CC BY
13
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Батурин А.К. Разработка системы оценки и характеристики структуры питания и пищевого статуса насления России: Автореф. дис. ... д-ра мед.наук. -М., 1998. - 32с.
2. Беляев О.А. Фактичне харчування дггей-шко-лярiв за перюд 1990-1997 рошв // Мед. перспективи. -1999. - Т. IV, № 3, ч. 1. - С. 92-94.
3. Богатирьова Р.В. Стан дитячого харчування в Украш та його вплив на здоров'я дней // Мед. вести.
- 1998. - № 2. - С.2-5.
4. Гигиенические аспекты питания детей среднего школьного возраста / И.П.Козярин, О.П.Ивахно, Н.М.Тарасова, М.Г.Мельниченко // Соврем. педиатрия.- 2004.- № 1.-С.84-88.
5. Збiрник рецептур страв та кулшарних виробiв: Для тдприемств громадського харчування / О.1.Здоб-нов, В.О.Циганенко, М.1.Переачний - К.: Вид-во А.С.К., 2002.-656с.
6. Инструкция по эксплуатации автоматического анализатора аминокислот ААА Т-339. - Прага: Мик-ротехна, 1981. - 11 с.
7. Кульчицкая В.П., Сливинская И.А., Карповец П.М. Школьное питание - дефицит всех пищевых веществ и энергии // Пробл. питания и здоровья. - 1997.
- № 1. - С. 13-15.
8. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш.шк., 1990. -352 с.
9. Методические рекомендации по вопросам изучения фактического питания и состояния здоровья населения в связи с характером питания / Сост.:
А.И.Зайченко, М.Н.Волгарев, Г.И.Бондарев и др. -М.: 1984. - 113 с.
10. Мониторинг потребления пищи и состояния питания детей-школьников Москвы в 1992-1994 гг / А.Н.Мартинчик, А.К.Батурин, Э.Хельсинг и др. // Вопр. питания. - 1996. - № 6. - С. 12-18.
11. Нагорна А.М., Грузева Т.С., Кульчицька Т.К. Сучасний стан здоров'я шдлитав 1 молод1 Украши та заходи щодо його збереження 1 покращення // Ш-карська справа. - 1998. - № 7. - С. 177-181.
12. Норми ф1зюлопчних потреб населення Украши в основних харчових речовинах та енерги: Наказ Мь шстерства охорони здоров'я Украши 18.11.1999 р. № 272. - К., 1999.
13. Сердюк А.М., Гул1ч М.П. Полгтика в галуз1 харчування населення - головний прюритет держави // Довшлля та здоров'я. - 2002. - №3. -С.50-53.
14. Состояние здоровья и пригодность юношей к службе в армии /Н.М.Коренев, Л.П.Булага, П.В.Ком-лик и др. /АШкарська справа. - 2002. - № 2. - С. 134136.
15. Химический состав пищевых продуктов. Кн. 1: Справочные таблицы / Под ред. И.М.Скурихина, М.Н.Волгарева. - М.: ВО "Агропромиздат", 1987.-224с.
16. Химический состав пищевых продуктов. Кн. 2: Справочные таблицы / Под ред. И.М.Скурихина, М.Н.Волгарева.- М.: ВО "Агропромиздат", 1987.-360с.
УДК 614.7:616-056.22
Е. А. Деркачов, Л. Б. Огiр, О.А. Шевченко, Н.1. Рублевська
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ
(зав. - д. мед. н., проф. Е.А. Деркачов)
Резюме. Дана эколого-гигиеническая оценка динамики состояния окружающей среды г. Днепродзержинска за период 1998-2003 г. г. Проведено изучение донозологических изменений здоровья детей, показателей заболеваемости. Утановлено, что степень напряжения санитарно - гигиенической ситуации в городе «неудовлетворительная». Неблагоприятное состояние окружающей среды приводит к отклонению от нормативов отдельных экологозависимых показателей здоровья и демографических показателей детского населения.
Summary. The ecologic-hygienic estimation of dynamics of environment state of Dnieprodzerzhinsk during the period 1998-2003 is given. Donosologic changes of children's health, parameters of disease incidence were studied. The degree of strain of sanitary-hygienic situation in the city is "unsatisfactory". The adverse condition of the environment results in a deviation from the specifications of the separate ecology-dependent parameters of health and demographic parameters of the children's population.
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ П1Д ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСУ НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОР1В ДОВК1ЛЛЯ
Ключовi слова: забруднення атмосфери, води, Грунту, донозологiчнi змiни, важк метали, захворюванкть
Key words: pollution of atmospheric air, waters, ground, donosologic changes, heavy metals, disease incidence
Група еколопчних факторiв набувае шдвище-ного значення для населення, що мешкае на те-риторiях iнтенсивного техногенного навантажен-ня, до яких належить Приднiпровський регiон Украши. Наявнiсть на територи областi шдпри-емств прничовидобувно1, металургшно1, маши-нобудiвноl, будiвелыноl, хiмiчноl та iнших га-лузей промисловостi, що забруднюють пов№ ряний та водний басейни, а також грунт, привела до значно! деградацп середовища проживання людини [9]. Питома вага еколопчного наван-таження Придншров'я в цiлому по Укра1ш сягае 42 %. При цьому найбшыле техногенне наван-таження припадае на урбанiзованi територи, де мешкае понад 83 % населення област [13].
Вищезазначене зумовило мету роботи - вив-чити характер, стутны та головнi закономiрностi впливу прюритетних забруднювачiв об'ектiв нав-колишныого середовища (атмосферного повггря, питно1 води, грунту) на стан здоров'я дитячого населення промислового мюта Днiпродзер-жинськ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Еколого-гiгiенiчна оцiнка стану об'екпв нав-колишныого середовища (атмосферне пов^ря, грунт, вода р. Дшпро та питна) на територи м. Дшпродзержинсыка проведена на основi аналiзу даних лабораторних дослiджены мюыко1 саштар-но-ешдемюлопчно1 станцп i Дншродзержинсы-ко! лаборатори по спостереженню за забруднен-ням атмосферного повiтря за перюд 1998-2003 рокiв згiдно з вщповщною нормативною доку-ментацiею [3,4,5,8,10]. Усього узагалынено та статистично оброблено 1728 проб атмосферного пов^ря, 4485 проб води питно1 та 777 проб грунту.
З метою градуювання рiвнiв забруднення та екологiчного навантаження на мешканщв тери-торiя мюта була умовно подшена на три райони: двi зони спостереження (зона №1 - Баглшсыкий район, зона №2 - Заводсыкий район) та умовно контролыну зону (зона №3 - Лiвий берег). Отри-маш в ходi дослiдження даннi скомпоновав та проаналiзованi згiдно з наведеним розподшом зон спостереження.
Для вивчення раннiх змш стану здоров'я населення, що мешкае на територи окремих зон мюта, вибраш за допомогою спещалыного анке-тування групи органiзованих здорових та практично здорових дтей 5-7 рокiв загалыною кшы-кютю 94 дитини. Вiдiбранi дiти були обстежеш: на вмiст свинцю, залiза, марганцю, цинку, кад-мiю, мщ, нiкелю та хрому у бюсубстратах (во-лоссi та сечi) методом атомно-абсорбцшно1 спектрофотометрп на спектрофотометрi AAS-1N
з пропан-бутан-повiтряною сумiшшю вщповщно до методики [6].
Дослщження активностi лiзоциму слини та мшробного пейзажу слизових дiтей проводили за методикою [6].
Для виявлення впливу факторiв навколиш-ныого середовища на стан здоров'я дитячого населення мюта проведено аналiз показниюв поши-реностi захворюваны та захворюваностi за 19982003 р.р. за матерiалами звiтних форм дитячих лiкувалыно-профiлактичних закладiв мiста.
Статистична обробка та аналiз резулытатiв проведенi за загалыноприйнятими методиками [7] на ПК iз використанням стандартних статис-тичних пакетiв Statgraphюs, STATISTICA. Для первинно1 пiдготовки таблицы та промiжних розрахункiв використовувався пакет Ехсе1.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Як показуюты резулытати дослiдження, в ат-мосферi житлово1 забудови зони спостереження №1 постшно спостерiгаетыся перевищення гранично допустимих середныодобових концентра-цiй пилу, азоту двоокису, фенолу та формалы-дегiду та гранично допустимих максималыно разових концентрацш пилу, формалыдегiду, фенолу i азоту двоокису. Перебiлышення ГДК за середныодобовими концентрацiями за останнi роки складало: по пилу - 1,2-2,6 раза, по азоту двоокису - 1,5-1,9 раза, фенолу - в 2,0-3,8 раза, по формалыдепду - в 3,0-5,6 раза. Кратнюты перевищення максималыно разових ГДК складала: по пилу - 1,5-2,2 раза, по азоту двоокису - 1,3-1,5 раза, по фенолу - 1,1-1,5 раза, по формалыдепду
- 2,5 раза (у 2002 рощ). Помггно1 тенденцп до зменшення концентрацш вшх забруднюючих ре-човин у промiжок дослщженого часу не спосте-рпаетыся, за винятком пилу, концентращя якого в атмосферi зони спостереження №1 у порiв-нянш з 1998-99 роками зменшиласы приблизно у 2 рази.
В атмосферному повiтрi зони спостереження №2 також постшно спостерпаетыся перевищення гранично допустимих середныодобових концен-трацш пилу, азоту двоокису, фенолу та формалыдепду та гранично допустимих максималыно разових концентрацш фенолу i азоту двоокису. Перебшышення ГДК за середныодобовими кон-центращями за останш роки складало: по пилу -0,8-1,7 раза, по азоту двоокису - 1,4-2,1 раза, фенолу - 2,1-3,3 раза, по формалыдепду - 2,85,1 раза. Кратнюты перевищення максималыно разових ГДК складала: по азоту двоокису - 0,91,4 раза, по фенолу - 1,0-1,5 раза. У цш зош спостереження також не виявлено пом^них змш
- стшкого збшышення або зменшення концентрацш речовин.
Як шюстращя активного масопереносу речо-вин у газоподiбному агрегатному стат показо-вим е стан атмосферного пов^ря зони спостереження № 3. Знаходячись на вщстат 7-15 км вщ основних джерел забруднення, повпря цiеï зони також мiстить значт середньодобовi кон-центрацiï азоту двоокису (1,1-1,9 ГДК), фенолу -(1,7-2,0 ГДК), формальдегиду (1,8-3,8 ГДК).
Згщно iз сучасними пiдходами до ощнки якостi повiтряного басейну на територи насе-леного пункту [5], атмосферне повпря в межах усiх трьох зон спостереження в м. Дншродзержи-нську мае недопустимий рiвень забруднення, ос-кiльки кратнiсть перевищення показника ГДЗ (гранично допустимого забруднення) > 1 i знахо-диться в дiапазонi 3,53-4,22. Ступшь небезпеч-ност забруднення повiтря в мiстi за кратнютю перевищення ГДЗ можна вважати помiрно небез-печним, але за показником "вщсоток випадкiв перевищення ГДЗ iз загальноï кiлькостi дослщ-жених проб повпря" забруднення слiд вщносити до категорiï "небезпечне"
Як свщчить аналiз результатiв лабораторних дослiджень мюькСЕС з 1998 року, в уах пробах грунту, взятих у зонах вщпочинку (примiськi дитячi оздоровчi табори, бази вщпочинку, пля-жi), на територи житловоï забудови та в саш-тарно-захисних зонах промислових шдприемств вiдмiчаються однаково низькi, нижче ГДК, концентраци техногенних речовин - свинцю (< 10,0 мг/кг), кобальту (< 0,08 мг/кг), арсену (< 0,001 мг/кг) [8]. Скорше за все, щ результати m за рiвнем визначених концентрацiй, нi за ix одноманiтнiстю не вiдбивають реальноï картини забруднення грунту, а скорiше говорять про не-достатню специфiчнiсть застосованих методик пiдготовки та аналiзу проб, а також не адекватне ситуаци визначення дшянок та методiв вщбору.
Вмiст xiмiчниx сполук, що характеризують ступiнь органiчного забруднення грунту - шт-ратiв та xлоридiв, свщчить про зростаюче орга-нiчне навантаження на грунт в межах сельби-щних територiй. Особливо це пом^но в останнi три роки, коли баланс мiж грунтовими нiтратами i хлоридами значно зсунувся у бш перших, що е одним iз показниюв напруження меxанiзмiв са-моочищення грунту. З огляду на проблеми благоустрою мiста, це ще раз пiдтверджуе невпоряд-кованiсть системи саштарного очищення житло-вих територш м. Днiпродзержинська та забруднення грунту побутовими вщходами.
Бактерiальне забруднення грунту на територи житлово].' забудови та зони вщпочинку за показником титру бактерш групи кишкових паличок (>1,1 в усix пробах) характеризуе грунт як чис-
тий, безпечний; за показником титру анаеробiв Cl. perfringens (>0,01) грунт слабо забруднений, вщносно безпечний. Однак при вивченш бiльш показових з епiдемiчноï точки зору показникiв -гельмштолопчних - виявлена тенденцiя до поси-лення епiдемiчноï небезпечностi грунту на територи мюта та зон вщпочинку.
Результати дослщження питноï води на ви-xодi зi станци водопiдготовки свiдчать, що за 5-рiчний перiод дослiдження в 100 % проб рее-струеться пiдвищена окислюванють - показник вмiсту органiчного вуглецю. Кратнiсть перевищення ГДК за цим показником становить в рiзнi роки вщ 1,7 до 2,3. Важливо, що з 2002 року санiтарно-xiмiчна лабораторiя мiськСЕС проводить постшний монiторинг вмiсту в питнш водi продуктiв розпаду тригалометанiв - вкрай небез-печних речовин, що утворюються при поеднаннi ароматичних вуглеводшв iз хлором у процесi знезаражування води на станщях очищення та викликають вади розвитку плоду, мають канце-рогенний i ембрiотоксичний ефекти. Один iз цих продуктiв - хлороформ, визначаеться в 100 % дослщжених проб у концентращях, що вдвiчi перебшьшують ГДК. Практично постiйно з 1998 року спостерпаються вiдxилення якостi води за органолептичними показниками - запахом, ко-льоровiстю та мутнiстю.
Одшею з причин е непередбачуване перюдич-не пiдвищення кольоровостi води р. Дншро, що зумовило невщповщнють цього показника пит-ноï води у 91,4 % випадюв (1999 рш). Iншi причини - арxаïчнiсть iснуючиx методiв водопiд-готовки та незадовшьний теxнiчний стан самоï водорозподiльчоï мережi мiста. В таких умовах для запобпання пiдвищенню епiдемiчноï небез-печностi води кiлькiсть хлорних реагенпв, що даються у воду при ïï очищеннi, вимушено збiльшуеться. Як наслщок - невiдповiднiсть яко-сп питноï води за показниками залишкового активного хлору, концентрац^ якого майже пос-тiйно перевищують нормативнi в 1,3-1,5 раза. Встановлено, що вода питна в м. Дшпродзер-жинську у 100 % проб не мютить достатньоï кiлькостi фтору, його фактичнi концентраци у вш роки спостереження були в 3,7-7,2 раза нижче за фiзiологiчну норму [4].
Донозолопчна дiагностика, тобто виявлення тих змш в органiзмi людини, що передують фор-муванню патологiчного процесу, найбшьш актуальна для екологозалежних i екологозумовлених захворювань [1,2].
Визначення вмюту специфiчниx забруднюва-чiв навколишнього середовища у бюлопчних субстратах е найбшьш специфiчним методом на
вщм1ну вщ бшьшосп методик ранньо! ппешчно! д1агностики { може бути доказом впливу кон-кретних об'екпв довкшля на стан здоров'я насе-лення. Саме на стади накопичення х1м1чних ре-човин в оргашзм1 людини та формування неспе-циф1чного 1мунного захисту та адаптацшного напруження оргашзму можливо прод1агнос-тувати та запоб1гти подальшому розвитку захво-рювання [6,11].
Слщ вщмгшти, що у волосс д1тей вс1х зон спостереження не визначет токсичт елементи -кадмш, свинець { шкель, принаймш, !х концен-траци були нижними за чутливють методу (< 0,1 мг/кг). Це говорить про те, що надходження цих важких метатв не перебшьшуе ел1мшацшт можливосп оргашзму дослщжених дггей до !х виведення з екскрементами, потом та ш З визначених елеменпв - марганцю, цинку та мщ1 - найбшьш1 концентрацп характерн для марганцю, вмют якого у волосс дггей вс1х зон перебшь-шуе середньостатистичт показники в 1,3-4,7 раза [11]. При цьому найменш1 концентрацп елементу та нижчий вщсоток його визначення (у 22,2 % д1тей) характеры для 2 зони спостереження.
Цинк та мщь визначались у волосс вс1х об-стежених дггей. Концентрацп цих метатв у вс1х зонах достатньо близью до середшх норматив-них значень, але найбшьшими вони е у д1тей першо! та третьо! зони.
Найбшьш чутливими показниками стану здоров'я населення при вплив1 фактор1в довкшля вважають показники 1мунно! реактивност оргашзму. Достатньо доступними, нешвазивними { при цьому цшком шформативними е так зван показники неспециф1чного ¡муштету, серед яких у нашому дослщженш були вивчен дебгт л1зо-циму слини та мшробний пейзаж слизово! обо-лонки зева та носа.
Як свщчать результати дослщжень, середт концентрацп л1зоциму в слит дггей вс1х трьох зон спостереження стабшьно вищи за середньо-нормативш показники на 25% - 32%. Збшьшення концентрацп ферменпв неспециф1чного ¡муште-ту у практично здорових дггей, як правило, говорить про напруження мехашзм1в адаптацп, що активно протиддать зовшшньому навантаженню. Найбшьш1 середт концентрацп визначет в сли-ш д1тей 1-о! зони спостереження.
Основною ознакою пригшчення 1мунолопч-но! реактивносп оргашзму, за даними досль дження аутофлори порожнини рота I носа, е на-явнють у нш кишково! палички { патогенного стафшокока, як у здорових людей швидко гинуть при попаданш на шкру або слизов1 обо-
лонки. Про це ж свщчить { збшьшення гемоль тичних форм м1крооргашзм1в у !х загальнш кь лькостг
Проведет бактерюлопчт дослщження у трупах дггей трьох зон не виявили носшства кишково! палички в жодному з випадюв. Тобто ошрш сили оргашзму кожно! дитини та кшькють сапроф1тно! (нормально!) мшрофлори достатн1 для видалення нетипових форм м1крооргашзм1в з1 слизових оболонок. З шшого боку, частка носшства гемол1тичних форм мшрооргашзм1в у практично здорових д1тей шдтверджуе наявнють активаци неспециф1чних сил опору оргашзму у вщповщь на зовшшню д1ю фактор1в довкшля, що найвиразшше проявляеться у д1тей 1-о! та 3-о! зони спостереження.
Захворюванють населення е об'ективним ма-совим явищем виникнення { поширення патологи серед населення в результат! взаемоди з навко-лишшм середовищем та е загально визначеним критер1ем популяцшного здоров'я.
У 2002 рощ поширенють хвороб серед дитя-чого населення мюта Дшпродзержинська дор1в-нювала 1962,1 на тисячу вщповщного населення, що незначно, на 10,1% та 15,5%, перевищуе об-ласний ( 1781,9 %о) та державний показники (1699,1 %о) за цей же рш. За перюд, що анал1зу-еться (1998-2002 роки), динамша поширеност! хвороб серед дггей м1ста мае тенденц1ю до зрос-тання. Так, у пор1внянн! з 1998 роком поширенють хвороб у 2002 рощ виросла майже на тре-тину (30,2%).
У структур! поширеност! захворювань дитя-чого населення мюта (за середшми даними за 5 роюв) найбшьшу питому вагу займають хвороби оргашв дихання (48,9%), хвороби орган1в трав-лення (8,1%), хвороби ендокринно! системи (7,3%), хвороби шюри та п!дшк1рно! клгтковини (5,7%), та на долю шфекцшних захворювань припадае 4,2%. Под1бна структура патолог!!' ди-тячого населення характерна для багатьох регю-н1в ¿з техногенним навантаженням [12].
Довол! неспод1ваш результати отриман! при анал1з1 поширеност! захворюваност! серед д1тей р1зних зон спостереження. Цей показник виявив-ся найбшьшим у 3-1й зон! спостереження, яка традицшно вважаеться б1льш еколопчно благополучною. В1рог!дно, що це може бути пояснене, по-перше, розповсюдженням забруднення, на-самперед, атмосферного пов1тря на всю терито-р1ю м1ста, однаковою як1стю питно! води та про-дукт1в харчування; по-друге, уважшшим став-ленням мешканц1в зони до здоров'я сво!х д1тей (спос1б життя) та б1льшою доступн1стю амбу-латорно! медично! допомоги для мешканщв л1во-бережжя.
ВИСНОВКИ
1. Результати поглибленого вивчення та даш ан^зу стану об'екпв навколишнього середови-ща та здоров'я населення м. Дншродзержинська за перiод 1998-2003 роюв свiдчать, що ступiнь напруження саштарно-ппешчно! ситуаци в мiстi - "незадовшьний", ступiнь еколопчно! несприят-ливост - "напружений", що характеризуеться перевищенням гiгiенiчних нормативiв по двох та бшьше середовищах та перевищенням ГДК в
окремих середовищах бшьш шж у третинi ви-мiрiв. Важливо, що така ситуацiя характерна i для лiвобережноl частини мiста, яка традицшно вважалась бiльш екологiчно чистою.
2. Незадовшьний стан довкшля призводить до вщхилення вiд нормативiв окремих екологоза-лежних показникiв здоров'я та попршення демо-графiчних показникiв дитячого населення м. Дш-продзержинська.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бердник О.В. Чувствителыносты организма к факторам окружающей среды // Довшлля та здоров'я. - 2000.- №1.- С. 38-41.
2. Волощенко О.И., Ляшенко В.И. О вероятных механизмах формирования предпатологических состояний организма при действии экзогенных факторов окружающей среды // Врачеб. дело.- 1996.- №7.- С. 49-53.
3. ГОСТ 2874-82. Вода питыевая. Гигиенические требования и контролы за качеством. - М: Изд-во стандартов, 1983.-7 с.
4. Державш саштарш правила 1 норми: ДСанШН "Вода питна": Затв. наказом МОЗ Украши, №383 в1д 23.12.96 р. / МЗ Украши.- К., 1996. - 16 с.
5. Державш саштарш правила охорони атмосферного повггря населених мют (в1д забруднення х1м1чни-ми та бюлопчними речовинами): ДСП-201-97.-К., 1997.- 57с.
6. Донозолопчна оцшка стану здоров'я населення у зв'язку з впливом фактор1в навколишныого середо-вища: Метод. рекомендаци / Деркачов Е.А., Опр Л.Б., Дрозд Т.е., См1рнов Ю.Б. та ш. - К., 2000.- 42с.
7. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990.352 с.
8. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами № 4266-87. - М., 1987.
9. Навколишне природне середовище i здоров'я населення Украши: Доповвдь до плану дш з ппени навколишнього середовища. - К., 1998. - 121с.
10. Оценочные показатели санитарного состояния почвы населенных мест: Утв. МЗ СССР, №1739-77 от 07.07.77.-М.,1977. - 8с.
11. Ревич Б.А. Химические элементы в волосах человека как индикатор воздействия производственной и окружающей среды // Гигиена и санитария. - 1990. -№3.-С.55-59.
12. Ф1зичний розвиток дггей р1зних регюшв Укра!-ни (Вип. 2. Мюьш дошкольники) / Шд ред. Сердюка А.М., Польки Н.С. - К.: Юмо- Деркул, 2003. - 232 с.
13. Эколого-гигиенические проблемы охраны окружающей среды и здоровья населения и пути их решения / Деркачев Э.А., Огир Л.Б., Шевченко А.А. и др. // Еколопя i природокористування: Зб.наук. праць -Дшпропетровськ, 2002.- Вип.4.- С. 98-105.
