CC BY
7ПРОФЕС1ЙНО ОР1СНТОВАН1 ЗАДАЧ1 ЯК ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУ-ТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ В ОСВ1ТНЬО-ВИХОВНОМУ ПРОСТОР1 ВТНЗ
Т.В.Непомняща, асистент,
Автомобтьно-дорожтй тститут ДВНЗ ДонНТУ,
м. Горлiвка, УКРА1НА
Обтрунтовуеться необхгднгсть використання професгйно-оргентованих задач для побу-дови спещальних комуыкативних конструкций з метою набуття майбутнгм фах1вцем кому-ыкативно! компетентност1. Демонструються приклади побудови таких спещальних комуткативних конструкций при вивченш дисциплгни "Досл1дження операцт ".
Ключов1 слова: комунжативна компетенттсть, спещальна комунжативна конструк-щя, професшно ор1ентована задача.
Постановка проблеми. 1нтеграцшт процеси, глоб^зацш, створення единого шформацшного простору, впровадження новптах технологий i шновацшних форм оргатзаци виробництва суттево впливають на сучасний ринок пращ. Ц сощально-економiчнi чинники висувають новi вимоги до професiйноi i сощально1' тдготовки ви-пускнимв вищих навчальних закладав, зок-рема технiчних, викликають нагальну потребу у всебiчному достджент системи формування у студентiв ключових компе-тентностей.
Одиею 3i складових ефективноi дiяль-ностi iнженера у сучасному шформацшно-му суспiльствi е комушкативна компетенттсть. Вищий технiчний навчальний заклад мае готувати людину, адаптовану до дiяль-ностi у систем рiзноманiтних професiйних стосунюв, здатну до винахщництва, конс-труювання, проектування, розробки нових технологш, оргатзаци виробничого проце-су. Сьогодення вимагае ид iнженера Ыта-тивносп, вiдповiдальностi за результат вла-сноi i колективноi даяльносп, управлшсь-ких i оргатзаторських умшь.
Реформування вищоi техшчно'1 осв^и потребуе яюсних змiн навчання дисциплш природничо-наукового циклу, зокрема ма-тематичних. Оскшьки першими дисципш-нами, що вивчае студент у ВНЗ, е саме фу-ндаментальнi дисциплши, процес 1х на-
вчання мае стати джерелом виховання осо-бистосп майбутнього фаивця, ii ключових компетентностей, належне мсце серед яких посiдае i комунiкативна компетент-нiсть. Це стае можливим лише за умов професшно орiентованого навчання i вихо-вання студенпв в освiтньо-виховному про-сторi вищих технiчних навчальних закла-дiв.
Анал1з актуальних дослщжень. Проблеми виховання студентсько1' молодi роз-глянуто в роботах Ю.П. Азарова, 1.Д. Беха, Л.О. Белоусов«!', В.М. Галузинського, М.Б. Св-туха, 1.П. Пщласого, С. А. Подольсько1', П.М. Щербаня та ш.
Професiйною спрямоватстю вивчення математичних дисциплiн у вищих навчальних закладах займалися Н.В. Ванжа, Т.В. Крилова, Л.1. Кчуговська, В.1. Клочко, В. А. Петрук та iн.
Питання формування комунiкативноi компетентности фахiвцiв розглянуто у роботах Н. П. Волково!, Д. М. Годлевсько1', Р. О. Гришково1', Ю. Ф. Сщенко, С. В. Козак, В. А. Л1венцово1', В. О. Назаренко, О. О. Павленко, I. М. Чемерис та ш. Проте, ще недо-статньо уваги придiляеться питанню виховання майбутнього фаивця тд час опану-вання дисциплiн природничо-наукового циклу, зокрема, математичних.
Метою статт1 е демонстращя способiв розвитку комунiкативноi компетентности
© №ротша«ЬсЬа Т.
сгуденпв вищих гехичних навчальних за-кладiв при вивченш магемагичних дисцип-лш за допомогою спецiальних комуткаги-вних конструкцiй, побудованих на профе-сiйно-спрямованих завданнях.
Виклад основного матер1алу. Ми ви-ходимо з того, що цщеспрямоване форму-вання комунiкагивноi компегенгносп сгуденпв вищих гехичних навчальних закла-дiв мае починагися при вивченнi фундаме-нгальних дисциплiн, у гому чисш дисцип-лш магемагичного профiлю. Процес "х на-вчання може слугуваги не пльки джерелом знань, умшь i навичок з предмету, що зна-доблягься при вивченнi спещальних дис-циплш, а сгаги вагомим кроком на шляху до формування конкуренгоспроможного фахiвця.
Для розвигку комунiкагивноi компегенгносп пропонуемо викорисговуваги спе-щальш комунiкагивнi консгрукци, яю ви-значаемо як навчальш сигуаци, що перед-бачаюгь стльне виконання сгуденгами за-вдань, пов'язаних iз "х майбугньою профе-аею. 1ншими словами, це сгворенi викла-дачем умови соцiальноi взаемоди тж сгуденгами, спрямованi на формування у них ключових сграгегш поведшки у рiзноманi-гних ситуацiях професшного стлкування. Вважаемо, що мегою сгворення будь-якоi комунiкагивноi консгрукци е розвигок осо-бисгосгi сгуденга, його комушкагивно" компегентносгi за рахунок накопичення досв^ професiйноi взаемоди.
Основою будь-яко" комушкагивно" консгрукци, на нашу думку, мае буги спе-щально пiдiбране навчально-тзнавальне завдання, пов'язане з майбугньою профеа-ею сгудентiв. Це дозволигь не лише про-демонсгруваги засгосування апарагу магемагичних дисциплiн для розв'язання реа-льних гехнiчних завдань, а й сгвориги у межах комушкагивно" консгрукци умови сощально" взаемоди, наближеш до гих, в яких сгудет^ доведегься виконуваги сво" професiйнi обов'язки, сприягиме ви-хованню шанобливого сгавлення до май-бугньо" професи, формуванню вмiння пра-цюваги з людьми у професшнш дiяльносгi. Вважаемо, що "необидно гак оргатзову-ваги навчальний процес, щоб сгуденг опи-нився в умовах, що вимагаюгь ид нього
акгивно" тзнавально" дiяльносгi, допома-гаюгь долаги комунiкагивнi бар'ери i роз-виваги комунiкагивнi здiбносгi" [4, 79].
Продемонсгруемо побудову комушка-гивних консгрукцiй для студентiв вищих гехшчних навчальних закладiв авгомобшь-но-дорожнього профiлю на базi приклад-них задач тд час навчання дисциплiни "Дослщження операцш". Зауважимо, що при складант умов задач ми викорисгову-вали професiйну гермiнологiю, пов'язану з експлуагащею га обслуговуванням авго-мобiлiв, оргаизащею перевезень, а гакож спиралися на реальт пракгичт данi.
На пракгичному занята з геми "Симп-лекс-мегод для розв'язання задач лiнiйного програмування" студентам можна запро-понуваги насгупну задачу: компания "Газ-трон-Украгна"" плануе створення ¡нфра-структури для реал1заци зр1дженого газу пропан-бутан. Проект передбачае розм1-щення на площг 18 103 кв.м. наземних мо-ноблочних АГЗС (стацюнарнш заправникв газом) двох вид1в - АГЗС5 I АГЗС 10. Кож-на АГЗС5 заимае площу 1 • 103 кв.м., АГЗС10 - 3 103 кв.м. Споживана потужнсть АГЗС5 - 2 Квт/годину, АГЗС10 -1 Квт/годину. Зг1дно з правилами техтки пожежног безпеки сумарна споживана потужнсть вс1х АГЗС мае не перевищу-вати 16 Квт/годину. Продуктивысть АГЗС5 становить 2 •102 (заправок на до-бу), АГЗС 10 - 3 102 (заправок на добу). Яку ктьшсть АГЗС кожного виду необх1д-но встановити, щоб Их сптьна продуктившсть була максимальною. Врахувати об-меження, встановлен екологгчною службою: на площг 18 103 кв.м. можна розмгс-тити не бЫьше 5 АГЗС10 I не бЫьше 7 АГЗС5.
Для розв'язання ще" задачi пропонуемо метод «круглого сголу». У межах запропо-новано" комушкагивно" консгрукци пошук розв'язку вщбуваегься за рахунок колекги-вного обговорення проблеми, висловлю-вання щей, вщсгоювання переконань. Ви-корисгання гако" оргатзацшно" форми т-знавально" дiяльносгi сгуденпв е зручним, оскшьки для проведення пракгичних за-нягь з дисциплши "Дослщження операцш" академчна група дшигься на двi пщгрупи. Невелика кшьюсгь сгуденпв на заняттi до-
(45)
зволяе викладачевi знайти ГндивГдуальний пщхгд до кожного з них, а також розмГсти-ти учасникгв "круглого столу" таким чином, щоб процес комуткаци вiдбувався "очi в очГ'. Як зазначае Н.М. Лосева, "така форма розмiщення сприяе зростанню активности, збiльшуе кшьюстъ пропозицiй, пГд-вищуе можливостг особиспсного включения кожного студента в обговорення, пГд-вищуе мотивацiю студенпв, включае неве-рбалънi засоби спГлкування" [2, 146].
Використання комунiкативноi конс-трукцГ' "круглий стш" переслiдуе таю цщ:
1) розвиток комунiкативноi компетентности;
2) розвиток професiйного мислення;
3) формування кулътури ведення дис-куси;
4) виховання прагнення студенпв до колективно' творчо'' дiялъностi.
Зазначимо, що ефективнiстъ запропо-новано'' комушкативно'' конструкци знач-ною мгрою залежить вiд викладача, зокре-ма, вщ його комуткативно'' поведiнки. "Вмiння викладача побудувати позитивну емоцiйну комунiкацiю створюють умови для стльно'' творчо'' дiяльностi викладача i учня, утворюють той емоцшний простiр, у якому i розгортаеться творчий процес пГ-знання учнем предмета, самого себе i сво'х можливостей" [3, 191]. Важливо, щоб ви-кладач був рiвноправним членом групи, що дозволить подолати комушкативт бар'ери мгж ним i студентами за рахунок створення творчо'' атмосфери. До тих чинникгв, що дозволять викладачевi досягти цiлей дано'' комуткативно'' конструкци, вiднесемо: добре знання матерiалу, мовленневу культуру, володшня професiйною термгнолопею, вмГння слухати студента, педагогiчний такт, швидкГсть реакци, вмГння володГти сво'ми емоцГями. Саме викладач мае по-дбати, щоб "круглий стш" не перетворився в лекцш чи дГалог з одним студентом, тому актуальними е його прогностичт вмГння, що дозволять передбачити можливГ труд-нощГ у спглкувант Г продумати шляхи 'х подолання. При пГдготовцГ запропоновано'' конструкци доцшьно заздалеггдь пГдготува-ти запитання, що дозволять належним чином пГдтримувати дискусш:
1) Який показник у даному випадку
необхiдно оптимiзувати?
2) Як скласти цшьову функцш?
3) Яку нерiвнiсть отримаемо з умови, що сумарна споживана потужнiсть всiх АГЗС мае не перевищувати 16 Квт/годину?
4) Яку нерiвнiсть отримаемо з умови, що стацюнарт заправники газом будуть розмiщуватися на площi 18 • 103 кв.м.?
5) Яю нерiвностi отримаемо з обме-жень еколопчно1' служби?
6) Чи е задача, отримана нами за ра-хунок створення математично'1 моделi реального процесу, задачею лЫйного програ-мування?
Стратепя комунiкативноi поведiнки викладача при робот у межах запропоно-вано1' комунiкативноi конструкци мае бути спрямована на залучення до обговорення якомога бшьшо1' кiлькостi студентiв. Для цього вiн повинен:
- не перетворювати процес дискуси на контрольне опитування;
- не квапитися з наданням правильно! вiдповiдi, якщо студенти висловили хи-бне судження, а залучати студентiв, якi своечасно зроблять критичну ощнку;
- залучати студенпв до спшьного аналiзу.
П1сля конкретизаци завдання шляхом
побудови математично'1 моделi i складання першо'1 симплекс-таблиц!, можна запропо-нувати студентам реалiзувати симплекс-метод у маленьких групах по 2 - 3 особи, а попм пор!вняти результат. Метою цього етапу е розвиток утверсальних якостей особистосп: товариськостi, колективiзму, контактности.
На тому ж занята студентам можна за-пропонувати i таку ¡грову ситуацiю: велика будiвельна компатя проводить конкурс серед ф!рм, що надають послуги транспор-тно'1 лопстики, на отримання випдного за-мовлення. Умова конкурсу: якнайшвидше
спланувати перевезення 12м3 бетону до будiвельноi площадки за таких умов: для перевезення можна використовувати авто-бетонозмiшувачi трьох вид!в: КАМАЗ ЛБС-9БА (максимальний об'ем бетонно'1
3
сутш^ що перевозиться - 10 м3 ), КАМАЗ АБС-6БА (максимальний об'ем бетонно'1
сум^, що перевозиться - 1м3 ) i КАМАЗ АБС-70А (максимальний об'ем бетоннох
© Nepomniashcha T.
сум^, що перевозиться - 2м ). Мстюсть
баку для води кожного автомоб^ - 1м . У вщповщносп з технологию транспорту-вання для перевезення 12м3 бетону зага-льний об'ем баюв для води мае бути не ме-нше 16м3. Споряджена маса КАМАЗ АБС-9DA становить 1 т, КАМАЗ ABC-6DA — 2 т, КАМАЗ АБС-TDA - 1 т. Осюльки ав-тобетонозмiшувачi будуть рухатися коло-ною, !х загальна споряджена маса мае не перевищувати 18 т (умови експлуатаци мостов). Оренда автобетонозмшувача КАМАЗ АБС^А коштуе 2 -103 грн., КАМАЗ АБС- 6DA - 103 грн., КАМАЗ АБС-3
7DA - 10 грн. Скiльки автобетонозмiшу-вачiв кожного виду потрiбно замовити, щоб рiзниця мiж кiлькiстю кошт1в, витра-чених на оренду автомобшв першого виду, i кiлькiсгю кошт1в, витрачених на оренду автомобiлiв двох шших видiв, була мЫма-льною (вимога економiчного вiддiлу, пов'язана iз планами отримання посгiйноi знижки вщ фiрми, що здае в оренду автобе-тонозмiшувачi КАМАЗ AБС-6DA i КАМАЗ AБС-7DA).
Використання ще1 комунiкативноi конструкци переслiдуе таю цш:
1) розвиток професiйного творчого мислення;
2) виховання вiдповiдальностi студенпв за результат спiльноi дiяльностi;
3) розвиток комушкативно! компетентности
4) розвиток упевненосп у сво!х мож-ливостях.
Робота у межах ще! комунiкативноi конструкци передбачае алгоритм: спочатку викладач формулюе проблему, яку необхщ-но розв'язати. П!сля цього студенти об'еднуються за бажанням у робочi групи (фiрми), у кожнiй з яких викладач призначае керiвника з числа студенпв, яю найактивш-ше проявили себе пвд час "круглого столу". В обов'язки керiвника входить координащя загально! роботи, вiдбiр найбшьш слушних пропозицiй. Далi починаеться робота в гру-пах. Цей етап можна охарактеризувати як етап iнгенсивноi роботи студенпв. Роль ви-кладача полягае у спостереженнi за студентами, виявленн вiдхилень у комушкативнш
поведiнцI: пперкомунiкативносп чи ппоко-мушкативносп. Група, яка першою виконуе завдання, демонструе в1дпов1дь викладачевi. У раз!, якщо викладач (представник будаве-льно! компанй) знаходить помилку, завдання повертаеться грут на доопрацювання. Переможцем стае та "компаня", яка пер-шою надасть правильний оптимальний план перевезення.
Наприюнщ заняття проводиться реф-лекая, пот!м викладач тдбивае подсумки, надае загальну оц!нку роботи груп. На цьому етапi дуже важливо вщзначити по-зитивн! моменти колекгивноi даяльносп, зауважити, що сп!льними зусиллями студенти знайшли оптимальний розв'язок реа-льних практичних проблем.
Для оргаизаци самостшно! роботи студенпв з теми "Симплекс-метод для розв'язання задач лЫйного програмуван-ня" будуемо комунiкативну конструкц!ю, в основ! яко! лежить наступна ситуацiя: ¡н-женерному шдроздту компанй «Liqui moly» (студентам) доручено створення нового виду антифризу-концентрату для ecix титв двигутв. Антифриз мИстить етженглжоль i пакет присадок (антикоро-зтних, антитнних тощо). НеобхИдно вирИ-
шити: який об'ем присадок (x) i етиленг-
лжолю (X2) мае мютитися в одному лтрИ
антифризу, щоб рИзниця м1ж вмютом етиленглИколю И пакету присадок була максимальною, И задовольнялися вимоги до антифризу вИдомих виробнишв автомобтИв:
Volkswagen TL-774F (G12+) -2X - x < 4, Mercedes Benz 325.3 -
x1 - 2x2 < 2, И Volvo - x1 + x2 < 5.
Директор iнженерного щдроздшу (викладач) пропонуе кожному iнженеру (студенту) самостшно (вдома) виконати завдання, тсля чого на стльнш "нарада" прийняти остаточне рiшення. На наступному занята оргаизовуеться обговорення, пщ час якого кожен студент мае представити свою вщпо-в!дь. Якщо в!дпов!д! студенпв не ствпада-ють, вони перевiряють один одного i спшь-но знаходять правильний розв'язок.
Пщкреслимо, що при по6удов! спеща-льно! комушкативно! конструкци викладач мае забезпечити суб'ект-суб'ектний харак-
<47)
тер педагопчних стосунюв, який полягае в "р1вносп психолопчних позицш, взаемнiй гуманiстичнiй спрямованостi, активност педагога та учтв, взаемопроникненнi 1х у св!т почутпв i переживань, готовносп до прийняття аргументiв стврозмовника, вза-емоди з ним" [1, 28].
Висновки. Використання комуткатив-них конструкцш, в основ! яких лежить прикладна задача, посилюе мотиващю сту-денпв до навчання, оскшьки наближае процес тзнання до реального виробничого процесу, штегруе навчальну i професшну д1яльнють студента. "Метою його дшльно-сп стае не просто засвоення деят частини зм!сту сощального досв!ду, зафшсованого у вигляд! навчальноi шформаци, а формуван-ня зд!бностей до виконання професiйноi д!яльносп на основ! цих знань" [5, 30].
Наш досвщ свщчить, що використання спещальних комушкативних конструкцш надае можлив!сть студентам повною мрою вщчути залежшсть вщ сощуму у навчаль-но-тзнавальнш д!яльносп сьогодення i професшнш д!яльносп майбутнього.
Отже, викладач, який будуе розвиваль-ну комушкативну конструкцш на основ! прикладноi задач!, робить вагомий крок на
шляху до тдготовки конкурентоспромож-ного фаивця, здатного реал!зовувати себе у професшнш сфер! i сустльнш д1яльносп.
1. Волкова Н.П. Профестно-педагоггчна комуткацгя. Навчальний поабник / Н.П.Волкова. - К: Академ1я, 2006. - 256 с.
2. Лосева Н. М. Самовдосконалення викла-дача. Навчально-методичний поабник / Н.М.Лосева. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - 300 с.
3. Лосева Н.М. Спе^альн комун1кативн1 конструкцп як зааб розвитку особистост1 учня при вивченн основ комбтаторики i теорп ймовгрностей / Н.М. Лосева, Т.В. Непомняща // Дидактика математики: проблеми i досли дження: мiжнар. зб. наук. робт. - Вип. 30. -Донецьк: ДонНУ, 2008. - С. 190-193.
4. Непомняща Т.В. Розвиток комуткатив-ног компетентностi студентiв вищих техшч-них навчальних закладiв при вивченн матема-тичних дисциплт / Т.В.Непомняща // Вкник Черкаського утверситету. - Вип. 181. - Черка-си: Вид. вiд. ЧНУ iм. Б. Хмельницького, 2010. -С. 78-82.
5. Петрук В. А. Теоретико-методичн засади формування професшног компетентностi майбутнх фахiвцiв технчних спе^альностей у процес вивчення фундаментальних дисциплт. Монографiя / ВА.Петрук. - Втниця: УН1ВЕР-СУМ-Втниця, 2006. - 292 с.
Резюме. Непомнящая Т. В. ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННЫЕ ЗАДАЧИ КАК ГЛАВНЫЙ ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО СПЕЦИАЛИСТА В ОБРАЗОВАТЕЛЬНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОМ ПРОСТРАНСТВЕ ВТУЗ. В статье обосновывается необходимость использования профессионально ориентированных задач для построения специальных коммуникативных конструкций с целью приобретения будущим специалистом коммуникативной компетентности. Демонстрируются примеры построения таких специальных коммуникативных конструкций при изучении дисциплины «Исследование операций».
Ключевые слова: коммуникативная компетентность, специальная коммуникативная конструкция, профессионально ориентированная задача.
Abstract. Nepomniashcha T. PROFESSIONALLY-AIMED PROBLEMS AS THE MAIN FACTOR OF FORMING STUDENTS' COMMUNICATIVE COMPETENCE IN EDUCATIONAL SPHERE OF HIGHER TECHNICAL EDUCATIONAL INSTITUTON. The necessity to use professionally-aimed assignments to make special communicative constructions is grounded in the article. The examples of making such special communicative constructions while teaching «Analysis of operations» are demonstrated.
Key words: communicative competence, special communicative construction, professionally oriented task.
Стаття представлена професором Н.М. Лосевою.
Надшшла доредакцп 23.01.2011 р.
