CC BY
7© КероштазИсИа Т.
П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ МОТИВАЦП МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н
Т.В.Непомняща, астрант,
Донецький нащональний ушверситет, м. Донецьк, УКРА1НА
У статтг висвтлюеться авторський досвгд пгдвищенняр1вня мотивацИ студент1в вищих технгчних навчальних закладгв до вивчення математичних дисциплин шляхом по-будови спещальних комунтативних конструкцт. Демонструються приклади побудови таких спецгальних комуткативних конструкций при вивченш дисциплин «Теоргя ймовгр-ностей» I «Досл1дження операцт».
Ключов1 слова: мотиващя, спещальна комунжативна конструкщя, профестно ор1-ентована задача.
Постановка проблеми. Сучасш ш-женери стоять бшя витоюв розробки i упровадження нов^шх технологий, про-гресивних форм оргашзацп виробницт-ва. Ефективна професшна дiяльнiсть випускника вищого техшчного навча-льного закладу, його самореалiзацiя можливi лише за умов високого рiвня фахово! пщготовки. Вона забезпечуеть-ся, перш за все, високим рiвнем тдго-товки з фундаментальних дисциплш, до яких належать i математичнi дисципль ни. Формуючи систему математичних знань, викладачi готують студентiв до успiшного засвоення спецiальних пред-метiв i, як наслщок, подальшо! ефектив-но'1 професшно! дiяльностi.
Вiд мотивацп студентiв до засвоення нових знань залежить ефектившсть вивчення математичних дисциплiн, яю викладаються на перших курсах, коли тiльки починаеться формування системи професшних компетентностей. У цей час студенти не завжди усвщомлюють важливiсть абстрактних математичних методiв для проведення реальних шже-нерних розрахункiв, розв'язання проблем планування виробництва. З шшого боку, якщо студент бачить i усвiдомлюе необхiднiсть вивчення математичного апарату для свое! подальшо! професш-
но! дiяльностi, то рiвень засвоення математичних дисциплш буде значно ви-щим.
Анал1з актуальних дослщжень.
Проблема мотивацп навчально! дiяль-ностi розглянута у роботах Л.1.Божович, Л.С.Виготського, В.К.Вилюнас, 1.Б.Василь-ева, М.Й.Боришевського, Б.1.Додонова, Г.С.Костюка, ОМ.Леонтьева, А.К.Марко-во!, А.Маслоу, Д.Н.Узнадзе, П.М.Якобсона та iн.
Професiйну спрямованiсть вивчення математичних дисциплш у вищих навчальних закладах дослщжували Н.В.Ван-жа, Т.В.Крилова, Л.1.Ичуговська, В.1.Клочко, В.А.Петрук та ш.
У сучаснiй педагогiчнiй наущ i практицi викладання залишаеться акту-альним питання формування позитив-них мотивiв навчання фундаментальних дисциплш, зокрема, математичних.
Метою статт е висв^лення досвiду пiдвищення рiвня мотивацп студенев вищих технiчних навчальних закладiв до вивчення математичних дисциплiн шляхом побудови спещальних комунь кативних конструкцш.
Виклад основного матер1алу. З'ясуемо сутнють поняття «мотиващя», щоб зрозумiти мехашзми п формування. «Мотиващя» розглядаеться як «сукуп-
©
нють причин психологичного характеру, що пояснюють поведшку людини, п спрямованiсть та актившсть» [1, 28]. Також мотиващю трактують як супере-чностi, що виникають у жита студента i спонукають його до активно! дiяльностi задля !х розв'язання [7, 64], або рiвень готовност учнiв до засвоення знань, ус-вiдомлення ними мети навчання, ба-жання вчитися [8, 45].
Мотиващя навчання математики, на нашу думку, може формуватися лише за умови усвщомлення студентами значення математичних знань для 1х подальшо1 професшно! дiяльностi. Цьому сприяе використання спецiальних комушкатив-них конструкцiй: «навчальних ситуацiй, що передбачають спiльне виконання студентами завдань, пов'язаних з майбут-ньою професiею, i неодмiнно потребують комушкацш. 1ншими словами, це створе-ш викладачем умови сощально! взаемоди мiж студентами, що спрямованi на фор-мування в них комушкативно! компетен-тностi в рiзноманiтних навчальних ситуа-цiях, пов'язаних з математичними розра-хунками у квазiпрофесiйнiй дiяльнос-т [6, 73-74]. В основi будь-яко! спещаль-но! комушкативно! конструкци мае бути навчально-тзнавальне завдання прикладного характеру в контекст майбутньо! професшно! дiяльностi студента. Такi завдання надають можливiсть продемонст-рувати застосування математичного апа-рату до розв'язання виробничих завдань, а також iмiтувати на заняттi умови про-фесiйного спiлкування та обговорення професшних проблем, що вимагають вiд студента використання спещально! тер-мшологп, вщстоювання свое! позици, оперування математичними розрахунка-ми [5, 45].
Основною метою створення спещаль-них комунiкативних конструкцiй е фор-мування комунiкативноi компетентностi студенпв. Разом iз тим, вони ввдграють важливу роль у посиленнi мотивацп до навчання, оскiльки у межах спещальних комунiкативних конструкцiй студент використовуе математичний апарат для
розв'язання професшних завдань, до-сягнення колективних i власних цiлей.
Продемонструемо побудову спещальних комушкативних конструкцiй для студенев вищих технiчних навчальних закладiв автомобiльно-дорожнього про-фiлю пiд час навчання деяких матема-тичних дисциплш.
На практичному заняттi з дисципль ни «Теорiя ймовiрностей», що передуе заняттю з теми «Дискретна випадкова величина», викладач звертаеться до студенев з такими словами: «Ви плщно працювали вiд початку семестру, тому вже маете деяку теоретичну тдготовку з теорп ймовiрностей. Наступного разу Вам надаеться можливють застосувати сво! знання для розв'язання реальних виробничих проблем в умовах здорово! конкуренцп, спробувати себе у ролi вщ-повiдальних спiвробiтникiв пiдприемст-ва. Нехай для Вас буде сюрпризом Ваше завдання, але зроблю маленьку тдказ-ку: для устшного його виконання необ-хщно добре усвiдомити лекцiйний ма-терiал i знайти теоретичнi вiдомостi про моделi керування запасами. На занята можна використовувати лiтературу й шформащю, отриману у мереж1 1нтер-нет щодо зазначених моделей».
На самому занята з теми «Дискретна випадкова величина» будуеться спе-щальна комунiкативна конструкцiя, в основi яко! лежить метод професiйноi гри. Ми обрали такий метод навчання, оскшьки «1гри дозволяють розвивати й закршлювати у студентiв навички само-стшно! роботи, умiння професiйно мис-лити, розв'язувати рiзнi завдання, керу-вати колективом, приймати ршення та оргашзовувати !х виконання» [3, 142].
Дiючi особи гри:
- планувальнi вщдши конкуруючих станцiй технiчного обслуговування (СТО) (студенти, за власним бажанням, об'едну-ються у невелик1 групи по 5-6 оаб);
- iнвестицiйний ком^ет (3 студенти iз високим рiвнем навчальних досяг-нень, обранi викладачем) на чолi з головою (викладачем).
@
Сценарш комушкативно! конструкций Спочатку голова iнвестицiйного ко-м^ету (викладач) вiтае учасникiв, пред-ставляе сво!х колег. Пiсля цього зверта-еться до студентiв з промовою: «Шановш колеги! Наш iнвестицiйний ком^ет мае намiр вкласти кошти у розвиток одше! з ваших СТО. Ми ретельно вивчали меха-шзми роботи Ваших пiдприемств i не змогли зробити остаточний вибiр СТО, iз якою пiдпишемо контракт. Як потенцш-них iнвесторiв, нас щкавить рацiональна витрата коштiв. З метою вибору партнера
ми пропонуемо Вам розв'язати таку задачу протягом 40 хвилин: СТО купуе стенд розвал-сходження 3D Hunter DSP 600 i3 запасними свгаодюдами до нього. Вар-тють одного свiтлодiоду дорiвнюе 5 ум.од. У випадку виходу стенду з ладу через поломку свгаодюду, вiдсутнього у запасi, простш стенду i термiнове замов-лення нового свiтлодiоду до нього обш-деться у 100 ум.од. Емтричш данi щодо кiлькостi змiнених свiтлодiодiв наведено у табл. 1.
Розподт к'иькоспй csimnodiodis, що потребують замши
Таблиця 1
Кшьюсть змше-них блокiв, r 0 1 2 3 4 5 6
Статистична iмовiрнiсть, P(r) 0,9 0,05 0,02 0,01 0,01 0,01 0
Необхщно визначити оптимальну кшьюсть запасних свiтлодiодiв, що вар-то придбати разом зi стендом.
Цшком погоджуемося з думкою В.В.Корнещук i В.М.Шинкаренка, що теорiя ймовiрностей стане цiкавою для студентiв, якщо вони «зрозумiють п роль та визначать мюце у вирiшеннi специфiчних проблем, пов'язаних з майбутньою професшною дiяльнiс-тю» [2, 54]. Саме тому ми обрали про-фесшно орiентоване завдання.
Далi починаеться робота у групах. Пiд час виконання завдання студенти можуть використовувати конспекти i матерiали, що стосуються стохастичних моделей керування запасами. Коли вщ-повщь знайдена, планувальний вiддiл повщомляе п iнвестицiйному комiтету i починае продумувати обгрунтування свого рiшення.
У той час, коли працюють планува-льш вiддiли, члени iнвестицiйного комь тету розв'язують те ж саме завдання тд контролем викладача.
Наступний етап комушкативно! конструкцп передбачае виступ делегатiв кожного з планувальних вщдшв iз по-ясненням свого розв'язання. Члени ш-ших вiддiлiв i iнвестицiйного комiтету
мають право ставити запитання доповь дачам. Якщо жоден планувальний вщдш не виконав завдання, правильний розв'язок демонструють представники iнвестицiйного комiтету, але тодi нiхто не отримуе випдний контракт. Якщо ж правильна вщповщь знайдена, швести-цiйний комiтет переходить до вщкрито-го голосування, у ходi якого визнача-еться переможець.
Робота у межах запропоновано! ко-мушкативно! конструкцп мае заюнчува-тися обговоренням i пiдведенням пщсум-кiв. Необхiдно разом зi студентами з'ясувати причини прийняття того чи ш-шого ршення та !х наслiдки. Важливо, щоб оцiнку роботи свое! групи i загально! роботи давали самi студенти, а не лише викладач. Можна запропонувати кожному студенту висловити сво! враження вiд заняття. Також доцiльно запропонувати студентам усно вщповюти на такi запитання: чи сподобалася Вам гра? Яка й мета? Чи здалася Вам гра складною? Що нового Ви дiзналися пiд час гри? Як Ви вважаете, чи доведеться Вам використо-вувати стохастичнi методи у професiйнiй дiяльностi? Чи допомогла Вам гра краще закрiпити знання про дискретну випадко-ву величину?
<D
Варто вщзначити, що спещальш комушкативш конструкци можна вико-ристовувати i для оргашзаци позаауди-торно'1 роботи студентiв. Продемонст-руемо приклад побудови тако1 спеща-льно"1 комушкативно1 конструкци для студентiв технiчних вишiв автомобшь-но-дорожнього профiлю. В якост твор-чого завдання до вивчення дисциплши «Дослщження операцш» студентам мо-жна запропонувати брати участь у на-вчальному проект «Дослщження операцш допомагае у пiдготовцi до чемто-нату Свро-2012». Участь у проект для студентiв е необов'язковою.
Основою ще"1 спещально"1 комушка-тивно'' конструкци е метод проекпв, що використовуеться для виршення склад-них шженерних проектно-конструктор-ських завдань за даною спецiальнiстю.
Для роботи у межах проекту студенти, за бажанням, об'еднуються у робо-чi групи по двi особи. Кожна пара отри-муе довгострокове завдання (приблизно на один мюяць) з дисциплши «Досль дження операцш», пов'язане iз пщгото-вкою до чемпiонату Свро-2012. Студентам необхщно самостiйно обрати метод розв'язання певно"1 проблеми i якнайць кавiше представити сво"1 результати на пщсумковому заняттi.
Наведемо задач^ що пропонуються групам у межах проекту.
Задача 1. План тдготовки до чемт-онату Свро-2012 передбачае спору-дження нового термшалу аеропорту «Донецьк». 1нфраструктура нового термшалу включае такi компоненти: сам термшал, триповерховий паркiнг на 600 мюць, двi естакади, привокзальну пло-щу зi стоянкою, авiадиспетчерську вежу. Необхщно спланувати мережу дор^ iз твердим покриттям, що з'еднають об'екти iнфраструктури мiж собою.
Задача 2. «У межах тдготовки до чемтонату Свро-2012 проводиться мо-дершзащя (розширення) мережi дорiг мiста Донецька. Зокрема, було прийнято ршення збшьшити пропускну здатнiсть дорiг з твденного напрямку до стадiону
«Донбас Арена», оскшьки на шляху вiд перехрестя бульвару Шевченка з вули-цею Челюскiнцiв до перехрестя проспекту Миру з вулицею Челюскiнцiв часто виникають затори. Кожна дiлянка дорщ якi плануеться реконструювати, мае свою пропускну здатшсть (кiлькiсть ав-томобшв, що можуть про1хати в оди-ницю часу). Дороги можуть бути як з двостороншм, так i з одностороншм ру-хом. На дiлянках дор^ з одностороннiм рухом передбачаеться додатна пропуск-на здатнiсть в одному напрямку i нульо-ва в шшому. Необхiдно визначити мак-симальну пропускну здатшсть (макси-мальний потш) вулиць, якi плануеться реконструювати» [4, 211]. До завдання додаеться карта (рис. 1), на якш зобра-жеш напрямки руху транспорту на дшя-нках дорiг, якi плануеться реконструювати, а також пропускна здатшсть кожного напрямку.
Рис. 1. Карта району реконструкци
дорщ м. Донецьк Задача 3. У межах тдготовки до чемтонату Свро-2012 оргатзовуеться авто-бусний екскурсшний маршрут по Донець-ку. Екскурая мае починатися б^ готелю «Донбас Палас». Основш пункти маршруту: дельфшарш «Немо», Донецький парк кованих фiгур, планетарiй, ботанiчний сад, стадюн «Донбас Арена». Необхiдно так спланувати екскурсшний маршрут, щоб довжина шляху, який проходить автобус, була мЫмальною.
У якостi координатора проекту ви-ступае викладач. Щотижня вiн прово-
дить консультацп (наради), на яких студенти зв^ують про хщ виконання завдання. Останню нараду доцiльно прис-вятити тдготовщ до виступу на тдсум-ковому заняттi. Координатор (викладач) аналiзуe спосiб i форму представлення результат дослiдження, дае поради. Наприклад, вш може запропонувати до-дати фотографа з будiвництва аеропор-ту до електронно'1 презентаци.
Висновки. Досвiд використання спещальних комунiкативних конструк-цiй дозволяе стверджувати, що тдви-щуеться рiвень мотивацп студентiв до вивчення математичних дисциплш, оскшьки розв'язання професiйно орiен-тованих задач у сукупностi зi ствпра-цею задля досягнення спшьних цiлей дозволяе не лише продемонструвати за-стосування математичного апарату в шженернш практицi, але й сприяе усвь домленню студентом себе як повнопра-вного успiшного суб'екта не тшьки на-вчально'1', але i професшно'1' дiяльностi.
1. Заброцький М.М. Педагог1чна психоло-г1я: курс лекцгй / М.М.Заброцький. - К.: МАУП, 2000. -100 с.
2. Корнещук В.В. Застосування профест-но ор1ентованих шов^ршсних задач у тдгото-вц1 студент1в економ1чних специальностей /
В.В.Корнещук, В.М.Шинкаренко // Дидактика математики: проблеми i до^дження. - 2010.
- №34. - С. 53-57.
3. Лосева Н.М. Самовдосконалення викла-дача / Н.М.Лосева. - Донецьк: ДонНУ, 2004. -300 с.
4. Лосева Н.М. Спещальш комушкативш конструкцп як засгб створення передумов са-мореалiзацiï майбутнього фахiвця в освтньо-виховному просторi ВТНЗ / НМ.Лосева, Т.В.Непомняща // Вiсник Луганського нацюна-льного утверситету т. Тараса Шевченка. -2011. - №20(231). - С. 209-215.
5. Непомняща Т.В. Професiйно-орiенmо-ван задачi як головний чинник формування комунiкаmивноï комnеmенmносmi майбутнього фахiвця в освтньо-виховному просmорi ВТНЗ / Т.В.Непомняща // Дидактика математики: проблеми i до^дження. - 2011. - №35.
- С. 44-48.
6. Непомняща Т.В. Спе^альт комунжа-тивт конструкцп у вивченн математичних дисциплiн як зааб розвитку особисmосmi студента техшчного вишу /Т.В.Непомняща //Педагогика i психологiя: науково-теоретич-ний та тформацтний журнал Академп педа-гогiчних наук Украгни. - 2011. - №2. - С. 70-79.
7. Савчин М.В. Вжова психоло^я: навча-льний поабник /М.В.Савчин, Л.П.Василенко. -Дрогобич: Вiдродження, 2001. - 287 с.
8. ФщулаМ.М. Педагогжа/ М.М.Фщула. -К. : Академвидав, 2006. - 560 с.
Резюме. Непомнящая Т.В. ПОВЫШЕНИЕ УРОВНЯ МОТИВАЦИИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ К ИЗУЧЕНИЮ МАТЕМАТИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН.
В статье освещается авторский опыт повышения уровня мотивации студентов высших технических учебных заведений к изучению математических дисциплин путем построения специальных коммуникативных конструкций. Демонстрируются примеры построения таких специальных коммуникативных конструкций при изучении дисциплин «Теория вероятностей» и «Исследование операций».
Ключевые слова: мотивация, специальная коммуникативная конструкция, профессионально ориентированная задача.
Abstract. Nepomniaschaya T. INCREASE OF MOTIVATION LEVEL OF FUTURE ENGINEERS TO STUDY THE MATHEMATICAL DISCIPLINES. The author's experience in increasing the motivation level among students of higher technical educational institutions to study the mathematical disciplines by creating special communicative constructions is given in the article. The examples of developing such special communicative constructions when studying disciplines «Probability theory» and «Research of operations» are shown.
Key words: motivation, special communicative construction, professionally oriented task.
Стаття представлена професором Н.М. Лосевою.
Надйшла доредакци 06.02.2012р.
®
