CC BY
16
FEATURES OF INTELLECTUAL WORK SERVICEMEN' HEALTH
STATUS ESTIMATION
Varus V., Shvets A., Ignatyeva V.
особливост! оц1нки стану здоров я
в!йськаваслужбавц!в розумово! пращ
ВАРУС В.1., ШВЕЦЬ А.В., 1ГНАТЬ6ВД В.О.
Нaуково-дослiдний iнститут проблем вмсыково'Т медицини ЗС УкраТни, м. 1рпшы
УДК 612.825.8:613.685
ОСОБЕННОСТИ ОЦЕНКИ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ УМСТВЕННОГО ТРУДА Варус В.И., Швец А.В. Игнатьева В.А. В статье представлена модель профессиональной деятельности военнослужащих умственного труда по показателям "запроса-контроля". Выявлены отклонения в состоянии здоровья на системном и клеточном уровнях. Разработано решающее правило для осуществления прогноза группы здоровья, используя дополнительные несложные и достаточно быстрые в проведении функционально-диагностические и клинико-лабораторные исследования.
Ключевые слова: состояние здоровья, психофизическая готовность, умственная деятельность.
а початку нового тисячол1ття вчених усе бтьше хвилюе проблема здоров'я людини, особливо чинники, що забезпечу-ють стан здоров'я I впливають на нього, показники, що характеризуют I оцшюють р1вень здоров'я, процес ефективного цшеспрямованого впливу на здоров'я, а також нагромаджен-ня його резерв1в.
1снуе близько 100 визначень поняття "здоров'я" [2]. У бтьшо-ст1 випадюв ц визначення вихо-дять з того, що здоров'я е кон-кретним, як1сно специф1чним станом людини, який характеризуемся нормальним перебь гом ф1з1олог1чних процес1в, що забезпечують його оптимальну життед1яльнють. Здоров'я як функц1ональний оптимум визна-чаеться в1дпов1дними внутр1шн1-ми й зовн1шн1ми умовами, причинами, факторами (в1ком, стат-тю, спадков1стю, профеаею, со-ц1альними, природними I вироб-ничими факторами). У статут! ВООЗ здоров'я визначаеться як стан повного ф1зичного, псих1ч-ного й соц1апьного благополуч-чя, а не ттьки як в1дсутн1сть хво-роби або ф1зичних дефект1в. От-же, у поняття "здоров'я" як нео-дм1нний критерм повинна вхо-дити можлив1сть повношнноТ активно! трудовоТ та суспшьно! д1яльност1.
В1домо, що стан здоров'я ди-нам1чно пов'язаний з1 зм1нами навколишнього середовища [9]. Тому здоров'я можна визна-чити не як стан, а процес збере-ження й розвитку ф|з1олог1чних, б1олог1чних I псих1чних функц1й, оптимально! трудовоТ та со-ц1ально! активност1 за максимально! тривалост1 активного творчого життя.
На жаль, ш у практична охо-рон1 здоров'я, н1 у розроблених ученими моделях немае точного поняття сутност1 категорп здоров'я, як наслщок, викори-стовуеться безл1ч критер1Тв його оц1нки.
Р1зн1 думки досл1дник1в про деф1н1ц1Т здоров'я та критерп
© Варус В.1., Швець А.В., 1гнатьева В.О.
71 Environment & Health № 3 2009
СТАТТЯ, 2009.
його оцшки нин не можуть бути пщставою для управлшня про-цесом ефективного впливу на збереження здоров'я людини. При цьому слщ зазначити, що при численних пщходах до оцшки стану здоров'я особлива увага придтяеться самореат-зацп бiологiчних i сощальних функцiй.
Швидкий прогрес у розвитку бойово! технiки та пов'язаний з ним аналiз складних впливiв на оргаызм вiйськовослужбовця вимагае адекватного контролю над станом здоров'я. На стан здоров'я людини впливають, зо-крема, специфка й умови дiяль-ностi — фiзичне навантаження i якiсть харчування, розумова на-пруженiсть, обмежена фiзична активнiсть тощо, одноманiтна праця з концентрацiею уваги, що призводить до стомлення, нер-вово-емошйно! напруженостi, зниження якостi дiяльностi або до помилок, наслiдки яких можуть бути катастрофiчними [11].
Оцшка та прогнозування здоров'я е складним завданням, яке пов'язане з юнуванням велико! кшькост визначень поняття здоров'я та критерив його оцшювання [1]. Вибiрковi меди-ко-статистичнi дослiдження стану здоров'я вмськовослуж-бовцiв свiдчать про те, що у 5060% офiцерiв спостерiгаються хронiчнi захворювання, якi зумовлюють зниження ефек-тивностi !хньо! дiяльностi. Вони з'являються у порiвняно молодому, працездатному вМ, у бшьшост випадкiв уже пiсля перших 5-ти роюв служби в ар-ми. Фiзiологiчнi резерви орга-нiзму, що забезпечують приско-рену адаптацiю людини до нес-приятливих факторiв навколишнього середовища, в оаб з хро-нiчними захворюваннями помт но зниженк Регуляцiя бiльшостi функцiй оргаызму при хрошч-них захворюваннях здмснюеть-ся на межi норми або поза нею, що свщчить про перенапружен-ня адаптацiйних механiзмiв, включення компенсаторних ре-акцiй та ютотне погiршення
FEATURES OF INTELLECTUAL WORK SERVICEMEN' HEALTH
STATUS ESTIMATION
Varus V., Shvets A., Ignatyeva V.
Summary. In this article the model of professional activity of intellectual work servicemen on "inquiry - control" parameters has been submitted. The deviations of health, both on system and on cellular levels have been revealed. The decisive rule for group of health forecast realization has been developed, using additional simple and fast enough in realization functional - diagnostic and clinic-laboratory researches. Key words: health status, psychophysical readiness, intellectual activity.
функцюнального стану oci6 з хрошчною патолопею.
Виршення зазначених завдань у вмськовм ланц стае можливим при використанн сучасних ме-дичних Ыформацмних систем, заснованих на модульних техно-лопях побудови. Дослщження за даним напрямком остаными роками набули досить значного по-ширення. Здебшьшого вони призначен для ЫформашйноТ пщтримки завдань контролю працездатност, ошнки функцюнального стану оргаызму, психо-фiзiологiчних i психологiчних по-казникiв професiйно важливих якостей i психологiчноТ сумюно-ст вiйськовослужбовцiв.
Слiд зазначити, що не вс пе-редбаченi медичнi дослщження
глибше оцiнити резервнi мо-жливост вiйськовослужбовцiв, особливо тих, чия служба пов'язана переважно з розумо-вою дiяльнiстю i, як наслщок, з гiподинамiею, та надасть мо-жливiсть знайти бiльш Ыформа-тивн методи оцiнки стану здо-ров'я вiйськовослужбовцiв.
Мета роботи полягае в удос-коналеннi методiв оцiнки стану здоров'я вiйськовослужбовцiв, дiяльнiсть яких пов'язана з ви-соким iнтелектуальним наван-таженням.
Матерiали та методи досш-дження. Попереднi медичнi, психофiзiологiчнi, клшко-лабо-раторнi дослiдження були проведен на групi практично здо-рових оаб: 18 чоловiк, з них 5
ного захворювання; активна робота — з комбЫа^ею високих за-питiв i високого рiвня контролю — вимагае вивчення мотивацп для розробки нових моделей пове-дiнки. Таким чином, визначався результат взаемодп чинникiв "за-питу-контролю" на напруженють працi: рiвнем вимог до роботи, з одного боку, i можливостями уча-стi у прийнятт рiшень ("decision latitude") — з Ышого.
Для оцiнки клiнiчного статусу вшськовослужбовшв виявля-лись нозологiчнi i донозологiчнi показники. Серед показникiв фiзичного статусу оцiнювався фiзичний розвиток (антропоме-тричнi показники). Обстеження з встановленням класу, групи та форми захворювання (за МКХ-10) провадили вщповщно до на-казiв МО УкраТни № 2 вiд 1994 р. та № 209 вщ 1999 р. [4, 5]. Для визначення рiвня фiзичного ро-звитку провадилось антропо-метричне дослiдження та ро-бився висновок вiдповiдно до ошночних таблиць, якi наведенi у "Руководстве по медицинскому обеспечению Советской Армии и Военно-Морского Флота" [8]. Додатково до обсягу обсте-жень, що подаються у цих керiв-них документах, здмснювалося
Таблиця 1
Таблиця оцшки показник1в шдекЫв Роб1нсона, Старра, Квааса, Кердо
1ндекс Показники у стенах
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Недостача Нижче норми Норма Вище норми Надлишок
Роб1нсона < 55 56-58 59-65 66-70 71-76 77-85 86-90 91-95 96-99 >100
Старра < 49 50-53 54-60 61-65 66-70 71-75 76-83 84-90 91-95 >96
Квааса < 6 7 8 9-10 11-12 13-14 15 16-20 21-23 >24
Кердо -20 -11 -6 -1 4 10 15 20 23 >24
нижче "0" ПСнс вище "0" Снс
парасимпатотонки баланс симпатотонки
схильнють до тривожно-депресивних реакцш адекватнють моральна нормативнють
у вiйськово-медичнiй сферi до-зволяють реально оцшювати стан рiвня здоров'я, осктьки лише частково вiдображають резервы можливостi органiзму вiйськовослужбовця. Так, за ль тературними даними [3], юную-ча система медичного вщбору громадян на строкову вiйськову службу до ЗС УкраТни лише на 30% забезпечуе призов особами, здатними без шкоди для здоров'я впоратися з умовами профеайноТ' дiяльностi.
У зв'язку з цим з'явилася необхщнють вивчати та впрова-джувати найбiльш чутливi методи ошнки стану здоров'я люди-ни, що дозволить детальнее й
оаб до 30 рокiв (27,5%), 7 оаб вiком 30-40 р. (40%), 6 оаб старшi за 40 р. (32,5%).
Для вивчення фактсрв профе-смноТ дiяльностi i ступеня ТхньоТ констеляцп на психофiзiологiчний стан людини використана модель "запиту-контролю" професмних навантажень R. Karasek [12], екс-пертний опитувальник для побу-дови якоТ складався з 18 запитань. Вщповщно до щеТ моделi надзвичайно напружена робота — з комбЫащею високих запт1в i низького рiвня контролю (самостмност прийняття рiшень) — збтьшуе ризик психо-логiчного напруження й соматич-
бiльш детальне дослщження фь зичного стану. Оцiнку фiзичного стану здiйснювали за методом (РФС) 7 на пiдставi вимiрюван-ня зросту, ваги тiла, ЧСС, АТ з урахуванням в^ дослщжувано-го.
Прогнозування рiвня фiзично-го стану (РФС) обчислювали за формулою:
1нформативнють способу збер^аеться для практично здорових чолов^в 20-59 рокiв з вагою тша, яка не перевищуе 15% належноТ величини.
РФС - 700 -3хЧССп - 2,5х АТТ -2,7 хвк+0,28 хвагу
350-2,6 хвк+0,21 хзр/ст
№ 3 2009 Environment & Health 72
Оц1нка функц1ональноТ ст1йко-ст1 до фактор1в професмноТ д1яльност1 провадиться з за-стосуванням функц1ональних проб (навантажень). Проведен-ня таких проб дозволяе виявити приховану функцюнальну недо-статн1сть орган1зму, визначити ТТ ступ1нь, а також оц1нити стан ре-гуляторних механ1зм1в, при-стосувальних та компенсатор-них реакц1й на специф1чне на-вантаження. Серед функцю-нальних проб було застосовано пробу Руф'е та психоф1з1олог1чн1 1ндекси д1яльност1 серцево-су-динноТ системи, а саме: Робн сона (дозволяе непрямим шляхом оц1нити постачання мюкар-ду киснем за даними систолм-ного тиску та частоти серцевих скорочень); Старра (показник ударного об'ему серця); Квааса, що дозволяе визначити перева-жання серцевоТ або судинноТ компоненти при адаптацп (сту-п1нь детренованост1); Кердо (вь дображае ступ1нь впливу на сер-цеву дтльнють симпатичноТ та
Рисунок Модель "запит-контроль" дослiджених осiб
1
-Запит
- Контроль
ППеНА В1ЙСЬКОВО1 МЕДИЦИНИ —
показники в1дображають стан адаптац1йно-гомеостатичних властивостей орган1зму. Психо-ф1з1олог1чн1 параметри I тести у своТй сукупност1 характеризують аспекти життед1яльност1 в1йсь-кового спешашста. Отже, сукуп-н1сть психолог1чного здоров'я, ф1зичного I шн1чного статус1в, а також профес1йно важливих яко-стей становлять базисну основу перспективних поглиблених ме-тод1в психоф1з1олог1чних обсте-жень, що дозволяють формаш-зувати структурно-функцюналь-н1 компоненти профес1йноТ пси-хоф1зичноТ готовност1. Анал1з от-риманих результат1в зд1йснюва-ли методами вар1ац1йноТ статистики, множинного кореляцм-ного анатзу за допомогою пакета програм БТА^БТЮА 8.0.
Результати досл1джень та Тх обговорення. У результат! екс-пертного опитування дослщже-ноТ групи в1йськовослужбовц1в виявлено позитивну д1ю фактор1в "запиту-контролю" (0,92±0,05; 0,48±0,06 в1дпов1дно) (рис.).
Модель характеризуеться мо-жлив1стю, вкладати своТ вну-тр1шн1 ресурси у процес прац1, здобуваючи при цьому нов1
зд1бност1 та навички з пом1рно вираженим р1внем незалежно-ст1 у прийнятт1 р1шень та висо-ким р1внем вимог профес1йноТ д1яльност1 до людини.
При цьому р1вень вираження психосоц1альноТ п1дтримки е по-м1рним (0,45±0,04). Така профе-смна д1яльн1сть характеризуеться високим р1внем ¡нформа-ц1йного навантаження з низьким р1внем ф1зичного, а поява стану перевтоми можлива лише за на-явност1 високого ентуз1азму до виконання поставлених зав-дань, що супроводжуеться втратою контролю над робочим часом. Ця особливють, звичай-но, позначаеться на стан1 здоров'я досл1джених ос1б.
На початковому етап1 досль дження були проведен! тради-ц1йн1 лабораторн! обстеження (загальний аналЬ кров! та сеч!).
Основы статистичн! показники проведених лабораторних дослщжень наведено у табл. 2.
Анатз даних св!дчить, що показники за звичайними лабора-торними дослщженнями знахо-дяться у межах фЬюлопчних норм та не вказують на наявнють патолог!Т у дослщжених ос!б.
парасимпатично! iннервацi!, !х-нiй баланс). Оцiнка цих Ыдекав провадиться за допомогою спе-цiальних таблиць, якi дозволяють переводити сирi бали (прямi показники) на стандартизовав показники — стени (табл. 1).
Ошнку локальних i загальних змiн поверхнi або форми черво-них кров'яних клiтин здмснюва-ли методом свiтлооптичного дослiдження незабарвлених мазюв кровi з використанням програмно-апаратного способу модифкацп вiдеозображень еритроцитiв (комплекс "Мiкро-вщео"з використанням програ-ми Adobe Photoshop 4.0), а та-кож за допомогою морфоме-тричного методу, що дозволяе встановити початковi прояви де-задаптацiйного синдрому [10]. Розгляну^ вище психофiзичнi
73 Environment & Health № 3 2009
Таблиця 2
Середн показники загальних аналiзiв KpoBi та ce4i
Показники загального М±т Показники загального М±т
аналюу сеч1 анал1зу кров1
Пит. вага, у.о. 1016,8±0,7 Гемоглобш, г/л 143,53±2,89
Ph слабокисла Еритроцити 1х1012/л 4,82±0,12
Б1лок, г/л - Кольоровий показник, у.о. 0,90±0,01
Цукор, мМ/л - Лейкоцити, 1х109/л 6,11±0,27
Ацетон, у.о. - Нейтроф1ли, % 64,05±1,67
Уроб1л1н, у.о. - Паличкоядерн1, % 2,26±0,27
Жовчн1 п1гменти, у.о. - Сегментоядерн1, % 60,53±1,57
Цил1ндри, у.о. - Еозинофти, % 1,58±0,18
Лейкоцити, у.о. 1,95±0,3 Базоф1ли, % -
Еритроцити, у.о. 0,42±0,4 Л1мфоцити, % 31,26±1,42
Еп1т. кл1тини, у.о. 1,32±0,2 Моноцити, % 4,16±0,64
Сол1, у.о. - Ретикулоцити, % -
Слиз, у.о. - Тромбоцити, 1х109/л 223,89±4,98
Бактери, у.о. - ШОЕ, мм/хв. 5,58±0,91
1
З метою детальноТ лабора-торноТ дiагностики було проведено морфометричне досль дження еритроци^в кровi, ос-кiльки показник мЫливост ери-троцитiв (ПМЕ) може виступати своeрiдним iнформативним по-казником рiвня дезадаптацiТ на клiтинному рiвнi. Порiвняльна оцiнка змiн кiлькостi еритроци-^в та вмiсту гемоглобiну з вщ-повiдними змiнами ПМЕ показала, що основну масу змiнених форм еритроци^в у вмськово-службовцiв склали ехiноцити та стоматоцити 1 та 2 форм.
Дослщжений контингент оаб залежно вiд ПМЕ характеризу-еться такою структурою:
□ здоровi — вмськовослуж-бовцi без вiдхилень ПМЕ вщ норми — 84% (ПМЕ <0,5);
□ особи з незначними вщхи-леннями показникiв вiд норми
— 11% (ПМЕ 0,5-1,5);
□ особи з помiрними вщхи-леннями показниюв вiд норми
— 5% (ПМЕ 1,5-2,5).
Таким чином, при аналiзi от-риманих результатiв виявлено, що показник мшливост еритро-ци^в вказуе на порушення адаптацiТ з рiзним ступенем ви-раження на кттинному рiвнi у 16% вмськовослужбовшв.
Для оцiнки функцiонального стану серцево-судинноТ систе-ми при фiзичному навантаженн (30 присiдань за 1 хвилину) за-стосовано пробу Руф'е, резуль-тати якоТ наведено у табл. 3.
Проведення проби Руф'е з до-зованим фiзичним навантажен-ням дозволило швидко оцiнити стан резервiв адаптацiТ серцево-судинноТ системи, а ТТ структура свiдчить, що кТпькють детренова-них осiб серед дослщжених вiйськовослужбовцiв становить близько 40%, що у комплекс з моделлю професмноТ дiяльностi "запит-контроль" може станови-ти потенцмний ризик розвитку серцево-судинноТ патологи.
Для поглибленого дослщжен-ня адаптацмних резервiв вмсь-ковослужбовцiв були обчислен психофiзiологiчнi iндекси дiяль-ностi серцево-судинноТ систе-ми, а саме: РобЫсона, Старра, Кердо (табл. 4).
З таблиц видно, що за показ-никами iндекса Робiнсона пере-важна частина дослщжених оаб припадае на 3-й стен — нижче норми; за Ыдексом Старра — 6 -й стен, вище норми; за шдек-сом Квааса — 8-й стен, надли-шок (чим бтьше, тим гiрше). Все це додатково свщчить про переважання детренованих ос-iб серед дослiджених, в яких пщ час фiзичного навантаження превалюе судинний компонент.
Значна фiзична детренова-нiсть дослiджених осiб розумо-вого виду дiяльностi потребуе впровадження у професмну дiяльнiсть додаткових занять з фiзичноТ пiдготовки. Отже, ана-лiз цих показникiв дав змогу прогнозувати слабк та сильнi сторони у фiзичнiй пiдготовцi вiйськовослужбовцiв. У цьому сена цкавим е визначення комплексного показника рiвня фь зичного стану.
Розрахунок рiвня фiзичного стану здмснюеться за такими показниками: частота серцевих скорочень i середнього арте-рiального тиску у станi м'язово-го спокою, а також за антропо-метричними показниками (дов-жина, маса тша) i вiку.
Пiсля виконання необхщних обчислень одержанi результати ошнено та наведено у таблицi 5.
Таким чином, за показником РФС переважна бтьшють дослщжених оаб потрапила до гру-пи з середым рiвнем фiзичного стану (62,5%). Проте понад чверть оаб мае низьк та нижчi за середн показники.
Подальшим етапом досль дження тсля кшшко-лабора-торних та функцюнальних мето-
Таблиця 3
Структура вшськовослужбовщв за пробою Руф'е
Показник "вщм1нно" "добре" "задовтьно" "погано" "хворий"
Норматив, у.о. 0,1 - 5 5,1 - 10 10,1 - 15 15,1 - 20 >20.1
Структура оаб, % 5,6 22,2 33,3 33,3 5,6
дiв дiагностики пiд час проведення планового поглибленого медичного обстеження (ПМО) було встановлено групи здо-ров'я дослщжених оаб. Встановлено, що бтьшють з них мае терапевтичну (переважно не-вролопчну) хроычну патологiю 55%. Решта осiб мае хiрургiчну патолопю. Цей висновок Грун-тувався на анамнестичних та об'ективних даних, одержаних пщ час ПМО. Тшьки 21% осiб е практично здоровими. Решта мае хрошчш захворювання у стадiТ компенсацiТ.
У результат проведених дос-лiджень такий розподш не став несподiваним, адже з л^ерату-ри вiдомо, що межi фiзiологiч-них норм можуть коливатись у значних дiапазонах [6]. Тому ошнка норми е вiдносним яви-щем щодо системноТ оргаыза-цп життедiяльностi органiзму. При цьому важливо, що вiдно-сна норма може бути досягну-тою рiзною шною витрат окре-мих процесiв та Тх регуляцiТ.
Для видiлення значимих кль нiчних та лабораторних досль джень було проведено мно-жинний кореляцмний аналiз дослiджених показникiв, де залежною величиною була гру-па здоров'я, а незалежними — отримаш показники кшшко-ла-бораторних та функцюнальних дослщжень. При побудовi регрессного рiвняння за методом виключення виявлено зал-ежнiсть групи здоров'я вщ пси-хофiзiологiчного iндекса Стар-ра, що характеризуе ударний об'ем серця, а також ПМЕ (р<0,05). Це дозволило розро-бити розв'язувальне правило для здiйснення прогнозу групи здоров'я, використовуючи до-датковi нескладн та досить швидкi у проведенш методи дослiдження:
ГЗ = 6,22 - 0,055х 1С - 0,393 х ПМЕ,
де ГЗ — група здоров'я, 1С — н декс Старра, ПМЕ — показник мшливост еритроци^в.
Ефективнють прогнозу за цим розв'язувальним правилом склала 88.2%.
Таким чином, у шй робот роз-роблено деякi критерiТ для прог-
Таблиця 4
Структура дослiджених вшськовослужбовщв за деякими психофiзiологiчними iндексами
1ндекс М±т Структура групи досл1джених ос1б за стенами, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Недостача Нижче норми Норма Вище норми Надлишок
Робшсона 61,55±1,19 5,26 21,05 52,63 15,79 5,26 - - - - -
Старра 73,09±2,06 - - 5,26 5,26 21,05 36,84 10,52 15,79 - -
Квааса 18,35±0,86 - - - - - 10,52 10,52 63,16 - 15,79
№ 3 2009 ЕотШОШШТ & ИмЬТИ 74
нозування р1вня здоров'я в1йськовослужбовц1в розу-мовоТ прац1 на основ1 поед-нання системних та окремих функцюнальних прояв1в жит-тед1яльност1 орган1зму.
Висновки
1. Встановлено, що профе-с1йна д1яльн1сть вшськово-службовц1в, яка пов'язана з розумовим навантаженням, характеризуеться високим р1внем напруженост1 прац1 (д1я фактор1в модел1 "запиту-контролю" склала 0,92±0,05; 0,48±0,06 в1дпов1дно).
2. Виявлено значну кшь-к1сть детренованих ос1б серед обстежених в1йськово-службовц1в за шдексом Ро-б1нсона (майже 95%) та пе-реважання судинного компонента у реакци серцево-судинноТ системи на ф|зичне навантаження, що може бути потенцмним ризиком ро-звитков1 серцево-судинноТ патолог1Т.
3. Розроблено розв'язу-вальне правило для зд1йснен-ня прогнозу групи здоров'я, використовуючи додатков1 нескладн1 та досить швидк у проведенн1 функцюнально-д1агностичн1 I кл1н1ко-лабора-торн1 методи дослщження, що дало змогу вдосконалити проведення поглибленого медичного обстеження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дорошев В.Г. Системный подход к здоровью летного состава в XXI веке. — М.: Паритет Граф, 2000.
2. Коваленко Т.Г. Биоинформационные оздоровительные технологии в системе физического воспитания и реабилитации студентов с ослабленным здоровьем. — Волгоград: Изд-во ВГУ, 1999.
3. Михайлець В.Ю. Вивчен-ня стану здоров'я в1йськово-службовц1в з числа молодого поповнення навчального центру // Проблеми в1йсько-воТ охорони здоров'я: 3б. наук. праць УкраТнськоТ в1йськово-медичноТ академ1Т. — К., 2002. — Вип. 12. —
С. 223-229.
4. Наказ МО УкраТни № 207 "Про внесення змш та допов-нень до наказу МО Укра'ши вщ 04.01.1994 р. № 2". — К., 1999. — 135 с.
5. Наказ МО УкраТни № 2 вщ 04.01.1994 р. "Про затвер-дження Положення про вмсь-ково-лкарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах Укра'ни". — К.: Варта, 1995. — 448 с.
6. Основные показатели физиологической нормы у человека (руководство для токсикологов) / Под ред. И.М. Трахтенберга. — К.: Авиценна, 2001.
7. Пирогова Е.А. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. — К.: Здоров'я, 1980.
8. Руководство по медицинскому обеспечению Советской Армии и Военно-Морского Флота. — М., 1991.
9. Судаков К.В. Системная интеграция функции человека: новые подходы к диагностике и коррекции стрессор-ных состояний // Вестник Российской академии медицинских наук. — 1996. — № 6. — С. 15-25.
10. Чирков В.П. Зависимость функциональных показателей от гемолитической устойчивости эритроцитов в оценке состояния адаптации // Физиол. человека. — 1991. — Т. 17, № 4. — С. 175-176.
11. Causes of death in U.S. Special Operations Forces in the global war on terrorism: 2001-2004. / J.B. Holcomb, N.R. McMullin, L. Pearse et al. // Ann Surg. — 2007. — Vol. 245, № 6. — Р. 986-991.
12. The job content questionnaire (JCQ): an instrument for internationally comparative assessments of psychosocial job characteristics / R. Karas-ek, C. Brisson, B. Amick et al. // Journal of Occupational Health Psychology. — 1998.— Vol. 4, № 3. — Р. 322-355. Надйшло до редакцп 09.04.09.
Таблиця 5
Структура вшськовослужбовщв за piBHeM фiзичного
стану
Д1апазон значень Р1вень фiзичного стану Структура, %
< 0,375 низький 6,25
0,376 - 0,525 нижчий за середнш 25
0,526 - 0,675 середнм 62,5
0,676 - 0,825 вищий за середнiй 6,25
0,826 i високий 0
К I Л У MIHICTEPCTBI Ш ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ч^ЧГу УКРА1НИ
Протягом 1-го кварталу 2009 року за поданням Компету з питань ппешчного регламентування МОЗ Укра'ши в.о. головного державного санггарного лшаря УкраТни
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Постановою № 1 вщ 12.01.2009 р.
ппешчы нормативи у пов^ робочо' зони: Гранично допустимi концентрацп (ГДК)
□ амонш сульфату — 10,0 мг/м3, а,
lll-й клас небезпечност^
□ в — дiетиламiноетилового ефiру
п -амшобензойноТ кислоти гщрохлориду (новокаТну) — 0,5 мг/м3, а, 11-й клас небезпечност^ алерген. Орieнтовнi безпечш рiвнi впливу (ОБРВ)
□ 2,3,5,6 — тетрафлуоробензил — (1R, 3S) — 3 — (2,2 — дихлорвшш) —
2,2 — диметилциклопропан карбоксилату (трансфлутрину) — 0,4 мг/м3, п +а;
□ 2 — етилгексилнпрату -5,0 мг/м3, п;
□ гщрохлориду в — диметиламшо-етилового ефiру бензгщролу
(димедролу)+— 0,2 мг/м3, а.
Постановою № 4 вщ 02.03.2009 р.
Ппеычш нормативи i регламенти пестицидiв 55 найменувань.
Постановою № 5 вщ 02.03.2009 р.
Гранично допустимi концентрацп (ГДК) у пов^ робочоТ зони
□ продуцента streptomyces avermiti-lis — 5 ■ 104 КУО/м3, а, IV-й клас
небезпечностi (лiмiтуючий показник — дисбактерютична дiя);
□ препарату Аверком — 0,032 мг/м3 (контроль за аверсектином), а,
11-й клас небезпечност ^мпуючий показник — дисбактерютична дiя).
Постановою № 7 вщ 13.03.2009 р.
Гiгieнiчнi нормативи i регламенти пестицидiв 22 найменувань.
ПОГОДЖЕНО:
Постановою № 3 вщ 20.01.2009 р.
Методичн вказiвки з визначення
пестицидiв 23-х найменувань у пов^ робочоТ зони, в об'ектах довкшля, у харчових продуктах та продовольчм сировинi.
Постановою № 6 вщ 02.03.2009 р.
Методичнi вказiвки з визначення продуцента бюпрепарату Аверкому у пов^ робочоТ зони.
е
75 Environment & Health № 3 2009
