CC BY
9
ACTUALITY OF INTRODUCTION OF HYGIENIC DISCIPLINES' TEACHING IN THE TRAINING PROCESS OF THE STUDENTS BY TOURIST SPECIALITIES
Lebedynets N.V.
АКТУАЛЬН1СТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ВИКЛАДАННЯ Г1Г1ЕН1ЧННХ ДИСЦИПЛ1Н ПРИ П1ДГОТОВЦ1 СТУДЕНТ1В ТУРИСТИЧНИХ
СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
ЛЕБЕДИНЕЦЬ Н.В.
НПУ iM. М.П. Драгоманова, м. КиТв
УДК [613+614](075.8)
АКТУАЛЬНОСТЬ ВНЕДРЕНИЯ ПРЕПОДАВАНИЯ ГИГИЕНИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН ПРИ ПОДГОТОВКЕ СТУДЕНТОВ ТУРИСТИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ Лебединец Н.В. Активное развитие туризма в Украине требует выпуска специалистов в данной отрасли и внедрения в их профессиональную подготовку гигиенических дисциплин, которые освещали бы вопросы профилактической медицины в туристической деятельности. В статье рассмотрены вопросы актуальности внедрения учебно-методического комплекса "Общая санитария и гигиена"для студентов туристических специальностей.
© Лебединець Н.В. СТАТТЯ, 2011.
63 Environment & Health № 2 2011
уризм — це один з важливих засобiв гармошйного розвитку, змщнення ^зичного, психiчно-го та емоцмного здоров'я, за-лучення учшвськоТ та студент-ськоТ молодi до занять ^зич-ною культурою. Оздоровче значення занять туризмом виз-начаеться перебуванням у природних, еколопчно чистих умовах, у позитивна дiТ рiзно-маштних природних чинникiв у поеднаннi з фiзичною дiяльнi-стю та руховою активнiстю. Ту-ристичний вiдпочинок розви-вае такi ф^зичш якостi, як сила, витривалють, спритнiсть, за-гартованють. Заняття туризмом впливають на психоемо-цiйний статус людини, сприя-ють розвитку наполегливостi, смiливостi, вмшня орiентува-тися на мiсцевостi, вихованню вольових та трудових навичок. Туристична дiяльнiсть вимагае постiйних тренувань, удоско-налення загальнофiзичноТ та спе^ально-туристичноТ пщго-товки. Учасники походiв, подо-рожей та екскурсiй виконують нормативы вимоги, здобува-ють спортивнi розряди, одер-жують iнструкторськi навички. Туристичний шструктор повинен володiти методично-прак-тичним комплексом знань, умшь та навичок з питань орга-нiзацiТ i змiсту лкарського контролю туристичноТ дiяльностi, надання першоТ медичноТ до-помоги, а також засобiв попе-редження спортивних травм, профТпактики захворювань, якi можуть виникнути у похщних умовах. Устшне засвоення фа-хових туристичних дисциплш неможливе без грамотного пiдходу до самоконтролю над власним здоров'ям, оволодш-ня науково-методичними основами оргашзацп тренуваль-них занять з загальнофiзичноТ та спецiально-туристичноТ подготовки учасникiв походiв, опа-нування ппешчного аспекту перспектив розвитку оздоров-
чо-спортивного туризму в Ук-раТнi [3, 4].
Активний розвиток спортивного туризму у нашм краТш по-требуе висококвалiфiкованих спецiалiстiв у данiй галузi та впровадження до ТхньоТ фахо-воТ пiдготовки гiгiенiчних дис-циплш, якi б висвiтлювали пи-тання профТпактичноТ медици-ни у туристичнш дiяльностi. Актуальнiсть даноТ проблеми викликала потребу ствпращ фахiвцiв педагогiчного та ме-дичного профiлю. Викладача-ми Нацюнального педагопч-ного унiверситету iм. М.П. Драгоманова та лiкарями 1н-ституту гiгiени та медичноТ екологп iм. О.М. Марзеева бу-ло розроблене програмне за-безпечення для викладання дисциплЫи "Загальна сашта-рiя та ппена" для студенев туристичних спецiальностей. Так, для студенев за напря-мом подготовки 0504 "Туризм", за спецiальнiстю 6.050401 "Туризм" було створено навчаль-но-методичний комплекс, до якого увмшли типова та робо-ча навчальнi програми, курс лекцш та лабораторно-семi-нарських занять, комплект контрольно-модульноТ пере-вiрки знань, навчальний поаб-ник "Основи гiгiени та санiтарiТ у туристичшй дiяльностi".
"Загальна санiтарiя та ппе-на" е ввiдною тзнавально-про-фТпактичною дисциплiною для пiдготовки спецiалiстiв тури-стичного профiлю. Задача цьо-го курсу — дати студентам, майбутшм туристам, вiдомостi про санiтарно-гiгiенiчнi заходи щодо туристичноТ дiяльностi: одяг, взуття, аптечку, харчi, надання першоТ медичноТ допо-моги пiд час походу. У процес вивчення дисциплши студенти повиннi оволодiти знаннями саштарно-ппешчноТ пщготов-ки з профiлактики та попере-дження виникнення Ыфекцм-них захворювань, укуав отруй-
ACTUALITY OF INTRODUCTION OF HYGIENIC DISCIPLINES' TEACHING IN THE TRAINING PROCESS OF THE STUDENTS BY TOURIST SPECIALITIES Lebedynets N.V.
The active development of tourism in Ukraine requires a number of the graduates in a given branch and introduction of the hygienic disciplines in their professional preparation. These disciplines would eliminate the issues of prophylactic medicine in tourist activity. The problems of actuality of introduction of educational-and-methodical complex "General sanitation and hygiene" for the students of tourist specialities have been considered in the article.
них тварин, вживання в 1жу отруйних грибiв та ягщ. Вив-чаючи "Загальну саштарю та ппену", студенти отримують шформацю, що стосуеться са-штарно-ппеычних умов тд час пересування на туристичному маршрут та з пщготовки мюця привалу (Тдальня, туалет, мюця особистоТ ппени). Заключною темою курсу е висв™ення пи-тань оргашзацп туристично-оз-доровчоТ роботи та здорового способу життя i його впливу на професмну дiяльнiсть людини.
Основними завданнями курсу е
1) викладання студентам теоретично' основи для оцшки взаемодп органiзму i середо-вища юнування, його позитивного i негативного впливу на здоров'я людини; профтакти-ки захворювань, що можуть ви-никати у процесi туристичноТ' дiяльностi;
2) формування у студенлв знань i вмiнь щодо розробки комплексу оздоровчих заходiв i саштарно-ппешчних реко-мендацiй, якi б забезпечили сприятливi умови пiдготовки i проведення туристичноТ дiяль-ностi;
3) забезпечення рiвня саш-тарно-гiгiенiчних знань, умшь i навичок, необхiдних у майбут-нiй туристичнiй роботi.
Вивчення курсу передбачае формування у студенев знань
□ факторiв навколишнього середовища, що впливають на здоров'я людини;
□ забруднювачiв атмосферного повiтря, води, Грунту;
□ про методи очищення та знезараження води у польових умовах;
□ особистоТ ппени (одягу, взуття, загартування оргашз-му, фiзичноТ пщготовленост та навантажень);
□ фiзiолого-гiгiенiчних основ харчування;
□ санiтарно-гiгiенiчних ви-мог щодо облаштування i про-
ведення туристичних заходiв;
□ надання першоТ медичноТ допомоги у похiдних умовах.
Отримаш теоретичнi знання дозволять студентам сформу-вати умЫня
□ забезпечувати виконання санiтарно-гiгiенiчних вимог у туристичшй роботi;
□ забезпечувати виконання профшактичних заходiв на маршрут щодо вживання в Тжу отруйних рослин, грибiв, зне-зараження води; виникнення та поширення iнфекцiйних та iнвазiйних захворювань;
□ надання першоТ невщ-кладноТ допомоги у похщних умовах.
Тематика аудиторних занять складаеться з трьох модулiв. Перший навчальний модуль присвячений саштарно-ппешч-ним заходам у туристичному походк З перших занять сту-денти ознайомлюються з проблематикою гiгiени i санiтарiТ у туристичшй дiяльностi, а саме: гiгiени харчування; ппени водо-забезпечення; утилiзацiТ (зни-щення) вiдходiв туристичноТ дiяльностi; ппени басейшв, во-дойм та пляжiв; боротьби з жи-вими оргашзмами (збудника-ми, носiями захворювань), що становлять загрозу здоров'ю та життю туриств; профшактики хвороб туристiв; оздоровлення навколишнього середовища; еколопчними проблемами та проблемами забруднення, що виникають внаслщок масовоТ туристичноТ дяльностк
Значне мiсце придiляеться особистм гiгiенi у туристичному походк Студенти знайом-ляться з питаннями збережен-ня i змiцнення здоров'я шляхом дотримання норм i правил особистоТ ппени, розглядаються ппешчш вимоги щодо вибору одягу i взуття для рiзних видiв туристичноТ дiяльностi. Висв^-люються питання ппешчних вимог до рiзних видiв тканин, особливостей туристичного
одягу I взуття для р1зних сезо-н1в та р1зного туристичного призначення. Особливе мюце выводиться систем! заход1в, як1 п1двищують оп1рн1сть орга-н1зму туриста: принципам та способам загартування орга-н1зму, ф1з1олог1чн1й дм загарту-вальних процедур тощо.
Особливе мюце у туристич-н1й д1яльност1 прид1ляеться пи-танням ф1з1олого-г1г1ен1чних основ харчування. На заняттях студенти ознайомлюються з поняттями харчовий рацюн, режим харчування, адекват-н1сть Тж1, функци Тж1, потреба орган1зму у поживних речови-нах, в1там1нах, макро- та м1кро-елементах, види обм1ну речо-вин в орган1зм1, коеф1ц1енти ф1-зичноТ активност1 за р1зних ви-д1в д1яльност1, а також вчаться визначати Ытенсивнють обм1ну речовин оргашзму туриста за розрахунковими формулами. Значний акцент у вивченш да-ноТ теми надаеться ф1з1олого-г1г1ен1чним вимогам до харчування турист1в, умовам здорового, рацюнального харчування. На заняттях розглядаються питання енергетичноТ ц1нност1 та складу харчового рацюну, збалансованост1 та засвоюва-ност1 харчових речовин, орга-нолептичних властивостей та структури Тж1, розподшу рацю-ну за прийомами Тж1, кратност1 харчування, 1нтервал1в м1ж прийомами Тж1 для р1зних вид1в туристичноТ д1яльност1.
Другий навчальний модуль присвячений саштарно-ппе-н1чним заходам на маршрут! та темам, що стосуються ппени оточуючого середовища, а саме: ппени води, Грунту, атмо-сфери. У норм! довкТпля мае характеризуватися умовами, як! сприяють повноц!нному функц!онуванню орган!зму. Од-нак все част!ше спостер^аеть-ся вплив чинниюв довк!лля, як! не задовольняють переб!г нор-мальних гармошйних функц!й орган!в i систем оргашзму людини [2]. У туристичшй дiяль-ностi серйознiсть ситуацiТ пщ-силюеться тим, що органiзм туриста намагаеться максимально адаптуватися до нових умов оточуючого середовища, що можуть в^^знятися вiд тих, в яких постмно мешкае люди-на. При здмсненш туристичних мац^вок, походiв вплив чин-никiв довкiлля на органiзм людини змЫюеться, що може ви-кликати у нетренованих, осла-
№ 2 2011 Environment & Health 64
блених людей низку порушень умовнорефлекторних реакцiй, погiршення самопочуття, на-вiть зрив адаптацiйних меха-нiзмiв, загострення хронiчних хвороб, ослаблення iмунних реакцiй, виникнення простуд-них захворювань, побiчних не-гативних станiв (слабкють, сонливiсть, головний бiль, по-пршення процесiв травлення тощо) [1]. З Ышого боку, чистота навколишнього середовища залежить вiд багатьох впливiв, у тому числi й вщ самоТ люди-ни, особливо у туристичнш дiяльностi. Тому пiд час вивчен-ня тем другого модуля особлива увага придтяеться питан-ням забруднення навколишнього середовища, впливу атмосферного тиску, температу-ри, вологост^ руху повiтря, со-нячноТ радiацiТ, електричного стану атмосфери, радюактив-ностi повiтря на оргашзм туриста. Пiд час аудиторних занять розглядаються питання акшма-тизацп та терморегуляцiТ орга-нiзму, фiзiологiчного впливу на людину нестачi кисню, фiзiоло-гiчноТ дiТ клiматотерапiТ.
Розглядаючи Грунт як чинник впливу на оргашзм туриста, студенти знайомляться з ппе-нiчною характеристикою Грунту; шляхами мiграцiТ хiмiчних речовин з Грунту в оргашзм людини; з ендемiчними захво-рюваннями, причинами яких е нестача або надлишок мiкрое-лементiв у Грунтовому середовища з основними ыфекцмни-ми захворюваннями, у мехашз-мi передачi яких бере участь Грунт. Особливе мюце выводиться очистцi Грунту та знеш-кодженню вiдходiв у похщних умовах.
Пiд час вивчення тем другого модуля студенти знайомляться з питаннями ппени води та во-дозабезпечення на маршрутi; встановлюють значення води для повноцшного функцюну-вання органiзму людини. На заняттях розглядаються чинни-ки, що впливають на якють питноТ води (органолептичш властивостi, хiмiчний склад, характер мiкрофлори); акценту-еться увага на ппешчних вимо-гах до якост питноТ води, на джерелах забруднення во-дойм. Вивчаючи цю тему, сту-денти знайомляться зi збудни-ками iнфекцiйних i нешфекцм-них захворювань людини, фактором передачi яких е вода; шляхами профтактики захво-
рювань. Значне мюце приди ляеться ознайомленню з методами покращання якост води, шляхами знезараження питноТ води, особливо у польових умовах.
Третм навчальний модуль присвячений лкувально-про-фтактичним заходам у туриз-мi. Майбутш туристичнi iн-структори знайомляться з най-поширенiшими iнфекцiйними захворюваннями та гельмЫто-зами, що можуть виникнути пiд час туристичноТ дiяльностi. Студентам дають поняття про шфекщю, iнвазiю, епiдемiю, пандемiю, ендемiю, спорадич-нi захворювання, антропонози, зоонози, антропозоонози, ос-новнi перюди iнфекцiйних хвороб, бактерiоносiйство, вiрусо-носiйство, патогеннiсть, вiру-лентнiсть, токсигеннють, цикли розвитку паразитiв, механiзми передачi iнфекцiйних та пара-зитичних захворювань. Особливе мюце придтяеться ш-фекцмним хворобам з харчо-вим фактором передачу ос-кiльки у похщних умовах склад-нiше дотримуватися виконання вах санiтарно-гiгiенiчних вимог до зберкання, приготування, приймання Тжi та харчових про-дуктiв, а також правил особи-стоТ гiгiени. На семшарсько-практичних заняттях студенти розглядають питання неспеци-фiчноТ фiзiологiчноТ резистент-ностi та специфiчноТ несприят-ливост органiзму до шфекцй них аген^в i Тхнiх токсишв,, принципи лкування та санаци iнфекцiйних хвороб, заходи бо-ротьби з iнфекцiйними захворюваннями, профтактики гельмiнтозiв.
Туристична дiяльнiсть повинна бути розумною щодо приро-ди i до оргашзму туриста. У по-хiдних умовах необхщно яко-мога бiльше знати про мюце-вiсть i умови маршруту, зазда-легiдь продумувати най^бни шi подробицi спiлкування з природою, щоб не нашкодити Тй та своему здоров'ю. Саме тому для подготовки високо-квалiфiкованих туристичних н структорiв е актуальним вивчення таких тем, як "Небезпеки дикоТ природи" та "Захворювання i нещаснi випадки у тури-стичшй дiяльностi". На заняттях розглядаються можливi за-грози дикоТ природи у походк отруйнi ягоди, гриби, рослини. Студенти знайомляться з про-фтактичними заходами щодо
укуав комах, змiй, пацюкiв та шших небезпечних тварин; вчаться надавати першу ме-дичну допомогу в умовах небезпечних впливiв дикоТ природи, розтзнавати ознаки харчових отруень, Тхш рiзновидно-ст, заходи профiлактики. Важ-ливе значення придтяеться розгляду чинниюв, якi впливають на рацюнальне функцюну-вання оргашзму туриста у по-хщних умовах.
Туризм складае частину фи зичноТ культури i спорту, осктьки служить проявом здорового способужиття, розвитку досконалост^ збереженню працездатност i всебiчноТ фи зичноТ пiдготовки. Запорукою успiшноТ туристичноТ дiяльно-стi е пiдвищення базовоТ фiзич-ноТ пiдготовки, витривалостi та загартованост органiзму туриста. Для виршення цiеТ задачi необхiдне проведення трену-вальних пiдготовчих фiзкуль-турних занять (легкоатлетичш та гiмнастичнi вправи, плаван-ня, ходьба на лижах, Тзда на ве-лосипедi, рухливi та спортивш iгри), кросовий бiг, тривала ходьба переачною мiсцевiстю, участь у походах. При оргашзацп туристичних маршру^в рiз-ного рiвня складностi необхщ-но обов'язково враховувати контингент вщпочиваючих: вiк, стать, стан здоров'я, загальну фiзичну пiдготовку, загартова-нiсть. Тому майбутнiм тури-стичним Ыструкторам пропо-нуються рiзноманiтнi завдання з визначення функцюнальноТ пiдготовленостi оргашзму туриста до туристичноТ дiяльно-ст рiзного рiвня складностi. Студенти знайомляться з фи зiологiчними основами руховоТ активностi органiзму,, такими поняттями, як юнезофТтя, ппо-кiнезiя, гiперкiнезiя, ппешчни-ми нормативами рацiональноТ руховоТ активность До обов'яз-кiв шструктора-методиста з туризму входить проведення
65 Еоттошшт & Иеаьти № 2 2011
навчально-тренувальноТ пщго-товки турист1в до походу, здй снення контролю над станом здоров'я учасниюв туристичноТ групи. Для цього студентам пропонуються методики контролю та самоконтролю за станом оргашзму до, тд час та топя ф1зичних навантажень.
Остання тема третього модулю висв1тлюе г1г1ен1чн1 питання оргашзацп туристично-оздо-ровчоТ роботи. Студенти оз-найомлюються з структурою та специфкою роботи оздоров-чих заклад1в; особливостями орган1зац1Т дитячих туристич-но-оздоровчих заклад1в; саш-тарними вимогами до влашту-вання та утримання м1сць занять ф1зичною культурою i спортом, плавальними басей-нами, пляжами.
Отже, на думку педагопв та медикiв, впровадження нав-чально-методичного комплексу "Загальна санiтарiя та ппе-на" забезпечить вищу квалiфi-кацiйну пiдготовку спецiалiстiв туристичноТ галузi та набуття майбутнiми туристичними ш-структорами i туристичними методистами необхщних про-фесiйних вмiнь та навичок, як б забезпечували збереження та змщнення здоров'я людей, що займаються туризмом.
Висновки
1. Пщвищення квалiфiкацiТ випускникiв туристичних спе-цiальностей вимагае впровадження дисциплш гiгiенiчно-го спрямування у вищих нав-чальних закладах за спе^аль-нiстю "Туризм".
2. З метою з'ясування якост туристичноТ освiти провести педагогiчний монiторинг знань, умшь та навичок студенев у навчальних закладах з викла-данням ппешчних дисциплш та Тх вiдсутнiстю у навчальному процеск
Л1ТЕРАТУРА
1. Агаджанян Н.А. Адаптация и резервы нашего организма. 2-е изд. / Н.А. Агаджанян. — М.: ФиС, 2002. — 138 с.
2. Ппена та еколопя / За ред. В.Г Бардова. — ВЫниця: Нова книга, 2008. — 720 с.
3. Дегтяр В.Д. Основи оздо-ровчо-спортивного туризму / В.Д. Дегтяр. — К.: Науковий св^, 2003. — 200 с.
4. Никишин Л.Ф. Туризм и здоровье / Л.Ф. Никишин, А.А. Коструб. — К.: Здоровье, 1991. — 217 с.
Надiйшла до редакцИ 01.12.2010.
INFLUENCE OF THE KEEPING OF DAY ROUTINE ON THE FUNCTIONAL STATE OF THE CENTRAL NERVOUS SYSTEM OF THE SENIOR SCHOOLCHILDREN
Kapranov S.V.
ВЛИЯНИЕ СОБЛЮДЕНИЯ РЕЖИМА ДНЯ СТАРШЕКЛАССНИКАМИ НА ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ
беспечение высоких показателей здоровья детского населения и молодежи является важнейшей задачей, стоящей перед государством и обществом. К показателям здоровья относятся физическое развитие, иммунитет, заболеваемость, смертность, рождаемость и другие.
Здоровье каждого человека формируется под влиянием многих факторов, которые разделены на две основные группы: врожденные и приобретенные. К приобретенным относится образ жизни, от которого, согласно опубликованным данным, состояние здоровья зависит на 4953% [1].
К проявлениям здорового образа жизни (или "здоровой" модели поведения) традиционно относятся отказ от курения и злоупотребления алкоголем, рациональное питание, двигательная активность, включая занятие физкультурой (зарядкой) и спортом, соблюдение режима дня и т. д.
Режим дня — это установившийся порядок жизни: работы, питания, отдыха, сна [2].
По нашему мнению, более правильно сформулировать
ВПЛИВ ДОТРИМАННЯ РЕЖИМУ ДНЯ СТАРШОКЛАСНИКАМИ НА ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ЦЕНТРАЛЬНОÏ НЕРВЮВЮ1 СИСТЕМИ Капранов С.В.
Вивчено вплив дотримання режиму дня на функцональний стан центрально}' нервово]' системи старшокласниюв промислового мста. Проведено досл'1дження за Сплбергом та Айзенком псих1чного стану у 685 школяр1в 9-11 клас1в (15-17 роюв) у 9 загальноосв1тн1х школах. Встановлено, що недотримання учнями старших клас1в режиму дня призводить до зм1н }'хнього псих1чного стану i характеризуемся пдвищенням у них ситуа^йно]' i особистоï тривожностi за Сплбергом, а також тривожносл, фрустрацп та агресивност за Айзенком. Запропоновано профiлактичнi рекомендаци.
K^40BÏ слова: режим дня, психiчний стан, старшокласники.
КАПРАНОВ С.В.
ГУ "Алчевская городская санитарно-эпидемиологическая станция Луганской области"
УДК613.956:616.83
Ключевые слова: режим дня,психическое состояние, старшеклассники.
© Капранов С.В. СТАТЬЯ, 2011.
№ 2 2011 Environment & Health 66
