CC BY
11
-e-
досл1джень, в яких викладено результати вивчення мехашз-м1в д1Т таких ентеросорбент1в, як белосорб [2, 3] та пол1фе-пан [1, 8], як1 значною м1рою п1дтверджують в1рн1сть наве-дених вище положень. Разом з цим майже вщсутш комплексн1 кл1н1чн1 досл1дження мехашз-м1в ентеросорбцп. Велика к1льк1сть роб1т м1стить передуем дан1 з терапевтичних ефект1в застосування ентеро-сорбент1в при захворюваннях р1зних нозолог1чних груп [4-6, 8]. У зв'язку з цим всеб1чне па-тогенетичне обфунтування Тх використання при багатьох захворюваннях суттево вщ-стае в1д широкого кл1н1чного застосування. Тому на сьогод-н1 вельми актуальною е задача всеб1чного експериментально-го та кшшчного досл1дження механ1зм1в лкувально'Т д1Т су-часних ентеросорбент1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беляков Н.А., Соломенников А.В., Журавлева И.Н., Соло-менникова Л.О. Энтеросорбция
— механизмы лечебного действия // Эфферентная терапия. — 1997. — Т. 3, № 2. — С. 20-26.
2. Гурина Н.М., Ерецкая Е.В., Юрченко О.В. и др. Энтеросорбция при экспериментальном остром панкреатите у крыс // ДАН Украины. — 1994. — № 9.
— С.168-173.
3. Гур1на Н.М., Юрченко О.В., Нколаев В.Г. Ентеросорбенти белосорб i панзисорб у л1куванн1 експериментального гострого панкреатиту у щур1в // Ф1зюл. журнал. — 2000.— Т. 46, № 1. — С. 101-108.
4. Клиническое применение препарата энтеросгель у больных с патологией органов пищеварения // Новые подходы к терапии: Метод. рек. — М., 2000.
5. Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния / Под. ред. А.А. Чуйко. — К.: Наукова думка, 2003. — 415 с.
6. Николаев В.Г. Метод гемо-карбоперфузии в эксперименте и клинике. — К.: Наукова думка, 1984. — 359 с.
7. Николаев В.Г., Стрелко В.В., Коровин Ю.Ф. и др. Теоретические основы и практическое применение метода энтеросорбции // Сорбционные методы детокси-кации и иммунокоррекции в медицине: Тез. докл. — Харьков, 1982. — С. 112-114.
8. Энтеросорбция / Под ред. Н.А. Белякова. — Л.: Центр сорб-ционных технологий, 1991.
9. Nikolaev V.G. Enterosorption // Proceedings of the Fifth Int. Symp. on Hemoperfusion and Artificial Organs / Ed. by T. M. S. Chang, H. Bing-Lin. — Tianjin: China Academic Publishers, 1984. — Р. 87-89.
ВАРУС В.1., ШВЕЦЬ А.В., ГУБЕНКО А.М., ГУБЕНКО В.П.
УДК 612.825.8:613.685
THE ASPECTS OF DISADAPTATION IN THE SERVICEMEN OF UKRAINIAN PEACEKEEPING CONTINGENT
Varus V.I., Shvets A.V., Gubenko A.M., Gubenko V.P.
АСПЕКТИ АДАПТАЦ1ННОГО ПРОЦЕСУ У ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЦШ УКРА1НСЬКОГО МИРОТВОРЧОГО КОНТИНГЕНТУ
ивчення досвщу миротворчо! д1яльност1 свщчить, що умови служби в Ыших кра'шах висува-ють пщвищеш вимоги до пси-хоф1зюлопчних i психолопчних мехашзм1в формування висо-ко! працездатностi людини.
Зростання агресивних тен-денцiй пiд час локальних кон-флiктiв суттево впливае на по-ведiнку людини при виконаннi миротворчо! мюп та може призвести до деструктивних i девiантних форм поведшки (нестатутних вiдносин, кон-флктних ситуацiй тощо). Це зумовлюе актуальнють дослщ-жень психологiчного стану аг-ресii вiйськовослужбовцiв ми-ротворчих контингент ЗС Ук-ра'ши. Агресiя розцшюеться як зло, як поведiнка, що супере-чить позитивнiй сутностi людей [4]. Однак, розглядаючи деяк випадки агресивних про-явiв як адаптивних властивос-тей, пов'язаних з рятуванням вщ фрустрацii й тривоги, агре-сiю можна розглядати i як бю-логiчно доцiльну форму поведшки, що сприяе виживанню й адаптаци [2, 5]. Але незважаю-чи на велику ктькють теорiй адаптивних механiзмiв агресй! у цм галузi емпiричнi дослщ-ження являють надзвичайну рiдкiсть.
Не менш важливе значення в оцiнцi стану здоров'я придтя-еться вивченню функцюналь-но! стiйкостi органiзму вм-ськовослужбов^в, якi викону-ють миротворчi мюп, не ттьки на психофiзiологiчному, пси-хологiчному, але й на 1штинно-му рiвнях.
У лiтературi останшх рокiв обговорюеться роль морфо-функцiональних змiн форме-них елеменлв кровi в адаптивних реак^ях органiзму [10, 11]. Встановлено, що особам з низьким показником мшли-вост еритроцитiв властивi кращi показники функцюналь-
АСПЕКТЫ НАРУШЕНИЯ АДАПТАЦИИ У ВОЕННОСЛУЖАЩИХ УКРАИНСКОГО МИРОТВОРЧЕСКОГО КОНТИНГЕНТА Варус В.И., Швец А.В., Губенко А.М., Губенко В.П.
Рассмотрены особенности адаптации военнослужащих украинского миротворческого контингента и выявлены наиболее значащие факторы, которые влияют на адаптационный процесс. Выявлены достаточно значимые изменения морфометрических показателей эритроцитов, что дополнительно подтверждает наличие нарушений адаптации у миротворцев.
Е&Н*66
-е-
-е-
ного стану орган1зму в цтому, внасл1док чого вони легше пе-реносять контакт з несприят-пивими факторами виробни-чого середовища, отже мо-жуть бути використаш у попе-редн1й оц1нц1 адаптивних мож-пивостей орган1зму [10]. В умовах миротворчоУ д1япьност1 пюдина пщпадае п1д багато-факторну несприятпиву д1ю кп1мато-географ|чних умов, р1зних тип1в забруднення, стресу, юшзуючого опром1-нення, неадаптивнихф1зичних навантажень. П1д д1ею цих фактор1в виникають зм1ни прижиттевих оптико-геомет-ричних параметр1в фазовочн-терференц1йних портрелв еритроцит1в периферичноУ кров1. Одним з найбтьш ш-формативних I об'ективних критерпв оц1нки стану кп1тин е Ухш морфометричн1 показ-ники. У норм1 вс1 переваги ана-п1зу зображення еритроцит1в I п1мфоцит1в у стандартних межах периферичноУ кров1 мо-жуть бути використан1 для мо-н1торингу в1дпов1д1 орган1зму людини на д1ю шк1дпивих фак-тор1в I виявлення докп1н1чних прояв1в профпатологп та пору-шення адаптац1йного процесу.
Зважаючи на значний внесок психолопчних особпивостей щодо усп1шност1 професмноУ д1япьност1, яка формуе як1сть життя вшськовослужбовц1в миротворчих контингент1в,
потр1бн1 нов1 пщходи до Ух ура-хування при формуванш цих контингент1в. Одним з таких пщход1в е зд1йснення психоф1-з1опог1чного супроводу ми-ротворц1в за комплексом психолопчних та кшшчних показ-ник1в.
Мета досл1дження — визна-чення специф|ки взаемозв'яз-ку кшшчних показник1в морфо-метрп кров1, р1вн1в агресп, три-вожност1, стресостмкост1, а також посттравматичних стре-сових розлад1в (ПТСР) для ц1-леспрямованого урахування особливостей адаптаци вмсь-ковослужбовц1в украУнського миротворчого контингенту п1д час проведення професмного в1дбору.
Об'ем та методи дослщ-жень. Психоф1з1олог1чн1 до-сл1дження провадилися у груп1 миротворцев (30 чолов1к в1ком 21-30 роюв), як1 повернулися з Республ1ки 1рак. Для вивчення
В1ИСЬКОВА Г1ПвНА =
особливостей дезадаптацш-них прояв1в миротворц1в було застосовано морфометрич-ний метод (св1тлооптичн1 дослщження нефарбованих мазк1в кров1 з використанням програмно-апаратного способу модифкацп вщеозобра-жень еритроцит1в), опитуваль-ники Сп1лбергера-Хан1на (для виявлення р1вня особист1сноУ та реактивноУ тривожносл), Басса-Дарк1 (для виявлення р1вня агресп та ворожост1), опитувальник "М1сю1пська шкала" (для визначення р1вня ПТСР) [3], тест на самооцшку стресост1йкост1 [6]. Паралель-но з цим за спец1ально роз-робленою анкетою з 12 показ-никами проводилося комплек-сне опитування командир1в п1дрозд1л1в щодо усп1шност1 службовоУ д1яльност1 Ухн1х пщ-леглих. Статистичний анал1з результат1в проводився з до-помогою метод1в вар1ац1йноУ
"О"
Таблиця 1
Груповi статистичнi характеристики дослiджених показникiв миротворцiв
№ п/п Показник Середне значення ± стандартна помилка Нормальний р1вень в умовних одиницях КоефМент асиметри ± стандартне вщхилення Коеф1ц1ент ексцесу ± стандартне в1дхилення
1 Показник м1нливост1 еритроцит1в (ПМЕ) 0,79±0,07 < 0,5 1,36±0,36** 2,61±0,70***
2 Ситуативна тривожнють 34,71±1,12 < 31 -0,43±0,40 -0,11±0,79
3 Особиста тривожнють 35,13±1,18 < 31 -0,26±0,41 0,05±0,81
4 Стресостшкють 7,05±0,13 >6 -0,69±0,37 0,31±0,73
5 Ф1зична агреая 6,65±0,22 4-6 -0,50±0,37 -0,67±0,73
6 Непряма агрес1я 4,15±0,20 4-5 -0,14±0,37 -0,75±0,73
7 Роздратування 5,80±0,28 4-6 0,02±0,37 -1,62±0,73
8 Негатив1зм 2,51±0,24 2-3 0,50±0,37 -0,94±0,73*
9 Образа 2,90±0,24 4-5 0,90±0,37* 0,87±0,73
10 П1дозр1л1сть 4,85±0,28 4-6 0,52±0,37 -0,71±0,73
11 Вербальна агреая 8,70±0,28 4-6 -0,49±0,37 -1,10±0,73**
12 Почуття провини 5,95±0,25 4-5 0,09±0,37 -0,53±0,73
13 Р1вень ПТСР 70,46±2,30 < 76 -0,49±0,45 -0,41±0,88
Примтка: достовiрнiсть в^илення в 'щ нормального розподлу з ймовiрнiстю * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.
67*Е&Н
5 *
О
статистики, кореляц1иного та факторного анал1зу з викорис-танням пакета програм STA-TISTICA 6.0 [1].
Результати та Ух обгово-рення. Анал1з узагальнених результат1в тестування вс1е1 групи ос1б показав незначну вар1абельнють показник1в та неоднор1дн1сть морфометрич-них та деяких психолопчних
— 19,1%, "пщозртють" — 18,1%, "роздратування" — 4,3% ос1б.
Пор1вняльна оц1нка змш к1лькост1 еритроцит1в та вмю-ту гемоглобшу з в1дпов1дними зм1нами показника мшливосл еритроцит1в (ПМЕ) показав, що основну масу зм1нених форм еритроцилв у ми-ротворц1в п1сля завершення
Основнi форми еритроцитiв, що зустрiчаються та структура змiнених форм
но з нормальною картиною кров1 (рис. 1).
За даними л1тератури [10, 11], ПМЕ може виступати сво-ер1дним Ыформативним по-казником р1вня дезадаптаци на кл1тинному р1вн1. При анал1-з1 отриманих результат1в вста-новлено, що показник м1нли-вост1 еритроцит1в вказуе на порушення адаптацп з р1зним Рисунок 1
у миротворщв
-е-
Морфолог1я еритроциту
Iгрупа
Зовн1 незм1нен1 еритроцити
Нормоцит
II група Пом1рн1 зм1ни
рч &
Ех1ноцит1 (50%) Ех1ноцит2 (30%) Стоматоцит1 (3%)
Стоматоцит2 (1%) Стоматоцит3 (0,7%)
III група Виражен1 зм1ни
I Ехшоцитз (3%)
Ех1ноцит4 (2%)
ЯЁ
Стоматоцит4 (0,2%)
IV група Сильн1 змши
м1шенепод1бн1 (0,1%)
якостеИ досл1джених ос1б (за показниками асиметрп та екс-цесу) (табл. 1).
Показники ситуативно! три-вожност1 розпод1лилися таким чином: низький р1вень — у 34,8% ос1б, незначно пщвище-ний — у 48,3%, пом1рно пщви-щений — у 16,9%. Щодо по-казник1в особистюноУ тривож-ност1, то тут отримана така структура показниюв: низький р1вень — 32,6% ос1б, незначно п1двищений — 51,7%, пом1рно п1двищений — 15,7%.
У структур! ПТСР за методикою "Мююпська шкала" вияв-лено 12,5% ос1б, як1 мають ймов1рн1 ознаки ПТСР, 15,6% становила гранична група.
Миротворцу що оцшили св1й стан стресост1йкост1 як серед-н1й, склали 3,6%, незначно ви-ще середнього — 11,9%, вище середнього — 40,5%, високий
— 42,8%, дуже високий — 1,2% ос1б.
Отримано висок р1вн1 показ-ник1в за р1зними шкалами опи-тувальника Баса-Дарк1, а са-ме: "образа" — 71,3%, "ф1зич-на агрес1я" — 48,9%, "почуття провини" — 35,1%, "непряма агрес1я" — 34%, "негатив1зм"
— 20,2%,"вербальна агрес1я"
м1си склали ехшоцити та сто-матоцити 1 та 2 форм. Значно рщше зустр1чаються стомато-цити 3 та 4 форм та м1шене-под1бн1 еритроцити, пор1вня-
ступенем вираження на кл1-тинному р1вн1 у бшьшост1 в1й-ськовослужбовц1в — 82,9%.
Так, увесь дослщжений контингент, залежно вщ ПМЕ,
Таблиця 2
Значущi зв'язки основних дослiджених показнимв за Спiрменом
Зв'язок показник1в Коеф1ц1ент Сп1рмена
ПМЕ та р1вень ф1зично! агресИ' -0,53**
ПМЕ та р1вень роздратування -0,43*
ПМЕ та р1вень образи -0,45*
Ситуативна тривожн1сть та стресостмкють -0,40*
Ситуативна тривожн1сть та роздратування 0,65***
Ситуативна тривожнють та образа 0,46*
Ситуативна тривожнють та почуття провини 0,53**
Особистюна тривожнють та стресостмкють -0,49**
Особист1сна тривожн1сть та непряма агреая 0,45*
Особист1сна тривожн1сть та роздратування 0,54**
Особистюна тривожнють та вербальна агреая 0,54**
Стресостшкють та непряма агреая -0,60***
Стресостшкють та роздратування -0,63***
Стресостшкють та образа -0,59***
Стресостшкють та вербальна агреая -0,50**
Примтка: р1вень достов1рност1 * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001. Е&Н*68
О
-e-
розпод1лився таким чином:
□ здоров! — миротворцу в яких не було вщзначено вщхи-лень ПМЕ в1д норми — 17,1% (ПМЕ <0,5);
□ миротворцу в яких вщзначено незначш вщхилення по-казник1в в1д норми — 72,3% (ПМЕ 0,5-1,5);
□ миротворцу в яких вщзначено пом1рн1 вщхилення по-казник1в вщ норми — 7,6% (ПМЕ 1,5-2,5);
□ особи з вираженими I тяжкими вщхиленнями показниюв вщ норми склали по 1,5% у кожшй груп1 (ПМЕ>2,5).
Для подальшого анал1зу от-риманих результат1в було ви-користано кореляц1йний ана-л1з за Сп1рменом через ма-лочисельну виб1рку. Значущ1 показники взаемозв'язку от-риманих показник1в наведено у табл. 2.
З наведеноУ таблиц! видно, що ПМЕ значуще зворотно ко-релюе з показниками ф1зичноУ агрес1У, роздратування та по-чуття провини шкал опиту-вальника Баса-Дарк1. Тобто "кращим" (низьким) ПМЕ вщ-пов1дають висок1 р1вн1 агре-сивних прояв1в за вищезазна-ченими шкалами.
Показники тесту на самоо-ц1нку стресост1йкост1 пов'язан1 з р1внями тривожност1, роздратування, почуття провини, непрямоУ агрес1У та вербальноУ агресп у зворотному напрям-ку. При цьому низьким показ-никам тесту на стресостмкють в1дпов1дають УУ висок р1вн1. Це свщчить про те, що особам, як1 оц1нили р1вень своеУ стре-сост1йкост1 б1льш кращим, притаманне пщвищення р1вн1в агрес1У та тривожност1.
Ц|кавим е той факт, що се-редн1 оц1нки усп1шност1 профе-с1йноУ д1яльност1 вмсько-вослужбовц1в миротворчих п1дрозд1л1в мають достов1рний зв'язок (г=0.52, р<0.05) вик-лючно у груп1 ос1б з пщвище-ним р1внем агрес1У та показниками морфометри кров1. Така картина взаемозв'язюв м1ж ус-п1шн1стю профес1йноУ д1яль-ност1, р1внем агресивних проя-в1в та 1ншими досл1дженими показниками (рис. 2) потребуе Ух поглибленого анал1зу.
У л1тературних джерелах зв'язок агресп з адаптац1ею часто виступае предметом теоретичного анал1зу. Одш досл1дники (Хорни, Роджерс,
THE ASPECTS OF DISADAPTATION IN THE SERVICEMEN
OF UKRAINIAN PEACEKEEPING CONTINGENT
Varus V.I., ShvetsA.V., GubenkoA.M., Gubenko V.P.
The servicemen adaptation features of the Ukrainian peacekeeping contingents have been considered. The most important factors influencing adaptation processes have been revealed. The main changes of erythrocytes morphometrical parameters, that in addition confirms presence of infringements of acclimatization at peacekeepers have been revealed.
Маслоу) стверджують, що аг-реая — це прояв неадаптивних характеристик невротичноУ особистосту iншi — спадково закладених програм, отже спо-конвiчно мае адаптивну функ-цю (Фрейд, Лоренц). Трохи н ший пiдхiд можна зустрiти у Э. Фромма. У своУй роботi "Анато-мiя людськоУ деструктивностi" вiн пише, що агресiя може мати як адаптивний характер ("доб-роякiсна" агреая), так i деза-даптивний ("злоякюна" агре-сiя). Доброякiсна агресiя виз-начаеться тим, що проявляеть-ся лише у ситуацiУ фрустрацiУ й не зберiгаеться пiсля завер-шення ситуацiУ.
Для виявлення глибинних взаемозв'язюв мiж дослщже-ними показниками застосова-но факторний аналiз з види ленням двох факторiв (рис. 3).
Перший фактор поеднуе си-туативну та особистюну три-вожнють за опитувальником Спiлбергера-Ханiна, показники непрямоУ агресп, роздратування, вербальноУ агресп та почуття провини опитувальни-ка Баса-Дарк та зворотно ко-рельоваш показники тесту са-мооцiнки стресостiйкостi осо-бистост детермiнуе 49,5% за-гальноУ дисперси. Якщо роз-глядати отриманi взаемозв'яз-ки у контекстi психоеволюцй ноУ теорiУ [13], то слiд звернути
увагу на можливiсть iснування своерщного захисного психо-логiчного механiзму для пщ-тримання нормального рiвня стресостмкост [7]. Першому фактору притаманнi таю меха-нiзми психологiчного захисту, як витюнення та проекцiя, що докладно проаналiзовано З^-мундом Фрейдом [8, 9]. На йо-го думку, змютом проекцiУ е глибиннi прагнення до сексу та агреси. Тому проек^я виступае як захист — приписуван-ня iншим людям та речам ба-жань, почутлв, в яких особа вiдмовляе собк При цьому у сприятливих формах проек^я е основою емпатiУ, а у згубних формах несе небезпечне не-розумшня та завдае значноУ шкоди мiжособистiсним вiдно-синам. Тому перший фактор е фактором пристосувальних психолопчних можливостей.
Другий фактор, який поеднуе показники рiвня ПТСР з ПМЕ кровi та показники шкали фiзичноУ агресiУ, як мають протилежно направлений зв'язок, пояснюе 14,7% за-гальноУ дисперсiУ, названо фактором фiзiологiчних за-хисних механiзмiв, який на психолопчному рiвнi реалiзу-еться у формi замiщення. За Плутчиком, це розрядка емо-цiй (зазвичай емоцм гнiву, що проявляеться в агресивнш
Рисунок 2
Схема взаeмозв'язкiв успгшностг професгйноГдiяльностi, ргвнгв агресГГ, ПМЕ та стресостiйкостi
69*Е&Н
-е-
-e-
спрямованостi) на об'екти, людей чи тварин, якi сприйма-ються особистiстю як менш небезпечш, нiж Ti, що збуджу-ють гшв [12]. При превалю-ванн даного механiзму захис-ту у багатьох життевих аспектах людини можна розглядати ïï характер як фобiчний. Крiм того, поеднання морфомет-ричних змiн еритроцитiв з показниками ПТСР за "Мююп-ською шкалою" додатково пiдтверджуе ïх наявнють на клiтинному рiвнi.
Кожна особистють повинна мати певний ступiнь агресив-ностi, тому що агресiя е не-вiд'емною характеристикою активностi й адаптивност людини. Але при визначенн по-ведiнки людини як агресивно!' вирiшальне мiсце повинно на-лежати поняттю норми, оскть-ки вона формуе своерщний механiзм контролю над тими чи шшими дiями. Поеднання факторiв пристосувальних психологiчних можливостей та фiзiологiчних механiзмiв за-хисту на 72,2% визначае роз-виток дезадаптацмного синдрому у миротвор^в.
Таким чином, проведене дослiдження свщчить, що ри вень агресiï шдивщуума може
виступати не тiльки як нега-тивний показник, але i як по-казник своерiдного психоло-гiчного захисту для збережен-ня адаптацмного резерву в екстремальних умовах дiяль-ностi. Це необхiдно врахову-вати при проведеннi профе-сшного вiдбору осiб, дiяль-нiсть яких пов'язана з екстре-мальними умовами, зокрема участю у мiжнародних мирот-ворчих мiсiях. Крiм того, вини-кае необхiднiсть визначення у миротвор^в початкового сту-пеня психофiзiологiчноï адап-тацiï до миротворчоï дiяльнос-ту яка свiдчитиме про присто-сувальн можливостi оргашз-му та може бути використа-ною для проведення профе-смного вщбору миротворчих контингенлв.
Висновки
□ Миротворча дiяльнiсть чинить на людину значне психо-емоцiйне навантаження, що призводить до порушення адаптацп не тiльки на психоло-пчному рiвнi (високi рiвнi про-явiв фiзичноï агресiï у 48,9% оаб, наявнiсть ПТСР у 12,5%), а i на кштинному (ПМЕ мае вщхилення вщ норми у 82,9% вм-ськовослужбовцiв).
□ Поеднання факторiв пристосувальних психологiчних можливостей та фiзiологiчних захисних механiзмiв на 72,2% визначае особливост пору-шення адаптацiï у вмсько-вослужбовцiв мiжнародних миротворчих пiдроздiлiв ЗС Украïни тсля ïх повернення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTICA: Статистический анализ и обработка данных в среде Windows. — М: Информационно-издатель-Рисунок3
Факторна структура адаптацшних процесiв миротворщв пiсля повернення з 1раку (1-13 — дослiдженi показники наведено у табл. 1)
Фактор I Пристосувальних психолопчних можливостей 49,5%
Фактор II Фiзiологiчних захисних механiзмiв 14,7%
Прямий зв'язок-
Зворотний зв'язок.
ский дом "Филинь", 1998.— 608 с.
2. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. — СПб.: Питер, 2001.— 243 с.
3. Комплексна методика визначення психофiзiологiч-ного стану вмськовослужбов-щв на етап професiйного вщ-бору для участi у мiжнародних миротворчих операцiях (Мето-дичнi рекомендаций / Автори-укладачi: Маслова М.Г., Воло-дарський В.Л., Поляков О.А. та ш. — К.: ННДЦ ОТ i ВБ УкраУни, 2005.— 123 с.
4. Курбатова Т.Н. Структурный анализ агрессии // Материалы конференции Ананьев Б.Г. и ленинградская школа в развитии современной психологии (25-26 мая). — СПб., 1995. — С. 27-28.
5. Ольшанская Е.В. Подростковая агрессия как фактор социальной адаптации: Дис. канд. психол. наук. — М., 2000. — 104 с.
6. Психология личности: тесты, опросники, методики / Авторы-составители: Кирше-ва Н.В., Рябчикова Н.В. — М.: Геликон, 1995. — 236 с.
7. Романова Е.С., Гребенников Л.Р. Механизмы психологической защиты. Генезис. Функционирование. Диагностика. — Мытищи, 1996.
8. Фрейд З. Введение в психоанализ.— Спб.: Алетейя Спб., 1999. — 250 с.
9. Фрейд З. Тотем и табу. — М.: Изд. политической литературы, 1992. — 112 с.
10. Чирков В.П., Бордунов-ская В.П. Зависимость функциональных показателей от гемолитической устойчивости эритроцитов в оценке состояния адаптации // Физиол. человека. — 1991. — Т. 17, № 4.
— С. 175-176.
11. Шепотиновский В.И. Обменные процессы в эритроцитах при стрессе и экстремальных воздействиях // Патол. физиол. и эксперим. терапия.
— 1984. — № 2. — С. 70-74.
12. Plutchik R., KeNerman H., Conte H.R. A structural theory of defenses and emotions // Emotions in personality and psycho-pathology. — N.-Y: Plenum, 1979. — P. 229-257.
13. Plutchik R. Emotions: A general psychoevolutionary theory // K.R. Sherer, P. Elkman (Eds.) Approaches to emotions. — N J: Erlbaum, 1984. — P. 197-219.
r
E&H*70
-e-
