CC BY
64IПЕДАГОГ1КА I та медико-бюлопчш
- - проблеми ф1зичного
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
Конкретизащя cyTHOCTi поняття "здоров'я" як методологiчне пiдгрyнтя практики оздоровлення оргашзму людини
MixeeHKO О. I.
Сумський державний педагог1чний утверситет 1м. А.С. Макаренка
Анотацп:
Розглянуто головы характеристики, ознаки й чинники здоров'я оргашзму людини. Сформульовано де-фЫЩ№ поняття "здоров'я". Подано обфУнтування найважливших ознак, процеав i явищ, якi визна-чають життeдiяльнiсть i зумовлю-ють стан здоров'я. Проаналiзова-на холiстична модель побудови оргашзму людини. Встановлено, що здоров'я людини е складною багатокомпонентною структурою. Доведено, що лкування не можна ототожнювати з оздоровленням; найбтьшу ефективнiсть оздо-ровчого впливу може забезпечити комплекс рiзноманiтних засобiв, спрямованих на оздоровлення як ттесност^ так i психiчноí, духовно!, культурно!, со^ально! та н ших сфер життедiяльностi людини. Зазначено, що холютичний пiдхiд дае можливiсть правильно оцши-ти загальний стан людини, роль здоров'я в и житт й адекватно пщь брати найбтьш ефективнi способи впливу на оргашзм.
Ключовi слова:
здоров'я, холстичний, п1дх1д, ефектившсть, оздоровлення.
Михеенко А.И. Конкретизация сущности понятия "здоровье" как методологическая основа практики оздоровления организма человека. Рассмотрены основные характеристики, признаки и факторы здоровья организма человека. Сформулированы дефиницию понятия "здоровье". Подано обоснование важнейших признаков, процессов и явлений, которые определяют жизнедеятельность и предопределяют состояние здоровья. Проанализирована холистическая модель построения организма. Установлено, что здоровье человека является сложной многокомпонентной структурой. Доказано, что лечение нельзя отождествлять с оздоровлением; наибольшую эффективность оздоровительного воздействия может обеспечить комплекс разнообразных средств, направленных на оздоровление как телесности, так и психической, духовной, культурной, социальной и других сфер жизнедеятельности человека. Отмечено, что холистический подход дает возможность правильно оценить общее состояние человека, роль здоровья в его жизни и адекватно подобрать наиболее эффективные способы влияния на организм.
здоровье, холистический, эффективность, оздоровление.
подход,
Mikheenko O.I. Concretization of essence of the concept «health» as a methodological basis for the practice of healing the human body. Basic descriptions, signs and factors of health of organism of a man are considered. Formulated definitions of concept "health". The ground of major signs is given, processes and phenomena which determine vital functions and predetermine the state of health. The holistic model of construction of organism is analysed. It is set that a health of man is a difficult multicomponent structure. It is well-proven that treatment can not be equated with making healthy. The complex of various facilities, directed on making healthy of corporalness, psychical, spiritual, cultural, social spheres of vital functions of man can provide most efficiency of health influence. It is marked that holistic approach is given by possibility it is correct to estimate the general state of man, role of health in his life and it is adequate to pick up the most effective methods of influence on an organism.
health, holistic, approach, efficiency, improvement.
Вступ.
Загальновизнано, що визначення понять е одшею з головних умов будь-якого дослщження. Розвине-шсть та виважешсть термшолопчного апарату е не лише ознакою ступеня науковосп дисциплши, показ-ником професшно! компетентносп та рiвня квалiфi-кацп фахiвця, а й становить основу, яка визначае за-гальну характеристику й сутшсть проблеми, визначае об'ектившсть дослщження, дозволяе сформулювати базовi методолопчш засади i скерувати подальшу дь яльшсть у правильному напрям^ Усшшшсть оздоровлення людини значною мiрою залежить вщ розумшня сутносп здоров'я, чиннишв i процеав, яш формують цей стан. Конкретизащя сутносп iндивiдуального здоров'я - одна з найголовшших методолопчних проблем, виршення яко! дозволить розв'язати питання про шляхи та можливосп практики оздоровлення оргашзму людини.
У науковому обiгу iснуе широкий спектр тлумачень - ввд зредукованих до рiвня технiчного чи бюлопч-ного знання i до фшософсько-релшйних. На сьогоднi нараховуеться понад триста дефшщш здоров'я, авто-ри яких використовують найрiзноманiтнiшi критери, що, на !х думку, характеризують сутнiсть здоров'я. Таке рiзноманiття визначень сввдчить про вщсутшсть единого пiдходу до ще! проблеми. Неодноразовi спро-би "вимiряти" здоров'я наштовхувалися на складнiсть феномену людини.
У статут Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я © Мiхеенко О. I., 2013 doi: 10.6084/m9.flgshare.639257
(ВООЗ) зазначаеться: "Здоров'я - це стан повного фь зичного, душевного та сощального благополуччя, а не тшьки вiдсутнiсть хвороби чи фiзичних вад". У Великому тлумачному словнику сучасно! украшсько! мови поняття "здоров'я" визначаеться як стан оргашзму, за якого нормально функцюнують уа його органи; той чи шший стан самопочуття людини. Функцiональне здоров'я визначаеться як сощальне поняття, яке поля-гае в здатностi виконувати сощальш ролi та обов'язки [3]. Однак наведеш дефшщи не можна визнати адек-ватними. Пiд адекватнiстю в даному випадку сл1д ро-зумпи здатнiсть поняття найбiльш повно вщображати явища i процеси, як1 е визначальними для здоров'я людини.
Безусшшшсть спроб дшти згоди пояснюеться тим, що здоров'я людини е складною понятшною кон-струкцiею, тому досить важко стисло й однозначно виокремити 11 багатограннi аспекти. 1нша причина по-лягае в тому, що кожне визначення вщдзеркалюе ту чи шшу позицiю, з яко! воно розглядаеться. Таким чином, здоров'я було i залишаеться феноменом, складною штегративною категорiею, який сучасними до-слвдниками розглядаеться з рiзних, iнодi дiаметрально протилежних позицiй.
Дослiдження виконувалося за планом НДР кафе-дри здоров'я людини та фiзичноl реабштаци 1нститу-ту фiзичноl культури Сумського державного педаго-гiчного унiверситету iм. А.С. Макаренка згiдно теми "Теоретико-методолопчш i органiзацiйно-методичнi проблеми здоров'я, фiзичноl реабштаци та корекцiй-
32013
и
но! педагопки" (№ 0107Ш02826).
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета до^дження - сформулювати дефiнiцiю поняття "здоров'я" з урахуванням уае1 складностi й рiзноманiття чиннишв, процесiв i явищ, як1 формують цей стан.
Завдання - визначити головнi ознаки, характеристики й чинники здоров'я органiзму людини; сформулювати поняття "здоров'я" та обгрунтувати його се-мантичне наповнення; окреслити найбiльш ефективш шляхи та засоби впливу на стан здоров'я людини зпд-но дефшщи цього поняття.
Методи до^дження - аналiз та узагальнення да-них науково-методично! лiтератури.
Результата дослщження.
У живому органiзмi безперервно ввдбуваються синтез i розпад речовин, атомний склад тша постiйно оновлюеться. Сьогодш наука експериментально доводить процес самооновлення за допомогою методики так званих мiчених атомiв. Нефахiвцевi важко уяви-ти, як швидко це ввдбуваеться. Деяк1 автори твердять навiть про "метаболiчний вихор" обмiнних процесiв у живш матери. Частина клiтин постшно вiдмирае, а !хне мiсце займають мiльярди нових. I хоча зовшш-ньо людина не змiнюеться, однак насправдi органiзм схожий на будинок, в якому старi цеглини постшно замшяються на новi. Цi процеси, перебуваючи в станi вщносно1 рiвноваги, забезпечують життевi функци та вщновлення енергетичних i структурних ресурсiв ор-ганiзму. Ще за часiв сиво! давнини лiкарям було зро-зумшо, що для стiйкого оздоровлення необхвдно ство-рити так1 умови, за яких органiзм як система, здатна до саморегулювання i самоввдновлення, самостшно зможе нормалiзувати функци органiв та систем, акти-вiзувати ввдновлення тканин i таким чином подолати недугу. Оргашзм сам прагне гармони та рiвноваги, треба тiльки йому в цьому допомогти.
На пвдтвердження зазначеного наведемо такий приклад. Кардюлог iз Сан-Франциско доктор Орнiш довiв, що блокуванню коронарних судин у тяжко хворих на серцевi недуги можна запобiгти. Не покладаючи великих надiй на лши та мрургш, група Оршша вдалася до простих фiзичних вправ, психотерапи та суворо1 дiети, що знижуе рiвень холестерину в кров^ Коли артери сорока пацiентiв почали ввдкриватися, св1жий кисень потрапляв до серця, полегшуючи бiль у грудях, зникав страх, зменшувався ризик ускладнень [6].
Методи Орнiша викликали великий штерес, оск1льки для медично1 практики такий шдхвд не при-таманний. Ранiше медицина не припускала й думки, що переби серцево1 хвороби можна призупинити або навiть повернути назад. Будь-яке хронiчне захворю-вання розглядалося як стiйке утворення, здатне змiню-вати стан органiзму лише в бж погiршення. Натомiсть практика спростувала такий пiдхiд. Сучасний погляд свiдчить, що хворобу слад розглядати як процес, на-прямок розвитку якого можливий як в один, так i в iнший бж. У бiльшостi випадшв жива тканина здатна регенерувати, треба лише створити для цього необ-хвдт умови. Ввдкладання холестеринових бляшок е
серйозним симптомом. Але ш бляшки також живуть i постiйно змiнюються, як i iншi частини тiла. У них проникають новi молекули, потiм залишають гх, до них потрапляе кисень i поживнi речовини, постiйно ввдбуваються процеси обм^ речовин. Дослiдження Орнiша подтвердили той факт, що людський оргашзм увесь час створюе нове тшо. "Течуть нашi тiла, як струмки, i матер1я вiчно вiдновлюеться в них, як вода в потош" (Гераклгт).
Отже, здоров'я не е постшним i незмiнним, це ди-намiчний стан життедiяльностi людини, який харак-теризуеться здатнiстю органiзму до саморегуляцп та самовiдновлення.
Органiзм утворюеться завдяки взаемозв'язкам сво1х частин. Злагоджена взаемодiя елементiв оргашз-му е першою та головною умовою життя i здоров'я. Слово "зцiлити" буквально означае "зробити цiлим". Будь-яка неузгоджешсть процесiв, що в1дбуваються в клгтиш, призводить до порушення гомеостазу ^ зре-штою, до руйнування клгтини як единого цiлого, тому при виршенш оздоровчих завдань найбiльш ефектив-ним е холiстичний (цiлiсний) шдхвд.
Характерний для нового мислення холiзм (грец. holos - цiле) грунтуеться не на деталiзацil, а на ш-лiсному уявленнi про оргашзм людини, в якому все взаемопов'язане i взаемообумовлене. Характер про-явiв цiлого вiдзначаеться новими, емерджентними властивостями, яш не притаманнi окремим частинам чи елементам, але е такими, що виникають завдяки об'еднанню цих елементiв в едину, цiлiсну систему та внасл1док !х взаемодil за певно1 системи зв'язшв. На-приклад, можна детально вивчати властивосп атомiв водню й кисню, але так i не осягнути, якою ж е молекула води, бо з утворенням води виникае абсолютно нова потенцшна шша, що заповнюеться новими рiвнями енергil, у новому дiапазонi виникають новi характернi частоти, створюеться принципово шший рiвень квантовох органiзацil природи [7]. Дослщження з'ясували, що д1я одного ферменту, взятого окремо, суттево вiдрiзняеться вiд дЦ того самого ферменту в комплексному поеднанш з шшими [8]. Звiдси висно-вок: схильнiсть деталiзувати стае на заващ розумiнню явища як цшсного. Коли лiкар констатуе наявнiсть або ввдсутшсть хвороб тiльки в межах свое1 компетенцil, психолог обстоюе психiчне здоров'я, а вчитель фiзич-но! культури шлях до здоров'я вбачае у фiзкультурно-оздоровчому процесi, ввдбуваеться iгнорування холiс-тичного пiдходу до проблеми здоров'я людини.
В основi здоров'я лежить принцип взаемодil i вза-емозалежностi кожно1 клiтини, тканини, органу, системи органiв. "Золоте правило здоров'я" полягае в тому, що в органiзмi людини мае збертатися "цшюща гармонiя". Результатом шформацшного збою е вiдсут-нiсть гармони, тобто хвороба. Слово "хвороба" можна використовувати тшьки в однинi, так само, як i слово "здоров'я". Назва хвороби, як справедливо стверджу-вав ще Гшпократ, мае для лшаря лише другорядне значення. I хвороба, i здоров'я - явища, пов'язаш зi станом людини в цшому, а не окремих оргашв i час-тин тiла. При цьому безглуздо лiкувати якийсь один
IПЕДАГОГ1КА I та медико-бюлопчш
- - проблеми ф1зичного
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
орган, конкретну "хворобу", треба оздоровлювати весь оргашзм у цшому, iнтегративно.
Отже, здоров'я - це не тшьки вiдсутнiсть зовшш-нiх проявiв хвороби, а й стан внутршньо! i зовшш-ньо! гармони, коли структура органiзму безконфлГктна та функцiонуе в оптимальному режимг Нормальне функцiонування органiзму передбачае тдтримання гомеостазу, самозбереження та самовдосконалення соматичного i психiчного статусу за оптимально! та гармоншно! взаемодi!' всiх клггин, органiв i систем фь зичного тiла.
Зггдно з холiстичним тдходом органiзм людини е частиною Природи та шдпорядковуеться законам i процесам планетарного й космiчного рiвнiв, пере-буваючи в тiсному взаемозв'язку з ктматичними, метеорологiчними, бiоритмологiчними та шшими природними факторами. Буде великою помилкою вва-жати, що органiзм людини вгдокремлений вiд навко-лишнього середовища. Ще 1.М. Сеченов зазначав, що життедiяльнiсть органiзму неможлива без довкГлля, яке забезпечуе його iснування, i тому наукове визначення органiзму слгд формулювати з урахуванням ролi середовища [2]. Характерно, що сьогодт цшсною одиницею живого вже не вважаеться тшьки оргашзм - життя зароджуеться "на стику" сприятливих зовнiшнiх впливiв i майбутнього живого органiзму. Людина як невiд'емна складова природи пов'язана з нею тисячами невидимих на перший погляд зв'язкГв. Проте ва цi зв'язки, як струмочки, живлять органiзм людини найрiзноманiтнiшими видами енергп.
Деяк1 впливи довк1лля, так зваш сильнi екологiчнi зв'язки, наспльки важливГ, що без них життя взагалi неможливе. Усiм добре ведомо, що життя неможливе без дихання. Життя вимагае систематичного надхо-дження !ж1 i води. Серйознi порушення виникають у разi нестачi вiтамiнiв - важливих регуляторiв обмiну речовин у тканинах. Крiм поживних речовин, !жа мае ще й iнформацiйно-енергетичну цштсть, яка е най-бiльш важливою характеристикою продукпв харчуван-ня, особливо якщо про !жу говорять як про лгки, а не як про бглки, жири, вуглеводи та калоршшсть. Будь-яку рослину можна розглядати як концентрат шформаци, яка записуеться на и структурах iз навколишнього середовища i справляе регуляторний вплив на людський органiзм. Найцiннiшi вiтамiни, мiкроелементи та iншi бюлопчно активнi речовини (а також шформацш, енергш та речовину) мiстять лише продукта природного походження. Штучно виготовлеш вiтамiни та хь мiчнi препарати не мiстять цшющо! природно! шфор-мацi!, тому зловживати ними небезпечно.
Однак зовнiшнi впливи - це не тшьки фактори, без яких життя не може довго тривати. Крiм сильних екологiчних зв'язшв, е iншi зовнiшнi впливи (слабк екологiчнi зв'язки), як1 також абсолютно необхщш для повноцiнного життя оргашзму. На органiзм людини впливае цша низка факторiв: електромагнiтне поле Землi i потiк космiчних випромiнювань; сонячна радiацiя; температура повiтря, його волопсть, бароме-тричний тиск, рух повиряних мас; бiосфернi та лгтос-фернi процеси. Крiм того, сама бюсфера нашо! пла-
нети утворюе неодноршне польове середовище, яке також справляе свш специфiчний вплив на оргашзм. Уа цi впливи, дшчи на органiзм ззовнi, взаемодшть iз польовою органiзацiею клiтинних структур людини. У такому разi хвороба е процесом, що виникае в результат порушення нормальних взаемовгдносин i взаемозв'язк1в як у самому оргашзм^ так i мiж орга-шзмом i природними чинниками.
Рiзноманiтнi природш фактори справляють потуж-ний вплив не лише на фiзичний, а й на псих1чний стан людини. Як свщчать численнi факти, тривала iзоляцiя вiд природного середовища викликае не лише фiзичнi, а й психiчнi захворювання людей, не говорячи вже про падшня !хньо! моральность Тому й не дивно, що саме у великих мiстах спостерпаеться найбiльша кiлькiсть захворювань на рiзнi неврози та депреси, це е прямим наслшком вiдiрваностi людини вш природи.
Таким чином, здоров'я визначаеться адекватним i гармонiйним iнформацiйним, енергетичним, речо-винним обмiном мiж оргашзмом людини i природою (довк1ллям).
Провести чгтку межу м1ж критер1ями "норма" i "патологiя" практично неможливо. М1ж здоров'ям i хворобою iснуе цша низка пром1жних станiв, як1 ви-значаються рiвнем зниження (пiдвищення) функцю-нального потенцiалу органiзму та зумовлюють вiдпо-вiдний режим життедiяльностi, близький до здоров'я чи до хвороби. Це перехщний стан, який не можна назвати ш здоров'ям, ш хворобою. Багато людей пе-ребувають саме в такому станi, причиною якого е рiз-нi чинники фiзично!, хiмiчно!, бiологiчно! i психiчно! природи, як1 сприяють не тшьки розвитку хронiчних хвороб, але й таким розладам, як неврастенiя, втрата апетиту, роздратування, головний бiль, депрес1я тощо. Якщо не звернути на них уваги i не змшити спосiб життя - iснуе ризик серйозно захворгга. Йдеться про можливосп резервно-компенсаторних механiзмiв ор-ганiзму. Для прикладу, систематичш заняття фГзич-ними вправами сприяють накопиченню резервних можливостей органiзму, а отже, п1двищують рiвень здоров'я людини.
Здоров'я е не тшьки складною медико-бюлопчною категорiею. У нш вiддзеркалюеться г соцiальна сут-нГсть, соцГальнГ умови Г результата життедГяльнос-тГ людини [4]. Докладаючи зусиль для досягнення мети, людина реалГзуе внутрГшню потребу в активность ВГдсутнГсть активностГ, ГнГцГативи суперечить людськ1й природГ. ЗадоволенГсть (незадоволенГсть) життям, сво!м соцГальним становищем, обраною про-фесГею чи заняттям, сГмейним станом визначае гармо-н1ю ГнформацГйно-енергетичних процеав, що, у свою чергу, впливае на здоров'я. "Щоб наповнити змГстом життя, важливо поставити перед собою складне Г дов-готривале завдання. Нам треба прагнути до мети, досягнення яко! вимагае напружено! пращ. Вщсутшсть тако! мети - один Гз найпотужнГших стресорГв, який викликае виразку шлунка, Гнфаркт, гшертонш чи просто прирГкае людину на безрадГсне животГння", - зазначав канадський вчений Г. Селье.
Отже, виконання ГндивГдом сво!х бюлопчних Г со-
32013
и
цiальних функцiй також може слугувати показником здоров'я.
Пiдсумовуючи зазначене, можна запропонувати таке визначення: здоров'я - динашчний стан жит-тедiяльностi людини, який визначаеться: здатнiстю органiзму до саморегуляцп, самоввдновлення, пiд-тримання гомеостазу, самозбереження та самовдос-коналення соматичного i психiчного статусу за опти-мально1 та гармоншно! взаемоди вах клiтин, органiв i систем фiзичного тiла; адекватним i гармонiйним шформацшним, енергетичним, речовинним обмiном м1ж оргашзмом людини i природою (довкiллям), м1ж людиною i суспiльством; можливостями резервно-компенсаторних механiзмiв; рiвнем виконання бюло-гiчних та соцiальних функцiй.
Ураховуючи викладене, найважливiшим мехашз-мом оздоровчого впливу слiд вважати досягнення рiвноваги та гармони мiж колосальною шльшстю р1з-номанiтних життевих проявiв, що властивi людинi, а також збшьшення резервних можливостей органiзму. Вiдповiдно до холютичного пiдходу головну роль у процеа оздоровлення вiдiграють не лтарсьш засоби як так1. 1снуе безлiч оздоровчих чинник1в, оск1льки все, що нас оточуе, так чи шакше впливае на люди-ну, змiнюючи рiвновагу в органiзмi, порушуючи або вщновлюючи гармонш. "Усе отрута, i все лiки", - говорили древш Лiками може слугувати все що завгод-но: склянка води чи соку, регулярш пiшi прогулянки, зубок часнику чи ввдвар трав, змша клiмату чи керу-вання думками й емощями, правильна постава чи за-стосування водних процедур - ус цi простi складовi повсякденного життя можуть ефективно працювати як лiки [5].
Зазначене дозволяе стверджувати, що застосуван-ня фармаколопчних препаратiв i мiцне здоров'я не-сумiснi. Сучасна практика лiкування налаштована на вiйну з хворобою, де оргашзм хворого виявляеться своервдним "полем битви" i зазнае найбiльших втрат. Лiки борються з хворобою, але не можуть змiцнювати здоров'я. Уа штучно синтезованi речовини викривля-ють нормальш фiзiологiчнi функци органiзму, спричи-няють дезiнтеграцiю енергетичних процесiв, порушу-ють гомеостаз, тому !х вживання загрожуе здоров'ю у довгостроковiй перспектив! Рятуючи хворого вiд одше! хвороби, лжар часто спостерiгае, як пащент потерпае в1д шшо! (одне лжуемо, iнше калiчимо) [1]. Не випадково ВООЗ вважае, що практика лжування офiцiйною медициною i фармакологiею надто дорого коштують i е малоефективними. Значно дешевшою та ефектившшою е профшактика, пов'язана з покращен-ням харчування, побуту i вiдпочинку кожно1 людини.
Науково-технiчний прогрес людства створюе шю-зш всемогутностi. Механiчнi погляди на Всесвгт i людський оргашзм пвдживлюють сподiвання винайти "чудо-лiки". Фармацевтична промисловiсть виробляе i щоденно рекламуе величезну кiлькiсть рiзних пре-паралв. Яким е результат цього прогресу? Можливо, зменшилася кiлькiсть захворювань? Чи збшьшилася тривалiсть життя людей? Ш. Навпаки, збiльшилася кiлькiсть алергiчних проявiв, захворювань серцево-
судинно1 системи, злояшсних новоутворень. Лiки, до яких додаеться довгий список побiчних ефектiв, не можуть бути корисними для оргашзму.
Використання засобiв сучасно1 медицини може бути виправдане, коли йдеться про екстремальш, кри-тичнi ситуацп: отруення, травми, опiки, загострення хвороби тощо. Саме неввдкладна лiкарська допомога переважно в таких ситуащях дае медициш 8-10% за-гально1 кiлькостi чиннишв, що визначають здоров'я людини. Справляючи потужний вплив, такi засоби максимально активiзують органiзм на боротьбу за виживання. Утiм подiбна мобiлiзацiя повинна мати лише тимчасовий характер iз подальшим вщнов-ленням функцiонального потенщалу, приведениям власно1 бiоенергетики в гармоншний стан, налашту-ванням на саморегуляцш. 1накше лiки, пiдмiняючи функцil iмунноl системи, пригнiчують i ослаблюють И. Лжи здебiльшого дiють лише на симптоми, зшмаю-чи бiль як наслщок розладу. Якщо людина i надалi до-тримуеться способу життя, який призвiв до хвороби, не змiнюе сво1х звичок, не змшюеться як особистiсть, хвороба повертаеться, стаючи сильнiшою. Подiбна практика "лiкування" робить людей залежними вiд аптеки i веде до деградацil людства.
Основним завданням фах1вця з оздоровлення е ввд-творення, вивчення й корекщя здоров'я як способу i результату життед1яльносп людини, особливо1 форми цшсносп. Вартим уваги е той факт, що ва схiднi ме-дичш доктрини мають низку спiльних рис. Вони трак-тують медицину як превентивне мистецтво i е цшсни-ми в найширшому розумiннi. Зпдно з цими вченнями кожна людина - це мжрокосмос iз власним кругообiгом речовин i багатокомпонентним балансом сил тонкого налаштування. Людина розглядаеться як частина Унi-версуму, де и внутрiшне життя та зовнiшнi взаемов1д-носини i взаемозв'язки складають еднiсть. Керуючись цими уявленнями, лiкарi намагаються заздалег1дь ви-явити порушення в цiлiснiй системi, де тюно перепле-тенi душа i тшо. Вони вбачають свое завдання в тому, щоб ввдновити рiвновагу i повернути гармон1ю за до-помогою впливу як на фiзiологiчнi системи (правильне харчування, рухова активнiсть, дихальш вправи), так i на псимчну сферу (медитац1я, релаксац1я, вольовi на-стро1, аутогенне тренування), як1 однаково важливi для збереження внутрiшньоl рiвноваги. Наприклад, у Стародавньому Кита!' говорили: "Тшьки поганий лiкар займаеться лжуванням". Традицiйно китайцi платили своему лжарев^ щоб вiн пильнував 1'х здоров'я, а якщо занедужували - припиняли платити як такому, що не виконував свою роботу належним чином. У результатi чисельшсть населення Китаю нинi сягнула далеко за мшьярд i продов^е зростати, а в Укршш набирають оберлв процеси депопуляцil.
За статистикою, кожш 10 рок1в життя виникають у середньому 3-4 хрон1чн1 хвороби. Патолопя розвива-еться поступово, роками. Пппократ писав, що хвороба не звалюеться на голову, як гр1м з ясного неба, вона е результатом тривалих порушень закон1в природи. Поступово розширюючись 1 накопичуючись, щ порушення раптово прориваються у вигавд хвороби, але ця
I ПЕДАГОГ1КА I та медико-б1олог1чн1
- - проблеми ф1зичного
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
раптовють лише уявна. Сучасш вчеш вважають, що вщ зародження бшьшосп хрошчних хвороб до моменту !х д1агностування л1карем минае близько 20 роюв. Отже, коршня недуг зршого в1ку знаходяться у дитинств1 та юнащга, тому розпочинати оздоровлення слщ якомога рашше, не чекаючи появи симптом1в хвороб.
Висновки.
Проблема здоров'я людини е одшею з най-бiльш складних комплексних медико-бюлопчних, соцiально-фiлософськиx, псиxолого-педагогiчниx проблем сучасно! науки. Аналiз холютично! моделi побудови оргашзму людини дозволяе стверджувати, що найбшьшу ефективнiсть оздоровчого впливу може забезпечити тшьки комплекс рiзноманiтниx засобiв, спрямованих на оздоровлення як тшесносп, так i пси-х1чно! сфер життедiяльностi людини. Наявнiсть пс-ного взаемозв'язку псих1чно! та соматично! складово! людського органiзму передбачае вплив на дiяльнiсть органiзму як з боку тшесносп (фiзичнi вправи, хар-
чування, очищення, загартування тощо), так i з боку свiдомостi та психши (орiентацiя на дуxовнi цiнностi, поднесений настрiй, позитивнi емоцп, образно-вольовi настро!, аутотренiнг, молитва, медитацiя тощо). Певнi емоцп впливають на вiдповiднi фiзiологiчнi процеси в органiзмi, i, навпаки, певнi фiзiологiчнi процеси викликають вщповщний настрiй та емоцп. Оск1льки здоров'я людини е досить складною багатокомпо-нентною структурою, холютичний пiдxiд дае можли-вiсть правильно оцiнити загальний стан людини, роль здоров'я в !! життi й адекватно пщбрати найбiльш ефективнi способи впливу на оргашзм. Ушверсаль-ним i найбшьш ефективним методом профiлактики i л^вання всix захворювань е здоровий споаб життя, основою якого е дотримання законiв природи.
Перспективи подальшого досл1дження полягають у деталiзацil чинникiв i процесiв, як1 формують стан здоров'я оргашзму людини в контексп !х практичного застосування.
Литература:
1. Алексеев А. А. Мезодермальная и альтернативная медицина / А. А. Алексеев, И. С. Ларионова, Н. А. Дудина. - М. : Эдиториал УРСС, 2001. - 408 с.
2. Булич Э. Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. - К. : Олимпийская литература, 2003. - 424 с.
3. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; 1ршнь : ВТФ «Перун», 2007. -1736 с.
4. Кудрявцева Е. Н. Здоровье человека: проблемы, суждения / Е.Н. Кудрявцева // Вопросы философии. - 1987. - №12. - С. 98-109.
5. М1хеенко О. I. Валеолопя: Основи шдивщуального здоров'я людини : навчальний пос1бник / О. I. М1хеенко. - 2-ге вид., пере-роб. i доп. - Суми : Ушверситетська книга, 2010. - 448 с.
6. Новая валеология / сост. С. Лодкина. - Екатеринбург : Флинта, 2001. - 216 с.
7. Сшьченкова О. Четвертий р1вень: стрибок у нову якють / О. Сшьченкова // Науковий свге - 2002. - № 2. - С. 8-10.
8. Уголев А. М. Эволюция пищеварения и принципы эволюции функций : элементы современного функционализма / А. М. Уголев. - Л. : Наука, 1985. - 544 с.
9. Juvva S. Rehabilitation Contexts: A Holistic Approach / S. Juvva, C. E. Newhill // Journal of Human Behavior in the Social Environment. - 2011. - vol. 2(21). - pp. 179-195.
10. Gieck D.J., Olsen S. Holistic Wellness as a Means to Developing a Lifestyle Approach to Health Behavior Among College Students / D. J. Gieck, S. Olsen // Journal of American College Health. 2007. -vol.1(56). - pp. 29-36.
References:
1. Alekseev A. A., Larionova I. S., Dudina N. A. Mezodermal'naia i al'ternativnaia medicina [Mesodermal and alternative medicine], Moscow, Editorial URSS, 2001, 408 p.
2. Bulich E. G., Muravov I. V. Zdorov'e cheloveka: Biologicheskaia osnova zhiznedeiatel'nosti i dvigatel'naia aktivnost' v ee stimuliacii [Human health: the biological basis of life and physical activity in its stimulation], Kiev, Olympic Literature, 2003, 424 p.
3. Busel V. T. Veliki] tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayins'koyi movi [Great dictionary of the Ukrainian language], Kiev, Irpin, Perun, 2007, 1736 p.
4. Kudriavceva E. N. Voprosy filosofii [Problems of philosophy], 1987, vol.12, pp. 98-109.
5. Mikheienko O. I. Valeologiia [Valeology], Sumy, University book, 2010, 448 p.
6. Lodkina S. Novaia valeologiia [New valeology], Ekaterinburg, Flinta, 2001, 216 p.
7. Sil'chenkova O. Naukovij svit [Scientific world], 2002, vol.2, pp. 8-10.
8. Ugolev A. M. Evoliuciia pishchevareniia i principy evoliucii funkcij : elementy sovremennogo funkcionalizma [Evolution of the digestive functions and principles of evolution: the elements of modern functionalism], Leningrad, Science, 1985, 544 p.
9. Juvva S., Newhill C. E. Rehabilitation Contexts: A Holistic Approach. Journal of Human Behavior in the Social Environment, 2011, vol. 2(21), pp. 179-195.
10. Gieck D.J., Olsen S. Holistic Wellness as a Means to Developing a Lifestyle Approach to Health Behavior Among College Students. Journal of American College Health, 2007, vol. 1(56), pp. 29-36.
Цитируйте эту статью как: М1хеенко О. I. Конкретизащя сутносп поняття "здоров'я" як методолопчне шдгрунтя практики оздоровлення оргашзму людини // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми ф1зичного виховання i спорту. - 2013. - № 2. - С. \42-46. doi:10.6084/m9.figshare.639257
Cite this article as: Mikheenko O.I. Concretization of essence of the concept «health» as a methodological basis for the practice of healing the human body. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol.2, pp. 42-46. doi:10.6084/ m9.figshare.639257
Информация об авторе Михеенко Александр Иванович: OMikheenko@yandex.ru; Сумской государственный педагогический университет; ул. Роменская, 87, г.Сумы, 40002, Украина. Information about the author Mikheenko O. I.: OMikheenko@yandex.ru; Sumy State Pedagogical University; Romenskaya str.87, Sumy, 40002, Ukraine.
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
Дата поступления в редакцию: 23.01.2013 г. Опубликовано: 28.02.2013 г Received: 23.01.2013 Published: 28.02.2013
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru). This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
