CC BY
106
ОСОБЛИВОСТ1 ПОДГОТОВКИ ПЕДАГОГ1В ПОЧАТКОВО1 I ДОШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ
УДК.370.21.51.
К. Ю. САВЧЕНКО
ФОРМУВАННЯ КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ЯК ЗАСОБУ
СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕС1ОНАЛ1ЗМУ МАЙБУТН1Х ВИХОВАТЕЛ1В
ДОШК1ЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Висвгтлено проблему формування комуткативно'' компетентностг в майбуттх вихователгв. Розглянуто поняття «комуткативна компетенттсть», показано ii зв'язок 1з профеЫею. Розкрито iнтерес до комуткативно'' компетентностг майбуттх вихователгв дошкшьних закладiв. Показано вплив сюжетно-рольових iгор на формування комунiкативноi компетенцп майбуттх вихователiв дошкшьних закладiв. Bid-значено, що зростають вимоги до освтньо'' та професшно'' пiдготовки молодого вихователя, виникае необхiднiсть активiзувати iндивiдуальний пiдхiд у навчаннi, сприяти розвитку творчих здiбностей майбуттх фахiвцiв, спираючись на 'х самостiйну роботу, активнi форми та методи навчання. В зв 'язку з цим виникае потреба у фахiвцях, як володiють на достатньому рiвнi комунiкативними здiбностями i ефективно 1'х впроваджують в життя дошкшьних закладiв освiтi
Ключовi слова: комуткативна компетенттсть, майбутнiй вихователь дошкшьного закладу, рольовi iгри, iндивiдуальний пiдхiд.
К. Ю. САВЧЕНКО
ФОРМИРОВАНИЕ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ КАК СПОСОБ СТАНОВЛЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА БУДУЩИХ ВОСПИТАТЕЛЕЙ ДОШКОЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ
Рассмотрены проблемы формирования коммуникативной компетентности будущих воспитателей. Рассмотрено понятие «коммуникативная компетентность», показано связь коммуникативной компетентности с профессиональной. Показано влияние сюжетно-ролевых игр на формирование коммуникативной компетенции будущих воспитателей. Отмечено, что возрастают потребности к образовательной та профессиональной подготовки молодого воспитателя, возникает необходимость активизировать индивидуальный подход к учению, способствовать развитию творческих способностей будущих специалистов, опираясь на их самостоятельную работу, активные формы та методы учения. В связи с этим возникает необходимость в специалистах, которые обладают на достаточном уровне коммуникационными способностями и эффективно их внедряют в жизнь дошкольных учреждений.
Ключевые слова: коммуникативная компетентность, будущий воспитатель дошкольного учреждения, ролевые игры, индивидуальный подход.
K. SAVCHENKO
FORMATION OF COMMUNICATIVE COMPETENCE AS METHOD OF
FORMING PROFESSIONALISM OF FUTURE TUTORS OF PRESCHOOL
INSTITUTIONS
In article problems of forming of communicative competence of future teachers are considered. The concept communicative competence is considered, communication of communicative competence with professional is shown. Implementation of subject role plays on forming of communicative competence of future specialists of the higher school is shown. In modern conditions the need for people
QCQEnHBOCTI niflfOTOBKH nEflAfOriB nOHATKOBOl I flOWKinbHOI OGBITH
who have gained professional knowledge which uses masterfully culture of speech communication and capable to address in a native and foreign language is rather sharply felt. Successful implementation of ideas of programs to a large extent depends on the teacher, the level of its professionalism. Cardinal reforming of life of society has created real prerequisites for considerable transformations in economy, culture, science, there are against global integration into world educational space, growth of a role of ethnic cultural factors and national consciousness, essential increase of requirements to professional competence of specialists, upgrades of an education system
Keywords: communicative competence, competence, future preschool teacher.
Програми розвитку, виховання та навчання дитини дошкшьного вшу («Укра!нське дошкшля», «Дитина», «Дитина в дошкшьш роки»), спрямованi на збалансований розвиток дитини, формування И життево! компетентности реалiзацiю нею власного природного потенщалу, iндивiдуалiзацiю особистiсного становлення. Такий шдхщ передбачае ставлення педагога до дитини як до особистосп, що мае право на власний вибiр, прийняття самостiйного рiшення, творче ставлення до життя.
Перехiд на новий змют навчання та впровадження Державного стандарту початково! освiти поставили ряд нових завдань, якi потребують глибокого осмислення у контекст надання якiсних осв^шх послуг та реформування школи, зокрема, створення навчального середовища, яке сприяло б всебiчному розвитку дитини. Втшення в практику Закону Укра!ни «Про освггу», Нащонально! доктрини розвитку освгги у ХХ1 столiттi зумовлюе пошук шлях1в здiйснення неперервно! освiти, яка забезпечить оргашзащйну та змiстову едшсть, наступнiсть i взаемозв'язок усiх Г! ланок. У сучасних умовах гостро вщчуваеться потреба в людях, яю отримали професiйнi знання, якi володдать культурою мовного спiлкування та здатних вiльно звертатися рiдною та шоземною мовою. Успiшне здiйснення iдей програм великою мiрою залежить вiд педагога, рiвня його професiоналiзму.
Кардинальне реформування життя украГнського суспiльства створило реальш передумови для значних перетворень в економщ, культурi, науцi, що вщбуваеться на тлi глобально! штеграци з св^овим освiтнiм простором, зростання ролi етнiчних культурних факторiв та нащонально! самосвiдомостi, суттевого пiдвищення вимог до професшно! компетентностi фахiвцiв, модершзаци системи освiти. Характер сучасних цивiлiзацiйних процешв визначаеться ствердженням таких суспiльних та особиспсних цiнностей, як людина, творчють, професiоналiзм, компетентнiсть, iнтенсивним впровадженням в освганську практику гуманiстично зорiентованих наукових парадигм, спрямованих на цiлiсний розвиток особистосп, активiзацiю !! творчих суб'ектних можливостей, зростання ерудицп i загально! культури [1].
У сучасних умовах розбудови держави та нащонально! школи суспшьство не влаштовуе iснуючий рiвень готовностi випускникiв педагогiчних ВНЗ до професшно! дiяльностi. Демократичнi процеси в кра!ш вимагають використання нових методiв пiдготовки вихователя, котрий покликаний втшювати в життя основи якiсних змш втизняно! системи освiти.
Проблема компетентносп набула всебiчно! штерпретацп в енциклопедiях, монографiях, посiбниках, матерiалах конференцiй, публшащях у фахових журналах I. Беха, В. Лугового, О. Слюсаренка, Ю. Сухарникова, М. Степка, I. Бабша, О. Оверчука, О. Пометун та ш. Компетентнiсть взагалi та професшна компетентнiсть зокрема розглядалися в рiзних аспектах у працях Ш. Амонашвш, А. Алексеево!, В. Введенського, К. Вiанiс-Трофименко, Т. Волобуево!, В. Болотова, В. Бондаря, I. Гушлевсько!, I. Зимньо!, I. Зязюна, Л. Кондрашово!, Г. Ларюново!, М. Лук'яново!, В. Ростовсько!, О. Шиянова, Л. Юзефик та iнших.
Мета статi - розкрити проблему формування комушкативно! компетентносп майбутнiх вихователiв дошкiльних закладiв.
Комушкативне навчання надiляе студента i викладача шшими ролями порiвняно з рештою методiв навчання. Студент не пасивно сприймае шформащю, що дае йому викладач, а е активним сшвавтором i спiвучасником процесу комушкаци.
Зпдно з Рекомендацiями Ради Свропи, комушкативна мовленнева компетенцiя складаеться з лшгвютичного, соцiолiнгвiстичного та прагматичного компонентiв. Лшгвютична компетенцiя, включае вiдповiдно лексичну, граматичну, семантичну, фонологiчну,
ОСОБЛИВОСТ1 ПЩГОТОВКИ ПЕДАГОГ1В ПОЧАТКОВО1 I ДОШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ
орфографiчну, орфоепiчну компетенци, а також когштивну органiзацiю та cnoci6, за яким знання зберiгаються. Прагматична компетенщя складаеться з дискурсивно!, функщонально! компетенцiй та включае програмування мовлення [2].
Чинна програма з англшсько! мови для унiверситетiв Укра'ни розглядае комушкативну компетенцiю як складний феномен, що складаеться з рiзних компонент, головними з яких е лшгвютична (або мовна), мовленнева та сощокультурна компетенци, тобто оволодiння мовою та навчання шоземно! мови складаеться з трьох взаемопов'язаних компонентiв: користування мовою, усвщомлення природи мови, розумiння шоземно! та рщно! культур [4, с. 7].
У контекст нашого дослщження слушною е думка I. Зiмньоi. Спираючись на твердження учених-психологiв:
1) людина - суб'ект стлкування, пiзнання, працi (Б. Ананьев);
2) людина проявляеться у ставленнi до сусшльства, до iнших людей, до себе як особистосп, до пращ (В. М'ясищев);
3) компетентнiсть людини мае вектор акмеологiчного розвитку (Н. Кузьмша), вона визначила три групи ключових компетенцiй: компетентностi, що стосуються ставлення до самого себе як особистост, як суб'екта життедiяльностi; компетентности що стосуються взаемовiдносин людини з шшими людьми; компетентностi, що стосуються дiяльностi людини, що проявляються у вшх i! типах i формах [6, с. 9].
1снують iншi визначення поняття «комунiкативна компетенщя» та i! складових, що свiдчить про те, наскшьки вона е складним i багатогранним явищем, що повшстю ще не вивчено. Враховуючи ту обставину, що головною метою навчання шоземних мов на не мовних факультетах ВНЗ е формування в студенпв шшомовно! комушкативно! компетенци в едносп i! лiнгвiстичного, соцiокультурного, стратепчного та мовного компонентiв [3], ми в межах формувального експерименту прагнули сконцентрувати бшьш пильну увагу студенпв на особливостях управлiнських циклiв педагопчно! дiяльностi викладача шоземно! мови. Останш мають мiсце пiд час взаемоди викладача i студентiв, органiзованiй на принципах комушкативного пiдходу до навчання шоземних мов (С. Brumfit, D. Byrn, A. Palmer, T. Rodgers, J. Richards).
На занятп викладач повинен створити такi комунiкативнi ситуаци, якi б моделювали типовi ситуаци реального життя у вiдповiднiй сферi спiлкування та стимулювали розумову дiяльнiсть студента [7]. Ми зможемо наблизити навчальне читання до реального. Характеристики ситуаци опосередкованого стлкування дають можливють правильно органiзувати роботу з текстом, враховуючи три фактори:
• проблемну ситуащю, яка передуе читанню. I! роль - управлiння процесом мовленневого акту, формування, актуалiзацiя та тдтримка потреби, створення бажано! установки, прояв iнтересу;
• ситуацiю взаемоди з текстом та через нього - з автором, персонажем, епохою. Вона пов'язана з шформатившстю тексту, його доступшстю, посильшстю, ступенем шформованосп читача, його вмшнями перебороти труднощi;
• рiвнi розумiння та характер впливу визначають результат, який виникае в процеш реакци на прийнятiй умовi [8].
• Необхiднiсть моделювання проблемно! ситуаци, ситуаци взаемоди з текстом та результат читання визначають три етапи роботи з текстом:
• дотекстовий, який забезпечуе шдготовку до читання тексту;
• текстовий, тд час якого здшснюеться читання;
• шслятекстовий, який виявляе стутнь розумшня прочитаного.
Назваш етапи роботи з паперовими нолями зберiгаються i в начальному читанш з використанням комп'ютерних технологш, оскiльки вiдображають структуру 6удь-яко! дiяльностi, яка починаеться з мотиву та плану, мае предмет дiяльностi, вщповщний мотиву, характеризуеться наявшстю продукту i результату досягнення намiченоi мети; всерединi знаходиться динамiчна система конкретних дiй, спрямованих на це досягнення [6, с. 26].
Особистюно^яльшсний тдхвд у навчаннi читання е психолопчною основою навчання. Особистiсний, тому що в цен^ навчання знаходиться сам студент, його мотиви, цш, неповторний психiчний стан. Викладач лише оргашзуе, направляе, коригуе навчальний процес,
ОСОБЛИВОСТ1 ПЩГОТОВКИ ПЕДАГОГ1В ПОЧАТКОВО1 I ДОШКШЬНО! ОСВ1ТИ
враховуючи iнтереси студента, рiвень його знань, умiнь [6, с. 63]. Дiяльнiсний, тому що студент е членом суспiльства й мае виконувати рiзнi завдання в певних умовах, специфiчному оточеннi та в окремш сферi дiяльностi. Пiд словом «завдання» розумiемо виконання дiй одним або кшькома iндивiдами, якi в стратепчнш послiдовностi застосовують сво! власш компетенци з метою досягнення певного результату [1, с. 9]. До цих компетенцш належать комунiкативна.
На практичних заняттях було запропоновано використовувати сюжетно-рольовi iгри, дiловi, рольовi ^ри. Сюжетно-рольова гра передбачае переходи вщ вивчення реальних педагогiчних ситуацiй до вироблення професiйних цiнностей, покладених в основу крово1 ди, вiд щншсно! критики, зафiксованих у педагогiчних ситуащях до !х перебудови в ходi створення сценарiю, вiд розумiння i прийняття сценарiю до його втшення. Крiм того, у зв'язку зi специфiкою тих чи iнших педагопчних функцiй, вони виступали i як критики змюту професiйних ситуацiй у межах зазначених цiнностей, i як сценаристи, що використовують результати критики, i як режисери-постановники. Наприклад, для отримання результатiв нами було розроблене планування сюжетно-рольових iгор для дггей старшого дошкiльного вiку на мюяць яке представлене у таблицi 1
Таблиця 1
I тиждень Сюжетно-рольова гра «Магазин»
1 Разом з батьками оформити вггрини, полички для товарiв, каси, пошити халати,розташувати необхiдний матерiал в магазиш.
2 У процесi гри створити магазин «Продукти», «ОвочЬ>. Виготовити з глини та пластилшу рiзний асортимент товарiв (овочi, фрукти, хлiб, тiстечка та ш.).
3 Бесiда про працю завщуючо! магазином, продавцiв, касирiв, шоферiв, вантажниюв, покупцiв. Розгляд iлюстрацiй.
4 Розвиток гри «Магазин». Розподш ролей завщуючо1 (оргашзуе роботу спiвробiтникiв, робить заявки на одержання товарiв, звертае увагу на роботу продавщв i касирiв тощо).
II тиждень «Автомобiльний транспорт»
1 Екскуршя з метою ознайомлення з рiзними видами автомобшьного транспорту. Бесiда.
2 Розгляд картин, шюстрацш, вiдгадування загадок. Дитяча гра «Дорожш знаки», (закрiплення знань про правила дорожнього руху). Дитяча гра «Вибери автомобiль» (призначення спецiального автотранспорту). Матерiал: iлюстрацil, iграшковi машини: «Швидка допомога», «Хлiб», «Молоко», «Продукти».
3 Гра. «Мютечко на столi» (закрiпити знання дiтей про дорожнi знаки, свгглофор, пiшохiднi переходи) Дорожнi знаки: «Лшарня», «1дальня», «Увага дiти», «Пiшохiдний перехщ». Читання оповiдання М. Iллiна i Е. Сегала «Машина на нашш вулицi». Бесiда за прочитаним.
4 Сюжетно-рольова гра «Автомобшьний транспорт» в поеднанш з iграми «Магазин» (пiдвозять необхщний товар, продукти); «Лiкарня» - автомобшь «Швидка допомога» Спостереження. Привезення продуктiв в дитячий садок, «Магазин», школу.
У ходi експерименту ми проводили роботу зi збагачення досвiду ^рово1 дiяльностi дiтей. Вони отримували якiсно нову iнформацiю, яка надходила за допомогою читання художньо! лiтератури, перегляду мультфiльмiв, картин iз зображенням персонаж1в. Так само за допомогою книг i картин домагалися свiдомого ставлення дiтей до вибору рол^ стiйкого, глибокого iнтересу до не!.
Щоби викликати великий штерес дiтей до ролей в гр^ ми застосовуемо такi прийоми: вибiркове повторне читання твору; аналiз образiв геро!в; бесiди про них; складання дiтьми
ОСОБЛИВОСП ПIДГОТОВКИ ПЕДАГОПВ ПОЧАПКОВО1 I ДОШКШЬНО! ОСВIТИ
творчих розповiдей про персонажiв. Наприклад, для розгортання сюжетно-рольово! гри, дгам пропонують вигадати сюжет за умовою: «Як би ти грав, якщо в твою родину при!хав доктор Айболить?», «Як би ти зтрав роль доктора (пацiента)»?
На заняттях-бесщах, заняттях-iграх важливу роль придшяеться формуванню умiння сформувати запитання й дати на нього вщповщь в процес дiалогiчного режиму роботи. Наприклад. 1. Жили - були дщ та баба. I була в них курочка Ряба. Знесла курочка яйце, але не просте, а ЗАЛВНЕ. Дщ бив-бив, не розбив. Баба били-била не розбила. Прибила мишка, хвостиком махнула, яйце впало i придавило мишщ хвостика. Як допомогти мишщ визволити хвостика? Що буде далi?
2. Посадив дщ рiпку. Виросла рiпка велика - превелика. Пройшов час збирати врожай. Але вс дiдовi родичi по!хали до мiста розважатися, а вш залишився вдома сам. Що було далi? Як допомогти дiдовi вирвати рiпку?
3. Пiдiйдiть до столiв, вам потрiбно буде зiбрати геометричш пазли i розповiсти про те,що вибачите на картинцi (дiти складають пазли та розповда по картинках).
Для майбутшх вихователiв на заняттях з педагогiчних дисциплiн ми пропонуемо «Дiловий театр». Розiгруеться будь-яка ситуащя, поведiнка людини в певних обставинах. Майбутнш вихователь повинен мобiлiзувати весь досвщ, знання, навички, зумiти вжитися в образ певно! особи, зрозум^и ди, оцiнити обстановку та знайти правильну лiнiю поведiнки. Основне завдання методу шсценування - навчити орiентуватися в рiзних обставинах, давати об'ективну оцiнку сво!й поведiнцi, враховувати можливост iнших людей, встановлювати з ними контакти, впливати на !хш штереси, потреби i дiяльнiсть, не вдаючись до формальних атрибутiв влади, наказу.
Психодрама i соцiограма - це сощально-психолопчний «театр», в якому випробовуеться вмiння вiдчувати ситуацiю в колектив^ оцiнювати i змiнювати стан шшо! людини, вмiння встановити з нею продуктивний контакт.
Анкетування показало, що у 54% студентв виявлено позитивне ставлення до занять з англшсько!, укра!нсько! мови. З 60% до 16% зменшилася кiлькiсть тих, у кого зовшм був вiдсутнiй штерес до занять з англшсько! мови, а це говорить про результатившсть нашо! дослщно! роботи.
Проблема компетентшсного пiдходу до навчально-виховних практик вищо! школи зумовлюеться всiм укладом життя, духом його освiтнього середовища, змютом навчальних програм та особистiсним впливом науково-педагопчного персоналу Основне завдання ВНЗ -тдготувати студентiв до майбутньо! навчально-виховно! дiяльностi. Пака пiдготовка включае оволодшня студентами необхiдними базовими знаннями з певно! квалiфiкацп, формування необхвдних професiйних умiнь i навичок та особистюних якостей. У зв'язку з цим зростають вимоги до осв^ньо! та професшно! пiдготовки молодого вихователя, виникае необхщшсть активiзувати iндивiдуальний шдхщ у навчаннi, сприяти розвитку творчих здiбностей майбутнiх спецiалiстiв, спираючись на !х самостiйну роботу, активнi форми та методи навчання, а особливо - потреба у фахiвцях, яю володiють на достатньому рiвнi шоземною та укра!нською мовами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бодров В. А. Психологические исследования проблемы профессионализации личности / В. А. Бодров //Психологическое исследование формирования личности профессионала. - М.: Наука, 1991. - С. 3-26.
2. Бурменская Г. В. Современная американская психология развития / Г. В. Бурменская. - М.: МГУ, 1996. - 226 с.
3. Кашманова П. С. Розвиток педагопчно! освгги у США (1960-2000 рр.): дис. ... д-ра пед. наук: 19.00.04. / П. С. Кашманова - К., 2002. - 397 с.
4. Киричук К. Н. Формування творчо!' особистосп вчителя / К. Н. Кичук. - К.: Вища школа, 1991. -342 с.
5. Кларин М. В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках / М. В. Кларин - М.: МГУ, 1994. - 168 с.
6. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. - 2003 - №5. - С. 4-12.
7. Скляренко Н. К. Як навчати сьогодш шоземних мов (концепщя) / Н. К. Скляренко // Шоземш мови. - 1995. - №1. - С. 5-8.
ОСОБЛИВОСТ1 ПЩГОТОВКИ ПЕДАГОГ1В ПОЧАТКОВО1 I ДОШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ
8. Чернявская Л. А. Роль коммуникативных задач и учет ситуаций общения при обучении чтению / Л. А. Чернявская // Иностранный язык в школе. - 1986. - №3. - С. 20-25.
REFERENCES
1. Bodrov V. A. Psihologicheskie issledovanija problemy professionalizacii lichnosti [Psihologicheskoe issledovanie formirovanija lichnosti professionala], Moskov, Nauka, 1991. pp. 3-26.
2. Burmenskaja G. V. Sovremennaja amerikanskaja psihologija razvitija. [Contemporary American developmental psychology], 1996. 226 p.
3. Kashmanova T. S. Rozvytok pedahohichnoyi osvity u SShA (1960-2000 rr.). [Rozvitok pedagogichnoi' osviti the United States (1960-2000 yr.)], dys. d-ra ped. nauk. 19.00.04, 2002. 397 p.
4. Kyrychuk K. N. Formuvannya tvorchoyi osobystosti vchytelya [Formuvannya tvorchoi' osobistosti vchitelya], 1991. 342 p.
5. Klarin M. V. Innovacionnye modeli obuchenija v zarubezhnyh pedagogicheskih poiskah [Innovative training model in foreign pedagogical search], 1994. 168 p.
6. Zimnjaja I. A. Kljuchevye kompetencii - novaja paradigma rezul'tata obrazovanija, Vysshee obrazovanie segodnja [Key competencies - the result of a new paradigm of education], 2003. Vol. 5, pp. 4-12.
7. Sklyarenko N. K. Yak navchaty s'ohodni inozemnykh mov (Kontseptsiya), Inozemni movy [Yak navchati sogodni inozemnih atoms (kontseptsiya)],1995. Vol. 1, pp. 5-8.
8. Chernjavskaja L. A. Rol' kommunikativnyh zadach i uchet situacij obshhenija pri obuchenii chteniju. Inostrannyj jazyk v shkole [The role of the communicative tasks and keeping communication situations when learning to read], 1986. №3, pp. 20-25.
УДК 371.13.3
М. М. МАРКО
ФОРМУВАННЯ 1ГРОВО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В У ПРОЦЕС1 ПРОФЕСШНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 П1ДГОТОВКИ
Висвгтлено проблему формування готовностг майбуттх учителгв початкових класгв до використання навчально-1грових технологгй у процесI професшно-педагог1чноХ дгяльностг, тобто формування у студентгв в1дпов1дно'1 1грово'1 компетентностг. На основI теоретичного аналгзу науково'1 лгтератури розкрито сутнгсть поняття «1грова компетентнгсть», визначено ргвнг формування 1грово'1 компетентностг, показано взаемозв'язок I в1дпов1дн1сть мгж ргвнями та компонентами структури навчально-1грових технологгй. Розглянуто етапи та змгст формування готовностI майбуттх учителгв до використання навчально-1грових технологгй у професгйно-педагоггчнш дгяльностг.
Ключовi слова: готовтсть,1грова компетентнгсть, навчально-ггров! технологи, вчитель початкових класгв.
М. М. МАРКО
ФОРМИРОВАНИЕ ИГРОВОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ
Освещена проблема формирования готовности будущих учителей начальных классов к использованию учебно-игровых технологий в процессе профессионально-педагогической деятельности, то есть формирование у студентов соответствующей игровой компетентности. На основе теоретического анализа научной литературы раскрыта сущность понятия «игровая компетентность», определены уровни формирования игровой компетентности, показана взаимосвязь и соответствие между уровнями и компонентами структуры учебно-игровых технологий. Рассмотрены этапы и содержание формирования готовности будущих учителей к использованию учебно-игровых технологий в профессионально-педагогической деятельности.
Ключевые слова: готовность, игровая компетентность, учебно-игровые технологии, учитель начальных классов.
