CC BY
229
УДК 341)09) «7123» Шевченко В.В.
1СТОРИЧН1 АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ М1ЖНАРОДНОГО ГУМАН1ТАРНОГО ПРАВА
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя» , м. Полтава
У робот! в сторичному аспект/ досл'джено розвиток сучасного м1'жнародного гумаштарного права. Основним принципом м1'жнародного гумаштарного права е проритетне виршення суперечок на м'жнародному рiвнi у мирний спосб. Якщо з якихось причин це неможливо, мiжнародне гумаштарне право гарантуе та юридично забезпечуе гуман'/зац'ю збройних конфлiктiв; обмеження воюючих сторн у вибор! метод'т i засоб/'в ведення вшни; м'жнародно-правовий захист жертв вшни; охорону цивльних об'ект'т i культурних цнностей; захист '¡нтерес'т нейтральних держав; поеднання военной необх'дност'! i пiдтримки суспльного порядку з повагою до людсько)' особистост/; заборону за-вдання противнику шкоди, що не може бути порiвняна з метою вшни.
Ключов1 слова:м1жнародне гумажтарне право, , права I свободи збройж конфл1кти, методи I засоби ведення вмни.
В сучасних умовах зросла актуальнють захи-сту жертв збройних конфлк^в, що реалiзуeться за допомогою мiжнародного гумаытарного права [5,7,9].
1^жнародне гумажтарне право представлено мiжнародно-правовими нормами, що визнача-ють правила та норми ствроб^ництва рiзних держав у сферi прав i свобод людини в мирний час та, особливо, пщ час збройних конфлк^в [1,2,3].
В юторичному аспект мiжнародне гумаытар-не право формувалось по основi трьох основних напрямках.
Спочатку, це були "Женевське право", що представлене мiжнародними конвенцiями i протоколами, прийнятими пiд егщою Мiжнародного комiтету Червоного Хреста з метою захисту жертв военних конфлк^в, та "Гаазьке право", що регламентуе допустимi засоби i методи ведення вшни [7].
По™, для забезпечення дотримання прав людини пщ час збройних конфлк^в i для обмеження застосування конкретних видiв збро'Г, з'явилась та почала постшно працювати Оргаш-зацiя Об'еднаних Нацш [4].
Укладання юридичних договорiв про норми ведення вшни розпочалось ще у 60-т роки Х1Х стол^тя.
У 1856 роцi в Парижi була пiдписана декла-рацiя про правила ведення морсько' вiйни, що скасовувала шратство i встановлювала недото-рканнiсть нейтральних вантажiв та правила морсько' блокади.
У 1864 роц була прийнята конвенцiя про порядок догляду за пораненими i хворими у дшчих армiях, що надалi зазнавала змiн у 1906 i 1929 роках.
У 1868 роц - Санкт-Петербурзька декларацiя про заборону застосування розривних, вибухо-вих i запалювальних пуль.
З 1899 роцi почали дiяти Гаазькi конвенцп, що регламентують закони сухопутно' вшни i де-кларацп про заборону бомбардувань iз пов^ря-них куль; про заборону користуватися артиле-рiйськими снарядами начиненими отруйними га-
людини, правила утримання вшськовополонених, захист жертв
зами та куль, що сплющуються у людському тл У 1907 роц у Гаазi було прийнято 11 конвен-цiй, що дотепер регулюють рiзнi юридичнi аспек-ти збройних конфлк^в, а саме: про вщкриття военних дiй; про регламентацiю сухопутно'' вшни; про права й обов'язки нейтральних держав i оаб у випадку сухопутно' та морсько' вшни; про статус ворожих торгових суден на початку воен-них дш; про права й обов'язки нейтральних держав у випадку морських вшн та шшк
У 1909 роц було пщписано Женевський протокол про заборону морсько''' вiйни, а у 1925 роц пiд про заборону засування задушливих, отруй-них або шших газiв.
У 1929 роц була затверджена конвенцiя про правила поводження з вшськовополоненими.
Пюля закiнчення друго' свтово''' вiйни набули чинност конвенцп, спрямованi на покарання за особливо небезпечн мiжнароднi злочини, на-самперед, у 1948 роц - конвенцiя про покаран-ня за геноцид.
У шты 1949 року у Женевi була скликана мiжнародна конференцiя, на якш були прийнятi чотири мiжнароднi конвенцп, об'еднанi пiд на-звою «Женевськ конвенцп про захист жертв вшни», а саме конвен^я про полтшення долi по-ранених i хворих у дiючих армiях; конвенцiя про полiпшення долi поранених, хворих i осiб, якi по-терпiли аварiю кораблях iз складу збройних сил на мор^ конвен^я про поводження з вшськово-полоненими; конвен^я про захист цивiльного населення пщ час вiйни.
У 1977 роц до Женевських конвенцiй вщ 12 серпня 1949 року, було додано додатковi прото-коли, як значно розширили сферу застосування мiжнародних юридичних норм при збройних конфлктах, розповсюдивши 'х на вiйни, як колонн ведуть за свою свободу, а також проти ра-систських режимiв.
Було заборонено застосування методiв i за-собiв ведення вшни, що можуть завдати непомн рно' шкоди, непотрiбнi страждання i спричиняти широкомасштабну, довготривалу i значну шкоду навколишньому середовищу.
Особлива увага була придтена захисту ци-
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
вiльного населення.
Учасники военного конфлкту повиннi завжди проводити чiтку рiзницю мiж цивтьними особами i учасниками бойових дш [6].
Забороняеться морити голодом цивтьних осiб i завдавати шкоди навколишнiй природi. 1с-нують спе^альш заходи щодо захисту ж1нок i дь тей [8].
Особливо сприятливе поводження гаранту-еться медичному персоналу, а також транспор-туванню поранених, уражених та хворих, а також медичного майна [9].
Повнютю забороняються вбивства, тортури, калщтво. тiлеснi покарання i примусове перемн щення цивiльного населення, а також руйнуван-ня культових споруд або Тх використання у воен-них цiлях.
Вимоги Конвенцiй повинн виконуватись за будь-яких обставин уама державами, Тх невико-нання тягне за собою кримшальну вщповщаль-нють, включаючи випадки оголошеноТ вiйни; коли одна iз воюючих сторш ще не визнала стану вшни, а також при вiйськовiй окупаци, якiй не чиниться отр. Положення Конвенцiй пiдлягають застосуванню також у громадянських вшнах [7].
Особам, як пiдпадають пiд дiю Конвенцш, надаються права, вiд яких вони не можуть вщ-мовитися. Таю особи мають право просити про допомогу державу-покровительку (нейтральна держава, що за згодою конфлктуючих сторiн сприяе та здшснюе контроль за дотриманням гумаштарних норм на територiТ одыеТ' зi сторiн, представляючи iнтереси шшоТ сторони). За вщ-сутнiстю такоТ держави у Т'Т ролi повинна ви-ступати будь-яка органiзацiя, що мае гуманну мету, наприклад, 1^жнародний ком^ет Червоно-го Хреста та Червоного ^вмюяця.
На вимогу одыеТ зi сторiн повинно бути про-ведене розслiдування будь-якого порушення Конвенцш. Женевська конферен^я рекоменду-вала державам передавати таю спори на роз-гляд 1^жнародного Суду .
У вщповщносп з Гаазькою конвенцiею 1907 року про початок военш дм мiж державами не повиннi починатися без попереднього i недво-значного попередження, що буде мае або форму мотивованого оголошення вшни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням вшни. Тобто, мiжнародне право вимагае оголошення вшни.
Зпдно iз мiжнародним гуманiтарним правом оголошення вшни повинно здшснюватися таким чином:
1. шляхом звернення до власного народу;
2. шляхом звернення до народу або уряду держави-супротивника;
3. шляхом звернення до свтового сшвтова-риства.
Особливий споаб оголошення вшни - ультиматум уряду одыеТ держави, який пред'являе Т'Т уряду шшоТ держави пщ загрозою, що у разi невиконання цих вимог до певного термшу уряд,
що пред'явив ультиматум, розпочне вшну. Факт оголошення державою вшни розглядаеться як агреая. Можуть бути таю акти прямоТ агресп (1974 рк XXIX сеси ГенеральноТ АсамблеТ ООН):
- вторгнення або напад збройних сип держави на територш шших держав, або будь-якою военна окупа^я, який би тимчасовий характер вона не носила, або будь-яка анешя територп шшоТ держави або Т'Т частини з застосуванням сили;
- бомбардування збройними силами держави територп шшоТ держави або застосування будь-якоТ зброТ державою проти територп шшоТ держави;
- блокада пор^в або берепв держави збройними силами шшоТ держави;
- напад збройними силами держави на сухо-путш, морськ або пов^рян сили шшоТ держави;
- застосування збройних сил одыеТ держави, що знаходяться на територп шшоТ держави за згодою з державою, що Тх приймае, з порушен-ням умов, передбачених в угод^ або будь-яке продовження Тхнього перебування на цш територп шсля припинення дм угоди.
Оголошення вшни, навпъ якщо за цим актом не настають военш дм, означае початок юридич-ного стану вшни i настання для уах воюючих сторш певних юридичних наслщюв:
- мiж державами припиняються дипломатичн i консульськi вiдносини (дипломатичному i кон-сульському персоналу забезпечуються захист i можливiсть безперешкодно залишити територiю противника). На час збройного конфлкту штере-си однiеТ воюючоТ держави на територп шшоТ представляе нейтральна держава, що мае дип-ломатичн вщносини з обома воюючими сторонами;
перестають застосовуватися норми мiжнаро-дного права, несумюн з военним часом, зокрема припиняють дш двостороннi полiтичнi, економн чнi, культурнi угоди мiж воюючими державами. Припиняеться дiя багатостороннiх договорiв, наприклад, iз питань зв'язку, транспорту або транзиту;
- починають дiяти мiжнароднi норми, прийня-тi спецiально для перiоду збройного конфлкту (союзнi договори, договори про взаемну i военну допомогу, договори стосовно правил ведення вшни);
- припиняються i забороняються економiчнi, торгов^ фiнансовi угоди й iншi вщносини з юри-дичними i фiзичними особами воюючоТ сторони;
- майно, що е власнютю ворожоТ держави (щм майна дипломатичних представництв i консульських установ), пiдлягае конфiскацiТ.
Висновки
Таким чином, мiжнародне спiвробiтництво на мiжцержавному рiвнi започаткувало, удоскона-лило та юридично закршило основнi принципи сучасного мiжнародного гуманiтарного права.
Насамперед, це прюритетне вирiшення супе-
Том 15, Випуск 2(50)
55
7. Чаплик В.В. Медицина надзвичайних ситуацш : пщруч. для студ. вищ. мед. навч. заклад. / В.В. Чаплик, П.В. Олшник, С.Т. Омель-чук. - Вшниця : Нова Книга, 2012. - 352 с.
8. Медицина катастроф / [Г.О. Черняков, 1.В. Кочш, П.1. Сидоренко та ш.] // Пщручник. - КиТв : Здоров'я, 2002. - 352 с.
9. Accident and Emergency Medicine [Text]: study guide / О.М. Pronina, V.V. Shevchenko, S.I. Danylchenko // HSEE "UMSA". - Poltava : ASMI, 2015. - 141 p.
References
1. Dubitskiy A.Ye. Meditsina katastrof / A.Ye. Dubitskiy, I.A. Semenov, L.P. Chepkiy. - K. : Zdorov'ya, 1993. - 464 s.
2. Okhorona pratsi ta bezpeka zhyttyediyal'nosti naselennya u nadzvychaynykh sytuatsiyakh / [Kochin I.V., Chernyakov H.O., Sydorenko P.I. ta in.]. - K. : Zdorov'ya, 2005. - 432 s.
3. Koshelev A.A. Meditsina katastrof. Teoriya i praktika: Ucheb. Poso-biye. / A.A. Koshelev. - Sankt-Peterburg : ELBI-SPb, 2006. - 320 s.
4. Kochin I.V. Medytsyna katastrof: Vyrobnyche vydannya / I.V. Kochin, H.O. Chernyakov, P.I. Sydorenko ; Za red. I.V. Kochina. -K. : Zdorov'ya, 2008. - 724 s.
Ryabochkin V.M. Meditsina katastrof: Uchebnoye posobiye / V.M. Ryabochkin. - Moskva, 1996. - INI Ltd. 1996. - 272 s. Smirnov I.A. Meditsinskoye obespecheniye naseleniya, postradavshego ot terroristicheskikh aktov / I.A. Smirnov // Voyenno-meditsinskiy zhurnal - 2004. - № 2. - S. 12-17. Chaplyk V.V. Medytsyna nadzvychaynykh sytuatsiy : pidruch. dlya stud. vyshch. med. navch. zaklad. / V.V. Chaplyk, P.V. Oliynyk, S.T. Omel'chuk. - Vinnytsya : Nova Knyha, 2012. - 352 s. Medytsyna katastrof / [H.O. Chernyakov, I.V. Kochin, P.I. Sydorenko ta in.] // Pidruchnyk. - Kyyiv : Zdorov'ya, 2002. - 352 s. Accident and Emergency Medicine [Text]: study guide / О.М. Pronina, V.V. Shevchenko, S.I. Danylchenko // HSEE "UMSA". - Poltava : ASMI, 2015. - 141 p.
5.
6.
7.
8.
9.
речок на мiжнародному рiвнi у мирний споаб.
Якщо з якихось причин це неможливо, мiжна-родне гумаштарне право гарантуе та забезпечуе гумашзацш збройних конфлк^в; обмеження воюючих сторш у виборi методiв i засобiв ве-дення вшни; мiжнародно-правовий захист жертв вшни; охорону цивтьних об'ек^в i культурних цшностей; захист штереав нейтральних держав; поеднання военно''' необхщносп i пiдтримки сус-пiльного порядку з повагою до людсько' особис-тостi; заборону завдання противнику шкоди, що не може бути порiвняна з метою вiйни.
Лiтература
1. Дубицкий А.Е. Медицина катастроф / А.Е. Дубицкий, И.А. Семенов, Л.П. Чепкий. - К. : Здоров'я, 1993. - 464 с.
2. Охорона прац та безпека жип^яльност населення у надзвичайних ситуа^ях / [Кочш I.B., Черняков Г.О., Сидоренко П.1. та ш.]. - К. : Здоров'я, 2005. - 432 с.
3. Кошелев А.А. Медицина катастроф. Теория и практика: Учеб. Пособие. / А.А. Кошелев. - Санкт-Петербург : ЭЛБИ-СПб, 2006. - 320 с.
4. Кочш I.B. Медицина катастроф: Виробниче видання / I.B. Кочш, Г.О. Черняков, П.1. Сидоренко ; За ред. I.B. Кочша. - К. : Здо-ров'я, 2008. - 724 с.
5. Рябочкин В.М. Медицина катастроф: Учебное пособие / В.М. Рябочкин. - Москва, 1996. - ИНИ Лтд. 1996. - 272 с.
6. Смирнов И.А. Медицинское обеспечение населения, пострадавшего от террористических актов / И.А. Смирнов // Военно- медицинский журнал - 2004. - № 2. - С. 12-17.
Реферат
ИСТОРИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СОЗДАНИЯ И СТАНОВЛЕНИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО ГУМАНИТАРНОГО ПРАВА Шевченко В.В.
Ключевые слова: международное гуманитарное право, права и свободы человека, правила содержания военнопленных, защита жертв вооруженных конфликтов, методы и средства ведения войны.
В работе в историческом аспекте исследовано развитие современного международного гуманитарного права. Основным принципом международного гуманитарного права является приоритетное решение споров на международном уровне мирным способом. Если по каким-то причинам это невозможно, то международное гуманитарное право гарантирует и юридически обеспечивает: гуманизацию вооруженных конфликтов, ограничение воюющих сторон в выборе методов и способов ведения войны, международную правовую защиту жертв войны, охрану гражданских объектов и культурных ценностей, защиту интересов нейтральных государств, соединение военной необходимости и поддержания общественного порядка с уважением к человеческой личности, запрещение причинения противнику вреда, который не может быть соизмерим с целью войны.
Summary
HISTORICAL ASPECTS OF CREATION AND DEVELOPMENT OF INTERNATIONAL HUMANITARIAN LAW Shevchenko V.V.
Key words: international humanitarian law, human rights and freedoms, rules of detention of prisoners of war, protection of victims of armed conflicts, methods and means of warfare.
This paper is aimed to investigate the development of modern international humanitarian law in the historical aspect. The basic principle of international humanitarian law is a priority dispute resolution at the international level in a peaceful way. If for some reason this is not possible, then international humanitarian law and legally guarantees provides the humanization of armed conflicts, limiting the warring parties in their choice of methods and means of warfare, the international legal protection of victims of war, protection of civilian objects and cultural values, protection of the interests of neutral countries, the connection of military necessity and the maintenance of public order with respect for a person, the prohibition of causing harm to the enemy that can not be commensurate with the aim of the war.
