CC BY
14
THE ISSUES OF COMORBIDITY IN THE PUBLIC HEALTH SYSTEM
Berdnyk O.V.
ПИТАНИЯ КОМОРБ1ДНОСТ1 У СИСТЕМ! ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я
днieю з фундаментальних проблем сучасноТ медицини e проблема поеднання в одного хворого декшькох захворювань, тобто полiморбiдностi. Ця обставина вщбиваеться на процесi лiкування хворого, пiдборi для нього адекватних методiв терапiТ. Вщ-повiдно, питання полiморбiдностi тра-дицiйно належать до компетенци лка-рiв-клiнiцистiв. Разом з тим, на сучас-ному етапi розбудови системи охоро-ни здоров'я важливо розглянути цю проблему i крiзь призму громадсько-го здоров'я, що i було метою даноТ роботи.
Теоретично кожен лкар розумie, що оргашзм людини - це не сукупнють окремих органiв та систем, а едине цте. А практично у бшьшост випадкiв, проголошуючи, що треба лкувати хворого, а не хворобу, лкують саме хворобу, а у разi виникнення низки захворювань - кожну з них.
Для вивчення процеав i явищ у багатьох науках виокремлюють два основнi пiдходи: холютичний (вiд грецького holos - цший, цiлiсний) i
БЕРДНИК О.В.
ДУ «1нститут громадського здоров'я ím О.М. Марзеева» НАМН УкраТни, м. КиТв
УДК 614.2:616-06
Ключовi слова: коморбщнють, громадське здоров'я, мiж-дисциплiнарний пщхщ, профiлактичнi програми.
мерологiчний (вiд грецького meros - частина, Mipa).
Залишаючи поза дужками мето-ди лкування, якi застосовуються у холiстичнiй медицину слiд зупини-тися на витоках холютичного тдхо-ду у медицинк
Алгоритм цiлiсностi був сфор-мульований ще давньогрецьким вченим Герaклiтом у V вМ до н.е. («З одного все, з усього - одне») i стосувався усiх сторш життя людини. Аж до середини XVII стол^тя холiзм панував у поглядах мислите-лiв та вчених рiзних частин свiту. З чаав I. Ньютона (1642-1727) у науц iстотно домiнуe мерологiчний пщхщ (вщомий також як «редукцю-нiзм»), який принiс безлiч вщкрит-тiв у фiзицi, хiмií i деяких шших при-родничих науках, але виявився практично неспроможним поясни-ти найбшьш фундaментaльнi особ-ливост у бiологií та медицинi.
Вщродження концепцií холiзму почалося у рiзних галузях науки близько ста роюв тому. З 90-х рокiв минулого сторiччя у США та кражах Зaхiдноí бвропи все бiльшого роз-повсюдження набувае холiстичнa медицина, характерною рисою яко( е лiкувaння «людини у цшому», а не тшьки конкретно' хвороби [1].
Вперше холютичний пщ<щ до здоров'я згадуеться у Кита' за чаав правлЫня динaстií Жовтого iмперa-тора Хуань^ (близько 2600 року до
ВОПРОСЫ КОМОРБИДНОСТИ В СИСТЕМЕ ОБЩЕСТВЕННОГО ЗДОРОВЬЯ Бердник О.В.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Цель работы: проанализировать вопросы «коморбидности» с позиций профилактической медицины и общественного здоровья. Результаты. В статье рассматриваются вопросы различий холистического и нозологического подходов в медицине и их особенности при характеристике сочетанной патологии. Показана значимость проблемы коморбидности для оценки здоровья населения на популяционном и индивидуальном уровнях. Выявлены социально-гигиенические и медико-профилактические аспекты проблемы коморбидности, очерчена их роль при разработке профилактических программ. Выводы. Проблема коморбидности имеет научное и практическое значение не только в области клинической медицины, но и профилактического ее звена. Междисциплинарное взаимодействие при решении этого вопроса позволит не только оптимизировать подходы к лечению больных с коморбидной патологией, но и усовершенствовать систему ее регистрации, что, в свою очередь, позволит улучшить систему оказания медицинской помощи населению. Ключевые слова: коморбидность, общественное здоровье, междисциплинарный подход, профилактические программы.
THE ISSUES OF COMORBIDITY IN THE PUBLIC HEALTH SYSTEM Berdnyk O.V.
SI "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv
Objective. We analyzed the issue of "comorbidity" from the viewpoint of preventive medicine and public health.
Results. The issues of the distinctions of holistic and nosological approaches in medicine and their peculiarities at the characteristic of combined pathology were considered in the article; the importance of the issue of comorbidity for the population health estimation on population and individual levels was shown; social-hygienic and medico-preventive aspects of the problem of comorbidity were revealed and their role in the development of preventive programs was described.
Conclusions. The problem of comorbidity is of scientific and practical importance not only for clinical medicine but also for its preventive branch. Interdisciplinary interaction in the solution of this problem will allow us not only to optimize the approaches to treatment of the patients with comorbidity pathology but also to develop the system of its registration that will improve the health care system of the population. Keywords: comorbidity, public health, interdisciplinary approach, preventive programs.
© Бердник О.В. СТАТТЯ, 2017.
49 Environment & Health №4 2017
н.е.). Саме на ochobí такого цiлiсного пiдходу до орган Í3My людини формувалися i погляди лiкарiв давнього бгипту, Середньо'' Аз", Грецií, яким вже тодi були BinpMi взаемозв'язки одних захворювань з Ышими. На цьому принципi базуеться уся сучасна схщна медицина. На жаль, захщна медицина i нин залишаеться переважно на позицiях нозолопчностк
В iсторичному ракурсi фор-мування найбшьш впливових пiдходiв до здоров'я на Заходi, так само як i шших галузей науки, вщбувалося у двох напрямках [2]. Засновником першого з них був Пппократ, який розглядав хвору людину як «едине цше» у тiсному зв'яз-ку з оточуючим середовищем. З цього випливала орiентова-нiсть медицини на пщтримку здоров'я та профшактику захворювань, а не на л^вання.
Згiдно з напрямком, заснова-ним Галеном, хвороби е наслд ком порушень у дiяльностi окре-мих оргаыв, i головними завдан-нями медицини е дiагностика, лiкування та вщновлення функ-цiй цих оргаыв. Це вiдповiдало мерологiчному методологiчному напрямку, який у медицинi про-являеться у нозолопчному (симптоматичному) пiдходi.
По сут у боротьбi цих тдхо-дiв i проявляеться нинi проти-стояння хол1стично'1 та нозоло-пчно1 медицини, а якщо гово-рити ширше - профiлактичноí (по сул) та репарацмно''. Фахiвець у галузi альтернатив-ноí медицини R. Martina зазна-чае, що в основi холiстичного пiдходу у медицинi лежить збшьшення потенцiалу здоров'я, а це найбшьш ефектив-ний метод зцшення пацiента [3] (недарма слова «цшюнють» та «зцiлення» е однокореневи-ми у санскритi та у частит сучасних шдоевропейських мов).
На жаль, розвиток сучасно''
медичноТ науки, глибока и диференцiацiя, удосконалення дiагностичних прийомiв, а останнiм часом i введення стандартизованих протоколiв лiкування хворих з певними видами патологи все далi й далi вщдаляють лiкарiв вiд цiлiсноí оцiнки стану оргаызму, ТТ ура-хування при визначенш шляхiв ведення хворого, призначення йому лiкування.
Цiлiсно оцЫити органiзм людини на пщст^ аналiзу окремих його органiв i систем неможли-во, оскiльки будь-яю частини не матимуть якостей цшого об'екта (досить згадати вiдому давньон дiйську притчу про слiпих мудре-цiв). Ще Арютотель стверджував, що «цше бiльше, нiж сума його частин».
Медицина, в основi якоТ лежить нозологiчна терапiя, повнiстю кноруе принципову важливiсть холiстичного пiдходу не тшьки до лiкування хворих, а й до профшактики хвороб, особливо вторинноТ та третинноТ.
Зпдно з холiстичною модел-лю здоров'я хвороби можуть виникати у результат порушень на одному з тонких тш (ментальному, емоцiйному, фiзич-ному тощо). Симптоматична терапiя, тобто усунення про-явiв, а у рядi випадкiв й етюло-пчних факторiв (тобто л^ван-ня на фiзичному рiвнi), на тлi нерозумЫня важпивостi цшю-ностi усiх рiвнiв органiзму може тiльки спровокувати новий виток ще'Т або iншоí хвороби. На думку лкаря-реашматолога, професора Е. Оровського [4], якщо лiкар ^норуе концепцiю холiзму, то неможливо ви-ключити негативнi наслiдки для людини нав^ь пiсля успiшно проведеного л^вання.
У людини одночасно можуть бути симптоми декшькох хвороб (наприклад, ппертошчно'Т хвороби, виразки шлунка, ларЫго-спазму тощо), в основi яких лежить поламка единого меха-ызму на бiльш високих рiвнях органiзацií органiзму (у даному випадку - спазм, страх тощо). Лкування симптомiв окремо кожноТ з цих хвороб, звернення до лiкарiв рiзних спецiальностей не усувае першопричину, а тшьки ускладнюе ситуацiю, вихщ з якоТ полягае тiльки у холютично-му пiдходi до патента.
Коморбiднiсть як характерна риса сучасно'Г захво-рюваностi. Накопичення да-них щодо сполучних та супутшх
захворювань впритул наблизи-ли медичну науку до цих питань у друпй половит минулого стол^тя, i саме тодi видатний американський вчений Feinstein A.R. запровадив поняття «коморбщнють» [5]. Фахiвець у галузi клiнiчноí епiдемiологií розумiв пiд цим термшом наявнiсть у пацieнта додатково! клiнiчноí картини, непритаман-но) поточному захворюванню, яка iснуe або може виникнути.
На тлi багатовiковоí юторп медицини 50-рiчний термiн застосування цього поняття e занадто малим, що зумовлюе його неусталенiсть i певн роз-бiжностi у розумiннi. У англомов-них джерелах найчастiше вико-ристовуються термiни multimor-bidity (мультиморбщнють), comorbidity (коморбiднiсть), coexisting disease (сполучн захворю-вання), comorbid disease (комор-бiднi хвороби), у вп"чизняних -полiморбiднiсть, полтат", муль-тиморбiднiсть, мультифактори альнi хвороби, супутн захворю-вання, комбiнована патологiя. Якщо оды дослщники вважають цi поняття синоымами, то iншi надають 'м рiзного значення. Не мають фахiвцi едино' думки i з питань, чи слщ говорити про коморбщнють у разi наявностi декiлькох гострих захворювань чи тшьки за хроычного 'х перебн гу тощо. Нинi незважаючи на зростаючу кiлькiсть роб^ у цьому напрямку едино'' термЫолог" для опису у пацieнта комплексу син-дромiв i захворювань, а також едино'' класифкаци цих стаыв не iснуe [6, 7].
Ц й багато iнших питань мають знайти своe вирiшення у теоретична медицинi так саме, як питання ведення та комплексного л^вання «коморбд них хворих» - у кл^чнм. Разом з тим iснуe i низка питань, якi потребують розгляду коморбд ностi з позицм громадського здоров'я загалом та профшак-тично' медицини зокрема.
Питання коморбщност у системi громадського здоров'я. На початкових етапах явище полiморбiдностi розгля-далося як геронтологiчна проблема, оскшьки вважали, що формування декшькох хвороб обумовлене вiковими змшами стану органiзму, i чим старшою e людина, тим бiльшою e ймо-вiрнiсть розвитку у не' сполуч-но' патологií. Так, якщо у вщ до 19 роюв полiморбiднiсть зустри чаeться у 10% пацieнтiв, то у 80-
№ 4 2017 Environment & Health 50
р1чному В1Ц1 цеи показник сягае 80% [8]. Частота пол1морб1дно-ст1 зростае з вком у чолов1к1в у 6 раз1в, а у ж1нок - у 4 рази [9].
Нин1 питання сполучност1 патологи актуальн1 I для пеДатричноТ практики [10-11], осктьки спо-стер1гаеться «помолодшання» хроычноТ патологи. Формування хрошчноТ, зокрема множинноТ, патологи е предметом вивчення у профтактичнм медицин! дитин-ства. Проведене нами широко-масштабне еп1дем1олог1чне до-слщження, яке базувалося на ретроспективному анал1з1 понад 9 тисяч медичних карт д1тей 2-13 рок1в, показало, що хрон1чн1 хво-роби мають 24,1% д1тей, а у 13,5% з них спостер1гаеться пол1-морб1дн1сть. При цьому частка хроычно хворих д1тей з коморбд ними захворюваннями була достов1рно вищою у м1крорайо-нах з несприятливими еколопч-ними умовами (р>0,05).
Таким чином, питання пол1-морб1дност1 I коморб1дност1, як ТТ р1зновиду, мають пос1сти г1дне мюце I серед проблем громадського здоров'я. З ц1еТ точки зору, на нашу думку, важ-ливо видтити низку аспект1в.
□ На популяцмному р1вн1 коморб1дн1сть призводить до зростання витрат (як самого хворого, так I держави) на лку-вання. В умовах реформування системи охорони здоров'я I переходу до страховоТ медици-ни питання ф1нансування галу-з1, зокрема у частин1 стацюнар-ного л1кування та л1кування птьгових категор1й населення, стае все бшьш актуальним. Коморб1дн1сть може суттево впливати на необхщш обсяги надання медичноТ допомоги, зб1льшувати терм1ни л1кування кожного випадку (або загост-рення) хвороби. Це е фшансо-во обтяжливим: зб1льшуеться виплата за листками непра-цездатност1 на тл1 зменшення вироб1тку продукци.
На 1ндив1дуальному р1вн1 -наявнють у хворого дек1лькох хвороб суттево знижуе як1сть життя людини, ускладнюе д1аг-ностику стану оргашзму та виб1р оптимальноТ стратеги лкування, зб1льшуе ризик виникнення поб1чних ефект1в застосування л1к1в, знижуе прихильнють та вмотивова-н1сть хворого до л1кування.
□ Питання, пов'язан1 з коморбщнютю, мають в1д1гра-вати значну роль при розробц1 проф1лактичних заход1в р1зних
р1вн1в. Для первинноТ проф1-лактики важливою ознакою тю-ного зв'язку окремих захворю-вань е сптьш фактори ризику (наприклад, надлишкова вага, ппертенз1я, пал1ння), для вто-ринноТ - однаков1 тригери/пус-ков1 мехашзми (зокрема стрес, завелик1 ф1зичн1 навантаження, несприятлив1 метеофактори) та неспециф1чн1 процеси в орган1зм1 (запалення, вегета-тивш дисфункц1Т, порушення гемодинам1ки тощо). На р1вн1 третинноТ проф1лактики важли-во, що коморбщнють, попр-шуючи прогноз переб1гу захво-рювань, сприяе формуванню рецидив1в та швалщизацп людини. Тобто питання проф1-лактики коморбщносл ств-звучне питанню профтактики 1нвал1дизац1Т у раз1 хрон1чних хвороб. Цей аспект особливо важливий для д1тей та ос1б молодших в1кових груп.
□ М1ждисципл1нарний характер проблеми коморбщност1, з одного боку, та застосування холютичного п1дходу до лку-вання хвороТ людини, з 1ншого, е важливим аргументом щодо доцшьност переходу в1д стра-тег1Т попередження конкретних захворювань до п1двищення життездатност1 орган1зму людини, тобто до промоцп здоров'я. На це слщ ор1ентуватися при розробц1 нац1ональних, рег1ональних та Ыших програм, спрямованих на пщвищення р1вня здоров'я населення
□ Ефективним шляхом бо-ротьби з коморбщнютю I переходом до холютичноТ медицини е ор1ентац1я на первинну ланку надання медико-саытарноТ допомоги населенню, тобто на амейного лкаря. Саме на цьому р1вн1 лкар, анал1зуючи вс1 скарги, прояви та симптоми у хворого, може цтюно оц1нити його стан, коморб1дн1сть виявлених хвороб, Тх взаемозв'язок I, вщповдно, врахувати при визначенн1 л1ку-вання шляхи реаб1штаци та профтактики.
□ Потребуе уваги й питання врахування коморбщност при складанн статистичних зв1-т1в л1кувально-проф1лактичних установ. Нав1ть якщо лкар-кт-н1цист комплексно I всеб1чно обстежить хворого, виявить патологю ряду орган1в I систем та визначить складний д1агноз (або дектька), при формуванн1 статистичних звтв отриманий результат буде «роздроблений» I зафксований як окрем1 нозо-
лопчш форми, оск1льки у М1жнародн1й класифкаци хвороб питання коморб1дност1 не враховуеться. Вир1шити це питання можна шляхом переходу в1д генерап1зованого обраху-вання хвороб, копи тд обп1к пд падають окрем1 випадки захворювань, до персоыфкованого облку, тобто «зведення» на одну особу. Реап1зац1я такого п1дходу можпива, зокрема, шляхом впровадження «Пас-порт1в здоров'я», епектронних медичних карт тощо.
Таким чином, проблема ко-морбщност мае наукове та практичне значення не ттьки у гапуз1 кп1н1чноТ медицини, апе й профтактичноТ ïï панки. М1ж-дисциплЫарна взаемод1я при вир1шенн1 цього питання дозволить не ттьки оптим1зувати пд ходи до л1кування коморбщно'| патопогiï, а й удосконалити систему ïï реестрацп, що, у свою чергу, дозволить полт-шити систему надання медич-но'| допомоги населенню.
Л1ТЕРАТУРА
1. Holistic Medicine. American Cancer Society (January 2013). URL : https://www.cancer. org/treatment/treatments-and-side-effects/complementary-and-alternative-medicine.html.
2. Corsini R., Auerbach A. Concise Encyclopedia оf Psychology. URL : http://dic.academic.ru/dic. nsf/enc_psychology/1242/.
3. Рой Мартина. Искусство эмоционального баланса : пер. с англ. СПб. : Будущее Земли, 2015. 320 с.
4. Сировский Э.Б. Первичный "генный" мозг человека. М. : Изд-во Кисилева Н.В., 2011. 520 с.
5. Feinstein AR. The Prethera-peutic classification of comor-bidity in chronic diseases. J. Chronic Diseases. 1970. Vol. 23, № 7. Р. 455-468.
6. Самородская И.В., Никифорова М.А Терминология и методы оценки влияния комор-бидности на прогноз и исходы лечения. Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН. 2013. № 14 (4). С. 18-26.
7. Зорин Н.А. Коморбидность. Вам всё понятно? (ч. I). Пластическая хирургия и косметология. 2016. № 2. С. 2-8. URL : http://own.0x3.ru/index.php/s/L wvL4iWKUdl0Dn4#pdfviewer.
8. Campbell-Scherer D. Multi-morbidity: a challendge for evidence-based medicine. Evid. Based Med. 2010. Vol. 15. P 165-166.
51 Environment & Health №4 2017
9. Prados-Torres A., Calderyn-Larracaga A., Hancco-Saavedra J., Poblador-Plou B., van den Akker M. Multimorbidity patterns: a systematic review. Journal of Clinical Epidemiology. 2014. Vol. 67 (3) : P. 254-266.
10. Муталов А.П Коморбидная патология в практике врача-педиатра. URL: https://www.med-vestnik.ru/content/medarti-cles/Komorbidnaya-patologiya-v-praktike-vracha-pediatra.html.
11. Артамонов Р.П К вопросу о коморбидности в педиатрической практике. Педиатрия. 2012. Т. 91, № 4. С.146-149.
REFERENCES
1. Holistic Medicine. American Cancer Society (January 2013). URL : https://www.cancer.org/ treatment/treatments-and-side-effects/complementary-and-alternative-medicine.html.
2. Corsini R. and Auerbach A. Concise Encyclopedia оf Psychology. URL: http://dic.academic. ru/dic.nsf/enc_psychology/1242/.
3. Roy Martina Emotsionalnyi balans [Emotionale balance]. Sankt-Peterburg : Budushchee Zemli ; 2015 : 320 p. (in Russian).
4. Sirovskiy E.B. Pervichnyi "gen-nyi" mozg cheloveka [Primary "Genic" Brain of Human]. Moscow : izdatelstvo Kiseleva N.V. ; 2011 : 520 p. (in Russian).
5. Feinstein A.R. J. Chronic Diseases. 1970 ; 23, № 7 : 455-468.
6. Samorodskaya I.V. and Nikiforova М.А. Bulletin of Bakoulev CCVS for Cardiovascular Surgery Cardiovascular Diseases. 2013; 14(4) : 18-26 (in Russian).
7. Zorin N.A. Journal of Plastic Surgery and Cosmetology . 2016 ; 2 : 2-8 (in Russian).
8. Campbell-Scherer D. Evid. Based Med. 2010 ; 15 : 165-166.
9. Prados-Torres A., Calderyn-Larracaga A., Hancco-Saavedra J., Poblador-Plou B. and van den Akker M. Journal of Clinical Epidemiology. 2014 ; 67(3) :
P. 254-266.
10. Mutalov A.G. Komor-bidnaya patologiya v praktike vracha-pediatra [Comorbidity Pathology in the Practice of Pediatrician]. URL : https://www.medvestnik.ru/con-tent/medarticles/Komorbidnaya -patologiya-v-praktike-vracha-pediatra.html (in Russian).
11. Artamonov H.G. Pediatriya. Zhurnal im. N.G. Speranskogo. 2012; 91(4):146-149
(in Russian).
Над '1йшла до редакцИ 08.04.2017
Г1ПЕН1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ ТОКСИЧНОСТ1 ФУНГ1ЦИД1В Р1ЗНИХ КЛАС1В ЗАЛЕЖНО В1Д 1ХН1Х Ф1ЗИКО-Х1М1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
Вавршевич О.П., Антоненко А.М., Коршун М.М., Омельчук С.Т.
HYGIENIC SUBSTANTIATION OF CALCULATING MODELS FOR FUNGICIDES OF DIFFERENT CLASSES TOXICITY DEPEND ON THEIR PHYSICAL AND CHEMICAL PROPERTIES PROGNOSIS
oreign laboratories and institutes have for some time used calculation models of the toxicometric parameters dependence on the physico-chemical properties of xenobiotics [1, 2].
In Ukraine and a lot of other countries, such models for fungicides and herbicides do not exist today, and there are no legal grounds for using the conclusions and threshold values obtained by European experts. And actual methods for determining the toxi-cological parameters of pesticides are long-term and require significant financial costs, that is why laboratories do not always cope with the increasing flow of chemical plant protection products [3]. In solving this problem, the important role is played by methods of mathematical modeling and pre-
VAVRINEVYCH O.P., ANTONENKO A.M., KORSHUN M.M., OMELCHUK S.T.
Hygiene and Ecology Institute of the O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv
UDK 613:632. 952:632.95.024:57.013
Key words: Fungicides, toxicology, calculation models, regression equations.
ППеНЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ ТОКСИЧНОСТ1ФУНГ1ЦИД1В Р1ЗНИХ КЛАС1В ЗАЛЕЖНО В1Д 1ХН1Х Ф1ЗИКО-Х1М1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ Ваврневич О.П., Антоненко А.М., Коршун М.М., Омельчук С.Т.
1нститут ппени та екологн Нащонального медичного унверситету ím. О.О. Богомольця, м. Кшв
В Укра!н1 та багатьох ¡нших кранах на сьогодн не Снуе методв математичного моделювання та прогнозування токсичност для фунпцид/в та гербцидв, як i немае юридичних пдстав для вико-ристання висновюв та порогових величин, отриманих европей-ськими експертами.
Метою роботи було гiгiенiчне обфунтування розрахункових моделей прогнозування токсичност фунгiцидiв рiзних клаав залежно вд iXнiх фiзико-хiмiчних властивостей. Матер!али та методи. Для анал'\зу ми використовували парамет-ри токсикометрп та фiзико-хiмiчнi показники, поширенi у^ свтово-му сльському господарств'1 фунгiцидiв. Для статистичноi обробки результата були використан пакети статистичних програм IBM SPSS StatisticsBase v.22 та MS Ехсel.
Результати i обговорення. Розроблено лнйн та нелiнiйнi регре-с '1йн '1 рiвняння, що враховують кореляцiйнi залежност мiж токсич-ними властивостями фунпцид 'в класу п'1разол-карбоксамид'1в i карбоксамдв, триазол'(в, iм'щазол'в, карбаматв i дит'окарбамат'в, метоксиакрилатв та iхнiми фiзико-хiмiчними властивостями. У бльшост випадюв розрахованi за нашими формулами значення корелюють з експериментально встановленими. Висновок. Доведено, що запропонован розрахунков'1 модел'1 для прогнозування небезпеки вивчених фунпцид1в е адекватними та статистично достов'рними. Розроблений алгоритм дае змогу стотно спро-стити проведення токсиколопчних експерименш та прискорити процедуру реестрацц нових фунпци^в досл'1джуваних клаав за наявност даних про фiзико-хiмiчнi властивост дослджуваних сполук. Ключовi слова: фунпциди, токсиколопя, розрахунковi модел'1, рiвняння регресп.
© Ваврневич О.П., Антоненко А.М., Коршун М.М., Омельчук С.Т. СТАТТЯ, 2017.
№ 4 2017 Environment & Health 52
