CC BY
21
© Гречишкiна Н. В. УДК 314.3:613.9 (477) Гречишюна Н. В.
ЗАХВОРЮВАНЮТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ: АНАЛ1З ЗМ1Н ПРОТЯГОМ 2003-2013 рр.
Нацiональний медичний ушверситет iменi О. О. Богомольця (м. Кив)
natamarchuk@rambler.ru
Робота е фрагментом НДР «Обфунтування су-часно! системи проф1лактики хрон1чних не1нфекц1й-них захворювань та формування здорового способу життя», № державно! реестрацИ 011411000508, тер-м1н виконання 2014-2016 рр.
Вступ. Вивчення показник1в захворюваност1 е провщною складовою комплексно! оц1нки стану здоров'я населення, що дае поштовх для розробки нових ефективних метод1в первинно! та вторинно! проф1лактики захворювань, заход1в щодо змен-шення шюдпивого впливу чинник1в на здоров'я, полтшення якост1 надання медично! допомоги на-селенню.
Тепер1шн1й час е особливим, осктьки зм1нилась геопол1тична ситуац1я в кра!н1. В1д'еднання АР Крим, в1йськов1 дм в двох сх1дних областях Укра!ни зм1нили не т1льки чисельн1сть населення, а й унеможливили повноц1нний облк захворюваност1 на даних тери-тор1ях. Тому виб1р саме цього десятир1ччя (20032013 рр.) для статистичного анал1зу не був випад-ковим, таке пор1вняння е коректним I адекватним. Кр1м того, введення нових облкових форм, запро-вадження електронного документообл1ку на тл1 ре-форми охорони здоров'я призведе до певних змш у систем! обл1ку та зв1тност1 захворюваност1, вщпо-в1дно I !! анал1зу.
Метою даного дослщження було визначення основних законом1рностей динам1ки р1вн1в та струк-
тури загально! захворюваност1 населення Укра!ни в перюд з 2003 Р. до 2013 Р. у р1зних аспектах (тери-тор1альних, в1кових, гендерних).
Об'ект I методи дослщження. Джерелом ¡н-формац1! були дан1 оф1ц1йно! статистики МОЗ Укра-!ни щодо загально! захворюваност1 за показника-ми звертань населення за медичною допомогою [1,4,5]. Використовувались статистичний, анал1тич-ний та аналггико-синтетичний методи.
Результати досл1дження та Ух обговорення. Пщйом захворюваност1 розпочався у «кризов1» 90-т1 роки (рис. 1) та досягнув свого п1ку у 2010 Р. (за ра-хунок хвороб оргаыв дихання, а саме епщеми грипу). Первинна захворюван1сть (ПЗ) у пор1внянн1 з 1993 р. зросла в цтому на 5% I тримаеться в межах 650-680%о, в останн1 роки мае тенденц1ю до знижен-ня (у пор1внян1 з «п1ковим» 2010 Р. ПЗ знизилась на 11,5%). Поширенють хвороб (ПХ) за цей же 20-ти-р1чний пер1од зросла на 52% I сягнула 1856,5%, але останн1 п'ять роюв стаб1льно знижуеться, щоправда незначними темпами.
Виявлено, що накопичення хроычно! патолог1! (тобто р1зниця м1ж ус1ма зареестрованими захворю-ваннями та вперше в житт1 встановленими) в цтому в Укра!н1 у 2013 Р. становила 525,9% (в1д 776,0% у Ки!вськ1й обл. до 302,5% у Запор1зьк1й) [6]. Важ-ливим е анал1з показник1в ПХ та ПЗ в окремих областях Укра!ни. У п'ят1рц1 сумних «лщер1в» щодо
2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200
%0
1856
0?Л о?* <# с?4 е^ с?" еР*
о^
Ф> Ф> Ф> Ф>
гв ^
Первинна захворюванють
Поширенють
Рис. 1. Динам1ка ПХ та ПЗ в УкраТш за пер1од 1993-2013 рр.(%о)
0
ПХ протягом останых 10-ти роюв залишаються В^ нницька, Кивська та Черыпвська областi, перше ж мюце посiдаe Днiпропетровська обл., ПХ у яюй пе-ревищуе загальноукра1нський показник на 14,5%; занепокоення також викликае Микола1вська обл., де за 10 роюв ПХ зросла на 25%. Найкраща ситуа-цiя спостерiгаеться у АР Крим, Лугансьюй та Запо-рiзькiй областях, де ПХ менша на 15-20%. бдина ж область, де ПХ знизилась - Волинська. Аналiз ре-гiональних особливостей ПЗ демонструе ще бiльш значнi розбiжностi. На найвищих позицiях цi десять роюв тримаються lвано-Франкiвська i Львiвська об-ластi, де ПЗ вища на 20-27%, нiж в Укра1ы. Сумська, Луганська областi та АР Крим досягли найнижчих показниюв, рiзниця мiж максимальним та м^маль-ним показниками сягае 70%, при тому, що у полови-нi областей ПЗ знизилась (зокрема в Закарпатсьюй област на 12%). Така негативна динамка ПЗ та ПХ хвороб та II вщмшност у розрiзi репоыв свiдчать про те, що зростання захворюваност пов'язане iз соц^ альними, екологiчними та економiчними чинниками, та потребуе виршення проблем, як на рiвнi держа-ви, так i в сферi охорони здоров'я.
ОцЫюючи такi рiзноспрямованi данi, важко ви-значитися з провiдними чинниками впливу на за-хворюванiсть (споЫб життя, стан довкiлля, генетика ти стан надання медично! допомоги). Для цього потрiбно проводити додатковi дослiдження. Так, наприклад, складно пояснити, чому в Лугансьюй об-ласт останне десятирiччя тримаються досить низью показники ПХ та ПЗ при таюй складнiй екологiчнiй ситуацiI в области хiба що через низью показники звертань населення.
Територiальна диферен^а^я захворюваностi населення та аналiз причин, яю II зумовлюють, дають можливють обфунтувати розмiщення Ыфраструкту-ри медичного обслуговування, забезпеченють ме-
дично! сфери кадрами з урахуванням репональних вщмЫностей [3].
Згадуючи територiальнi особливостi захворюва-ностi необхiдно охарактеризувати II серед мюького та сiльського населення. При збереженн переваги показникiв захворюваностi мюького населення над стьським (на 22% по ПХ та на 30% по ПЗ), потрiб-но вщмггити, що ПХ для мюького населення зросла на 11% i становить 1886,5%о, стьського - на 20% та становить 1611,9%. Первинна захворюванють для мютян знизилась на 2,5%, для селян зросла на 6,3%.
Розглядаючи вковий аспект проблеми (рис. 2), потрiбно зауважити, що при загальнм тенденцiI до збiльшення показниюв ПХ та ПЗ в уЫх вiкових групах (за винятком ПЗ у дорослого населення, яка знизилась на 4%), особливу стурбованють ви-кликають пiдлiтки. За показниками ПХ, яка зросла на 41%, вони обкнали групу дтей (0-14 роюв), ПЗ збтьшилась на 44,6%, що можна пояснити з одного боку, збтьшенням навчального навантаження, з Ышого боку - погiршенням якост профiлактичних медоглядiв.
Неможливо обiйти увагою важливу вiкову групу -працездатне населення, яка демонструе нижчi на 20% показники ПХ (1473,9%) у порiвняннi з такими у дорослого населення, що включае оЫб пенсмно-го вiку(1842,9%), при цьому у дорослого населення ПХ зросла значнше - на 14%. Проте ПЗ у працез-датного населення (591,7%) вища на 11% при позитивна динамц цього показника в обох групах, що свщчить про вплив як вкового чинника, так i кращо-го медичного обслуговування оЫб працездатного вiку, нiж оЫб пенсiйного вiку. Високi рiвнi пошире-ностi хвороб серед дорослого населення свщчать про збереження у майбутньому актуальностi сво-ечасного виявлення патологи, яюсного II лiкування для збереження працездатност дорослого населення, що передбачае вщповщне навантаження на
%о
2500 2000 1500 1000 500 0
2159,6
1870,8
1430,5
Все населення Доро^ (18-100 Пщлпжи (15-17 Дп~и (0-14 рокiв) _рокiв_ро^в)_
□ Поширешсть (2003) В Поширешсть (2013)
□ Первинна захворюванють (2003) ■ Первинна захворюванють (2013)
Рис. 2. Динамiка ПХ та ПЗ в УкраТш за перiод 2003-2013 рр. в рiзних вiкових групах (%о)
медичн заклади. Враховуючи, що головною демо-граф1чною складовою дорослого населення е насе-лення працездатного вку, надал1 можна оч1кувати на зменшення числа здорових ос1б I в склад1 головного трудового потенц1алу кра!ни [6].
Характеризуючи захворюван1сть населення, не-обх1дно проанал1зувати структури ПХ та ПЗ (рис. 3), як1 за 10 роюв практично не змшилися, в них пров1дн1 м1сця займають хвороби системи кровооб1гу та ор-ган1в дихання. Проте 3, 4 та 5 мюця у структур! ПХ -це хвороби орган1в травлення, кютково-м'язово! та сечостатево! систем, у ПЗ це травми, хвороби сечо-статево! системи та шюри. У структур! ПЗ двадцяти-р!чно! давнини хвороби оргаыв дихання складали майже 50% (зараз - 42,8%), тобто внесок решти за-значених захворювань збтьшився.
У структур! захворюваност! оЫб працездатного в!ку послщовно зростае частка ендогенно! патологи внаслщок значно! поширеност! фактор!в ризику. Збтьшуеться еколопчно детермЫована патолопя як результат попршення стану довктля. Зростае питома вага соц!ально значущих та небезпечних хвороб (системи кровооб!гу, новоутворення, ендо-кринно! системи) [6]. 1снують також тендеры вщ-мЫност стану здоров'я, що визначаються впливом р!зних чинниюв на оргаызм чоловшв та жЫок. Ана-л!з гендерних особливостей захворюваност! виявив !! переважання серед жшок на 23,0-27,4% [6]. Вщ-р!зняеться також структура ПЗ серед чоловшв та жЫок (рис. 4), а сумарна частка зазначених семи
клаЫв хвороб для них вщповщно становила 81,2% та 76,1%.
Цкавим також е анал!з р!выв ПХ та ПЗ за окре-мими класами хвороб. Найвищ! р1вн1 ПХ притаманн тим же, провщним у структур! ПХ класам хвороб з негативною !х динамкою, за винятком хвороб системи кровооб!гу, поширенють яких зменшилась на 16,5%. Первинна захворюванють зазнала б!пьших змш: найбтьш поширеними лишаються хвороби ор-гаыв дихання, друге мюце зайняли хвороби системи кровооб!гу замють ускладнень ваптност та полопв (далося в знаки вщкриття перинатальних центр!в), четверте мюце збереглося за травмами та отруен-нями. Хвороби шюри витюнили хвороби кютково-м'язово'! системи.
Розподт рангових мюць ПХ та ПЗ за класами хвороб в окремих вкових групах мае певн особли-востг Так картина захворюваност! серед дорослого населення (18-100 роюв) немае значних вщмЫнос-тей у пор1вняны з уЫм населенням. Серед уЫх вко-вих груп у ПЗ превалюють хвороби оргаыв дихання, проте друге мюце у тдттюв та дггей посщають хвороби оргаыв травлення, а трете - вщповщно травми та ¡нфекцмы хвороби. Найбтьш поширеними серед цих категорм населення також е хвороби оргаыв дихання, друге мюце у тдттюв та д!тей займають хвороби оргаыв травлення, трете - вщповщно хвороби ока та ¡нфекцмы хвороби. Анал1з динамки показни-к1в ПХ та ПЗ за провщними класами хвороб серед всього населення свщчить здебтьшого про !х пози-тивну динамку, окр!м зростання поширеност! хвороб оргаыв травлення
Поширенють
Первинна захворюванють
30,9
42,8
42,5,
_ 7
6,4 ¡7,3
|6 &
н 6,6] 7,3
□ Хвороби оргашв дихання
□ Хвороби системи кровооб1гу
□ Хвороби оргашв травлення
ЕЗ Хвороби кютково-м'язовоТ системи Н Хвороби сечостатевоТ системи
□ Хвороби шк1ри
■ Травми
■ 1нш1
□ Хвороби оргашв дихання
□ Хвороби системи кровооб1гу И Хвороби оргашв травлення ИХвороби кютково-м'язовоТ системи
□ Хвороби сечостатевоТ системи ИХвороби шк1ри
® Травми ■ 1нш1
Рис. 3. Динам1ка* структури ПХ та ПЗ в УкраТш у 2003-2013 рр. (%) *внутр1шне коло — 2003 р., зовн1шне коло — 2013 р.
на 17%. У дорослого ж населення поширенють хвороб системи крово-об!гу зросла на 22%, травлення - на 20%.
Дан! щодо зростання з вком ПХ за рахунок накопичення хроычних захворювань пщтвер-джуються повковою динамкою питомо! ваги захворювань з д!а-гнозом, встановленим вперше в житп, вщ уЫх зареестрованих за-хворювань у 2013 р. -86,8% серед дггей 0-6 роюв, 66,3% - дгтей 7-14 роюв та 56,4% серед д!тей пщттково-го в!ку.
У 2013 Р. р1вн1 захворюваност! серед дитячого населення перевищували вщпо-вщы загальнодержавн! показники у 11 регюнах Укра!ни [6].
Дитячому населен-ню притаманна певна стабтьнють щодо по-
30,6
□ хвороби оргаыв дихання □ хвороби системи кровобiгу ■ хвороби ока □ хвороби шкiри
□ травми □ хвороби кютково-м'язово'!' системи В хвороби вуха ■ хвороби сечо-статево'|' системи
□ iншi
Рис. 4. Структура ПЗ серед чоловшв i жiнок (2013 р.)
казниюв захворюваностi, за винятком хвороб ор-ганiв дихання (ПХ та ПЗ зросли на 17-18%), проте поширенють шфекцмних хвороб знизилась на тре-тину. Особливе занепокоення мае викликати захво-рюванiсть пiдлiткiв з негативною динамкою II показ-никiв за вЫма провiдними класами хвороб. Так за 10 роюв ПЗ зросла вщ 10% (хвороби кiстково-м'язовоI системи) до 65% (хвороби оргаыв дихання).
Дгги пiдлiткового вiку складають значну i най-бiльш перспективну частину нашого суспiльства. Анатомо-фiзiологiчнi та психолопчы особливостi пiдлiткового вiку обумовлюють особливий стан |'х-нього органiзму, певну сощальну незахищенiсть, залежнiсть вiд впливу со^ального середовища, як на бюлопчному, так i на соцiально-психолопчного рiвнi. За даними ВООЗ, попршення умов життя та зниження стабтьност в суспiльствi обумовлюють зростання стресових стаыв у пiдлiтковiй популяци бтьше, нiж в iнших, що призводить до зростання за-хворюваностi. Реалiзацiя генетично^ схильностi до патологiчних вщхилень також найчастiше виникае в цьому перюдк Окрiм того, прагнення до швидко-го дорослiшання часто супроводжуеться засвоен-ням шкiдливих звичок, що негативно впливають на здоров'я. Кризовi явища у здоров':' вiдбуваються дуже швидко i зберiгаються довгi роки. Так, д™, що стали хворими у часи кризи, будуть страждати вщ цього все життя. Тому необхщне ретельне проф^ лактичне медичне спостереження за пщлггками, що зумовлене появою у них функцюнальних розладiв дезадаптацiйного ^енезу у поеднаннi з психолопч-ними характеристиками та порушеннями у здоров'^ [6]. Прiоритетним завданням, що стоггь перед сус-птьством, мае бути забезпечення «здорового старту» в житт дитини. На жаль, навггь новонародженi не мають необхщного «запасу мiцностi» здоров'я.
Наведен данi вказують на складнiсть проблеми щодо стану здоров'я населення краши та необхщ-
нiсть подальшо^ роботи у напрямку його збереження та змщнення, характеризують серйознiсть завдань, як стоять перед практичною медициною. Характерною для вщтворення здоров'я населення Украши можна вважати таку рису, як хроызащя ряду най-бтьш поширених захворювань i вiдповiдне зростання чисельност контингентiв хронiчних хворих як серед дорослих, так i серед дтей. Варто зазначити, що як фактори ризику розвитку бтьшост найпо-ширенiших хронiчних хвороб зарубiжними вченими видiляються низький соцiально економiчний статус iндивiда, а також неправильне харчування, пподи-намiя, шкiдливi звички та забруднення довюлля. Зростання захворюваносД особливо накопичення контингентiв хронiчних хворих, неминуче веде до ш-валщизацп населення [2].
Висновки. Необхiдною умовою для ефективно,| дiяльностi системи охорони здоров'я безперечно е оцшка захворюваност населення, як складово^ громадського здоров'я, особливо населення пра-цездатного в^, як головного трудового потен^а-лу краши, дитячого населення, як основи здоров'я майбутых поколшь. Головними в сферi охорони здоров'я лишаються питання профтактики та забезпечення раннього виявлення захворювань, пщ-вищення якост та доступностi медично^ допомоги та створення стимулiв для здорового способу життя населення, вщ чого зрештою залежать показники економiчного, соцiально-культурного розвитку краши, II нацiональноI безпеки.
Перспективи подальших дослiджень. Подальше вивчення показниюв захворюваностi на-дасть можливють комплексноI оцiнки стану здоров'я населення та забезпечить розробку нових ефектив-них методiв первинноI й вторинноI профiлактики захворювань, заходiв щодо зменшення шюдпивого впливу чинникiв на здоров'я, полтшення якостi на-дання медичноI допомоги населенню.
Л^ература
1. Здоров'я населения УкраУни база даних «Здоров'я для вЫх», центр медичноУ статистики МОЗ УкраУни [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу: http://medstat.gov.ua/ukr/news.html.
2. Людський розвиток в УкраУш: 2003 рк (колектив авторiв) / Щорiчиа иауково-аиалiтичиа доповщь / За ред. Е. М. ЛiбановоУ. -
К.: 1н-т демографп та соцiальиих дослiджеиь НАН УкраУни, Держкомстат УкраУни, 2004. - 194 с.
3. Мезенцева Н. I. Суспiльно-географiчне дослщження захворюваиостi населення: теоретичш та методичиi основи / Н. I. Ме-
зенцева, С. П. Батиченко // Економiчна та сощальна географiя: Наук. зб. - К., 2012. - Вип. 2 (65). - с. 45-52.
4. Показники здоров'я населення та використання ресурЫв охорони здоров'я в УкраУт за 2002-2003 роки. - Центр медичноУ
статистики МОЗ УкраУни. - К., 2004. - 302 с.
5. Показники здоров'я населення та використання ресурЫв охорони здоров'я в УкраУт за 2012-2013 роки. - Центр медичноУ
статистики МОЗ УкраУни. - К., 2014. - 328 с.
6. Щорiчна доповщь про стан здоров'я населення УкраУни та саиiтарио-епiдемiчиу ситуащю та результати дiяльностi системи
здоров'я УкраУни. 2013 рк / за ред. О. С. Муая. - К., 2014. - 438 с.
УДК 314.3:613.9 (477)
ЗАХВОРЮВАНЮТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ: АНАЛ1З ЗМ1Н ПРОТЯГОМ 2003-2013 рр.
Гречишкша Н. В.
Резюме: Вивчення показниюв захворюваностi е провiдною складовою комплексно! оцiнки стану здоров'я населення, що дае поштовх для розробки нових ефективних методiв первинно! та вторинно! проф^ лактики захворювань, заходiв щодо зменшення шюдпивого впливу чинникiв на здоров'я, полтшення якостi надання медично! допомоги населенню. Дане дослiдження проведено з метою визначення основних зако-номiрностей динамки рiвнiв та структури загально! захворюваност населення Укра!ни в перiод з 2003 Р. до 2013 Р. у рiзних аспектах (територiальних, вкових, гендерних). Проаналiзовано данi офiцiйно! статистики МОЗ Укра!ни щодо загально! захворюваност за показниками звертань населення за медичною допомогою. Негативна динамiка ПЗ та ПХ хвороб та !! вщмшност у розрiзi регiонiв свщчать про зв'язок зростання за-хворюваност iз соцiальними, екологiчними та економiчними чинниками, та потребуе вирiшення проблем, як на рiвнi держави, так i в сферi охорони здоров'я. Спостеркаеться негативна динамiка захворюваностi пдттюв за всiма провiдними класами хвороб. ОцЫка захворюваностi населення, як складово! громадського здоров'я, особливо населення працездатного в^, як головного трудового потен^алу кра!ни та дитячого населення, як основи здоров'я майбутых поколiнь е важливою умовою для ефективно! дiяльностi системи охорони здоров'я.
Ключовi слова: захворюванють, поширенiсть, рiвнi захворюваностi, структура захворюваност^ динам^ ка поширеностi та захворюваностг
УДК 314.3:613.9 (477)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ: АНАЛИЗ ИЗМЕНЕНИЙ В ТЕЧЕНИЕ 2003-2013 гг.
Гречишкина Н. В.
Резюме: Изучение показателей заболеваемости является ведущей составляющей комплексной оценки состояния здоровья населения, дает толчок для разработки новых эффективных методов первичной и вторичной профилактики заболеваний, мероприятий по уменьшению вредного влияния факторов на здоровье, улучшения качества оказания медицинской помощи населению. Данное исследование проведено с целью определения основных закономерностей динамики уровней и структуры общей заболеваемости населения Украины в период с 2003 г. до 2013 г. В различных аспектах (территориальных, возрастных, гендерных). Проанализированы данные официальной статистики МЗ Украины по общей заболеваемости по показателям обращений населения за медицинской помощью. Отрицательная динамика первичной заболеваемости и распространенности болезней и ее отличия по регионам свидетельствуют о связи роста заболеваемости с социальными, экологическими и экономическими факторами, и требует решения проблем, как на уровне государства, так и в сфере здравоохранения. Наблюдается негативная динамика заболеваемости подростков по всем ведущим классам болезней. Оценка заболеваемости населения, как составляющей общественного здоровья, особенно населения трудоспособного возраста, как главного трудового потенциала страны и детского населения, как основы здоровья будущих поколений является важным условием для эффективной деятельности системы здравоохранения.
Ключевые слова: заболеваемость, распространенность, уровень заболеваемости, структура заболеваемости, динамика распространенности и заболеваемости.
UDC 314.3:613.9 (477)
MORBIDITY OF POPULATION OF UKRAINE: ANALYSIS OF CHANGES DURING 2003-2013 PERIODS.
Hrechyshkina N.
Abctract. The study of morbidity is the leading component of a comprehensive assessment of health status, giving impetus to the development of new methods of effective primary and secondary prevention of diseases, measures to reduce the impact of factors on health, improve the quality of medical care.
The aim of this study was to determine the basic laws of dynamics and structure of the overall levels of morbidity Ukraine in the period from 2003 to 2013 in various aspects (territorial, age, gender). The source of information was the official statistics of Ministry of Health of Ukraine on general and primary morbidity.
Found that the incidence compared to 1993 increased by 5% overall and kept within 650-680 %o, in recent years has tended to decline (compared to the «peak» in 2010 decreased by 11,5%) . The prevalence of disease during the same 20-tyrichnyy period increased by 52% and reached 1856,5 %, but the past five years, slightly but steadily declining. The negative dynamics of morbidity and differences in the regions indicate that its growth is linked to social, environmental and economic factors, and needs to address the problems at the state level as well as in health care. Saved advantage morbidity of the urban population to rural (22% prevalence and a 30% incidence). It is noted increase in prevalence among urban population by 11% and amounted to 1886,5 %, agriculture - 20% and amounts to 1611,9 %. Primary morbidity for townspeople fell by 2.5%, for farmers increased by 6,3%.
In age aspect particular concern are young people whose prevalence increased by 41% and pr incidence increased by 44,6%, which can be explained on the one hand, increasing the workload on the other hand - the deterioration of the quality of preventive medical examinations. High prevalence of diseases among adults indicate conservation in the future relevance of early detection of disease, quality of treatment for adults maintain efficiency, providing the appropriate burden on hospitals.
Structures prevalence and primary morbidity for 10 years has not changed, they are among the leaders cardiovascular diseases and respiratory organs. However, 3, 4 and 5th place in the structure of the spread - is a disease of the digestive system, musculoskeletal and genitourinary systems, primary morbidity has undergone some changes, remain the most common respiratory diseases, second place went to cardiovascular diseases instead complications of pregnancy and childbirth (was given to mark the perinatal centers), fourth survived by injuries and poisonings. Skin Diseases replaced Diseases of the musculoskeletal system.
These data indicate the complexity of the problem on the state of health of the population and the need for further work towards its preservation and strengthening characterize the gravity of problems faced practical medicine. Characteristic for reproduction health Ukraine this feature can be considered as some of the most chronic common diseases and the appropriate growth of contingent chronic disease among adults and children.
Conclusions: A prerequisite for an effective health system undoubtedly is the evaluation of morbidity as part of public health, especially in the working age population as the main employment potential of the country, the child population as the basis for the health of future generations. A major health issues remain to ensure prevention and early detection of diseases, improve the quality and accessibility of medical care and incentives for healthy living, which ultimately depend on the performance of economic, social and cultural development, national security.
Keywords: incidence, prevalence, incidence and morbidity structure, the dynamics of prevalence and incidence.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 07.10.2015 р.
