CC BY
15
що ш один з компонентов системи, взятий окремо, не виконуе свое! роль Тшьки 1х сукупшсть досягае поставлено! перед системою мети.
Взаемод1я ¡з зовшшшм оточенням полягае у встановленш зв'язку системи сощатзацн в рамках функщонування дитячо! епшки з ¡ншими системами. У нашому дослщженш зазначена система сощатзацн особистост1 шдл1тка зор1ентована на взаемодда з ¿ншими сощальними ¡нститутами. Завдання полягае в тому, щоб вичленити цей фрагмент суспшьно! сощал1защйно! системи 1 зробити його максимально ефективним.
Для системи сощатзацн особистост1 шдлт<а у дитячому громадському об'еднанш характерною рисою е динам1чшсть. Бона перебувае в пропсст постшних змш, що вимагае гнучко! корекцн д1яльносп об'еднання.
Таким чином, особливють системи сощал1зацп особистост1 шдл1тка в умовах функщонування дитячого громадського об'еднання полягае у включенш тдлйтав в сощально значущу 1 суспшьно корисну д1яльшсть з урахуванням особливостей 1хнього вшового розвитку.
ГПдводячи шдсумок анал1зу розроблено! нами системи сощал1зацп особистост1 шдл1тка, вщ значимо наступне:
1. Ефектившсть сощатзацн особистост1 шдл1тка у дитячш епшщ залежить вщ постановки сощально-педагопчного процесу в сшлщ, активно! взаемодн сощального педагога з лщерами дитячо! сшлки.
2. При пoбyдoвi системи ми виходили ¡з характерних системних ознак: дошльносп, едност1 структурних (змют, оргашзацшш форми) 1 функцюнальних (когштивний, комушкативний, д1яльшсний, корекцшний, компонент самоуправлшня) компонент! в. цЫсносп. взаемодп ¡з зовшшшм середовищем, розвитком у част.
3. Система сощалпащ! особистост1 шдл1тка побудована на принципах штеграцн теоретично! 1 практично! складових шдготовки його до рпних дш сощального характеру, обл1ку динампш засвоення сощального доевщу, дпнам1чностк цЫсностг
Л1ТЕРАТУРА
1. Буева Л. П. Человек: деятельность и общение / Л. П. Буева. - М.: Мысль, 1973. - 216 с.
2. Валгаева И. А. Становление и развитие взаимоотношений взрослых и детей в общественных объединениях: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / И. А. Валгаева. -М., 1994. - 183 с.
3. Волохов А. В. Вариативно-програмный подход к социализации личности ребёнка в детских организаций: дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / А. В. Волохов. - Казань, 1992. - 183 с.
4. Камалдинова Э. Ш. Система воспитательной деятельности пионерской организации / Э. Ш. Камалдинова. - М.: ВКШ, 1986. - 99 с.
5. Карпенко О. Г. Сощальне становления особистосп шдлггка в тимчасових об'еднаннях за штересами: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / О. Г. Карпенко. - К, 1999. - 191 с.
6. Методы системного педагогического исследования / под ред. Н. В. Кузьминой. - Л.: ЛГУ, 1980. - 172 с.
7. Педагогика: учеб. пособие / под ред. П. И. Пидкасистого. - М.: РПА, 1996. - 638 с.
8. Сериков Г. Н. Образование: аспекты системного отражения / Г. Н. Сериков. - Курган: Изд-во «Зауралье», 1997. - 164 с.
УДК 361.5
I. I. ПАРФАНОВИЧ
ОСОБЛИВОСТ1 АУТ0АГРЕСИВН01 ПОВЕД1НКИ Д1ВЧАТ ШКОЛЬНОГО
В1КУ
Сучасшй оевтнш менеджмент, психологгчт и педагоггчт умови сощального виховання дгвчат шкшъного ежу еимагаютъ перегляду тдходгв до цъого процесу. Це передбачаерозкриття теоретичных тдходгв до пояснения особливостей / мехатзму формування аутоагресиеног поведтки, видгв адикцш та специфгки прояву сущиду / парасущидуу дгвчат шкшъного вхку, доаидження соцгалъних / психологгчних аспектгв адитивног / сущидалъноЧ поведтки оаб цШ категорп. Аналгзом теоретичних джерел, проведеним анкетуванням визначено детермтанти, стан, динсишку, особливостг /х прояву серед дгвчат шкшъного вхку.
Ключов1 слова: аутоагресивна поведтка д1вчат. 90 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2010. —№ 2.
И. И. ПАРФАНОВИЧ
ОСОБЕННОСТИ АУТОАГРЕССНВНОГО ПОВЕДЕНИЯ ДЕВОЧЕК
ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Современный образовательный менеджмент, психологические и педагогические условия социального воспитания девочек школьного возраста требуют пересмотра подходов к этому процессу. Это предусматривает раскрытия теоретических подходов к объяснению особенностей и механизма формирования аутоагрессивного поведения, видов адикций и специфики проявлений суицида и парасуицида у девочек школьного возраста, изучения социальных и психологических аспектов адиктивного и суицидального поведения личностей этой категории. Анализом теоретических источников, проведенным анкетированием выделены детерминанты, состояние, динамику, особенности их проявления среди девочек школьного возраста.
Ключевые слова.' аутоагрессивное поведение девочек.
1.1. PARFANOVYCH THE FEATURES OF GIRLS' AUTO AGGRESSIVE BEHAVIOR DISPLAY
The article explores theoretical approaches to explain the peculiarities of formation of auto aggressive behaviour, specific expression of girls' suicide and par suicide. The social and psychological aspects of addictive and suicidal behaviour of mentioned category have been analysed. The social risks provoke the emergence of socio-psychological and psychoemotional risks. The position of individual disadaptation is formed on the background of unstable, dynamic processes of social environment. The author has defined that girls' auto aggressive behaviour is characterized by psychological preconditions rotated in different spheres of life determinants, conditions, dynamics and the peculiarities of their manifestation among the schoolgirls were defined with the help of theoretical sources analysis. Girls' auto aggressive behavior.
Key words: girls' auto aggressive behavior.
Адиктивна i сущидальна як види аутоагресивно! дев1антно1 поведшки мають pi3Hi прояви, але !х сгпльною основою е прагнення вщшти вщ реального свт та спрямовашсть на саморуйнащю. Зародженню аутоагресивно! поведшки д1вчат насамперед сприяють сощальна дезадаптащя, вщеутшеть позитивних сощальних зв'язюв, псюачне i емоцшне напруження, mini детермшанти, що зумовлюе актуальшеть дослщження проблеми.
Дослщниками охарактеризован! pi3Hi аспекта адиктивно! поведшки: прояв типових моделей поведшки. пов'язаних ¡з вживаниям адиктивних засоб1в (М. Братко), мотиви вживання наркотичних речовин (I. Дементьева), роль штоксикацшно! установки у ставленш людини до ейфоризуючих речовин (П. Дупленко), сощальну природу алкогол1зму, наркомана, токсикоманп. вживання тдлт<ами наркотичних речовин ¡з зниженням почуття самоповаги та особ исто!' залежност! (М. Ковальчук), зловживання не як хрошчну хворобу чи II рецидив, а як змшену поведшку, що повинна бути нормализована (I. Лисенко), алопчшеть вибору лшп поведшки неповнол1тшми у складшй ситуацн, особистий р1вень у виникненш поведшкових дев!ацш адиктивного характеру (Н. Максимова). Динамп<\ щодо галькосп неповнол1тн1х д1вчат з адиктивною повед1нкою наводить I. Власова [2, с. 49].
Видшено таю види адикщй: HCxi\iiLiHa (комп'ютерна, схильнють до азартних irop), npo\ii>KHi форми (анорекая - в1дмова в1д i>Ki. булем1я - пост1йне споживання i>Ki). xiMi4Ha (вживання, вдихання, введения xiMi4HHx сполук) [11].
Метою статт1 е визначити характерш особливост1 прояву, причини i насл1дки аутоагресивно! дев1антно1 поведшки д1вчат шклльного в1ку.
Дуже часто науковщ спостер1гають взаемозумовлешеть р1зних адикщй, коли одна стае основою формування шшо1: залучення до вживання тютюну, алкогольних напо!в, наркотиклв. токсичних речовин кримшально ор1ентованими однол1тками i дорослими, негативний вплив на тенденц11 поширення адиктивност1 д1вчат примирения з таким явищем у сусшльств1 (О. Пилипенко), вступ д1вчат в ¿нтимш стосунки з чолови<ами. яю мають пост1йний доступ до наркотиклв. розвиток проституцн (М, Братко), широке поширення ризикованих форм
сексуально-дев1антно1 поведшки (захворювання сифЫсом. гонореею, ранш аборти) у дитячо-шдл1тковом}' середовипц (П. Тростанецька, С. В1телю).
Фшсуеться виникнення адиктивно! поведшки унаслщок дн фактор1в зовшшнього 1 внутршнього характеру.
Адиктивно спрямованш поведшщ молод! сприяють певш негативш тенденцн, посилення таких масових суспшьних явищ, як страх, занепокоення, тривожшсть, невпевненють у майбутньому; викривлене, спотворене висв1тлення проблем тютюнопалшня, алкогол1зму, наркоманн, що може не стшьки запоб1гати, скшьки сприяти адиктивносп; непродумашсть системи профилактики, у тому числ1 недолши роботи таких сощальних шститут1в. як ам я. школа, засоби масово! шформацн.
Особистюний р1вень свщчить про деформащю розвитку особи 1 мотивами адикцш е: почуття щкавостк бажання самоутвердитись у кол! ровесншав; прагнення подолати заборону чи пережити вщчуття небезпеки; демонстращя незалежносп й дорослосп; протест на вимоги батьюв, педагог1в; бажання змши емощйного, псих ¡много стану та ш.
Загальний мехашзм зародження 1 розвитку адиктивно! поведшки мае певш вщмшност! у проявах !! р!зновид!в: комп'ютерно!, телев!з!йно!, 1нтернет-залежност! (загалом !нформащйно! залежносп), надм!рно! зацикленост! на зовшшньому вигляд! (в тому числ! анорекс!! та булемн), тютюнопал!ння, вживання спиртних напо!в, наркотичних речовин як вид!лених нами найбшып характерних вид!в адиктивно! поведшки серед д1вчат школьного в1ку.
Комп'ютерна, телев!з!йна, 1нтернет-залежшсть. Комп'ютерна адикц!я менш характерна для д!вчат загальноосв!тшх шил пор!вняно з хлопцями. Але серед ос!б ж!ночо! стат! цього вшу спостер!гаеться надм!рна депресившсть, нест!йк!сть поведшки у непередбачуваних умовах ! обставинах, внаслщок чого ризик тако! адиктивно! поведшки збшыпуеться. 3 в!ком схильшсть д!вчат до адикщй зростае, доказом чого е збшыпення часу перебування б!ля комп'ютера. Дуже часто розвиток комп'ютерно! залежносп особи в!дбуваеться внаслщок в!дсутност! можливостей самореал!защ! в шших сферах життед!яльност!, прагнення в!д!йти вщ реальност! у в!ртуальний, але бшып безпечний св!т, тобто спостер!гаеться взаемозумовлешеть загальносусп!льних проблем ! проблем поведшкового функщонування окремих ос!б, д!вчата з яких е одшею з найуразливших категор!й.
Той факт, що зростае захоплення д!вчатами 1нтернетом, комп'ютерними !грами, тривожить ! вимагае розроблення вщповщних технолог!й проф!лактики, д!агностично-превентивно! роботи. Д!вчата, котр! характеризуются вчиненням злочишв, ! т!, як! не порушували Кримшального кодексу, зазначили вплив на формування свое! особистост! телепрограм вщповщно 33,75% ! 38,75%, 1нтернету 38,75% ! 35,0%. Отже, д!вчата обох категорш однаковою м!рою вказали на !х вагомий вплив.
На думку дослщншав цього явища, спостер!гаеться прогресування ескан!зму як прагнення в!д!йти у нереальний св!т, зростання значения комп'ютера як безпосереднього об'екта або знаряддя правопорушень нового типу [7, с. 55); входження у конфлшт при з!ткненш з реальним св!том дитини, яка проводить тривалий час у в!ртуальному евт [1, с. 30].
Розвиток комп'ютерно! та 1нтернет-залежносп особливо небезпечний у вщ! в!д 13 до 17 роклв. Показниками е зростаюче нав'язливе бажання вв!йти в 1нтернет, стан п!днесеност! аж до ейфоричного настрою шд час роботи за комп'ютером, неможлив!сть зупинитися ! припинити перебування у систем!. Неповнол!тш, в яких спостер!гаеться прогресування цього виду адикцн, виявляють емоц!йну нестшюсть, драт!влив!сть, запальшеть, агресившсть. На другому плаш у тако! дитини будуть найближч! люди ! друз!. Психолопчний стан попршуеться через в!дчуття порожнеч!, тривожност!. Зм!нюються ! психолого-педагопчн! характеристики адиктивно! особи: поява неадекватно! самоощнки, безвщповщальшеть, зниження п!знавально!, творчо!, громадсько! активност!. Серйозш зм!ни в!дбуваються ! у ф!зичному здоров'!: порушення д!яльност! центрально! нервово! системи через прогресування процешв збудження й гальмування, у шлунково-кишковому тракт!, зоровому, опорно-руховому апарат! людського оргашзму.
Анкетування серед старшокласниць дало змогу зробити певш узагальнення. Д!вчата бшыпе надають перевагу телепередачам (60%) ! комп'ютерним технолог!ям ( 35%), а про читання книг зазначили тшьки 20% з них. На !х думку, телев!зшш програми запиту на розваги
та лише вщпочинок вщповщають у 60% випадков. на одержання шформаци - у 40%, на культурно-осв1тшй розвиток - у 30%, розкриття питань ¡деологп та пол1тики - у 10%, формування загально! думки людей - у 5%. Майже половина з них присвячуе перегляду телепередач - 1-2 години, друга половина - 3-4 годин. Не виявлено таких, яю б не дивились телев1зор взагалг Найбшыпе щкавлять неповнол1тшх д1вчат комедп та шоу (85%), музика -(70%), поди у свЫ - (50%), бойовики, детективи (40%). Кожну четверту д1вчину щкавлять розповщ1 про тварин, кримшальна хрошка, досягнення науки й техшки, проблеми морал1, питания релшн, фшьми жах1в. Найменшою популяршстю серед них користуються питания полтиси (10%). Тривожними виявилися наступш статистичн1 показники! 5% Д1вчат визнали, що часто пропускають уроки, щоб дивитися телев1зор, 20% - роблять це час вщ часу, 5% -рщко. 40% остб школьного в1ку повшстю задоволеш станом сучасного телебачення 1 не прагнуть шчого змшити з того, що стосуеться питань морали жорстокосп та ¡нших негативних суспшьних явищ.
Д1вчата молодшого школьного в1ку поряд ¡з переглядом мультфшьм1в, передач про тварин виявляють бажання дивитися фшьми жах1в, шоу, доросл1 розважальш програми (24%).
Загалом кожна четверта д1вчина характеризуешься певним ступенем залежност1 у чаео перебування бкоя телев1зора, комп'ютера, здатшстю поступитися заняттями у школ1 заради перегляду телепередач 1 кожна третя визнае великий вплив комп'ютерно! 1 тслсвЫйно! шформацп на сво! погляди, ставлення до оточення. За умови вщсутнос^ суспшьно! шдтримки та ефективних засоб1в запобшання щ явища 1 над ал 1 поширюватимуться серед молод к зокрема д1вчат. Причому д1вчата усвщомлюють нсгативпм ситуацн, придумуючи р1зш ¡люзорш способи виправдати сво! дп та позищю.
Надм1рна зациклешсть на зовшшпьому в игл яд ¡. апорсксля та булем1я. Дуже часто поведшков1 дев1ащ! ¡снують при завищенш стандарт!в щодо зовшшност1, а невщповщшсть 1м призводить до порушень у споживанш Ужо. Опосередкованими наслщками е: поява черствости байдужоси, агресивностц бажання видшити себе ¡з середовища однолтав, здшснення дев1антних дш на угоду друзям чи особам ¡ншо! стат1 як компенсащя свое! «непривабливосп», вчинення аутоагресивних дш; замкнутють; страждання, бшь, деформащя сощальних звязков. змщення життевих ор1ентир1в через «непривабливу» зовшшшсть.
Науковщ доказали негативний вплив сучасних стандарт! в щодо зовшшносп на поведшку д1вчат або наели ко в «недосконало!», на думку д1вчат, зовшшносп: виникае стан нсзадоволсносп своею зовшшшетю, а вщтак 1 сво1ми вщносинами з оточенням» (Л. Кузнецова); «сощальний та психолопчний фактори впливають на юнування невщповщност! в образ1 тша, неможливють досягти привабливосп тягне за собою почуття вразливосп сво!х очшувань у жита» (Г. Л акт ¡о нова. I. Зверева, Д. Зверева); «бажання сподобатись, видшитися, зовш переважати ¿нших закривае найбшып цшш риси характеру, звужуе сферу ¡нтсрсав [ може призвести до затухания цшшених задатков особистосп» (Д. 31ядова); «у д1вчинки, д1вчини зовшшшсть стае одним ¡з фактор1в самоствердження особистосп, але змши у зовшшност1 спочатку не завжди бувають настшьки вже 1 сприятливими» (Д. Колесов); «з'являеться бажання подобатись однолтеам ¿ншо! стал, що спричиняе зниження культури поведшки, порушення загальноприйнятих норм 1 правил поведшки» (В. Хмель); «тюний взаемозв'язок м1ж образом тшесного «Я» й самоощнкою спричинюе окрем1 типи людсько! поведшки - це спроба компенсацн реально! чи уявно! власно! неповноцшностЬ> (В. Кобильченко).
Незадоволешсть собою багато д1вчат пов'язуе з незадовшьним виглядом або становищем серед друз1в та у класг Це говорить про вагомють зовшшнього вигляду 1 дотримання в !х уявленнях стандарт!в щодо нього й поведшки. Дуже велика колькость д1вчат, яко тшьки частково задоволеш сво!м зовшшшм виглядом - 45,6%, повшстю задоволеш своею зовшшшетю 40%, зовам не задоволеш 5,8%, вщверто визнали, що зовшшшсть мае негативний вплив на !хню поведшку - 8,6% з них.
Захворюванням на анорекеою та булем1ю страждають д1вчата шдл1тково-юнацького в1ку. Основними ознаками е: постшш обмежування або приступи пере!дання, розмови про вагу, д\ети 1 калорп. наявшеть страху набрати вагу, боротьба за зниження ваги до бажано! норми. Негативним наслщками стають депресоя. шдвищена збудлив1сть й драпвливють, зниження самоощнки, впевненост1 у сво!х силах, прагнення в1дшукати заспокойлив1 засоби. Зниженими е
1 медично-бюлопчш показники: порушення ваги, сухють шклри. виснаження, швидка втомлювашсть, порушення ф!зюлопчного перебшу обмшних пропса в у оргашзмг
22% д1вчат загальнооевтпх шил визнали р1зного ступеня у !хнш поведшщ прояв1в адиктивносп. 57% - виявили вщеутшеть ще! дев1ащ1, 21% ослб ще! кате гори не змогли визначити свш стан. 53,8% д1вчат делшквентно! поведшки задоволеш сво!м зовшшшм виглядом, невдоволеш - 17.5%, частково задоволеш - 27,5%. Зовшшшсть не вщображаеться на власти поведшщ - зпдно ¡з судженням 46,3% д1вчат, для 18,8% з них це бувае школи, для 22,5% - впливае. Отже, 41,3% вихованок колони (що на 32,7% бшыпе, шж серед д1вчат, яю не вчиняли злочишв) визнають вплив сусшльних стандарт!в щодо зовшишосп на свш спослб
життя 1 дш.
За твердженням д1вчат загальноосв1тшх шил, одяг у 1х поведшковому функцюнуванш в1д1грае незначну роль. Проте дуже стшкою е 1х позищя щодо обрання свого иовсякдеиного гардеробу. Не мае значного впливу на поведшку одяг у жита 66,3% д1вчат, яю вчинили злочин. Щодо цього не стали давати вщповцц 33,7% з них. Загалом засуджеш д1вчата ироявляють вищий р1вень залежност! у сво!х м1ркуваннях з иитань, яю стосуються 1хнього зовшшнього виг ляду, шж д1вчата загальноосв1тшх шил, не схильш до иорушень поведшки.
Тютюнопалшня як поведшкова дев1ащя мае такий мехашзм впливу на особистють: поява негативно! звички - змша кола друз!в - деформащя ф!зичного ! пешачного розвитку, зниження самопочуття - з\пщсння щншених ор!ентац!й - пог1ршсння адекватност! повсд1нки.
Тютюнопал!ння е найб!льш поширеним видом адиктивно! повед!нки серед неповнол!тшх. Палять цигарки пост1йно 13%, час вщ часу - 14%, не пробували ! не палять взагат - 61%, не в!дпов!ли - 12% д!вчат загальноосв!тшх шк!л. Постшно палять цигарки 12,5%, час в!д часу -25%, не палять - 62,5% ос!б дел!нквентно! поведшки, що неособливо в!др!зняе пор!внювальи! категорп.
Почали палити д!вчата з таких причин: алкогольне сп'яшння - 23,4% (коли первинним було вживання алкоголю), стрес - 13%, щкавють - 6%, сварка з хлопцем - 2,7%, шд впливом компанп - 1,3%. А продовжують палити, щоб: не видшятись з кола друз!в - 22%, заспоко!тись - 11%, отримати полегшення - 13%, розслабитися - 3%, з штересу - 3,2%. Для 5% д!вчат це шчого не дае. Таким чином, для них цигарки е засобом зняття психолопчно! напруги, невдоволення, заспокоення, насолоди, «щоб не в!др!знятись вщ друз!в», «просто так, бо багато хто це робить». За результатами анкетування стае очевидним, що чимало д!вчат палять, переживаючи стреси, але здебшыпого вони пщдаються впливу однол!тюв, друз!в, оточення.
Зг!дно з анал!зом !х в!дпов!дей у 7% д!вчат обое батьк!в пост1йно палять, у 46% - батько, у 7% - тшьки мати, у 40% с!мей батьки взагат не прояляють такого виду адикщ!, не дають негативного прикладу д!тям. При цьому негативно ставляться до того, що батьки палять, 48% д!вчат, байдуже - 27%, схвалюють таку поведшку батьюв 3%, не дали однозначно! вщповщ! 22%. Тютюнопал!ння д!вчат е частим приводом для суперечок ! сварок: з друзями - 15%, з мамою - 9%, з хлопцем - 4%. П'ята частина опитаних (19%) таких суперечок взагат не мае, або, шакше кажучи, шхто не чинить супротиву такому виду дев!антно! поведшки неповнол!тньо!.
Встановлено, що факт тютюнопалшня втаемничуеться д!вчатами. Це шдтверджуеться суперечливютю !хшх вщповщей. Так, дехто з них, заперечуюючи загалом свою негативну звичку визнають, що пробували палити шд впливом друз!в - 26%, за особистою шщативою -23%, з шших причин -10%. Це евщчить про вщносшсть правдивост! в!дпов!дей ! те, як е вираженим вказаний вид дев!антно! поведшки серед д!вчат неповнол!тнього в!ку.
Алкогол!зм. Дослщжено недостатшсть уваги суспшьства до вживання молоддю спиртних напо!в (I. Дементьева), вплив такого алкогольного напою, як пиво, що визначають найагресившшим !з легальних наркотиюв, а пивний алкогол!зм - особливо жорстоким (С. Носова), шщативну роль батьюв у вживанш д!тьми алкоголю (I. Сум), коли у певно! частини дослщжених дней е неуевщомлеш позитивн! емощйш оч!кування в!д вживання алкоголю (Ю. Корчагша), б!льш значш в!дхилення у мотиващйшй сфер! шдл!тюв, як! вживають алкоголь (Н. Максимова).
Проанатзовано теоретичш джерела щодо гендерних особливостей алкогол!зму. М. Рябов встановив, що доевщ вживання алкогольних напо!в серед 15-17-р!чних д!вчат у багатьох
аспектах мало вщр1зняеться вщ досвщу вживания таких напо!в хлопцями. Останш вживають частше та бшыпе за д1вчат 1 вщдають пере вагу мщним напоям, тод1 як д1вчата бшыпе схильш до споживання вина, шампанського 1 слабоалкогольних напо!в [10, с. 91-94]. 3. Зайцева та О. Гуляр акцентують на про песо пришвидшено! алкогол1зацп ланок пор1вняно з чо лов псам и. що мае тяжко бюлопчш й сощальш наслщки для не1: втрата жоночностк згасання вищих почутпв, емоцшна бщшеть, брутальшеть, куршня, схуднення, втрата шетинкту материнства [5, с. 63].
Як визначили засуджеш д1вчата, причинами вживання спиртних напо!в були: щоб забути сво1 проблеми, заспоко!ти нерви, вплив погано! компанн, втрата близько! людини. У контекст! тдлтчово-юнацького конформ1зму дослщжено чи спонукали д1вчат !хш друз1 до вживання алкоголю. Це шдтвердили 55% оаб. Можна стверджувати, що формування 1 розвиток ще! адикцн вщбуваеться за умови малоконтрольованост1 або безконтрольносп за поведшкою нсповнол1тшх ослб. 1 особливо шд час !х дозвшля. Дослщженням того, чи вживають д1вчата та !х друз1 спиртш напо! у цей час, виявлено: 65% - так, 35% - ш. Встановлено також, що шд час дозвшля, святкувань 93,8% засуджених д1вчат вживали спиртш напо!. Це шдтверджуе взаемозв'язок адиктивно! поведшки та асощального способу життя.
Бшышсть д1вчат старшого школьного в1ку пробували 1 нав1ть дуже часто вживали спиртш напо!. 1хш батьки переважно знають про це 1 шяк цьому не перешкоджають, адже практично у кожшй сом ! культивуеться розпивання спиртних напо!в шд час свят й урочистостей, споживання алкогольних напо!в стало сусшльною нормою. Оскольки д1ти бачать таку повед1нку батьков. близьких, знайомих, то не вважають це явище неправильним, допускаеться, що на урочистостях, в свята можна це робити, але у межах пристойного. 3 одного боку, батьки е противниками вживання спиртних напо!в д1тьми, а з шшого, навпаки, заохочують. Питания ж \iipn для д1тей е проблематичним.
Наркомашя. Дослщники виявили певш законом1рност1 прояву цього сощального явшца серед д1вчат шильного в1ку: труднопо особистюного розвитку д1вчат, я ко звернулись до вживання наркогенних засоб1в (О. Пилипенко); зростання наркотизащ! не сплыси серед неблагополучних елмей. у звичайних загальноосв1тшх закладах, сколькп серед учшв елтрних загальноосв1тшх заклад ¡в (Г. Тростанецька, С. В1тсл1с): нед!евють ¡снуючо! системи заход ¡в (М. Попов); вплив на формування особи ринку, що вшьно постачае наркотики, середовшца, яке сприяе або допускае вживання наркотиков, певного ¡ндив1 дуального нахилу особи до вади (Г. Л1щенко, С. 1УЬнченко). Загалом досл^дження вчених св1дчать про незадовшьний стан проф1лактики наркотизащ! серед молодк зокрема серед д1вчат, що потребуе досконал1шого шдходу.
До наркотиков неприйнятне ставлення виявили б1льш1сть д1вчат: 89% - категорично негативне, 11%- байдуже. Однак визначенням того, чи пробували д1вчата 15-16-р1чного в1ку наркотичш засоби, виявлено: 84,5% - ш, 6% - не дали чтео! вщповщ, 5,5% д1вчат визнали, що так. У 16-17 роив ильисть останшх, зпдно з нашим досл^дженням, уже становила 8%, у 17-18 роив - 10%. Названо «коноплю», «травку» як найпоширеншп речовини. Про вживання наркотичних 1 токсичних речовин зазначили 6,4% з ос¡6 загальноосв1тшх шил. Вказали, що вживали наркотичш засоби, 47,5%, токсичш речовини - 6,3% засуджених д1вчат. I робили вони це шд час дозв1лля, святкувань. Це майже у 5 раз ¡в бшыпе, шж серед д1вчат, яи не вчиняли злочинних дш. Причинами вживання адиктивних речовин особами ще! категор1! названо таи: «щкавють» - 30%, «наявшеть проблем» - 27%, «депреая, нервове напруження» - 8,4%, «вплив друзт» - 8%, «дур1сть» - 3,4%, «бажання забутися I отримати нов1 вщчуття» - вщповщно по 1,4%, «стрес» 1 «невпевнешеть у соб1» - по 2%. 1шш причини: «модно», «так треба було», заради ¡нтсрссу. бажання повеселились, небажання вир1знятися серед ¿нших, показати себе дорослою - 6%. Назване ними евщчить про великий негативний вплив друз1в, невм1ння виходу з критично! ситуацп сощально прийнятним шляхом. Споаб проведения дозв1лля, коло друз1в ютотно е вщмшними у дтчат. яи скоюють кримшальш д1!.
47,5% д1вчат, яи чинять злочинн1 дп. визнали, що п1д час дозв1лля вживали наркотичш засоби. Проте жодна з д1вчат виховно! колонй' не визначила свое ставлення до наркотиив як позитивне 1 !х вщповщями були: 12,5% - байдуже 1 87,5% - негативне. Б1льш1сть з них дпнаються про наркотики в1д сво!х друз1в чи ¡з засоб1в масово! ¿нформащ!, а отже, не володдать достатньо повною ¿нформащею про !х шкодливий вплив.
Багато д1вчат в1дпов1ли. що не палять цигарки, не вживають спиртш напо! чи наркотичш речовини, хоча пропозищ! спробувати були. Середовище д1вчат майже однакове (протилежш
вщповцц давали д1вчата, котр1 виховуються приблизно в однакових умовах), але одш все-таки утримуються вщ шюдливих звичок, а шип - ш. Вщповщь, яка дала б змогу вщповюти на це питания, знайдено, анатзуючи самооцшку д1вчат себе як особистост11 як особи жшочо! стат1, в 1х баченш майбутнього, вмшш боротися з1 стресовими, виходити з складних ситуацш.
Адиктивно спрямовану особистють характеризуе: вщсутшсть твердо! життево! позиц!!, легка раним!сть, вщсутшсть так званого «¿муштету» до негативних явищ д!йсност!, прагнення «забутися», «змшити» св!т, в!днайти психолог!чний захист вщ жорстоких людей ! умов життя; псих!чна, емоц!йна, сощальна залежшсть вщ !нших; нездатн!сть вир!шувати назр!л! проблеми соц!ально прийнятним способом; мала адаптившсть до умов навколишнього середовища. Це можна визначити як початкову стадда в розвитку адиктивно! поведшки. Наступна стад!я -в!дчуття полегшення вщ адиктивного стану теля внутр!шнього чи зовшшнього дискомфорту. Третя - це свщомий пошук зм!ни псих!чного, емоцшного стану, який може мати тимчасовий, ешзодичний чи постшний характер.
3 огляду на позицп вчених ! проведеного нами досл!дження випливають певш висновки щодо адиктивно! повед!нки серед д!вчат школьного в!ку:
• тютюнопалшню, алкогол!зму ! наркотизац!! д!вчат, як правило, передуе важке життя в с!м'!, несприятлив! сощальш умови виховання;
• адиктивно спрямована повед!нка д!вчат характеризуемся важк!стю протп<ання. складними психолопчними процесами, значним ступенем деформац!! особистосп;
• у багатьох д!вчат адикци розвиваються на основ! пог!ршення психо-емоцшного стану ! цьому виду дев!ащй передуе психоемоц!йна нестабшьшсть, в!дсутн!сть позитивних емоцшних зв'язюв;
• адикщя мае тенденщю до зб!льшення залежност!;
• адиктившсть д!вчат супроводжуеться зв'язком з кримшальним св!том, проституц!ею, дел!нквентною, злочинною, загалом асоц!альною та антисоц!альною поведшкою;
• адикщею страждають переважно штернатзоваш особи;
• за наявност! р!зних заход!в нин! немае ефективних технологш ранньо! проф!лактики адитивно! повед!нки, яка полягала б у своечасному виявленш проблем у жита д!вчини, наданш !й психоемоц!йно! допомоги ! шдтримки.
1нформащя про шк!длив!сть тютюну, алкоголю та наркотиив е доступною. Проте щею шформащею б!льшою м!рою волод!ють неповнолгеш, старш! за в!ком ! не вс! можуть категорично вщмовитись вад деилькох сигарет, алкоголю, наркотшав, що у б!льшост! випадив пояснюегься невм!нням протистояти негативному впливу. Д1 вчата не схвалюють, якщо хтось з !х рщних, близысих людей допускае адиктивш прояви повед!нки. Навггь у тих !з них, яи сам! допускають таю дев!ащ!, ставлення до спиртних напо!в, наркотичних засоб!в, тютюну, токсичних речовин е негативним. Це св1дчи!ь про необх1дшсть посилення сощально-педагопчних, психолопчних засоб!в, метод!в, прийом!в превенщ! адиктивно! повед!нки. Адиктивна повед!нка, як правило, формуеться внаслщок комплексу негативних умов ! фактор!в та за вщсутносп позитивно! позищ! особи щодо анашзу ! вибору л!ш! повед!нки, здатносп протистояти спокусам.
Сущид. Особи, яю вживають алкоголь, наркотики чи палять цигарки, хочуть полегшити, прикрасити свое життя ! не завжди усвщомлюють вплив шюдливих речовин. Алкопшзм, тютюнопал!ння, а тим б!лыпе наркомашя - це засоби, за допомогою яких особа завдае шкоди своему здоров'ю, вкорочуе свое життя. Тому щ явища е своерщним су!цидом, осюльки людина при цьому повшьно помирае або наближуе смерть, е формою аутоагресивно! повед!нки ¡ндивиа.
Вчеш визначать сощальш ! психолог!чш детерм!нанти су!цидально! повед!нки.
Соц!альна детермшащя су!цидально! повед!нка зумовлюеться тим, що сущид, як ! крим!ногенна актившсть, найб!льш характерна для великих мют, юльк!сть самогубств обернено пропорщйно залежить в!д р!вня згуртованост! сусп!льства, можливостей його члешв самореал!зуватися, а також виникнення гострих сущидолопчних реакщй через м!жособистюш конфл!кти [6, с. 26].
Анал!з детерм!нащ! су!циду дозволяе зробити висновок про переважання у сущидальнш поведшщ шдл!тюв демонстративного компонента, пов'язаного з нам!ром звернути на себе увагу батьюв або вчител!в [3, с. 26], ! фактом е те, що майже 90% скоених су!цид!в у шдл!тковому в!щ мае експериментальний характер [9, с.13].
Детальний анашз сущидально! повсдшки дав Е.Дюркгейм. Вш вважав, що схильшсть до добровшьно! смсрт1 у >га но к не тшьки не вшца, але набагато нижча, шж у чоловшв, а тому самовбивство за своею суттю - бктьше чолов1че явшце: на одну жтнку приходиться в середньому 4 чоловпш. Ця схильшсть з'являеться шзшше або рашше залежно вщ того, коли людина вступае в життя 1 збщьшуеться з тим, як особа тюнше пов'язуе себе з сусшльством. Юлыасть самовбивств зм1нюегься зворотно пропорщйно ступеню штеграци релтйного, семейного, полпичного сусшльства. Вчений наводить класифшащю самовбивств: машакальне; самовбивство меланхолшв; самовбивство одержимих нав'язливою щеею; автоматичне й ¡мпульсивнс [4, с. 286].
Як виявлено анал1зом вщповщей д1вчат, передуе 1х аутоагресившй поведшщ:
• частота стрсав. депресившсть у раз1 постшного психолопчного перенапруження;
• загострене незадоволення сво1м становищем у с1м'1, колектив1, собою;
• вщсутшсть змютовного осмислення життя 1 життевих позитив1в.
Дослщженням встановлено, що у д1вчат шильного вп<\ були спроби сущиду та самотравмування (парасущиду). Про це зазначили вщповщно 16% 1 18,6% опитаних д1вчат загальноосвишх шил. Вивчалося питания, чи були у д1вчат делшквентно! повсдшки спроби до вчинення самогубства 1 самотравмування. Ствердними вщповщями були 38,8% 1 35%, тобто це на 22,8% 1 16,4% бшыпе, шж виявлено у д1вчат загальноосвтпх шил.
Причинами сущидально! та парасущидально! повсдшки для д1вчат були: в1дсутшсть смоцшного зв'язку з мат1р'ю, друзями, подругами; ставлення до сущиду як шляху виршення проблеми; безперешкодна реал1защя задуманого через в1дсутшсть контролю за повсдшкою д1вчини та уваги до II самопочуття; наявн1сть в оточенш оаб. яю мали досвщ тако! повед1нки.
Отже, аутоагресивна повед1нка д1вчат характеризуемся такими специф1чними рисами: першопричина мае психолопчну основу, що стосуеться м\жособист1 сних стосунклв та емоц1йно! в1дчуженост1 вщ найближчого оточення, е способом привернута увагу до себе, сво!х проблем. Схильшсть до аутоагресивно! повсдшки посилюеться обернено пропорщйно сощальному 1 психолопчному самопочуттю д1вчини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абраменкова В., Богатырев А. Дети и телевизионный экран // Воспитание школьников. - 2006. -№6. - С. 28-30.
2. Власова И. Б. К поблеме наркомании у женщин // Актуальные проблемы девиантного поведения: Борьба с социальными болезнями: Ежегодник РАН. Ин-т социологии. - М., - 1995. С. 48-53.
3. Дементьева И. Отклоняющееся поведение несовершеннолетних как следствие семейного неблагополучия // Социальная педагогика. - 2005. - № 1. - С.23-30.
4. Дюркгейм Э. Самоубийство. Социологический этюд: Пер. с фр. / Изд. подгот. В. А. Луков. - СПб.: Союз, 1998. - 496 с.
5. Зайцева 3. Г., Гуляр О. О. Профилактика сшсйного неблагополучия: алкоголгш батыав I формування особистосп дитини // Сощально-педагопчш та медико-психолопчш заходи протидп вживанню наркогенних засоб1в неповнолггшми I молоддю- Науково-методичний поабник / Упоряд. - заг. ред. О. I. Пилипенко. - К.: А.Л.Д., 1995 - С. 61-65.
6. Лактионова Г. М. Пол как фактор различий в ценностных ориентаниях старшеклассников // Актуальные проблемы социализации девушек-подростков: сборник научных статей / Под общ. ред. Г. М. Лактионовой. - К.: АЛ.Д., 1995. - С.36-41.
7. Перевозшкова Г. Формування цшшсних ор1ентацш молод1 в умовах негативного впливу шформатизованого сусшльства // Пюлядипломна ос в ¡та в Украпп. - 2007. - № 1. - С. 55-57.
8. Пилипенко А. И. Наркотизация среди женской молодежи как актуальная социальная проблема // Актуальные проблемы социализации девушек-подростков: сборник научных статей / Под общ. ред. Г. М. Лактионовой. - К.: А.Л.Д., 1995. - С. 68-70.
9. Пилипенко О. I. Адиктивноспрямована сощалпащя неповнолггшх // Сощально-педагопчш та медико-психолопчш заходи протидп вживанню наркогенних засоб1в неповшштшми I молоддю. Науково-методичний поабник / Упоряд. - заг. ред. О. I. Пилипенко. - К.: АЛ. Д., 1995. - С. 7-16.
10. Рябов М. В. Гендерш особливоста структури вживання алкогольних напоУв тдлгтками у виц 16-17 роюв // Вюник Кшвського ушверситету. Соцюлопя. Психолопя. Педагопка. -2003. -№ 15/16. - С. 91-94.
11. Словарь по социальной педагогике: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Авт.-сост. Л. В. Мардахаев. - М.: Изд. центр «Академия», 2002. - 368 с.
12. Статистичний щор1чник Украши, 2003 р. Державний ко\птст статистики Укра1ни. - К.: Консультант, 2004. - 631 с.
