CC BY
8
PEACEKEEPING ACTIVITY INFLUENCE ON SERVICEMEN PSYCHOPHISIOLOGICAL STATUS IN UKRAINE ARMED FORCES
Ozeryansky A., Martynyuk G., Gubenko A.
ВПЛИВ УМОВ МИРОТВОРЧО1Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ПСИКОФ1З1ОЛОГ1ЧНИЙ СТАН В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ1В ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ
-е-
ОЗЕРЯНСЬКИЙ А.А., МАРТИНЮК Г.М., ГУБЕНКО А.М.
Науково-дослщний iнститут проблем вмськовоТ' медицини Збройних Сил УкраТни, м. 1ртнь
УДК 613.67:612.017.2] : 341.232.1(477)
ВЛИЯНИЕ УСЛОВИЙ МИРОТВОРЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ УКРАИНЫ Озерянский А.А., Мартынюк Г.М., Губенко А.М. Проведено исследование психологического состояния военнослужащих миротворческих контингентов Вооруженных Сил Украины после выполнения миротворческой миссии. Полученные данные свидетельствуют об устойчивости показателей ПТСР. Показатели морфометрии эритроцитов крови достоверно указывают на степень дезадаптации миротворцев. Обращается внимание на целесообразность проведения мониторинга психологического состояния военнослужащих во время выполнения миссии и комплекса реабилитационных мероприятий после ее завершения.
ля формування високоТ пра-цездатност людини в умовах служби в шших краТнах необ-хщш пщвищеш вимоги до ТТ психофiзiологiчних якостей. У переважнм бшьшост випадюв ц умови е особливими за спе-цифкою службових завдань, клiматичними факторами, психолопчними обставинами, в яких постмно перебувають вiйськовослужбовцi. Виконан-ня службових обов'язюв у таких умовах призводить, залеж-но вiд термшу перебування у мiсiТ, до розвитку тiею чи ш-шою мiрою дезадаптацiйного синдрому.
Професiйно важливi [1] якост розподiляють на профе-сiйно необхщш (нервово-пси-хiчна стiйкiсть, витривалiсть — емоцмна i фiзична), пра-цездатнють (сила нервових процесiв), нормальний енер-гетичний рiвень або помiрно пщвищений, спрямованiсть (на справу), професiйна моти-вацiя, швидкiсть реакцiй на зовшшш дiТ, процеси мислен-ня i професiйно важливi риси характеру (поведшкова актив-нiсть, рiвень домагань, твер-дiсть, вiдвертiсть) [2].
Також потрiбно враховувати шкiдливi звички (алкоголiзм, наркоманю, токсикоманю) i соцiально-демографiчну ситу-ацю, якi суттево послаблюють нервову систему, знижують адаптацiйнi механiзми оргашз-му, в умовах емоцмних та фи зичних навантажень можуть призвести до девiантноТ пове-дiнки, зниження професмноТ надiйностi, дезадаптацiйних проявiв.
Станом на 2004 рк у вико-нанш миротворчих завдань за межами держави було задiяно 19 вiйськових формувань рiвня бригада, батальйон, рота, ес-кадрилья, загiн. У миротворчих опера^ях брали участь понад 22 тисячi осiб, залучалося по-над 2,5 тисячi одиниць технiки.
Географiчний спектр вико-нання миротворчих завдань був досить широким:
□ Балкани (Босшя i Герцеговина, Хорва™, Схiдна Слове-нiя, Косово, Сербiя i Чорного-рiя);
□ Близький Схщ (Лiванська Республiка, Держава Кувейт, Республка 1рак);
□ Африка (Республка Ангола, Республка Сьерра-Леоне, Республка Лiберiя) [3].
За результатами доотджень фахiвцiв Головного управлiння з гумаштарних питань та соцi-ального захисту Збройних Сил УкраТни, 45% вмськовослуж-бовцiв за контрактом, як брали участь у миротворчих операци ях, звiльняються з армiйських лав протягом двох роюв пiсля повернення в УкраТну.
Гостро постала проблема зменшення негативного впли-ву наслщюв психологiчного травмування вiйськовикiв — учасниюв бойових дiй, ТхньоТ адаптацiТ до мирних умов.
У 35% вмськовослужбов^в 5-Т окремоТ механiзованоТ бри-гади було виявлено симптоми нервово-психiчних порушень, якi у 12-15% особового складу трансформоваш у посттравма-тичний стресовий синдром (бойову психолопчну травму).
За науковими прогнозами в^чизняних фахiвцiв, за два роки тсля виконання бойових завдань 10-15% колишых ми-ротворщв можуть виявляти схильнiсть до надмiрного вжи-вання алкоголю, а для 5% ви-никае вiрогiднiсть розiрвання шлюбу. ^сля 10 рокiв цифри зростатимуть у дектька разiв. Крiм цього, 15-20% миротвор-цiв потребуватимуть перюдич-ного психiатричного нагляду з приводу межових нервово-психiчних розладiв [4].
Мета нашоТ роботи полягала в аналiзi та експериментально-му обфунтуваны умов впливу миротворчоТ дiяльностi на ор-
-е-
У наших дослщженнях для визначення мотивацií вмсько-вослужбовщв щодо участi у ММО було використано анкету "Миротворець" [5]. На запи-тання "Чим Ви керуетеся при участi у миротворчiй мiсií най-бiпьше?" розподiп однознач-них вщповщей мае такий виг-ляд. Для багатьох вмськовос-пужбовцiв основою мотивацп щодо участi у мюп е матерiапь-нi чинники. Це пояснюеться
Таблиця 1
Розподiл вшськовослужбовщв згiдно з Гхньою мотивацieю (ММО у Республiцi 1рак 2004-2005 рр.)
Вар1ант в1дпов1д1 Розпод1л однозначних вщповщей, що визначають мотивац1йн1 пр1оритети миротворц1в (%)
До м1сп П1сля м1си
Випробувати себе в екстремальних умовах 11,8 18,2
Пщвищити св1й профес1йний р1вень 38,2 25,0
Заробити грош1 40,5 56,8
гашзм вiйськовоспужбовцiв Збройних Сил Украши.
Об'ем та методи дослщ-жень. За рiзними методиками було обстежено 209 вмськовос-пужбовцiв, що прибули пюля ви-конання миротворчих операцм з 1раку та Лiберií. Обстеження провадилися на базi 232 загаль-новiйськового попiгону Захщно-го оперативного командування
низьким матерiальним забез-печенням та слабким со^аль-ним захистом вмськовослуж-бовцiв Збройних Сил Укра'ши. Аналiз резупьтатiв показуе, що вщпов^д вiйськовоспужбовцiв пiспя повернення з мiсií е бiпьш вiдвертими (табл. 1).
Морфометричний метод оцЫки ступеня змЫ формених епементiв червоно' кровi зас-
Таблиця 2
Розподiл вiйськовослужбовцiв за даними морфометрп еритроцитiв кровi пюля виконання миротворчих мюш
Категор1я миротворц1в Ступшь вираженост1 зм1н еритроцит1в кров1 (%)
норма незначн1 пом1рн1 виражен1 тяжк1
1рак (п=60) 2005 р. 18,3 71,7 6,6 1,7 1,7
Л1бер1я (п=65) 2006 р. 33,8 64,6 1,6 - -
(с. СтаричО i 1467 вiйськового госпiтапю м. Миколаева.
Для обстеження цих вмсько-вослужбов^в було використано таю методи психофiзiопогiч-них та кшшко-лабораторних доспiджень: методику Баса-Дарки, "Прогноз", '^астську шкалу", анкету "Миротворець", опитувальник Сптбергера-Ха-нiна (рiвень особистiсноí три-вожностi) та морфометричний метод (св™ооптичш дослщ-ження еритроцитiв кровi). Та-кож було застосовано методику розрахунку вегетативного шдексу Руф'е, який використо-вуеться у психофiзiопогiчних i фiзiопогiчних доспiдженнях як ефективний критерм резервiв серцево-судинноí системи.
нований на морфолопчних оз-наках змiни поверхш або фор-ми еритроцитiв. ЗмЫи показ-никiв мiнпивостi еритроцитiв (ПМЕ) свщчать про напруження та порушення адаптацiйних процесiв в органiзмi вмсько-воспужбовцiв, що у даному ви-
падку пов язане з впливом пошкоджуючих факторiв нав-колишнього середовища (стресового, кпiматичного, н фекцiйного)
Аналiзуючи данi морфометри еритроцитiв кровi, слщ зазна-чити, що до виконання ми-ротворчоí мiсií практично в уах вiйськовоспужбовцiв стан еритроцитiв кровi знаходився у межах норми (97,7% — показ-ник, отриманий у 2006 р. у льотного складу), а тсля — лише у 18,3% залишилися показ-ники у межах норми, а у 81,7% з'явилися рiзного ступеня вщ-хилення показниюв вiд норми.
Вегетативний Ыдекс Руф'е е показником та ефективним критерiем резервiв та економи зацií функцiй серцево-судинноí системи (табл. 3).
Як бачимо, 26,8% обстеже-них мають показники шдексу Руф'е нижчi вiд вимог, як повинна мати людина у звичай-них умовах.
За використаними методиками отримаш iншi показники. Показники особистiсноí три-вожностк низький рiвень — у 32,6%, незначно пщвищений
— у 51,7% оаб, помiрно пщви-щений — у 15,7%. У структурi ПТСР за методикою '^аст-ська шкала" виявлено 12,5% оаб, що мають ймовiрнi ознаки ПТСР, 15,6% склала гранична група. Отримано високi рiвнi показникiв за рiзними шкалами опитувальника Баса-Дарки, а саме: "образа" — 4,3%, "фзич-на агреая" — 48,9%, "почуття провини" — 35,1%, "непряма агреая" — 19,1%, "негативiзм"
— 20,2%, "вербальна агресiя"
— 71,3%, "пщозртють" — 18,1%, "роздратування" — 34,0% осiб. За "Прогнозом" розподш на групи вiдбувся таким чином: 1 гр. — 25%; 2 гр. — 52,6%; 3 гр. — 21,1%; 4 гр. — 1,3%.
Для подальшого аналiзу от-риманих результа^в було використано кореляцмний аналiз Таблиця 3
Оцшка рiвня резервiв серцево-судинноГ системи
за iндексом Руф'е (вшськовослужбовщ пiсля ММО у ЛiберíГ 2006 р.)
Р1вень резерв1в серцево-судинно! системи % 1показник
Низький 7,3 (>110)
Нижчий за середнш 19,5 (95-110)
Середнш 41,5 (85-94)
Вищий за середн1й 24,4 (70-84)
Високий 7,3 (<70)
Е&Н*72
-e-
за CnipMeHOM. З таблицi 4 мож-на бачити, що ПМЕ значуще зворотно корелюе з показни-ками фiзичноï агреси, роздра-тування та почуття провини шкал опитувальника Баса-Дар-ки. Тобто кращим показникам мiнливостi еритроцитiв вщпови дають пiдвищенi рiвнi адаптив-но-агресивних проявiв за зазначеними шкалами.
Проведене нами досшджен-ня свiдчить, що рiвень агресiï iндивiдуума може виступати не тiльки як негативний показник, але й як показник своерщного психолопчного захисту для збереження адаптацмного резерву в екстремальних умовах дiяльностi.
Аналiзуючи данi наших i зару-бiжних дослiджень щодо ПТСР, ми спостерiгаемо, що |'хня вiд-соткова величина е практично сталою. Отже, можна прогно-зувати, що приблизно такий вщсоток вiйськовослужбовцiв, якi брали участь у певшй мiсiï, потребуватимуть у подальшо-му реабiлiтацiйних заходiв сто-совно наявних в них ознак ПТСР (табл. 5).
PEACEKEEPING ACTIVITY INFLUENCE ON SERVICEMEN PSYCHOPHISIOLOGICAL STATUS IN UKRAINE ARMED FORCES OzeryanskyA., Martynyuk G., Gubenko A.
Psychophisiological status of Ukraine Armed Forces peacekeepers was studied after peacekeeping mission. Received labia scientifically prove PTSD indices stability. Erythrocyte morphometry indices point out peacekeeper's desadaptation rate. Attention was given to expedience of servicemen psychological status monitoring during mission and a complex of rehabilitation measures after it.
лях i болях у спиш. Далi медич-ш фахiвцi бельгшсько)' армп зробили висновок, що "балкан-ський синдром" е психолопч-ною реак^ею вмськовослуж-бов^в на участь у военних дiях. У результат було прийняте ри шення про створення у бель-пйських збройних силах ново!' медично!' структури, призначе-но' для полегшення адаптаци вiйськовослужбовцiв до умов служби.
За даними американських вчених [7], попередженню бо-йово' психiчноï травми сприяе навчання командирiв i особо-вого складу тдроздгшв, якi бу-
Таблиця 4
Значущi зв'язки основних дослiджених показникiв за CnipMeHOM
Зв'язок показник1в Коефiцiент Спiрмена
ПМЕ та р1вень фiзичноï агреси - 0,53***
ПМЕ та рiвень роздратування -0,43**
ПМЕ та рiвень образи -0,45**
ПМЕ та почуття провини -0,41**
Особистюна тривожнiсть та непряма агреая 0,45**
Особистiсна тривожнiсть та роздратування 0,54**
Особистюна тривожнють та вербальна агреая 0,54**
Примтка:
piBeHb достовiрностi * — р<0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001.
Проведене нашими ствро-б^никами психофiзiологiчне обстеження вмськовослужбов-цiв-льотчикiв миротворчого контингенту, яю служили у Сьерра-Леоне в умовах, на-ближених до бойових, визна-чило, що значна частина (40%) контингенту перебувае у станi психологiчноï дезадаптацiï i потребуе психокорекцiйних за-ходiв [6]. Бельгiйськi медики виявили у 32% з 10832 вмсько-вослужбов^в, якi брали участь у мiжнародних миротворчих операцiях на Балканах, так званий "балканський синдром". Цей синдром виражався у пщ-вищешй стомлюваностi, дра-тiвливостi, частих головних бо-
Î*
дуть виконувати сво[ професй ш обов'язки в екстремальних умовах, методам сучасного розтзнання психiчних розла-дiв. Для цього у ходi бойовоï пiдготовки офiцерському складу викладаються основи пси-хологiï i психiатрiï, а рядовий склад тренуеться у вщпрацю-ваннi навичок самоконтролю.
Для бтьш якiсного виршен-ня питань соцiапьного захисту та комплексно[ реабiпiтацií вм-ськовослужбовщв-миротвор-цiв необхщна законодавча база на державному рiвнi, а саме: прийняття закону щодо реаби пiтацií миротворцiв, створення единого мiжвiдомчого Державного реестру учасниюв бойових дiй. За необхщност через Держреестр можливий обмiн Ыформа^ею мiж мшютерства-ми про учасниюв бойових дiй, що пiдпягають реаб1штацп [8].
Висновки
□ При вiдборi вмськовослуж-бовцiв для участi у ММО, крiм професiйно важливих якостей, обов'язково враховувати мо-ральш якостi особистостi i мо-тивацií.
□ Вивчення рiвня ПТСР показало, що (х вщсоток в останнiх вiйськових конфпiктах у рiзних армiях е величиною бшьш-менш сталою, тобто прогнозо-ваною.
□ Серцево-судинна та кро-вотворна системи чутпивi до дм патогенних факторiв i можуть бути iндикаторами якост про-ходження адаптацií.
□ Даш морфометрп еритро-цитiв кровi миротворця тсля виконання миротворчих мiсiй можуть достовiрно вказувати на ступiнь дезадаптацп.
□ Враховуючи досвiд зару-бiжних краíн-учасникiв миротворчих мiсiй та стан здо-ров'я миротворцiв ЗС Украши, необхiдно
— науково-медичнi дослщжен-ня здiйснювати безпосередньо пiд час виконання миротворчих
Таблиця 5
Розподш вiськовослужбовцiв за кpитepieм ПТСР
Учасник ММО % ПТСР у вшськовослужбовщв
Норма Гранична група ПТСР (iмовiрнi)
СВ Нiдерландiв 82,8 - 17,2
РА СРСР в Афганютаы 83,0 - 17,0
ЗС Украши в 1раку 71,9 15,6 12,5
73*Е&Н
-e-
мiсiй для вивчення впливу фак-TopiB, якi дють на opraHi3M вм-ськовослужбовцiв (мЫмум тричi за мiсiю);
— створити у миротворчих тд-роздiлaх ЗС УкраТни медичну структуру, завданням якоТ було б полегшення адаптацп вш-ськовослужбовцiв у мiсiТ;
— створити медичн реабТтта-цiйнi центри для учасниюв миротворчих мiсiй та бойових дм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Шевченко В.е., Кравченко Б.В., Галюн С.А. та Ы. Психо-фiзiологiчне забезпечення бойових пiдроздiлiв в екстре-мальних умовах: Метод. поаб-ник / Пiд заг. ред. М.С. Король-чука. — К., 2001.
2. Комплексна методика виз-начення психофiзiологiчного стану вiйськовослужбовцiв на етат професiйного вiдбору для участ у мiжнaродних миротворчих опера^ях: Методичнi рекомендaцiТ / Авт.-уклад. Мас-лова М.Г., Володарський В.Л., Поляков О.А. та Ы. — К.: НДЦ ОТ i ВБ, 2005. — 123 с.
3. Кириченко О.О., Шевчук В.1. Про пщсумки подготовки та учaстi пщроздТтв i персоналу Збройних Сил УкраТни у миро-творчiй дiяльностi у 2003 роц та завдання на 2004 рк / Збройн Сили УкраТни у мiжнaроднiй ми-ротворчм дiяльностi: Темат. зб.
— К., 2004. — С. 15-19.
4. Копаниця О. Вмськовий психолог // Вмсько УкраТни. — 2006. — № 5. — С. 12-13.
5. 1ванов Д.А. Граничш пси-хiчнi розлади та дезaдaптaцiйнi зриви у вмськовослужбов^в строковоТ служби. — К., 2006.
— С.130-132.
6. Опанасенко В.В., Иванов Д.А., Мартынюк Г.М., Левит Й.Р. Психофизиологический статус летчиков после выполнения миротворческой миссии // Сучасш аспекти вшськ. медицини: Зб. наук. праць ГВКГ Мо УкраТни. — 2004. — Вип. 9. — С. 471-476.
7. Byrne C.A., Riggs D.S. The cycle of trauma: Relationship aggression in male Vietnam veterans with symptoms of posttraumatic stress disorder // Violence and Victims. — 1996. — Vol. 11.
— P. 213-224.
8. Гуляев В.А., Зубков А.Д., Клячкин Л.М. и др. О разработке концепции и программы государственной системы реабилитации участников боевых действий // Воен.-мед. журн.
— 2003. — № 2. — С. 4-12.
SCIENTIFIC RISE AND TRAGIC FATE OF SCIENTIST-HYGIENIST V.YA. PIDGAETSKY
((DOCUMENTARY-HISTORICAL AND SOCIALLY-PSYCHOLOGICAL RESEARCH
Sakharchuk I.M., Yavorovsky A.P.
НАУКОВИЙ ЗЛЕТ I ТРАГ1ЧНА ДОЛЯ ВЧЕНОГО-ПГ1СН1СТА В.Я. ПЩГАСЦЬКОГО
(ДОКУМЕНТАЛЬНО-1СТОРИЧНЕ ТА СОЦ1АЛЬНО ПСИХОЛОПЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ)
римюячне перебування за кордоном виявилося корисним i результативним для Володи-мира Яковича. ВЫ побував в уах закладах, як його цкавили — Берлшському Ыститут фи зичноТ культури, ктшщ профе-сiйних захворювань, Помр^-цькому (Саксошя) iнститутi вивчення й рaцiонaлiзaцiТ сть-ськогосподарськоТ прaцi, Ге-тингенському шститут медич-ноТ хiмiТ i гiгieни, Мiлaнськiй кт-нiцi профеайних захворювань (першiй у свiтi за часом засну-вання — Авт.), Ппешчному Ыс-титутi у ГенуТ, Неапольському гiгieнiчному iнститутi, Римсько-му Мiжнaродному iнститутi аг-рономiТ та Ы. У Римi Володи-мир Пщгаецький виступив на III Мiжнaродному конгресi з проблем науковоТ оргашзацп прaцi з доповщдю "Проблеми фiзiологiчноТ рaцiонaлiзaцiТ жи ночоТ прaцi на цукрових план-та^ях". У ымецьких та талй ських наукових i клiнiчних закладах украТнський вчений-ппе-нiст ознайомився з оргаызаци ею роботи цих установ, методами дослщження проблем респiрaторного гaзообмiну, застосування мiкрохiмiТ та мк-рофiзики у ппеы прaцi, технiки безпеки у сшьському госпо-SCIENTIFIC RISE AND TRAGIC FATE OF SCIENTIST-HYGIENIST V.YA. PIDGAETSKY
(documentary-historical and socially-psychological research) Sakharchuk I. M., Yavorovsky A P.
The article is dedicated to the 70-th anniversary of blessed memory of the prominent Ukrainian scientist-hygienist V.Ya. Pidgaetsky who was accused of membership in the non-existent counter-revolutionary nationalistic organization "The Union of Liberation of Ukraine" and was guiltlessly executed in 1937. In this article on the basis of archival documents, the course of life of Volodymyr Pidgaetsky and his pedagogical and scientific activity have been elucidated. He was an founder and a head of Institute of physical training of AUAS, of the department of occupational hygiene at Kyiv Medical Institute (the first on the territory of the former USSR), and also of NOP experimental station in agriculture at Kyiv district department of the trade union "Vserobitzemlis". The numerous documents associated with arrest, professor's compelled testimonies on the eve of and during the law proceedings at participants of ULUhave been analyzed. The attention has been focused on unknown pages of the most tragic period of the scientist life (1930-1937) during his imprisonment at Solovetsky camp.
E&H*74
САХАРЧУК 1.М., ЯВОРОВСЬКИЙ О.П.
Нацюнальний медичний ушверситет iм. O.O. Богомольця, м. КиТв
(Продовження. Початок читайте у 2 (41) за 2007 piK)
