CC BY
9THE INFLUENCE OF PATIENTS PREOPERATIVE PSYCHOLOGICAL STATE ON THE SEVERITY OF OPIOID SIDE EFFECTS
A. V. Boiarkina
State Institution "Crimea State Medical University named after S. I. Georgievsky"
Summary. The evaluation of the preoperative anxiety and depression influence on the risk and severity of opioid side effects (SE) has been conducted. It has been determined, that the level of preoperative anxiety influences on the incidence of gastrointestinal and severity of central opioid SE: frequency of vomiting, degree of drowsiness and dizziness were respectively 3.3 (p<0.05), 2.75 (p<0.05) and 5 (p<0.001) times higher in patients with clinical anxiety compared with the group without anxiety disorders. Preoperative level of depression also affects the severity of central opioid side effects: in patient groups significant differences were found in the level of dizziness and drowsiness. Furthermore, it was found that the level of preoperative anxiety depends on sex attribute: the number of females was 27% higher in the group of clinical anxiety compared with the group without anxiety symptoms (p<0.05).
Keywords: anxiety, depression, analgesia, opiods, side effects.
УДК: 616.87.13-08.14
ОСОБЛИВОСТ1 КОГШТИВНО1 СФЕРИ ЧОЛОВ1К1В, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА АЛКОГОЛЬНУ ЗАЛЕЖНЮТЬ
Д. В. Возний Одеський нацшнальний медичний унiверситет
Анотащя. В данш статп наведено опис дослдження, яке було проведено в грут чоловтв з хротчним алкоголзмом, i мало за мету вивчення когнггивно! сфери пащентав. Дослдження проведено з використанням методiв спостереження, бесщи та експериментально-психоло-пчного обстеження. Експериментально-психолопчне обстеження включало методики для дослщження виснажуваносп нервових продеав, а також рiвня розвитку уваги, пам'яп.
Ключовi слова: алкогольна залежшсть, когнггивна сфера, органiчний патопсихологiчний симптомокомплекс.
Постановка проблеми. Проблема алкогольно! залежносп та психчних та поведiнкових розладiв внаслiдок вживання алкоголю в структурi iнших форм залежностi вiд психо-активних речовин залишаеться однiею iз найважливiших медико-соцiальних проблем. Епiдемiчний характер i популядшна масштабнiсть алкоголiзацii населення, вiтальний характер патологiчного потягу, виражешсть медико-бiологiчних та сощально-економiчних наслдшв дають пiдставу вiднести алкогольну залежшсть до розряду сощально! патологii, яка становить собою загрозу здоров'ю наци [4; 5; 9].
Особливостями клшши алкогольно! залежностi на сучасному етат е злоякiсне ста-новлення основних синдромiв аддикщ! з паралельним зростанням церебрально-органiчних розладiв, внаслiдок чого вщбуваеться швидкий особистiсний регрес iз повною содiальною дезадаптащею та фактично вщсутнгми стiйкими терапевтичними ремiсiями [8; 10].
Вщомо, що хронiчна iнтоксикадiя етанолом викликае ураження практично всiх вщдЫв нервово! системи внаслiдок наявностi рiзноманiтних патогенетичних механiзмiв, якi обумовлюють його токсичний вплив. Порушення мозкового метаболiзму призводять до прогресуючого погiршення штелектуально-мнестичних функдiй, однак, незважаючи на штенсивш науковi дослiдження в дьому напрямку, численнi аспекти формування мозково! дефщитарносп залишаються недостатньо вивченими.
Когнiтивнi змши в осiб з психiчними та поведшковими розладами внаслiдок вживання алкоголю виявляються в 50-70% випадкiв, в 10% випадшв вони мають виражений харак-
тер, який сягае рiвня деменщ! [6]. Встановлено, що деменщя при психчних та поведшкових розладах внаслщок вживання алкоголю складае вiд 5 до 10% вс1х випадшв деменщ!, особливо у оаб молодого вшу [2; 5; 7; 11]. На думку численних авторiв, як вггчизняних, так i за-кордонних, поиршення вищих психчних функдш пов'язано як з безпосередшм токсичним впливом етанолу на мозок, так i з опосередкованими механiзмами дисметаболiчного г'енезу, яш призводять до формування та поглиблення нейропсихологiчного дефекту [1; 3; 12].
Тому на вшх етапах лшування розладiв психши та поведшки внаслщок вживання алкоголю надзвичайно важливою е патогенетична корекщя вищевказаних порушень iз призначенням ращонально! комплексно! терапи для вщновлення адаптадшних ресурсiв особистостi, зниження патологiчного потягу до алкоголю та профмактики ранн1х редидивiв дього захворювання.
Незважаючи на наявшсть велико! кiлькостi спедiалiзованих терапевтичних програм, ефективнiсть 1х, на жаль, залишаеться недостатньою. На пiдставi дих поглядгв залишаеться актуальним пошук таких методгв терапи, якi могли би д1яти безпосередньо на бiологiчний субстрат нейрометаболчних порушень, сприяти продесу вщновлення вищих психчних функдш, в тому чи^ у хворих з вираженим когштивним дефщитом.
Матер1али та методи досл!дження.
Метою даного дослщження було визначення когнiтивних порушень в чоловшзв, хворих на алкогольну залежнiсть. Об'ект дослщження - когнiтивнi порушення у хворих з алкогольною залежшстю. Предмет дослщження: клiнiко-психопатологiчнi, патопсихологiчнi особливостi когттивних порушень при алкогольнш залежностi в чоловш!в. Методи дослщження: клшшо-психопатолоичний, патопсихологiчний, статистичний. Клiнiко-психопатологiчний метод ^рунтувався на загальноприйнятих пщходах до псих1атричного обстеження шляхом стан-дартизованого штерв'ю та спостереження. До його структури входило ретельне дослщження анамнезу, шльшсна та якiсна одшка скарг, виявлення психопатолоично! симптоматики та вивчення медично! документади для верифшади психчного стану пащенпв з когнiтивними порушеннями при алкогольнш залежностi в чоловшзв та динамши патологiчного продесу з використанням дiагностичних критерив МКХ-10. Для ощнки стану когнiтивних функд1й використовували експериментально-психолопчт методики: визначення р1вня виснажува-носп психiчних продес1в вивчали за допомогою «Тетнг-тесту», визначення коефщ1енту ш-телекту проводилося за допомогою теста Векслера, при дослщжент пам'яп застосовували методику "10 сл1в" А. Р. Лури, визначення р1вня порушень активно! уваги проводилося за допомогою таблидь Шульте, коректурно! проби та рахунку за Крепелшим.
Результаты дослщження, 1х обговорення. В основу роботи покладено результати комплексного клiнiко-психопатологiчного, патопсихологiчного та бiохiмiчного дослщження 115 хворих чоловiчоl статi з психiчними та поведшковими розладами внаслщок вживання алкоголю, яш проходили обстеження i лшування на базi наркологiчного вщдмення Одесько! об-ласно! кмтчно! псих1атрично! лшарт № 1. Нозологiчна дiагностика базувалась на критер1ях МКХ-10. Серед обстежених переважали особи середнього (31-60 рошв) прадездатного вiку -94 пащента (81,7%), у вiдi молодше 30 рошв було 13 пащенпв, що становить 11,3% вiд загально! !х кiлькостi, а старше 60 роюв - 8 хворих (6,9%).
Тривал1сть зловживання алкоголем найчаспше становила 5-10 роюв (50,4% вщ за-гального числа обстежених), а 30,4% пащенпв систематично вживали алкоголь менше, н1ж 5 рокiв (як правило, 3-4 роки). Решта (22 хворих) зловживали алкоголем бьльше десяти рокiв, у тому чи^ 13.9% - до 15 рошв, 3,6% - 16-20 ротв i 1,7% - бмьше 20 рок1в (до 25 рошв).
У 76,4% хворих була виявлена соматична патолопя, зумовлена хронiчною алкогольною штоксикащею, дiагностована лшарями-терапевтами на пщстаи клiнiчного та лабораторного обстеження. У дослщження включались т1льки та хворi, соматичний стан яких на момент обстеження вщповщав стану компенсадп чи ремiсii. Пащенти з вираженою соматичною патологiею, в тому числ з дукровим дiабетом, у дослщження не включалися.
Всi обстеженi хворi були розподiленi на 3 групи вiдповiдно до вираженостi порушень в когттивнш сферi. В першу групу увiйшли 30 падiентiв з когттивними порушеннями, у яких згщно МКХ-10 встановлено дiагноз - психiчнi та поведiнковi розлади внаслщок вжи-ванням алкоголю, синдром залежностi (F 10.20). Розподм по вiку серед пащенпв першо! групи був наступний: вщ 21 до 25 рокiв - 5 (16,7%) чоловш1в, вiд 26 до 30 рошв - 8 (26,6%), вщ 31 до 35 рошв - 15 (50,0%), вщ 36 до 40 рок1в - 2 (6,7%). Загальна тривалкть алкогольно! штоксикади до 3 рок1в вiдмiчена у 3 (10,0%) падiентiв, 3-4 роки - у 6 (20,0%), 5-7 рошв -у 16 (53,3%), 8-10 рок1в - у 5 (16,7%). Шсля початку систематичного вживання алкоголю
толерантшсть зросла через твроку - у 1 (3,3%) хворого, через рш - швтора - у 3 (10,0%), через 2-3 роки - у 9 (30,0%), через 4-5 рошв - у 11 (36,7%), через 5-7 рошв - у 6 (20,0%).
При вивченш особливостей когттивних продев у пащенпв першо! групи за допо-могою патопсихологiчного дослiдження було виявлено, що у 19 (63,3%) падiентiв першо! групи домшувала виснажливють психчно! дiяльностi, у 20 (66,7%) спостерiгалося зниження здатностi до концентращ! уваги, у 18 (60,0%) - порушення репродукцшного компоненту памятi.
Падiенти друго! групи (60 оаб) безпосередньо перед обстеженням перенесли гострi алкогольнi психози, а саме: стан вiдмiни з делiрiем без судом (F10.40) було дiагностовано у 32 (53,3%) осiб, стан вщмши з делiрiем з судомами (F10.41) спостерiгався у 21 (35,0%) хворого, iз них 11 (52,4%) оаб в анамнезi вже мали делiрiознi стани, у 3 (9,4%) - гострий алко-гольний галюдиноз (F10.52), у 4 (12,5%) - гострий алкогольний парано!д ^10.51).
У всiх пащентв друго! групи були наявними соматичш наслщки алкоголiзадii та содiальна дезадаптадiя.
Розподiл по вшу серед пащентав друго! групи був наступний: вiд 26 до 30 рокв - 5 оаб (8,3%), вiд 31 до 35 роюв - 6 осiб (10,0%), вщ 36 до 40 рошв - 8 оаб (13,4%), вщ 41 до 45 рокiв - 24 особи (40,0%), вщ 46 до 50 рокв - 17 оаб (28,3%). Загальна тривалiсть алкогольно! штоксикащ! до 7 рошв вiдмiчена у 11 (18,3%) падiентiв, 8-10 рошв - у 20 (33,3%), бьльше 10 рошв - у 29 (48,3%). Шсля початку систематичного вживання алкоголю толерантшсть зросла через твроку - у 4 (6,7%) хворих, через рш - пiвтора - у 7 (11,7%), через 2-3 роки - у 15 (25%), через 4-5 рошв - у 23 (38,3%), через 6-7 рокв - у 6 (10,0%), через 8-10 - у 5 (8,3%). Доза, що викликала спг'яншня при фактичному вживанш, у 14 оаб (23,4%) була 200 мл, у 21 (35,0%) - 300 мл, у 25 (41,6%) - 400 мл та бмьше. Алкогольне спг'яншня середнього ступе-ню важкосп вiдмiчалось у 49 (81,7%) оаб, важке (з оглушешстю або комою) - у 11 (18,3%) оаб. Змшеш форми спг'яншня спостерпались у 31 (51,7%), iз них: по манiакальноподiбному типу - у 2 (3,3%) хворих, по депресивному - у 9 (15,0%), експлозивно-дисфоричному - у 15 (25,0%), етлепто!дному - у 5 (8,3%).
Тривалють запшних станiв становила вщ 2 до 4 дшв - у 7 (11,7%) оаб, вщ 5 до 10 д^в - у 16 (26,7%), до 2 тижшв - у 21 (35,0%), понад 2 тижня - у 16 (26,7%). Короткi штервали мiж запiйними станами (7-10 дшв) вiдмiчались у 32 хворих (53,3%), тривал (1,5-2 мiсядi) - у 28 (46,7%).
Ва обстеженi пащенти друго! групи висловлювали скарги на зниження пам'ят та уваги, поиршення виконання професiйних навишв, втрату штересу до ранiш важли-вих особиспсних дiнностей, змiну настрою, порушення сну, пщвищену втомлюванiсть, виснажливiсть.
При психолоичному тестуваннi у всiх пацiентiв друго! групи було вiдмiчено «нейропсихолоичний дефщит» у виглядi зниження когнiтивних функщй. Так, зниження фiксадiйного компоненту памят вiдмiчалось у 40 (66,7%) оаб, зниження репродукдiйного компоненту памятi - у 46 (76,7%) оаб, звуження кола iнтересiв вiдбувалось у 55 (91,7%) оаб, зниження здатностi до концентраци уваги - у 52 (86,7%) оаб, виснажливiсть псих1чно! дiяльностi була наявна у 43 (71,7%) оаб.
В третю групу було включено 25 хворих, у яких згщно критерiям МКХ-10 дiагностовано психчш та поведiнковi розлади, спричиненi вживанням алкоголю, амнестичний синдром (F 10.6), деменцiя (F 10.73) та шший стiйкий когнiтивний розлад (F 10.74).
Змшеш картини спянiння у 11 (44,0%) пащенпв характеризувались вязким дис-форичним афектом з прискшливютю, роздратованiстю, незадоволенням, похмурою напруженiстю, iнколи злобнiстю. У 14 (56,0%) змша картини спяншня була обумовлена оглушенiстю iз пасившстю, вял1стю, сонливiстю, байдужгстю до оточуючого та втратою здатностi до цмеспрямовано! дiяльностi. Пiсля прийому порiвняно невеликих доз алкоголю виникали тотальнi амнези на весь перiод спянiння.
Розподм по вiку серед пацiентiв третьо! групи був наступний: вiд 51 до 55 рошв - 11 оаб (44,0%), вщ 56 до 60 рошв - 7 оаб (28,0%), старше 60-7 оаб (28,0%). Загальна тривалкть алкогольно! iнтоксикацi! до 10 рокв була у 3 пащенпв (12,0%), 11-15 рокiв - у 16 (64,0%), 16-20 рошв - 4 (16,0%), 20-25 рокв - 2 (8,0%).
Змши особистосп у всгх падiентiв дано! групи проявлялися алкогольною деградадiею. До !! основних ознак належали нiвелювання вищих емодiй, втрата сiмейних та суспмьних звязкiв, втрата критики, загальне зниження шгщативи та працездатностi, зниження штелектуально-мнестично! сфери до рiвня лакунарно! деменци.
Висновки
1. При вивчент особливостей когни^ивн^ процеав у пaдieнтiв з дiaгнозом «псиxiчнi та пове-дiнковi розлади внaслiдок вживанням алкоголю, синдром залежностЬ (F 10.20) за допомогою пaтопсиxологiчного дослiдження було виявлено, що у 19 (б3,3%) пaдieнтiв першо!" групи домiнyвaлa виснaжливiсть псиxiчноï дiяльностi, у 20 (бб,7%) спостерiгaлося зниження здат-ностi до концентрацИ уваги, у 18 (б0,0%) - порушення репродyкдiйного компоненту пaмятi.
2. Пaцieнти, як! безпосередньо перед обстеженням перенесли гостр! aлкогольнi псиxози, при пс^олоичному тестyвaннi xaрaктеризyвaлись «нейропсиxологiчним дефщитом» у вигляд! зниження когнiтивниx функцш. Так, зниження фшсацшного компоненту пaмятi вiдмiчaлось у 40 (бб,7%) оаб, зниження репродукцшного компоненту пaмятi - у 4б (7б,7%) оаб, зву-ження кола iнтересiв вiдбyвaлось у 55 (91,7%) оаб, зниження здaтностi до концентрацИ уваги - у 52 (8б,7%) оаб, виснaжливiсть псиxiчноï д!ялъносп була наявна у 43 (71,7%) оаб.
3. зм!ни особистосп у всix пaдieнтiв третьоï групи, в як^ дiaгностyвaлись псиxiчнi та поведiнковi розлади, спричиненi вживанням алкоголю, амнестичний синдром (F 10.б), деменцiя (F 10.73) та шший стшкий когштивний розлад (F 10.74), проявлялися алкогольною дегрaдaцieю. До ïï основниx ознак належали нiвелювaння вищиx емоцiй, втрата сшейн^ та сyспiльниx звязшв, втрата критики, загальне зниження iнiцiaтиви та працездатносп, зниження iнтелектyaльно-мнестичноï сфери до ргвня лaкyнaрноï деменцiï.
Лiтература
1. Альтшулер В. Б. Клинические исследования алкоголизма как источник терапевтическж поисков / В. Б. Альтшулер, C. Л. Кравченко //Вопросы наркологии.- 2010.- N б.- С. 27-34.
2. Андреева И. В. Клинические и нейропсикологические корреляции у больнык с различными типами алкогольный изменений личности / И. В. Андреева // Российский пс^иатрический журнал.-2005.- N 5.- С. 48-53.
3. Афонина A. A. Депрессивные нарушения у больньк алкоголизмом во время ремиссии / А. А. Афонина, A. B. Граженский. О классификации то^ическт и поведенчески расстройств: Матер. Об-щерос. научн. конф.- М.: 2008.- С. 283.
4. Бачержов А. Н. Проблема дифференциальной диностики пароксизмальнык состояний у больнык с зависимостью от алкоголя / А. Н. Бaчерiков, В. Н. Кузьмшов, Е. А. Шульга // Вюник псиxiaтрiï та псиxофaрмaкотерaпiï.- 200б.- N 1-2 (9-10).- С. 203
5. Бггенський В. С. Клшжо - пaтогенетичнi аспекти алкогсшзму й нaркомaнiй / В. С. Бггенський // Вюник псиxiaтрiï та псиxофaрмaкотерaпiï.- 2007.- N 1 (11).- С. 7-11.
6. Дудко Т. Н. Алкогольная зависимость: Наркология: Национальное руководство. М.: Гр. «ГЭОТАР-Медиа», 2008.- 575-б12 с.
7. Клименко Т. В. Клинико-пс^ологическая xaрaктеристикa свойств личности мужчин и женщин с алкогольной зависимостью / Т. В. Клименко, A. A. Кирпиченко // Наркология.- 2007.- N б.- С. б5-б7.
8. Русинов A. B. Рецидивирование алкоголизма у женщин и мужчин: сравнительные аспекты I А. В. Русинов, C. Л. Кравченко. О классификации псиxическиx и поведенчески расстройств: Матер. Общерос. научн. конф.- М.: 2008.- С. 333-334.
9. Сиволап Ю. П. Современные представления о патогенезе алкогольной энцефалопатии I Ю. П. Сиволап, В. А. Савченков, Е. А. Левина // Журнал неврологии и псжиатрии.- 2003.- N 4.- С. б2-б5.
10. Stoudemire A. Alcohol and drug abuse in the medical setting / A. Stoudemire, B. Eds Fogel // Psychiatric Care of the Medical Patient. N-Y: Oxford Univercity Press.- 2008. N 8.- P. 805-819.
11. Winokur G. Alcoholism. III. Diagnosis and familial psychiatric illiness 259 alcoholic probands / G. Winokur, T. Reich, J. Rimmer, E. Pitts // Arch. Gen. Psychiat.- 2004.- Vol. 23.- P. 104-111.
ОСОБЕННОСТИ КОГНИТИВНОЙ СФЕРЫ МУЖЧИН, СТРАДАЮЩИХ АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТЬЮ
Возный Д. В. Одесский национальный медицинский университет
Аннотация. В данной статье приведено описание исследования, проведенного в группе мужчин с xроническим алкоголизмом, целью которого было изучение когнитивной сферы пациентов. Исследование проведено с использованием методов наблюдения, беседы и экс-периментaльно-псиxологического обследования. Экспериментально-пс^ологическое обследование включало методики для исследования истощаемости нервные процессов, а также уровня развития внимания, памяти.
Ключевые слова: алкогольная зависимость, когнитивная сфера, органический пато^^о-логический симптомокомплекс.
FEATURES OF COGNITIVE SPHERE OF MEN WITH ALCOHOL DEPENDENCE
Vozniy D. V. Odessa national medical university
Annotation. Description of the research, conducted in the group of men with chronic alcoholism with the aim of cognitive sphere of patients study, is resulted in this article. Research is conducted with the use of methods of supervision, conversation and experimentally-psychological inspection. The experimentally-psychological inspection included methods for research of exhausted of nervous processes, and also level of development of attention, memory.
Keywords: alcoholic dependence cognitive sphere, organic pathopsychological complex of symptoms.
УДК 616.89-008.48-053.2:16
СОМАТОФОРМНЫй БОЛЕВОЙ СИНДРОМ В ПОДРОСТКОВОМ ВОЗРАСТЕ - КАК ФАКТОР АДДИКТИВНОГО ПОВЕДЕНИЯ С УПОТРЕБЛЕНИЕМ ПСИХОАКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ
Е. Н. Харченко, О. В. Чернышев
Украинский НИИ социальной и судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины Николаевская областная психиатрическая больница № 1
Ключевые слова: соматоформный болевой синдром, подростки, аддиктивные рассторой-ства, психоактивные вещества.
Развитие современной медицины отводит все более значимую роль психосоматической патологии в общей распространенности различных заболеваний и, в частности, со-матоформным расстройствам. Анализируя данные разных источников можно увидеть достаточно широкий разброс показателей категории больных с психосоматическими расстройствами -от 16 до 68%. У значительной части данных лиц соматоформные нарушения практически хронифицируются в подростковом возрасте. По данным ряда авторов [1,2,3] приблизительно у трети подростков, имеющих соматические заболевания с неясным диагнозом или часто болеющих, со временем диагностируется соматоформные расстройства. В значительной части современных исследований [3,4,5] указывается, что наличие повторных длительных и чрезвычайных психотравмирующих воздействий отражает первоочередную роль в патогенезе соматоформных расстройств. В подростковом возрасте чаще психо-травмирующие воздействия на развитие соматоформных расстройств имеют девиантные формы взаимоотношений в микросреде: семья, сверстники, среда. [6,7,8]. В зависимости от типа психотравмирующих факторов, возникающие телесные ощущения или органная дисфункция при соматоформных расстройствах отличаются степенью полиморфизма, выраженностью алгий и вегетативных симптомов. Наличие выраженной депрессивной симптоматики имеет существенное влияние на преобладание симптомов боли, тогда как тревога потенцирует преобладание вегетативных дисфункций [7,8,9]. К признакам прогностически неблагоприятным, относительно хронификации соматоформных расстройств, относятся агорафобия, дистимия, болевой синдром, ипохондрическая симптоматика, одиночество и острые социальные конфликты, ятрогенные факторы, дисгармоничность черт личности. Феномен боли может быть в большинстве случаев доминирующим проявлением в структуре соматоформного расстройства - как его психопатологическая составляющая, что определяет в целом клиническое своеобразие данного состояния [9, 10]. Невротические проявления депрессии и тревоги определяют характер болевого синдрома в картине соматоформных расстройств и их специфичность как психопатологического симптомокомплекса, что качественно отличает их от жалоб на боль, наблюдающихся при соматических заболеваниях.
С учетов вышеуказанной темы, представляет научно-практический интерес гипотеза этиопатогенетической и клинической взаимосвязи указанных соматоформных расстройств
