CC BY
20
THE COMPLEX APPROACH TO HEALTH STATUS' ASSESSMENT
OF SERVICEMEN
Shvets A.V., Ignatyeva V.А.
КОМПЛЕКСНИЙ П1ДХ1Д ДО ОЦ1НКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ1В
ШВЕЦЬ А.В., 1ГНАТЬ6ВА В.О.
Науково-дослiдний iнститут проблем вiйськовоí медицини Збройних Сил Укра'ни, м. IpniHb
УДК 612.825.8:613.685
КОМПЛЕКСНЫЙ ПОДХОД К ОЦЕНКЕ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ Швец А.В., Игнатьева В.А. Проведен анализ понятия "здоровье", его концептуальных моделей, структуры и содержания, методов оценки. Предложен комплекс методов оценки уровня здоровья у военнослужащих на разных уровнях организации организма человека. Намечены дальнейшие направления усовершенствования системы военного здравоохранения с использованием модульных технологий.
Ключевые слова: состояние здоровья, категории здоровья, компоненты здоровья, модульная технология.
ротягом багатовково'' юторп людства проблема ошнки стану здоров'я завжди посщала важ-ливе мюце у сошальному, еко-нoмiчнoму, культурному житт cуcпiльcтва, що позначалось на oбopoнoздатнocтi держави, на piвнi нацioнальнoí безпеки.
Здоров'я, як вщзначае Г.1. Ца-регородцев [12, 21], е своерщ-ним дзеркалом сошально-еко-нoмiчнoгo, екoлoгiчнoгo, демо-гpафiчнoгo i саштарно-ппетч-ного благополуччя кра'ни, одним з coцiальних iндикатopiв cуcпiльнoгo прогресу, важли-вим чинником, який впливае на якють та ефективнють трудових pеcуpciв кра'ни. Воно начебто акумулюе вci пoзитивнi змЫи, якi вiдбуваютьcя у piзних галу-зях держави, i, звичайно, досить чутливо позначаеться на оборо-носпроможност держави.
1нтерес до проблеми профе-ciйнoгo здоров'я вмськово-службовця зрю в умовах суча-сного техычного виробництва, швидкого прогресу у розвит-кoвi бойово'' технiки, коли piзкo збiльшилиcя фiзичнi та нерво-во-емоцмш навантаження на opганiзм людини, виникли умо-ви для появи cпецифiчних пе-ревантажень i екстремальних стаыв, властивих певним про-феciям i родам вiйcьк. Це без-сумывно вимагае адекватного контролю стану здоров'я та йо-го oцiнки [5, 21].
На стан здоров'я вмськово-службовшв впливають специфь ка та умови дiяльнocтi: фiзичне навантаження, якють харчуван-ня, розумове напруження, об-межена фiзична активнicть, одномастна праця з концентра-цiею уваги та Ыше, що призво-дить до стомлення, нервово-емoцiйнoгo напруження, зни-ження якocтi та надмност дiяль-нocтi, наcлiдки яких можуть бути катаcтpoфiчними [15, 16].
Для високо'' надiйнocтi дiяль-нocтi вмськовослужбовцям неoбхiдний вiдпoвiдний piвень
© Швець А.В., /гнатьева В.О. СТАТТЯ, 2010.
61 Environment & Health № 1 2010
професмного здоров'я, тобто здатнють оргашзму збер^ати кoмпенcатopнi i захиcнi власти-вocтi, що передбачають обов'яз-ковий piвень pеактивнocтi piзних систем opганiзму, якi забезпечу-ють пpoфеciйну надiйнicть i пра-цездатнють за будь-яких умов трудово'' дiяльнocтi. А це озна-чае, що не ттьки вiдcутнicть хво-роби, але i пcихoфiзичнi резерви е потеншалом високо' надмно-cтi профеайно'' дiяльнocтi вмсь-кoвocлужбoвцiв. Звичайно, що вони потребують вщповщно'' oцiнки.
Таким чином, вивчення проблеми оцшки стану здоров'я вмськовиюв як якюно'' цiннocтi держави i cуcпiльcтва стае на-гальним завданням та потребою вмськово' охорони здоров'я.
Мета роботи полягае в ана-лiзi piзних аcпектiв удоскона-лення oцiнки стану здоров'я вмськовослужбовшв.
Спершу неoбхiднo визначити-ся з поняттям здоров'я та йо-го компонентами.
При вивченн проблем oцiнки здоров'я людини е необхщнють у виcвiтленнi питань, пов'язаних з визначенням поняття "здоров'я людини", яке е провщним поняттям не ттьки бюлогп та медицини, але й уае'( живо' природи загалом.
Нин серед вчених вщсуты ед-нicть i згода щодо Ытерпретацп поняття "здоров'я". У сошально-екoнoмiчнiй, фiлocoфcькiй та медичнiй лiтеpатуpi здоров'я чаcтiше трактуеться з piзних ме-тoдoлoгiчних i теоретичних по-зицiй. Наводимо дефiнiцií цього поняття, як найчаcтiше зустрь чаються: здоров'я виду; здоров'я населення; здоров'я попу-ляци; здоров'я громади; суспть-не здоров'я; здоров'я групи людей; здоров'я колективу, здоров'я людини; здоров'я Ыдивща; здоров'я особистост^ здоров'я родини; здоров'я св^ тощо.
За даними лiтеpатуpи, icнуе близько 100 визначень поняття "здоров'я" [10]. Наведет вщо-
THE COMPLEX APPROACH TO HEALTH STATUS' ASSESSMENT
OF SERVICEMEN
Shvets A.V., Ignatyeva V.A.
The analysis of health theory, its conceptual models, structure and contents, assessment methods has been carried out. The complex of health status' assessment methods of servicemen at different levels of organism organization has been offered. The further directions of military public health services system improvement using modular technologies have been deliberate. Keywords: health status, health category, health components, modular technology.
мост вражають своею рiзнома-ытнютю визначення цього по-няття та рiзновидом ознак, включених рiзними авторами у його дефшщю.
У бшьшост випадюв ц визначення виходять з того, що здо-ров'я е конкретним, якюно спе-цифiчним станом людини, що характеризуеться нормальним переб^ом фiзiологiчних проце-сiв, якi забезпечують його опти-мальну життедiяльнiсть.
У Статуй ВООЗ здоров'я виз-начаеться як "стан повного фь зичного, духовного i соцiального благополуччя, а не ттьки як вщ-сутнють хвороб чи фiзичних вад". Але як використати його для потреб практично! вмськово! охо-рони здоров'я — не зовам зро-зумто. Тут здоров'я визначаеть-ся як граничний, недосяжний на практищ iдеальний стан. До ньо-го можна у деякому сена набли-зитись, але досягти його не-можливо. Водночас для практики важливо визначити реальне, практично досяжне здоров'я, яке припускае неповне фiзичне, ду-ховне або сощальне благополуччя. Дане визначення не мютить способу чи навiть принципу оцн ки того, наскiльки досяжне реальне здоров'я далеке вщ ще-ального, отже, воно не може бути використаним як основа для формування Ыструментального критерю здоров'я, оскiльки принципово не дозволяе перейти до ктьюсно! оцiнки реального здоров'я людини.
Цю думку пiдтримуе i Амосов М.М. та вважае, що визначення здоров'я як комплексу нормативних морфофункцю-нальних показниюв оргашзму людини недостатне, оскшьки необхiдна ще й ктькюна оцiнка здоров'я [1, 2]. Ктькють здоров'я можна визначити як суму резервних сил основних функ-цюнальних систем. У свою черту, резервы сили можна вира-зити через так званий коефМ-ент резерву. Тобто хвороба пев-ною мiрою сумiсна зi здоров'ям: часто мае мiсце не сама хворо-
ба, а нестача здоров'я.
Оцшюючи здоров'я, слщ пам'ятати, що дефщит здоров'я може проявлятися i часом про-являеться через третм стан, вщ-мiнний вщ понять "здоров'я" i "хвороба". ВЫ характеризуемся тим, що органiзм, здавалося б, здоровий, але працюе у змь неному, умовно нормальному на даний час режимк У цьому стан вiдзначаеться непевнiсть у са-мопочуттi: немае хвороби, але немае i повного здоров'я. Очевидно, це виникае, коли порушу-ються чи змiнюються зворотнi зв'язки у функцюнуванш вну-трiшнiх систем оргаызму або у системi взаемодi! внутршньо-органiзмових структур i зовнш нього середовища [3, 9 та Ы.].
Третiй стан здебiльшого ха-рактерний для прояву донозо-лопчних змiн в органiзмi, тобто тих, що передують хворобi. Науковцi вважають, що бтьше половини людей мають донозо-логiчнi прояви, у тому чист у ви-глядi особливих фiзiологiчних станiв [4, 6, 8].
Варто зауважити, що абсолютна бтьшють наведених у ль тературi визначень здоров'я мае вщ 3 до 8 ознак, i тiльки де-якi визначення е багатокомпо-нентними [20]. Дуже часто зу-стрiчаються у наведених нижче ознаках суттевi елементи виз-начення здоров'я:
□ нормальна функшя орга-нiзму на вах рiвнях його органь зацп: органiзму, органiв, псто-логiчних, кттинних та генетич-них структур, нормальний пе-ребiг типових фiзiологiчних i бiохiмiчних процесiв;
□ динамiчна рiвновага орга-нiзму i його функцм та чинникiв навколишнього середовища;
□ здатнють до повноцiнного виконання основних сошальних функцiй, участь у сощальнш дiяльностi та суспiльно кориснм працi;
□ здатнiсть органiзму при-стосовуватися до умов юнуван-ня у навколишньому середови-щi, що постмно змiнюються
(адапташя), здатнiсть пщтриму-вати постiйнiсть внутрiшнього середовища оргаызму, забез-печуючи нормальну i pi3Ho6i4Hy життeдiяльнiсть та збереження живо( основи в оргашзм^
□ вiдсутнiсть хвороби, хво-робливого стану або хворобли-вих змiн, тобто оптимальне функцюнування органiзму за вiдсутностi ознак захворювання або будь-якого порушення;
□ цтковите фiзичне, духов-не, розумове i сошальне благополуччя, гармонiйний розвиток фiзичних i духовних сил оргаыз-му, принцип його eдностi, са-морегулювання i гармоншно[ взаeмодiï вах органiв.
Названi ознаки здоров'я, як дуже часто зустрiчаються у наведених визначеннях, цтком природно, не вичерпують уае( рiзноманiтностi ознак, як були використанi рiзними авторами для характеристики сутност по-няття "здоров'я". Вщсутнють унь версального, всебiчного та за-гальновизнаного визначення "здоров'я" можна пояснити не ттьки тим, що сучасна медицина зорieнтована головним чином на вивчення проблем хвороби, а не здоров'я, а й складнютю та труднощами, з якими пов'язане вивчення само)' проблеми здоров'я. Тому адекватним, ч^ким, зрозумiлим i повним слщ вважа-ти таке визначення поняття "здоров'я", яке охоплюе со-цiальнi, економiчнi, науковi, бю-логiчнi, медичнi, етичнi та ^i аспекти дано)' проблеми.
Проблеми вимiрювання здоров'я вшськовослужбов-цiв. 1снуе багато рiзних концеп-цiй здоров'я. Яку з них обрати i використовувати як теоретичну базу чи як практичний Ыстру-мент у сферi вмськово)' охорони здоров'я? На жаль, правил, як визначають вибiр адекватно)' концепцiï здоров'я, не юнуе. Не iснуе також ушверсального по-казника здоров'я, що однаково гарно "працював" би на вирь шення рiзноманiтних завдань.
Вибiрковi медико-статистичн дослiдження стану здоров'я вiйськовослужбовцiв свщчать про те, що у 50-60% офiцерiв спостерiгаються хронiчнi захворювання, як зумовлюють зни-ження ефективност ïхньоï дiяль-ностi. Вони з'являються у порiв-няно молодому, працездатному вiцi офiцерiв, у бтьшост випад-кiв уже тсля перших 5 рокiв служби в арми [13]. Фiзiологiчнi резерви оргаызму, що забезпечують прискорену адаптацю людини до несприятливих чинниюв
№ 1 2010 Environment & Health 62
нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, в ocí6 з xpoнiчними зaxвopювaн-нями пoмiтнo знижeнi.
Тaким чинoм, пpoблeми вимь pювaння piвня здopoв,я в^ь-кoвocлyжбoвцiв нaбyли ocoбли-вoï aктyaльнocтi y зв'язку 3i 3po-cтaнням нeoбxiднocтi oцiнки нacлiдкiв cпeцифiки ïxньoï пpo-фeciйнoï дiяльнocтi.
У вiйcькoвiй oxopoнi здopoв,я пiд cтaнoм здopoв,я poзyмiють пiдcyмкoвий мeдикo-cтaти-cтичний пoкaзник, щo дae мe-дичну oцiнкy вiйcькoвoгo кoлeк-тиву aбo oкpeмoгo вiйcькoвo-cлyжбoвця щoдo нaявнocтi aбo вiдcyтнocтi зaxвopювaнь [14].
Opгaнiзaтopи вiйcькoвoï oxo-poни здopoв,я i coцiaл-гiгieнicти у cвoïй дiяльнocтi зycтpiчaютьcя з нeoбxiднicтю aнaлiзy i кiлькicнoï oцiнки здopoв,я вiйcькoвocлyж-бoвцiв. У цьoмy випaдкy здopoв,я дaнoгo кoнтингeнтy пpийнятo xa-paктepизyвaти, як yxe згaдyвa-лocя, кoмплeкcoм тaкиx пoкaз-никiв: cмepтнicть, зaxвopювa-нicть, iнвaлiдизaцiя, piвeнь фь зичнoгo poзвиткy тoщo [14].
Oднoзнaчнoгo зaгaльнoпpий-нятoгo кpитepiю, щo дoзвoляe фaxiвцям poбити виcнoвoк пpo здopoв,я вiйcькoвocлyжбoвцiв нa ocнoвi тaкиx пoкaзникiв, щe нe icнye. Тoмy пpoвeдeння ow-нoк cтaнy здopoв,я e cKop^e миcтeцтвoм, нiж нayкoвим пpo-цecoм i зaлeжить вiд дocвiдy тa iнтyïцiï фaxiвця.
Здopoв,я вiйcькoвocлyжбoвцiв oцiнюють, як пpaвилo, 4epe3 cy-купнють кiлькicниx пoкaзникiв здopoв,я вiйcькoвocлyжбoвцiв oкpeмиx вiйcькoвиx чacтин, ви-дiв тa poдiв вiйcьк, нaйвaжливi-шими з якиx e фiзичний poзви-TOK, зaxвopювaнicть, iнвaлiднicть i cмepтнicть. Пpoтe нe вpaxoвy-ютьcя мeдикo-дeмoгpaфiчнi пo-кaзники вiйcькoвoгo гapнiзoнy, щo y cвoю 4epry пepeшкoджae oцiнцi здopoв,я вiйcькoвocлyж-бoвцiв тa члeнiв ïxrnx ciмeй, вiйcькoвиx пeнcioнepiв тoщo.
Бaгaтo кpaïн для вивчeння 3a-гaльнoï зaxвopювaнocтi викopи-cтoвyють тaкe джepeлo ^op-мaцiï, як oпитyвaння (iнтepв,ю) пeвнoгo кoнтингeнтy ocí6, 3a-cтocoвyючи aнкeтний мeтoд. TaK, y США пepмaнeнтнe дocлiд-жeння здopoв,я пepeдбaчaлo вивчeння зaxвopювaнocтi нa ви-бipкoвiй cyкyпнocтi ocí6 3a aнкe-тою oпитyвaння, якa мicтилa пo-нaд 40 зaпитaнь пpo члeнiв po-дини, зaxвopювaння, мeдичнy дoпoмoгy, викopиcтaння мeди-кaмeнтiв тoщo [7]. Анaлoгiчнi дocлiджeння пpoвaдятьcя в Япoнiï [24], Дaнiï тa Фpaнцiï [23].
ririGHA В1ИСЬКОВО1 МЕДИЦИНИ —
Пepeвaгoю мeтoдy oпитyвaн-ня e мoжливicть зacтocyвaти piзний oбcяг питaнь, пoв,язaниx з зaxвopювaнicтю пeвнoгo ган-тингeнтy ocí6 (oтpимaння co-цiaльнo-гiгieнiчнoï xapa^ep^ ^ики, якocтi мeдичнoï дoпoмo-ги, cтaвлeння xвopoгo дo cвoгo зaxвopювaння, йoгo думки щo-дo цьoгo тoщo). Пiд 4ac oпитy-вaння мoжyть бути вpaxoвaнi зaxвopювaння, з якими вм^га-вocлyжбoвцi нe звepтaлиcя 4e-peз тi чи iншi пpичини пo мeдич-ну дoпoмoгy.
Heдoлiкaми мeтoдy oпитyвaн-ня e caмoдiaгнocтикa зaxвopю-вaнь людьми, зaмiнa дiaгнo-cтичниx тepмiнiв cимптoмaтич-ним oпиcaнням xвopoб, a тaкoж знaчнa кшькють пoмилкoвиx вiдпoвiдeй нa зaпитaння aнкeти.
Ha нaшy думку, вaжливим тa-кoж e вивчeння нacлiдкiв впливу ocoбливиx yмoв пpoфeciйнoï дiяльнocтi нa opгaнiзм вм^га-вocлyжбoвця. Ocoбливoгo знa-чeння нaбyвae цe явищe вiднo-cнo вiйcькoвocлyжбoвцiв, якi викoнyють cпeцiaльнi зaвдaння, у тoмy чиcлi й у бoйoвiй oбcтa-нoвцi. Для дocтaтньoï нaдiйнo-cтi дiяльнocтi вiйcькoвocлyж-бoвця нeoбxiдний виcoкий pi-вeнь пpoфeciйнoгo здopoв,я, щo пpeдcтaвляeтьcя у виглядi пpoцeciв збepeжeння тa poз-витку peгyлятopниx влacтивo-cтeй opгaнiзмy (фiзичниx, п^-xiчниx, coмaтичниx, coцiaльниx cклaдoвиx), якi зaбeзпeчyють пpoфeciйнe дoвгoлiття.
Cлiд зaзнaчити, щo у пpaктич-нiй oxopoнi здopoв,я i у poзpoб-лeниx yчeними мoдeляx здo-poв,я нeмae тoчнoгo пoняття пpo cyтнicть кaтeгopiï здopoв,я, i, як нacлiдoк, викopиcтoвyeтьcя бeзлiч кpитepiïв йoгo oцiнки.
Gyчаcнi проблеми вибору критермв оцiнки здоров'я вiйcьковоcлyжбовцiв. Ha жaль, icнye дyжe нeвeликa кiлькicть пpaць, в якиx визнaчeнo пoкaз-ники-iнтeгpaтopи здopoв,я вiйcь-кoвocлyжбoвцiв тa oбrpyнтoвaнo ïxню poль як oднoгo з кoмпoнeн-тiв oцiнoчнoï cиcтeми пoкaзникiв.
Якщo пiдxoдити з пoзицiй eвoлюцiйнoï нeвипaдкoвocтi xвopoби, тo чи нe здaтний caм фaкт виcoкoï зaxвopювaнocтi i низькoï cмepтнocтi зacвiдчyвa-ти вeликy життeздaтнicть, oтжe, бoeздaтнicть тa бoeгoтoвнicть apмiï? Хiбa фaкт низь^)' зax-вopювaнocтi i виcoкoï cмepтнo-cтi нe cвiдчить пpo нeбeзпeчнy cитyaцiю для життeдiяльнocтi? Heвжe, у дaнoмy випaдкy пoкaз-ники зaxвopювaнocтi, xo4 би якими низькими вoни були, пo-зa piвнeм cмepтнocтi мaють пiд-cтaви фiкcyвaти ви^кий piвeнь здopoв,я?
Хapaктepиcтикa здopoв,я зaли-шитьcя нeпoвнoю бeз пoeднaння ïï з пoкaзникaми cмepтнocтi тa cepeдньoю тpивaлicтю життя.
Oцiнкa cтaнy здopoв,я зa пapa-мeтpaми зaxвopювaнocтi oкpe-мoï людини мae вaжливe пpи-клaднe знaчeння для oтpимaння кoнкpeтнoï xapaктepиcтики здo-poв,я, для дocлiджeння фopмy-вaння кoнтингeнтiв xвopиx ocí6, для пpoгнoзyвaння. Тaк, для виз-нaчeння гpyп здopoв,я вiйcькo-вocлyжбoвцiв (ïx тpи, нa вiдмiнy вщ цивiльнoï oxopoни здopoв,я, дe ïx п'ять) викopиcтoвyють xa-paктepиcтики тшьки xpoнiчниx aбo у дeякиx випaдкax вpoджe-ниx зaxвopювaнь: ïx виявлeння зa чacтoтoю звepтaнь, чacтoтa зaгocтpeнь, cтyпiнь тяжкocтi.
Пpoтe нeдocтaтньo oпpaцьo-вaнo мeтoди кiлькicнoï oцiнки cтaнy здopoв,я вiйcькoвocлyж-бoвцiв. Для пpийняття piшeнь викopиcтoвyeтьcя cyкyпнicть пoкaзникiв, кoжeн з якиx oцiню-eтьcя oкpeмo.
Пoдaльшe вдocкoнaлeння мe-тoдoлoгiï вивчeння здopoв,я, нa нaш пoгляд, нeoбxiднo poзгля-дaти з пoзицiй cиcтeмнoгo пiд-xoдy, peaлiзoвaнoгo у тeopiï фyнкцioнaльниx cиcтeм Анoxi-нa П.К. [3, 17, 19]. Вiдпoвiднo дo цieï тeopiï piвeнь здopoв,я мoжнa poзглядaти як piвeнь poзвиткy i злaгoджeнocтi взae-мoдiï тeмпepaмeнтy, пcиxiчнo-ro, нeйpoдинaмiчнoгo, eнepгe-тичнoгo тa pyxoвoгo кoмпoнeн-
63 Environment & Health № 1 2010
тiв дiяльностi, що упорядкову-ються корою головного мозку та спрямовуються на оптималь-не життезабезпечення оргаыз-му у конкретних умовах працк Це визначення дозволяе продуктивно виршувати ключовi проблеми вимiрювання здо-ров'я вiйськовослужбовцiв. На пiдставi аналiзу загально! структури дiяльностi людини визначенi основнi, найбiльш професiйно значимi якостi та властивостi органiзму, за чо-тирма для кожного з п'яти ком-понентiв здоров'я (рис.). Темперамент характеризуеться по-казниками особистюно! психiч-но! стiйкостi за Спiлбергером, балансу екстра/штраверсп за Айзенком, балансу збудли-во/гальмiвних процесiв i 'хньо! рухливостi за Стреляу.
Розвиток психiчного компонента здоров'я характеризуемся показниками ситуативно! психiчноí стiйкостi за Сптберге-ром, анашзом поточно! ситуаци, прогнозуванням власних дм i психiчноí реалiзацií дм за дани-ми "профктв уваги" за Найдiф-фером. Кожна якють оцiнюеться за чотирма висловленнями з розрахунком сум ошнок. Розвиток нейродинамiчного компонента здоров'я характеризуеть-ся показниками збудливост на основi показникiв якостi дина-
Компоненти здоров'я
мiчного запам'ятовування, об-сягу короткочасно! пам'ятi, функцiональноí рухливост та сили нервових процесiв з ураху-ванням "темпорального" та "мнестичного" психофiзiологiч-них компонент [22].
Розвиток енергетичного компонента здоров'я характеризуемся показниками ефективно-ст легенево! вентиляцп, що розраховуеться за швидкютю вiдновлення вегетативних функ-цiй. Показники аеробно! i анае-робно! витривалостi характери-зують резервш можливостi функцiй енергозабезпечення вiдповiдно в аеробному або ан-аеробному режимах наванта-ження.
Розвиток рухового компонента здоров'я характеризуеться показниками аеробно! та анае-робно! працездатност, а також силово! працездатностi нiг i кистей як величин продуктивной роботи, що виконуеться у вщпо-вiдних режимах енергозабезпечення i в оптимальних умовах загального кровообiгу.
Людина як ютота соцiальна перебувае, з одного боку, пщ постiйним впливом найрiзно-манiтнiшоí iнформацií, що над-ходить iз зовнiшнього середо-вища через сенсорш системи, а з Ышого боку — вона мае по-стiйну потребу у дiяльностi, на-
Рисунок
самперед у руховiй: просто у рухах, спорту працi.
Важливе значення мае психiч-ний компонент здоров'я. Так, у випадку будь-якого соматично-го захворювання певною мiрою завжди страждае психiка людини. Загальна реакшя людини на хворобу, зокрема и вербальне вираження, сильно залежать вщ особистiсних особливостей хворого, як також визначають його поведЫку протягом хворо-би [6]. Безсумшвна й зворотна роль психiчних порушень у ви-никненнi велико! кшькост всiля-ких хвороб.
Таким чином, спiввiдношення сошальних, бiологiчних i психiч-них фаю^в у rенезi захворю-вань мае складний характер i пiдкоряеться дiалектичним зако-номiрностям розвитку, едностi й боротьби протилежностей, переходу ктькост в якiсть.
Слщ вiдзначити, що нинi про-цес застосування здоров'язбе-рiгаючих технологiй, проведен-ня iнших профiлактичних захо-дiв потребуе постiйного до-опрацювання. Перед фахiвця-ми, якi вивчають здоров'я вмсь-ковослужбовцiв, стоять завдан-ня: виявити основы причинно-наслiдковi зв'язки, оцшити на-прями i стутнь впливу окремих чинникiв та !хых комплексiв на формування показникiв здоров'я i на шй основi розробити пропозици щодо усунення не-сприятливих чинникiв навко-лишнього середовища.
Нинi медицина мае багатий досвщ боротьби з хворобами, але поки що не мае такого дос-вщу щодо змщнення здоров'я здорових. е епiдемiологiя хвороб, але немае епщемюлогп здоров'я. Тому необхщно оз-бро!ти медицину методикою дь агностичного контролю над здоров'ям здорових.
Використання модульних технологш як модусу л^-вально-профiлактичного за-безпечення ЗС Укра'Гни. Ре-зультативне пiдвищення ефек-тивностi л^вапьно^агностич-ного процесу — обов'язкова i виршальна умова надання якю-но! медично! допомоги в арми. Науковi напрями з вдосконален-ня управлшня охороною здоров'я i ключною практикою у Збройних Силах прямо пов'яза-нi з використанням шформацм-них i комп'ютерних технолопй [18] та методiв багатофакторно-го аналiзу [11].
Нинi увага науковшв рiзних кра!н насамперед зосереджу-еться на ситуашях, коли надання
№ 1 2010 ёэттошжт & Иеаьти 64
якiсноï медично'1' допомоги вмськовослужбовцю (rpyni вiйськовослужбовцiв) через ряд причин дуже обмежена або нем-ожлива. Це невипадково. Адже нинi сучасна дiагностика, прогноз захворювань та здоров'я, регулярне обслуговування, тер-мшова допомога у гострих си-туашях та лiкування можуть здм-снюватися тiльки у великих, добре оснащених медичних центрах i гостталях. Але потреби в яюс-нм медичнiй допомозi надзви-чайно гостро постають у малих, вiддалених або важкодоступних вiйськових гарнiзонах, в умовах транспортного пересування, вмськових мiсiй та операцм, а також у деяких випадках, пов'язаних з високим ризиком для життя та дiяльностi.
З метою створення найбшьш сприятливих умов вщновлення фiзичного стану вмськовослуж-бовцiв, особливо на фонi вира-женого адаптацiйного перена-пруження, необхщна розробка технологiй, якi б дозволили вщь брати рiзнорiднi набори екс-пертно-дiагностичних, лку-вальних, оздоровчих та реабть тацiйних технологiй у свое-рiдний апаратно-програмний комплекс (модуль, що склада-еться з чiтко виражених частин, як нерiдко можна видаляти або додавати, не руйнуючи його у цтому), для |'х застосування у лiкувально-профiлактичному забезпеченнi надання високоя-кiсних послуг з охорони здоров'я вмськовослужбовшв не-залежно вщ мiсця |'х перебуван-ня та умов життедiяльностi.
Основною iдеею цього заходу е динамiчнiсть та модульованють системи, яка мае оформлену структуру, конкретну комбЫацю змiнних i постмних елементв, а також реальних виконавщв, кон-сультантiв i контролерiв.
Таким чином, модульний принцип побудови л^вально-дiагностичного процесу дозволить легко створити будь-яку його конфiгурацiю залежно вiд профiлю патологiï i трансфор-мувати процес дiагностики, лiкування та реаб1штацп у суча-снi комп'ютерн програми.
Головною перевагою модуль-но'( технологiï е комбiнаторнiсть — здатнють утворювати рiзнi сполучення елементiв л^валь-но-дiагностичного процесу з урахуванням шдивщуальних особливостей пацiента та реак-ци його органiзму на проведенi медичн заходи.
На нашу думку, впровадження у лiкувально-профiлактичний
65 Environment & Health № 1
5 Довктля та здоров'я № 1-2010
процес модульноТ технологи дозволить
□ вийти на новий якюний pi-вень л^вально^агностичних технологiй;
□ спростити й скоротити час на складання лкувально^аг-ностичних програм;
□ забезпечити цшюнють i контрольованють лкувально-дiагностичного процесу;
□ оргаызувати довipчi та зро-зумiлi вщносини з пацieнтами i лiкаpями;
□ легко кодувати та стандар-тизувати л^вально^агностич-нi та pеабiлiтацiйнi програми;
□ конструювати piзноТ склад-ност лiкувально-пpофiлактичнi апаpатнi комплекси для пашен-тiв з будь-яким пpофiлем патологи, використовуючи програми для ЕОМ або бази даних;
□ Ытегрувати л^вально^аг-ностичнi i реабкштацмы програми в електpоннi ютори хвороби.
У кожному конкретному ви-падку може бути складена Ыди-вiдуальна програма оцiнки piв-ня здоров'я з вибудованих у певшй послщовност дiагно-стичних модулiв, блокв. Напри-клад, 1-й piвень дiагностики — соматичний (визначення стану вах оpганiв i систем оpганiзму; 2-й — психофiзичний (визначення фiзичного стану та розвитку, психофiзiологiчних pезеpвiв); 3-й — сощально-психолопчний (визначення психолопчного стану у момент обстеження, прогноз поведЫки людини у суспiльствi i побутi, оцiнка вроджених здiбностей).
При цьому необхiдно задо-вольнити як м^мум двi вимоги: перша — достатня автоном-нiсть комплекту послуг з охорони здоров'я вмськовослужбов-шв, яка зумовлена вщдаленютю та важкодоступнiстю мiсць дислокацiТ; друга — Ытегрова-нiсть у загальну систему медич-ного забезпечення Збройних Сил. 1ншими словами, весь комплекс л^вально-профтак-тичного забезпечення мае бути единою системою i при цьому хоча б частково самостмним, самодостатнiм, прив'язаним до конкретного обмеженого кола ситуацм, якi визначають ч™ потреби в охоpонi здоров'я вмськовослужбовшв i, як насль док, оцшки стану здоров'я вiйськовослужбовцiв.
Таким чином, пропонуеться вс кpащi досягнення свтовоТ' науки та практики використати у базовому модулi: лiкаp ^ методична база ^ апаратура ^ програмне забезпечення ^
2010
зв'язок. Однак залишаеться ще багато невиршених проблем, якi вимагають ретельно! пере-робки, тому дослiдження у цм галузi триватимуть.
Висновки
1. Проведено аналiз поняття "здоров'я", його концептуаль-них моделей, структури та змь сту, методiв оцiнки, що дало змогу запропонувати комплекс методiв оцшки рiвня здоров'я у вiйськовослужбовцiв на рiзних рiвнях органiзацií органiзму людини.
2. Висв™ено рiзнi аспекти щодо удосконалення оцшки стану здоров'я вмськовослуж-бовшв.
3. Намiчено подальшi на-прямки удосконалення системи вмськово! охорони здоров'я з використанням модульних технолопй у системi лкуваль-но-профiлактичного забезпечення вмськовослужбовшв ЗС Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Амосов Н.М. Алгоритм здоровья. — М., Донецк: Сталкер, 2002. — 297 с.
2. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. — М.: Молодая гвардия, 1978. — 190 с.
3. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы. — М., 1978. — 290 с.
4. Брехман И.И. Введение в валеологию — науку о здоровье // АН СССР ДВНИ. — Л.: Наука.
— 125 с.
5. Давыдов Б.И., Пономарен-ко В. А., Балуев О.Т., Ушаков И.Б. Радиационный риск, здоровье, качество жизни: медико-психологические и социально-экологические аспекты // Авиакосмич. и эколог. мед.
— 1993. — № 2. — С. 411.
6. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. — СПб.:^ Питер, 2005. — 412 с.
7. Йеркс Р. Предложения по организации психологической службы в Вооруженных Силах США // Современная буржуазная военная психология. — М., 1964. — С. 4749.
8. Казначеев В.П. Донозоло-гическая диагностика в практике массовых обследований населения. — Л.: Медицина, 1980.
— 170 с.
9. Климов В.И. Человек и его здоровье. — М.: Знание, 1985.
10. Коваленко Т.Г. Биоинформационные оздоровительные технологии в системе физического воспитания и реабилитации студентов с ослабленным здоровьем. — Волгоград: Изд-во ВГУ, 1999. — 120 с.
11. Крыжановский Г.Н., Курне-шова Л.Е., Пивоваров В.В. и др. Здоровье и его полифункциональная оценка // 1нтегративна антрополопя. — 2003. — № 2.
— С. 46-51.
12. Общество и здоровье человека / Под ред. Г.И. Царего-родцева. — М.: Медицина, 1973.
13. Погодин Ю.И., Новиков В.С. и др. Психофизиологическое обеспечение профессиональной деятельности военнослужащих // Воен.-мед. журн.
— 1998. — № 11. — С. 27-36.
14. Руководство по медицинскому обеспечению Советской Армии и Военно-Морского Флота. — М., 1991. — 592 с.
15. Суворов Н.Б. Экологические факторы риска в жизнедеятельности человека / Симпозиум "Императивы экологии человека ХХ1 века". — СПб, 2005. — С. 48-49.
16. Суворов Н.Б., Фролова Н.Л. Компьютерные системы оценки состояния человека-оператора в системах управления летательными аппаратами / Учебное пособие. — СПб.: Изд-во СПбГЭТУ "ЛЕТИ", 2005. — 32 с.
17. Судаков К.В. Теория функциональных систем. — М.: Изд-во "Мед. музей", 1996. — 95 с.
18. Телемедицина. Новые информационные технологии на пороге XXI века / Под ред. Р.М. Юсупова, Р.И. Полоннико-ва. — СПб: СПИИРАН, Анатолия, 1998. — 490 с.
19. Фомин В.С. Способ измерения здоровья по В.С. Фомину // Приоритетная справка по заявке № 95111609/14019690.
— Приоритет установлен в НИИТПЭ 05.07.1995.
20. Хижняк М.1., Нагорна А.М. Здоров'я людини та медична еколопя. — К.: Здоров'я, 1995.
21. Царегородцев Г.И. Общая патология человека и методология медицины // Вестник РАМН. — 1998. — № 10. — С. 41-45.
22. Кальниш В.В., Швець А.В. Удосконалення методологи визначення психофiзiологiчних характеристик операторiв // Ук-раТнський журнал з проблем медицини працк — 2008. — Т. 16, № 4.— С. 49-54.
23. Donaldson MS. Accountability for quality in managed care // Jt. Comm. J. Qual. Improv. — 1998. — № 12. — P. 711-725.
24. Tsutsumi A., Kayaba K., Ka-rio K. Prospective study on occupational stress and risk of stroke // Arch. Intern. Med. — 2009. — № 1. — С. 56-61.
Надiйшла до редакцИ 18.10.2009.
APPLICATION OF ABSTRACT INFORMATION MODELS FOR RESEARCH OF THE CONDITION OF VEGETATIVE NERVOUS SYSTEM OF MILITARY PERSONNEL OF ARMED FORCES OF UKRAINE WITH THE ACTUAL AND A CORRECTED DIETARY INTAKE
Deputat Yu., Gulich M., Levit J.
ЗАСТОСУВАННЯ АБСТРАКТНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ ВЕГЕТАТИВНО! НЕРВОВО1 СИСТЕМИ В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ1В ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ У РАЗ1 ФАКТИЧНОГО I СКОРИГОВАНОГО РАЦ1ОНУ ХАРЧУВАННЯ
роблема оцЫки стану здоров'я, фiзичного розвитку, Ыдивщу-альних якостей громадян, тоб-то визначення ТхньоТ придатно-ст за станом здоров'я до вмсь-ковоТ служби у Збройних Силах (ЗС) УкраТни стае все бТпьш актуальною.
Сучасш соцiально-економiчнi перетворення в Укра'Тш внесли суттевi корективи у споаб жит-тя значних верств населення, яю передуам вщобразилися на кТпькюно-якюних показниках споживання харчових продук-^в [1, 2]. Ui змши наклали вд биток i на Зс УкраТни, оскТпьки у зв'язку з недостатшм харчу-ванням д^ей та пщл™в вини-кають труднощi з призовом в армю здорового поповнення [3, 4].
Тому надзвичайно важливим завданням для вмськово-ме-дичноТ служби е своечасне виявлення та корек^я сташв, пов'язаних з дефщитним хар-чуванням молодих хлопцiв до призову, у зв'язку з дючими нормами харчування у ЗС Ук-раТни, якi розрахованi на здо-рових людей.
Дослiдженнями встановлено позитивний вплив оптимального харчування на вегетатив-не забезпечення оргашзму,
ПРИМЕНЕНИЕ АБСТРАКТНЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ СОСТОЯНИЯ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ УКРАИНЫ ПРИ ФАКТИЧЕСКОМ И СКОРРЕГИРОВАННОМ РАЦИОНЕ ПИТАНИЯ Депутат Ю.Н., Гулич М.П., Левит И.Р. Предложено использование информационных моделей для комплексной оценки состояния вегетативной нервной системы военнослужащих Вооруженных Сил Украины при фактическом и скоррегированном рационе питания. Определены чувствительные показатели вегетативного обеспечения организма к изменениям нутриентного содержания скоррегированного рациона питания.
Ключевые слова: информационные модели, состояние вегетативной нервной системы, рацион питания.
© Депутат Ю.М., Гулч М.П., Левт Й.Р. СТАТТЯ, 2010.
ДЕПУТАТ Ю.М., ГУЛ1Ч М.П., ЛЕВ1Т Й.Р.
Науково-дослщний Ыститут проблем вмськово'Т медицини Збройних Сил УкраТни, м. 1ртнь ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологи iм. О.М. Марзеева", м. КиТв
УДК: 616-072.7/681.518
Ключовi слова: шформацшш модел^ стан вегетативно'!' нервово! системи, рацюн харчування.
№ 1 2010 Environment & Health 66
