CC BY
191
УДК: 619:614.9:619616-084
Демчук М.В., Козенко О.В., Двилюк 1.В., Вороняк В.В. ©
СУЧАСНА ПРОФ1ЛАКТИЧНА ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА I М1СЦЕ КУРСУ ЗВП У ШДГОТОВЩ ФАХШЦШ ДЛЯ ГАЛУЗ1 ТВАРИННИЦТВА
Наведено анал1з перспективног профыактичног спрямованост1 ветеринарног медицини взагал11 загальног ветеринарног профыактики зокрема.
Ключовi слова: загальна ветеринарна профшактика, ¡нтенсивне тваринництво, безпечна продукцгя.
Сьогодшшнш перюд розвитку ппени тварин слщ пов'язувати з черговою можливютю подальшо! штенсифжаци виробництва, що веде до широкого використання промислових технологш (в тому числi в аграрному секторi економiки Украши). Проте штенсивш технологи в наших умовах ще не е безвiдходними i !х впровадження веде до посилення негативного впливу на навколишне середовище. Тому в мюцях дiяльностi таких пщприемств безпрецедентно швидко як рослинний так i тваринний свiт, в тому чи^ люди, зазнають постiйного i все наростаючого негативного впливу факторiв так званого антропогенного походження. Вивченням впливу комплексу факторiв довкiлля на функщональний стан i захиснi та репродуктивш можливостi органiзму завжди займалася i займаеться ветеринарна гiгiена, розробляючи для охорони здоров'я тварин (а одночасно i людини) нормативнi, гранично допустимi величини, як для окремих так i для комплексу факторiв. При потребi впроваджуеться постiйне стеження за динамшою змiн всiх (або окремих) параметрiв як мiкро- так i макроклiмату пiдприемства, ферми, примщення, або й певно! локально! територи чи цiлого окремого регiону. Це сьогодш називають гiгiенiчним, а для великих територш екологiчним монiторингом.
В кожному конкретному випадку одержанi ппешстами данi (нормативи) стають науковим обгрунтуванням для практичних санiтарно-гiгiенiчних (ветеринарно-профiлактичних) заходiв, розроблених i впроваджених в технолопчний процес у господарствах-виробниках продуктiв харчування. Лише такий пiдхiд в сташ гарантувати споживачевi безпеку i яюсть вироблено! (на конкретному пiдприемствi) продукцп.
На жаль про необхiднiсть повсюдного дотримання такого профiлактичного пiдходу сьогодш ще мало знають не лише споживачi (консументи), але й не завжди його дотримуються виробники. Можливо причина в тому, що мало про це шформують !х спецiалiсти. Частково виннi тут i и програми, за якими !х готують унiверситети.
Дисциплiни, якi складають основу загально! ветеринарно! профiлактики (ЗВП) як i в медицинi гуманнiй вщносять такi науки як ветеринарна ппена i санiтарiя. Тому для початку нам прийшлось вивчити динамiку змш у !х назвi
© Демчук М.В., Козенко О.В., Двилюк 1.В., Вороняк В.В., 2008
430
викликаних часом. Хронологш змш, яю вщбивають назву ветеринарно! гiгieни наводимо нижче.
Розвиваючись цившзаци надто посилили негативний антропогенний тиск на середовище, що покликало до розвитку екологи в тому чи^ ветеринарно!. А переведення тваринництва на промисловi технологи поставило перед суспшьством потребу задуматись над тим, як еколопчш змiни викликанi промисловими технолопями вiдбиваються постiйно на органiзмi тварин. Адже тепер люди заставили тварин жити великими „стадами-конгламератами" в штучних умовах, а не в природних, еколопчно давно встановлених для них як макро- так i мшро^матичних умовах. Для розшифрування цього кола питань прийшлося звернутись до етологи i переглянути та внести корективи в етичш, бiоетичнi погляди (переконання) як лiкарiв ветеринарно! медицини, так i бiотехнологiв i, особливо, експерив, продукцi! (харчування), щоб засвiдчити ппешчну характеристику щодо безпечностi (та якють) виробленого та переробленого продукту для людини. Виходячи з нормативних вимог в технологи виробництва i переробки надежно дотримано вимог ппени та саштари. Саме це привело в юнщ минулого столiття до переорieнтацi! ринку, де диктувати почав споживач, що поставило в менеджмент (а значить у виробництв^ на перше мшце збут продукцi!.
Схема 2
ОБОВ'ЯЗКОВ1 УМОВИ ВЕДЕННЯ 1НТЕНСИВНОГО ТВАРИННИЦТВА
1. Постшне вивчення потреб, кон'юнктури i шляив збуту продукцi!. Прогностичний економiчний анадiз.
2. Створення стада з високим генетичним потенщалом. Постшна селекцiйна робота з ним.
3. Виробництво (заготiвля) вiдповiдно! кiлькостi кормiв в т.ч. комбiкормiв вiдомо! необхщно! якостi i складу. Рацiони.
4. Водопостачання якiсть води i напування.
5. Вибiр i вiдпрацювання оптимальних варiантiв технологiй, систем утримання, вирощування i експлуатацi! стада, технологi! виробництва, переробки i реадiзацi! продукцi!.
6. Аналiз технологiй i проектiв, дотримання в них зоогiгieнiчних норм, ветеринарно-саштарних правил профiлактики захворювань. Ветеринарно-санiтарна експертиза (контроль) якост продукцi!.
7. Еколопчна експертиза проектiв i контроль дiяльностi пiдприeмства.
8. Пiдготовка працiвникiв, рiвень !х квадiфiкацi!.
9. Рiвень дотримання законодавчих акив.
Сьогоднi всi етапи виробництва, переробки, транспортування та збер^ання продукцi! в розвинених кра!нах прийшлось обумовити строгими вимогами. Для цього розроблеш Законодавчi акти ISO, GOT НАССР, ВНТП ДОСТУ. Це послужило основою потреби звернутись до сьогодшшшх i завтрашнiх спецiадiстiв - лiкарiв ветеринарно! медицини i, особливо,
431
викладачiв ветеринарно! ппени i саштари з прохання !х вивчення i впровадження.
Цю ж профшактичну суть гiгieни тварин, як науки, що становить основу загально! ветеринарно! профшактики (ЗВП) можна прослщкувати, аналiзуючи хронологiю використання термiнiв, якими користувалися рiзнi автори для П визначення в останнi (XIX, XX i ХХ1) сторiччя.
Разом i3 лiкарями ветеринарно! медицини та спещалютами !м вдалося виробити ряд законодавчих акив. В дiючих програмах тдготовки i перепiдготовки (як лiкарiв ветеринарно! медицини так i бiотехнологiв), основною i вже довгi роки единою залишаеться гiгieна тварин, початкова назва яко! - зоогiгiена або ветеринарна ппена. Як це видно iз схеми 1 вiдноситься ще до друго! половини 19 столiття. Хоча в спещальнш лiтературi кра!н Свропи в тому числi у нас вона в ХХ столки вона зазнавала змiн (див. перелiк). Причиною !х була потреба пiдкреслити захист середовища вiд забруднень (тут вперше видiляеться ветеринарна екологiя).
Схема 1
ТЕРМ1НИ, ЯКИМИ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗООГ1Г1СНУ
Zoohigienica (Зоог1г1ена)
1) Кiнець XVII - початок XVIII 1.П.Попов, Н.П.Червiнський, М.Ф. 1ванов.
2) Друга половина XIX ст. - поч.. XX ст. - М. Клiммер, С. Крулжовський, А.К.Скороходько (з 1920 по 1959 роки).
Ветеринарна ННена
3) А.А. Поляков Ветеринарная санитария 1937р. Ппена тварин
4) Починаючи з друго! половини XX ст.. В.А. Алжаев, ГФ. Xрабустовський, Н.М. Комаров, А. К. Данилова
5) Гигиена сельскохозяйственных животных (Онегов А.П., 1958).
6) Гигиена и ветеринарная санитария в промышленном животноводстве, Г.К. Волков, 1982.
Animal Hygiene
Animal Husbandry (health) - Утримання (здоров'я) тварин
Animal Behavior - Етолопя тварин Е. Карпентнер (1976), Xюз, Данкан, Декшз
(1983)
Environment ( довкшля)
В 1971 р. В Будапешт вщбувся I конгрес Мiжнародного зооппешчного товариства УААН, оргашзатори F. Kovacs, J. Kalich, I. Rosacha i iн. Environmental protection - Захист довюлля
Animal Welfare - Добробут тварин (D. Broom, A. F. Webster (1986). Animal protection - Захист тварин
Animal Higiene health, Welfare and Biosecurity - безпека (гарантя) - T. Blaha, 2005.
Higiena i dobrostan zwierzat gospodarskich R. Kotacz, Z. Dobraznski, (2006). Farm Animal Welfare Concil - громадсью органiзацi! з охорони тварин
432
У працю по охорош тварин включились громадсью оргашзацп.
Рада з добробуту тварин Рада з охорони „продуктивних" (фермерських) тварин
В зв'язку з ютотним попршенням гiгiенiчного стану довкiлля, причиною якого часто е науково необгрунтоване, повсюдне впровадження промислових технологiй, виникла гостра потреба постшного контролю за безпечшстю вироблено!, в таких умовах, продукци i в першу чергу продукив харчування. Дякуючи розвитку таких наук як еколопя, етологiя i добробут тварин, альтернативою промисловим, поступово стають штенсивш штегроваш технологи виробництва, в тому чи^ еколопчно! продукци - тваринництва. Вони, як правило, грунтуються на вiдмовi виробника користуватись синтетичними добривами i додатками до кормiв та рiзного роду гербi-, шсекто-фунгi-, ратендо-цидами та iншими - цидами в синтетичних препаратах, яю знищують природнi бiоценози в грунтах, водi i навiть повiтрi. Накопичуючись, в певних кiлькостях, цi речовини забруднюють i роблять отруйними рослини, корми та питтеву воду, навт вдихуване тваринами повiтря. I, звичайно, як наслщок нагромаджуються в продуктах харчування, одержаних вщ тварин.
Тому споживач^ турбуючись про свое здоров'я, сьогодш вимагають гаранти на безпеку харчових продуктiв. Певну ступiнь тако! гаранти можуть дати так зваш екологiчнi технологи землеробства, в тому чи^ виробництва кормiв i контроль за яюстю кормових добавок. Виходом iз положення може бути лише науково обгрунтована (в тому чи^ за гiгiенiчними вимогами) технологiя виробництва, дотримання яко! постiйно контролюеться вщповщною iнспекцiею.
Здоровий продукт може бути одержаний лише в умовах здорового середовища. _
ЗДОРОВ'Я
—> рослин —> тварини —> продукту —> споживача
Коли не стане здорового природного середовища не буде здорових рослин i корму, тварин i !х продукцil, звiдки вiзьметься здоров'я людини. Приклад „нерозумного" поводження з технологiею виробництва продукцп рослинництва - технологil сучасного надштенсивного парникового господарства. Ми на порозi такого стану i в тваринництва
Небезпечну продукцiю краще не виробляти, це шкiдливо i економiчно не вигiдно i забороняеться правовими актами.
Враховуючи особливостi розвитку в Укра1ш аграрного сектора економiки взагалi i тваринництва зокрема за останш два десятилiття, нами вiд 2001 року розпочато роботу над теоретичним обгрунтуванням i дидактичною реалiзацiею на факультет ветеринарно! медицини курсу загально! ветеринарно!
433
профшактики (ЗВП). Праця колективу кафедри в цьому напрямку дозволила: обгрунтувати потребу перенесення акценту у перспективному розширенш профшактично! спрямованост ветеринарно! медицини взагалi i в зв'язку з впровадженням iнтенсивних технологш виробництва в тваринництвi зокрема.
кл1И1чна
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА
проф1лактична
Викладене вище спричинилося до того, що в програми пiдготовки лiкарiв ветеринарно! медицини, бютехнолопв в кра!нах СС, США, Канади поступово, починаючи з 60-70 роюв минулого столiття, були включеш такi дисциплiни, як екологiя, бюетика, етологiя i добробут тварин поряд з ветеринарною гiгieною та санiтарiею, профiлактичною токсикологieю i ветеринарною санiтарiею як правово-вiдповiдаючою, за випуск споживачам безпечного продукту.
У ЛНУВМ та БТ iменi С.З.Гжицького iз дисциплiн курсу ЗВП мають розробленi навчальнi плани, програми з основних дисциплш, якi висв^люють питання курсу ЗВП.
Еколог1я Етолог1я Добробут Плена тварин Ветеринарна саштар1я Проф1лактична
(Макро- (Прикладна (Зоопсихологiя) (основа ЗВП) (Прикладна сторона токсикололя гтена фiзiологiя ппени)
Етика ) i бiохiмiя
органiзму тварин)
В основ! визр1вших змш лежать змши потреб ринку - вимоги конкурент до безпеки продукту, що почали стр1мко зростати тсля 1945 р. I це реал1зуеться в кра!нах СС, США i ш. Виб1р i розробка штенсивних, в тому числ1 промислових технологш, мае проходити з позицш основних вимог, науковою основою яких е даш одержат складаючими ЗВП дисциплшами саме такими як: еколопя, етолопя, добробут, ветеринарна ппена i сан1тар1я.
1дея попередження захворювань з давнiх давен закладена в суть медицини i постшно проповiдувалась кращими !! представниками. Вже давно медицинi було вщомо, що:
- без !ж1 людина може жити до 50 дшв;
- без води людина може ви жити до 5 дшв;
- без пов^ря людина може жити до 5 хвилин.
Не викликала заперечень i парадигма: "Попередити захворювання легше шж лiкувати хворого".
Шзшше авторитетами медицини були сформульоваш шш1 вщом1 висловлювання:
<—
—>
434
„Я працював все життя ветеринарним лжарем i школи не поривав з зооппеною. Кожний ветеринарний лшар в першу чергу гшешст" К.I.Скрябiн (1939).
„Легше попереджувати вiд захворювань, а нiж ïx лiкувати. I в цьому полягае перший обов'язок лжаря" М. Я. Мудров.
„Тшьки пiзнавши всi причини хвороб сьогодшшня медицина перетворюеться в медицину майбутнього, значить в ппену в повному розумшш слова" I. П. Павлов.
„Майбутне належить медициш попереджуючiй" М. I. Пiрогов (1850).
„Медицина обер^ае людину, а ветеринарiя зберiгае людство" С.е.Свсенко (1884).
Тому не дивно, що протягом бшьшост головних еташв розвитку цивiлiзацiй, а медицини гуманноï i ветеринарноï особливо в XX i XXI ст. можна бачити цю профшактичну спрямовашсть ветеринарiï.
Як видно з перел^ вимог бiльшiсть питань пiдлягае зооппешчному i ветеринарному, а значить i еколопчному регламентуванню основних параметрiв технологи виробництва. Тому починаючи ïx впровадження господар i технолог повиннi, виходячи з сучасних даних таких наук як етолопя та добробут тварин вибрати потрiбний 1'м варiант технологи (схема 3), i виходячи з нього в проектах передбачити, а при будiвництвi опрацювати вiдповiдну систему, споаб та метод утримання тварин (схема 4). Без дотримання таких передумов ш проектанти нi будiвельники не в станi приступати до реального проектування i будiвництва. Пршими е результати коли попередньо збудують, а пiсля того пристосовують до будiвлi невiдповiдний для себе i тварин варiант теxнологiï i системи утримання тварин.
Схема 3
Схема класифшаци технологш виробництва i систем утримання тварин
На сьогодш нашстотшшою вимогою до теxнологiй виробництва продукци тваринництва стала ïï безпечнiсть.
Щоб цього досягти в крашах з розвинутим тваринництвом дотримуються таких гшешчних постулатiв (парадигм):
- високопродуктивною може бути лише здорова тварина;
435
- здоровий продукт може одержати лише вщ здорово! тварини; Здорова тварина помпно вiдрiзняeться вщ хворо!:
- характером свое! поведшки нормальним розвитком оргашзму без ютотних вщхилень вiд фiзiологiчноï норми згщно з параметрами характерними для виду, породи, в^ i статц
- лише такий органiзм володiе здатнiстю (адаптуватися), врiвноважувати себе з даним середовищем, протистояти йому.
Здоровим стадом називають таке стадо, продуктившсть тварин якого вiдповiдае ïx генетичному потенцiалу (I. Kalich, 1972).
Однак найбшьш поширеними причинами зниження рентабельност тваринницьких ферм в кiнцi другоï половини XX столiття в Украш було, а в багатьох господарствах i залишаеться сьогоднi, iстотне недотримання господарниками теxнологiчниx i вписаних в них вимог ветеринарноï превенцiï. А такий "Status guo" для консумента означае, що даний виробник не в сташ гарантувати безпечнiсть i високу якiсть, поступаючого на ринок продукту. Звщси виникае необxiднiсть дотримання обов'язкових умов ведення iнтенсивного тваринництва, основою яких е постiйне збереження здоров'я стада тварин.
Згщно з сформульованим давно на належному рiвнi енциклопедичним визначенням: профiлактика у ветеринарiï - система заxодiв спрямована на те, щоб запобiгти виникненню i поширенню хвороб тварин. Вона включае:
- Загальш заходи (створення нормальних умов утримання тварин. забезпечення ïx повнощнною годiвлею i доброякiсною водою, проведення комплексу ветеринарно-санiтарниx заxодiв, метою яких е не допускати занесення в господарство шфекцш, знищити в навколишньому середовищi збудникiв хвороб).
- Спещальш, тобто заходи проти певних хвороб (застосування вакцин, сироваток, xiмiчниx препараив, профiлактична обробка тварин проти паразитарних хвороб).
- Виходячи iз поставлених перед сьогоднiшньою ветеринарною медициною обов'язюв, як напрямний акцент так i практика, роботи повинш бути переглянут i направленi на розвиток загальноï ветеринарноï профiлактики так як це зроблено в крашах GC.
Схема 4
ДИСЦИПШНИ, ЯК1 ВИСВ1ТЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОÏ ВЕТЕРИНАРНОÏ ПРОФ1ЛАКТИКИ
1. Еколопя
2. Бюетика
3. Етолопя i добробут тварин
4. Гтена тварин
5. Ветеринарна санiтарiя
6. Профшактична токсиколопя
7. Ветеринарно-саштарна i радюлопчна експертиза, стандартизацiя
436
продукци (треба починати з дотримання наших пормативно-законодавчих акпв: ВНТП, СН1П, ДСТУ, звiряючи !х з вiдповiдними актами GC, ISO, TGI-200 GMP, i впроваджувати НАССР)
8. Клiнiчна гiгieна
9. Дieте тика
10. Резюме
Викладене вимагае постшно! кроттко! працi сьогодшшшх i прийдешнiх спецiалiстiв i виробниюв. Очевидно вона мае бути не менш активною i результативною. В основi тако! працi пропонуемо покласти план ЗВП. _План загально'1 ветеринарно'1 профилактики (ЗВП)_
1-ий етап Ветеринарна превенцiя
2-ий етап Постшно дiюча профiлактика
3-iй етап Превентивна тератя
- Вивчення потреб ринку, складання бiзнес-плану.
- Екологiчна експертиза полiв, пасовищ, територiï ферми, джерел води, виробництва.
- Вибiр теxнологiï i системи способу утримання.
- Вибiр проекту i прив'язка будiвель
- Вибiр породи, розробка плану селекци стада.
- Теxнологiï виробництва i постачання кормiв.
- Обладнання, машини, меxанiзми, експертиза технологи виробництва.
-Вщповщшсть зробле-ного вимогам технологи.
- Вивчення вах етатв теxнологiï виробництва:
а) будiвлi i обладнання;
б) машини i мехашзми;
в) корми i годiвля;
г)вигули, моцiон, пасо-вища;
д) пiдлоги, каналiзацiя, гноеве господарство;
е)мiкроклiмат, температура, вологiсть, рух пов^ря, мiкроорганiзми, пил, токсичнi гази;
е) дошня (зали, меxанiзми, дотримання вимог ппени i санiтарiï);
ж) роди, вирощування молодняка;
з) репродукщя стада; i)зоогiгiенiчна i ветери-нарно-санiтарна диспансеризацiя пiдприемства i лщензш-на оцiнка.
- Впровадження НАССР.
- Рiвень пiдготовки i оцшка роботи кадрiв.
- Господарськi, зоотех-нiчнi (бонiтування), економiчнi, клiнiко-фiзiологiчнi методи оцiнки виробництва.
- Клшчна оцiнка здоров'я стада, репро-дуктивних можливостей тварин стада.
- Рiвень природноï резистентностi, стану iмунологiчного захисту. -Терапевтична диспан-серизацiя, вивчення функцiонального стану i обмiну речовин в органiзмi.
- Клшчш, лабораторнi, гематологiчнi методи дослщження.
- Розробка плану превентивноï терап^\
437
Для контролю i ощнки ефективност його впровадження запропоновано ряд складшших i простих методик. Нами запропонована 10-бальна система, яка спираеться на чинники гiгieни, добробуту тварин i ветеринарно! санiтарi!, виявилась найбiльш зручною.
Л1тература
1. Антомонов М.Ю. Методика формирования комплексных показателей в еколого-гигиенических исследованиях//Гигиена и санитария.-1993.-№7.-с.20-23.
2. Брук Ф. Добробут сшьськогосподарських тварин при iнтенсивних безприв'язних i органiчних /екологiчно чистих/ системах утримання. Наук.вкник ЛДАВМ iм. С.З.Гжицького.-Д.-2002.-т.4/2/ч.5.-с.92.100.
3. Вербицький П.1. 10-рiчний шлях удосконалення ветеринарно! медицини Украiни//Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2001. - №8.- С.4-5.
4. Волков Г.К. Зоогигиенические нормативи для животноводческих обьектов. Справочник.-М.: Агропромиздат,1986.-304с.
5. Волков Г.К., Данилова А.Н. Ветеринарно-гигиенические обеспечение крестьянских ферм. Матер. научно-практ. конф., посвящ. 90 лет. висш. ветерин. образов. в России.1ч.С.-й.-1998. - с.55-56.
6. Гончарук 6.Г., Кундiев Ю.1., Бардов В.Г. та ш. Загальна гiгiена. Пропедевтика гшени /За ред.б.Г.Гончарука/.- К.: Вища школа.1995.-с.465-479.
7. Даценко I.I., Габович О.Д. Профшактична медицина. Загальна гшена з основами екологii.- К.: Здоров'я. -1999.- с.694.
8. Демчук М.В. Сучасш вимоги до перспективних технологш виробництва продукцi! скотарства. Наук.вiсник ЛДАВМ iм. С.З.Гжицького. - Львiв. -2002.-4/2/ч.5.-с.112-120.
9. Демчук М.В., Андрусишин й.В., Гаврилець 6.С. i ш. Гiгiена тварин. Практикум/за ред. Демчука М.В.///К.-Сiльгоспосвiта.-1994.-с.67-84.
10. Демчук М.В., Кравщв Р.Й. Роль лiкаря ветеринарно! медицини в реалiзацil нормативно-правових актiв, гшешчних норм, ветеринарно-санiтарних вимог i правил щодо виробництва продукцi! тваринництва.-ВМУ.-№3.-2003.-с.44.
11. Демчук М.В., Польовий Д.В. Новi пiдходи до бально! оцiнки мiкрокдiмату у тваринницьких будiвлях. 36.наук.праць Вiнницького державного аграрного ушверситету. Сучаснi проблеми екологi! та гшени продукцп тваринництва. Вiнниця.- 2000,вер.8, т.2.-е.100-102.12.
12. Диспансеризацiя великоi рогато! худоби. Методичнi рекомендацi!. /Левченко В.1., Кондрахш 1.П., Харута Г.Г. та ш./-Ки!в,1990.-60с.
13. Ковач Ф. Основние ветеринарно-санитарние и зоогигиенические правила профилактики инфекций на комплексах. В кн.: Ветеринарно-санитарние и зоогигиенические проблемиАпромишленного животно-водства./Под ред.Г.К.Волкова, В.С.Ярних/.-М.: Колос.-1979.с.187-199
438
14. Козенко О.В. Сукупний вплив несприятливих чинниюв навколишнього середовища на показники екстер'еру корiв //Наук.вюник ЛДАВМ iм.С.ЗГжицького,Т.4/№^2/,ч.L- Львiв,2002.- С.191-195.
15. Кравцiв Р.Й., Демчук М.В. Перспективнiсть дисциплiн, якi забезпечують профшактичну спрямованiсть сучасно! ветеринарно! медицини.ВМУ,2004. №2,с.28-29
16. Кравцiв Р.Й., Демчук М.В., Драчук А.О. Бiоетичнi аспекти тдготовки лiкаря ветеринарно! медицини. Тези доп^жн.наук.-практ.конференцi!:формування особистостi студентiв, як майбутшх фахiвцiв лiкарсько! справи, працiвникiв охорони здоров'я та шших соцiально орiентованих установ у контекстi бiоетики. 6-7 березня 2003р., м.Львiв.- 98с.
17. Мазуркевич А. Пщготовка фахiвцiв ветеринарно! медицини: досягнення та проблеми,-Ветеринарна медицина Укра!ни.-2001.- с.14.
18. Марков Ю.М. Методические рекомендации по зоогигиеническому нормированию, интегральной оценке и расчетам технологических режимов обеспечения микроклимата производственних зданий в промишленном животноводстве. Харкiв.- 1983. -40с.
19. Медведский В.А., Соколов Г.А., Трофимов А.Ф. и др. Гигиена животних. Под ред. В.А.Медведского, Г.А.Соколова.- М.:Адукация i вихованне,2003.-608с.
20. Плященко С.И. Система санитарно-гигиенических мероприятий на молочних комплексах и фермах. - Мн.: Наука и техника,1987.-61с.
21. Плященко С.И., Сидоров В.Т. Стрессы у сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромизадат. - 1987, - 192 с.
22. Kolacz R., Dobrzanski Z. Higiena i dobrostan zwierz^t gospodarskich. WAR: Wroclaw. - 2006. - 464 s.
Summary
Demchuk M., Kozenko O., Dvylyuk I., Voronyak V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after
S.Z.Ggyckyj
MODERN PROPHYLACTIC VETERINARY MEDICINE AND PLACE OF COURSE OF GVP IN PREPARATION OF SPECIALISTS FOR INDUSTRY
OF STOCK-RAISING
The analysis of perspective prophylactic orientation of veterinary medicine is resulted in general and general veterinary prophylaxis in particular.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
439
