CC BY
23
2018;2:28-35. doi: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.2.9031. Ukrainian.
8. AASLD/IDSA HCV Guidance: Recommendations for testing, managing, and treating hepatitis C [Internet]. American Association for the Study of Liver Diseases (AASLD). 2018;265. Available from: https://www.hcvguidelines.org/sites/default/files/full-guidance-pdf/HCVGuidance_May_24_2018b.pdf.
9. Andreone P, Colombo MG, Enejosa JV, Koksal I, Ferenci P, et al. ABT-450, ritonavir, ombitasvir, and dasa-buvir achieves 97% and 100% sustained virologic response with or without ribavirin in treatment-experienced patients with HCV genotype 1b infection. Gastroenterol. 2014;147(2):359-65. doi: 10.1053/j.gastro.2014.04.045
10. EASL Recommendations on Treatment of Hepatitis C 2016. J Hepatol. 2017 Jan;66(1):153-94. doi: 10.1016/j.jhep.2016.09.001. Epub 2016 Sep 22.
11. EASL Recommendations on Treatment of Hepatitis C 2018. J Hepatol. 2018 Aug;69(2):461-511. doi: 10.1016/j.jhep.2018.03.026. Epub 2018 Apr 9.
12. Guidelines for the care and treatment of persons diagnosed with chronic hepatitis C virus infection. WHO. 2018;108. http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/-10665/273174/9789241550345-eng.pdf?ua=1
13. Lawitz E et al. Sofosbuvir and ledipasvir fixed-dose combination with and without ribavirin in treatment-naive and previously treated patients with genotipe 1 hepatitis C virus infectoin (LONESTAR): an open-label, randomised, phase 2 trial. Lancet. 2014;383(9916):515-23. doi: 10.1016/S0140-6736(13)62121-2
Стаття надшшла до редакцд 27.09.2018
УДК 616.831.4-008.6-053.6 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.3.147963
Т.е. Боровська-Стрюк Л1КУВАЛЬНА ТАКТИКА
ПРИ Г1ПОТАЛАМ1ЧНОМУ СИНДРОМ1 ПУБЕРТАТНОГО ПЕР1ОДУ В Д1ВЧАТ
КЗ «Днтропетровський обласний перинатальний центр 3Í стацюнаром ДОР» вул. Космiчна, 17, Днiпро, 49000, Украша
CE «Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with In-Residence of the DRC» Kosmichna str., 17, Dnipro, 49000, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: гтоталамЫний синдром, пубертатний nepiod, менструальна функцiя, лкування Ключевые слова: гипоталамический синдром, пубертатный период, менструальная функция, лечение Key words: hypothalamic syndrome, puberty, menstrual function, treatment
Реферат. Лечебная тактика при гипоталамическом синдроме пубертатного периода у девочек. Боровская-Стрюк Т.С. Гипоталамический синдром пубертатного периода (ГСПП) - патологический симптомокомплекс, возникающий в результате дисфункции гипоталамуса, гипофиза и других эндокринных желез в период полового созревания. Цель исследования - усовершенствование лечебной тактики у пациенток с ГСПП на основе результатов исследования особенностей клинического течения заболевания, состояния нервной и эндокринной систем. В исследование включено 125 пациенток в возрасте 11-17 лет с ГСПП, разделенных на две клинические группы: 50 больных в возрасте 11-14 лет и 75 девушек в возрасте 15-17 лет. Обследование включало сбор анамнеза, антропометрическое, общеклиническое и гинекологическое обследование, исследование показателей гормонального профиля, липидного и углеводного обмена, инструментальные исследования, консультации невропатолога, эндокринолога. Установлено, что формирование и течение ГСПП у девушек в период полового созревания происходит на фоне перинатально-гипоксического поражения ЦНС, раннего ожирения, вирусных нагрузок, расстройств менструальной функции, повышенной
секреции пролактина, андрогенов, кортизола и пониженного уровня эстрадиола. Нейрофункциональные методы исследования подтвердили функциональный характер изменений центральной нервной системы у пациенток с ГСПП. Терапия ГСПП должна быть комплексной и систематической, включая нормализацию массы тела, коррекцию питания, режима умственных и физических нагрузок, сна, функции щитовидной железы, гиперандрогении, инсулинорезистентности, менструального цикла. В динамике наблюдения после проведения 2-3 курсов терапии (в среднем через 6-15 месяцев) отмечали восстановление менструального цикла у всех 25 (100%) пациенток со вторичной аменореей и регресс кистозных образований яичников у всех 11 (100%) больных. Уменьшение массы тела отмечалось у большинства пациенток с избыточным весом и ожирением - в 70 (92,1%) случаях.
Abstract. Therapeutic tactics in the hypothalamic syndrome of puberty in girls. Borowska-Striuk T.
Hypothalamic syndrome of puberty (HSP) is a pathological symptom complex that occurs as a result of dysfunction of hypothalamus, pituitary gland and other endocrine glands during puberty. Purpose - to improve the therapeutic tactics in patients with HSP based on the results of study of the clinical course of the disease, the state of the nervous and endocrine systems. The study included 125 patients aged 11-17 years with HSP, divided into two clinical groups: 50 patients aged 11-14 years and 75 girls aged 15-17 years. The examination included the collection of anamnesis, anthropometric, general clinical and gynecological examination, the study of hormonal profile, lipid and carbohydrate metabolism, instrumental studies, consultations of a neurologist, endocrinologist. It was found that the formation and course of HSP in girls during puberty occurs against a background of perinatal hypoxic involvement of the central nervous system, early obesity, viral loads, disorders of menstrual function, increased secretion ofprolactin, androgens, cortisol and reduced level of estradiol. Neurofunctional research methods confirmed the functional nature of changes in the central nervous system in patients with hypothalamic syndrome of puberty. HSP therapy should be comprehensive and systematic, including normalization of body weight, correction of nutrition, mental and physical activity, sleep, thyroid function, hyperandrogenism, insulin resistance, menstrual cycle. In the follow-up dynamics after 2-3 courses of therapy (on average 6-15 months), restoration of the menstrual cycle was observed in all 25 (100%) patients with secondary amenorrhea and regression of cystic ovarian formations in all 11 (100%) patients. Weight loss was noted in most patients with overweight and obesity in 70 (92.1%) cases.
Гiпоталамiчний синдром пубертатного пе-рюду (ГСПП) - патолопчний симптомоком-плекс, що виникае в результат дисфункци гшоталамуса, гiпофiза та шших ендокринних залоз у перюд статевого дозрiвання та прояв-ляеться вегетативними, ендокринними, обмш-ними i трофiчними порушеннями [3, 5, 9]. Гшо-таламiчна дисфункщя в дтей 7-17 роюв зус^чаетъся в 5% випадюв, причому у 75% хворих И розвиток припадае на пубертатний перюд [5]. До етюлопчних чинниюв ГСПП належать: психотравмуючi ситуаци, черепно-мозковi травми; перинатальш енцефалопати: ро-дова травма, дистрес плода, як зумовлюють перинатально-гшоксичне ураження ЦНС i реалiзуються у виглядi гшертензивно-пдроце-фального синдрому, незршосп гшоталамуса; надмiрне розумове навантаження, нейрошфекци, тяжю або часто повторюваш вiруснi захворю-вання (грип, roCTpi ресшраторш шфекци, юр, герпес), тонзилярна шфекщя та iншi осередки латентно! шфекци, спадково-конституцюнальна схильшсть до розвитку дiенцефально! дисфункци [3, 4, 5, 12]. Таким чином, ГСПП здебшьшого е результатом первинно! незршосп гiпоталамiч-них структур або !х шфекцшного ураження, вторинно! дисфункци ендокринних залоз [1, 3, 4], наслщком чого е порушення менструально! функци, гiпоплазiя матки, ановулящя, розвиток полтстозу яечниюв, безплщдя [3, 4]. У дитячш
пнекологн часпше спостер1гасться транзиторна форма синдрому. При цьому тяжюсть захворю-вання прямо залежить вщ ступеня ендокринних порушень { здебшьшого проявлясться в д1вчат порушенням менструально! функци, у зв'язку з чим вони { звертаються до дитячого гшеколога.
Незважаючи на наявшсть публшацш в!тчиз-няних та заруб1жних автор1в [1, 2, 3, 7, 9, 10], присвячених питанням патогенезу 1 лшування шдл!тюв з р1зними клшчними формами порушень менструально! функци, а також корекци гормональних та метабол1чних порушень при ГСПП, щ задач! залишаються актуальними ! сьогодш, оскшьки несвоечасна й неадекватна корекц!я г!поталам!чно! дисфункци в пубертатному перюд! може прогресувати у фертильному вщ, сприяти розвитку безпл!ддя, акушерських та перинатальних ускладнень [2, 6, 9], що вимагае продовжувати пошук оптимальних метод!в д!агностики й л!кування цього синдрому.
Мета дослщження - удосконалення лшуваль-но! тактики у хворих з гшоталам!чним синдромом пубертатного перюду на основ! результат!в досл!дження особливостей клшчного переб!гу та стану гшоталамо-гшоф!зарно-наднирково-яеч-никово! системи в обстежених хворих.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщження включили 125 д!вчат з ГСПП у вшд в!д 11 до 17 роив, середнш вш 15,0±0,14 року,
18/ Том XXIII/ 3
93
яю звернулися за медичною допомогою до дитячого гiнеколога КЗ «Дшпропетровський обласний перинатальний центр зi стащонаром». Оскiльки функцiональна незрiлiсть гiпоталамiч-них структур проявляеться з початком статевого дозрiвання в 11-14 рокiв i манiфестуе в 15-17 ро-кв, було видiлено 2 клiнiчнi групи: 1 група -50 дiвчат у вщ 11-14 рокiв (середнш вiк 13,4±0,11 року), 2 група - 75 пащенток у вщ 1517 рокiв (16,1±0,10 року). З огляду на вш пащенток, дослщження проводилося пiсля шформо-вано! згоди !хшх матерiв. У вшх пацiенток ви-вчали скарги, загальносоматичний i гшеколопч-ний анамнез, придшяючи особливу увагу станов-ленню менструально! функцi!, проводились антропометричнi, загальноктшчне i гшеколо-гiчне обстеження, дослщження показникiв гормонального профiлю в кровi (ЛГ, ФСГ, пролак-тин, естрадюл, кортизол, тестостерон вiльний, 17-ОН прогестерон, дегiдроепiандростерон сульфат - ДГЕА-с), показниюв лiпiдного i вуглевод-ного обмiну, iнструментальнi дослiдження (елек-троенцефалографiя - ЕЕГ, ехоенцефалографiя -Ехо-ЕГ), консультаци невропатолога, ендокрино-лога, за показаннями - консультаци педiатра, нейроирурга й окулiста, а також рентгенолопчне дослiдження черепа, МРТ головного мозку. Як стандарт фiзичного розвитку дтей викорис-товували сигмальнi нормативи ВООЗ (2007 р.) на основi сшввщношення iндексу маси тiла (1МТ) i
вiку для дiвчат [11], а також критери оцiнки фiзичного розвитку дiтей шкiльного вiку [8].
Статистичний аналiз результатiв дослщження проводився з використанням пакета програм Statistica v.6.1® ((Statsoft Inc., США).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Основними скаргами пащенток були головш болi й пiдвищена стомлюванiсть - у 123 (98,4%) випадках, зниження пам'яп, пiдвищення апети-ту - у 88 (70,4%), тдвищена пiтливiсть - у 82 (65,6%) i порушення менструального циклу - у 122 (97,6%). При вивченш анамнезу встановлено, що перинатально-гшоксичне ураження ЦНС спостершалося в 101 (80,8%) дiвчинки, в тому чи^ в результатi ускладненого перебiгу вапт-ностi в матерi - у 99 (79,2%) i ускладненого пере-бiгу пологiв - у 67 (53,6%). 1нфекцшний i^^^ був високим у 87 (69,6%) пащенток. Черепно-моз-ковi травми в анамнезi спостерiгалися в 2 дгтей.
Бiльшiсть пацiенток (107 - 85,6%) випе-реджали однолiток за антропометричними показниками, пубертатний перiод розвитку починався в бшьш ранньому вiцi. Зовшшнш вигляд дiтей був характерним для ще! патологi!: спостерiгалися стри! багряного й рожевого кольору внизу живота, на попереку, сщницях i молочних залозах - у 122 (97,6%), надлишкова маса тiла i ожирiння - у 76 (60,8%), прсутизм i акне - у 50 (40,0%) пащенток (табл. 1).
Таблиця 1
КлШчна характеристика тематичних хворих (абс., %)
Показник Вс1 пац1снтки 1група 2 група
(n=125) (n1=50) (n2=75)
Зр1ст - вище середнього 35 (28,0%) 17 (34,0%) 18 (24,0%)
- високий i дуже високий 12 (9,6%) 5 (10,0%) 7 (9,3%)
Маса т1ла (за 1МТ): - надлишкова 49 (39,2%) 20 (40,0%) 29 (38,7%)
- ожиршня 27 (21,6%) 10 (20,0%) 17 (22,7%)
СтрН 122 (97,6%) 49 (98,0%) 73 (97,3%)
Прсутизм, акне 50 (40,0%) 21 (42,0%) 29 (38,7%)
Середн1й вш настання менархе, роки (M ± m) 12,5 ± 0,11 11,9 ± 0,15 12,8 ± 0,15*
Примака. * - p<0,001 мiж групами за t-критерiем Стьюдента.
Середнiй вiк настання менархе в обстежених (13,6%) пащенток, первинна аменорея - у 6
хворих становив 12,5±0,11 року, у тому чи^ (4,8%). Ощнка менструально! функци виявила
11,9±0,15 року в дiвчат 1 групи i 12,8±0,15 року в порушення в груш дiвчат 11-14 рокiв - у 49
шдлгтюв (p<0,001). Ранне менархе (9-11 роюв) (98,0%), у вiцi 15-17 роюв - у 73 (97,3%), з них
вщзначено в 21 (16,8%), тзне (14-15 рокiв) - у 17 аменорея - у 35 (28,0%), гшоменструальний
синдром - у 22 (17,6%), нерегулярний цикл - у хворих. При цьому кшьюсть випадюв ювеншь-62 (49,6%), аномальш матковi кровотечi (АМК) - них кровотеч та пухлиноподiбних утворень яеч-у 13 (10,4%), дисменорея - у 14 (11,2%). Ретен- ника була достовiрно вищою (р<0,05) в групi цiйнi юсти яeчникiв спостерiгалися в 11 (8,8%) молодших дiвчат (табл. 2).
Таблиця 2
Частота порушень менструального циклу в тематичних хворих (абс., %)
Нозолопчна форма Вс1 пащснтки (п=125) 1група (П!=50) 2 група (П2=75)
Всього порушень менструального циклу, в т.ч. 122 (97,6%) 49 (98,0%) 73 (97,3%)
Аменорея ^ 91.0-91.1) 35 (28,0%) 15 (30,0%) 20 (26,7%)
Гшоменструальний синдром (N 91.3) 22 (17,6%) 10 (20,0%) 12 (16,0%)
Нерегулярний цикл ^ 92.1, 92.6) 62 (49,6%) 21 (42,0%) 41 (54,7%)
Дисменорея ^ 94.4) 14 (11,2%) 6 (12,0%) 8 (10,7%)
Аномальн1 матков1 кровотеч1 (N 92.2) 13 (10,4%) 9 (18,0%) 4 (5,3%) *
Ретенц1йна юста ясчника (N 83) 11 (8,8%) 8 (16,0%) 3 (4,0%) *
Прим1тка. * - р<0,05 м1ж групами за двостороншм точним критер1ем Фшера (ТКФ).
Дослiдження гормонального профiлю виявило 17-ОН прогестерону (68 - 54,4%), зниження рiв-
пiдвищення в кровi порiвняно з вiковою нормою ня естрадiолу (25 - 20,0%). При цьому рiвнi кор-
концентраци пролактину (55 - 44,0% випадкiв), тизолу в кровi були достовiрно вище в дiвчат
кортизолу (74 - 59,2%), андрогешв, за результа- шдл^кового вiку (543,8±24,3 нмоль/л проти
тами дослщжень ДГЕА-с, вiльного тестостерону, 475,4±24,0 нмоль/л, р<0,05) (табл. 3).
Таблиця 3
Гормональний профиль у дiвчат з ГСПП до початку терапн
Показник У щлому (п=125) 1 група — 11-14 рокш (П1=50) 2 група — 15-17 рокш (п2=75)
в1дхилення в1д норми (абс., %) в1дхилення в1д норми (абс., %) середн1й р1веиь (т±т) вадхилення ввд норми (абс., %) середн1й ршень (т±т)
Пролактин, мМО/мл 55 (44,0%) 23 (46,0%) 419,4±26,1 32 (42,7%) 395,4±27,9
Естрадюл, пг/мл 25 (20,0%) 12 (24,0%) 79,5±7,9 13 (17,3%) 80,3±5,6
ДГЕА-С, мкмоль/л" 58 (56,9%) 23 (60,5%) 6,35±0,79 35 (54,7%) 5,86±0,61
Кортизол, нмоль/л 74 (59,2%) 24 (48,0%) 475,4±24,0 50 (66,7%)* 543,8±24,3**
П р и м [ т к и : "- п=102 / П1=38 /п2=64; * - р<0,05 м1ж групами за ТКФ; ** - р<0,05 м1ж групами за ^критер1ем Стьюдента.
За даними ЕЕГ i Ехо-ЕГ венозна недостат-нiсть виявлена в 115 (92,0%) пащенток, лiкворна гiпертензiя - у 95 (76,0%), дiенцефальна не-достатшсть - у 72 (57,6%), нейронна виснаже-нiсть - у 32 (25,6%) дiвчат. Таким чином, ней-рофункцiональнi методи дослiдження шдтвер-дили функщональний характер змiн центрально! нервово! системи в пацiенток з ГСПП.
Серед супутшх екстрагенiтальних захворю-вань, яю виявлялись у бiльшостi пащенток (88,0%), переважали: нейроциркуляторна дисто-тя - 87 (69,6%), хронiчний тонзилгг - 55 (44,4%), патологiя шлунково-кишкового тракту - 25 (20,0%) i ЩЗ - 27 (21,6%), з них гшотиреоз - 5 (4,0%), дифузний зоб - 15 (12,0%), гiпоплазiя ЩЗ -5 (4,0%), гiперплазiя ЩЗ - 2 (1,6%).
18/ Том XXIII/ 3
95
За результатами дослщження показниюв вуглеводного обмiну й розрахунку шдексу iнсулiнорезистентностi НОМА у 31 з 40 пащенток (77,5%) показник вщповщав нормальному рiвню чутливостi до шсулшу (HOMA-IR<2,8), але зi змщенням до верхньо! межi норми - се-реднiй рiвень iндексу 2,48±0,16, 95% довiрчий iнтервал 2,16-2,79. У 9 випадках (22,5%) показник коливався вщ 3,3 до 5,8.
При рентгенолопчному обстеженнi черепа ознаки тдвищення внутрiшньочерепного тиску виявленi в 16 (12,8%) пащенток, змши в д^нщ турецького сiдла - у 5 (4,0%). МРТ головного мозку за призначенням нейрохiрурга проведена в 12 (9,6%) дiвчат, з яких у 2 - виявлена мшроаде-нома гiпофiза.
Основним принципом терапп ГСПП у тема-тичних хворих був комплексний мiждисциплi-нарний тдхщ до забезпечення нормалiзацil функцп гiпоталамо-гiпофiзарноl системи, форму-вання регулярного, овуляторного менструального циклу. Базова терашя у всiх пацiенток включала санащю вогнищ шфекцп, контроль режиму та корекщю сну, калорiйностi харчуван-ня, помiрнi фiзичнi навантаження, ведення графша менструального циклу, профiлактику стресових ситуацiй, виконання призначень невропатолога з питань лшування вегето-судин-них порушень, ендокринолога - щодо корекци функцп ЩЗ, гшерандрогени та шсулшоре-зистентносп.
Корекцiя менструального циклу в груш дтей до 14 рокiв включала:
- виконання режиму сну, харчування, фiзич-них та розумових навантажень;
- циктчну вiтамiнотерапiю: фолiева та аскор-бiнова кислоти, токоферол ацетат;
- холекальциферол (вгамш D3) - 4000М0 на добу для стеро!догенезу статевих гормошв, про-фiлактики шсулшорезистентносп, гшерандрогени;
- корекцiю iнсулiнорезистентностi: бшуашди пiд контролем iндексу НОМА, зменшення маси тiла, що приводить до норматзацп менструального циклу;
- корекцiю гшерандрогени: спiронолактон з 16 по 25 день циклу, D-кiро-iнозитол, що знижуе гiперандрогенiю, вiдновлюе чутливiсть рецеп-торiв до iнсулiну, нормалiзуе рiвень глюкози, нормалiзуе овуляцiю;
- корекцiю гшерпролактинеми: каберголiн за схемою, при досягненш нормального рiвня про-лактину пащенткам призначали фiтопрепарати.
У групi пащенток старше 15 роюв корекцiя менструального циклу полягала у формуваннi овуляторного циклу. При вщсутносп самостшно!
овуляцп на тлi проведено! комплексно! терапп призначали гестагени. При гшерандрогени, шсулшорезистентносп, шдвищенш масi тiла призначали D-кiро-iнозитол.
Терапiя вторинно! аменорее' включала регу-ляцiю менструального циклу на тлi немедика-ментозних методiв лiкування, фiтотерапi!, норма-лiзацi! ваги, корекци гормональних порушень: циклiчна вгамшотерашя впродовж 3 мiсяцiв для створення моделi менструального циклу; про-ведення проби з гестагенами при товщиш ендо-метрiю не менше 6 мм; при вщсутносп мен-струальноподiбно! реакцп призначаеться цик-лiчна гормональна терашя.
Лшування аномальних маткових кровотеч пубертатного перюду проводилося згiдно з наказами МОЗ Укра!ни в 3 етапи: 1 етап - ви-користання транексамово! кислоти або комбшо-ваних монофазних оральних контрацептивiв (КОК); 2 етап - корекщя анемп препаратами залiза; 3 етап - профшактика i корекцiя менструального циклу шляхом циктчно! вгамшо-терапп, фiтотерапi! та гормонально! корекци.
Для лшування ретенцiйних кiст яечниюв при ГСПП у групi дтей до 14 рокiв призначали: лшувально-охоронний режим, нестеро!днi проти-запальнi препарати (НПЗП), антибактерiальну терапiю, фiтотерапiю, сшронолактон. При роз-мiрах ист понад 35 мм, больовому синдромi, призначали антибактерiальну терапiю, НПЗП, КОК. Контрольне УЗД здiйснювали пiсля менструацл.
Лiкування дисменоре! на тлi гiпоталамiчного синдрому проводили призначенням НПЗП, фгго-препаратiв та гестагенiв.
У динамщ спостереження пiсля проведення 2-3 куршв терапп (у середньому через 6-15 мюя-цiв) вiдзначали вiдновлення менструального циклу у вшх 25 (100%) пащенток зi вторинною аме-нореею i регрес кiстозних утворень яечниюв у всiх 11 (100%) хворих. Зменшення маси тша вщ-значалося в бiльшостi пацiенток з надлишковою вагою та ожирiнням - у 70 (92,1%) випадках.
Таким чином, лшування ГСПП у шдлггковому вщ мае сприятливий прогноз - враховуючи вш дiвчат i тривалють захворювання, бiльш швидке вiдновлення ваги тша, корекщю вегетативних порушень, формування регулярного, овулятор-ного менструального циклу.
ВИСНОВКИ 1. Формування ГСПП у дiвчат пубертатного вшу (11-17 роив) вщбуваеться на тлi перинаталь-но-гiпоксичного ураження ЦНС, раннього ожирш-ня та вiрусних iнфекцiй з кшшко-лабораторними проявами вегетосудинних порушень, розладiв менструально! функцп, пiдвищеною секрецiею
96
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ИЕШСМ РЕЯЗРЕКТШ
пролактину, андрогешв, кортизолу i зниженим р1в-нем естрадюлу, синдром мае транзиторний перебт 2. Терапiя ГСПП у дiвчат мае бути комплексною i систематичною, включаючи нормаль
защю маси тiла, корекцiю харчування, режиму розумових i фiзичних навантажень, сну, корек-цiю вегетосудинних порушень, лшворно-веноз-но! дисрегуляцiï, функцiï щитоподiбноï залози.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антошк1на А.М. Гшоталашчний синдром пубертатного перюду / А.М. Антошшна, М.1. Ввдерсь-ка, 1.Ф. Пилипенко // Медицина транспорту Укра!ни.
- 2010. - № 2. - С. 85-89.
2. Вовк И. Б. Лечение нарушений менструальной функции у девушек как метод нормализации процесса полового созревания / И.Б. Вовк, В.Ф. Петербургская // Здоровье женщины. - 2006. - № 3. - С. 56-59.
3. Вовк 1.Б. Нейроендокринш пнеколопчш синдроми. Особливосп д1агностики i лшування в дитячому i шдлгтковому вщ / 1.Б. Вовк, О.О. Зе-лшський // Медицинские аспекты здоровья женщины.
- 2017. - Т. 112-113, № 7-8. - С. 18-24.
4. Герасимова Т.В. Ведення пащенпв-пвдлитав з гшоталамо-гшоф1зарною дисфункщею / Т.В. Герасимова // Медицинские аспекты здоровья женщины. -2010. - № 9-10. - С. 5-9.
5. Дубоссарская З.М. Теория и практика эндокринной гинекологии. - Днепропетровск: Лира ЛТД, 2010. - С. 94-100.
6. Левенец С.А. Нарушения менструальной функции у девочек-подростков / С.А. Левенец, В.А. Дын-ник, Т.А. Начетова. - Харьков: Точка, 2012. - 196 с.
7. Можейко Л.Ф. Клиническая эффективность препарата «Дисменорм» в комплексной терапии
нарушений менструального цикла у подростков / Л.Ф. Можейко, И.А. Гузей // Здравоохранение. - 2015. - №2. - С. 62-64.
8. Наказ Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни «Про затвердження Критерпв оцшки фiзичного розвитку дггей школьного вшу» ввд 13.09.2013 р. № 802. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/-z1694-13/print.
9. Пилипенко В.М. Дисфункщя гшоталамуса в дггей та тдлптав: сучасш аспекти етюпатогенезу i комплексно! терапп / В.М. Пилипенко // Укр. журнал дитячо! ендокринологп. - 2016. - № 2. - С. 44-61.
10. Шамина И.В. Комплексный подход к проблемам становления репродуктивной функции у девочек. Новые возможности применения фитопрепаратов / И.В. Шамина, Г.В. Дудкова // Здоровье женщины. -2015. - Т. 103, № 7. - С. 152-156.
11. BMI for age GIRLS 5 to 19 years (z-scores) [Табл.; электронный ресурс]. - Режим доступу: www.who.int/growthref/bmifa_girls_5_19years_z.pdf.
12. Reproduktive potential of Russia: statistics, ргоЬ-lems, improvement prospects / V.E. Radzinsksy [et al.] // Reproduktive BioMedicine Online (Abstracts of the 5th Congress of tea World Association of Reproductive Medicine). - 2010. Vol. 20, Suppl. 3. - P. S. 57.
REFERENCES
1. Antoshkina AM, Viderska MI, Pylypenko IF. [Hypothalamic syndrome of puberty period]. Medycyna transportu Ukrainy. 2010;2:85-89. Ukrainian.
2. Vovk IB, Peterburgskaya VF. [Treatment of menstrual disorders in girls as a method of normalizing the process of puberty]. Zdorov'e zhenshchiny. 2006;3:56-59. Russian.
3. Vovk IB, Zelinskyi OO. [Neuroendocrine gynecological syndromes. Features of diagnosis and treatment in childhood and adolescence]. Meditsinskie aspekty zdo-rov'ya zhenshchiny. 2017;7-8(112-113):18-24. Ukrainian.
4. Herasimova TV. [Conduct of teenagers with hypothalamic-pituitary dysfunction]. Meditsinskie as-pekty zdorov'ya zhenshchiny. 2010;9-10:5-9. Ukrainian.
5. Dubossarska ZM. [Theory and practice of endocrine gynecology]. Dnepropetrovsk: Lira LTD. 2010;94-100. Russian.
6. Levenets SA, Dynnik VA, Nachetova TA. [Menstrual dysfunction in adolescent girls]. Kharkiv, Tochka. 2012;196. Russian.
7. Mozheyko LF, Guzey IA. [Clinical efficacy of the drug "Dismenorm" in the complex treatment of menstrual
disorders in adolescents]. Zdravookhranenie. 2015;2:62-64. Russian.
8. [Order of the Ministry of Health of Ukraine "On Approval of the Criteria for the Assessment of the Physical Development of School-age Children" of 13.09.2013, N 802]. Available from: http://za-kon2.rada.gov.ua/laws/show/z1694-13/print. Ukrainian.
9. Pylypenko VM. [Dysfunction of the hypothalamus in children and adolescents: modern aspects of etiopathogenesis and complex therapy]. Ukrainskyi zhur-nal dytiachoi endokrynologii. 2016;2:44-61. Ukrainian.
10. Shamina IV, Dudkova GV. [An integrated approach to the problems of the formation of reproductive function in girls. New opportunities for the use of phyto-preparations]. Zdorov'e zhenshchiny. 2015;7(103):152-6. Russian.
11. BMI for age GIRLS 5 to 19 years (z-scores) [Internet]. Available from: www.who.int/growthref/-bmifa_girls_5_19years_z.pdf
12. Radzinsksy VE et al. [Reproduktive potential of Russia: statistics, problems, improvement prospects]. Reproduktive BioMedicine Online. 2010;20(Suppl. 3):57.
CTaTra Hagmm^a go pegaKmi' 08.06.2018
♦
18/ Том XXIII/ 3
97
