CC BY
37
3. Вейзе А. А. Чтение, реферирование и аннотирование иностранного текста: учеб.пособие / А. А. Вейзе. - М.: Высшая. школа, 1985. - 127 с.
4. Малюга О. С. Навчання професшно орiентованого читання наукових англомовних текста студенлв-мапстрантш аграрних спещальностей: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. С. Малюга -K., 2007. - 217 с.
5. Михайлова Н. Г. Формирование познавательных стратегий в процессе чтения иноязычных научно-учебных текстов: профильный класс, английский язик: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. Г. Михайлова. - Тамбов, 2008. - 22 с.
6. Петращук Види тестового контролю у навчання шоземно! мови в середшх навчальних закладах / О. П. Петращук // 1ноземт мови. - 1998. - № 1. - С. 15-17.
7. Програма з англшсько! мови для професшного стлкування / кол. авт.: Г. С. Бакаева, О. А Борисенко. - К.: Ленв1г, 2005. - 119 с.
8. Рапопорт И. А. Тесты в обучении иностранным языкам в средней школе. / И. А. Рапопорт, Р. Сельг, И. Соттер - Таллин: Валгус, 1987. - с. 74-77.
9. Труханова Т. И. Индивидуализация обучения профориентированному чтению на английском языке студентов техникумов и колледжей экономического профиля: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. / Т. И. Труханова. - К., 2001. - 218 с.
10. Фоломкина С. К. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе / С. К. Фоломкина. -М.: Высшая школа, 1987. - 207 с.
11. Grabe W. Current developments in second language reading research. - TESOL Quarterly. - № 25, 1991. -Р. 375-406.
12. Wallace C. Reading. - Oxford Univ. Press, 1996. - 161 p. УДК 378.147.8Г25 0679198748
Ю. А. РИБ1НСЬКА
КРЕАТИВНИЙ ПЕРЕКЛАД ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 У МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В
Висвтлено особливостi формування тшомовноI комуткативноI компетентностi засобами креативного перекладу у майбуттх фiлологiв. Розкрито суть термiнолексеми креативний переклад., Охарактеризовано специфк перекладу тсенних текстiв i методичн аспекти роботи з поетичними рядками. Описано етапи роботи з креативными перекладами. Показано, що римоваш тексти забезпечують створення ситуацп тшомовного стлкування, сприяють семантизацп лексичних одиниць i загалом тдвищують рiвень тшомовноI комуткативноI компетентностi майбуттх фiлологiв.
Ключовi слова: креативний переклад, формування тшомовноI комуткативноI компетентностi, майбутн фтологи, творчi роботи, заняття з тоземноI мови.
Ю. А. РЫБИНСЬКА
КРЕАТИВНЫЙ ПЕРЕВОД КАК СПОСОБ ФОРМИРОВАНИЯ
ИНОСТРАННОЙ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ У
БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ
Указаны особенности формирования иностранной коммуникативной компетентности способами креативного перевода у будущих филологов. Раскрыт смысл терменолексемы креативный перевод. Охарактеризована специфика перевода песенных текстов и методические аспекты работы с поэтическим текстом. Освещены этапы роботы с креативными переводами. Показано, что рифмованные тексты обеспечивают создание ситуации иноязычного общения, содействуют семантизации лексических единиц и повышают уровень иноязычной коммуникативной компетентности будущих филологов.
Ключевые слова: креативный перевод, формирование иностранной коммуникативной компетентности, будущие филологи, творческие работы, занятия по иностранным языкам.
Y. A. RYBINSKA
CREATIVE TRANSLATION AS A WAY OF FOREIGN COMMUNICATIVE COMPETENCE FORMATION IN FUTURE PHILOLOGISTS
The question of the foreign communicative competence formation by means of creative translation in future philologists is highlighted in the article. The main accent is done on the interpretation of terms «creative translation», the specific of song texts translation and the methodological aspects of working with poetical lines in class.The stages of working with creative translations are shown for the first time, it is proved that rhyming texts provide the foreign socializing situation, influence the lexical semansiology and in general improve the students' foreign communicative competence level.
Keywords: creative translation, building foreign communicative competence, future philologists, creative writing, foreign language classes.
Фундамент^защя знань, динамiзм сучасно! освии, швидк змши в галузях людсько! дiяльностi спричинили зростання сощально! ролi особистосл з високим творчим потенщалом, психолопчно готово! до постшного збагачення знань, удосконалення свое! професшно! тдготовки. В останш десятирiччя в умовах науково-техшчного прогресу пом^но зрiс попит на творчу особислсть, яка би брала активну участь у реформацiйних процесах сустльства. Адже якраз творчi вмшня забезпечують культурний континуум i розвиток людства.
Сучасна людина живе в умовах насиченого iнформацiйного середовища, тож завдання освiти - навчити !! жити в ньому, створити умови для безперервно! самоосвiти. Та водночас особиспсть повинна перебувати в гармони з собою.
Змша акцентiв в освт передбачае розвиток творчих фахiвцiв, здатних подолати труднощi техногенно! цившзаци. Таким чином, необхiднiсть у даному до^дженш назрiла через iснування наступних суперечностей:
• мiж превалюванням абсолютно! констатаци i репродукцi!' iнформацi!' та нагальною потребою в розвитку творчих здiбностей особистостi;
• мiж ступенем впливу новытных iнновацiйних технологiй на людський фактор, що веде до примiтивiзму i банальностi, та необхвдшстю розвитку власного критичного мислення, прагнення до творения чогось нового;
• мiж тотальним впливом iнфогенезу, який зумовив появу значного спектра нетрадицшних наукових та соцiокультурних проблем, i неготовнiстю фахiвцiв до пошуку шновацшних прийомiв i методiв !х вирышення.
Технологiя формування iншомовно!' комунiкативно! компетентносп майбутнiх фiлологiв засобами креативного перекладу е частиною ново! структури освии, що вiдкривае необмеженi можливосл продовження навчання протягом усього життя. Вона надае великого значення мiжнародному сп1вробиництву, вiдкривае новi можливостi роботи, навчання i вирiшения багатьох суспiльних проблем.
Мета статт - визначити оптимальнi методи i прийоми роботи з креативними перекладами, дослiдити особливоси формування у майбутнiх фiлологiв iншомовно! комушкативно! компетентностi i креативного мислення.
Креативний переклад пiсенних творiв створюе певш труднощi, тому велике значення мае вщводитись пошуку й визначенню оптимальних методiв i прийомiв роботи з тсенними творами, формуванню в студенлв належно! комунiкативно! компетентност i творчого мислення, адже неправильна штерпретащя, техшчний переклад пiсенних творiв спотворюють !х змiст, допускаючи хибний вплив на слухача, не увиразнюють первiснi штенци вiд автентичного тексту.
Проблемi лиературного перекладу лiричних творiв присвяченi пращ Н. Неборсино!, М. Дудченка, А. Перншово!, К. Савицького, I. Кукуленко-Лук'янець та iн. Формування комунiкативно! шшомовно! компетенцi!' е предметом науково! уваги таких учених, як Т. Алексеева, Е. Верезуб, Л. Гронь, О. Касатшна, Е. Лобай, I. Снщар. Вказаш науковщ доводять, що питання навчання креативного перекладу й шшомовно! комушкативно!
компетентной y мaйбyтнiх фiлологiв e шгальною методичною пpоблемою, що потpебye cиcтемaтичного вивчения.
Hезвaжaючи нa те, що в педaгогiчнiй нayцi вжвилено чимaло acпектiв pозвиткy твоpчого потенцiaлy оcобиcтоcтi, пpоблемa фоpмyвaния iншомовноï комyнiкaтивноï компетентноcтi зacобaми кpеaтивного пеpеклaдy ще не бyлa об'eктом cпецiaльного до^дження. Актyaльнicть зaдеклapовaноï теми, a тaкож ïï недоcтaтия теоpетичнa i ^arar^rn pозpобленicть y педaгогiцi й методищ нaвчaння iноземних мов тa потpебa в yдоcконaленнi пpофеciйноï пiдготовки мaйбyтнiх фiлологiв зумовили вибip теми до^дження.
Як зaзнaчae I. Кукуленко-Лук'янець, да зaияттях з iноземноï мови як зaciб aктивiзaцiï кpеaтивного потенцiaлy cy6'era,a можиa викоpиcтовyвaти вipшовaнi пеpеклaди оpигiнaльних твоpiв aнглiйcьких тa aмеpикaнcьких поепв, як1 вонa нaзивae кpеaтивними пеpеклaдaми. Оcобиcтicноï оpieнтaцiï тaкий вид pоботи нaбyвae тодi, коли пеpед cтyдентcькою ayдитоpieю cтaвитьcя зaвдaния зpобити вipшовaний пеpеклaд, вiдтвоpивши влacнi внyтpiшнi пеpеживaння, викликaнi твоpом [3, c. 107].
Haмip викоpиcтaти кpеaтивний пеpеклaд да зaияттях з iноземноï мови зумовлений aнaлiзом cпaдщини глибинно1' пcихологiï, зокpемa? пcихоaнaлiтичним pозyмiниям виток1в твоpчоï дiяльноcтi. I. Кукуленко-Лук'янець п1д кpеaтивним пеpеклaдом pозyмie пеpеклaд поетичних pядкiв i пюень музичних твоpiв. Сaме тaкi пеpеклaди - пpояв iндивiдyaльноcтi твоpця, де збеpеженi оcобиcтicнi, неповтоpнi якюш хapaктеpиcтики того, хто пеpеклaдae. Вода ввaжae, що поетичний твip здaтний aктyaлiзyвaти нaйглибшi apхaïчнi плacти неcвiдомоï чacтини пcихiки, тому pоботa з тaкими твоpaми мae виcокy педaгогiчнy й пcихологiчнy цiннicть.
О. Чеpедниченко ж зaзнaчae, що «вipшовий пеpеклaд - бaгaтоpiвневий пpоцеc тpaнcфоpмaцiй i aпpокcимaцiй. А влacне музичний пеpеклaд мae зaгpaти yciмa бapвaми пеpшотвоpy» [5, c. 10].
Hе кожда людинa, нa жaль, cпpоможиa пpоявити cвоe обдapyвaния, pозкpити cвою неоpдинapнy cyтнicть. Haйчacтiше той «вогонь», який пpитaмaнний кожн1й оcобиcтоcтi, потpебye, щоб його виклигав до життя «вогонь шшо].' людини», як вкaзye В. Роменець. Сaме тому оcобливоï вaгомоcтi нaбyвaють pозpобки нayково-пcихологiчних п1дход1в y оcвiтньомy пpоцеci, cпpямовaних нa aктyaлiзaцiю твоpчого потенцiaлy cтyдентiв.
Ha оотов1 влacного екcпеpиментy О. Пapшиковa cтвеpджye, що pимовaнi текcти (нacaмпеpед - mcm тa вipшi) зaбезпечyють cтвоpення нa зaияттях cитyaцiй 1ншомовного cпiлкyвaння. Це пов'язaне з тим, що pимовaнi текcти:
- cтвоpюють cпpиятливy aтмоcфеpy позитивних емоцiй зa paхyнок еcтетичного зaдоволения в1д 1'хнього звyчaння i в зв'язку 1з цим мотивaцiю вивчения iноземноï мови;
- cпpияють cоцiaлiзaцiï, появ1 почуття cпiльноcтi, цiлicномy pозвиткy;
- нaлaштовyють apтикyляцiйний aпapaт нa нову мову;
- e пpекpacним мaтеpiaлом для фоpмyвaння cтiйких cлyхо-вимовних нaвичок, pозвивaють почуття prniwy, музичний i фонемaтичний cлyх;
- знaйомлять з кyльтypою нapодiв, мовa яких вивчaeтьcя;
- зaбезпечyють контекcтне введения лекcичних одиниць, легке й одночacно ефективне зaпaм'ятовyвaния шшомовного мaтеpiaлy, a тaкож можливicть швидкого повтоpения;
- cтaновлять cпоciб фоpмyвaння тaких комyнiкaтивних якоcтей 1ншомовного мовлення, як виpaзнicть i звеpненicть [4, c. 182].
Хочa pимовaнi тексти y пpaктицi нaвчaния iноземноï мови a^r^ra викоpиcтовyютьcя, методикa ix зacтоcyвaння зaлишaeтьcя, як зaзнaчae С. Гaпоновa, одномaнiтною. Як пpaвило, pоботa з pимовaними текcтaми обмежyeтьcя хх зayчyвaнням тa пpоcпiвyвaниям, a методикa pобити з пеpеклaдaми i нaпиcaниям влacниx пicень cтyдентaми нa cьогоднiшнiй день ще не e вивчеда. Як ш^док - мовний i мовлентевий мaтеpiaл пicень не зacтоcовyeтьcя y мовленш, п1д чac нaпиcaния влacниx pефлекciйниx твоpчиx pобiт.
Eкcпеpиментaльнi до^дження cвiдчaть, що лише викоpиcтaния i зayчyвaння pимовaниx твоpiв не c^rn^e зaпaм'ятовyвaнню великоï кшькост1 нових ^в, що, безумовно, пов'язaно 1з cинкpетичнicтю ïxнього cпpийияття тa егоцентpичнicтю мдоления. У зв'язку з цим pоботa з кpеaтивними пеpеклaдaми i влacне нaпиcaния пicенниx твоpiв cтyдентaми, якш пеpедyвaтиме
система авторських пiдготовчих завдань, сприятиме семантизацп лексичних одиниць, усвiдомленню !х як одиниць комушкаци та закршлення у пам'ял за певними комушкативними намiрами.
Враховуючи специфiку роботи з креативними перекладами, трифазовий характер дiяльностi, технологiя пiдготовки студентiв до написания перекладiв поетичних творш i власне тсень включае наступнi так! етапи.
I. Шдготовчий етап:
1) формування навчального мотиву учасп студенпв у комуткативнш д!яльностц
2) опис особливостей креативного перекладу, роботи з тсенними творами (вш викладений у авторському спецкурс! «Основи формування комушкативних стратегш засобами креативного перекладу» та «Особливосп перекладу музичних твор!в»);
3) розподш етатв роботи з креативними перекладами (сприйняття-анал!з-переклад);
4) зразки виконання вправ.
II. Виконавчий етап:
1) виконання студентами р!зномаштних вправ та робота у workshop;
2) поточне коригування та тдкршлення викладачем креативно-перекладацько! д!яльносп.
III. Завершальний етап:
1) оцшка перекладацьких дш студенпв;
2) написання студентами власних тсень, в!рш!в чи творчих робгг в шшш форм!, враховуючи шдив!дуально-творчий тдхвд нашого навчального процесу.
Теоретична частина включае у себе тдб!рку загальних лекцш, як мютять фонов! знання щодо специф!ки перекладу ! написання поетичних твор!в, особливосп шшомовного поетичного мовлення (англшського, шмецького, французького тощо) та ш.
Сприйняття - прослуховування аудюзапису тсш або читання автентичного в!рша вголос (model reading) .
Текст орипналу в!рша - це система знаков, своерщний код, що ввдображають буття. Для читача текст-код - задача, яка йому робить виклик -розв'яжи мене! Знак - слово, речення, абзац тексту - шформацшш елементи коду, елемент закодовано! шформацп як посередник м!ж учасниками стлкування. Процес читання - це декодування, «утзнавання ведомого», вилучення з неведомого ново! шформаци, здатно! до регулювання д!ями; зливання чужого досл!ду з показниками власного. У цьому полягае мехашзм ведображення ! породження власного сенсу: вихедш еде! автора вмикають у роботу генерування смислового поля читача, який самотужки, силами свое! штущп створюе контекст - власну картину подш.
Щоб утворити текст про дл чи предмет, треба пройти вс три етапи, як! ведбуваються в тзнанш: перший - найменування предмепв, помутив, процесш тощо (з яких складаеться чуття); другий - описування ведносин м!ж найменованими складовими; третш - зображення, яке охоплюе всю або майже всю шформацш про предмет, даний людиш в почуттях. Поступаючись найменуванням та описуванню в конкретност!, зображення виграе в узагальненш, в охопленш думками цшсносп. Зображення передбачае стрибок у якоси, а отже, й новий ршень потенщалу енергп, що пробуджуеться шформащею символу.
Текст (синтез думок, почутив, образ!в) - це шформацшно-енергетичне утворення, що конструюе й породжуе в людиш несинченний ряд вияв!в предмета чи явища та регулюе ди та li вчинки.
Процес читання поетичних твор!в не е розвагою, дозвшлям, тим бшьше не е «вбиванням» вшьного часу (бездшлям). Його поршнюють з народженням дитини, тому не чуже людиш душевне страждання, суд над собою, оц!нювання себе, перевтшення й сприйнятливють. Ощнювання - гадка, судження, приблизне значення шукано! величини: його основа -спостереження, а не вим!рювання [3, с. 470].
Поетичний образ, сприймаючись читачем, оживляеться: в ньому мютиться й шше ! дещо бшьше, шж те, що сприймаеться, ! те, що було у досввд читача. Текст не лише поведомляе вже готову думку; вона, включаючись у власне мислення людини, його вдосконалюе: ось де джерело розумового розвитку.
У текст автор вкладае почуття, думки i плоди свое! уяви так, щоб примусити читача вщчути й пережити усi подi! як його власш, як вiн дiяв, жив. Це i е поетикою - продуктом творчостг Важливим для нашого проекту е cold reading, яке характеризуеться тим, що студенти одразу дають сво! вiдповiдi й коментарi на прочитаний матерiал. Це розвивае спонтаннiсть, кмiтливiсть, раптову реакщю.
Враховуючи полiфункцiональнiсть i великий дидактичний потенцiал, застосувания аудiовiзуальних засобiв у навчальному процесi трактуеться як один iз способiв сприйияття iноземномовно! шформацп. Вiн впливае на iнтенсифiкацiю i пiдвищения ефективностi усiх форм навчання. У поияття «аудiовiзуальна апаратура» входять не лише засоби для синхронного ввдтворення звуку та зображения, а й для запису. Тому аудiовiзуальна апаратура необхiдна для розробки, виготовлення та дублювания аудiовiзуальних засобiв.
Практичне опанувания iноземною мовою передбачае формування у студентiв мисления цiею мовою. У процес навчання за допомогою аудiовiзуальних засобiв у студеипв виникають навички спонтанного володiния лексикою. Щ засоби е деякою мiрою моделями дшсносп, мотивуючи вiдомi форми поведшки, у тому числi мовленневу поведшку. Також вони створюють емоцiйну атмосферу сшвучасп у подiях, як демонструються з екрана, емпатi!.
Вiдмiнне шшомовне мовлення, що супроводжуе демонстрацiю, створюе мовленневу атмосферу, стимулюючи розвиток у студеипв усного спонтанного мовлення. Творчi технологi! сприяють розвитку в молодi iнтересу до вивчения iноземних мов. До якостей, яю сприяють оволодшню iноземною мовою, вiдносять високу слухову диференцiйну чутливiсть. Тому студенти, як намагаються засво!ти нову лексику, використовуючи аудю- i вiдеоматерiали, мають значну перевагу i можливiсть тренувати свш слух для кращого оволодiния шоземною мовою.
Слiдом за етапом сприйняття студенти аналiзують вiрш чи тсню, даючи вiдповiдi на запропонованi автором запитання:
Try to grasp the expressive dimension of the poem first. This means especially getting a clear sense of the nature and situation of the speaker.
What are the circumstances under which he or she says, writes or thinks these words? Who hears them? Are they а part of an ongoing action which is implied by them?
Consider the relative importance of the narrative-dramatic dimension and the descriptive-meditative dimension in the poem. Is the main interest psychological or philosophical in character or in idea? Or is the poem's verbal: playfulness or music its main reason for being? How do the nature of the speaker and the situation in which he speaks colour the ideas and attitudes presented?
After you have a sense of the poem's larger, expressive dimension, reread it with particular attention to the play of language. Consider the way that metaphor and irony colour the ideas and situations. How does the language work to characterize the speaker or to colour the ideas presented with shading of attitude? How important is sheer word-play or verbal wit in the poem? How well do the images and ideas fit together and reinforce one another in a metaphoric or ironic way?
Reread the poem yet again with special attention to its musical dimension. To the extent that it seems important, analyze the relation of rhythm and rhyme to the expressive dimension of the poem.
Throughout this process, reading the poem aloud can be helpful in establishing emphases and locating problems. Parts of a poem that are not fully understood will prove troublesome in the reading. Questions of tone and attitude will become more insistent in oral performance. Thus, it is advisable to work toward a reading performance as a final check on the degree to which we have mastered situation, ideas, images, attitudes, and music. An expert may be able to read through a piece of piano music and hear in his mind a perfect performance of it. Most of us need to tap out the notes before we can grasp melodies; harmonies, and rhythms with any sureness. Reading poetry aloud helps us to establish our grasp of it.
Щоб дати вичерпну ввдповвдь на деяк iз цих запитань, студентам потрiбно провести дослвдницьку й пошукову роботу, що сприяе самостшносп й защкавленосп молодi тд час навчання.
Компаративний анал!з орипналу ! перекладу, кр!м традицшних вид!в роб!т, пропонуемо робити у форм! turning wheel, де, з одного боку, вщображеш ключов! фрази мовою оригшалу, а з шшого пропонуеться !х переклад. Це допоможе в!зуально зютавити ! пор!вняти обидва вар!анти.
Так при переклад! шсш за словами О. Геймана розм!р потр!бно зберегти таким, яким був, - щоб ствалося. Тому на тдготовчому етат до роботи з перекладами ! написанням тсень студентам пропонуються фонов! знання про розм!р у англшськш мов!, а також система творчих завдань на вмшня утворювати власш рими тд час креативного перекладу ! написання власних творчих роб!т.
З метою ведбору навчального матер!алу ми провели спещальне досл!дження тд час стажування у США в Кал!форншському ушверситеп та в Ушверсител Кентукк в 2011 р. ! в Лондонськш школ! шоземних мов у 2008 р. На основ! результапв стажуваеея ! досл!джень ми розробили спецкурс «Creative Writing» та значну шльшсть творчих завдань для формування профес!йних комун!кативних стратег!й засобами креативного перекладу.
Для засвоення лексичного матер!алу на п!дготовчому етап! до написання креативних переклад!в ! власне п!сень запропонован! вправи ! творч! завдання, що складаються !з п!дгруп вправ для розвитку умшь студенпв у використанш комушкативних стратегш: 1) сполучуваносп сл!в; 2) створення словника; 3) ключов! слова; 4) лопчш зв'язки; 5) особливосп створення римування; 6) карти пам'ят!
Отже, можемо твердити, що креативний переклад е можливютю для студента показати свою шдив!дуальшсть, самовиразитись ! передати власш почуття ! переживання, проявити творч! зд!бносп ! вдосконалити р!вень шшомовно! комушкативно! компетентности
Здшснене досл!дження не вичерпуе ушх аспекпв, зумовлених проблемою формування шшомовно! комушкативно! компетентносп майбутшх фшологш засобами креативного перекладу. В процес наукового пошуку визначено нов! проблемш позицп, що потребують подальшого вивчення: досл!дження можливих шлях!в штенсифшаци навчально! шшомовно! д!яльносп студенпв за допомогою креативних переклад!в, екстраполяцп креативно! методики шшими шоземними мовами, формування системи вивчення шшомовних комушкативних стратег!й майбутнього ф!лолога.
Л1ТЕРАТУРА
1. Клименко В. В. Психолопя творчоста: навч. поЫбник для студ. вищих навч. закладгв / В. В. Клименко. - К.: Центр навч. лгтератури, 2006. - 480 с.
2. Китайгородская Г. А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам: учеб. пособие. для преп. вузов и студ. пед. ин-тов / Г. А. Китайгородская. - М.: Высшая школа, 1982. - 141 с.
3. Кукуленко-Лук'янець I. В. Особисткно-креативний шдхвд у навчанш !ноземно! мови: навч.-метод. поибник для студ. вищих. навч. заклад!в / I. В. Кукуленко-Лук'янець. - Черкаси: Видавець Ю. А. Чабаненко, 2004. - 210 с.
4. Паршикова О. О. Комушкативно-!гровий метод навчання шоземно! мови учшв початково! загальноосвгтньо! школи (теоретико-методолопчний аспект): монограф!я / О. О. Паршикова. -Донецьк: Вебер, Донецька фЫя, 2009. - 295 с.
5. Чередниченко О. И. Лингвистические проблемы воссоздания образа в поэтическом переводе / О. И. Чередниченко, П. А. Бех. - К.: КГУ, 1980. - 67 с.
6. Canale M. & Swain M. Theoretical Bases of Communicative Approaches to Second Language Teaching and Testing // Applied Linguistics. - 1980, No. 1. - P. 1 - 47.
