CC BY
38
УДК 619.614.9.001.7
Гунчак В.М., Демчук М.В., Козенко О.В., Двилюк 1.В., Козш Б.1., Книщук П.В. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
Iм. С.З.Гжицького
ПРОФ1ЛАКТИЧНА ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА I П1ДГОТОВКА СПЕЦ1АЛ1СТ1В ТВАРИННИЦТВА
Зроблено спробу анал1зу стану тдготоеки та перетдготоеки лЫар1е еетеринарног медицини г технолог1е еиробництеа продукцгг теаринництеа з проблемних питань загальног еетеринарног профыактики ( ЗВП ). Викладено осноенг положення роздглге , що еходять е програму г наечальний план курсу ЗВП. З 2006 року курс ЗВП еключений е утеерситетську прграму тдготоеки спец1ал1ст1е, маг1стр1е г слухач1е 1ПО.
Ключовi слова: профыактична еетеринарна медицина,загальна етеринарна профшактика, тдготоека г перетдготоека спец1ал1ст1е теаринництеа.
Вступ. Невщкладна потреба у вивченш комплексу профшактичних заходiв винила ще в дргш половиш XX ст. При розробщ i впровадженш промислових технологш виробництва продукпв тваринництва. Саме вони привели до ютотних зрушень не лише у нарощуванш темтв i масштабiв виробництва, але й прискорення попршення екологiчного стану навколишнього середовища, в т.ч. як на територи навкруг пiдприeмства, так i в самих виробничих будiвлях, де утримують i вирощуть тварин.[1.4.5]
Користувачi помислових технологiй часто не лише не враховують, але й нерщко нехтують природними етологiчними потребами та добробутом тварин, встановленими ппешчно-науковими нормативами при !х утриманнi i вирощуванш. Саме вiдступи вiд гiгieнiчних норм, недотримання добробутних i ветеринарно-санiтарних вимог викликають комплесний постiйний стресогенний вплив змшених тут чинникiв середовища на оргашзм всього стада тварин. Вщ сили i тривалостi ди комплексу стресових факторiв (що е характерним для надштенсивних технологiй) залежить можливкть, або неможливисть пiдтримання на надежному функщональному рiвнi роботи всiх основних систем i органiв органiзму. Часто ствпадання стресогенно впливаючих чинникiв i незбалансованостi живлення стае початком розвитку патолопчних процесiв. А вiд хворих тварин не можна одержати, як передбачувано! кшькоси, так i безпечо! продукци. [ 9].
Крiм того стае невщкладною потреба лiкування i передчасно! вибраковки, часто значно! частини, як правило, найбшьш продуктивного поголiв'я. А це пов'язано з великими затратами i ризиками iстотного зниження рентабельносп пiдприемства. Звiдси необхiднiсть розробки для наших штенсивно працюючих тдприемств (iндивiдуального) науково обгрунтованого плану загально! ветеринарно! профiлактики. Вимоги ЗВП мають бути вписанi у технологiчний
© Гунчак В.М., Демчук М.В., Козенко О.В., Двилюк 1.В., Козш Б.1., Книщук П.В., 2011
273
процес виробництва, що у закшченому варiантi дютае назву ветеринарно1 технологий 2.7.].
Складений i апробований нами план ЗВП передбачае три етапи його впровадження i реалiзацil в конкретних умовах господарства. (Див. Схему плану ЗВП). Його ефетивна дiя передбачае можливкть регулярного проведения мошторингу з метою визначення i аналiзу, як всього комплексу чинниюв середовища, в якому утримуються тварини, так i встановлуння найбшьш стресогенно дiючих фактоiв та усунення такого впливу.Такий профшактичний пiдхiд дозволяе тдтримувати адаптацiйну здатнiсть тварин стада, а це значить i стан !х здоров'я протягом всього технолопчного циклу. Допомагае в монiторингу оцшки впливу чинникiв середовища розроблена i апробована нами методика [7] електрона таблиця для обчислення коефiцiента зниження продуктивност (Кзп) тварин стада. 1х можна викорисиоувати при аналiзi результат ппешчно1 паспортизаци та диспансеризаци тварин стада при розрахунках вартост збитюв нанесених пiдприемству недотриманням вимог плану ЗВП.[8].
Загальна ветеринарна профiлактика викликана потребою постiйного збереження здоров'я тварин для одержання вщ них безпечно! продукци. В епоху штенсифжаци виробництва профшактична медицина взагалi, а ветеринарна зокрема, зобов'язаш розробляти чiткi ппенчш норми, добробутнi вимоги i саштарш правила. Збереження здоров'я людини i тварини вимагае постiйного дотримання еколопчних i гiгiенiчних вимог до середовища i всiх ланок технологи виробництва.[4.6].
На перерахованi ланки мають бути нацшеш профiлактичнi заходи i забезпечений !х монiторинг. В тваринництвi питання ускладнюються потребою використання сучасних надштенсивних технологiй, якi вважаються такими, що дають можливiсть виробляти максимум продукци i цим обгрунтовують И економiчну вигiднiсть. Адже якщо не буде економiчноl обгрунтованостi нiщо виробником сприйняте не буде. Згщно з таким принципом працюють виробники розвинутих кра1н £С i Америки в останш десятилiття.[ 7 ].
Проте надштенсивш (промисловi) технологи виробництва продукци тваринництва е ютотними забруднювачами зовнiшнього середовища, в зв'язку з використанням в штенсивних агротехнолопях надлишкiв хiмiчних мшеральних добрив i герби-, фунгi- та iнсектицидiв, а це призводить до знищення природних бiологiчних процесiв в грунтах i одержаних кормах. А саме, вщ води залежить не лише кшьккть, але i якють вироблено1 продукци рослинництва, в тому чи^ кормiв для тварин [11.12]. Даний кругооб^ речовин в природi лежить в основi безвiдхiдних еколопчних технологш виробництва як продукци рослинництва, так i скотарства, за якими майбутне. Сучасш знання з цих питань спещалкти мають одержати в кура ветеринарно1 екологи i бюетики [13].
Схема 1.
ЗДОРОВ'Я
середовища_.. рослини _. тварин_.. продукту _. споживача
Не можна недооцшювати того, що змшився сьогодш св^овий та i наш ринок. Вш з ринку виробника перетворився на ринок консумента (споживача), який i диктуе умови виробнику, щодо безпеки, якост продуктiв [15]. Ti господарi i виробники, що вийшли на широкий ринок вже зрозумши, що неякюний продукт краще не виробляти. Яю ж моральнi i бюетичш засади мають характеризувати того лжаря ветеринарно! медицини, який пропускае до реалiзацi! продукцiю одержану вiд хворо! тварини, або шший небезпечний продукт споживачам [20].
1дея попередження захворювань з давнiх давен закладена в суть медицини i постiйно проповщувалась кращими li представниками.
З авшх часiв не викликала заперечень i парадигма: "Попередити захворювання легше шж лiкувати хворого".
Пiзнiше авторитетами медицини ( 1.П. Павлов, М.I.Пiрогов 1850, С.С.Свсеенко 1884, K.I, Скрябiн 1939),було сформулювано ряд iнших вiдомих висловоювань, якi стали парадигмами. Тому не дивно, що протягом бшьшосп головних етатв розвитку цивiлiзацiй, а звщси медицини гуманно! i ветеринарно! i, особливо, в XX i XXI ст. можна констатувати профшактичну спрямовашсть ветеринарi!.
Будучи основою загально! ветеринарно! профшактики гiгiена тварин, як наука узагальнюе данi теоретичних i клмчних дисциплiн у дiлянцi профшактики-штегруе знання про комплексний вплив чинниюв навколишнього середовища на здоров'я тварин - опрацьовуе принципи i системи профшактичних заходiв.
Цю ж профшактичну суть ппени тварин, як науки, що становить основу загально! ветеринарно! профшактики (ЗВП) можна прослщкувати, аналiзуючи хронологш використання термiнiв, якими користувалися рiзнi автори для !! визначення в останш (XIX, XX i XXI) сторiччя.
Термши, якими визначали riricHy тварин:
- Ветеринарна ппена (Krulikowski, 1896).
- Зоогiгiена ( Скороходько А.К., 1930)
- Zoohigienica
- Ппена тварин (Друга половина XIX i перша XX ст.)
- Animal Higiene
Гигиена сельскохозяйственннх животных.( Онегов А. П.,1958), (Храбустовський 1.Ф.,1874).
Гигиена и ветеринарная санитария в промышленном животноводстве. Поляков А. А.; Волков Г. К.,1982; F. Kovac, 1972; J.Rosoha, 1982. Animal Husbandry (heath) - утримання (здоров'я) тварин. Animal Behaviour (поведшка) - етологiя тварин Карпентнер Е.(1976), Хюз. Данкан, Деюнз (1983).
Environment (навколишне середовище) -довкшля.
Environment protection - захист довкшля.
Animal Welfare - добробут тварин Broom D., Webster (1986).
Animal protection - захист тварин.
Biosecurity - бюзахист (кiнець XX i початок XXI ст.).
В сучаснш гуманнш медицинi вже давно видшився сощально-профiлактичний напрямок, об'ект його вивчення - здоровi органiзми. Це дозволило здшснювати синтез лiкувально! i профiлактично! медицини та вчасно усувати
передпатолопчш (проморбщш) стани. Адже тепер так часто наступае перевантаження оргашзму в т.ч. факторами антропогенного походження, що !х значення все бшьше зростае.
Лiкарi вiдрiзняють профшактику первинну - яка передбачае запоб^ання виникненню захворювань i вторинну - яка покликана припинити розвиток або загострення хвороби. Ре^защя профшактичних заходiв як в гуманнш так i ветеринарнiй медицинi базуеться на досягненнях ппешчних дослiджень. Вважають, що здоров'я людини на 10 % залежить вщ медичного обслуговування, на 17% вщ генетичних задаткiв i на 70 % вiд умов проживання (утримання) i харчування (живлення).
С данi, що в господарствах-виробниках продукци тваринництва, яю працюють iз чiтким дотриманням технологи, на фактори зумовлеш системою утримання вщводять 8-10 %, на корми 50%. а на селекцш 40-47%.
В той же час З. Мотес (1976) пише, що на перспективу заходами селекци можна буде наростити виробництво лише на 10-15 % (бо i цього генетичного потенщалу який мають тварини часто не використовують господаре А на умови утримання i повноцшшсть живлення слщ вщнести по 40-45 %.
1нтенсифжащя виробництва продукци тваринництва завжди пов'язувалась з необхiднiстю чiткого дотримання на фермах, ^ особливо, в спецгоспах та комплексах, вимог загально! ветеринарно! профшактики. На великих за кшькктю поголiв'я пiдприемствах всi ппешчш норми i ветеринарно-санiтарнi правила, згщно з вимогами ВНТП, вносились в прийнятий у господарствi варiант технологи (С.И.Плященко, 1987). Крiм того узагальнеш i пiдтверженi зоогiгiенiчною наукою варiанти оптимальних рiшень, доводились виробникам, як у виглядi законодавчих актiв так i конкретних рекомендацiй [3]. Протягом 60-80-тих рокiв в Укра1ш було збудовано понад двiстi птахофабрик, спецгоств i комплексiв для виробництва свинини, молока i яловичини. Технологи таких пщприемств завжди передбачали чiтке дотримання ппешчних норм i ветеринарно-санiтарних вимог[14.15].
На нашу думку обов'язковими умовами ведення iнтенсивного тваринництва е:
Постшне вивчення потреб, кон'юнктури i шляхiв збуту продукци.
Прогностичнй економiчний аналiз.
Створення стада з високим генетичним потенщалом. Постiйна селекцiйна робота з ним.
Виробництво (загоивля) вiдповiдноl кiлькостi кормiв, в т.ч. комбiкормiв, вiдомоl якостi i складу. Рацюни.
Водопостачання, якiсть води i напування.
Вибiр i опрацювання оптимальних варiантiв технологiй, систем утримання, вирощування i експлуатацil стада, технологil виробництва, переробки i реалiзацil продукцil.
Аналiз технологiй i проектiв, дотримання в них зооппешчних норм, ветеринарно-санiтарних правил профшактики захворювань.
Ветеринарно-саштарна експертиза (контроль) якоси продукцil.
Екологiчна експертиза проекив i контроль дiяльностi пiдприемства.
Пщготовка працiвникiв, рiвень !х квалiфiкацil.
Стан дотримання вимог законодавчих акив.
Для того, щоб вибрати потрiбнi варiанти технологи i системи утримання тварин та вписати в них плаиовi заходи ЗВП можна використати схеми 2 i 3.
Схема 2.
Промислова (надштенсивна 1нтенсивна Екстенсивна 1нтенсивна - штегрована (з еколог1чними, традиц1йними 1 вимогами
Любий iз вибраних варiантiв технологи вимагае науково-обгрунтованого ан^зу проектно! документаци, вiдповiдностi 1й здiйснюваного будiвництва та постiйного ппешчного, добробутного i ветеринарно-санiтарного монiторингу в технологи дшчих чи реконструйованих тдприемств.
Одержання позитивних наслiдкiв застосування технолопчного монiторингу багато в чому залежить вiд надежно обрано! системи способу i методу утримання тварин.
При впровадженш в господарствi iнтенсивних технологш в тварииництвi слiд дотримуватись ряду обов'язкових вимог.
Виробники постшно працюють над вдосконаленням технологи виробництва, в тому чи^ продукци тваринництва та визначили 1х наступнi варiанти, яю наведенi в схемi 3.
Схема 3.
Системи. способи 1 методи утоимання твапин
Реадiзацiя цих вимог вимагае перегляду i систематизацil постшно дшчих ветеринарних технологш, i мають забезпечувати випробовану безперервшсть,
ефектившсть виробництва взагал^ а при сучасних правових актах щодо охорони прав споживача - випуск i доставку до реaлiзaторiв безпечно! i якiсноï продукцiï.
Умови сьогодення ставлять перед виробниками таю вимоги, що вони сьогодш змушеш (або будуть змушеш) сповiдувaти постулат: Краще не виробляти продукцiï зовам - шж виробляти небезпечну. Вищенаведеш вимоги до робництва спонукають визнати, що перспективною розвитку медицини взагал^ а тим бiльше ветеринaрноï мае бути ïï профiлaктичнa спрямовaнiсть. Це диктують ринковi вiдносини, центральною ф^урою яких е консумент.
При налагодженш постiйнодiючого монiторингу на пiдприемствaх виробництва продукци тваринництва запропоновано розроблений нами для рiзних ферм план загально!' ветеринарное' профшактики, який доцшьно опрацювати i впровадити з самого початку планування та введення тдприемства в експлуатацю прямоï дiï, зокрема, в першу чергу це:
План загальноУ ветерннарноУ профшактики (ЗВП)
1-ий етап. Ветеринарна превенця або технологiчна профилактика.
- Вивчення потреб ринку, складання бiзнес-плaну.
- Екологiчнa експертиза полiв, пасовищ, територiй ферми, джерел води, иробництва.
- Вибiр технолоiï, системи i способу утримання.
- Вибiр проекту i прив'язка будiвель.
- Вибiр породи, розробка плану селекци стада.
- Опрацювання технологiï виробництва i постачання кормiв.
- Обладнання, машини, мехaнiзми, експертиза ехнологiï виробництва.
2-ий етап. Постшнодюча профилактика.
- Вщповщшсть зробленого вимогам технологiï.
- Визначення вах етaпiв технолоiï виробництва:
а) будiвлi i обдаднання;
б) машини i мехашзми;
в) корми i годiвля;
г) вигул, моцюн, пасовища;
д) пiдлоги, кaнaлiзaцiя, гноеве господартво;
е) мжро^мат, температура, волопсть, рух повiтря, мiкрооргaнiзми, пил, токсичш гази;
е) дошня (зали, мехашзми, дотримання вимог гиени i саштари);
ж) роди, вирощування молодняку; з) репродукщя стада;
i) зоогiгiенiчнa i ветеринарно-саштарна пaспортизaцiя пiдприемствa, i лщензшна оцiнкa.
- Впровадження SMP i HACCP.
- Рiвень пiдготовки i оцшка фaховостi роботи кaдрiв.
3-ш етап. Превентвна терапш.
- Господарсью, зоотехнiчнi (бонiтувaння), економiчнi, клмко-фiзiологiчнi методи оцiнки i виробництва.
- Клiчнa очiнкa здоров'я стада, репродуктивних можливостей тварин
стада, рiвня природно! резистентности стану iмунного захисту.
- Терапевтична диспансеризащя, вивчення функцюнального стану i обмiну речовин в оргашзм^
- Клiнiчнi, лабораторнi, гематологiчнi методи дослщження. Анадiз результатiв.
- Розробка плану превентивно! терапи.
Отже, планом ЗВП передбачена певна етапшсть реалiзацi! профiлактичних заходiв у ветеринарнiй технологи: ветеринарна превенщя, постiйно дiюча (або власне) профшактика та превентивна тератя.
Функцiонадьною основою систем догляду i контролю за безпечнiстю продуктiв, яка впроваджуеться в практику, вважають системи GMP, GHP, i НАССР. Вони поширеш на всi стани виробничого ланцюга, включно з виробництвом т.зв. первинного продукту на рiвнi господарства. Проте цю ланку не слщ розглядати iзольовано. Вона входить в систему GMP, що переходить у НАССР з !! анадiзом зон ризику i точок контролю[20].
Виробникам безпечно! продукцi! слiд пам'ятати, що здоров'я тварин, експлуатованих в умовах промислових технологи мае пряме вщношення до здоров'я людей. Тому сучасш системи контролю безпеки продукив тваринного походження повинш входити в кожну ланку технолопчного ланцюга виробництва з обов'язковим дотриманням здоров'я тварин з точки зору !х добробуту. Реальну допомогу впровадження вимог GMP i НАССР може дати поетапне впровадження плану ЗВП (ветеринарно!, превенцi!, постшно дшчо! профiлаетики i превентивно! терапи). В ньому мае бути передбачений i контроль якост виробленого продукту.
Обов'язковкть дотримання даного пiдходу у виробництвi в кра!нах СС привела до впровадження штенсивних i штегрованих технологiй замiсть промислових. Впровадження в цикл навчальних дисциплiн для тдготовки лiкарiв ветеринарно! медицини курсу Добробуту тварин поруч з ветеринарною еколопею, етолопею, гiгiеною i ветеринарною санiтарiею е комплексним i всеохоплюючим, тому що в ньому придшено увагу наущ, як шляху до розумшня тварин, птицi, вироблення поваги до них i професiйно! пiдготовки. В даному кура як в базовому ресурс е все, що е в основi ново! дисциплши, визначеш поняття i належним чином оцшеш i iншi скдадовi , що стали настшьки ж важливими як курси основних кдiнiчних дисциплiн. Тому вш заслуговуе того, щоб бути введеним на вщповщних фiкультетах ФВМ i БТ. Лiкар ветеринарно! медицини (як бютехнолог, а тим бшьше добрий господар) , являючи собою приклад для шших вiдiграе важливу i безпосередню роль в пщвищенш рiвня добробуту тварин. Без цього не вдасться тдвищити рiвень ппени i санiтарi! виробництва, а значить i рiвень безпеки продукцi! тваринництва [18].
Вони включають рiзнi питання профшактики, якi необхiдно виконувати взаемопов'язано, по мiрi виникнення, якi i передбаченi технологiею виробництва. Найкраще, коли цей план розробляеться з початком оргашзаци виробництва, планування будiвництва i експлуатацi! конкретного пiдприемства (ферми) або його реконструкци.
У випадках потреби, пропонуеться на дшчому n^np^MCTBi впровадження плану ЗВП зворотно! ди. Тобто тод^ коли початково треба виясняти причини виникнення i розвитку захворюваност тварин в стадi i вщпощно до вимог плану ЗВП слщ проводити диспансеризацiю [8.23].
При встановленш потреби в таких заходах доцшьно починати з зооппешчно! паспортизаци ферми, щоб вияснити дотримання тут умов утримання, годiвлi, вирощування та використання тварин. Для вияснення того, як позначились даш конкретнi умови на функцюнальних можливостях (продуктивностi, репродукци та природно! резистентностi) органiзму тварин стада проводять регулярно планову (або вимушену) диспансеризацш всього, або хоч би маточного поголiв 'я[10.13].
За результатами проведених дослщжень можливе внесення коректив або доповнень в кнуючу технологш виробництва i починати це слщ з висновюв, закладених у плаш ЗВП. Пропонований пiдхiд до реального застосування плану ЗВП викликаний потребою пщприемств виробникiв продукци тваринництва постшно пiдтримувати здоров'я тварин стада на надежному рiвнi,адже сьогоднi реалiзувати можна продукцш лише вiд здорових тварин. Тому розраховувати на постшне застосування терапевтичних заходiв в роботi сучасних пiдприемств з iнтенсивними технологiями не приходиться.
В дидактичному плаш пщготовки i перепiдготовки спецiалiстiв тваринництва профшактична ветеринарна медицина - ветеринарiя завтрашнього дня, яка вимагае розширення перелжу дисциплiн, набутого доробку яких мае враховуватись при розробщ теоретичних положень i прикладних норм вимог ЗВП[8]. Сюди вiдносять дисциплiни, якi висв^люють питання загально! ветеринарно! профшактики: Еколопя. Бюетика.
Етолопя i добробут тварин. Ппена тварин. Ветеринарна саштар1я. Профшактична токсиколопя.
Ветеринарно-саштарна i радюлопчна експертиза, стандартизация продукци (треба починати з дотримання наших нормативно-законодавчих акив: ВНТП, СН1П, ДСТУ, звiряючи !х з вiдповiдними актами GC, ISO, TGI-200 GMP, i впроваджувати НАССР). Юпшчна ririeHa. Ветеринарна д1ететика.
Саме за !х даними оцiнюють, пiдбирають i корегують iнтенсивнi технологи виробництва. Даш про методи тако! оцiнки викладеш нами в окремих виданнях, наведених в списку л^ератури.
Виходячи з вимог за ршенням Вчено! ради ЛНУВМ та БТ iм С.З.Гжицького сшвроб^никами кафедри гiгiени тварин розроблено програму, опрацьовано методичш посiбники iз 2006 року, впроваджуеться, читаеться студентам 5 курсу ФВМ - курс загально! ветеринарно! профшактики. В нього входять (на основi
ппени тварин, ветеринарно! етологи) ще таю дисциплши, як етолопя, добробут тварин i ветеринарна санiтарiя.
Зроблено спробу аналiзу стану тдготовки та перепiдготовки лiкарiв ветеринарно! медицини i технологiв виробництва продукци тваринництва з проблемних питань загально! ветеринарно! профiлактики (ЗВП). Викладено основш положення роздiлiв, що входять в програму i навчальний план курсу ЗВП. З 2006 року курс ЗВП включений в утверситетську програму тдготовки спещашспв, магiстрiв i слухачiв 1ПО.
Л1тература
1. Антомонов М.Ю. Методика формирования комплексных показателей в еколого-гигиениченических исследованиях1/Гигиена и санитария.-1993.-.№7.-с.20-23.
2. Брук Ф. Добробут сшьськогосподарських тварин при штенсивних безприв'язних i органiчних / екологiчно чистих / системах утримання. Наук. Вкнмк ЛНУВМБТ м. С.З Гжицького .-Д.-2002.-т.4/ 2/ч.5.-с.92.100.
3. Волков Г.К. Зоогигиенические нормативы для животноводческих обьектов: Справочник . - М.:Агропромиздат,1986. - 304с.
4. Гончарук Б.Г., Кундieв Ю.1., Бардов В.Г. та ш. Загальна ппена. Пропедевтика гiгieни / За ред. Б.Г.Гончарука/.- К.: Виища школа. 1995.-с.465-479.
5. Даценко I.I., Габович О.Д. Профшактична медицина. Загальна ппена з основами екологи. -К.: Здоров'я. - 1999.-с.694.
6. Демчук М.В. Сучаст вимоги до перспективних технологш виробництва продукци скотарства. Наук. Вкник ЛДАВМ iм.С.З. Гжицького. -Львiв.- 2002.- 4 2 ч.5.с.112-120.
7. Демчук М.В., Козенко О.В., Козш Б.1., Книшук П.В. До методики вивчення впливу комплексу чинниюв середовища на функцюнальний стан органiзму або й стада тварин. Наук. вкник ЛНУВМ та БТ iм. С.З.Гжицького, Т.12/№3/,ч.4.- Львiв, 2010.- с.162-170.
8. Демчк М.В., Козенео О.В., Двилюк 1.В.,Богачик О.Г., Стаенний О.В. Методичнi вказiвки з курсу " Загальна ветеринарна профилактика " роздiл " Добробут тварин " 2009.- 189
9. Демчук М.В.,Кравщв Р.Й. Роль лжаря ветеринарно! медицини в реалiзацi! нормативно-правових акив, гiгiенiчних норм, ветеринарно-санiтарних вимог i правил щодо виробництва продукци тваринництва.-ВМУ. -3.- 2003. - С.44.
10. Диспансеризащя велико! рогато! худоби. Методичт рекомендацi! ./ Левченко В.1., Кондрахiн 1.П., Харута Г.Г. та ш/ -Ки!в ,1990.-60с.
11. Ковач Ф. Основные ветеринарно-санитарные и зоогигиеничесие проблемы профылактики инфекций на комплексах. В кн.: Ветеринарно-санитарные и зоогигиенические проблеми промышленого животноводства. / Под ред. Г.К.Волкова, В.С.Ярних /.- М.: Колос - 1979.-С. 187-199.
12. Козенко О.В. Сукупний вплив несприятливих чинниюв навколишнього середовища на показники екстер'еру корiв. // Наук.вкник ЛДАВМ iм.С.З.Гжицького, Т.4/№2/, ч.1.-Львiв, 2002.-С.191-195.
13. Козш В.1. Мошторинг окремих параметрiв добробуту та !х плив на захворювашсть корiв у дiлянцi пальцiв в умовах прив'язного та безприв'язного утримання . Наук. вкник ЛНУВМ та БТ iменi С.З.Гжицького.- Т. 10, №4(39), 2008. - С. 97-102.
14.Медведський В.А., Соколов Г.А., Трофимов А.Ф.и др. Гигиена животных. Под. ред. В.А.Медведського, Г.А.Соколова. -Мн.: Адукащя i вихованя, 2003.- 608.
15.Плященко С.И. Система саштарно-гигиенических мероприятий на молочных комплексах и фермах. - Мн.: Наука и техника, 1987. - 61с.
16.Сергета С.О., Бойчук Б.Р., Лапанюк 1.В. Загальна гiгiена: навчальний посбник для практичних занять студенев 6 курсу медично факультету. Тернопшь.: Укрмедкнига, 1999. - С.33-41.
17.Сирацкий И.В. Изучение биологических особеностей приспособлености животных условиям содержания и експлуатации путем нахождения индекса адаптации.[ Текст ] И.В.Сирацкий, В.В.Меркушин, А.И.Костенко / Вiсник аграрно! науки .- 1994.№2- С.21-28.
18.Яблонський В.А., Хомин С.П., Завiрюха В.1., Демчук М.В., Стойка Р.С., Серпенко О.1., Косенко М.В., Коцюмбас 1.Я., Кусень С.Й., Ciрацький Й.З. // Бiотехнологiчнi i молекулярно-генетичнi основи вщтворення тарин.- Львiв, ,,Афша", 2009.- С. 156-164.
19.Якубчак О., Мельничук С., Звон А., НАССР- ефективна превентивна система гаранта безпеки продукив харчування. - ВМУ.-№4 .-2003.-37с.
20. Broom D M. Indicators of poor welfare, 1986. Br. Vet. J. 142. 524.536.
21.Duncan I.H. Welfare is to do with what animals feel. J. Agric. Environ. Ehics. 1996. Suppl.2, 8-14.
22. Kolacz R., Bodak E. Dobrostan zwierzat I kryterij jego oceny- Medycyna Weterynarijna 55(3). 1999.- s.147-153.
23. Kalkh J. The objectives of Animal Higiene in veterinary training with special conside ration being given to moderne Animal husbandry. Coollected Reports IV International cjngrees Animal Higiene. High Tatr as Czechoslovak. 25 september, 1982, p. 7-10.
24. Rockicki E. Wrzesien R. Perwencija weterynaryjna w apekcie higieny zwierzat, t. Problemy higieny, №1.- 2001.- s. 34- 36.
Summary
Gunchak V.M., Demchuk M.V., Kozenko O.V., Dvylyuk I.V., Kozij B.I., Knychyk P.V.
Lviv Nanional University of Veterinary Medicne and Biotechnology named after
S.Z.Ggyckyj
MODERN PROPHYLAKTIC VETERINARY MEDICINE AND PLACE OF COURSE OF GVP IN PREPARATION OF SPECIALISTS FOR INDUSTRY OF
STOCK-RAISING
The analysis ofperspective prophylactic orientation of veterinary medicine is resulted in general and general veterinary prophylaxis in particular.
