CC BY
11Окрем1 питания суб'ективно! сторони злочину..
Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 280-284.
УДК 342.841+343.415
ОКРЕМ1 ПИТАННЯ СУБ'еКТИВНО! СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 157 КК УКРА1НИ
Ясь А. О.
Нащональна академя прокуратури м. КиТв, УкраТна
В данш статп проанатзовано одну з таких додаткових ознак суб'ективно! сторони складу злочину, як мотив. У теорй кримшального права тд мотивом злочину розутють спонукання до вчинення злочину. Така пропозищя викликана доцiльнiстю та необыдтстю, оскшьки наразi органи досудового слiдства не завжди встановлюють мотив злочину, що часто призводить до неправильно! кватфшацц вiдповiдних дiянь та невiрного призначення покарання. Обов'язок з'ясування мотиву злочину потр1бно покласти не лише на органи досудового розслщування, а й на суд.
Ключовi слова: мотив, злочин, покарання, квалiфiкацiя злочину, суб'ективна сторона злочину, склад злочину, додаткова ознака складу злочину, обов'язкова ознака складу злочину.
Як вiдомо, у теорп кримiнального права суб'ективна сторона включае у себе таю елементи, як вина, мотив та мета. При чому лише один з них е обов'язковим еле-ментом - вина, а два iншi е факультативними ознаками суб'ективно! сторони складу злочину. 1нтерес даного дослщження представляе така ознака злочину, як мотив. У кримшальному правi важливють питання мотиву злочину школи не викликала сум-шви та не втрачала свое! актуальность Так, дана проблематика була об'ектом дослщження таких вщомих науковщв, як Владимиров Л. С., Петражицький Л. I., Познишев С. В., Таганцев М. С., Фойницький I. Я., Чубинський М. П. Анатз !х дослщжень свщчить, що в бiльшостi випадюв мотив розглядався ними як суттева ознака при визначеннi психiчного ставлення особи до свого злочинного дiяння та наслщюв. Ними не заперечувалось велике значення психологiчного пiдrрунтя в мотивi злочину.
Наприклад, видатний правник Таганцев М. С. називав мотиви тдставами, що спонукали особу до злочинно! дп [1, с. 235]. Владимиров Л. С. наголошував, що мотив пояснюе виникнення конкретного злочину i мае глибоке значення для психоло-пчного розумiння дiяння [2, с. 145]. Спасович В. Д., у свою чергу, вдало порiвняв кримiнальну справу, в якш не було встановлено мотивiв злочину, зi статуею без голо-ви чи без рук, чи без тулуба [3, с. 628]. Вщомий фахiвець у галузi права Чубинський М. П. у мотивi бачив первюну ланку вольового процесу i пiдкреслював, що мотив е витоком злочину, конкретним фактом, що тдлягае обов'язковому судовому розгляду [4, с. 109]. Фойницький I. Я. вважав, що в разi пнорування мотиву виникае загроза неповноти судового дослщження [5, с. 271].
Взагалi тд мотивом (вщ латинського «тоуео» - рухаю, штовхаю) у загальнiй психологи розумiють те, що спонукае людину до дiяльностi, те, чому здшснюеть-
ся така дiяльнiсть [6, с. 96]. У теори ж кримшального права тд мотивом злочину розумдать спонукання до вчинення злочину. Зважаючи на велику цшнють значення мотиву при квалiфiкащ! злочину, виникла група вчених, яка дотримусться думки, що мотиви на рiвнi з виною мають бути обов'язковими ознаками злочину. Свою позищю вони пояснюють наступним. Мотиву злочину притаманш всi загальнопсихологiчнi характеристики мотиву людсько! поведiнки та дiяльностi. В свою чергу, злочин нале-жить до специфiчного виду свщомо! людсько! дiяльностi, тобто е вольовим актом, що передбачае мету, вибiр засобiв, мотив i оцiнку дiй. У психолопчному аспектi мотив е необхiдним, невщ'емним i реально iснуючим компонентом у структурi будь-яко! дiяльностi суб'екта. З цього приводу заслуговують на увагу таю принциповi поло-ження психолопчних дослiджень: поняття дiяльностi завжди пов'язано з поняттям мотиву; дiяльностi без мотиву не юнуе; «немотивована» дiяльнiсть - це дiяльнiсть, що не позбавлена мотиву, а дiяльнiсть з суб'ективно та об'ективно прихованим мотивом. Без мотиву неможливо розкрити псж!чну природу дiяльностi.
Оскiльки кожна людська дiяльнiсть здiйснюеться вмотивовано, тобто з певним мотивом, то i в злочиш як у специфiчному рiзновидi дiяльностi людини завжди е присутшм мотив. Безмотивних злочинiв не юнуе, як не юнуе безмотивно! поведшки взагал^ Слiд зазначити, що дiяльнiсть у психологi! визначаеться як цшюний вмоти-вований акт поведшки. Отже, i в дiяльностi, i в поведiнцi суб'екта обов'язково знахо-дить свое виявлення мотив.
Крiм того, мотив е рушiйною силою злочинного дiяння, його внутрiшнiм дже-релом, тож злочин - це лише форма виразу й об'ективiзацi! мотиву суб'екта. Отже, мотив е обов'язковою i невщдшьною ознакою злочинного дiяння, вiн е присутнiм у кожнш iз складових частин дiяння - дi! або бездiяльностi [7, с. 19-20].
Зазначеш доводи звучать досить обгрунтовано та переконливо. На практищ визначення мотиву злочину як обов'язково! ознаки злочину допоможе правильно квалiфiкувати та iнкримiнувати певне дiяння. Свiдченням тому е реальний випадок, що набув широкого розголосу та полягав у наступному. Так, неоднакову реакщю свтово! спшьноти викликали ди заступника начальника Оперативного управлшня Генштабу Вiйська Польського полковника Ришарда Куклiнського, який був таемним агентом американсько! розвiдки та передав США 35 тисяч сторшок засекречених матерiалiв, а яких йшлося про Варшавський Договiр, план введення в Польщi вшсь-кового стану, точнi мюця майбутньо! дислокацi! штабiв усiх родiв вiйськ Радянсько! Армi! пiд час початку можливих вiйськових акцiй тощо. Напередоднi запровадження военного стану в Польщi Куклiнський Р. разом з дружиною та двома синами були ева-куйоваш до США. Там же Куклшський Р. отримав звання полковника Збройних сил, довiчну охорону з боку ФБР, вищу вшськову медаль вiд ЦРУ, посаду у Мшютерсга оборони та Держдепартаментi США, тобто здобув всшяку пошану американсько! наци та !! уряду. У Польщi ж такi ди вiйськового викликали шквал обурення, за що його у 1984 рощ вшськовий суд у Варшавi заочно засудив до смертно! кари, по^м вирок було замшено на двадцять п'ять роюв ув'язнення.
На думку юторика професора Анджея Пачковського, розвщницька робота полковника Ришарда Куклшського на користь Сполучених Штатiв Америки ршуче обмежила можливостi мiлiтарно! експансп Радянського Союзу на Захiдну Свро-
Окрем1 питания суб'ективноïсторони злочину..
пу. Як зазначив професор Пачковський, дп полковника Куклшського спричинили до утримання миру у Сврош в перюд «холодно! вшни». За словами професора Пачковського, хоча шформащя, яку передавав Ришард Куклiнський не призвела до повалення СРСР, проте вона перешкодила Радянському Союзовi провадити бшьш активш дп. «Була це шформащя, що служила не ильки покоренню поне-воленого свiту, але оборот свггу вiльного», - сказав Анджей Пачковський. Так, Куклшський Р. дiяв в iнтересах Польщi, щоб захистити сво!х спiввiтчизникiв та завадити тотал^арному прорадянському режимовi в державi. Саме тому тсля розпаду СРСР вшськова прокуратура ухвалила сенсацiйне рiшення: справу проти Куклшського Р. припинити i визнати, що вш дiяв, керуючись вищою метою, зара-ди «штерешв Польщi», йому було також повернуто i звання полковника [8], [9].
Отже, мотив Куклшського зправ ключову роль у квалiфiкацiï дiянь полковника, хоча i формально його дп вщповщали злочину. Враховуючи все сказане вище, ми приеднуемося до науковщв, якi пропонують визнати мотив злочину обов'яз-ковою ознакою злочину, оскшьки з'ясування мотиву злочину мае велике практич-не значення: при квалiфiкацiï злочишв, при вiдмежуваннi злочишв вiд дiянь, що мiстять формальш ознаки злочину, при визначеннi судом покарання. Не дарма римсью юристи в цьому аспектi говорили: «Ratio est legis anima (anima legis); mutata legis ratione mutatur et lex», що означае - мотив е душею закону; при змт мотиву змшюеться i закон.
Про важливють врахування мотиву злочину зазначае навт i Верховний Суд Украши у своïй постановi вiд 1 кв^ня 1994 року № 1 «Про судову практику в справах про злочини проти життя i здоров'я людини», де пщкреслюеться, що «суди не завжди глибоко з'ясовують мотив ... вбивств або заподiяння потерпшим тiлесних ушкоджень»; при розглядi справ суди повиннi забезпечувати «всебiчне, повне та об'ективне з'ясування поди злочину, його наслщюв, характеру вини та мотивiв дiяння...»; мотив злочину повинен враховуватися судом при призначент покарання [10, с. 661-662]. Тому мотив злочину не варто недоощнювати в теорп, коли вш важливий i застосовуваний на практищ.
Що стосуеться статп 157 КК Украши, то вщповщно до чинного законодавства мотив дiяння на квалiфiкацiю не впливае. Дозволимо собi дещо не погодитись з цим. Як ми вже зазначали, для правильноï квалiфiкацiï злочину потрiбно з'ясо-вувати мотив злочину в кожному конкретному випадку. В межах названо!' статп розглянемо такий приклад. Особа за попередньою змовою з групою осiб домо-вилася про перешкоджання вiльному здшсненню громадянином свого виборчого права шляхом тдкупу. Виконавця затримали пiд час здшснення пiдкупу, тому йому шкримшували ч. 1 ст. 157 КК Украши. I лише з'ясування мотиву вчине-ного злочину може дати можливють вияснити, що даний злочин був здшснений за попередньою змовою групою ошб, а отже дане дiяння переквалiфiкуеться з ч. 1 на ч. 3 ст. 157 КК Украши. Як бачимо, з'ясування мотиву злочину безпосе-редньо впливае на його квалiфiкацiю, саме тому вважаемо, що на законодавчому рiвнi повинен бути покладений обов'язок з'ясовування мотиву злочину, настшь-ки, наскшьки це можливо. Крiм того, таке закршлення на законодавчому рiвнi дозволить швидше на правильшше вiдмежовувати злочин вщ дiянь, що мiстять
формальш ознаки злочину. Наприклад, якщо голова виборчо! комюп передчас-но закрив виборчу дшьницю, вигнавши всiх людей звiдти перед тим, то його дп можна квалiфiкувати за ст. 157 КК Укра!ни. При виясненнi обставин з'ясовуеться, що мотивом його дiяння було збереження життя та здоров'я людей, оскшьки вш отримав анонiмне повщомлення про вибух бомби, то, звюно, в такому випадку голова виборчо! комюп не буде нести кримшальну вiдповiдальнiсть, зокрема за ст. 157 КК Укра!ни.
Враховуючи все зазначене, приходимо до таких висновюв. З'ясування мотиву злочину/щяння мае важливе як теоретичне, так i практичне значення. У зв'язку з цим, пропонуемо та одночасно тдтримуемо думку провщних учених, що мотив злочину, у тому числi злочину передбаченого ст.157 КК Укра!ни, необхiдно визнати обов'язковою ознакою суб'ективно! сторони складу злочину. Обов'язок з'ясування мотиву злочину, вбачаеться найбшьш оптимальним, покласти не лише на суд, а й на органи досудового розслщування.
Список л^ератури:
1. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции: Часть общая : в 2 т. / Н. С. Таганцев. - М. : Наука, 1994 - Т. 1. - 380 с.
2. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах / Л. Е. Владимиров. - СПб., 1910. - 392 с.
3. Спасович В. Д. Судебные речи известных русских юристов / В. Д. Спасович. - М., 1957. - 870 с.
4. Чубинский М. П. Мотив преступной деятельности и его значение в уголовном праве / М. П. Чу-бинский. - Ярославль, 1900. - 360 с.
5. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства : в 2 т. / И. Я. Фойницкий. - СПб., 1899. -Т. 2. - 437 с.
6. Психолопчний словник / за ред. члена-кореспондента АПН СРСР В. I. Войтка. - К. : Вища школа, 1982. - 216 с.
7. Савченко А. В. Мотив [ мотиващя злочину : монограф1я / А. В. Савченко. - К. : Атжа, 2002. - 144 с.
8. Схоже, радянсько! штервенцп у 1981 рощ не планувалось // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://vgolos.com.ua/articles/rozsekrecheno_taiemnytsi_zaprovadzhennya_voiennogo_stanu_v_ polshchi_100313.html.
9. Смерть полковника Ришарда Куклгнського // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http:// www2.polskieradio.pl/eo/print.aspx?iid=7540.
10. Кримшальний кодекс Укра!ни. Кримгнально-процесуальний кодекс Украши. Постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни 1з загальних питань судово! д1яльносл та в кримшальних справах / вщп. ред. В. Т. Маляренко. - К. : Юршком 1нтер, 2001. - 800 с.
Ясь А. А. Отдельные вопросы субъективной стороны преступления, предусмотренного ст. 157 УК Украины / А. А. Ясь // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65), № 2-2. - С. 280-284.
В данной статье проанализирован один из элементов субъективной стороны состава преступления - мотив. В теории уголовного права под мотивом понимают побуждение к совершению преступления. Такое предложение вызвано целесообразностью и необходимостью, поскольку сейчас органы досудебного следствия не всегда устанавливают мотив преступления, что часто приводит к неправильной квалификации соответствующих деяний и неверному назначению наказания. Обязанность выяснения мотива преступления нужно переложить не только на органы предварительного расследования, но и суд.
Ключевые слова: мотив, преступление, наказание, квалификация преступления, субъективная сторона преступления, состав преступления, дополнительный признак состава преступления, обязательный признак состава преступления
OxpeMi numanuH cy6'eKmmnoi cmopoHU 3nonuny..
SOME ASPECTS OF MENTAL ELEMENT IN CRIME UNDER RULE 157 OF THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE
Yas A. 0.
National Academy of Prosecution, Kyiv, Ukraine
This article analyses motive as one of the additional features of mental element in crime. In the theory of criminal law the motive is a inner abetment to commit crime. Any activity is associated with motivation, so the motive is necessary and integral component of any activity, including the crime. Since motive of the crime has an important role, and very often plays a key role, in the qualification of the crime, author joins an opinion of leading scientists in the field of criminal law, including in particular L.E. Vladimirov, L.I. Petrazhitsky, S.V. Poznyshev, M.S. Tagantsev, I.Ya. Foynytskyy, M.P. Chubynsky. Suggesting that in most cases the motive is an essential feature in determining the mental attitude of a person to his criminal acts and consequences. They have been denied the importance of the psychological basis of motives. That consider a motive as mandatory feature of the crime. This is explained by necessity of proper qualification of the crime and further proper sentencing, which can be provided through establishing the motive by the criminal investigation bodies. This fact is confirmed by the case-law and Acts of the Supreme Court of Ukraine. Therefore, in many cases, only finding out the motive is the only criteria for telling apart an act and a crime. In this regard, for the theory of criminal law it is proposed to consider the motive as the basis of mental element in crime, to facilitate proper qualifications and fair punishment. It seems that the obligation to ascertain the motive of the crime should be mandatory not only for the pre-trial investigation, but also for the court.
Key words: motive, crime, punishment, qualification of the crime, the mental element in crime, the crime, additional element of a crime, the essential characteristics of the crime.
