CC BY
21
УДК 614.7-001.8(477)
P.B. CaeiHa, O.I. Савицька, Л. I. Чабан, B.C. Коркач
OCHOBHI ^ПРЯМга HAyKOBTO ДOСЛIДЖЕНЬ I3 Г1Г1еНИ НABKOЛИШНЬOГO СЕРЕДOBИЩA В yKPAÏHI
(за даними публжацш рiзних рокчв)
1нститут гтени та медично'1' екологИ' iм. О.М.Марзеева АМН Украти м.Ки'1'в
Ключовi слова: ¡нформацтнг потоки, напрями досл1джень, ггггена довтлля, здоров 'я людини Key words: information flows, research directions, environmental hygiene, human health
Резюме. Представлены сведения о структуризации информационных массивов в области гигиены окружающей среды за последние 70 лет. Установлено, что в довоенные и в первые послевоенные годы основное внимание исследователей в области профилактической медицины было сосредоточено на санитарно-технических аспектах охраны и оздоровления окружающей среды. В период наращивания мощностей промышленного производства особую актуальность приобрели задачи гигиенической оценки и регламентации загрязнителей окружающей среды, в том числе и физической природы. Перспективы научных исследований состоят в глубоком и всестороннем изучении характера и закономерностей комплексного воздействия факторов окружающей среды и условий жизни на здоровье населения.
Summary. Data on structurization of information areas in the sphere of environmental hygiene for the last 70 years are submitted. It was determined that in the pre-war and the first post-war years the main attention in preventive medicine was concentrated on sanitary-and-technical aspects of environmental protection and improvement. In the period of raising of industrial capacities the tasks of hygienic assessment and regulation of the environmental pollutants, including ones of physical nature, became especially relevant. Perspectives of the scientific research consist in deep and all-round study of the character and regularities of a complex impact of the environmental factors and population life conditions.
На сучасному еташ розвитку науки та технологи, в умовах стрiмкого зростання обсягу шфо-рмацшних потоюв та утворення нових наукових напрямiв важливого значення набувае струк-туризащя шформацшного масиву в цшому та кшьюсна ощнка основних тенденцш розвитку профшактично! медицини, визначення !! най-бшьш перспективних дослщжень. Виявлення структури чшьного краю е обов'язковим етапом, який мае передувати прийняттю управлшських ршень по шдтримщ та розвитку дослщжень, що визначаються як прюритетш. Вирiшення зазна-чено! задачi стае можливим лише при засто-суваннi поряд з якiсним, змютовним аналiзом й вiдповiдних методiв кшьюсного аналiзу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Основними методами виконання даного дос-лiдження були iсторичний та лопчний (змю-товний) аналiз. Дослiдженню шдлягали потоки iдей та !х динамша [5].Серед допомiжних методiв використовувався наукометричний аналiз [6].
Логiчний аналiз добуто! релевантно! шфор-маци та наступне узагальнення були спрямованi
на виявлення основних напрямюв розвитку ко-мyнальноï гiгieни та санiтаpноï справи. Джере-лознавчy (докyментальнy) базу дослiдження складали, головним чином, пyблiкацiï ХХ стоpiч-чя, що вщображали пpовiднi наyковi концепцiï, хаpактеpнi для розвитку ппени i медичноï еко-логiï в певний пеpiод часу [3].
Об'ектом наукометричного дослщження була вибрана структура шформацшних потокiв за 70 роюв. Використаний вiтчизняний масив публша-цiй у виглядi бiблiогpафiчних показникiв втиз-няноï лiтеpатypи з ппени та медичноï екологiï, першоджерел, вмiщених на стоpiнках мiжвiдом-чого збipника "Ппена населених мюць", тез до-повiдей на зЧздах i конференщях гiгieнiстiв та санiтаpних лiкаpiв [1,2].
PES^nbTATO TA ÏX OБГOBOРЕННЯ
Розвиток гiгieнiчноï науки в Укра1ш вщбу-вався в декiлька еташв, що пов'язано з особли-востями економiчного розвитку краши. Час ста-новлення i розвитку гiгieни довкшля був умовно подiлений на чотири етапи: довоенний перюд (193G-194G p.p.); етап, пов'язаний з тслявоенною
вщбудовою народного господарства (1950-1960р.р.); етап нарощування промислового виро-бництва в кра!т ( 1970-1980 р.р); етап станов-лення незалежностi Украши й дониш (1990-2001р.р.).
Результати дослщжень представленi у виглядi рисунка, який вщображав розподiл джерел ль тератури з рiзних наукових проблем по вщно-шенню до розвитку ппени в Укра1ш в тслявоен-ний перюд.
70
60
50
40
30
20
10
Ппена Ппена Гiгieна Гiгieна води i Ппена грунту Гiгieна
планування житлових та атмосферного санггарноТ фiзичних
громадських повiтря охорони факторiв споруд водоймищ
Ппена Ппена Радiацiйна Вивчення Разом
полiмерних i канцерогенних гiгiена здоров'я пщ
синтетичних факгорiв впливом
матерiалiв факторiв
|1930-1940р.р. П1950-1960р.р. П1970-1980р.р. П1990-2001р.р.
Науковi проблеми гiгieни довкiлля у розрiзi окремих етапiв економiчного розвитку Укра'ши (розподiл лiтературних джерел)
довкiлля
0
Як видно з рисунка, у довоенному i на початку тслявоенного перюду, коли йшла вщбу-дова народного господарства, основна увага нау-ковщв в галузi профшактично! медицини була зосереджена на питаннях водопостачання та саштарно! охорони водоймищ (27,16% i 38,19%), що пов'язано з пошуком нових джерел водо-постачання, будiвництвом водосховищ, водого-нiв та вщповщного обладнання.
Друге мiсце в цей перюд посщають питання охорони атмосферного пов^ря (24,69%). Це вщ-бувалося у зв'язку з нарощуванням потужностей промислових пiдприемств та збiльшенням об'ему шюдливих викидiв у атмосферу.
Крiм того, значна увага придiлялась гшешч-ним аспектам збереження комфортних умов про-живання населення, будiвництва житлових та громадських споруд, розробщ саштарних норм i правил з дано! проблеми.
У наступний перюд нарощування потужносп промислового виробництва (70-80 роки) найбшь-ша кiлькiсть публiкацiй вщ загального !х числа
висвiтлювала зовшм новi для того часу питання ппешчно! оцiнки фiзичних факторiв довкшля. Саме в цi роки шститут стае головним з розробки ще! проблеми у всьому СРСР i веде активне мiжнародне спiвробiтництво.
Цшком природно, що на початку 90-х роюв, пiсля введення в дда об'ектiв атомно! енергети-ки, з'являються публшацп з питань радiацiйноl ппени.
Таким чином, вивчення джерел лтератури в юторичному аспектi показало, що в довоенш роки головним об'ектом наукових лослщжень i практично! дiяльностi гiгiенiстiв були переважно саштарно-техшчш аспекти охорони i оздоров-лення навколишнього середовища. У тсляво-енний перюд, тсля лшвщаци несприятливих саштарних наслщюв вiйни, все бшьшо! актуаль-ностi набували завдання всебiчноl оцiнки i гше-нiчного регламентування впливу на здоров'я населення окремих факторiв навколишнього середовища та !х комплексу в умовах науково-тех-нiчного прогресу. Збiльшення асортименту виробництва i зростаюче використання нових хi-
05/ Том X /1
101
м1чних речовин та сполук у сшьському госпо-дарсга, промисловосп, бущвницга, побуп вик-ликало необхщнють вивчення законом1рностей транслокаци цих речовин у бюсфер^ виявлення особливостей канцерогенного, алергенного, мутагенного та шших вид1в !х дп на оргашзм людини.
Дуже актуальною стала проблема ппешчного нормування (обгрунтування гранично допусти-мих концентрацш) вмюту р1зних домшок в атмосферному повггр^ грунт1, вод^ пов1тр1 помеш-кань тощо.
Розвиток атомно! енергетики та створення промислових джерел юшзуючого випромшю-вання сприяли штенсивному розвитку нового роздшу ппени - рад1ац1йно! ппени. Надзвичай-но! гостроти ця проблема набула тсля Чорно-бильсько! катастрофи, що сталася в 1986 рощ. Саме авария на ЧАЕС обумовила першочергову важливють наукових робгг з вивчення !! медич-них настдюв.
Широке розповсюдження в ХХ столЫ сер-цево-судинних, онколопчних, алерпчних i шших хвороб нешфекцшно! природи загострило необ-хiднiсть виявлення i гiгieнiчного вивчення екзо-генних факторiв ризику i !х впливу на здоров'я людини.
Об'ектом гiгieнiчних дослiджень стали також таю фактори довкшля, як електромагнiтне випро-мiнювання, змiни погодно-клiматичних умов, шумовiбрацiйна дiя на органiзм людини тощо.
Сучасний етап розвитку ппени, пов'язаний з переходом Укра!ни до ринково! економiки, ха-рактеризуеться ростом !! значення в загальнiй системi заходiв по збереженню i змiцненню здоров'я населення. Основне завдання майбутшх наукових дослщжень - глибоке i всебiчне вивчення характеру i закономiрностей комплексного впливу факторiв навколишнього середовища та умов життя на здоров'я жителiв кра!ни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Б1блюграф1чний покажчик наукових праць 1нституту ппени та медично! екологп 1м.О.М.Ма-рзеева за 20 рошв (1981-2000 рр.) /АМНУ; 1ГМЕ. - К.: 2001. - 338 с.
2. Библиографический указатель научных трудов Киевского НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н.Марзеева за 50 лет (1931-1980) / Под ред. проф. М.Г. Шандалы. В 2-х. ч. - К.: 1981. - Ч.1. - 238 с.; Ч.2. -178 с.
3. Грибанов Э.Д. Источники изучения истории медицины и здравоохранения. - М., 1980. - 19 с.
4. Дупленко Ю.К. Методические рекомендации по наукометрической и экспертной оценке научных исследований в рамках комплексных проблем медицины. - К., 1983. - 13 с.
5. Елисеев Э.Н., Сачков Ю.В., Белов Н.В. Потоки идей и закономерности развития естествознания. - Л.: Наука, 1982. - 300 с.
6. Хайтун С.Д. Проблемы количественного анализа науки / АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники. - М.: Наука, 1989. - 279 с.
УДК 613.22:664.29-084:612.821:616-092.12-053.4(477.63)
Е.М. Бтецька, ВПЛИВ ПЕКТИНОПРОФ1ЛАКТИКИ НА
ДОНОЗОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ТА ПСИХОФ1ЗЮЛОГ1ЧНИЙ СТАН ДОШК1ЛЬНЯТ ПРОМИСЛОВОГО М1СТА
В.1. Главацька, О. В. Антонова
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра загально'1 гтени
(зав. - д.мед.н., проф.Е.М.Бшецька)
Ключовi слова: пектинопрофшак-тика, dimu, 6ioMommopu^oei, бiохiмiчнi, психофiзюлогiчнi критерп ефективностi Key words: pectinoprophylaxis, children, biomonitoring, biochemical, psychophy siolgic criteria of efficacy
Резюме. Результаты комплексного гигиенического исследования позволяют утверждать, что, несмотря на низкие концентрации свинца в объектах среды крупного промышленного центра - г.Днепропетровска, в организме детей этот металл определяется в повышенных количествах. С целью определения эффективности адаптационно-реабилитационных методов и профилактики экологозависимой патологии проведено исследование применения в течение 28 дней трехкомпо-нентного пектинового препарата (драже пектиновое, «Сумма технологий», г.Киев) у 272 детей 4-6 лет. Оценены биомониторинговые, биохи-
