УДК 616.89-008.454-053.6:612.661
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНУ ГОРМОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОМАТО-СТАТЕВОГО ДОЗР1ВАННЯ У ШДЛ1ТКШ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ВИНИКНЕНН1 АЛКОГОЛЬНО!
ЗАЛЕЖНОСТ1
З метою вивчення прогностичного впливу церебрально-оргашчного i гормонального статусу на ризик розвитку алкогольно! залежноси, проведено тлотне дослiдження у м. Полтавi серед 68 пiдлiткiв та юнаюв вiком 16-19 рокiв. Визначено змют в кровi тестостерону, прогестерону, естрадюлу i кортизолу у пiдлiткiв та певш морфотипи, яю вiдповiдають гормональному профшю. У 87,7% вiдносно до норми, виявлено певш аномалн гормонального забезпечення процесу сомато-статевого дозрiвання. Boi вони мають залишковi прояви перинатального ушкодження мозку. Для профiлактики алкоголiзацi! молодi необхiдно проводити монiторинг: а) еволюцп мтамально! мозково! патологи на етапах онтогенезу; б) гормонального профшю тдл^юв,особливо в пубертатному вщ.
IGii040Bi слова: Алкогольна залежшсть, злояюсний перинатальный слщ, статеве дозр1вання, гормони.
Робота е фрагментом НДР «Вивчити ендокринт мехашзми формування алкогольноi залежностi», № державногреестраци 0113U001290.
В Укра!ш протягом багатьох роюв зберпаеться негативна ситуащя з вживанням алкоголю. Так, у европейському рейтингу наша кра!на займае п'яте мюце за показником споживання алкоголю на душу населення (15,6л) та сьоме мюце за споживанням мщних спиртних напо!в. Особливе занепокоення викликае домшуюча модель призвичаювання до алкоголю у все бшьш ранньому вщ1 [11, 18].
Чисельш дослщження [10, 25, 27 - 29] доводять, що чим меншим е в1к, коли людина починае вживати алкоголь, тим ймов1ршше в не! роз1в'еться залежшсть вщ алкоголю.
За результатами багатор1чного соцюлопчного опитування в межах м1жнародного проекту ВООЗ «Здоров'я та поведшков1 ор1ентацИ учшвсько! молод1» («HealthBehaviourin School-aged Children» HBSC), вживання спиртних напо!в е довол1 поширеним явищем серед учшв загальноосв1тшх шкш Укра!ни, а в1к першо! спроби вживання алкоголю залишаеться занадто молодим. За результатами останньо! хвил1 дослщження (2013 - 2014 рр.), в середньому, 44,8% учшв, принаймш один раз в житп, вживали алкогольш напо! (вщ 13,7% 10-р1чних учшв до 76,2% - 17-р1чних); 8,6% учшв повщомили, що вперше вжили алкоголь у вщ1 11 роюв або рашше. У вс1х в1кових категор1ях хлопщ повщомляли про бшьш раннш початок вживання алкоголю, шж д1вчата [4, 7]. Тенденцп, що пов'язаш з в1ком алкогольно! шщацл, е одним з показниюв змши загально! структури споживання спиртних напо!в серед молодь Коли поширенють експериментування з1 вживанням алкоголю, особливо з надм1рним вживанням (або bingedrinking) молодшае, це стае суттевим чинником змши алкогольно! поведшки у сусшльств1 в цшому, та збшьшення в рази загальних негативних наслщюв [23]. Майже 36,9% укра!нських хлопщв та 38,7% д1вчат мали у своему житт досвщ «bingedrinking» [4], що можна вважати проявом формування алкогольно! залежност (АЗ).
Не дивлячись на те, що у 2013 - 2014 рр., пор1вняно з даними 2009 - 2010 рр., р1вень вживання алкоголю серед шдл^юв знизився (частка 15-р1чних шдл^юв, яю повщомляють про щотижневе вживання алкоголю зменшилася з 21% до 13%), алкогольна ситуащя серед молод! залишаеться напруженою [7]. Актуальнють нашого дослщження визначаеться:шком призвичаювання молод1 до регулярного вживання алкоголю вже у вщ1 в1д 13 до 18 роюв; наявнютю преморбщних ушкоджень мозку у сучасно! молодо негативних наслщюв пре-, пер1- та постнатально! церебрально! патологи (зокрема синдрому мшмально! дисфункци мозку МДМ); синдромолопею гормонального, статевого, особистюного, духовного та псих1чного дизонтогенезу молод1 на етапах вшового розвитку; провщною етюпатогенетичною роллю при шдл1тково-юнацьких формах АЗ е процеси активно! перебудови оргашзму в пубертатш та кризовий перебп ще! вшово! фази розвитку дитини; популяцшною дефщитарнютю (аномал1ями) з боку спадкових, вроджених та набутих програм, яю вщповщають за гармоншнють розвитку молодо! людини; надзвичайно високою патогеннютю алкогольно! штоксикацп, яка розпочалася вже у дитячому та шдл1тковому вщ1.
Саме виходячи !з вищезазначеного, сьогодш в Укра!ш розробляеться концепщя «сучасних форм алкогольно! хвороби» - про СФАХ, в основ! яко! лежить процес безперервного розширення кола коморбщних, по вщношенню до алкогольно! патологи, розлащв, який набувае характеру
генералiзованого ктшко-епщемюлопчного феномену - «коморбiзму», i е наслiдком негативних впливiв в рiзнi перiоди розвитку людини [1, 2].
Незважаючи на широкий фронт дослщження генетичних, бiологiчних та психосоцiальних детермшант адиктивно! поведiнки у пiдлiткiв, факторiв ризику розвитку алкогольно! залежностi у молодому вщ [5, 8, 10, 12, 17, 27], негативних наслщюв раннього вживання алкоголю [6, 19, 20], в т.ч. з боку особистосн, психши, поведiнки та невролопчного статусу [6, 20, 24, 25, 28], - питання ролi гормональних розладiв в генезi виникнення формування та перебiгу АЗ у молодi залишаеться недостатньо вивченими. Окремо видшяються на цьому теренi роботи А.П. Артемчука (2005, 2013) [1, 2]. Також, можна вщзначити дослщження стосовно: взаемозв'язку рiвня тирео!дних гормонiв (Т3, Т4, ТТГ) i основних форм агреси у дiвчаток пiдлiткiв з алкогольною адиктивною поведiнкою [14]; взаемозв'язюв однонуклеотидних полiморфiзмiв генiв iз клшшо-психолопчними феноменами АЗ у осiб шдл^кового та молодого вiку чоловiчо! стал [10]; впливу вживання алкоголю на рiвень тестостерону i нейроннi реакцп на нагороди у молодих чоловшв [21]; помiрного вживання алкоголю на рiвень статевих гормонiв у чоловшв середнього вiку [29], впливу споживання алкоголю шдл^ками на розвиток мозку, з точки зору його структури i функцiй [22].
Наявшсть лише поодиноких робiт щодо вивчення порушень гормонального профiлю у сучасних пiдлiткiв, особливо у осiб iз перинатальним ураженням мозку, !х зв'язку з ризиком виникнення алкогольно! залежносп, обумовило вибiр теми нашого дослщження.
Метою роботи було вивчення церебрально-оргашчного i гормонального статусу пiдлiткiв та юнаюв, як обов'язкових предикторiв раннього розвитку алкогольно! залежносп.
Матерiал та методи дослщження. Проведено пiлотне дослщження 68 пiдлiткiв та юнакiв вшом вiд 16 до 19 роюв у м. Полтавi. Середнiй вш дослiджених склав 16,1±1,2 рокiв.
Використано комплекс методiв дослiдження: клiнiко-дiагностичнi (спещально-розроблену анкету-опитувальник - авторське свiдоцтво на науковий твiр: «Анкета медико-соцiологiчного дослщження» за № 60886 вщ 27.07.2015 р. (Автори: Артемчук А.П., Лобанов 1.Ю., Мшко О.1); бiохiмiчнi (радiоiмунохiмiчне визначення змiсту в сироватцi кровi тестостерону (Тс), прогестерону (Пс), естрадюлу (Ед) i кортизолу (Корт); антропометричш (iдентифiкацiя морфотипiв за методикою Декур-Думша), анамнестичнi (одержання даних об'ективного анамнезу щодо перинатального перюду розвитку дтей та iнших перiодiв онтогенезу). Анатз отриманих даних проводився за загальноприйнятими бiостатистичними методами з використанням програм БХСБЬ-2010 i 8ТЛТКТ1СЛ.
Результати дослщження та Тх обговорення. За результатами дослщження визначено, що за послщовшстю розвитку АЗ всiх обстежених можна розподшити на п'ять груп (рис. 1). Ус дослiдженi в цих групах не розрiзнялися за провщними сiмейними й iндивiдуальними характеристиками i склали наростаючий ряд iз таких середшх вiкових значень: I гр. - 15,6±0,36 рокiв; II гр. - 14,08±4,21 рокiв; III гр. - 15,8±0,59 рокiв; IV гр. -16,2±0,46 рокiв; V гр. - 16,8±0,33 рокiв.
Менше чвертi обстежених пщл^юв та юнакiв (16 ошб; 23,5%) не знайомi зi смаком спиртних напо!в. Кiлькiсть епiзодично-вживаючих алкоголь без шкщливих наслiдкiв складае 12 ошб (17,7%). Регулярно вживають алкоголь з частотою 2 i бшьше разiв на мiсяць iз шкщливими наслiдками - 13 обстежених (19,1%). Майже у чвертi обстежених (16 оаб; 23,5%) спостерiгаеться симптоматика початково! стадi! алкогольно! залежностi; а у 16,2% (11 ошб) визначено II стадда АЗ (сумарно I+П стадiя - у 27 пiдлiткiв - 39,7%).
Специфша пiдлiткового вiку, в силу властиво! йому пубертатно! психофiзично! й ендокринно! перебудови органiзму та наявносн маси складних емоцiйно-значущих [8] проблем, створюе реальш передумови для виникнення адиктивно! поведшки.
Основнi закономiрностi клiнiки алкогольно! залежностi, як нозолопчно! форми, в багатьох випадках визначаються виникненням перших симптомiв захворювання у пщл^ковому й юнацькому вiцi, коли у вщповщь на стани гормонального та сощального напруження формуються специфiчнi пiдлiтковi поведiнковi реакцi!, в тому чи^ умовно патологiчнi та патолопчш [6].
З огляду на нетривалий стаж алкогольно! залежносп у тдлитав, що увiйшли в IV та V гр., можна припускати провщну патогенетичну роль у !! виникненнi саме бiологiчно! предиспозицi!, яка складае певне пщгрунтя для патолопчних мотивацiй i, вiдповiдно, для формування потягу до алкоголю.
PiBeHb основного чоловiчого гормону тестостерону (Тс) у всш B^ip^ дослщженнх досягав, в середньому, 13,1±4,14 нмоль/л (М±т), що достовipно (р<0,05), нижче (в 1,5 рази) середньо! норми вмiсту Тс у кpовi пiдлiткiв 14-16 роюв (рис. 2), яка становить 20,29±7,31 нмоль/л. У дорослих чоловшв цей показник складае 33,21±9,2 нмоль/л.
■ 1. Не знайо/уи 3i смаком спиртних напснв (абстиненти)
■ 2. Егпзодичне вживания (небезпечне) алкоголю
■ 3. Регулярне вживания алкоголю ¡3 частотою 2 i бтьше раз1в на м1сяць 3i
шшдл ивими наслщками
■ 4. Псих1чна залежн1сть
вщ алкоголю або початкова стад1я A3
■ 5. Ф1зична залежшсть вщ алкоголю (до 12 Mic.)
Рис. 1. Розподш обстежених шдл1т1ав та юнагав за етапами розвитку алкогольно! залежност! (у %).
Низькi рiвнi тестостерону в кровi у шдл^юв, порiвняно з нормативними значеннями, свщчать про стан гiпоандрогенiзму у них на ключовому (пубертатному) еташ сомато-статевого розвитку в сучасних еколопчних умовах життя. У порiвняннi з результатами аналопчних дослiджень, проведених в 90-х роках (А.П. Артемчук, 2005) [1], прояви гшоандрогешзму (або гшоандризму) в популяцн пiдлiткiв початку XXI столотя наростають. Цi данi дозволяють нам стверджувати, що протягом останнiх 50 роюв сомато-статеве дозрiвання пiдлiткiв вшом вiд 14 до 16 роюв вiдбуваеться на дуже низьких показниках вмюту тестостерону в кровi (тобто, нижче середньо нормативних).
В результат гшоандрогешзму в пубертап (та надал^ у сучасно! молодi спостерiгаеться висока частота проявiв затримок статевого дозрiвання, тобто розладiв морфогенезу: прояви макроскелн (високий зрiст, вузькi плечi, невиразшсть м'язово! системи i волосяного покриву ^ вiдповiдно, дитяча психiка й поведшка, що свiдчить про процес сомато-статевого дозрiвання, який ще не завершився), дитячих пропорцiй тiла (низький зрют, невиразнiсть вторинних статевих ознак, псиичний iнфантилiзм, що свiдчить про зупинку росту на шфантильнш стадн сомато-статевого дозрiвання i, можливо, на дефщит соматотропного гормону гiпофiзу). Усе вищезазначене мае, безперечно, преморбщний характер i обумовлено, скорiш за все, недостатньою регулящею етапних, вшових процесiв сомато-статевого дозрiвання в результат раннього органiчного ураження мозку: внутршньоутробно або пiд час пологiв (як вщображення патологiчно! еволюцi! «злоякiсного перинатального слщу» [2], рiзнi прояви якого встановлеш нами, за даними анамнезу та ктшчно, у 87,7% обстежених).
Дослщження, що були проведенi у Нщерландах показують, що пубертатне дозрiвання, (особливо при кризовому перебiгу) належить до провщних чинникiв формування адиктивно! (алкогольно!) поведiнки у хлопчикiв. Саме шщащя процесу дозрiвання пiдвищенням рiвня статевих стеро!дних гормонiв, стимулюе п областi мозку, якi мають вщношення до формування алкогольно! залежностi. З точки зору цих дослщниюв, нервовi реакцi! на стимули (алкоголь) корелюють з поточним споживанням алкоголю, а рiвень тестостерону е прогностичним фактором майбутньо! АЗ, негативних трансформацiйних наслщюв [21, 26]. Закордоннi дослiдження доводять також обов'язковють впливiв статевих гормошв на структуру головного мозку як у ранньому вщ^ так i в перiод статево! зрiлостi [25].
Багаторiчнi нацiональнi дослiдження показали, що алкогольна адикщя, особливо при наявносп церебрально-органiчного «перинатального слiду», майже в 100% випадкiв розвиваеться в перюд вiд 10 до 25 роюв, найбiльш часто - вже у вщ 14-18 рокiв. Виникнення алкогольно! залежностi, як певно! екзистенцн i «способу адаптацi! до життя через хворобу» вщбуваеться на тлi та при участi стандартного «бюпсихосощального каркасу», в який входять процеси вiково!
штенсифшацп сомато-статевого дозрiвання, преморбщна недостатнiсть щодо ряду гормошв та феномен напружено! адаптацп [2]. 40
35 30 25
15 10 5 О
Ртень Р1вень
тестостерону у тестостерону в обстежених норм1
Рис. 2. Середнш р1вень тестостерону та естрадюлу у обстежених та в норм1 у кров1 шдлтав 14-16 рогав (ящик - М; вуса -95% дов1рчий штервал).
Вмiст естрадiолу у кровi обстежених шдл^юв, незалежно вiд наявностi або фактору алкоголiзацii, залишаеться аномально низьким, в середньому по всш вибiрцi - 0,031±0,012нмоль/л (майже удвiчi нижчий за норму - 0,06±0,015нмоль/л, при р<0,05), що також носить преморбщний характер. Тобто, преморбiдно низькому вмюту в кровi тестостерону, вiдповiдають i низькi рiвнi жiночих статевих гормошв (як виникають, частiше за все, шляхом розпаду чоловiчих гормонiв).
Вищезазначеш матерiали свiдчать i про те, що формування АЗ у шдл^юв вiдноситься до процесiв, якi вщбуваються на певному бiологiчному дефiцитарному фош, тобто МДМ, а вiдносно Тс та Ед в сироватщ кровi - на нижнiх межах норми iх вмiсту.
Закордонними фахiвцями доведено, що помiрне вживання алкоголю дорослими чоловшами призводить до пiдвищення рiвня у них дегiдроепiандростерону та до зниження на 6,8% рiвня тестостерону [29]. Вибиваються з загальноi картини виявлеш у пiдлiткiв концентрацii в кровi прогестерону (Пс). Так, вмют Пс був майже в 6 разiв вище нормативних значень (у середньому по вибiрцi, 0,62±0,08 нмоль/л, проти 0,104±0,071нмоль/л - у нормц р<0,001), що вiддзеркалюе стан своерiдноi прогестеронемii у обстежених пiдлiткiв. Рiвнi кортизолу у кровi всiх обстежених шдл^юв, вiдповiдали вiковiй нормi (в середньому, 464,43±89,16 нмоль/л, проти 490±96,6 нмоль/л у нормi; р>0,05) та вщповщали за початок процесу «напружено].'» сощально1' та особистiсноi адаптацii в пубертат^ але без вiдповiдного тестикулярного (гормонального)
до протилежно! стать
Вищезазначеш результати тдтверджу-ються даними щодо коефщенпв сшввщно-шення вмiсту окремих гормошв (рис. 3). Сшввщношення Корт/Тс по всш вибiрцi досягае, в середньому, 28,3±? (проти 24,1 у норм^; Тс/Ед - в середньому, 435 (проти 338 у норм^; Тс/Пс - в середньому, 24,76 (проти 195 у норм^. У показниках наочносп, порiвняно з нормою, спостерпаеться на 16,6%- збiльшене сшввщношення Корт/Тс, на 28,7% - Тс/Ед. Зменшеним в 11,5 разiв,
обстежених та в норм! (Тс - тестостерон, Пс - прогестерон, Ед - п°рШНЯн° з н°рмативними ЖЭТетня^ е естрадюл, Корт - кортизол). CпiввiднOшення Тс/Пс.
Отже медичнi нарколопчш послуги повиннi включати превентивнi стратеги для виявлення ризику раннього розвитку алкогольноi залежностi у молодi (в першу чергу, вщносно структури та тяжкост МДМ), контролю та мошторингу перебiгу пубертатноi фази розвитку шдл^ка, його гормонального та особистiсного забезпечення. Необхiдно скласти карту стану адаптацшного потенцiалу пересiчного пiдлiтка в залежносп вiд ряду негативних та позитивних впливiв, зокрема, i шляхом оцшки стану бiокаталiтичних систем (передусiм гормошв), та на и пiдгрунтi застосовувати етапш полiпрофесiйнi профiлактичнi та лшувальш технологii.
Ршень Ршень
естрадюлу у естрадюлу в обстежених норм1
забезпечення сомато-статевого дозр1вання \ потягу
350 300 250 200 150 100 50
■ У...
В норм1
Корт/Тс
Тс/Ед
Тс/Пс
Рис. 3. Коефщенти сшввщношення окремих гормошв у
1. Серед обстежених тдлитав та юнаюв 16-19 роюв, що проживають у м. Полтав^ у 39,7% спостерпаеться симптоматика початково! та II стадн алкогольно! залежносп. Водночас, у 87,7% з них, незалежно вiд наявностi або вщсутност алкоголiзацiï, виявленi ознаки раннього оргашчного ушкодження мозку - прояви МДМ. Останне дозволяе нам вщнести МДМ до обов'язкових параметрiв преморбщного розвитку сучасноï молодi i вбачати ïx обов'язкову патогенетичну участь у ранньому формуванш АЗ (вже в пубертатному вщ^.
2. Вивчення стану преморбiдноï гормональноï регуляцiï процесу сомато-статевого дозрiвання й морфогенезу у вибiрцi дослiджениx пiдлiткiв виявило певнi вщмшносп ïx гормонального профiлю у порiвняннi з нормативними значеннями (зниженi рiвнi тестостерону, низькiй вмiст естрадiолу, аномально шдвищеш концентрацiï прогестерону, нормальний вмют кортизолу, суттевi розлади ïx сшввщношень, тобто коефiцiентiв).
3. Аналiз отриманих матерiалiв свiдчить i про те, що для сучасних пiдлiткiв характерш прояви вираженоï дисгармонiï сомато-статевого дозрiвання, стан напруженоï особистiсноï адаптацiï та вщсутшсть адекватного гормонального забезпечення цих процешв. Все вищезазначене е наслщком порушень гормональноï регуляцiï гомеостазу, ймовiрно, як на рiвнi центральних мозкових, так i периферичних меxанiзмiв в результат раннього органiчного ушкодження мозку (пре-, перi- та постнатальна церебральна патолопя).
4. Превентивнi заходи, щодо розвитку алкогольноï залежностi у тдлитав, повиннi проводитися за матерiалами мошторингу гармонiï ix статевого розвитку у пубертап та оцiнки рiвня особистюного й гормонального забезпечення цього розвитку. Одержат дат обгрунтовують необxiднiсть повного утримання вiд вживання алкоголю шдлпками та юнаками (особливо з перинатальною церебральною патолопею в анамнезi), до завершення процесiв сомато-статевого дозрiвання i досягнення повнолiття.
Перспективи наступних дослгджень полягають: у подальшому вивчент церебралъно-оргатчного, особистiсного й гормонального статусу тдлттв i юнатв (у ïx поеднант - в алкоголiзованих групах та на загалъно-популяцшному рiвш), 3i збшъшенням обсягу дотдженъ; у проведены спещалъного порiвнялъного аналiзу отриманих даних з метою вiдстеження певних варiантiв негативного розвитку молодi в пубертатi, в т.ч. адиктивно-спотворених.
1. Артемчук А. П. Проблема коморб1зму алкогольно! хвороби та клшко-патогенетичне обгрунтування комплексних терапевтичних програм / автореф. дис. ... д-ра. мед. наук: 14.01.17 - нарколопя / А. П. Артемчук. - Ки!в, - 2005. - 49 с.
2. Артемчук А.Ф. Экологические основы коморбидности аддиктивных заболеваний / А. Ф. Артемчук, И.К. Сосин, Т.В. Чернобровкина // - Харьков: Коллегиум, -2013. - 1152 с.
3. Бойко В. В. Результаты исследования мотивационных особенностей употребления психоактивных веществ у подростков с социальной фобией / В. В. Бойко // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2011. - Т. 19, вип. 4. - С. 50 - 53.
4. Балаюрева О. М. Показники та сощальний контекст формування здоров'я шдттюв / О.М. Балаюрева, Т.В. Бондар, Д.М. Павлова [та ш.] // - К.: ЮНИСЕФ, Укр. ш-т соц. дослщж. ¡м. О. Яременка, -2014. - 156 с.
5. Воронша О. В. Результати оцшки поведшки та якоси життя оЫб молодого вку з псих1чними та поведшковими розладами, ¡з тютюнопалшням 1 тютюновою залежшстю / О. В. Воронша // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2015. - Т. 23, вип. 1. - С. 73 - 77.
6. Гречаный С. В. Связь между злоупотреблением алкоголем и расстройствами поведения у подростков / С. В. Гречаный // Журнал неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 6. - С. 39 - 42.
7. Зростання в нер!вносп: гендерш та сощальноеконом!чш вщмшносп в сташ здоров'я та благополучч! молодо Дослщження «Здоров'я та поведшюда орiентацi! учшвсько! молодо» (НББС): основш результати опитування 2013/2014 / [ВООЗ]. - Копенгаген: Свропейське регюнальне бюро ВООЗ, - 2016. - 14 с.
8. Копейко Г. И. Смешанные аффективные состояния в юношеском возрасте (исторический аспект, современное состояние проблемы, психопатология) / Г. И. Копейко // Журнал неврологи и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2011. -№ 10. - С. 4 - 11.
9. Копытов А. В. Влияние социально-демографических и личностных факторов на мотивы употребления алкоголя у подростков и молодых людей мужского пола / А.В. Копытов, Е.А. Наконечная, Л.З. Ситько [и др.] // Журнал Гродненского государственного медицинского университета - 2012. - №2. - С. 30 - 33.
10. Копытов А. В. Клинико-биологические и психосоциальные аспекты раннего алкоголизма в подростковом и молодом возрасте у лиц мужского пола Республики Беларусь: автореф. дис. ... д-ра мед. наук : 14.01.17 - наркология / А.В. Копытов; Бел. гос. мед. ун-т. - Минск, 2013. - 44 с.
11. Мшко О I. Попереднш анал!з результата ешдемюлопчного обстеження оргашзовано! молод1 стосовно вживання алкоголю та тютюну / О.! Мшко, !В. Лшський // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2010. - Т. 18, вип. 4. - С. 91 - 97.
12.Менделевич В. Д. Связь алкогольной и наркотической зависимости у подростков с характером их отношений с родителями / В.Д. Менделевич, О.П. Макушина // Журнал неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 6. - С. 72 - 74.
13. Михайлова Э. А. Депрессия у подростков (клинико-возрастной, нейрокогнитивный, генетический аспекты) / Э. А. Михайлова, Т. Ю. Проскурина, Н. В. Багацкая [и др.] // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2015. - Т. 23, вип. 2. - С. 75 - 78.
14. Мужиченко В. А. Связь гормонального статуса и агрессивности с алкогольным аддиктивным поведением у девочек-подростков из Беларуси / В. А. Мужиченко, А. В. Копытов, А. А. Кирпиченко // Медицинский журнал - 2015. - №4. - С. 83 - 86.
15. Проскурша Т.Ю. Динамжа i прогноз неврастенп у тдл^юв / Т.Ю. Проскурша // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2007. - Т. 15, вип. 1. - С. 82 - 85.
16. Пономарев В. И. Анализ психологических факторов, предрасполагающих к развитию и усугубляющих течение ингаляционной токсикомании у детей и подростков / В.И. Пономарев // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2009. -Т. 17, вип. 2. - С. 57 - 63.
17. Погорелко О. В. Роль контекстуальних чинниюв в rенезi аутоагресивно! поведшки у тдл^юв/ О.В. Погорелко // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2014. - Т. 22, вип. 2. - С. 112 - 115.
18. ЩЩ^чна доповщь про стан здоров'я населення, санiтарно-епiдемiчну ситуащю та результати д!яльност системи охорони здоров'я Укра!ни. 2014 рж / за ред. О.Квтшвш [МОЗ Укра!ни,ДУ «Укра!нський шститут стратепчних дослщжень МОЗ Укра!ни»]. - К.: МОЗ Укра!ни, -2015. - 460 с.
19. Alcohol problems in adolescents and young adults. Epidemiology. Neurobiology. Prevention and treatment / Recent Developments in Alcoholism Vol. 5. - Ed. by M. Galanter. - New York: Springer Science & Business Media, - 2006. - 456 р.
20. Adger Н. Alcohol use disorders in adolescents / H. Adger, S. Saha // Pediatrics in Review American Academy of Pediatrics. - 2013. - №34(3) - Р. 103 - 113.
21. Braams B. R. Nucleus accumbens response to rewards and testosterone levels are related to alcohol use in adolescents and young adults / B.R. Braams, J.S. Peper, D. van der Heide [et al.] // DevCognNeurosci. - 2016. - №17. - Р. 83 - 93.
22. Ewinga S.W.F. The effect of alcohol consumption on the adolescent brain: A systematic review of MRI and fMRI studies of alcohol-using youth / S.W.F. Ewinga, A. Sakhardandeb, S-J. Blakemoreb // Neurolmage: Clinical. - 2014. - Vol. 5. - Р. 420-437.
23. Global status reporton alcohol and health2014 / [World Health Organization]- Geneva: WHO Library Cataloguing-in-Publication Data, -2014. - 86 с.
24. Jacobus J. Neurotoxic effects of alcohol in adolescence / J. Jacobus, S.F. Tapert // Annual Review of Clinical Psychology. -2013. - №9 - Р. 703 - 721.
25. Witte A. V. Regional sex difference singrey matter volume are associated with sex hormones in the young adult human brain / A.V. Witte, M. Savli, A. Holik [et al.] // Neuroimage. - 2010. - №49 (2). - Р. 1205-1212.
26. Water E. de Pubertal maturation and sex steroids are related to alcohol use in adolescents / E. de Water, B.R.Braams, E.A. Crone [et al.] // HormBehav. - 2013. - №63(2). - Р. 392 - 397.
27. Rozin L. Risk factors for alcohol dependence in adolescents / L. Rozin, I.P.S. Zagonel // Acta Paul Enferm. - 2012. - №25 (2). - Р. 314-318.
28. Spear L.P. The adolescent brain and the college drinker: biological basis of propensity to use and misuse alcohol / L.P. Spear // J. Stud. Alcohol. - 2002. - №14. - Р. 71-81.
29. Sierksma A. Effect of moderate alcohol consumption on plasma dehydroepiandrosterone sulfate, testosterone, and estradiol levels in middle-aged men and postmenopausal women: a diet-controlled intervention study / A. Sierksma, T. Sarkola, C.J. Eriksson [et al.] // Alcohol ClinExp Res. - 2004. - №28(5). - Р. 780 - 785.
ОСОБЕННОСТИ ГОРМОНАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СОМАТО-ПОЛОВОГО СОЗРЕВАНИЯ У ПОДРОСТКОВ И ЕГО РОЛЬ В ВОЗНИКНОВЕНИИ АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТИ Лобанов И. Ю.
С целью изучения прогностического влияния церебрально-органического и гормонального статуса на риск развития алкогольной зависимости, проведено пилотное исследование в г. Полтава среди 68 подростков и юношей 1619 лет. Определено содержание в их крови тестостерона, прогестерона, эстрадиола, кортизола и определены морфотипы подростков. Выявлено изменение гормонального профиля обследованных (в 87,7 %) по сравнению с нормативными значениями, что объясняется нарушениями гормонального уровня регуляции гомеостаза в результате «злокачественного перинатального следа». Для профилактики алкоголизации молодежи необходимо проводить мониторинг гормонального профиля подростков с целью выявления групп высокого риска развития алкогольной зависимости.
Ключевые слова: алкогольная зависимость, злокачественный перинатальный следует, половое созревание, гормоны.
Стаття надшшла 11.06.2016 р.
PECULIARITIES OF THE HORMONAL COMPONENT IN SOMATO-SEXUAL PUBESCENCE WITH THE HIGH RISK OF DEVELOPMENT OF ALCOHOLISM
Lobanov I. Y. It was carried the pilot study in Poltava among 68 adolescents and young adults 16-19 years old in order to study the prognostic impact of cerebro-organic and hormonal status on the risk of developing alcohol dependence. It was determined in their blood levels of testosterone, progesterone, estradiol, cortisol and adolescents are defined morph types (87.7 %). The changes were examined hormonal profile compared to standard values, due to violations of the hormonal regulation of homeostasis level as a result of «malignant perinatal track». Monitor hormonal teenagers in order to identify high-risk groups is necessary for the prevention of alcohol dependence and alcohol abuse youth.
Key words: аlcohol addiction, malignant perinatal follows puberty, hormones.
Рецензент Скрипшков А.М.