CC BY
12
9. Грапов А.Ф., Козлов В.А. Современные подходы к созданию новых пестицидов // Агрохимия. — 2003. — № 11. — С. 4-13.
10. Захаренко В. А., Мельников Н.Н. Пестициды в современном мире // Агрохимия. — 1996. — № 1. — С. 100-108.
11. Dyson J.S., Beulke S., Brown C.D., Lane M.C. Adsorption and degradation of the weak acid mesotrione in soil and environmental fate implications // Journal of Environment Quality.
— 2002. — Vol. 31, № 2. — P. 613-618.
12. Maeghe L., Desmet E.M., Bulcke R. Soil activity and resistance of sulcotrione and mesotrione // Commun. Agric. Biol. Sci. — 2004. — Vol. 69, № 3. — P. 41-48.
13. Сливинська Н.В., Випов-ська А.П., Бардов В.Г., Омель-чук С.Т. Ппешчна оцЫка пове-дшки гербiцидiв на основi мезотрону при Тх застосуванш для захисту кукурудзи // Ппена населених мюць. — 2007. — № 49. — С. 139-144.
14. The e-Pesticide manual (13-th edition), version 3.2 World Compendium. Editor: C D S Tom-lin, British Crop Protection Council, 2005.
15. Ппешчна класифкащя пестицидiв за ступенем небез-печностк ДСан^Н 8.8.1.002. — К., 1998.
16. Opinion on the evaluation of mesotrione in the context of council directive 91/414/EEC concerning the placing of plant protection products on the market // European Commission, Health and Consumer Protection Directorate, 18 July, 2002.
17. Holmes E and Lindstedt S. Diagnosis and management of Tyrosymemia type I // Published Current Opinions in Pediatrics. — 1995. — № 7. — Р. 726-732.
18. Holmes E., Linstedt S. Tyrosi-nemia Type I and NTBC (2-(2-ni-tro-4-fluoromethylbenzoyl)-1,3-cyclohexanedione) // Journal of Inheritary and Metabolic Diseases.
— 1998. — № 21. — Р. 507-517.
19. Mitchell G.A., Lambert M., Tanguay R.M.: Hypertyrosinemia. in Scriver CR, Beaudet A.L., Sly W.S. et al (eds): The Metabolic and Molecular Basis of Inherited Disease (ed 7) // New York, NX McGraw Hill.
— 1995. — Р. 1077-1106.
20. Lindstedt S., Holmes E., Lock E.A et al: Treatment of hereditary tyrosinemia type I by inhibition of dioxygenase // Lancet.
— 1992. — № 340. — Р. 813-817.
HEALTH PRESERVING STRATEGY IN THE ENVIRONMENTAL HYGIENE
Berdnyk O.V., Zaikovska V.Yu.
ЗДОРОВЯЗБЕР1ГАЮЧА СТРАТЕГ1Я У Г1Г1СН1 НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
БЕРДНИК О.В., ЗАЙКОВСЬКА В.Ю.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ еколопТ iм. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 614.7:613:312.6(477)
ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩАЯ СТРАТЕГИЯ В ГИГИЕНЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ Бердник О.В., Зайковская В.Ю. В статье рассматриваются вопросы целесообразности переориентации гигиены (в частности, гигиены окружающей среды) с клинико-профилактической стратегии на здоровьесберегающую. Проведен сравнительный анализ методических подходов и алгоритма оценки влияния факторов окружающей среды на здоровье населения при этих стратегиях.
а тл1 виражених процес1в де-популяцп (за перюд пюля останнього перепису насе-лення у грудш 2001 року чи-сельнють населення УкраУни скоротилася на 2,12 млн. ос1б) охорона здоров'я е фактором нацюнальноУ безпеки держави. На сьогодшшнш день р1вень здоров'я наци е критично низьким. Зараз кожна четверта дитина на-роджуеться хворою, а за п'ять роюв це стосуватиметься кожного третього малюка [1].
З вком зростае тягар хвороб, I це призводить до по-дальшого зменшення частки здорових людей I, вщповщно, до зростання ктькост хворих, прогресуючоУ недостатност1 сил та засоб1в для забезпе-чення Ум необхщного обсягу I якост1 медичноУ допомоги та, внаслщок цього, потребуе все бтьших кап1таловкладень.
I тут формуеться замкнене коло: бтьше хворих — бтьше кошт1в на Ух л1кування та реаб1-л1тац1ю. Удосконалюеться д1-агностика, накопичуються но-в1 дан1 про патогенетичн1 ме-хашзми розвитку захворю-вань, синтезуються все нов1 та нов1 л1ки, але здоров'я населення не ттьки не покращу-еться, а досить стр1мко попр-шуеться. Зокрема, за 2001 -2006 роки загальна пошире-нють хвороб серед дитячого населення зросла на 9,2%. Зростання р1вн1в поширеност1 спостер1гаеться практично в ус1х класах хвороб. Первинна захворюванють за цей пер1од зб1льшилася на 8,3%. Най-б1льше зростання спостерка-еться у клас1хвороб нервовоУ системи (+28,5%) та новоу-творень (+27,6%). 1снуе тен-денц1я до пщвищення р1вня захворюваност1 д1тей на хво-роби, як1 етиопатогенетично можуть бути пов'язан1 з нес-приятливим впливом чинниюв
Е^ЧВ
навколишнього середовища: хвороби органiв дихання (+11,2%), сечостатевоУ систе-ми (+12,5%), вроджених ано-малiй (+11,6%).
УкраУна посiдаe перше мiсце в бвроп за кiлькiстю лiкiв у пе-рерахунку на одну людину, i щорiчно витрати на лки збть-шуються на 20-30%.
Разом з тим, значна кть-кють наукових дослiджень, проведених у свт, показуе, що далеко не завжди вживан-ня навiть самих ефективних лiкiв (у тому числi елiмiнуючi фактори ризику) призводить до зниження смертностi та захворюваност населення [2]. При спостереженнi за 120 тис. чоловкв протягом 7 роюв фахiвцi 1нституту Кайзера встановили, що постiйне вжи-вання серцевих препара^в пи двищуе ризик раптовоУ смертi у 3,8 рази, а лкв проти пору-шень серцевого ритму — у 14 разiв [3]. Застосування п'яти та бiльше препаралв при ба-гатофакторнiй вториннiй про-фiлактицi у лiтнiх людей збть-шуе частоту ускладнень на 81,4% [4, 5].
Одшею з провщних тенден-цiй сучасноУ системи охорони здоров'я е II спецiалiзацiя, яка призвела до деперсоналiзацii медичного обслуговування, суть якоУ полягае у тому, що медичш втручання спрямованi не на щшсну людину з прита-манним Уй комплексом мор-фолопчних, фiзiологiчних, психологiчних та соцiальних ознак, а на певну хворобу (про що свщчить, зокрема, впро-вадження протоколiв лкуван-ня певних нозолопй).
На невiдповiднiсть витраче-них на систему охорони здоров'я кошлв та отриманого ефекту (пщвищення рiвня здо-ров'я населення) вперше звернули увагу у в^мдесятих роках минулого столiття екс-перти ВООЗ, як зазначили, що витрати на систему охорони здоров'я у рiзних краУнах е нествставно вищими за ефек-ти полтшення стану здоров'я населення. Особливо ч^ко це простежуеться у розвинених краУнах бвропи та Пiвнiчноi Америки.
Щоб пояснити причини цьо-го явища, вивчаються рiзно-манiтнi фактори ризику та розробляються заходи щодо Ух усунення та мiнiмiзацii. Не
ЗДОРОВ'Я ТА УМОВИ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 =
можна применшувати важли-востi такого пiдходу, але слщ зауважити, що поняття "про-фтактика", згiдно з визначен-ням, поданим в Енциклопе-дичному словнику медичних термов [6], складаеться з двох частин: "сукупнють по-переджувальних заходiв, спрямованих на збереження та змiцнення здоров'я", та "сукупнють заходiв, спрямо-ваних на попередження кон-кретних захворювань, або па-тологiчних станiв". Концепцiя факторiв ризику вщповщае другiй частинi визначення, у той час як збереження здо-ров'я залишаеться поза ува-гою як кпiнiчноi, так i профи лактичноУ медицини.
Поняття "здоров'я" (на вщ-мiну вiд поняття "хвороба") е со^альною i фтософською, а не суто медичною категорiею. Слiд зазначити, що нарiжнi характеристики поняття "здоров'я" були вiдомi ще прадав-нiм лiкарям i фiлософам. Зокрема Перикл у V вщ до нашоУ ери визначив здоров'я як "стан морального, психiчного i фiзичного благополуччя, який дае людиш змогу стiйко зносити будь-як життевi не-гаразди".
На жаль, подальша iсторiя розвитку медицини все бтьше вщдаляла УУ вiд питань збере-ження здоров'я, поступово ставлячи у центр уваги хворобу. Саме тому протягом ба-гатьох сташть здоров'я визна-чали як вщсутнють хвороб, а пiд забезпеченням здоров'я розумти тiльки боротьбу з хворобами.
Пщвищення рiвня здоров'я населення можливе за умов поеднання двох напрямюв: ли кування хворих та збереження потен^алу здоров'я здоро-вих. Лише у середин ХХ сто-рiччя почало стверджуватися переконання, що здоров'я не
означае ттьки В1дсутн1сть хвороб, а е певним станом з при-таманними йому рисами i характеристиками. У вюмде-сятi роки у свт набувае бур-хливого розвитку концеп^я "сприяння здоров'ю" (Health Promotion), формуеться новий напрямок медичноУ науки — "санолопя", тобто наука про здоров'я [7-10].
Концеп^я "сприяння здоров'ю" (Health Promotion) е значно ширшою, шж профи лактичний напрямок медицини. У Харти, прийнятiй на I Мiж-народнiй конференцiУ зi сприяння здоров'ю (Оттава, 1986), визначеш основнi д1У щодо полiпшення здоров'я населення. До перелку таких дм належить, насамперед, "пе-реорiентацiя дiяльностi системи охорони здоров'я з до-сягнення лкувально^агно-стичних цiлей на функцю промоцiУ здоров'я".
Для полiпшення ситуацп зi здоров'ям населення необхщ-на переорiентацiя медицини з лiкування та попередження виникнення хвороб на збере-ження здоров'я населення [11, 12]. Ниш вже опрацьоваш нау-ковi засади здоров'язберкаю-чоУ, або валеолопчноУ стратегiУ медицини.
Принциповою вщмшнютю традицiйноУ клшко-профн лактичноУ (КПС) та здо-ров'язберiгаючоУ (ЗЗС) стра-тегш е спiввiдношення понять "здоров'я" та "хвороба". У центрi уваги КПС знахо-диться поняття "хвороба", яке протистоУть поняттю "здоров'я" i розглядаеться як самостiйне явище з прита-манними йому певними оз-наками (ппертошчна хвороба
— пщвищений артерiальний тиск; залiзодефiцитна анемiя
— знижений рiвень гемогло-бшу; цукровий дiабет — пщ-вищений рiвень цукру у кровi
19*Е&Н
HEALTH PRESERVING STRATEGY IN THE ENVIRONMENTAL HYGIENE
Berdnyk O.V., Zaikovska V.Yu.
The issues of the expediency of hygiene reorientation, and environmental hygiene in particular, from prophylactic strategy to health preserving one are considered in the article. Under these two strategies a comparative analysis of the methodological approaches and algorithms for the assessment of the environmental factor effects on the health of the population has been carried out.
тощо). Водночас ЗЗС розгля-дае хворобу як злам оргашз-му, який внаслщок впливу певних внутр1шн1х або зов-шшшх чинниюв набувае тих чи шших рис I, вщповщно, д1-агностуеться як та чи шша нозолопчна форма [12].
Другою принциповою засадою зазначених стратегш ме-дицини е розумшня цтюност оргашзму. КПС т1льки теоретично розглядае "хвору люди-ну". На практик — окрем1 "ву-зькГ спец1ал1сти (кард1ологи, пульмонологи, ендокриноло-ги тощо) оцшюють лише окрем1 системи орган1зму, тобто його частини. За такого пщходу д1яльнють орган1зму оц1нюеться як сума окремих його функцм. Основою ЗЗС е
холютичне, тобто цiлiсне розумшня оргашзму, коли враховуеться не ттьки piBeHb функцiонування будь-якоУ системи, а й ïï взаемозв'язок з шшими. Ще Гiпократ, Платон та Гален вважали головним показником здоров'я гармо-шю функцiй органiзму. "Здоров'я — це рiвновага рiзних якостей органiзму (ЕВКРА-З1Я), у той час як хвороба — переважання (ДИСКРАЗ1Я) одше)' чи дектькох якостей над шшими" [13].
Надзвичайно важливим е також те, що при КПС людина е об'ектом впливу медичних втручань, а при ЗЗС — актив-ним ствучасником процесу збереження та вщновлення здоров'я.
Об'ектом ппени як профтак-тично!' галузi е "практично здо-ровi люди, ïхне iндивiдуальне, колективне та громадське здоров'я" [14]. Пануюча ниш концеп^я факторiв ризику не спроможна цтковито вирши-ти проблему попередження негативного впливу зовшшшх чинникiв на здоров'я населення, осктьки процес виникнен-ня нових факторiв ризику i формування нових ïх комплек-сiв, з одного боку, значно ви-переджае ïхню гiгiенiчну ре-гламентацiю, а з iншого, — су-часний економiчний та науко-во-технiчний стан не завжди дозволяе досягти безпечного |'х рiвня.
Ппена як галузь медицини нинi також базуеться на па-нуючiй клшко-профтактичшй стратегiï i, вiдповiдно, спрямо-вана лише на профтактику захворювань.
Проведений нами порiв-няльний аналiз кшшко-профи лактично!' та здоров'язбери гаючоï стратегiй щодо оцiнки впливу довкiлля на здоров'я населення (табл.) дае пщставу говорити, що остання мае низку переваг.
У рамках КПС оцшка здоров'я провадиться "вщ зво-
Таблиця
Порiвняльний аналiз клiнико-профiлактичноï та здоров'язбер^аючо'Гстратегш щодо оцiнки впливу довкшля на стан здоров'я населення
Ознака СТРАТЕГИ МЕДИЦИНИ
КЛ1Н1КО-ПРОФ1ЛАКТИЧНА ЗДОРОВ'ЯЗБЕР1ГАЮЧА
Оцiнка здоров'я Вiд зворотного (немае хвороби — здоровий) Пряма
Розумiння органiзму Модулярне (як сума функцш) Холiстичне (цiлiсне)
Можливiсть цiлiсноï оцшки стану органiзму Немае е
Кiнцева мета (щодо попередження негативного впливу довкшля) Профшактика захворювань i порушень здоров'я Збереження здоров'я, високого рiвня життездатност
Критерш Захворюванють Функцюнальний стан окремих систем органiзму Фiзичний розвиток оргаызму lнтеграцiйний компонент Енергетичний компонент
Показники, що характеризують споаб реалiзацiï кiнцевоï мети первинна захворюванють; поширенють хвороб тощо окремi фактичн (ЧСС, АТ, ЖЕЛ тощо); розрахунковi (ПЯР, КЕК, В1К тощо) окремi фактичнi (зрiст, маса тша, динамометрiя); розрахунковi (гармонiйнiсть тощо) показники мiжсистемних взаемозв'язкiв (iндекси Скибинського, Руф'е, РобЫсона тощо) пор^ анаеробного обмiну; максимальне споживання кисню тощо
Порушення здоров'я Вдоилення вiд норми Вiдхилення вщ норми Гармонiйнiсть функцiонування органiзму Резерви оргаызму
Вторинна профшактика Первинна профiлактика Профiлактика порушень Пщтримання "безпечного рiвня" здоров'я
Е&Н*20
ротного" (немае хвороби — е здоров'я) i спираеться на не-прямi (негативнi) показники (захворюванють, смертнiсть тощо). Об'ективна оцiнка здоров'я шдивщуума можлива тiльки на основi розгляду так званих прямих (позитивних) показникiв, як б характеризу-вали рiвень чи ступшь здоров'я [15, 16]. Основою для пошуюв вiдповiдних критерпв е положення, що i здорова, i хвора людина (незалежно вщ того, наскiльки тяжко вона хворiе) мае певний потенцiал здоров'я, який забезпечуеть-ся здатнiстю до пристосуван-ня" [17]. А здатнiсть до при-стосування, як вiдомо, е "уза-гальненим i найбiльш принци-повим пщфунтям здоров'я" [18, 19].
З цього стае зрозумтим, що методи ктшчно'У медицини, спрямованi на дiагностику хвороб, не можуть охаракте-ризувати рiвень (резерв, по-тен^ал) здоров'я. Для його характеристики, так само як i для характеристики хвороби, слiд застосовувати не якюш, а кiлькiснi оцiнки, осктьки когорта так званих "здорових" е дуже неоднорiдною.
Вiдомо, що здоров'я, на вщ-мiну вщ морфолопчних по-казникiв органiзму, не е ста-бiльною характеристикою
стану людини. Вiдповiдно до сучасних поглядiв здоров'я, у його об'ективнiй сул, визна-чаеться двома компонентами: штеграцмним (або нее-нергетичним) та енергетич-ним [11, 20].
Згщно з концепцiею струк-турово-функцiональноï ште-грацп, стан оргашзму харак-теризуеться взаемодiею його частин. Ступшь злагоджено-стi функцiонування оргашзму може бути мiрою його здат-ностi до протистояння шкщ-ливому впливу зовшшнього середовища [21]. Тому показники, на пiдставi яких робить-ся висновок про наявнють чи вiдсутнiсть впливу того чи ш-шого фактора(iв) довкiлля, повинш вiдображати не тть-ки рiвень функцiонування будь-якоï системи органiзму, а й |'х взаемозв'язок, тобто враховувати штеграцшний компонент.
Другим компонентом оцшки здоров'я повинна бути його енергетична складова, яка ха-рактеризуе резерви оргашзму. Поняття "резерву здоров'я" все ширше використовуеться у науковм лiтературi та при характеристик системи охорони здоров'я. Голова ком^ету з охорони здоров'я бвропейсь-кого Союзу К. Вильхельмссон зауважила, що, за ïï прогноза-
ми, до 2020 року громадяни 6С будуть звертатися до лка-рiв переважно не за лкуван-ням (у традицмному розумш-нi), а для того, щоб "поповнити резерви оргашзму".
Змша прiоритетiв у системi охорони здоров'я, як вже заз-началося, мае стосуватися i □ пени навколишнього середовища, зокрема у тм ïï части-нi, що вивчае вплив забрудне-ного довктля на здоров'я населення. Оцшка ефектiв цього впливу мае спиратися не на показники рiвня функцюну-вання окремих систем оргашзму, а на показники мiжси-стемних зв'язюв та потенцiалу здоров'я (рис.). Дослщження, проведенi у лабораторiï, свщ-чать, що цi показники е бтьш iнформативними з точки зору виявлення впливу несприят-ливих чинниюв довкiлля i до-
Алгоритм оцшки впливу чиннимв здоров'я на здоров'я населення за рiзних стратегш медицини
Рисунок
КЛ1Н1КО-ПРОФ1ЛАКТИЧНА СТРАТЕГ1Я МЕДИЦИНИ
ЗДОРОВ'ЯЗБЕР1ГАЮЧА СТРАТЕПЯ МЕДИЦИНИ
KniHiKo^isionoriHHe о б стеж ення
Ро зр ахун ок п о казн ИК1В захв ор ю в ан о cri Визначення розрахункових п ок азник1в функц1 он альн ого стану окремих систем орган!зму Розрахунок показник1в ф!зичного розвитку
А н ал is захво рю в ан octî Оц1нка ф ункцюн альн ого стану окремих систем орган!зму (1, 2, З...п) Оц1нка ф13ичного р о з в и тк у
В изначення i MOBlp H 0 CTl фор мув ан ня захворювань Визначення 1мов1рност1 фор мув ання пор уш ень окремих систем орган!зму (1, 2, З...п) Визначення ÏMOBipHOCTÎ фор мув ання и ор уш ень ф!зичного розвитку
Рекомендац11 щодо профшактики закворюванв ташших порушень здоров'я
I
Вимiр фiзiологiчних та антропометричних показниюв
Розрахунок iндексiв та визначення мiжсистемних зв,язкiв функцiонування
ОцЫка потенцiалу (резерву) здоров'я
Визначення iмовiрностi збереження потенцiалу здоров'я
Рекомендацiï щодо пщтримки рiвня здоров'я
21*Е&Н
зволяють спрямовувати про-фiлактичнi заходи не на попередження захворювань, а на збереження "безпечного" рiв-ня здоров'я.
Загальновщомо, що прюри-тетом у галузi громадського здоров'я повиннi бути профи лактичнi та оздоровчi заходи. За даними ВООЗ, впровад-ження оздоровчих програм дае 8-разовий економiчний ефект. Разом з тим, бшьшють наукових та науково-практич-них програм у галузi медици-ни спрямована на лiкування та профтактику захворювань, а процеси збереження та вщновлення здоров'я (насампе-ред у здорових) i надалi зали-шаються поза увагою лiкарiв. За даними Головного Упра-влшня охорони здоров'я та медичного забезпечення Ки-ïвськоï мюькдержадмшютра-цiï, з 276 грн., якi видiляються на охорону здоров'я одного мешканця мiста, на пропаганду здорового способу життя, тобто суто на збереження здоров'я, припадае лише 3 ко-пмки [22].
Переорiентацiя ппени нав-колишнього середовища на збереження здоров'я дозволить
□прогнозувати та визнача-ти шляхи збереження житте-здатност населення у рiзних еколопчних умовах;
□ удосконалити та впрова-дити методологiю оцiнки еко-логiчного навантаження на людину;
□ розробити критерп впливу забрудненого навколишнього середовища на пiдставi показ-никiв потен^алу здоров'я;
□ визначати ступiнь потен-цiальноï небезпеки для здоров'я населення (особливо дитячого) впливу факторiв, пов'язаних з нов^шми техно-лопями (комп'ютерами, мо-бiльними телефонами, Ыфор-
мац1иним шумом, сучасною побутовою технкою, 1грашка-ми тощо).
Все це буде вагомим вне-ском у справу збереження та вщновлення потенц1алу здоров'я населення Укра'ни, пщ-вищення Иого життездатност1, соц1альноУ та репродуктивной' активност1, що, у свою чергу, призведе до призупинення процеав депопуляци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гульчм О.П. Медико-соц1альн1 законом1рност1 фор-мування перинатально' патологи та оптим1зац1я медично'' допомоги ваптним i новона-родженим: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.02.03. — К., 2004. — 35 с.
2. Гундаров И.А., Киселева Н.В., Копина О.С. Медико-социальные проблемы формирования здорового образа жизни // Медицина и здравоохранение. Серия: Формирование здорового образа жизни. — М.: ВИНИТИ, 1989. — Вып. 2. — 83 с.
3. Фридман Г.Д., Клад-скиА.Л., Зиаслауб А.Б. Эпидемиологические аспекты проблемы внезапнои смерти от заболевании сердца // Внезапная смерть / Под ред. А.М. Вихерта, Б. Лауна. — М., 1980. — С. 17-39.
4. Эльштейн Н.В. Общемедицинские проблемы терапевтической практики. — Таллин, 1983.— 247 с.
5. Казначеев В.П., Куи-мов А.Д. Клинический диагноз. — Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1992. — 99 с.
6. Энциклопедический словарь медицинских терминов. — М: Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. — 383 с.
7. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Валеология: состояние и перстпективы развития // Журнал АМН Украины. — 1997. — № 3. — С. 426-436.
8. Войтенко П.В. Здоровье здоровых. — К.: Здоровье, 1991. — 246 с.
9. Петленко В. Валеология и валеологический кодекс России — В кн.: Здоровье: сущность, диагностика и оздоровительные стратегии / Под ред. И. Муравова. — Радом, 2001. — С. 50-53.
10. Terris M. Concept of health promotion: dualities in public health theory // Journal of Public
Health Policy. — 1992. — V. 3, № 13. — Р. 267-276.
11. Апанасенко Г.Л. Здравоохранение: необходимость новой стратегии // Профшак-тична медицина: проблеми i перспективи. — Юровоград: Центрально-Укра'нське ви-давництво, 2005. — С. 11-14.
12. Bulicz E. Waleologiczna strategia zachowania zdrowia ludnosci w warunkach wspol-czesnych // Ann. Univ. Mariae Curie-Sklodowska. — 2000. — Vol. LV, Suppl. VII, 5. — P. 16-20.
13. Niebroj L., Kosinska M. Redefinicja koncepcji zdrowia: od relacjonizmu do harmonizmu // Potengowanie zdrowia: czyn-niki, mechanizmy i strategie zdrowotne. — Radom: Wyd. PR, 2003. — S. 48-52.
14. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / Е.И. Гонча-рук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. — К.: Вища школа, 1999. — 652 с.
15. Catford J.C. Positive health indicators — towards a new information base for health promotion // Comm. Medicine. — 1983. — № 5. — P. 125-132.
16. Abelin Th. Позитивные показатели в здравоохранении и укреплении здоровья // Ежекварт. обзор мировой статистики. Избр. ст. Т. 9. — Женева: ВОЗ, 1998 (М.: Медицина). — С. 3-11.
17. Bulicz E., Murawow I. Od zrozumienia istoty zdrowia do je-go diagnostyki i ukierunkowanej stymulaji // Potengowanie zdrowia: czynniki, mechanizmy i strategie zdrowotne. — Radom: Wyd. PR, 2003. — S. 7-19.
18. Давыдовский И.В. Проблемы причинности в медицине (Этиология). — М.: Гос-медиздат, 1962. — 73 с.
19. Дичев Т. Теория адаптации человека. — М.: Новый Центр, 2004. — 87 с.
20. Bulicz E., Murawow I. Wychowanie zdrowothe: teore-tyczme podstawy waleologii. — Radom: Wyd. PR, 1997. — 283 s.
21. Murawow I., Bulicz E., Murawow O. Nekotore mozliwosci pomiaru integracji funkcji orga-nizmu w ocenie jego zdolnosci do zycia I zdrowia // Zdrowie: is-tota, diagnostyka i strategie zdrowotne. — Radom: Wyd. PR, 2001. — S. 120-128.
22. Зборомирський В. Три-копмкова профшактика // Здоров'я киян. — № 1 (179). — 2008. — С. 6.
Е&Н*22
