ПИТАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ІЗ ВРАХУВАННЯМ ОСОБИ ВИННОГО Текст научной статьи по специальности «Право»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 1, 2020

УДК 343.2

Костянтин Марисюк

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка"

Наталiя Слотвiнська

кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка"

Валентин Давидюк

аспiрант I року навчання спещальносп 081 "Право"

ПИТАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ 13 ВРАХУВАННЯМ ОСОБИ ВИННОГО

http://doi.org/10.23939/law2020.25.204

© Марисюк К., Слотв1нська Н., Давидюк В., 2020

Вщмежовано поняття "особа винного", "особа злочинця" та "суб'ект злочину". Вщ-так проаналповано групи ознак, що характеризують зазначенi поняття. Встановлено, що беручи до уваги характеристики особи винного, пщ час призначення покарання, необхщно дотримуватись таких правил: у кожному кримшальному провадженш потрiб-но враховувати ознаки, що характеризують особу винного iз рiзних сторш (фiзичнi, психiчнi, соц1альн1 та правов^, зокрема ознаки, що характеризують винного до, пщ час, та шсля вчинення злочину; й позитивнi, й негативш ознаки; окрiм того, суд повинен належно описати, якi саме ознаки, що характеризують винного, вш бере до уваги, а також, який вони мають вплив на призначуване покарання.

Ключовi слова: призначення покарання, особа винного, особа злочинця, суб'ект злочину, iндивiдуалiзуючi ознаки.

Актуальшсть дослщження проблеми. Врахування особи винного при призначенш покарання е однieю iз головних умов реалiзащi принципу шдивiдуалiзащi покарання та запорукою призначення справедливого покарання. Суд, призначаючи покарання, завжди повинен враховувати особливосп людини, яка вчинила злочин, адже вони можуть мати великий, а iнодi й виршальний вплив на вид та мiру призначеного покарання. Без врахування iндивiдуалiзуючих ознак призначення покарання перетворилось би в мехашчне заняття. Законодавець тому i передбачае альтерна-тивнi види покарань та встановлюе 1хш меж^ щоб суд мiг обрати той вид i мiру покарання, яка забезпечуватиме досягнення його мети - кари, виправлення засудженого, а також запобтання вчи-ненню нових злочишв як засудженим, так i шшими особами.

Дещо дискусiйним у лiтературi е питання щодо того, що розумгги пiд особою винного та яю характеристики винного необхiдно враховувати у разi призначення покарання.

Виклад основного матерiалу. Насамперед необхщно вщмежувати поняття "особа винного", "особа злочинця" та "суб'ект злочину".

Т. В. Непомнящая критикуе позицп вчених, якi вказують на необхщшсть врахування особи злочинця у разi призначення покарання. Вчена вважае, що це поняття не збiгаеться iз поняттям "особи винного" та е ширшим, оскiльки передбачае врахування даних про особу, яю важливi для кримшологи, але не можуть враховуватись тд час призначення покарання. До таких даних можна зарахувати, наприклад, ставлення до релт1 чи нащональнють [1, с. 57]. Проте таку думку критикують, зокрема, С. А. Велiев, який вважае, що тут не може йтися про сшввщношення частини i цшого [2, с. 191]. Таку саму позищю пщтримуе i В. В. Полтавець, але при цьому вчена зауважуе, що щ поняття не е тотожними, а 1хне ототожнення не вщповщае положенням КК Украши, який використовуе саме поняття "особа винного". Крiм того, як зазначае науковець, застосування поняття "особа винного" е виправданим, осюльки покарання можна призначити лише особ^ вина яко! доведена [3, с. 129]. Беручи до уваги неоднозначнють трактування цих понять, варто все-таки послуговуватись поняттям "особа винного", розглядаючи 11 врахування як одну iз загальних засад призначення покарання передуем тому, що саме це поняття використовуе законодавець.

Щодо розмежування особи винного та суб'екта злочину, то необхщно зазначити, що особа винного мае вплив на призначення покарання, а суб'ект злочину - це особа, яка повинна нести кримшальну вщповщальшсть за скоений злочин. Тому не потрiбно у разi призначення покарання до особи винного враховувати властивосп, що входять до ознак суб'екта злочину (вш, з якого може наставати кримшальна вщповщальшсть, осудшсть, ознаки спещального суб'екта). Причиною цього е також те, що вс щ ознаки вже враховаш судом як ознаки вщповщного складу злочину [4].

Бшьшють науковщв сходиться на думщ, що особа винного становить собою сукупшсть ознак (властивостей, характеристик).

Так, Т. В. Сахарук тд цим поняттям розумiе "сукупшсть правових, сощальних, психiчних, психологiчних та фiзичних властивостей iндивiда, визнаного винним у вчиненш злочину, якi характеризують особу до моменту вчинення злочину, тд час вчинення та тсля вчинення злочину i мають суттеве значення для вибору мiри кримшально-правового впливу з точки зору досягнення мети покарання" [5, с. 12]. Таке визначення видаеться достатньо повним, а також таким, що охоплюе основш властивосп, якi можна брати до уваги тд час дослщження особи винного.

С. А. Велiев дае таке визначення особи винного - "сукупшсть сощальних, психолопчних, i бiологiчних властивостей iндивiда, визнаного винним у вчиненш злочину, яю юнують на момент постановлення вироку i мають важливе значення для вибору мiри кримiнально-правового впливу з точки зору цшей та принципiв призначення покарання" [2, с. 196]. У цьому разi вчений, вивчаючи особу винного, пропонуе розглядати 11 з трьох позицш: 1) як особу, що в минулому вчинила злочин; 2) як особу, яюй повинно бути призначене покарання; 3) як особу, яка е учасником рiзних суспшь-них вщносин, як члена суспшьства [2, с. 207].

Згщно iз позицiею бiльшостi науковцiв, враховуючи особу винного, необхщно брати до уваги не лише ознаки, яю безпосередньо пов'язаш iз злочином, а й т1, що з ним не пов'язаш та не мали впливу на його вчинення. Але водночас таю ознаки повинш мати кримшально-правове значення.

Хоча серед науковщв i висловлюються позицп, яю передбачають необхщшсть уточнити, яю саме обставини, що стосуються особи винного суд повинен враховувати у разi призначення покарання. Таю позицп критикував, зокрема, М. I. Бажанов, який вважав, що це "звузило б можливють суду враховувати обставини, що характеризують особу винного, що включають в себе цший комплекс ознак" [6, с. 37]. З думкою вченого важко не погодитись, осюльки передбачити уш ознаки особи винного, яю б суд м^ враховувати тд час призначення покарання практично не-можливо, та й в цьому немае потреби.

У лiтературi виокремлюють рiзнi групи ознак, що характеризують особу винного. Наприклад, у тдручнику "Курс кримшального права" за редакщею Н. Ф. Кузнецово1 та I. М. Тяжково1, видшя-ють соцiально-демографiчнi; кримшально-правовц сощально-психолопчш; фiзичнi ознаки; соцiаль-нi прояви винного в рiзних сферах життедiяльностi [7, с. 90]. Висловлюеться й шша позицiя щодо того, що з урахуванням iнтересiв юридичного використання достатшм е подiл усiх ознак лише на двi групи: 1) сощальна характеристика та 2) психолопчна характеристика [8, с. 213].

Т. В. Непомнящая пропонуе три групи властивостей, що характеризують особу винного: 1) соцiально-демографiчнi; 2) психофiзiологiчнi; 3) правовий статус особи.

Проте найпоширешшою серед науковщв е класифшащя ушх ознак на чотири групи: 1) фiзичнi властивосп; 2) психiчнi властивостi; 3) соцiальнi властивостi; 4) правовi властивостi [2, с. 213; 9, с. 157]

На пiдставi аналiзу позицiй науковцiв та судово! практики до вiдповiдних груп можна зарахувати таю ознаки.

До фiзичних властивостей належать: стать, вш, стан здоров'я (зокрема наявшсть фiзичних вад, швалщносп), стан вагiтностi жiнки на момент призначення покарання.

Ц ознаки зазвичай враховуе суд так: м'якше покарання призначаеться молодим особам, жшкам, а особливо тим, що на момент призначення покарання перебувають у сташ ваптносп, а також особам, яю мають проблеми iз здоров'ям (проблеми зi здоров'ям часто навпъ стають пiдставою для пом'якшення покарання чи звшьнення вiд його вщбування).

Проте суд незавжди враховуватиме щ ознаки, як такi, що пом'якшують покарання. Все залежатиме вiд конкретно! справи та вщ аналiзу ушх ознак у сукупностi.

У цьому разi варто звернути особливу увагу на те, що деякi iз фiзичних ознак вже передбаченi законодавцем як обставини, що пом'якшують покарання, а саме: вчинення злочину неповнолггшм (п. 3 ч. 1 ст. 66 КК Украши), вчинення злочину жшкою у сташ ваптносп (п. 3 ч. 1 ст. 66 КК Украши). До того ж наявшсть деяких фiзичних ознак може бути також пщставою неможливостi призначення особi деяких видiв покарань (наприклад, арешт не застосовують, зокрема, до ошб вiком до 16 роюв та вагiтних жшок, громадськi роботи, зокрема, не застосовують до швалщв I та II груп). У наведених випадках суд зобов'язаний враховувати вщповщш фiзичнi властивостi винно! особи.

Психiчнi властивостi: наявнiсть психiчних розладiв (за винятком таких, що е пщставою для визнання особи неосудною), характер, темперамент, соцiальна спрямованiсть особи.

Психiчнi вади особи, якi не впливають на ïï осуднiсть, часто можуть значно впливати на вчинення особою злочину, тому ï^ потрiбно враховувати судом. До цiеï групи ознак належить i обмежена осуднють винноï особи, яку за прямою вказiвкою закону, а саме ч. 2 ст. 20 КК Украши, потрiбно враховувати судом у разi призначення покарання.

Пщ темпераментом особи потрiбно розумiти сукупнiсть психiчних особливостей, пов'язаних зi швидкiстю та силою виникнення в особи почутпв. Характером особи е "стшкий, цiлiсний склад душевного стану, що виявляеться у психiчних актах, манерах, звичках, емоцшних переживаннях" [10, с. 165]. Сощальна спрямованiсть особи проявляеться у тому, чим вона щкавиться, у ïï потребах. На перший погляд може здатись, що врахування цих властивостей особи е неважливим, оскшьки зазвичай вони не мають прямого впливу на пом'якшення чи обтяження покарання, проте для того, щоб дослщити особливосп особи, що вчинила злочин, встановити iз нею психолопчний контакт, розiбратись у мотивах та мет вчинення злочину, iнодi потрiбно звертатись саме до цих ознак. Особливого значення щ характеристики набувають у разi призначення покарання за злочин, вчинений у сташ сильного душевного хвилювання.

До сощальних властивостей особи винного потрiбно зарахувати низку ознак: профешя, посада, шмейний стан, наявшсть на утриманш неповнолггшх або осiб похилого вiку, належнють до вiдповiдноï соцiальноï групи, ставлення до пращ або навчання, поведшка на роботу в побутi, спошб життя, наявнiсть державних нагород, почесних звань, дотримання правил громадського порядку, моральних принцишв, ставлення до навколишнього середовища, зловживання алкоголем або наркотиками, майнове становище тощо.

За допомогою цих ознак розкриваються сощальш ролi особи, яю мають важливе значення у разi призначення ш покарання. Очевидно, що особ^ яка в рiзних сферах свого життя характеризуемся позитивно, мае значш заслуги, дбае про свою шм'ю тощо, повинно бути призначено м'якше покарання, оскшьки вчинення нею злочину, порушення закону не вщповщае ïï способу життя, може бути навггь випадковютю. О^м цього, е велик шанси, що така особа злочинну дГяль-нiсть продовжувати не буде, тому навпъ м'яке покарання чи призначення покарання ¡з звшьненням вщ його вiдбування буде достатшм для виправлення такоï особи.

I навпаки, коли особа характеризуемся негативно за мюцем роботи, навчання, в побуп, не дбае про шм'ю, зловживае алкоголем тощо, то за загальним правилом для виправлення ш потрiбно призначити важче покарання. Необхiдно зазначити, що, коли особа вчинила злочин, перебуваючи у сташ алкогольного сп'янiння або у сташ, викликаному вживанням наркотичних або шших одурма-нюючих засобiв, то таку обставину вщповщно до ч. 2 ст. 67 КК Украши може враховувати суд як обставину, що обтяжуе покарання, i повторно ïï враховувати тд час характеристики особи винного не можна.

Важливо, щоб враховувались сощальш властивостi особи у рiзних сферах ïï життя. Не-достатньо взяти до уваги лише характеристику за мюцем навчання чи пращ особи, потрiбно також отримати вщповщш дат вщ члешв сiм'ï, сусадв, друзiв, знайомих тощо. Лише в такому разi суд зможе зробити об'ективний висновок про особу винного як члена сустльства.

До правових характеристик особи потрiбно зарахувати: наявнють не знятих чи не погашених судимостей, адмшютративних стягнень.

Цi дат дають можливiсть встановити ставлення особи до закону та насюльки для œï характерним е його порушення. Враховуючи такi ознаки звернемо увагу, що вчинення особою зло-чину повторно чи рецидив злочишв належить до обставин, яю обтяжують покарання (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК Украши). Крiм того, таку ознаку можна передбачити як ознаку злочину, що впливае на його квалiфiкацiю. В такому разi ïï не може враховувати суд ще раз як ознаку, що обтяжуватиме покарання винноï особи.

Варто звернути увагу, що може йтися лише про не зняту чи не погашену судимють. Адже, якщо судимють погашено чи знято, то вона втрачае свое кримшально-правове значення i не повинна враховуватись i як обставина, що негативно характеризуе винного. Хоча в лiтературi мютиться й протилежна позищя щодо можливосп врахування знятоï чи погашеноï судимосп у раз^ коли зютавлення та^' ознаки iз шшими дае пiдстави робити висновок про постшнють та стiйкiсть анти-суспiльноï поведiнки [8, с. 245-246].

Принагщно варто зауважити, що до ознак, що характеризують правовий статус особи, багато вчених зараховують ознаки, яю охоплюються таким елементом складу злочину як суб'ект злочину. Так, зв Т. В. Непомнящою до них належить факт досягнення особою вшу, з якого може наставати кримшальна вщповщальшсть [1, с. 60-61]. Такоï ж думки дотримуеться i С. А. Велiев, який до правових ознак крш вшу, з якого може наставити кримшальна вщповщальшсть, зараховуе також ознаки спещального суб'екта [2, с. 219]. Згадаш ознаки до правових ознак зараховують i А. А. Музика, О. П. Горох, додаючи до них, зокрема, i осудшсть [11, с. 224]. З огляду на згадане розмежування особи винного та суб'екта злочину таю ознаки не повинш входити до характеристики особи винного.

Iнодi суди також визначають як обставину, що негативно характеризуе винного, те, що вш не визнае себе винним або не був чесним перед судом, своею поведшкою не сприяв розкриттю злочину. Така ощнка е неправильною, осюльки вщмова вщ визнання вини, незгода iз обвину-ваченням е способом самозахисту особи [8, с. 255].

Важливо також розiбратись, як саме потрiбно враховувати ознаки, що характеризують особу винного. Так, Р. С. Бурганов вважае, що, враховуючи особу винного, дуже важливо, щоб суд дав однозначну ощнку, чи ознака, що враховуеться, е позитивною, чи негативною. Якщо ознака е нейтральною, то ïï взагалi не повинен брати суд до уваги [12]. З такою позищею важко погодитись. 1снують певш ознаки особи винного, яю не мають суто негативного чи позитивного значення, але ï^ врахування е необхщним для створення щлюного уявлення суду про особу, яка вчинила злочин, та про покарання, яке найдощльшше ш призначити, беручи до уваги ïï шдивщуальш особливосп. Слушно з цього приводу висловився А. В. Наумов, зазначаючи, що "врахування ознак особи зовшм не означае, що в залежносп вщ наявносп тих чи шших...ознак винному буде призначено бшьше чи менше покарання. Важливо, щоб суд iз врахуванням цих правил призначив йому справедливе покарання, що в максимальнш мiрi вщповщатиме щлям покарання." [13, с. 375].

Висновки. Узагальнюючи все наведене вище, можна зробити висновок, що ураховуючи особу винного, у разi призначення покарання, необхщно дотримуватись таких правил:

1. Врахування особи винного е самостшною загальною засадою призначення покарання, що n0Tpi6H0 здшснювати у кожному кримшальному провадженнi;

2. Потрiбно враховувати ознаки, що характеризують особу винного i3 рiзних сторiн (фiзичнi, nOTxi4m, соцiальнi та правовi);

3. Мають враховуватись ознаки, що характеризують винного до, шд час, та шсля вчинення злочину;

4. Щцлягають врахуванню i позитивнi, i негативнi ознаки;

5. Суд повинен належним чином описати, яю саме ознаки, що характеризують винного, вш бере до уваги, а також, як вони впливатимуть на призначуване покарання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Непомнящая Т. В. Назначение уголовного наказания: теория, практика, перспективы: моногр. [Текст] / Т. В. Непомнящая. Спб.: Издательство Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 2006. 781 с. 2. Ве-лиев С. А. Принципы назначения наказания: [Текст] / С. А. Велиев. СПб.: Издательство Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 2004. 388 с. 3. Полтавець В. В. Загальш засади призначення покарання за кримшальним законодавством Украши: [Текст]: моногр. / МВС Украши, Луг. акад. внутр. справ iм. 10^ччя незалежносп Украши; [Наук. ред. канд. юрид. наук, проф. Л. М. Кривоченко]. Луганськ: РВВ ЛАВС. 2005. 240 с. 4. Укранське кримшальне право. Загальна частина [Текст]: тдручник / [Берзш Павло Сергшович та ш.]; за заг. ред. В. Навроцького. К. : Юршком 1нтер, 2013. 711 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://pidruchniki.ws/1547121956142/pravo/ukrayinske_kriminalne_pravo_-_navrotskiy_vo. 5. Руська Правда. Переклад за виданням: Правда руська. Тексти на основi 7 списшв та 5 редакцш. Склав та тдготував до друку проф. С. Юшков. К.: ВУАН, 1935. Редакщя IV. С. 137-144 (На основi тексту Архiвноi комки АН СРСР, № 240, Новгородський 1-й лггопис XV ст.) [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr51.htm. 6. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву [Текст] / М. И. Бажанов. К.: Вища школа, 1980. 216 с. 7. Курс уголовного права. Т. 2. Общая часть. Учение о наказании [Текст]: Под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. М.: ИКД "Зерцало-М", 2002. 464 с. 8. Личность преступника [Текст] / ред. кол.: В. Н. Кудрявцев, Г. М. Миньковский, А. Б. Сахаров. М.: Юрид. лит., 1975. 272 с. 9. Становский М. Н. Назначение наказания: [Текст] / М. Н. Становский. СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 1999. 480 с. 10. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши [Текст] / за ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. 7-ме вид., переробл. та допов. К.: Юридична думка, 2010. 1288 с. 11. Музика А. А., Горох О. П. Покарання та його застосування за злочини протии здоров'я населення: моногр. [Текст] / А. А. Музика, О. П. Горох. К.: ПАЛИВОДА А. В., 2012. 404 с. 12. Бурганов Р. С. Влияние принципов назначения наказания на формирование, закрепление в законе и применение общих начал назначения наказания [Електронний ресурс] / Р. С. Бурганов // Вестник ТИСБИ. 2006. № 3. Режим доступу до ресурсу: http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1246387. 13. Наумов А. В. Российское уголовное право: Общая часть. Курс лекций: в 2-х томах. Т. 1 [Текст] / А. В. Наумов. М.: Юрид. лит, 2004. 496 с.

REFERENCES

1. Nepomniashchaia T. V. Naznachenye uholovnoho nakazanyia: teoryia, praktyka, perspektyvbi: monohr. [Not remembering TV Purpose of criminal punishment: theory, practice, prospects: monogr.] / T. V. Nepomniashchaia. Spb.: Yzdatelstvo R. Aslanova "Iurydycheskyi tsentr Press", 2006. 781 p. 2. Velyev S. A. Pryntsypu naznachenyia nakazanyia: [Veliev SA Principles of sentencing] / S. A. Velyev. SPb.: Yzdatelstvo R. Aslanova "Iurydycheskyi tsentr Press", 2004. 388 p. 3. Poltavets V. V. Zahalni zasady pryznachennia pokarannia za kryminalnym zakonodavstvom Ukrainy: [Poltavets VV General principles of punishment according to the criminal legislation of Ukraine]: Monohrafiia / MVS Ukrainy, Luh. akad. vnutr. sprav im. 10-richchia nezalezhnosti Ukrainy; [Nauk. red. kand. yuryd. nauk, prof. L. M. Kryvochenko]. Luhansk: RVV LAVS, 2005. 240 p. 4. Ukrainske kryminalne pravo. Zahalna chastyna [Ukrainian criminal law. General part]: pidruchnyk / [Berzin Pavlo Serhiiovych ta in.]; za zah. red. V. Navrotskoho. K.: Yurinkom Inter, 2013. 711 p. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu do resursu:http://pidruchniki.ws/1547121956142/pravo/ukrayinske_kriminalne_pravo_-_navrotskiy_vo. 5. Ruska Pravda. Pereklad za vydanniam: Pravda ruska [ The n Truth. Translation by Edition: True Ruska] Teksty na osnovi 7 spyskiv ta 5 redaktsii. Sklav ta pidhotuvav do druku prof. S. Yushkov. K.: VUAN, 1935. Redaktsiia IV. P. 137-144. (Na osnovi tekstu Arkhivnoi komisii AN SRSR, No. 240, Novhorodskyi 1-y litopys XV st.) Elektronnyi resurs] Rezhym dostupu do resursu: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr51.htm 6. Bazhanov M. Y. Naznachenye nakazanyia po sovetskomu uholovnomu pravu [The imposition of punishment on Soviet criminal law] / M. Y. Bazhanov. Kyev: Vyshcha shkola, 1980. 216 p. 7. Kurs uholovnoho prava. T. 2. Obshchaia chast. Uchenye o nakazanyy [Criminal law course. Volume 2. The common part. The Doctrine of Punishment]: Pod red. N. F. Kuznetsovoi, Y.M. Tiazhkovoi. M.: YKD "Zertsalo-M", 2002. 464 p. 8. Lychnost prestupnyka [The identity of the offender] / red. kollehyia: V. N. Kudriavtsev, H. M. Mynkovskyi, A. B. Sakharov. M.: Yuryd. lyt., 1975. 272 p.

9. Stanovskyi M. N. Naznachenye nakazanyia: [Purpose of punishment] / M. N. Stanovskyi. SPb.: Yzdatelstvo "Iurydycheskyi tsentr Press", 1999. 480 p. 10. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and Practical Commentary to the Criminal Code of Ukraine] / Za red. M. I. Melnyka, M. I. Khavroniuka. 7-me vyd., pererobl. ta dopov. K.: Yurydychna dumka, 2010. 1288 p. 11. Muzyka A. A., Horokh O. P. Pokarannia ta yoho zastosuvannia za zlochyny protyy zdorovia naselennia: monohrafiia [Punishment and its application for crimes against the health of the population: monograph] / A. A. Muzyka, O. P. Horokh. K.: PALYVODA A. V., 2012. 404 p. 12. Burhanov R. S. Vlyianye pryntsypov naznachenyia nakazanyia na formyrovanye, zakreplenye v zakone y prymenenye obshchykh nachal naznachenyia nakazanyia [Influence of principles of punishment assignment on formation, consolidation in law and application of general pNo. No. 3. - Rezhym dostupu do resursu: http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1246387. 13. Naumov A. V. Rossyiskoe uholovnoe pravo: Obshchaia chast. Kurs lektsyi: V2-kh tomakh. T. 1 [Russian criminal law: The common part. Course of lectures: In 2 volumes. Vol. 1] / A. V. Naumov. Moskva: Yuryd. lyt, 2004. 496 p.

Дата надходження:06.02.2020р.

Константин Марысюк, Наталия Слотвинская, Валентин Давыдюк ВОПРОС НАЗНАЧЕНИЯ НАКАЗАНИЯ С УЧЕТОМ ЛИЦА ВИНОВНОГО

Отделено понятия "лицо виновного", "личность преступника" и "субъект преступления". Поэтому проанализированы группы признаков, характеризующие указанные понятия. Установлено, что принимая во внимание характеристики личности виновного при назначении наказания, необходимо соблюдать следующие правила: в каждом уголовном производстве должны быть учтены признаки, характеризующие личность виновного с разных сторон (физические, психические, социальные и правовые), в том числе признаки, характеризующие виновного до, во время и после совершения преступления; как положительные, так и отрицательные признаки; кроме того, суд должен надлежащим образом описать, какие именно признаки, характеризующие виновного он принимает во внимание, а также, как они влияют на назначаемое наказание.

Ключевые слова: назначение наказания, личность виновного, личность преступника, субъект преступления, индивидуализирующие признаки.

Kostyantyn Marysyuk

Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure, Doctor of Law, Assoc. Prof.

Natalia Slotvinska

assistant of the department of criminal law and process, Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education

Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law

Valentin Davidyuk

Postgraduate student of I year of study Specialties 081 "Law"

ISSUES ON PURPOSE OF PENALTY TAKEN INTO ACCOUNT

The article delineates the notions of "person guilty", "person of the offender" and "subject of crime". Therefore, groups of features characterizing these concepts are analyzed. It is established that, in order to punish the person responsible for the punishment, the following rules must be observed: in each criminal proceeding, the characteristics characterizing the perpetrator from different sides (physical, mental, social and legal) must be taken into account, including characterizing the perpetrator before, during, and after the commission of the crime; both positive and negative signs; in addition, the court must properly describe what characteristics characterize the offender he takes into account, and what they affect the sentencing

Key words: punishment, person of the perpetrator, person of the offender, the subject of the crime, individualizing features.