CC BY
17УДК:159.9:616.89-008.441.3
ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ АЛКОГОЛЬНО!' ЗАЛЕЖНОСТ1 У Ж1НОК
К. В. Рябухгн Одеський нацшнальний медичний унiверситет
Резюме. В статп розглядаються питання сучасного стану проблеми виникнення та фор-мування жшочого алкоголгзму. Наведено аналгз даних сучасних вгтчизняних та iноземних лгтературних джерел щодо проблеми жшочо! алкогольно! залежносп. Доведено необхщшсть використання системного та м1ждисциплшарного тдходу до вивчення проблеми залежносп в1д алкоголю в ос1б жшочо! стал.
Ключовi слова: гендерш аспекти алкогольно! залежносп, алкогольна залежтсть у жшок.
Актуальн1сть. Аналiз лгтературних джерел з проблеми формування алкогольно! залежносп у жiнок свiдчить про Г! мiждисциплiнарний характер, що потребуе залучення вiдомостей з таких галузей, як медицина, вiкова психологя, диференцiйна та спецiальна психологiя [1-13].
ХХ столтття - перюд емансшаци. Жшки активно боролися за сво! права на освгту в ушверситетах, носити брюки та працювати, не народжуючи дгтей. Водночас вони почали пити алкоголь на р1вних 1з чоловшами. I якщо рашше про жшок, що полюбляють спиртш напо!, говорили майже пошепки, то сьогодш жшку - алкоголжа привселюдно засуджують. Вона викликае швидше огиду та вщразу, нiж ствчуття. I при цьому вважаеться, що жшка псих1чно б1льш вразлива [11]. На не! завжди погано впливае, скажгмо, дитинство без тур-боти у неповнш сiм'!, важш психчш травми в молодосп - нещасливе кохання, розлучення, самотшсть. Саме це формуе потребу вщшти в1д реальносп буття завдяки вживанню алкоголю. Жшочий алкоголгзм характерний не т1льки у молодому вщ1, адже е багато причин, через як1 1 в середньому 1 в пенсшному вiдi, жшки страждають на алкогольну залежтсть. Це, зокрема, пережип в молодостi невдачi або ж самотня старiсть []. Наприклад, у жiнок виникае так званий алкоголгзм вдови, спричинений сощально - демографiчними умовами та, взагалг, довшою тривалiстю життя в жшок [9].
Вживання алкоголю - масове явище, пов'язане з такими сощальними категор1ями, як традици та звича!, з одного боку, i громадська думка i мода, з шшого. Також споживання алкоголю пов'язане iз психологiчною особливiстю особистостi, вiдношенню до алкоголю як до «лш!в», з1гр1ваючих напо!в i т.ш. Споживання алкоголю в певш iсторичнi часи приймало рiзнi форми: релтйний обряд, метод лшування, елемент людсько! «культури» [2, 5].
До алкоголю часто вдаються, спод1ваючись вщчути приемний настрш, знизити псих1чну напружешсть, заглушити вщчуття втоми, морально! незадоволеносп, вщшти вщ реальносп з Т! нескшченними турботами 1 переживаннями. Одним здаеться, що алкоголь допомагае подолати психолопчний бар'ер, встановитти емоцiйнi контакти, для шших, особливо неповнолгтшх, вш представляеться засобом самоствердження, показником, «дорослосп».
В даний час, поряд 1з загальним зростанням алкоголгзаци населення 1 зб1льшенням захворюваностi алкоголгзмом, спостерггаеться виразна тенденщя до зростання питомо! ваги жшочого алкоголгзму по вщношенню до чолов1чого (вщ 1:12 до 1:5) [1]. Серед безлч1 причин можна вид1лити зростання економ1чно! 1 морально! незалежносп жшок, вщповщно тш, що викликае збмьшення нервово - псих1чних 1 ф1зичних навантажень (стреси, особиспсна скрута 1 ш.).
Жшочий оргашзм значно в1др1зняеться вщ чолов1чого, це й пояснюе р1зницю у час1 вщ пияцтва до алкоголгзму, у жшок цей пром1жок набагато коротший - вщ швроку до двох рокгв, а у чоловш!в - до десяти рок1в [2, 4, 6]. У кожно! жшки процес протшае по-своему. Виникае алкогол1зм, в основному, через регулярне пияцтво. Чим часпше п'е жшка, тим у не! б1льше шанс1в попасти в розряд алкоголшгв. Жшки, як правило, звертаються за ме-дичною допомогою тзно. У жшок, на вщмшу вщ чоловш!в, шд впливом алкоголю швидше виникають особиспсш змши, вщбуваються псих1чш вщхилення. В таких випадках, можли-ве лшування алкоголгзму гшнозом, що дае непогаш результати [7].
Жшки, як зловживають алкоголем, часпше закшчують свое життя в психоневролопчному вщд1ленш [11]. В першу чергу у жшок реагуе центральна нервова система, страждае печшка (виникають гепатити), розвиваеться алкогольний кардюсклероз. Алкоголь надае згубну д1ю на плщ ваптно! жшки, особливо в перш1 три мюящ, коли йде закладка вах оргашв.
У акушерiв юнуе термiн «алкогольний синдром плоду» [8]. 1снуе думка, що жiночий алкоголiзм невилiковний. Це не так, хоча в продес лшування алкоголiзму у жiнок е сво! особливостi. Чоловiки бiльше стежать за сво1м здоров'ям, цiкавляться результатами аналiзiв, станом сво1х органiв, переживають почуття страху. Жiнки, мабуть, витривал1ш1 1м ледве вiдлягло, вони квапляться покинути стiни лiкарнi. Але якщо жiнка серйозно вiднеслася до лшування, ремю1я буде довгою i ефект часпше краще, нiж у чоловтв [9].
Викладення основного матерiалу. Анал1з в1тчизняно! 1 заруб1жно! лтератури з тематики 1сторичного 1 клшшо - ешдемюлопчного анал1зу жшочого алкоголзму показуе, що його фор-мування було т1сно пов'язане 1з сощалзащею жшки в суспмьно-економ1чнш формадii, зокре-ма, з перюдами: а) матр1архату; б) руху фемшюток; в) подальшiй емансипади, направленш на реалiзадiю особиспсних домагань 1 сощального статусу жшок [2, 4, 8].
А. В. М1тюхляев, Л. К. Шайдукова в1дзначають, що жшочий алкогол1зм, через високу прогред1ентшсть (злоякiснiсгь) теч11 1 частого поеднання з патолог1чними (дев1антними або делшквентними) формами поведшки 1 реагування, е серйозною соц1альною проблемою, що обтяжуе сферу с1м1 1 е загрозливим чинником для спадковост1 [12].
G. Winokur, Е. Jacobsen та 1н. вважають, що формування жшочого алкоголзму в1дбуваеться на тл1 наростаючих афективних розлад1в (депресивних, тревожно-фоб1чних та шших) [6]. Рання алкогол1зад1я д1вчаток - пщлтшв найчастше виявляеться при поеднанш таких розлад1в з порушеними (дев1антними) формами поведшки [7]. Д1вчаток шкмьного в1ку дощльно за р1внем психоф1зичного розвитку розподьлити на три в1ков1 групи: молодшо-го (7-10 рок1в), середнього (11-14 рок1в) 1 старшого (15-17 рок1в) в1ку.
Молодший шкмьний в1ковий пер1од вважають одним з «кризових» через психчну незртсть (несформован1сть) 1 важшсть адаптадИ до вимог шкжьного режиму, що висува-ються (поетапнш важкост1 навчання 1 примусу виконувати денний розпорядок). Д1вчатка в дьому в1щ в1др1зняються незвичайною допитлив1стю (щкавютю), пщвищеною руховою активн1стю, легким вщволшанням, а також прагненням об'еднання в шк1льн1 1 вуличн1 угрупування, копгюванням дш шших. У дей пер1од, особливо в алкогол1зованих с1м'ях, з «щкавостЬ або п1д впливом одноликв, вони нер1дко починають вживати алкоголь [12].
Другий в1ковий перюд пубертатно! кризи в1др1зняеться психоф1зичною дисгармошею внаслдок невщповщносп прискореного формування психчного «Я» 1 реальних можливо-стей досягнення сво1х домагань. Часпше за все де призводить до формування негативно! (або протестно!) поведшки, стшкого закр1плення в групах за штересами, прагнення до алкогол1зади (ейфор1задп) за мотивами настановного «захисту», рольового (позидшного) статусу та 1н. У дей перюд можливий переход в1д еп1зодичного вживання алкоголю до систематичного. Алкогол1зад1я нерщко провокуеться дев1антними формами поведшки 1 протест-ного реагування, емансипади, або сама е причиною др1бних правопорушень, хулгганства, статевих збочень тощо [3].
Третш перюд характеризуеться формуванням стшких особист1сних якостей, ф1зюлог1чно гармон1йних або аномальних, з дев1ащями (в1дхиленнями поведшки розвитку). Шдлттки друго! 1 третьо! в1ково1 груп часпше е «постачальниками» дев1антних форм поведшки, побутового пиядтва 1 алкогол1зму [4].
З аномальним псих1чним розвитком у дгтей в неблагополучних ам'ях необх1дно актив1зовувати й розширювати функдп шспекдш у справах неповнолгтшх 1 вщдшв осв1ти та отки, шдсилювати !х компегенцiю включенням спещал1зованих фах1вщв - психолога, псих1атра, юриста. Шокласти на них вщповщальшсть за обстеження таких с1мей, виявлення причин неблагополуччя, внесення практичних рекомендадш сощального 1 медичного характеру (врегулювання внутр1шньо - амейних стосуншв аж до примусових заход1в: адмш1стративного покарання, винесення висновку про позбавлення батьшвських прав й т. ш.) [12].
У жшок 1снують деяк1 ф1з1олог1чн1 передумови до важчого перебггу алкоголзму (мен-ший, н1ж у чоловш1в, в1дсоток води в орган1зм1, що приводить до вищо! концентрацп алкоголю в кров1) за шших р1вних умов, вища всмоктувашсть алкоголю з1 шлунку в передмен-струальному перюд1, ведуча до бмьш вираженого сп'яншня; понижена актившсть деяких ферменпв, що беруть участь в утил1задп алкоголю; в1дносна м'як1сть синдрому абстинента, що дозволяе довгий час не звертатися за допомогою до нарколоив. Така особлив1сть жшочого орган1зму як менструальний дикл включае в себе передменструальну напругу, яка привертае до вживання алкоголю. Р1зко переважають (до 82%) перюдичш форми зловжи-вання (тобто запо!). Сам потяг до алкоголю в1др1зняеться «атроф1ею» щеаторного (лоичного) компонента: щейно! платформи (аргументи, роздуми, сумшви 1 так дал). Часто потяг мае 1мпульсивний характер (тобто раптово, необумовлено) [10].
Алкоголзм, як прогресуюче захворювання, при сво!й природнш течи протшае в три, що послдовно змшюють одна одну, стади. Шерехд в1д одше! стади до шшо! в1дбуваеться плавно 1 непом1тно. Це захворювання ншоли не починаеться раптово [11].
Алкоголзм характеризуеться сильною псих1чною 1 ф1зичною залежшстю в1д алкоголю (алкогольна залежшсть) [7, 8]. Алкогол1зм як патологя проходить кмька етап1в розвит-ку, як1 характеризуються поступовим збмьшенням алкогольно! залежносп, зменшенням можливосп самоконтролю щодо вживання спиртних напо!в, а також прогресивним розвит-ком р1зних соматичних порушень, викликаних хрошчною штоксикащею алкоголем.
Алкогол1зм - серйозна хвороба, яка вражае шдив1д1в будь - якого вшу 1 стал, але юнують деяк1 вщмшносп в причинах виникнення 1 особливостях переб1гу ще! хвороби, в залежносп в1д певних бюлопчних, сощально -психолопчних, шдивщуально - психолопчних особливо-стей особистосп, зокрема статево! належносп. Ознаки раннього жшочого алкоголзму часто важко виявити, оскжьки для жшок характерний анозогностичний або сором'язливо -катастроф1чний тип реагування на власну залежшсть, що спонукае таких жшок або !х родич1в звертатись по допомогу до фах1вщв вже на еташ патолопчно! залежносп [3].
В. Я. Семке анал1зуючи конститущонально-морфолоичш параметри у жшок, хворих на алкогол1зм, виявив зворотньо пропорщйну корелящйну залежшсть м1ж показниками «клш1чна динамша» 1 «розм1ршсть тулуба», що св1дчить про вiдсугнiсгь виражених клш1чних прояв1в у ос1б з великою статурою.
За думкою деяких автор1в, до групи бюлопчних фактор1в виникнення алкогольно! залежносп належать також морфо - конститущональш типи. За даними О. С. Дв1рського з1 ствавторами, було виявлено деяк1 конститущонально - генетичш особливосп при р1зних формах алкогол1зму. Було дослджено 409 чоловш1в, хворих на алкоголзм, та вид1лено збьльшення шлькосп ос1б з астешчною та гшерстешчною конститущею та зменшення ос1б з нормостешчною конститущею, у пор1внянш з групою здорових чоловш1в. В. Я. Семке виз-начив зворотньопропорщйну корелящйну залежшсть м1ж показниками клш1чно! динамши алкогольно! залежносп та розм1ршстю тулуба.
Жшок в1д розвитку алкогол1зму захищають багато психолопчних 1 бюлопчних бар'ер1в. Якщо ж щ бар'ери ламаються 1 жшка переступае ту грань, яка в1докремлюе пиядтво в1д сфор-мованого алкогол1зму, то тод1 и етичне падшня вщбуваеться з катастроф1чною швидк1стю, що випереджае таке в чоловш1в - алкоголш1в. Найявшше де виявляеться у вщношенш до д1тей. Воно 1 рашше було далеко в1д норми, але в продес1 пиядтва в1дбуваеться все бмьше етичне огрубшня. Т1 ж ознаки алкогольно! деградади особистосп, що 1 у чоловш1в, властив1 й жшкам, оскмьки алкогольна ендефалопапя не залежить в1д стал.
Але у жшок етичне огрубшня виявляеться в гротесковш форм1, оскмьки сама по соб1 зневага сво!ми обов'язками матер1 е протиприродною для жшки. I суспмьство, осуджуюче в1дношення батьк1в до сво!х д1тей, бувае шоковано, коли сво!ми дпъми починае нехтувати жшка. Як 1 у чоловш1в, емощйш реакщ! жшок - алкоголш1в виступаюють в перебмьшеному вигляд1 1 вони можуть сл1зно жалти сво!х д1тей, ридаючи 1 називаючи себе поганою мапр'ю, просити у них вибачення 1 клятвено общяти кинути пити, але де лише общянки.
Алкоголзм - де системне захворювання, що впливае на фактично вс1 п1дсистеми оргашзму, включаючи особиспсш Шредставляеться, що 1 науковий шдхщ до вивчення наслдшв хрон1чно! алкоголiзацii мае бути системним [8б 13].
Шитанню «особистосп 1 алкоголю» присвячено безл1ч дослджень. Умовно !х мож-на роздьлити на дв1 велик1 групи. В одних прадях 1нтерес спрямований переважно по в1дношенню до схильност1 орган1зму 1 особистост1 до алкогольно! залежносп. В 1нших прадях автор1в бмьшою м1рою д1кавлять особист1сн1 зм1ни унасл1док алкогол1зму. Шроте наголошуеться, що при дьому переважають описи окремих властивостей особистост1 (особливо в плат морально - етичних, сод1альних 1 побутових од1нок), але е недостатшм науковий психопатолог1чний 1 клшшо - психолопчнш анал1з [19]. У зв'язку з дим в1дм1чаеться, що власне спедиф1чно алкогольн1 зм1ни особистосп взагал1 ще не вивчен1.
Висновки.
У м1ру формування алкогольно! залежносп особиспсть й ж1нк1 й чоловша зазнае глибок1 трансформадИ як функщонально! п1дсистеми псих1ки: спочатку руйнуються преморбщш структури самосв1домост1, соцiалiзадil 1 культурал1зади1 особи, п1сля чого зм1нюеться 1ерарх1я особових 1нтерес1в 1 д1нностей, а потм створюеться нова система життево! ор1ентад1й з переважанням 1ррад1онального вм1сту 1 патолог1чно! спрямованост1 особи [11].
Психолопчним проблемам хрошчного алкоголiзму у жшок присвячеш роботи Б. С. Бра-туся, В. Ю. Зав'ялова, Ю. В. Валентика, Ц. П. Короленко, Б. М. Гузикова та шших aBTOpiB. Уяв-лення про структуру особистюних змш у хворих з хрошчним aлкоголiзмом не е цiлiсними, однозначними, систематизованими i, вщповщно, потребують подальшого вивчення. В першу чергу йдеться про дослiджувaнi ролi мотивaдiйних утворень у формувaннi i перебiгу даного за-хворювання, що важливе для розумiння його клшши i патогенезу i вiдкривaе новi можливостi вдосконалення системи лiкувaння i реабштацп хворих з хронiчним aлкоголiзмом. В той же час робгт, присвячених вивченню впливу iндивiдуaльно - особистюних особливостей хворих з хрошчним aлкоголiзмом на ефективнiсть конкретних психотерапевтичних методик одинидi.
Лiтература.
1. Агибалова Т. В., О психотерапии в наркологии / Т. В. Агибалова, Л. Ю. Эпов, М. В. Захаров // Журн. Психофармакотерапия депрессий.- 2004.- № 1.- С. 12-14.
2. Альтшулер В. Б. Женский алкоголизм [лекции по наркологии] / В. Б. Альтшулер: под ред. член-корр. РАМН Н. Н. Иванда [2-е изд.].- М.: Нолидж, 2000.- С.116-134.
3. Анохина И. П. Генетика алкоголизма и наркоманий: [руководство по наркологии] / И. П. Анохина, В. Д. Москаленко; под ред. член-корр. РАМН Н. Н. Иванда.- М.: Медпрактика, 2002.- Т. 1.- С.140-160.
4. Бурлаков А. Я. Алкоголизм у женщин с длительными ремиссиями и безремиссионным течением: дис. канд. мед. наук / А. Я. Бурлаков.- М., 1992.- C.26-27.
5. Гузиков Б. М. Алкоголизм у женщин / Б. М. Гузиков, А. А. Мейроян.- Л.: Медицина, 1989.- С. 178-190.
6. Гузиков Б. М. Коррекция особенностей личности женщин и мужчин, больных алкоголизмом на восстановительном этапе / Б. М. Гузиков, А. А. Мейроян.- Харьков, 1985. С.121-123.
7. Гунько А. А. Психические нарушения у женщин и мужчин, состоящих в браке с больными алкоголизмом / А. А. Гунько, В. Д. Москаленко // Вопросы наркологии.- 1992.- № 2-3.- С.162-163.
8. Дмитриева Т. Б. Социальные факторы и психические расстройства у женщин: [руководство по социальной психиатрии] / Т. Б. Дмитриева, K. Л. Иммерман, М. А. Качаева; под ред. Т. Б. Дмитриевой // Медицина.- 2001.- С.162-167.
9. Егоров А. Ю. Современные особенности алкоголизма у женщин: возрастные аспекты /А. Ю. Егоров // Наркология.- 2005.- № 9.- С.49-55.
10. Егоров А. Ю. О клинических особенностях раннего женского алкоголизма / А. Ю. Егоров // Вопросы наркологии.- 2004.- № 6.- С.74-79.
11. Колнина Е.Д. Распространение и употребление алкоголя женщинами / Е.Д. Колнина, Т. И. Петракова // Вопросы наркологии.- 1998.- С.31-32.
12. Кравченко С. Л. Соотношение преморбидных факторов и прогредиентности алкоголизма женщин / Кравченко С. Л. // Вопросы наркологии.- 2002.- № 5.- С.26.
13. Шайдукова Л. K. Некоторые особенности проблематики алкоголизма у женщин / JI. K. Шайдукова // Социальная и клиническая психиатрия.- 1997.- Вып.2.- С.129-140.
ВОПРОС ФОРМИРОВАНИЯ АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТИ У ЖЕНЩИН
Рябухин К. В.
Одесский национальный медицинский университет, г. Одесса, Украина
В статье рассматриваются вопросы современного состояния проблемы возникновения и формирования женского алкоголизма. Приведен анализ данных современных отечественных и иностранных литературных источников относительно проблемы женской алкогольной зависимости. Доказана необходимость использования системного и междисциплинарного подхода до изучения проблемы зависимости от алкоголя у лиц женского пола.
Ключевые слова: гендерные аспекты алкогольной зависимости, алкогольная зависимость у женщин.
QUESTION OF ALCOHOL DEPENDENCE FORMING IN WOMEN
Рябухин К. В.
Odessa National Medical University, Odessa, Ukraine
The questions of the modern state of problem of origin and forming of woman alcoholism are examined in the article. The data analysis of modern domestic and foreign literary sources is resulted in relation to the problem of woman alcohol dependence. The necessity of the use of systems and multydiscipline approach is well-proven to the study of problem of dependence on an alcohol in females.
Keywords: gender aspects of alcohol dependence, alcohol dependence in women.
