CC BY
8
м1чних речовин та сполук у сшьському госпо-дарсга, промисловост1, бущвницга, побуп вик-ликало необхщнють вивчення законом1рностей транслокаци цих речовин у бюсфер1, виявлення особливостей канцерогенного, алергенного, мутагенного та шших вид1в !х дп на оргашзм людини.
Дуже актуальною стала проблема ппешчного нормування (обгрунтування гранично допусти-мих концентрацш) вмюту р1зних домшок в атмосферному повггр1, груш!, вод1, повпр1 помеш-кань тощо.
Розвиток атомно! енергетики та створення промислових джерел юшзуючого випромшю-вання сприяли штенсивному розвитку нового роздшу ппени - рад1ацшно! ппени. Надзвичай-но! гостроти ця проблема набула тсля Чорно-бильсько! катастрофи, що сталася в 1986 рощ. Саме авария на ЧАЕС обумовила першочергову важливють наукових робгг з вивчення !! медич-них наслщюв.
Широке розповсюдження в ХХ стол1тп сер-цево-судинних, онколопчних, алерпчних { шших хвороб нешфекцшно! природи загострило необ-хвдшсть виявлення { ппешчного вивчення екзо-генних фактор1в ризику { !х впливу на здоров'я людини.
Об'ектом ппешчних дослщжень стали також таю фактори довкшля, як електромагштне випро-мшювання, змши погодно-ктматичних умов, шумов1брацшна д1я на оргашзм людини тощо.
Сучасний етап розвитку ппени, пов'язаний з переходом Укра!ни до ринково! економши, ха-рактеризуеться ростом !! значення в загальнш систем1 заход1в по збереженню 1 змщненню здоров'я населення. Основне завдання майбутшх наукових дослщжень - глибоке 1 всеб1чне вивчення характеру 1 законом1рностей комплексного впливу фактор1в навколишнього середовища та умов життя на здоров'я жител1в кра!ни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Б1блюграф1чний покажчик наукових праць 1нституту ппени та медично! екологп 1м.О.М.Ма-рзеева за 20 рошв (1981-2000 рр.) /АМНУ; 1ГМЕ. - К.: 2001. - 338 с.
2. Библиографический указатель научных трудов Киевского НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н.Марзеева за 50 лет (1931-1980) / Под ред. проф. М.Г. Шандалы. В 2-х. ч. - К.: 1981. - Ч.1. - 238 с.; Ч.2. -178 с.
3. Грибанов Э.Д. Источники изучения истории медицины и здравоохранения. - М., 1980. - 19 с.
4. Дупленко Ю.К. Методические рекомендации по наукометрической и экспертной оценке научных исследований в рамках комплексных проблем медицины. - К., 1983. - 13 с.
5. Елисеев Э.Н., Сачков Ю.В., Белов Н.В. Потоки идей и закономерности развития естествознания. - Л.: Наука, 1982. - 300 с.
6. Хайтун С.Д. Проблемы количественного анализа науки / АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники. - М.: Наука, 1989. - 279 с.
УДК 613.22:664.29-084:612.821:616-092.12-053.4(477.63)
Е.М. Бтецька, ВПЛИВ ПЕКТИНОПРОФ1ЛАКТИКИ НА
ДОНОЗОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ТА ПСИХОФ1ЗЮЛОГ1ЧНИЙ СТАН ДОШК1ЛЬНЯТ ПРОМИСЛОВОГО М1СТА
В.1. Главацька, О. В. Антонова
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра загально'1 гтени
(зав. - д.мед.н., проф.Е.М.Бшецька)
Ключовi слова: пектинопрофшак-тика, dimu, 6ioMommopu^oei, бiохiмiчнi, психофiзюлогiчнi критерп ефективностi Key words: pectinoprophylaxis, children, biomonitoring, biochemical, psychophy siolgic criteria of efficacy
Резюме. Результаты комплексного гигиенического исследования позволяют утверждать, что, несмотря на низкие концентрации свинца в объектах среды крупного промышленного центра - г.Днепропетровска, в организме детей этот металл определяется в повышенных количествах. С целью определения эффективности адаптационно-реабилитационных методов и профилактики экологозависимой патологии проведено исследование применения в течение 28 дней трехкомпо-нентного пектинового препарата (драже пектиновое, «Сумма технологий», г.Киев) у 272 детей 4-6 лет. Оценены биомониторинговые, биохи-
мические и психофизиологические критерии эффективности пектино-профилактики. Полученные результаты подтверждают, что курс пек-тинопрофилактики положительно сказался на показателях здоровья детей: в 1,5 раза снизилось содержание свинца в крови при усилении ренальной элиминации и восстановлении активности аминолевулиновой кислоты. У 91% обследованных показатели психофизиологического тестирования улучшились. Следовательно, для критических групп населения промышленно загрязненных территорий рекомендуется систематическое проведение пектинопрофилактики, которая способствует расширению адаптационно-компенсаторных резервов организма, реабилитации и укреплению здоровья детей.
Summary. Results of a complex hygienic investigation allow to assert that despite the low concentrations of lead in the objects of the environment of a big industrial city Dniepropetrovsk this metal is determined in the increased quantities in the organism of children. To define the efficacy of adaptative-rehabilitative methods and prophylaxis of ecology-dependent pathology the investigation of ternary pectine preparation (pectine dragee, "Sum of technologies", Kiev) in 272 children, aged 4-6years during 28 days was carried out. Biomonitoring, biochemical and psychophysiological criteria of pec-tinoprophylaxis efficacy were evaluated. The results obtained allow to state that pectinoprophylaxis course positively resulted on children"s health parameters: lead content in the blood decreased by 1,5 times with intense renal elimination and restoration of aminolevulinic acid activity. In 91% of the examined the findings of psychophysiologic testing improved. Systematic pectinoprophylaxis which favours the increase of adaptative-compensatory reserves of an organism, rehabiliation and strenghthening of children's health is recommended for the critical groups of the population of industrially contaminated territories.
Попршення стану довкшля, особливо у про-мислових регюнах, призводить до тдвищення надходження ксенобютиюв в оргашзм людини, що сприяе зростанню еколопчно зумовлених па-тологш, ускладнюе перебт рiзних захворювань, викликае змши неспецифiчноl резистентность Пролонгована дiя малих доз цих речовин викликае розвиток неспецифiчного синдрому фун-кщонально! дезадаптацп у населення. Серед забруднювачiв навколишнього середовища особ-ливе мюце посщають важю метали (ВМ) i насам-перед такий глобальний i прюритетний, як сви-нець. Цей токсикант належить до висококумуля-тивних речовин iз пол^ропною дiею. За останш роки вш став найбшьш розповсюдженим iз групи важких металiв у життезабезпечуючих середо-вищах довкiлля усiх промислових регiонiв Укра!-ни, у тому чи^ i в м.Днiпропетровську. Д^и дошкшьного вiку, яю проживають в еколопчно несприятливих умовах, складають групу ризику зриву адаптаци гомеостатичних механiзмiв. I саме свинець, навiть у малих дозах, здшснюе несприятливий вплив на здоров'я дтей, викликае порушення розумового, фiзичного i психофiзiо-лопчного розвитку, зниження iнтенсивностi синтезу гема i розвиток анемiй, тдвищення порогу слухового сприйняття i зниження рiвня вiтамiна Д у кровi (Xintaras С., 1999; Снакин В.В.,1999; Розанов В.А., 1999).
Саме аспекти глобального розповсюдження ВМ у середовищi iснування людини зумовлюють разом iз впровадженням природоохоронних, тех-нологiчних, саштарно-техшчних i гiгiенiчних заходiв, спрямованих на оздоровлення навколишнього середовища, необхщшсть широкого використання засобiв iндивiдуальноl бюпроф> лактики. Пектини як специфiчнi речовини природного походження, надшеш здатшстю зв'язу-вати в органiзмi важю метали i пiдсилювати !х елiмiнацiю, широко рекомендуються для проф> лактики професшно! та екозумовлено! патологи у населення [6,7,14].
В Укра!ш юнуе досвiд успiшного профшак-тичного застосування подiбних пектинових хар-чових добавок у працюючих в умовах впливу свинцю - медетопектину ( И.М. Трахтенберг, 1996), яблопекту (С.П. Луговский, О.М. Бед-нарик, Л.О. Кривоший, 2000), у вагггних забруд-нених територiй — пектиновi таблетки на основi бурякового пектину з додаванням вггамшв групи В i С [11,12]. Позитивш результати пектино-профiлактики (1111) отримаш групою росiйських спецiалiстiв з цих питань у пшотних дослщжен-нях серед дiтей - дошкшьнят м. Катеринбурга, навколишне середовище якого забруднено РЬ, As, Си, Сг, Cd [6]. Але данi щодо практичного використання пектинiв у дтей практично вщ-сутнi. Тому метою наших дослщжень е гiгiенiчна
оцшка ефективност пектинопрофiлактики у до-шкiльнят, якi мешкають в умовах комплексного впливу свинцю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Дослiдження виконаш серед органiзованого дитячого контингенту двох промислових районiв м. Днiпропетровська (272 дитини). Обстеження дошкшьнят проводилось у вщповщносп до ви-мог аналггично! ешдемюлогп за принципом однорiдностi: тривалють проживання, вiк (4-6 рокiв), нехворiючi дiти 1-2 групи здоров'я, вщ-сутнiсть у батькiв професiйних шюдливостей i шкiдливих звичок, а також середнш мате-рiальний прибуток им'! [4]. В обстежених проведено бюмошторинг вмiсту РЬ, Си, 2п в iндикаторних бiосубстратах - кров^ сечi, волоссi до та шсля курсу пектинопрофiлактики iз застосуванням атомно-абсорбцшно1 спектро-фотометри [9]. Оцiнка ефективносп 1111 проводилась шляхом порiвняння результатiв вмiсту ВМ у бюсубстратах по вiдношенню до вихiдних даних iз вiдповiдним статистичним опрацюван-ням. 1з зрозумiлих етичних причин контрольна група дiтей, яким не проводили бюпрофшактику, була вiдсутня. Психофiзiологiчне тестування проводилось у ранковий i пообщнш час iндивi-дуально у спещально вiдведених примiщеннях. Було проведено 2 вимiрювання: до та пiсля пектинопрофшактики. Дослiджувались тести, що допомагають оцшити рiвень розвитку штелекту-альних здiбностей (уваги, мислення, слухово1 i зорово1 пам'ятi), довшьно! регуляци дiяльностi (умшня пiдкоряти сво! ди поставленiй задач^, силу i витривалiсть нервово1 системи [2,5]. Для дослщжень обрано трикомпонентну пектин-вмiсну бiологiчну добавку - пектинове драже, до складу якого входять буряковий, яблучний та гарбузовий пектини i яке виробляеться тдприем-ством "Сума технологш " ( м. Кшв, ТУУ 15.816475490.001-2001; висновок державно1 саштар-но-гiгiенiчноl експертизи вщ 07.09.2001р. №5.10/134). Дiти вживали пектинове драже про-тягом мiсяця за схемою: по 1 шгулщ на сшданок, 2 - в общ, 1 - пiдвечiрок пiсля 1ж1, запиваючи 0,5 склянки кип'ячено1 води. Статистичну обробку та аналiз результат проведено за загально-прийнятими методиками [8].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Гiгiенiчнi дослiдження, виконанi нами про-тягом п'ятнадцятирiчного перiоду, свщчать про постiйну наявнiсть ВМ в об'ектах довкшля м.Днiпропетровська у концентращях, вищих за фоновi, але не перевищуючих вiдповiдних ГДК [1]. У динамщ часу спостерiгаеться поступове
збшьшення вмiсту ксенобiотикiв у водi водо-джерел та значне зменшення вмiсту таких мшро-елементiв, як мщь i цинк, у мюцевих продуктах харчування. Отже, за умов дослщження мае мю-це подвшно несприятливий збiг результатiв, а саме: оргашзм дiтей м.Днiпропетровська отри-муе рiзко знижену кiлькiсть такого важливого для !х розвитку мiкроелементу, як цинк, на фош пiдвищеного навантаження оргашзму таким токсикантом, як свинець.
Ппешчний аналiз даних бюмошторингу ви-конано шляхом спiвставлення отриманих даних iз фiзiологiчними величинами для дггей, якi на-веденi в науковш лiтературi останнiх рокiв [3,10,13]. Результати бюмошторингу ВМ в вди-каторних бюсубстратах дошкшьнят, мешкаючих у промислових районах мюта, свщчать, що кон-центрацiя свинцю, як штегрального показника забруднення органiзму, у кровi дiтей в 1,5 раза вище нормативних показникiв (15,6±0,04 мкг/дл) та супроводжуеться збiльшенням активностi о-АЛК у мочь II рiвень складае 1,94±0,17 мг/г кре-атинiну у дггей першого району i 2,98±0,16 мг/г креатишну у дiтей другого району, що набагато вище норми (1,6±0,19 мг/г креатиншу). Слiд пiдкреслити, що шдивщуальна оцiнка резуль-татiв у групах установила шдвищення кон-центрацп АЛК у 51% обстежених дгтей першого i у 89% - другого райошв, що свiдчить про значне напруження порфiринового обмiну в !х органiзмi у зв'язку з впливом свинцю. Моча, як елiмiнуючий ВМ бюсубстрат, одночасно е дове-деним маркером тривалого надходження важких металiв в органiзм людини. Результати вимь рювання вмiсту свинцю в сечi свiдчать, що вiн присутнш у концентрацiях, якi порiвняно з фiзiологiчними коливаннями вищi у 3-4 рази i можуть розцiнюватися як металоносшство або початковi стадiI штоксикацп органiзму дитини. Що стосуеться цинку i мiдi - !х концентраци в дослiдженому бiосубстратi набагато нижчi нормальних величин. Так, для цинку характерно зменшення його концентраци вщносно норми у 8,5 раза, для мад - у 33 рази. Волосся, як бюсубстрат, вщдзеркалюе хрошчне надходження важ-ких металiв в органiзм i традицiйно належить до iнформативних при низьких рiвнях впливу. Свинець у волоссi обстежених дтей визначався у концентрацiях, у 2 рази вищих, шж у дтей фонових територiй, хоч i не перевищував лiмiту-ючий для дтей рiвень - 8-9 мкг/г, який ре-комендують 1.М.Трахтенберг (1997) i Б.А.Ревич (1990). Слiд тдкреслити, що у 56-67 % обстежених дтей вмiст свинцю у волош був вищим за приведений норматив. Що до металiв-мiкро-
елеменпв, то середнш вмют цинку в дитячому волосс складав 30-67% вщ ф1зюлопчно! вели-чини, мщ - 39% вщ бюлопчно! норми, що мож-ливо пояснити дефщитом цих елемент1в у хар-чуванш дней.
Отже, незважаючи на вщносно низью зов-шшш концентрацп ВМ в об'ектах довкшля, в оргашзм1 дней м.Дшпропетровська абютичш метали визначаються у тдвищених концен-тращях. Отримаш результати зумовили доцшь-нють та необхвднють застосування !ндивщуаль-но! бюпрофшактики у дитячого населення про-мислових територш, ефективнють яко! 1 була ощ-нена у проведеному нами дослщженш. Набуп результати свщчать, що курс пектинопрофь лактики позитивно вплинув на вмют ВМ в !нди-каторних середовищах та порф1риновий обмш в обстежених д1тей (рис.1).
мкг/дл 120 100 80 60 40 20 0
Рис.1. Bmíct ВМ у кров! дiтей до та пiсля пектинопрофшактики (1-Pb,2-Cu,3-Zn)
Так, bmíct свинцю в kpobí зменшився на 0,056 мкг/мл, i, хоч статистично це не доведено, але кшькють дiтей, у яких нормалiзувався цей по-казник, знизилась з 70% до 40%. Концентращя РЬ у сечi достовiрно збшьшилась у дiтей першо-го промислового района (р<0,001). Водночас посилення екскреци свинцю е закономiрним результатом надходження його сполук i3 депонуючих тканин i може розглядатись як результат пектинопрофшактики. Слiд
вiдзначити, що тенденцiя до зниження концентрацп свинцю в кров^ посилення його ель мшаци через нирки вiдбувалась на rai напру-ження порфiринового обмiну, бiохiмiчним маркером якого е активнють о-АЛК. Так, якщо до реабшггацшно - профiлактичних заходiв середня концентращя о - АЛК в сечi дней першого району була 1,94 ± 0,17 мг/г креатинiну (вища за
норму для д1тей), то пюля курсу профшактики ця величина зменшилась до 1,4 ± 0,13 мг/г креати-шну при р<0,05, вщповщно, у сеч1 д1тей другого району до пектинопрофшактики - 2,98 ± 0,16 мг/г креатишну, шсля - ця величина статистично достов1рно (р<0,05) зменшилась до 2,29 ±0,19 мг/г креатиншу, що свщчить про нормал1защю порф1ринового обм1ну (див. таблицю). Слщ тд-креслити, що в наших дослщженнях ПП не впливала на концентращю Си та 2п у сеч1, що слщ розглядати як позитивний результат. Для вивчення впливу ПП на х1м1чний склад волосся повторний його вщб1р здшснювався на тих же д1лянках голови дитини, завдяки чому до-слщжувались проби прикореневого волосся. Анал1з отриманих даних свщчить про те, що концентращя РЬ практично не змшилась шсля курсу ПП, а от динамша вмюту метал1в есен-щального значення мае певну законом1рнють, а саме: зниження вмюту Си \ 2п. Якщо розглядати волосся не тшьки як депонуючу тканину, а й як ел1мшуючу, то в наших дослщженнях мае мюце затримка ел1мшаци Си \ 2п волоссям, що може бути розщнено як процес нормал1заци м1кро-елементного обмшу тд впливом пектинопрофшактики.
Проведене психоф1зюлопчне тестування дь тей дозволило виявити певш змши у показниках до та шсля проведення пектинопрофшактики (рис.2). У ход1 фонового обстеження дггей району встановлено, що кожна друга дитина при три-валих та штенсивних психоемоцшних наванта-женнях мае тенденщю до швидкого стомлення (45%). Цим д1тям при проведенш учбових занять необхвдш достатш паузи вщпочинку { пом1рний темп розумово! д1яльност1. Пюля пектинопрофшактики показники працездатносп { витрива-лост шдвищились у 89% обстежених д1тей (р<0,001). До пектинопрофшактики у 88,2% д> тей виявлено високий { середнш р1вень розвитку зорово! пам'ят { у 86,3% - такий же р1вень слухово! пам'ят1, 84% дггей показали високий { середнш р1вень сприйняття форми предмет1в, у 94,1% встановлено достатнш розвиток загально! ерудици, у кожно! друго! дитини (55%) виявлено низький р1вень концентрацп уваги. Це свщчить про складнощ1 у сприйманш одно-маштно! шформацп 1 слабкють вольових зусиль при утриманш уваги в одному напрямку. Кр1м того, у 39,2% д1тей встановлено низький р1вень оперативно! переробки ново! шформацп, що свщчить про недостатнш розвиток оперативно! пам'ят1, мислення та уваги. Пюля пектинопрофшактики виявлено, що показник концентрацп уваги тдвищився у 43,8% дггей (р<0,001), а у 56,2 % - знизився, що можна пояснити ¡нди-
вщуальними особливостями розвитку дтей, коли рiвень концентраци уваги може бути нестшким i
залежати вщ рiзних фiзичних та психiчних про-цесiв та iндивiдуальних особливостей дитини.
Показники
Район досл1дження
перший другий
АЛК, мг/г до ПП 1,94±0,17 2,98±0,16
креатиншу
тсля ПП 1,4±0,13 2,2±9 0,19
Р <0,05 <0,05
% д1тей з щдвищеною 51 89
концентрац1сю
Волосся, до ПП 8,14±0,97 7,1±7 0,72
мкг/г
п1сля ПП 8,17±0,65 5,02±1,09
Р <0,05 <0,05
% д1тей з щдвищеною 56 67
Ф1з1олог1чний вм1ст у датей
концентрацию
1,6±0,19
4,33±0,8
Що стосуеться особливостей процесiв мислення, пов'язаних з оперативною обробкою ново! ш-формаци, то пiсля застосування пектинових пре-паратiв цей показник покращився майже удвiчi. Якщо до вживання пектишв достатньо високий рiвень невербального iнтелекту був виявлений у кожно! третьоi дитини, то шсля курсу пекти-нопрофiлактики 64,4% дтей показали добрi ре-зультати. Таким чином, шсля проведення пекти-
нопрофшактики у 91% обстежених дiтей показники психофiзiологiчного тестування тдвищи-лись. У 43,85% обстежених дгтей тдвищилась концентрацiя уваги, а у 56,2% - рiвень концентраци уваги знизився. Значною мiрою (на 80,0%) шдвищилися показники працездатностi та вит-ривалостi, що вказуе на значну ефектившсть вживання пектинових препаратiв.
бал
120 100 80 60 40 20 0
увага
особливост мислення
працездатнiсть
■ ДО 2,75 31,25 106
□ пiсля 2,88 64,38 115
Рис.2. Психоф1зшлог1чне тестування д1тей до та шсля пектинопрофшактики
П1ДСУМОК
Для дтей промислово забруднених територiй рекомендуеться систематичне проведення пекти-нопрофiлактики, яка володiе здатнiстю до бiоло-пчного зв'язування важких металiв в органiзмi i
прискорення !х елiмiнацii, що сприяе збiльшен-ню адаптацiйно-компенсаторних резервiв орга-нiзму, прискоренню реабiлiтацii та змщненню здоров'я дитячого населення.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аналiз динамiки зовшшшх та внутрiшнiх експо-зицiй оргашзму людини важкими металами в умовах промислового мюта / Е.М.Бiлецька, Т.А.Головкова, О.В.Антонова, В.М.Шматков // Гiгieна населених мюць. - 2003.- №35.- С.368-374.
2. Барташников А.А., Барташникова И.А. 1нтелек-туальна iгротека. Тренування штелектуальних i твор-чих здiбностей дггей 6 рошв. Ступiнь 1: Метод. поаб-ник.-Львiв: Оксар,1996. -112с.
3. Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микроэлементов у населения урбанизированных и сельских территорий // Гигиена и санитария. - 2002.-№5.-С. 3-8.
4. Буштуева К.А., Случанко И.С. Методы и критерии оценок состояния здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды. - М.: Медицина, 1979. -167 с.
5. Диагностика умственного развития дошкольников / Под ред. Венгера Л.А.,Холмовской В.В.-М.: Педагогика,1978. - 181с.
6. Использование биологически активных веществ в профилактике токсического действия некоторых тяжелых металлов / Т.Д. Дегтярева, Б.А. Кацнельсон, Л.И. Привалова и др. // Гигиена и санитария. - 2001. -№ 6. - С.71-73.
7. Кацнельсон Б.А., Дегтярева Т.Д., Привалова Л.И. Принципы биологической профилактики профессиональной и экологически обусловленной пато-
логии от воздействия неорганических веществ.— Екатеринбург: Полиграфист, 1999.- 106с.
8. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш.шк., 1990.352 с.
9. Методические рекомендации по спектральному определению тяжелых металлов в биологических материалах и обьектах окружающей среды /Под ред. М.Т. Дмитреева, З.И. Грановского. - М., 1986. - 59 с.
10. Перечень приоритетных показателей для выявления изменений состояния здоровья детского населения при вредном воздействии ряда химических факторов среды обитания: Метод. рекомендации. - М., 2000. - 21с.
11. Свинець в умовах промислових мют: зовшшня експозищя, бюмонггоринг, маркери ди та ефекту, про-фшактика / 1.М.Трахтенберг, Е.М.Бшецька, В.Ф. Демченко та ш. // Довшлля та здоров'я. - 2002. - №3. -С.10-12.
12. Содержание некоторых приоритетных загрязнителей окружающей среды в биологических средах практически здоровых беременных / В.Ф.Демченко, Е.Р. Заец, Е.Г. Лампека и др. // Актуальш проблеми екоппени i токсикологи: Матерiали наук. - практ. конф.- К., 1998. - С.83-86.
13. Эмсли Дж. Элементы / Пер. с англ.- М.: 1993.
14. Jrudeva - Ponova J., Sirakova J. Effect of pectin on some electrolytes and trace elements in patients with hyperlipoproteinemia // Folia Med.-1998.-Vol. 1. - P. 41-45.
УДК 614.777:543.39(477) А.К. Горваль
АНАЛ1З ЯКОСТ1 ФАСОВАНО1 ПИТНО1 ВОДИ, ЯКУ СПОЖИВАе НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ, ЗА М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
1нститут гтени та медично'1 екологи iM. О.М. Марзеева АМН Украти лабораторiя саттарног мiкробiологii (зав. - д.мед. н. Г.1. Корчак) м. Кш'в
Ключовi слова: фасована питна вода, загальне мкробне обсiменiння, тдекс БГКП, показники якостi, процент невiдповiдностi, нормативш документи
Key words: bottled drinking still water, general microbic insemination, index, quality findings, percentage of unadequacy, normative documents
Резюме. Изучено качество фасованных негазированных питьевых вод, которые реализуются в торговой сети Украины, по микробиологическим показателям.Обнаружено, что в 2002-2003 г.г. 32 %-14,29 % проб не отвечали требованиям ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", из них 16%-10% проб -требованиям по индексу БГКП. 86%-43 % проб не отвечало международным требованиям к данному виду продукции, в основном по показателю - общая микробная обсемененность микрофлорой, которая развивается при 220С за 72 часа, численность которой достигала сотен тысяч в см.3 Полученные результаты указывают на то, что в комплексе
