Санітарногігієнічна оцінка стану довкілля під впливом ТЕЦ Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



SANITARY-HYGIENIC ESTIMATION OF THE STATE ENVIRONMENT UNDER INFLUENCE OF TERMOELEKTRIC POWER STATION

Kratenko I.S., Korobchansky V.A., Niyazova G.A., Zvereva L.V., Sotnikova T.F.,

Shelekhova L.V.

САН1ТАРНО-ПГ1СН1ЧНА ОЦ1НКА СТАНУ ДОВК1ЛЛЯ

П1Д ВПЛИВОМ ТЕЦ

КРАТЕНКО 1.С., КОРОБЧАНСЬКИЙ В.О., Н1ЯЗОВА Г.А., ЗВЕРЕВА Л.В., СОТНИКОВА Т.Ф., ШЕЛЕХОВА Л.В. XapKiBCbKa обласна caHiTapHO-епiдемiологiчнa стан^я, Хapкiвcький деpжaвний медичний унiвеpcитет

УДК 504.3.054: 331.4:628.5 (457.54)

САНИТАРНО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ПОД ВЛИЯНИЕМ ВЫБРОСОВ ТЕПЛОЭЛЕКТРОСТАНЦИИ Кратенко И.С., Коробчанский В.А., Ниязова Г.А., Зверева Л.В., Сотникова Т.Ф., Шелехова Л.В. Проведено изучение уровня загрязнения объектов окружающей среды (атмосферного воздуха, почв, питьевой воды и продуктов растениеводства) отдельно выбранного региона Харьковской области и ранжирование изучаемой территории по степени эколого-гигиенической безопасности. Установлена взаимосвязь суммарного уровня загрязнения окружающей среды с уровнем заболеваемости населения региона.

етодолопя оцшки ризику здо-ров'ю людини в1д впливу фак-тор1в середовища його пере-бування е одним з найважлив1-ших 1нструмент1в удосконален-ня вс1е'Т системи контролю та забезпечення саштарно-епще-м1олог1чного благополуччя на-селення. Концепц1я оц1нки ризику покладена в основу суча-сних документ1в I рекоменда-ц1й вс1х м1жнародних оргашза-ц1й (Програму ООН з захисту навколишнього середовища, ВООЗ) I урядових заклад1в б1льшост1 економ1чно розвине-них краТн (США, Канади, Вели-кобританп та 1н.). Методолопя оц1нки ризику широко викори-стовуеться для встановлення якост1 об'ект1в довк1лля [12].

Атмосферне пов1тря е провд ним об'ектом довктля, з яким пов'язана найб1льша частина ризик1в для здоровя. Так, у США I европейських краТнах близько 40% вс1х випадк1в астми I 2030% респ1раторних захворю-вань пов'язаш з забрудненням атмосферного пов1тря. При еп1-дем1олог1чних досл1дженнях у мютах США було виявлено, що у випадку впливу забрудненого атмосферного пов1тря показни-ки загальноТ смертност1 зроста-ють на 17-26%. Водночас зрос-тають показники дитячоТ смертности захворюваност1 на рак легеыв I серцево-судинних зах-ворювань [13].

Мета роботи — вивчити та оц1нити стан забруднення довктля селища Есхар ЧугуТвсько-го району Харювсько'Т област1 в1д шк1дливих викид1в ТЕЦ. Зби-ралася 1нформац1я про стан здоров'я населення окремо об-раного репону для розробки необхщних заход1в профтакти-ки несприятливого впливу антропогенного забруднення се-редовища на здоров'я населен-ня. В основу розробки покладе-

© Кратенко 1.С., Коробчанський В.О., Шязова Г.А., Зверева Л.В., Сотникова Т.Ф., Шелехова Л.В. СТАТТЯ, 2009

н1 матер1али власних досл1-джень фах1вц1в сан1тарно-ппе-ычно'Т лаборатори обласноТ са-непщемстанци. Стан природного середовища територи оц1ню-вався в1дпов1дно до д1ючих ппе-н1чних нормативно-методичних документ1в МОЗ УкраТни та РФ.

Матерiали та методи до-слiджень. На основ! 1нформац1Т' про токсичнють, канцероген-н1сть, ф1зико-х1м1чн1 властивост1 речовин, Тхн1 валов1 викиди, се-редньор1чн1 та максимальн1 р1ч-н1 концентраци були в1д1бран1 пр1оритетн1 токсичн1 речовини, що забруднюють атмосферне пов1тря селища Есхар.

Для градуювання р1вн1в забруднення та еколопчного на-вантаження на мешканц1в селища проби атмосферного пов1-тря, фунт1в та продукт1в рос-линництва були в1д1бран1 по вс1й територи селища. Контроль стану забруднення здмснював-ся у р1зних зонах спостережень на в1дстан1 500 м, 800 м, 1000 м, 1500 м, 2000 м та 2500 м в1д джерела забруднення.

Критер1ями еколого-ппеычно'Т оц1нки якост1 довк1лля були комплексы показники сумарного навантаження на оргаызм людини техногенних забруднень — юльюсы показники забруднення, як вщнесено до гранично допустимих концентрацм (ГДК), при обл1ку комплексно! д1Т одно-часно присутн1х фактор1в.

Комплексне антропогенне навантаження на навколишне середовище (КН) ктьюсно оц1-нювалося сумою пофакторних оц1нок, розрахованих в1дпов1дно до методичних рекомендацм № 01-19/12-17 в1д 26.02.1996 р.

Критер1ями оц1нки негативного впливу фактор1в на орга-шзм людини були 1нтегральн1 показники здоров'я на п1дстав1 даних медичноТ статистики р1в-ня захворюваност1 населення репону протягом юлькох рок1в.

Для визначення вмюту х1м1ч-них речовин використовували

затверджен! методики вщповщ-них нормативних документ1в [5].

Результати дослщжень.

Для встановлення законом1р-ностей впливу х1м1чних забруд-нювач1в в атмосферному пов1-тр1 на стан довкшля нами проа-нал1зовано вм1ст основних заб-руднювач1в атмосферного по-в1тря — свинцю, м1д1, цинку, кадмю, д1оксиду азоту, ву-глецю оксиду, с1рчистого анп-дриду, пилу, саж1 у динам1ц1 останн1х рок1в.

Як свщчать результати досш-джень, найвищ1 показники заб-руднення атмосферного пов1-тря спостер1гаються у 500 м вщ ТЕЦ. Основними забруднюва-чами е с1рчистий анг1дрид, дю-ксид азоту та пил, кратнють пе-ревищення ГДВ в атмосферному пов1тр1 яких у деяких випад-ках знаходиться на недопустимому р1вн1 забруднення.

Нами проведено кшькюну оц1нку р1вня забруднення атмосферного пов1тря та ступеня його небезпечност1 зг1дно з ви-могами ДСП-201-97 (табл. 1).

На п1дстав1 спостережень нами встановлено недопустимий та небезпечний р1вн1 забруднення атмосферного пов1тря селища у зон № 1 (на вщсташ

сом небезпеки одиниц1 можли-в1сть виникнення негативних ефект1в у людини зростае про-порц1йно зб1льшенню HQ. Як свщчать результати досл1-джень, з 8 речовин, для яких проведено оц1нку ризику, для 3-х 1ндекс небезпеки переви-щив одиницю на в1дстан1 500 м в1д джерела забруднення. Най-б1льшу небезпеку створюють пил неоргашчний (1,25), с1рчи-стий ангщрид (1,12) та д1оксид азоту (1,054). Для шших речовин шдекс небезпеки стано-вить так1 величини: для вуглецю оксиду — 0,32; для свинцю — 0,19; для саж1 — 0,168; для м1д1 — 0,07; для кадмю — 0.

Таким чином, за р1внем забруднення атмосферного пов1-тря у р1зних районах селища найбтьш небезпечна ситуац1я склалася у 1-й зош на в1дстан1 500 м вщ ТЕЦ, найменша — у контрольна зон1 на в1дстан1 2500 м.

При оц1нц1 ризику ефект1в ви-ходили з припущення про на-явнють порогу шкщливоТ' д1Т, нижче за яким шк1длив1 ефекти не розвиваються. Агентство США з охорони навколишнього середовища (ЕРА) визначило безпечн1 р1вн1 (так зван1 рефе-

Кiлькiснi показники оцшки забруднення атмосферного

них речовин на населення, як1 не викликають шк1дливого ефекту протягом життя [8]. Як свщчать результати доош-джень, на в1дстан1 500 м вмют с1рчистого анг1дриду в атмосферному пов1тр1 перевищуе безпечний р1вень у 7 раз1в, вм1ст д1оксиду азоту — вдв1ч1. Вм1ст вуглецю оксиду не перевищуе безпечний р1вень. Слщ в1дзначити перевищення вм1-сту с1рчистого ангщриду в атмосферному пов1тр1 також I у контрольна зон1 (в 1,87 рази).

Одним 1з значних фактор1в навколишнього середовища, як1 впливають на стан здоров'я населення, е яюсть питноТ води. Нами проведено саытарно-ппешчну оц1нку джерел цен-трал1зованого водопостачання селища Есхар, як забезпечу-ють питною водою м1сцеве населення. Результати досл1-джень питноТ води свщчать, що за х1м1чними показниками яюсть води вщповщае вимогам дючих нормативних докумен-т1в [1, 2], кр1м величини жор-сткост1, яка перевищуе норматив в 1,06-1,4 рази.

Х1м1чне забруднення Грунту визначалося в ус1х зонах спостережень на вс1й територи се-

Таблиця 1 пов^ря селища Есхар

Зона спостереження Кратнють перевищення ГДЗ % випадюв перевищення ГДЗ Р1вень забруднення Ступ1нь небезпечносп

Зона № 1 - 500 м вщ ТЕЦ 4,172 15,1 недопустимий небезпечний

Зона № 2 - 1000 м вщ ТЕЦ 2,3825 9,9 недопустимий пом1рно небезпечний

Зона № 3 - 1500 м вщ ТЕЦ 2,4405 7,9 недопустимий пом1рно небезпечний

Контрольна зона - 2500 м вщ ТЕЦ 0,865 0 допустимий безпечний

500 м в1д джерела забруднення), недопустимий р1вень забруднення та пом1рно-небез-печний ступ1нь його небезпеч-ност1 — у зонах № 2 I № 3 (на вщсташ 1000-1500 м вщ джерела забруднення). У контрольна зон1 (на в1дстан1 2500 м) р1вень забруднення атмосферного пов1тря допу-стимий та безпечний.

На другому етап1 вивчали характеристику ризику шляхом пор1вняння фактичних р1вн1в ек-спозици з безпечними р1внями впливу (шдекс небезпеки HQ). За величиною шдекс1в небезпеки оц1нювали можливють ро-звитку у людини критичних ефект1в. Якщо величина 1ндексу небезпеки речовини не пере-вищуе одиниц1, такий вплив ха-рактеризуеться як допустимий. У випадку перевищення шдек-

рентн1 концентраци (RfC) ток- лища та у контрольна зон1 за сичних речовин) — концентра- сан1тарно-х1м1чними показника-цп щоденного впливу токсич- ми та вмютом важких метатв.

Рисунок 1

1ндекси забруднення окремих об'еклв довкiлля

№ 2 2009 ЕотШОШШТ & ИмЬТИ 38

Техногенне навантаження на Грунт, його хiмiчне забруднення оцiнювали за сумарним показ-ником забруднення Грунту — КГрунту, який характеризуе сту-пiнь хiмiчного забруднення Грунту i визначаеться як сума коефiцiентiв концентрацм окре-мих компонентiв забруднення. Як свщчать результати спосте-режень, найвищi показники су-марного забруднення Грун^в — на вiдстанi 500 м вщ джерела забруднення (2,72), найменшi — у контрольнiй зонi на вщстаы 2500 м вiд ТЕЦ (0,97).

^м того, по всм територií селища на рiзнiй вщсташ вiд джерела забруднення (дитя-чий садок, центральний парк, територiя школи, городи) нами були вщбраш зразки продукцií рослинництва на вмют токсич-них речовин вщповщно до "Медико-биологических требований и санитарных норм

SANITARY-HYGIENIC ESTIMATION OF THE STATE ENVIRONMENT UNDER INFLUENCE OF TERMOELEKTRIC POWER STATION Kratenko I.S., Korobchansky V.A., Niyazova G.A., Zvereva L.V., Sotnikova T.F., Shelekhova L.V.

The study of level of contamination of objects of environment (atmospheric air, soils, drinking-water and products of plant-grower) of the separately chosen region of the Kharkov area and ranging of the studied territory is conducted on the degree of ecology-hygienic safety. Intercommunication of total level of contamination of environment is set with the level of morbidity of region unsettlement.

вщсташ 500 м вщ ТЕЦ, що вщ-повщае одержаним показни-кам забруднення атмосферного пов^ря i Грун^в.

Для оцшки загального рiвня забруднення довктля селища Есхар шкщливими викидами ТЕЦ на основi забруднення окремих об'ек^в довктля роз-раховувався шдекс сумарного забруднення довктля. На ма-люнку № 1 вiдображено порiв-

Рисунок2

Загальна захворюванiсть населення селища Есхар

качества продовольственного сырья и пищевых продуктов" [4]. Проведет дослщження на вмют мд цинку, свинцю, кад-мiю, миш'яку, ртут^ нiтратiв у фруктах, овочах та дикоро-слинних продуктах. Аналiз от-риманих даних свiдчить, що вмют токсичних речовин у продуктах рослинництва знахо-диться здебтьшого у межах ГДК вщповщно до нормативно)' документацп, але вщзначаеть-ся перевищення вмiсту цинку у помiдорах (в 1,07 разiв) i буря-ках (в 1,11 разiв), мiдi — у по-луницi (в 1,2 рази) та штра^в — у цибул (в 1,28-1,5 разiв), мор^ (у 2,25 разiв), кабачках (в 1,66 разiв), кавунах (в 1,62 рази), картоплi (у 2,32 рази) i буряках (в 1,25-2,1 рази) на

няльний ступшь забруднення окремих об'ек^в довктля.

Як свщчать результати досш-джень, за шдексом сумарного забруднення довкiлля загаль-ний рiвень забруднення селища Есхар найбтьший у зонi спостереження № 1 на вщсташ 500 м вщ ТЕЦ, найменший — у зон № 4 (контрольна) на вщ-станi 2500 м вщ ТЕЦ. 1ндекс сумарного забруднення зони № 1 переважае шдекс сумарного забруднення контрольно! зони в 1,47 рази. Найбтьш забруд-нене шкщливими викидами ат-мосферне пов^ря, менш заб-рудненi Грунти та продукти рослинництва.

Для оцшки стану довкiлля селища на тепершшй час визна-чався ступшь напруги еколого-гiгiенiчноí ситуацií внаслщок ан-тропотехногенного забруднен-ня навколишнього природного середовища територи селища за результатами гiгiенiчного ранжирування й ознаками вщповщно до класифкаци [11] зп-дно з "Критериями оценки экологической обстановки территории для выявления зон чрезвычайной экологической ситуа-Таблиця 2

Захворюванють дорослого населення Чугу'Гвського району залежно вiд рiвня забруднення довкiлля у 2006 роц (на 100 тисяч населення)

Хвороба Забруднен1 райони (сел. Есхар) Мало-забруднен1 райони (м. Чугу'в) % до мало-забруднених район1в

Ус1хвороби 63904,5 48660,9 131,3

У тому числ1 хвороби

орган1в дихання 18892,1 9666,2 195,4

системи кровооб1гу 11528,9 10702,5 107,7

кров1 та кровотворних орган1в 135,1 74,0 182,6

нервово)системи 1448,4 1160,8 124,8

кютково-м'язово'' системи 2634,5 2038,9 129,2

ендокринно)системи 1486,2 1285,2 115,6

орган1в травлення 3647,8 2560,4 142,5

сечовивщно'' системи 4143,2 2782,5 148,9

новоутворення 1396,1 780,6 178,8

ции и зон экологического бедствия". Згiдно з ^ею кпасифка-цieю еколого-гiгiенiчна ситуацiя сел. Есхар ЧугуТвського району Харкiвськоí област визнана не-задовiльною за ступенем на-пруги еколого-гiгieнiчноТ ситуа-цп та напруженою за ступенем еколопчного неблагополуччя.

Тому нами вивчався вплив забруднення довкшля на захворюванють населення селища Есхар. Аналiз захворювано-стi провадився на основi даних статформ за останнi 15 роюв (рис. 2).

Як свщчать результати до-слiджень, загальна захворюва-нiсть населення селища Есхар поступово зростае з кожним роком, що зумовлено незадо-вiльною еколого-гiгieнiчною си-туацieю у регiонi.

Крiм того, порiвнювали зах-ворюванiсть населення двох населених пунк^в з дуже заб-рудненим довкiллям селища Есхар i малозабрудненим дов-кiллям м. ЧугуТв. Аналiзували вплив забруднення довкiлля на захворюванють населення за фактичними показниками зах-ворюваностi у перерахунку на 100 тисяч населення.

Результати вивчення впливу рiзного рiвня забруднення довкшля на захворюванють доро-слого населення за окремими хворобами представлено у таблиц 2 та на рисунку 3.

Наведет дат свщчать про те, що мешканц селища Есхар, як мешкають в умовах вщносно високого рiвня забруднення довкшля, хворють з приводу уах хвороб на 31,3% частiше, шж тi, що живуть в умовах мен-шого забруднення (м. ЧугуТв). Щодо окремих захворювань, то в умовах високого забруднення довкшля найбшьший ризик ви-никнення в оргашв дихання — на 195,4%, кровi та кровотвор-них оргаыв — на 182,6%, ново-утворень — на 178,8%.

Однак стан здоров'я населення залежить не лише вщ забруднення довкшля, а i вщ багатьох шших факторiв — со-цiальних та демографiчних, зо-крема вiд рiвня медичного за-безпечення та вiкового складу населення.

Висновки

1. Встановлено, що основни-ми забруднювачами ТЕЦ пови тряного басейну селища Есхар ЧугуТвського району е арчи-стий анпдрид, дюксид азоту, пил та свинець, кратнють пере-вищення ГДВ в атмосферному пов^ яких у деяких випадках знаходиться на недопустимому рiвнi забруднення. Найвищi показники забруднення вия-влено на вiдстанi 500 м вщ дже-рела забруднення.

2. Якiсть питноТ води центра-лiзованого водопостачання селища Есхар не вщповщае вимо-гам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования

Рисунок 3

Захворюванють дорослого населення селища Есхар за окремими хворобами

п:

±

т

(1)

^

(1)

(1

m

I

п

н

о

v

-U

20000т 1800016000-14000 -12000 10000 8000 6000 4000 2000 0

Забруднеы ■ райони (с. Есхар)

п Малозабрудненi райони (м. ЧугуТв)

& «F . о4 & . О41 , с1

о*" £ <f J" S^ f ^

° 0<гг г.®

и контроль над качеством за величиною жорсткостк

3. Найвищi показники сумар-ного забруднення фун^в виз-начаються на вiдстанi 500 м вщ ТЕЦ, найменшi — у контрольна зонi (2500 м вiд ТЕЦ).

4. Вмют токсичних речовин у продуктах рослинництва зде-бiльшого знаходиться у межах ГДК вщповщно'Т нормативно!' документаци.

5. Сумарне хiмiчне забруднення довкшля селища Есхар е най-бiльшим у зонi спостереження № 1 на вщстаы 500 м вщ джере-ла шкщливих викидiв тЕц, най-меншим — у контрольна зонi.

6. За результатами ппеычного ранжирування i ознаками, вщ-повiдно до класифiкацiT згщно з "Критериями оценки экологической обстановки территории для выявления зон чрезвычайной экологической ситуации и зон экологического бедствия", встановлено, що еколого-ппе-нiчна ситуацiя сел. Есхар ЧугуТвського району Харювсько'Т обла-стi незадовiльна за ступенем на-пруги еколого-гiгiенiчноT ситуа-цiT та напружена за ступенем еколопчного неблагополуччя.

7. Доведено, що захворюванють населення селища Есхар значною мiрою формуеться пщ впливом забруднення навко-лишнього середовища шкщли-вими викидами ТЕЦ. Так, насе-лення селища, яке мешкае в умовах вщносно високого рiвня забруднення довкшля, хворiе з приводу уах хвороб на 31,3% ча-стiше, нiж населення м. Чугуева, що живе в умовах меншого заб-руднення. Щодо окремих захво-рювань, то в умовах високого забруднення довкшля ризик ви-никнення найбшьший в оргаыв дихання, кровi i кровотворних органiв та новоутворень.

Л1ТЕРАТУРА

1. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль над качеством".

2. ДержСАНП1Н "Вода питна. Ппешчш вимоги до якост води централiзованого господарсь-ко-питного водопостачання" вщ 23.12.96, № 383.

3. Державы саштарш правила охорони атмосф. пов^ря населених мюць (вiд забруднення хiмiчними i бiологiчними ре-човинами). — ДСП-201-97.

4. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов. Утв. 01.08.1989 г, № 5061-89.

№ 2 2009 Environment & Health 40

5. Перелiк основних та тимча-сово допущених до використан-ня документiв визначення (ви-мiрювання) вмiсту хiмiчних речовин в об'ектах довктля та по-казниюв якостi харчових про-дук^в, сировини та шших об'ек-тiв. Затв. Комiсiею з питань ме-щд^в контролю небезпечних хи мiчних факторiв Комiтету з питань ппешчного регламенту-вання МОЗ Укра'ши (протокол № 3 вщ 24.04.2001 р.).

6. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. — Р 2.1.10.1920-04. — М., 2004. — 143 с.

7. Унифицированные методы сбора данных, анализа и оценки заболеваемости населения с учетом комплексного действия факторов окружающей среды. Методические рекомендации ГК санэпиднадзора Российской Федерации от 26.02.1996 г., № 01-19/12-17.

8. Бондаренко Ю.Г., Фом^ них К.П. Оцшка неканцерогенного ризику для здоров'я населення внаслщок забруднення атмосферного пов^ря м. Чер-каси // Довктля та здоров'я. — 2005. — № 3 (34). — С. 40-42.

9. Климчук М.А. Стан навко-лишнього середовища та його вплив на здоров'я населення Львiвськоí област // Довктля та здоров'я. — 2005. — № 3 (34). — С. 43-48.

10. Климчук М.А. До питання ппешчно! оцшки стану забруд-нення навколишнього середо-вища в окремих кшмато-гео-графiчних регюнах Укра'ши // Ппена населених мюць. — 2003. — Вип. 42. — С. 449-457.

11. Критерии оценки экологической обстановки территории для выявления зон чрезвычайной экологической ситуации и зон экологического бедствия. — Мин. охраны окруж. среды и природных ресурсов РФ, 1992.

12. Онищенко Г.Г. Актуальные проблемы методологии оценки риска и ее роль в совершенствовании системы социально-гигиенического мониторинга // Гигиена и санитария. — 2005. — № 2. — С. 3-6.

13. Рахманин Ю.А., Новиков С.В., Иванов С.И. Современные научные проблемы совершенствования методологии оценки риска здоровью населения // Гигиена и санитария. — 2005. — № 2. — С. 7-10.

TTO THE PROBLEM OF HYGIENIC ESTIMATION OF INDUSTRIAL BIOLOGICAL FACTORS

Tsapko V.G., Sterenbogen M.Yu.

К ВОПРОСУ ГИГИЕНИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ БИОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ

ЦАПКО В.Г., СТЕРЕНБОГЕН М.Ю.

ГУ "Институт медицины труда АМН Украины", г. Киев

УДК

613.6;576.806;628.511:001.5

ДО ПИТАННЯ ппеннно! ОЦ1НКИ ВИРОБНИЧИХ БЮЛОПЧНИХ ФАКТОР1В Цапко В.Г., Стеренбоген М.Ю. На пщстав1 даних лтератури та власних досл1джень проведено систематизац1ю снуючих бюлопчних фактор1в, обфунтовано принципи /х кпасифкаци, наведено механ1зми ди. Запропоновано схему, за допомогою яко/ можна дати конкретну оц1нку ступеня ризику болотного фактора для прац1вник1в, а для препарат1в, як синтезуються вперше, прогнозувати /хнй можливий ризикдля здоров'я.

радиционно к биологическим факторам принято относить микроорганизмы: бактерии, вирусы, грибы и продукты их жизнедеятельности. Вместе с тем, за последние годы значительно возросло производство различных биологически активных веществ, используемых в промышленности и сельском хозяйстве, полученных методом микробиологического синтеза. Это — кормовые добавки, антибиотики, аминокислоты, ферменты, средства биологической защиты растений и многие другие вещества, что значительно расширяет перечень биологических факторов [3, 4, 8, 17].

При рассмотрении биологического фактора (БФ) необходимо учитывать два его аспекта: экологический и профессиональный. Применительно к неблагоприятным и опасным производственным факторам термин "биологический фактор" стал использоваться сравнительно недавно. Сложность проблемы БФ заключается в чрезвычайном распространении его источников, для каждого из которых характерны определенные компоненты, в первую очередь, это микроорганизмы и продукты их жизнедеятельности.

Биологические агенты способны оказывать на организм человека три основных типа воздействия: сенсибилизацию, инфицирование и интоксикацию.

Аллергенное действие присуще органическим веществам растительного и животного происхождения, многим видам бактерий и грибов, их спорам, продуктам жизнедеятельности клещей и других насекомых и т.д. Сложность антигенных комплексов биологических агентов обусловливает развитие различных (по качеству и количе-

© Цапко В.Г., Стеренбоген М.Ю. СТАТТЯ, 2009