CC BY
9
НАУКОВ1CTATTI
- Сощально-еконолмчш проблеми Донбасу -
УДК 37.014.5
Н. И. Кошщева,
доктор економгчних наук, Донецъкий тститут психологи i тдприемництеа
М1ГРАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНО! МОЛОД1ЖНО! ПОЛ1ТИКИ В ДОНЕЦЬКШ ОБЛАСТ1
Постановка проблеми. Молодь вважаеться одшею з найбшын важливих сусшльних групу багатьох крашах, тому що мае могутнш шноващйний потенщал, ввд якош залежать майбутш шляхи розвитку. В Украш молодь (сощально-впсо-ва група населения у вщ 14—35 роюв) складае бшыпе 30% населения краши, Д1ти та тдштки у вщ до 14 роюв — 14%.
Вщповщно в Донецьюй облает проживав 540 тис. д1тей та шдоитюв (11,9% населения), 1398,5 тис. молодих людей висом 15—35 роюв (30,9% населения). Усьош це 1,94 млн. омб, серед яких 982,5 тис. чоловиав \ 956,0 тис. ж1нок, що складають 42,8% всього населения.
Кшьюсть шдоптюв та молодо яю ироживають у Донецьюй облает, високий р1вень розвитку важко! промис-ловосп (що, у свою черту, е причиною високого р1вня травматизму, випереджаючих темшв смертносп чоловтв у працездатному вшд), урбашзацп та багато шших особ-ливостей цього супершдустр1ального регюну зумовлю-ють надзвичайио складш та гостр1 проблеми шдготовки шдростаючош поколшня до майбутньош життя. Питома вага молодих людей у вшд 15—34 роюв в облает складае 29,5%, що нижче середньо-республжанського р1вня (в Укра1ш цей показник складае 30,2%о).
3 кожним роком зростае значения молод1 в полпжч-них [ сощально-економ1чних ироцесах, у першу черту у структур! зайнятост населения. За 2005—2007 рр. питома вага молод1 в юлькост штатних пращвнпюв зросла з 30,3 до 31,5%о, у тому числ1 в фшансовш д1яльност1 з 50,0 до 57,4%о, торпвл1, ремонт автомобтв, иобутових вироб1в — з 46,9 до 50,7%о, д1яльност пошти та зв'язку — з 32,0 до 32,8%о то що [1, с. 386,392].
Разом з тим, молодь е одшею з найвразливших сусшльних груп. За роки незалежносп Украши у зв'язку з процесами ринково! трансформацп екоиом1ки, деформа-щею сощальних шетитупв, в1дсутшстю науково обгруи-товаио! стратеги сощально-економ1чнош розвитку иако-пичилось багато проблем, уевщомлення й вир1шеиня яких на державному р1вш сприяло б шдвшценню рол1 та бшьш повному розкриттю иотенщйних можливостей молодих людей у суспшьствг
Одшею з таких проблем е необх1дшсть запоб1гаиня та зменшення негативиих явищ, яю пов'язаш з процесами тру-дово1 м1гращ1 «четверто! хвилЬ>, у першу чергу, яку обумов-леио надго низьким р1вием зароб1тно! плати в Укра1ш, особливо в умовах сучасно! гаобально! фшансово! кризи.
Основоположник Чикагзсько! школи мюько! сощо-
лоп! та екологп людиии Роберт Парк, який визначав Mirpa-цпо як одну ¿з форм здшенення юторичних змш, уважав, що м1грацИ, револющ! та вшни — явища одного порядку, оскшьки вони порушують ириродну теч1ю людсько! icTopii. Мйгращ! населения проявляють себе як cnoci6 до-сягнення ново! р1вноваги, коли екоиом1ка та сощаль-иий порядок порушуються [2, с. 886, с. 10].
Зважаючи на значупцеть шновацшнош потенщалу молод1 в сусшльств1, поглиблення та зашетрення демог-раф1чних проблем i сощально-економ1чних процес1в в результат CBiTOBOi ф1нансово! кризи, мета ще\" статп — дос-л1дити вплив трудово! м1гращ1 на сощально-економ1чне становище молод1 в Укра1н1 та Донецьюй облает, врахо-вуючи II особливост, та запропонувати заходи щодо по-передження та зменшення негатпвнпх насл1дюв м1грацп завдякп актив1защ! державно! молод1жно! полппки.
Виклад основного Ma i epia. iv доелвдження. У су-чаенпх умовах глобал1зацп трудова м1гращя прптаманна багатьом крашам. За данпмп директора Мйжнародного шетитуту осв1ти, культури та зв'язюв з д1аспорою Нащо-нального ушверептету «Льв1вська полиехшка», кер1внп-ка проекту «Д1ти ем1грантв про себе» 1рпнп Ключковсь-Koi, за 1965—1990 pp. свш)ва юльк1сть м1грантв зросла на 45 млн. i досягла майже 200 млн. чол. — це понад 3%о населения планети, тобто одна особа з 35 у евт е MirpaH-том. Р1чнпй npnpicT складае 2,1—2,9%о. У крашах GC населения ¿ноземного походження досягае 30—40%о загаль-Hoi юлькост IX громадян [3].
Колись В'ячеслав Чорновш зауважив, що «такою роз-кидашетю по св1ту, як украшщ, може похвалитися (або зас-мутитися?) xi6a що тшьки б1бл1йний еврейський народ». Тшьки за офщшнпмп данпмп укра!нщ мешкають у 55 кра!-нахсв1ту [4, с. 21]. Не вщ гарно го життя вони 1здятьсв1том у пошуку дол1. Остання хвиля eMirpanii «викинула» за кордон ввд 7 до 10 млн. укра!нц1в, переважно с1мейних.
Кожен четвертпй з працездатнпх громадян Украши працюе за кордоном. Кшьюсть MirpanriB ¿з Украши у 2005 р. за даними Всесв1тньош Конгресу Украшщв скла-дала в Pocii, США та Канад1 по 1 млн., Ъшанп — 0,1—0,4, Полыщ — 0,3,1талп — 0,2—0,8, Нгмеччиш — 0,45, Туреч-чиш та Грецп — по 0,35 млн., Португалп — 1,5 млн. oci6. Р1чне скорочення населения за рахунок ем1гращйних про-цес1в досягало в деяю роки иезалежност Украши 150— 160 тис. чол., що дор1внюе 55—59%о загального зменшення населения [5, с. 47].
Таблиця 1
Основш напрями \iiipanii населения УкраТни у 2000—2007 рр.
Усч напрями м1гращ1 Число вибулих оаб На 1000 населения
2000 р1 2007 р. 2000 р. 2007 р.
абс. % абс. %
Усього 837066 100,0 741454 100,0 16,9 15,9
3 них: ¡шждержавна м1грац1я 100325 12,0 29669 4,0 2,0 0,64
у межах Украши 736741 88,0 711785 96,0 14,9 15,3
внутршньорегюнальна м1грац1я 461880 55,2 435844 58,8 93 9,4
м1жрегюнальна мгращя 274861 2,8 275941 37,2 5,6 5,9
Складено за даними: [1, с. 360—362].
Сл1д зауважити, що лиждержавна м1гращя посщае незначну частку серед шших напрям1в мпрацп. За 2000— 2007 рр. II питома вага скоротилася з 12 до 4% (табл. 1). При цьому питома вага м1жрегюнально! мпрацп в межах Украши зросла з 32,8 до 37,2%, а внутршньорегюнально! — з 55,2 до 58,8% загально! юлькосп вибулих ошб заумма напрямами мпрацп.
У Донецьюй облает^ населения яко! складае 9,8%) населения Украши, иротягом 2000—2007 рр. питома вага закордонних ем1гранпв зросла з 11,4 до 12,8% в1д загально! юлькосп вибулих з краши через м1ждержавну м1гра-щю. Незважаючи на те, що р1вш зайнятосп та заробггно! плати в репош вище середньореспублжанських показ-ниюв, тут постшно спостер1гаеться перевищення юлькосп вибулих над прибулими та високий р1вень по-казниюв валово! м1грацп мотами та районами. Це зу-мовлено деформованою структурою промислового комплексу й катастроф1чними сощальними насл1дками ринкових трансформацш експортнозалежиих галузей основно! спещал1зацп репону.
Експорт людськош кашталу обумовлюе збшынен-ня обсяпв мпрацшного фшансового кашталу (грошових переказ1в награнпв). Зпдно з доповщдю Мйжнародного фонду сшьськошсподарськош розвитку, у 2006 р. 150 млн. мпранпв, що працюють в шдустр1ально розвииутих кра!-нах, переказали на батьювщину бшыпе 300 млрд. дол. Для пор1вняння, загальний обсяг прямих шоземних швестицш до вшх цих держав склав 167 млрд. дол.
Грошов1 перекази украшських трудових м1граит1в удв1ч1 перевищують прям1 ¿ноземш ¿нвестищ! в украшсь-ку економ1ку й досягли за офщшними даними в 2006 р. 8,4 млрд. дол. За показником грошових переклад1в на бать-ювщину Украша посша шосте мюце у свт (1нд1я — 24,5, Рос1я — 13,8 млрд. дол.).
Реальш обсяги м1грацшного кап1талу досягли 21 млрд. дол. Це приблизно 25%о ВВП Украши [ значно бшыпе обсяпв ¿ноземних швестицш [6, с. 4], тобто роль мпрацшного кашталу як джерела фшансування процес1в економ1чного розвитку [ своер1дного стабш1затора со-щально-економ1чнош розвитку на макро- та м1крор1внях с довол1 вагомою.
Разом з тим, вщтж людськош кашталу, за висловом народного депутата Украши Геннад1я Удовенка, який три-валий час очолював Комггет з питань прав людини, нащо-
нальних меншин [ м1жнацюнальних в1дносин Верховно! Ради Украши, може перетворити кра!ну в «зону стихш-ного лиха». На жаль, проблемами та сощальними наслвдка-ми «четверто! хвилЬ> ем1гращ! держава практично не зай-маегься, незважаючи на те, що громадяни та сусшльство постйно привертають до них у вагу.
Унаслщок м!грац1йних процес1в ринок пращ Укра!-ни втрачае квал!ф1кованих молодих робиниюв. Розподш громадян Укра!ни, яю тимчасово працювали за кордоном за наймом, св1дчить, що питома вага громадян з ви-щою освггою серед них у 2007 р. складала 30,8%о, у тому числ1 з повною вищою освггою 24,5%о, у 2008 р., вщповщ-но, 34,1 та 25,3% [7, с. 228; 8, с. 102]. Тому в 2008 р. 43% громадян Украши, яи тимчасово працевлаштувалися за кордоном, працювали на посадах кер1вниюв, спещал1спв, службовщв, 54,6 — на робочих м1сцях [ лише 2,4%о — на м1сцях, яи не потребують профес1! чи спещальностг I це за умови, що в Укра!ш спостер1гаеться шстра нестача ква-л1ф1кованих кадр1в, особливо в таких супершдустр1альних репонах, як Донецька область.
Мгграцшне скорочення населения Украши негативно впливае на йош статево-в1кову структуру та трудовий потенщал. Наприклад, серед вибулих у 2007 р. з Донець-ко! облает в ¿нш1 репони Укра!ни 78,4%о становили особи у працездатному вщ1, з них 57,5% — у вщ1 18—34 роки. Серед вибулих до шших кра!н особи у працездатному вщ1 складали 66,3%о, з них молодь — 59,5%о.
Розподш громадян Укра!ни, яи тимчасово працювали за кордоном за наймом, св1дчить, що питома вага чо-лов1ив в1ком 18—27 роюв серед них складала у 2007 р. 24,2%о, у 2008 р. — 19,5%о, а вжом 28—39 роюв, в!дпов1дно, 28,4 [ 21,5%о [7, с. 227; 8, с. 101]. Питома вага молод! вжом 15—34 роюв у загальному обсяз1 вмх потоюв м1грант1в у Донецыай облает! складала у 2007 р. серед вибулих 60,85%о, у тому числ1 чоловтв — 58,71%, ж1нок — 62,54%о (табл. 2).
Ж1нок фертильного в1ку (15—49 роюв) серед тих, хто вшхав до шших репошв Укра!ни було 39,9%о, а серед тих, хто по!хав до шших кра!н — 37,3%о. Зважаючи на те, що демограф1чна ситуащя в облает та кра!ш в щлому ощнюеться як кризова, а також на загострення сощаль-них проблем унасл1док св1тово! економ1чно! кризи, вище-назван1 тенденщ! м!грац1йних процемв можуть серйозно деформувати склад трудового потенщалу кра!ни та !! ок-ремих репошв.
Таблиця 2
Розподш MirpaHiie за статно та висом в Донецькш oii.iacii у 2007 р.
BikOlii групи, pok'il! Питома вага в загальномуобсяз1вах потомв \iii p-an iiii
прибулих вибулих
OOlfllii craTi MOIOIiikll Ж ¡Ilk'II oon iiii стат1 MOIOIiikll ЖШКИ
15-19 22,29 20,64 23,63 23,79 22,53 24,79
20-24 20,39 18,70 21,76 19,31 17,64 20,61
25-29 10,39 10,60 10,22 10,51 10,66 10,40
30-34 7,15 7,95 6,49 7,24 7,88 6,74
Усього 60,22 57,89 62,10 60,85 58,71 62,54
Складено за даними: [7, с. 219; 8, с. 101].
Таблиця 3
Динамжа зростання питомоТваги засуджених oci6 у працездатному liiui, яка не працювали i не навчалися, у загальнш калькосп засуджених в УкраТш
Питома вага РОКИ
1990 1995 2000 200S 2007
неповшштшх, яю не працювали i не навчалися, серед тих, ям перебували на обл1ку в пщрозд1лах кримшально! Miniuji' у справах неповнештшх; 8,2 23,8 25,2 18,7 21,2
засуджених п1допюв (у Buji 14-17 рок1в) до загально! юлькост! засуджених; 12,1 7,8 8,7 9,9 7,3
засуджених oci6y працездатному вшд, яю не працювали i не навчалися, у загальнш кшьюст! засуджених 23 Д 39,6 59,7 56,3 61,9
Складено за даними: [1, с. 511,513,516].
Про це св1дчать результати соцюлопчного достд-ження м1грацшнош потенщалу мешканщв Украши, який було проведено в лютому—березш 2004 р. Фондом «Де-мократичш шщативи» [ Центром сощальних [ полггич-них досл1джень «СОЦИС». 23,2% серед опитаних 1200 респонденте з умх репошв Украши бажали б тимчасово за-лишити кра!ну з метою працевлаштування за кордоном. 3 них 33,3% були у виц 16—29 роюв, 58,1 — у виц 30—54 роюв [ 8,6%о — у виц 55 [ старше [9, с. 66, 75].
Одним ¿з значущих негативних насл1дюв в1дтоку людського кашталу за кордон е поширення сощального сириства в Украпп. За даними опитування, проведенош серед так званих заробпчан, дев'ять ¿з десяти мають д1тей. Кожною четвертою дитиною вдома ошкуеться тшьки бать-ко. У кожно! шосто! дитини за кордоном обидва батьки, тому II доглядають бабуся чи д1дусь. Двое з десяти заровнен залишили сво!х дней на близьких родич1в, одного з десяти, як кажуть, — «на бога» [10].
Зпдно з сощолопчними дослщженнями, шмейний статус потенцшнош гастарбайтера виглядае так: шм'ю мають 62,0%о (проти 54,4%о серед потенцшних ем1гранпв), розлучен17,5%о (проти 9,9%о), вд1вщ складають 4,4%о (проти 5,5%о). Д1тейу впц до 16 роюв у потенцшних гастарбайтер1в бшьше, шж у груш потенцшних ем1гранпв: якщо по однш дитин1 мають 26,4%о с1мей, яю штуються до в1д'1зду назавж-ди, а двох — всьош 6,0%, то у сшввп'чизншав, що збира-ються за кордон з метою тимчасово! роботи, одну дитину у вид до 16 роюв мають 21,6%, двох — 15,4%, трьох \ бшьше — 1,5% шмей. У мм'ях потенцшних ем!грант!в юльюсть неповнолшпх датей взагал1 не перевшцуе двох [9, с. 73].
За ощнкою фах1вщв, зараз в Укра!н1 понад 3,5 млн.
д1тей стали сощальними сиротами [11]. Зам1сть школи дни заробичан, позбавлеш батьк1вськош контролю, витрача-ють дедал1 б1льше часу на алкоголь, наркотики, гральш автомати, хушганство й нав1ть розб1йш напади. Як при-пускають у мш1щ!, на злочинний шлях вони стають, щоб «ур1зномаштнити» свое «сите» життя. Аш стареньких ба-бусь-д1дус1в, аш, тим бшьше, cyciflie розбишаки не слуха-ють. Знайти батьюв, бшьш1сть з яких вшхала на заробики на кордон нелегально, просто неможливо. Шдлпжи, вихо-вання яких зд1йснюеться без батьюв, — факгично втраче-не поколшня. Впливу на таких нема, i жодна прийомна с1м'я чи притулок !х уже не перевиховае.
Шдтвердженням цьош е результати численних круг-лих стол1в, яю протягом 2008—2009 pp. проводилисьу р1зних мютах Украши Мгжнародним ¿нститутом освш1, культури та зв'язюв з д1аспорою Нац1онального ун1верситету «Льв1вська пол!техн1ка» за сприянням Фонду «Open Ukraine». Ix мета — привернута увагу суспшьства й держа-ви до сощально-економ1чних та морально-етичних проблем, спричинених «четвертою хвилею» укра!нсько! eMirpanii, а саме проблем сощальнош й нащонального сирпетва.
Треба шдкреслити, що проблема сощального та нащонального сир1тства, по-перше, е лише «верх1вкою айсбергу», тобто концентрованим виявленням сучасно-го сощально-економ1чнош розвитку, а, по-друге, кшьюсш параметри процешв, яю розглядаються, досягли таких яюсних характеристик, що обов'язково матимуть i нега-тивш, i позитивш наслщки для майбутнього кра!ни.
Поширення сощального сирпства зд1йснюеться на тл1 багатьох негативних процешв, яю спостер1гаються серед молод1 Укра1ни. Статистика щодо складу шдоптюв, яю
Таблиця 4
Питомавага \io.i<uiУкраши, засуджеюнза OKpeMiвиди злочишв, серед засуджених за шцюшцм злочини, %
Види злочишв РОКИ
2001 2005 2007
Всього молодь (у Biu,i до 30 роюв) 57,0 56,4 54,8
Неповжиптш (у Biu,i 14-17 pokîb) 10,0 9,9 7,3
проти житгя та здоров'я особи: усъого молодь 41,0 43,1 41,1
неповнолтт 3,1 4,4 4,2
проти вол1, чест1 та пдносп особи: усъого молодь 42,9 43,7 48,0
неповнолгтт - 0,6 0,5
проти статево! свободи усъого молодь 63,6 66,6 53,9
тастатевот недоторканост1: неповнолгтт 5,5 13,3 11,7
проти bnachoctî: усъого молодь 63,0 68,3 57,0
неповнолтт 13,6 16,4 13,8
проти безпеки руху та експлуатащ! транспорту: усъого молодь 78,1 65,1 54,0
неповнолтт 17,3 10,4 9,4
проти громадського порядку та моральное^: усъого молодь 67,7 71,0 62,2
неповнолтт 9,9 9,9 7,9
у сфер1 o6iry наркотичних засоб1в, психотропних речовин, ïx усъого молодь 50,0 48,5 46,1
аналопв або прекурсор1в: неповнолгтт 2,2 2,6 2,1
Складено за даними: [1, с. 513—515].
перебувають на обл1ку в кримшальнш мшщп у справах неповнолишх, св1дчить, що серед них питома вага тих, хто шде не працював i не навчався, за 1990—2007 pp. збшыни-лася в Украш з 8,2 до 21,2%.
3 щею тендеищею кореспоидуеться динамжа зрос-тання серед засуджених за окрем1 види злочишв питомо! ваги oci6 у працездатиому в1щ, яи шде не працювали i не навчалися, — з23,2%о до 61,9%о [1, с. 513,516] (уДоиецьюй облает, вщповщно, з 24,1%о до 62,8%о [12, с. 396]) (табл. 3).
Якщо кшьюсть иеповнолтпх, яи не працювали й не навчалися, з тих, що иеребували на обл1ку в шдроздшах кримшально! мшщп (а серед них бшып 30%о не мають батьюв чи мають одного з батьюв), за 1990—2007 pp. зрос-ла на 18,5%о, то кшьюсть засуджених у працездатиому вщ1, яи не працювали й не навчалися, — майже в 3 рази — з 85,8 до 252,7 тис. oci6.
Упродовж багатьох роюв в Украш практично не зни-жуеться питома вага молодих людей (у вщ1 до 30 роюв), засуджених за окрем1 види злочишв у загальному обсяз1 засуджених: 47,9%у 1985 р., 51,1 %у 1995 p. 154,8%у 2007 р., з них у вщ! 14—17 роюв — 7,3%, 18—24 роюв — 29,2%, 25—29 роюв — 18,3%о (табл. 4). Питома вага ж1нок серед засуджених зросла з 9,5%о у 1990 р. до 14,4% у 1995 p. i 12% у 2007 p., a oci6 у працездатиому вщ1, яи не працювали й не навчалися, з 23,2% у 1990 р. до 3 9,6% у 1995 p. i до 61,9% у 2007 р. [1,с. 513].
За 1990—2006 pp. кшьюсть зареестрованих злочишв в Украш збшыпилася на 15,8%о — до 428 тис. на piK, у 2007 р. ïx кшьюсть знизилась до 408,2 тис. Але у 2008—2009 pp. у зв'язку з фшансово-економ1чною кризою сиостершаеться акптзащя злочинност у bcîx репонах, особливо серед молодо. За статистикою МВС Укра!ни, вулична злочиншеть в 2009 р. пор1вняно з 2008 р. зросла на 12%, кшьюсть озб-роених нападав — на 15%, пограбувань — на 8%о.
У Донецьюй облает, де р1вень закордонно! ем1грацп перевищував середнш р1вень по Украш (2,3 особи на 1000
населения у 2000 р. та 0,83 у 2007 р., питома вага молод1 у вщ1 до 30 роюв, засуджено! за окрем1 види злочишв, скла-дала у 2007 р. 57,7%о загально! юлькост засуджених за вщповщш злочини, у тому числ1 73%о за крад1жки (2005 р.
— 68,2%), 82,1% за грабеж1 (2005 р. — 80,4%), 53,3% за умисш вбивства та замахи на вбивства (2005 р. — 51%), 64,4%о за згвалтування та замахи на згвалтування (2005 р.
— 77%) [12, с. 397].
За 1995—2007 рр. кшьюсть зареестрованих злочишв у м1стах масового вщпочинку населения збшыпилась в облает з 3895 до 12248, або в 3,15 рази, тобто з 6,2 до 25,1% загально! юлькост злочишв, при тому, що загальний об-сяг злочишв в облает знизився на 22%о [ 12, с. 3 94]. У 2008 р. кшьюсть зареестрованих злочишв загальнокримшально! спрямованост, скоених у громадських м1стах, збшыпилась у Донецьюй облает пор1вняно з 2007 р. на 13,9%о \ досягла 13950, у тому чшип в Донецьку — на 56,5%о, £на-юеве — на 86,2, Селидов1 — 51,4, Сшжному— 50,0, Авдивщ
— 29,0, Макпвщ — 19,6, Краматорську — 16,0, Арте-м1вському райош — на 159,1% [13, с. 109]. Серед затрима-них за шдозрою у скоенш грабеж1в у I швр1чч1 2009 р. у Донецьюй облает 82%о не мають офщшного працевлаш-тування, а кожей третш рашше вже притягався до мшщп. Ц1 чииники потр1бно враховувати шд час п1дготовки та проведения заход1в Свро-2012.
Треба п1дкреслити, що майже 30%о злочишв, особи, яких засуджено, скоши у сташ алкогольного сп'яшння. Разом з тим, в Украш спостершаються стйю теиденщ! зростання споживання алкоголю та наркотичних речовин серед шдоитюв, а також тютюнокуршня. Зпдно з досл1д-жеинями Украшського ¿нституту сощальиих досл1джеиь ¿м. О. Яременка, здшененимив 1995,1999,2003 та 2007 рр. за сприянням Дитячого фонду ООН (ЮН1СЕФ), на в1к 13—14 роюв припадае найбшына питома вага учшв, що починають вживати пиво та алкошльш кокгеши. У в1щ 15 рок1в 17%о учшв пробують уживати мщш алкошльш напо!.
91% опитаних хлопщв [ д1вчат вживали алкошльш напо! протягом життя хоча б раз, з них 23% вживали алкоголь бшыне 40 раз1в. За останшй р1к перед опитуванням алкошльш напо! вживали 84%о тдоптюв, протягом остаишх 30 дшв перед опитуванням — 62%о [14, с. 92].
Кшьюсть молодих людей обох статей, що палять, складае вщ 5%о серед 11—12-лтих до 50%о серед 15— 16-лтих. Досвщ палшня мають 72%о юиаюв [ 51% д1вчат з опитаних молодих людей. Отримаш даш шдтвердили важ-лив1сть впливу на поширення куршня серед шдоитюв таких сощальних чииниюв, як взаемовщиосиии з батьками, повнота батьювсько! им'1, задоволення собою та сво1м здоров'ям. Найбшыний вплпв мають компанп друз1в з ризикованою поведшкою.
Питома вага молод1 (вжом до 30 роюв), засуджено! за злочини у сфер! обпу наркотичних засоб1в, психотроп-них речовин, !х аналопв або прекурсор1в та шпи злочини проти здоров'я населения, склала в Украш в 2007 р. 46,1 %, а тдоптюв — 2,1 % [ 1, с. 514,515]. 90% зареестрованих нар-комашв — молод! люди до 30 роюв, 60% — вжом вщ 15 до 25 роюв, 10—25%о серед тих, хто споживае наркотики — 13—16-лггш. Останшми роками ¿стотио зросла частка тих, хто долучився до першого вживания в юному вод. У 1995 р. лише 0,4%о хлопщв та 0,1% д1вчат повщомили про досвщ вживания наркотиюв у в1щ 11 ! меише роюв. У 2007 р. це, вщповщно, 2 ! 1%о. Навпъ у в1щ 9 роюв щ речовини впер-ше спробували 1% опитаних хлопщв ! 0,4%о д1вчат.
Найбшын вживаиими наркотиками залишаються марихуана або гашиш (14% учшвсько! молод! вживали марихуану хоча б один раз упродовж життя), транквЫза-тори або заспоюйлив! (4% опитаних), шгалятори (3%), екстаз! (3%), ЛСД (1%), сумшп алкоголю з медпрепарата-ми (1%о опитаних). 3 тих, хто перебувае в компашях з ризикованою повед!нкою, 37%о опитаних уживали марихуану чи гашиш вщ 1 до 19 раз1в, 26%о вживали 20 ! бшыне раз1в, тод1 як серед шдоитюв, чи! друз! не вживають наркотики, таких, вщповщно, 10! 1% [14, с. 95].
Надання шдшткам сучасних зиань, пропаганда здорового способу життя, формування в1дповщального став-лення до свого здоров'я, викор!нення легковажного став-лення та хибних стереотишв щодо куршня, уживання алко-гольних напо!в та наркотиюв, яи нав'язуються в компашях з ризикованою поведшкою, у першу чергу, залежать вщ морального благополуччя дитиии та здорово! с!мейио! ат-мосфери, покращения стосунк!в з батьками.
Молодь е одшею з найвразливших груи на ринку пращ Украши. Деформована структура господарського комплексу, експортно-сировинна модель розвитку еко-номжи краши, унаслщок цього — високий р1вень смерт-ност1 працездатного населения, зростання коруиц!! та оргашзовано! злочинност!, нелегальна м!гращя й торпв-ля людьми, безробтя та ироцеси, що супроводжують сучасну ф!наисово-економ!чиу кризу, обумовлюють не-гативш явища щодо ирацевлаштування молод! в Украш.
Сотш тисяч жител!в Сх1дно! Свропи, бшьш!сть з яких ж1нки й д1ти, стають жертвами торпвл! людьми. У Бшо-рум, Болгар!!, Молдов1, Румуи1! й Украш, як повщомляе Укр1нформ, у тенета торпвщв щороку потрапляе 225 тисяч ошб. За даними М!жнародно! оргашзащ! з м!гращ!, злочинщ активно продають людей для робгг на фермах,
примушують займатися проституц!ею та жебрацтвом, втягують у pi3Hi злочини. Експерти дшшли висновку, що владш структури придшяють иедостатньо уваги боротьб! з оргашзованою злочиншстю i корупщею, за допомогою яких процвиае нелегальна м!гращя та торпвля людьми.
Украша разом з Молдовою, Та!ландом i Hirepiero ув1йшла до десятки кра1н, де процвиае торпвля людьми. За даними Департаменту ООН з боротьби з наркотиками та злочиншстю, за роки незалежносп Украши бшя 100 тис. украшщв потрапили в тенета торговщв. Значна час-тина з них стали рабами, батраками, жшками так званого комерщйного сектору. У 2008 р. з Pocii, Турцп та Польщ1 вдалося иовернути 320 таких «заробпчан», з них 245 ж1нок [15, с. 7].
Серед економ1чно активного населения Украши питома вага молод1 у 2006 р. складала 38,9%о, у тому числ1 37,8%о серед зайнятих, або 8,4 млн. чол. Безробтшми були
830.2 тис. молодих людей вжом 15—34 роюв, з яких
433.3 тис. або 52,2% булившж 15—24 роюв.
У 2007 р. питома вага молод1 серед економ1чно активного населения складала 39,2%о, у тому числ1 38,2%о серед зайнятих, або 8,75 млн. чол. Безробтшми були 759,8 тис. молодих людей вшж 15—34 роюв, з яких 389,8 тис., або 51,3%о були вшж 15—24 роки [1, с. 376].
У 2006 р. 17% молодих людей (у 2005 р. — 16,3%) не були працевлаштоваш теля заюнчення загальнооевтпх i вищих навчальних заклад1в I—IV р1вшв акредитацп, у 2007 р. — 17,4%о. У Донецьюй облает р1вень безробптя серед молод1 вшж 15—24 роки складаву 2006 р. 12,2%, у 2007 р. — 11,4% до економ1чно активного населения ще! вжово! групи [16, с. 41; 17, с. 33].
Це 33,8 тис. молодих людей, серед яких 15,7 тис.,тоб-то 46,4%о, не були працевлаштоваш теля заюнчення за-гальнооевп'шх та вищих навчальних заклад1в I—IV р1вшв акредитацп. Практика св1дчить: якщо молода людина не в змоз1 знайти роботу в nepnii три роки теля заюнчення навчального закладу за отриманим фахом, вона втрачае штерес до нього [17, с. 29, 38].
Унаслвдок цих процешв зростае незатребувашеть та сощальний песишзм серед украшсько! молод1. Зпдно ¿з соцюлопчним опитуванням, бшьше 60%о людей вжом 29— 35 роюв не бачать свое! сощально! перспекгиви в Украш, 78%о з них не в1дчувають себе господарями в держав^ майже 70%о не задоволеш cboim сощальним статусом [ 18, с. 36], тобто ситуащя на молод1жному сегмент ринку пращ по-требуе актив1зац11 державно! полггики щодо пол!пшеиня юльюсиих та яюсних иоказниюв зайнятост молодо.
Проблеми молод!, ефектившеть державно! шдтрим-ки молодого поколшня — ¿ндикатори стану всього сус-шльства. Шляхи, яи обере нове поколшня, залежать вщ сьогодшшшх умов життед!яльност!, а також можливос-тей щодо вибудовування майбутнього, яи пропонують-ся молод! на р1зних етаиах становления. Зараз стан моло-д1жних проблем в Укра!ш досяг тако! загрозливо! меж1, що подальше ix поглиблення вже обертатиметься иащо-нальиою катастрофою.
Висновки. Вивчення становища молод! в Украш св!дчить про те, що сучасна державна молод1жна политика не в повному обсяз! враховуе реальш ¿нтереси й потреби молодо не сприяе створенню необх1дних умов для
змщнення правових та матер1альних гарантш щодо здшснення прав i свобод молодих громадян, реал1зацп !х творчих можливостей та шщатив [ 19—22].
Як зазначила директор Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Людмила Волонець на круглому стол! «Новггня ем1гращя: проблеми сощаль-нош i нащонального сирггства», який вщбувся 10 грудня 2008 р. у Киев!, Мшстерство Украши у справах сш'1, молод! та спорту почало вивчати питания сощального cnpi-тства, що виникае через трудову ем1гращю, лише три роки тому. Вона шдкреслила, що шляхом унесення змш до Цившьнош, Цившьно-процесуального та С1мейнош кодеков можна визнати залишених ем1грантами д1тей со-щальними сиротами, призначити 1м матер1альну допо-могу. Однак це не означав, що проблему буде виршено, вона набагато глибша, а щ дгги часто потребують не стшьки фшансово! шдтримки, скшьки батьювськош виховання, уваги й турботи [23].
Батьюв-ем1гранпв не можна вважати жертвами си-туацп, оскшьки вщповщальшсть за виховання детей с ix конститущйним обов'язком, а отже, йдеться про зм1ну моральних прюритетв у сусшльств1, коли виховання детей не повинно приноситися в жертву матер1альному благо-получчю.
В1дмова в батьювському теши та шклуванш позна-чаегься на психоемощйному сташ тисяч украшських детей, впливае на формування !х особистосп. Психологи вважа-ють, що залишеш зараз дети створюватимуть мм'! за такою самою моделлю, як i ix батьки — вони вже не мати-муть страху залишити свою дитину на призволяще [24]. Тому шдвищення вщпов1дальносп за виховання дитини варто розгаядати в трикутнику «сш'я, громада, держава», об'еднуючи зусилля Bcix сторш. 3 цьош погляду дуже важ-ливо, що зменшення кшькосп молодих громадян серед тру-дових MirpaHTiB розглядаегься серед оч1куваних результате Державно! цшьово! сощально! програми «Молодь Укра!-ни» на 2009—2015 роки, яку затверджено постановою Ка-бшету MimcTpiB Укра!ни в1д 28.01.2009 р. № 41.
Проблеми сощального та нащонального сир1тства набирають оберпв. Уже у найближчому майбутньому ми отримаемо дуже rocTpi ситуащ! та сощальш явища, яи будуть насл1дками сьогодшшньо! безв!дпов!дальност! батьк1в та сусшльства, постшно! «шоково! Tepanii» й со-щальних CTpeciB, у яких вже друге десятир1ччя живе населения Украши.
KpiM цього, !нтенсиф!куються процеси подалыно! ¿нтегращ! економ1к р1зних кра!н, чому сприятиме подо-лання сучасно! фшансово! та ¿нститущйно! кризи. Як про-гнозуе старший консультант Нащонального шституту стра-тепчних досл1джень С.А. Гуцал, «не шзшше 2011 року мае в1дбутися повне в!дкриття ринюв робочо! сили в ycix кра!нах старого GC, що неодмшно призведе до в!дчутно! Mirpaiiii в деяких сферах (насамперед, серед низькоква-л!ф1ковано! робочо! сили)» [25, с. 558].
Як стверджуе доктор економ!чних наук, професор I. Прибиткова (Тнститут сощолоп! HAH Украши), «Если экономика страны будет укрепляться, а властям удастся поддерживать бесконфликтный социальный порядок, тогда миграционные события в Украине будут развиваться по позитивному сценарию, сберегая ее демографичес-
кий потенциал и препятствуя общественным потерям. Если же этого не произойдет в силу многих внешних и внутренних причин, Украину ожидает новый миграционный дисбаланс, последствия кото-рош предвидеть сегодня трудно» [9, с. 76].
Посилення рол1 «молод1жного чинника» в сощаль-но-економ1чних, полпжчних, сощокультурних процесах як об'ективно! законом1рност! св1тового розвитку, спе-циф1чш потреби i потенщал молод! як мобшьно! сощально! групи сусшльства обумовлюють необх!дшсть попе-редження негативних насл!дюв р1зного роду м!гращйних процес1в. Тому необх!дш розробка та реал1защя активно! державно! полтпси, яка полягае у створенш полпжчних, економ1чних, сощальних, орган!защйних, ¿нформащйних умов i гарант1й для забезпечення всеб1чних потреб молод!, реал1защ! и творчош потенщалу, стимулювання активно! життево! позищ!, усв!домлення нею вщповщаль-ност! за свое майбутне й краши в цшому.
JliTepaiypa
1. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2007 piK. — К. : Держ. ком1тет статистики Укра!ни, 2008. — 572 с. 2. ParkR.E. Human Migration and the Marginal Man / R.E. Park // Journal of Sociology. — 1928. — Vol. XXXIII. — № 6.
— P. 886; Park R.E. The Problem of Cultural Differences // Race and Culture. —Glencoe, 1950. —P. 10. 3. Ключковсь-ка I. Держава — fliacnopa у свггових реал1ях / I. Ключ-ковська [Елекгронний ресурс]. — Режим доступу : http:// miok.lviv.ua/index.php? option= com_content&view =article&id. 4. Дружбинский В. «Нашого цвггу по всьому свггу...» / В. Дружбинский // Зеркало недели. — 2003. — № 21 (446). — С. 21. 5. Политика та стратепя Украши в 2007 р. / за ред. д-ра екон. наук I.O. Лушно!. — К. : 1н-т економжи та прогнозування HAH Украши, 2006. — 116 с. 6. Заробитчане перевели в Украину болем 8 млрд. долларов // Жизнь. — 2007. — № 154. — С. 4. 7. Населения Донецько! облает за 2007 piK. — Донецьк : Головне уп-равлшня статистики у Донецькш облает, 2008. — 244 с. 8. Окрем1 демограф1чш показники в 2008 рощ. — Донецьк : Головне управлшня статистики у Донецькш облает, 2009. — 118с. 9. Прибыткова И. Хроники миграционных событий в Украине до и после распада СССР / И. Прибыткова // Социология: теория, методы, маркетинг
— 2009. — № 1. — С. 41—77. 10. Пасс А. Оформления офщшно! ошки над дггьми заробггчан / А. Пасс [Елекгронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.deti.zp.ua/ show_article. php?a_id=300088. 11. Дидула Р. Письма детей мигрантов — о себе и об Украине [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.deti.zp.ua/ show_article. php?a_id=300120. 12. Статистичний щор1ч-ник Донецько! облает за 2007 piK. — Донецьк : Головне управлшня статистики у Донецькш облает, 2008. — 460 с. 13. Еконо]\ичне i сощальне становище Донецько! облает за 2008 piK. — Донецьк : Головне управлшня статистики у Донецькш облает, 2009. — 117 с. 14. PieeHb i тенденцп поширення тютюнокуршня, вживання алкоголю та нар-котичних речовин серед учшвсько! молод1 Украши : мо-нограф1я / О.М. Балаюрева, Т.В. Бондар, Н.О. Рингач та ш.
— К. : Украшський ш-т сощальних дослщжень ш. О. Яре-менка, 2008. — 152 с. 15. Курышко Д. 100 тысяч украин-
цев побывали в рабстве / Д. Курышко // Сегодня Украша.
— 29.12.2008р. —С. 7. 16. Еконо]\пчнаактившсть населения Донецько! облает за 2006 piic: стат. зб1рник № 13/202. — Донецьк : Головне управлшня статистики у Донецькш облает, 2007. — 105 с. 17. Еконо]\пчнаактившсть населения Донецько! облает за 2007 piK : стат. зб1рник № 11/259.
— Донецьк : Головне управлшня статистики у Донецькш облает, 2008. — 107 с. 18. Молодежь и государство : V междунар. научно-практ. конф. пос. Юрьевка, Першот-равневый район, Донецкая область, 21—23 сентября 2007 г —Донецк : Новый мир, 2007. —216 с. 19. Конище-ва Н.И. Региональная государственная политика повышения занятости молодежи за счет развития сельского зеленого туризма / H.H. Конищева // Молодежь и государство : Вторая междунар. науч.-практ. конф., Свято-шрск, 24—26 октября 2003 г. — Донецк : Донецкая областная шеуд. администрация, Донецкий областной совет, Донецкий нац. ун-т, Донецкая областная организация Все-украинской молодежной общественной организации «Союз молодежи регионов Украины», 2003. — С. 122. 20. Кошщева Н.Й. Державна молод1жна полггика: пробле-ми та напрями вдосконалення / H.H. Кошщева // Молодежь и государство : VI междунар. науч.-практ. конф., Свято горек, 24—26 октября 2008 г; Донецкая областная го-суд. Администрация, Донецкий нац. ун-т. — Донецк : Новый мир, 2008. — С. 199—203. 21. Кошщева Н.Й. Про не-обхщшеть системно! державно! молод1жно! поттики в Укра!ш / H.H. Кошщева // Перспекгиви демократичного сощал1зму в контекст! загальноевропейських i евггових тенденщй : М!жнар. наук.-пракг. конф., Кшв, 17—18 жов-тня 2008 р. — К. : Б.и., 2008. — С. 105—108. 22. Кошщева Н.Й. Молод1жиа полггика: виклики часу / Н.И. Кошщева // Донеччина. — 2009. — № 42 (15454). — С. 2. 23. У Kneßi вщбувся круглий стш про сирггство як наслщок тру-дово! ем1грацп (10 грудня 2008 р.) [Елекгронний ресурс].
— Режим доступу : http://www.dipsm.org.ua/all/1356. 24. Димовський Б. Нащональне сир1тство. Шдбито
шдсумки акцп «Дгги ем1грантв про себе» [Електроннпй ресурс]. —Режим доступу : http://www.day. kiev.ua/274385. 25. УкраТна в 2008 рощ: щор1чш ощнки сусшльно-пол-пжчного та сощально-економ1чнош розвптку : моногра-ф1я / за заг. ред. Ю.Г. Рубана. — К. : Нац. ш-т стратепчних досл1джень, 2008. — 744 с.
Кошщева Н. И. Mii pai liii11 i процеси як чинник формл -вання державноУ молод1жно1 полггики в Донецькш облает!
Досл1джено вплив трудово! м1гращ! на сощально-економ1чне становище молод1 та запропоновано заходи щодо попередження II негативних наслщюв завдякп актп-в!защ! державно! молод1жно! полипкп.
Ключов1 слова: м1грац1йш процеси, трудова Mirpa-щя, молодь, сощально-економ1чне становище, державна молод1жна полиика.
Конищева Н. И. Миграционные процессы как фактор формирования государственной молодежной политики в Донецкой области
Исследовано влияние трудовой миграции на социально-экономическое положение молодежи и предложены мероприятия по предупреждению ее негативных последствий благодаря активизации государственной молодежной политики.
Ключевые слова: миграционные процессы, трудовая миграция, молодежь, социально-экономическое положение, государственная молодежная политика.
Konischeva N. I. Migration processes as a factor of formation of the state youth policy in the Donetsk region
The article investigates the influence of labour migration on social and economic status of the youth and offers measures on prevention of its negative consequences due to activation of the state youth policy.
Key words: migration processes, labour migration, youth, social and economic status, state youth policy.
Стаття надшшла до редакцп 17.09.2009 p.
Прийнято до друку 27.11.2009 р.
