрозою 1 про наявтсть якого офь цшно повщомляеться, держава може вщступити вщ сво!х зобов'язань щодо прав людини тшьки в тш м1р1, в якш це вимагаеться гостротою становища, при умов!, що так1 заходи не е сумюними з шшими зобов'язаннями за м1жнародним правом 1 не тяг-нуть за собою дискримшаци виключно на основ! раси, кольору шири, стал, мови, рел!ги чи сощаль-ного походження [3, с. 112-113]. Статтею також передбачено, що ш за яких пщстав не можуть бути обмежет право на життя (ст. 6); н1хто не може пщ-даватись катуванню або жорстокому, нелюдському чи принижуючому його г1дн1сть поводженню чи покаранню (ст. 7); шхто не повинен триматися в рабств! та шшому п!днев!льному стан! (пп. 1, 2 ст. 8); шхто не може бути ув'язнений за не-сплату боргу (ст. 11); кожному гарантуеться захист вщ кримшальних закон!в, що мають зворотну силу (ст. 15); право на визнання правосуб'ектносп (ст. 16); право на свободу думки, сов^л ! релт! (ст. 18). Сл!д зазначити, що даний перел!к е вичерпним та не пщлягае розширеному тлумаченню. У зв'язку з цим виникае проблема обмеження шших, не менш важливих прав ! свобод, не захищених цим Пактом.

Важливо звернути увагу ! на положения Пакту про шформування ¡нших держав про право вщс-тупу. Так, в!дпов!дно до п. 3 ст. 4 Пакту про грома-дянсьш ! полггачш права, держава, яка використала право ввдступу, повинна негайно про!нформувати шш! держави, що беруть участь у Пакт!, через по-середництво Генерального Секретаря Оргашзаци Об'еднаних Нац!й про положення, в!д яких в!дсту-пила держава, та причини, що спонукали до такого ршення. П!сля припинення такого в!дступу, держава, яка його застосувала, повинна повщомити

JURISPRUDENCE / «еЮШШУУМ-ШУШаИ» 2©21

72

шш1 держави, що беруть участь в Пакл, через Генерального Секретаря Оргатзаци Об'еднаних На-цш про дату припинення вщступу.

Важливою, на наш погляд, е Декларац1я про за-хист жшок 1 дней в надзвичайних обставинах 1 в пе-рюд збройних конфлшпв вщ 14.12.1974 р. [4, с. 168-169], спрямована на захист найбшьш незахи-щених верств населення, а саме, - ж1нок 1 дней. Так, вщповщно до Деклараци, забороняються: на-пад на цившьне населення 1 його бомбардування, використання хишчно! та бактерюлопчно! збро!; вс форми репресш 1 жорстоке нелюдське поводження, включаючи ув'язнення, катування, каральн м1ри, принизливе поводження 1 насильство. У п. 6 Деклараци закршлена важлива гарантя того, що жшки 1 дгга яш належать до цившьного населення, не по-винш позбавлятися житла, !ж1, медично! допомоги або шших невщ'емних прав [4, с. 169].

Свропейська конвенщя про захист прав лю-дини 1 основоположних свобод (дал1 - Свропейська конвенц1я) вщноситься до регюнальних м1жнарод-них нормативних документ, що регулюють реаль зацш надзвичайних режим1в. Так, у ст. 15 Свропей-сько! конвенци зазначаються випадки вщступу держав вщ сво!х зобов'язань по Конвенци, яш в цшому щентичш ст. 4 М1жнародного пакту про громадян-ськ1 1 полтинн права. Примггао, що в Свропейсь-шй конвенци, в пор1внянн1 з М1жнародним пактом про громадянсьш 1 полггачш права, дещо звужен права 1 свободи, як1 не можуть бути обмежеш н за яких пщстав, до яких вщносяться лише: право на життя, за винятком смерп в результат правом1рних акт1в вшни (ст. 2); свободу вщ катування чи нелюд-ського або принижуючого г1дн1сть поводження чи покарання (ст. 3); свободу вщ рабства та шшого т-дневшьного стану (ст. 4); захист вщ кримшальних закотв, що мають зворотну силу (ст. 7).

Проведений анал1з показуе, що норми вищеза-значених м1жнародних акт1в в бшьшш м1р1 регла-ментують особисп (громадянсьш, природщ) права 1 свободи, частково торкаючись сощальних, та зо-вс1м обходять полггачш, культурш та економ1чш. Так, в М1жнародному пакп про громадянсьш 1 полггачш права та £вропейськш конвенци про захист прав людини 1 основоположних свобод, зазначено, що термш «примусова або обов'язкова праця» не включае будь-яку службу, обов'язкову у випадку надзвичайного стану чи лиха, що загрожуе життю або благополуччю населення, однак не роз'яснено саме поняття примусово! прац1. Визначення тер-мша «примусова чи обов'язкова праця» дано у ст. 2 Конвенци про примусову чи обов'язкову працю вщ 10.06.1930 р. як будь-яка робота чи служба, що !! вимагають вщ особи пщ загрозою якогось пока-рання 1 для яко! ця особа не запропонувала добровольно сво!х послуг [5], 1 вказано, що термш примусова чи обов'язкова праця не включае в себе будь-яку роботу чи службу, що !! вимагають в умовах надзвичайних обставин, тобто у випадках вшни або лиха, або загрози лиха, як-от пожеж!, повеш, голод, землетрус, сильн епщеми чи ешзооти, навали шш-дливих тварин, комах чи паразипв рослин 1 взагал1

обставини, що ставлять пщ загрозу або можуть поставит п1д загрозу життя чи нормальш життев1 умови всього або частини населення [5].

Окрш м1жнародних актв, направлених на ре-гулювання 1 захист прав людини, кнуе ряд норм, де щ питання закршлюються в рамках регулювання шших сфер сусшльних вщносин. Найбшьш значим! тут норми м1жнародного гуманггарного права (права збройних конфлжлв), яш прийнято роздь ляти на дв1 групи - «Гаазьке право» 1 «Женевське право». «Гаазьке право» включае в себе ряд конве-нцш, особливого значення серед яких мають Конвенци про закони 1 звича! суходшьно! вшни вщ 29.07.1899 р. та 18.10.1907 р., як мають на мет1 усу-нути найжорстокш способи 1 засоби ведення вшни, забезпечити захист мирного населення. П-сля Першо! свггово! вшни було прийнято Женевсь-кий протокол про заборону застосування на вшш задушливих, отруйних або шших под1бних газ1в та бактерюлопчних засоб1в (1925 р.) та Женевську конвенцш про поводження з вшськовополоненими (1929 р.). Шсля Друго! свггово! вшни порушення за-кон1в та звича!в вшни було визнано одним з найтя-жчих м1жнародних злочинв, вчинення яких тягне за собою кримшальну в1дпов1дальн1сть. Подписано чотири Женевськ конвенци, яш й отримали назву «Женевське право». Ц Конвенци стосуються дол1 поранених 1 хворих у дшчих арм1ях, потерпших у корабельнш авари з1 складу збройних сил на морц поводження з в1йськовополоненими та захисту ци-в1льного населення пщ час в1йни. П1зн1ше, у зв'язку з необхщшстю розширення 1 доповнення вищеза-значених конвенц1й, було прийнято два Додаткових протоколи до Женевських конвенцш, що стосуються захисту жертв м1жнародних збройних конф-л1кт1в та збройних конфл1кт1в не м1жнародного характеру, прийнятих в червш 1977 р. Особливий 1н-терес становить II Додатковий протокол до Женевських конвенцш вщ 12 серпня 1949 р., що стосуеться захисту жертв збройних конфлжлв не м1жнародного характеру, вщ 8 червня 1977 р., в якому визначеш права 1 обов'язки учасник1в конф-лшту, обмежен1 деяк1 засоби та методи ведення бо-йових д1й, гарантуеться захист в1д розправ 1 само-суд1в для поранених, хворих та оаб, як1 припинили участь в бойових д1ях; надаеться особливий захист жшкам 1 д1тям, закр1илюеться право на медичний огляд; право д1тей на осв1ту; даеться також м1жна-родно-правова класиф1кац1я криз за ступенем за-стосованого в них насильства 1 в1дпов1дними межами силового виршення !х державою. Сл1д зазна-чити, що п1д кризами або кризовими ситуащями розум1ють надзвичайн1 ситуаци, що загрожують су-верен1тету 1 основам конституцшного ладу держави, життя 1 безпеки Г! громадян, нормального фу-нкц1онування державних та суспшьних 1нститут1в, що вимагають прийняття в1д сусп1льства 1 держави енергшних, екстрених, надзвичайних орган1за-ц1йно-правових заход1в з !х усунення.

Сл1д видшити м1жнародн1 договори у сфер1 захисту населення 1 територш вщ надзвичайних еко-лог1чних ситуац1й. Серед м1жнародно-правових ак-

«ШУШ(ШШиМ-Ши©Ма1> 2023 / ШШБРЯГОБЖЕ

т1в у цш сфер1 найважливше значения мае Конвенция про транскордонний вплив промислових аварш вщ 17 березня 1992 р., що застосовуеться до промислових аварш, яш можуть призвести до транскордонного впливу, включаючи авари, викликан сти-хшними лихами, а також до м1жнародного ствро-бггництва в частит взаемодопомоги, дослвджень 1 розробок, обмшу шформащею та технолопею в га-луз1 попередження промислових аварш, забезпе-чення готовносп до них та лжввдаци !х наслщшв [6]. Важливе значення мае ст. 8 Конвенци, де закрь плено положения про готовтсть Сторш до надзви-чайних обставин. Так, Сторони вживають належ-них заход1в для забезпечення 1 пвдтримки вщповщ-но! готовносп до надзвичайних ситуацш в цшях лжвщаци насладив промислових аварш. Сторони забезпечують вжиття вах заход1в для забезпечення готовносп в ц1лях перемщення транскордонного впливу таких аварш, при цьому д1яльн1сть в межах промислового майданчика проводиться операторами. В статп також передбачено, що защкавлеш Сторони шформують одна одну про ви плани дай в надзвичайних обставинах [6]. В Конвенци мк-титься ряд важливих питань щодо шформування громадськосп в районах, що можуть потрапити пщ вплив авари, яка сталася внаслвдок небезпечно! д1я-льносп (ст. 9); створення й експлуатац1я спшьних 1 ефективних систем повщомлення про авари з метою отримання 1 передач! повщомлень про промис-лов1 авари, що мктять шформацш, необх1дну для протиди !х транскордонного поширення (ст. 10); координаци зусиль щодо лжввдаци насладив авари (ст. 11); надаиия взаемно! допомоги (ст. 12). Особ-ливктю ще! Конвенци е те, що вона застосовуеться тшьки у випадках промислових аварш.

Важливою, на наш погляд, е Конвенщя про доступ до шформаци, участь громадськосп в процес прийняття ршення та доступ до правосуддя з пи-тань, що стосуються навколишнього середовища, яка прийнята з метою сприяння захисту права кож-но! людини нитшнього 1 прийдешшх поколшь жити в навколишньому середовищ^ сприятливому для 11 здоров'я та добробуту. Конвенц1я гарантуе право на доступ до шформаци, участь громадськосп в процеа прийняття ршень 1 на доступ до пра-восуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища [7]. Зазначаються також пщстави для вщмови у наданш еколопчно! шформаци. До таких пщстав ввдносять випадки, коли оприлюднення ш-формаци може негативно вплинути на: а) конфвде-нцшшсть д1яльност1 державних органв у випадках, коли така конфщенщйтсть передбачаеться нацю-нальним законодавством; Ь) мiжиароднi ввдносини, нацюнальну оборону або державну безпеку; с) вщправлення правосуддя, можливiсть для осiб бути вщданими щд справедливий судовий розгляд або спроможиiсть державних орган1в проводити розслiдуваиия кримшального чи дисциплiиарного характеру; ф конфiденцiйнiсть комерцшно! та про-мислово! шформаци у випадках, коли така конфвде-нцiйнiсть охороняеться законом з метою захисту за-конних економiчних iитересiв; е) права штелектуа-льно! власностi; 1) конфiденцiйнiсть особистих

73.

даних i/чи архiвiв, що стосуються фiзично! особи, коли ця особа не дала громадськосп згоди на опри-люднення тако! шформаци згвдно з положеннями нацiонального законодавства; g) штереси третьо! сторони, яка надала iиформацiю, якщо ця сторона не зв'язана зобов'язаннями поступати належним чином, або якщо на цю сторону не може бути пок-ладено такого зобов'язаиия, i в тих випадках, коли ця сторона не дае згоди на оприлюднення вщповщ-ного матерiалу; И) навколишне середовище, на яке поширюеться така шформац1я (ст. 4 Конвенци). Ва-рто пiдкреслити, що шформац1я про викиди у на-вколишне природне середовище не може бути кон-фвденцшною [7].

Окреме мкце посiдають конвенци, яш регулю-ють питання ядерно! безпеки, попередження надзвичайних ситуацш, пов'язаних з ядерними аварь ями, лжввдащею !х наслiдкiв [8]; оперативного опо-вщення держав в разi ядерно! авари або д1яльносп держави чи особи, внаслвдок яко! стався чи може статися викид радiоактивних речовин i яка приз-вела чи може призвести до м1жнародного транскордонного викиду, що могло б мати значення для ш-шо! держави; сприяння невiдкладному наданню допомоги у випадку ядерно! авари чи радiацiйно! аваршно! ситуац!! для мшишзаци !х наслiдкiв, з метою захисту життя, майна i навколишнього середо-вища вiд впливу радюактивних викид1в. Слiд також звернути увагу i на Об'еднану конвенцш про безпеку поводження з вщпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радiоактивними вiдходами

[9], де регулюються питання безпеки поводження з вщпрацьованим паливом, радiоактивними ввдхо-дами та скидами.

Питаиия щодо запоб!гання надзвичайним еко-логiчним ситуацiям, пов'язаним iз в1йськовою д1я-льшстю, урегульовано в Конвенцi! про заборону военного або будь-якого шшого ворожого викори-стання засоб!в впливу на природне середовище

[10]. Зпдно з Конвенщею, кожна держава - учас-ниця зобов'язуеться не вдаватися до военного або будь-якого шшого ворожого використання засоб1в впливу на природне середовище, що мають широкi, довгостроковi або серйознi наслiдки (п.1 ст. 1).

Литература:

1. Конституц1я Украши: Закон Укра!ни в!д 28.06.96 р. № 602-1У: за станом на 08.12.04. // Вь дом. Верхов. Ради Украши. - 1996. - № 30. -Ст. 141.

2. Загальна декларац!я прав людини // Права людини (основш мiжнародно-правовi документи): зб. док. / Упоряд. Ю. А. Качуренко. - К.: Наук. думка, 1989. - 248 с.

3. Магда С. О. Мiжнародно-правовi засади забезпечення прав i свобод громадян в умовах надзвичайних адмшютративно-правових режимiв / С. О. Магда // Конституц!я УкраЛни - основа побу-дови правово! держави i громадянського суспiльс-тва: тези доп. та наук. повщомлень учасникiв все-укр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобува-ч!в / За заг. ред. М. I. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. Украши, 2006. - С. 111-114.

74

JURISPRUDENCE / «еЮЦШШШМ-ШУШаИ» #14(173), 2023

4. Декларация о защите женщин и детей в чрезвычайных ситуациях и во время вооруженных конфликтов // Международное право в документах: учеб. пособие [3-е изд., перераб. и доп.] / Сост.: Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков. — М., 2002. - 824 с.

5. Конвенц1я про примусову чи обов'язкову працю в1д 10 червня 1930 р. № 29 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шр:/^-kon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

6. Конвенцiя про транскордонний вплив про-мислових аварш вщ 17 березня 1992 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шр:/^-kon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

7. Конвенцiя про доступ до шформаци, участь громадськосл в процесi прийняття рiшения та доступ до правосуддя з питань, що стосуються на-

вколишнього середовища 1998 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://za-kon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

8. Конвенцiя про ядерну безпеку 1994 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://za-kon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

9. Об'еднана конвенцiя про безпеку поводження з вщпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радюактивними вщходами вiд 5 вересня 1997 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

10. Конвенцiя про заборону военного або будь-якого шшого ворожого використання засобiв впливу на природне середовище 1978 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://za-kon.rada.gov.ua.