CC BY
9
УДК 378.147 DOI:10.30977/BUL.2219-5548.2018.80.0.12
РЕАЛ1ЗАЦ1Я ТВОРЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СТУДЕНТ1В ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ФАХ1ВЦ1В
Саенко Н.В., ХНАДУ
Анотаця. Проанал1зовано та систематизовано засоби реал^зацИ творчого потенциалу студе-нт1в техмчних умверситет1в у процес вивчення ¡ноземних мов як умови формування гх профестног компетентност1 та тдвищення конкурентоспроможност1. Схарактеризовано педагог1чну технолог1юрозвитку творчог активност1 у навчалънт та позааудиторнт д1ялъност1.
Ключов1 слова: творчий потенциал, розвиток, студенти техмчних виш1в, тоземна мова.
Вступ
Одшею з важливих складових виршення завдання тдготовки творчих та ефективних iнженерiв, здатних робити новi вщкриття й винаходи, е розвиток креативного мислення у студенев. Як умова професшних досяг-нень, креатившсть у сучасному суспшьсга е також одним iз найважливших чинниюв ус-пiшностi людини, i в перелiку вимог до фахь вцiв-претендентiв на вакантнi посади практично завжди вiдзначаеться вмiння творчо тдходити до розв'язання рiзного роду не-стандартних ситуацiй у професшнш дiяльно-стi. Крiм того, в сучасних умовах кожному фахiвцю доводиться бути конкурентоспро-можним у сферi свое! дiяльностi. Пiд конку-рентоспроможшстю розумiють не лише спрямованiсть особистосп на врахування мiнливих обставин життя, пiдвищення про-дуктивностi працi та прояв И дшових якос-тей, але й, перш за все, здатнють людини по-стiйно вносити у свою дiяльнiсть нове, ори-гiнальне, працювати в режимi пошуку [2].
Технiчний унiверситет мае навчити май-бутнього фахiвця застосовувати весь арсенал сучасних наукових методiв для досягнення необхщних результатiв у конкретнш сферi, легко адаптуючись при цьому до умов, яю змшюються. Щоб одержати гiдну роботу, молодш людинi слiд продемонструвати пов-не й живе знання того, що i як робиться прямо зараз в обранш нею галузi дiяльностi. Щоб зберегти це робоче мюце через кiлька рокiв тсля закiнчення унiверситету, фахiвцю необхiдно бути фундаментально освiченим для того, щоб на цьому фундамент вмiти конструювати будинок нового конкретного знання вщповщно до вимог дня.
В останш роки просте iнформування сту-дентiв про тi або iншi явища дiйсностi стало недостатнiм для тдготовки фахiвцiв, вщбу-ваеться поступовий вщхщ вiд знаннево! па-радигми освгги, в усьому свiтi спостертаеть-ся процес переосмислення цiлей i результатiв освiти з позицiй компетентшсного пiдходу.
Пiд компетентнiстю зазвичай розумдать певну iнтегральну здатнiсть вирiшувати кон-кретнi проблеми, що виникають у рiзних сферах життя. Така здатнють, звичайно ж, передбачае наявнiсть знань, але потрiбно не стiльки мати у своему розпорядженш саме знання, скшьки володiти певними особистю-ними характеристиками, щоб у потрiбний момент ухвалити потрiбне рiшення. У цьому сенс компетентнiсна модель освiти, на думку И розробникiв, в^^зняеться вiд знаннево! приблизно так само, як знайомство з правилами шахово! гри вщ самого умiння грати [1]. Питанням професшно! компетентностi в останш роки придшяеться значна увага, з метою винайдення завершено! теори формування фахiвця-професiонала, тому вони стали предметом пильно! уваги психолопчно! й педагогiчно!' науки (А. Маркова, О. Коваленко, М. Лазарев, Ю. Напрний, О. Романовський та ш.).
Наприклад, спiввiдносячи професiоналiзм iз рiзними аспектами зрiлостi фахiвця, А. Маркова видшяе чотири види професiйно! компетентности 1) спецiальна компетент-нiсть характеризуе володшня дiяльнiстю на високому професшному рiвнi; 2) соцiальна професiйна компетентшсть характеризуе во-лодiння способами спшьно! професiйно! дiя-льностi та сшвробггництва; 3) особистiсна професiйна компетентнiсть характеризуе володшня способами самовираження й саморо-
звитку; 4) шдивщуальна професiйна компе-тентнiсть характеризуе володiння прийомами саморегуляцп, готовнiсть до професiйного росту, несхильнють до професiйного старш-ня, наявнють стшко! професшно! мотивацп
[4].
Упоратися iз професiйними обов'язками, якi ускладнюються, iнженеру майбутнього допоможуть сучаснi знання. Вагомою допо-могою для нього стануть сучасш теоретичнi та прикладш розробки iнженерних проблем, якi стають досяжними лише за умови знання фахiвцем шоземно!, у першу чергу, англшсь-ко! мови. Володiння шоземною мовою слiд розглядати не лише як частину гумаштарно! освiти шженера - на сьогоднi вона е неод-мiнною умовою входження спещалюта у свь тову спiльноту.
На запитання, яю знання потрiбнi сучас-ному iнженеру, респонденти - студенти тех-нiчного вишу - вщповши, що, по-перше, спецiальнi; по-друге, знання основ техшки й технологiчних процешв; по-трете, англшсь-ко! мови як способу отримання сучасно! ш-формацп про новини науки у сво!й галузi, а також для спшкування з iноземцями вдома та тд час дiлових i туристичних подорожей.
Керiвники пiдприемств також висувають як основну вимогу до майбутнього пращвни-ка, о^м достатньо! спещально! тдготовки, знання iноземних мов. Це додаткове свщчен-ня все бiльш зростаючо1 ролi шоземно! мови, зокрема англшсько!, володiння якою е одним iз головних складникiв пiдготовки повнощн-ного фахiвця, спроможного не лише грамотно i вчасно вирiшувати виробничi завдання, але i здатного швидко адаптуватися в сучас-ному свт глобальних змiн.
Одним iз напрямiв пiдготовки такого фа-хiвця може виступати розвиток творчо1 акти-вносп студентiв як у процесi вивчення спещ-альних, так i загальноосвггшх дисциплiн, включаючи iноземну мову.
Аналiз публiкацiй
Питанням творчостi, креативностi у пси-хологiчному аспектi присвятили сво! роботи А. eнiн [2], А. Маркова [4], В. Тигров [8]; педагопчш проблеми розвитку творчо! ком-петентностi вивчали О. Пометун [7],
H. Яремчук [9]. Питання розвитку творчосп тд час вивчення шоземно! мови розглядали
I. Кукуленко-Лук'янець [3], Т. Остафшчук
[5]. Проте ця проблема все ще залишаеться недостатньо дослщженою стосовно студентiв нелiнгвiстичних спещальностей.
Поняття «креатившсть» як психологiчний термш набуло значення на початку 50-х ро-кiв ХХ столiття завдяки Дж. Гiлфорду, який ототожнив креатившсть i творче мислення. На сьогодш iснуе велика кiлькiсть визначень креативности Найчастiше И розглядають як загальну характеристику особистостi, що впливае на творчу продуктивнють незалежно вiд сфери прояву особистюно! активностi. Хоча бшьш вдалим видаеться визначення креативностi як здатносп людини до генеру-вання нових i цiнних досягнень, яка як риса характеру вщноситься до особистосп люди-ни, а не до характеристик творчого продукту.
Творчiсть як дiяльнiсть людини найтюш-шим чином пов'язана з наявнютю у не! пев-них якостей. На думку деяких дослщниюв (В. Андреева, Л. Попов), сощально значущою якiстю особистостi в наш час е критичнють мислення суб'екта дiяльностi. Ця якiсть особистосп формуеться у спецiальних навчаль-них ситуацiях, що вимагають рецензування, оцiнки, висловлювання особисто! думки.
Бшьшють зарубiжних учених (Дж. Гш-форд, А. Кестлер, Б. Олмо, А. Осборн, С. Парне та ш.) стверджують, що творче мислення необхщно розвивати в людиш зi шюльно! лави, потрiбно постiйно шукати таю ефекти-внi методи, яю спонукали б И до активного творчого мислення, змушували проявляти гнучюсть суджень, уяву, впливали на праг-нення генерувати 1де!, шукати альтернативш рiшення.
Ряд дослiджень присвячено висвггленню способiв розвитку творчо! активности У роботах Ж. Берре, А. Бодо, Ж. Дрюель та ш. розглядаються такi методи розвитку творчих здiбностей, як метод мозкового штурму, си-нектики, дiловi ^ри, конференци тощо. Особлива увага придшяеться евристичним методам з опорою на проблемне навчання.
Мета i постановка завдання
Метою статп е аналiз та систематизацiя способiв реалiзацil творчого потенцiалу студенев технiчних унiверситетiв у процесi вивчення шоземних мов як умови формування !х професшно! компетентностi та пiдвищення конкурентоспроможностi.
Для досягнення поставлено! мети необхщно виршити таю завдання: проаналiзува-ти наявнi тдходи до формування творчих здiбностей студенев технiчних вишiв; ви-значити напрями реалiзацi! творчого потен-цiалу майбутшх iнженерiв; запропонувати форми i методи формування творчо! актив-ностi студенев технiчних спецiальностей пiд час вивчення шоземно! мови.
Технолопя стимулювання творчоТ активностi студенев у процесi вивчення iноземних мов
У наш час юнуе обмежена кшьюсть сис-темних дослiджень щодо розвитку креатив-них здiбностей у процес вивчення iноземних мов. Враховуючи безсумнiвну значущiсть таких дослiджень, необхщно вiдзначити, що вони багато в чому носять теоретико-методологiчний характер, тодi як практика роботи сучасно! вищо! школи вiдчувае гост-ру потребу в конкретних технолопях творчо-го розвитку студенев в умовах особистюно орiентованого навчання.
Розвиток креативностi особистосп зале-жить, перш за все, вщ того, в якому середо-вищi вона формувалася i наскшьки оточення пiдтримувало розвиток творчо! шдивщуаль-ностi. Завдання забезпечення такого середо-вища пiд час вивчення шоземно! мови поля-гае у створенш адекватних, спецiально орга-нiзованих умов розвитку творчо! активносп iз застосуванням необхщних форм, методiв i засобiв органiзацi! занять i позааудиторно! дiяльностi.
Розвиток креативностi е суто шдивщуаль-ним для кожного студента. Вважаеться, що здатнiсть до креативностi властива кожнш людинi, але вплив середовища, в якому вона знаходиться, навчаеться, виховуеться, наяв-нють безлiчi заборон, сощальш шаблони мо-жуть викликати блокування творчих здiбнос-тей. А це означае необхщнють позитивного поштовху для кожно! особистостi, з метою розкриття й розвитку творчих здiбностей, необхiднiсть звiльнення людини вiд психоло-гiчних комплексiв. Розвиток творчого мис-лення означае формування i вдосконалення розумових операцш: аналiзу, синтезу, порiв-няння та узагальнення, класифiкацi!, плану-вання, абстрагування. Молода людина повинна оволодгги такими особливостями мис-лення, як критичнiсть, глибина, гнучюсть, широта, швидкiсть i варiативнiсть. Велике значення мае вмшня абстрагуватися вщ того, що вже вiдомо й рашше мало позитивний результат [9].
Спираючись на дослiдження Т. Остафш-чук [5], серед специфiчних принцитв пщго-товки творчих iнженерiв, як нерозривно пов'язанi iз загальнодидактичними, видшяе-мо такi:
1) принцип оргашзацп пошуково-еврис-тичного мiкросередовища, тобто створення у процес тренiнгу специфiчно! ситуацп, яка забезпечуе учасникiв потребою пошуку засо-
бiв виконання професiйних завдань. Саме завдяки квалiфiкованому конструюванню вправ для треншгу креативностi така функщя дозволяе пiдвищити значущiсть творчих рь шень;
2) принцип вiльного вибору й безощнних суджень передбачае розумiння творчосп як здатностi висловлювати свое особливе непо-вторне ставлення до матерiалу, коли викла-дач надае кожному студенту свободу вибору i можливiсть проявляти творчий шдхщ у справi, а свобода вибору передбачае право на помилку;
3) принцип навчальних проблемних ситу-ацш, який тдтверджуе, що навчальш про-блемнi ситуацi! сприяють формуванню i за-крiпленню креативних умшь, викликають потребу долати труднощi;
4) принцип послщовносп логiчно! та ев-ристично! дiяльностi, який застосовуеться для того, щоб в учасникiв треншгу креатив-ностi не формувався стереотип виконання одномаштно! роботи за конкретними правилами.
Основними формами i методами педагоп-чно! технологi! розвитку творчо! активносп студентiв у масштабах ушверситету будь-якого профiлю вважаемо таю: спещально органiзована iнтерактивна, проектна та твор-ча дiяльнiсть; тренiнги розвитку творчосп; майстер-класи розвитку творчо! обдаровано-стi; навчальнi семiнари з кейс-методу; мере-жева взаемодiя; науково-дослщна робота студентiв; конкурси, фестивалi, науково-практичнi конференцi!; студентське самовря-дування; тдготовка керiвникiв вишiв, про-фесорсько-викладацького складу, зокрема кураторiв навчальних груп, до дiяльностi з розвитку творчо! обдарованосп особистостi.
Формування творчих можливостей студе-нтiв техшчних вишiв доцiльно здiйснювати за такими напрямами:
1. Посилення цiннiсно-орiентовних, пере-творювальних, комунiкативних, естетичних компонентiв освггнього процесу за рахунок введення дослщних практикумiв, залучення до гурткiв техшчно! творчостi, застосування тренiнгiв, дiлових ^ор, iгрового iмiтацiйного моделювання та шших активних форм навчальних занять i позааудиторних заходiв, виконання мiждисциплiнарних проектних робiт, розвитку комп'ютерно! творчосп.
2. Проведення занять за додатковою освь тньою програмою «Рацiоналiзатор - винахь дник - пiдприемець».
3. Оргашзащя проектно! дiяльностi у фо-рмi особистiсно орiентованих, групових i ко-лективних завдань iз конструювання реаль-них виробiв на базi iнновацiйних молодiжних об'еднань.
4. Пщтримка iнiцiатив студентiв у формi консультацiй викладачiв вишу, фахiвцiв-виробничниюв iз розробки програм шдивщу-ального творчого саморозвитку, зi створення сощально значущих конструкторських прое-ктiв, !х оформлення та реалiзацi! в умовах промислового тдприемства [8].
На сьогодш в лiтературi описано декшька десяткiв методiв, здатних, на думку !х розро-бникiв, ефективно впливати на творчу актив-нiсть людини. У зарубiжнiй лiтературi най-бшьш поширеними методами активiзацi! та стимуляци творчого мислення е «мозковий штурм» (А. Осборн) i «синектика» (У. Гордон). В основу цих методiв покладено вимогу вщмови вiд будь-яко! критики при висуваннi гiпотез i перевтiлення себе в певну частину виршувано! проблеми.
У практицi винахщницько! дiяльностi стали популярними спещальш методи, якi отримали всебiчне теоретичне обгрунтуван-ня: «алгоритм розв'язання винахщницьких задач» (Г. Альтшуллер), «прлянди асоща-цш», «стратепя семиразового пошуку» (Я. Буш).
Викладач шоземно! мови, за наявностi вь дповiдних умов, може звертатися до найрiз-номанiтнiших форм роботи, яю допоможуть у розвитку креативних можливостей i вщпо-вiдно! орiентацi! на творче самовдосконален-ня студентiв. Так, наприклад, особливого значення сьогодш набувають: розробка комп'ютерних презентацш, створення вщео ролиюв для реалiзацi! творчих завдань, ши-роке використання наочного матерiалу, про-ведення занять у формi «круглого столу», використання проектно! методики, виршен-ня проблемних ситуацiй. Досить практични-ми й корисними методами можуть бути: метод абсурду, який полягае в тому, що студентам навмисно пропонуеться завдання, яке не мае ршення; метод ситуативно! драматиза-цi!, що полягае у введенш певних змiн у хщ роботи; метод iнформацiйно! перенасиченос-т1, оснований на свiдомому включеннi зайво! iнформацi! у вихiдну умову завдання; метод раптових заборон, що полягае у заборош використання певних засобiв на тому чи шшо-му етат роботи; метод рольово! гри тощо [7]. Ще один метод - метод тимчасових обме-жень - спрямований на вивчення особливос-
тей розумово! дiяльностi в умовах, близьких до екстремальних. За умови обмеження часу суб'ект намагаеться знайти найбшьш прос-тий i вiдомий йому шлях вирiшення проблеми. Метод швидюсного ескiзування перед ба-чае виршення завдань з використанням ескь зiв, малюнкiв, схем, креслень тощо i дае мо-жливють проаналiзувати процес розумiння, рiвень сформованосп образних уявлень, по-казники знань i попереднiй досвiд [6].
Як зашб активiзацi! креативного потенща-лу суб'екта можна використовувати вiршо-ванi переклади оригiнальних творiв пое^в, якi називають «креативнi вiршованi переклади». Особистюно! орiентацi! такий вид роботи набувае тод^ коли перед студентами ставиться завдання зробити вiршований переклад, вщтворивши власш внутрiшнi пережи-вання, зумовлеш твором [3].
Можна запропонувати вправи для тдви-щення швидкостi творчо! активностi. Швид-кiсть - це легюсть генерування iдей. Вправи для швидкосп зазвичай бувають простими й вимагають, щоб студенти записали максимально можливу кшьюсть iдей за короткий час, зазвичай за одну-двi хвилини. Один iз прик-ладiв: вибрати звичайний об'ект i перелiчити всi можливi варiанти його використання, яю можна придумати протягом цього часу. Ще один приклад: взяти нестандартну ситуащю й описати всi !! наслiдки, якi тiльки можна уявити; скажiмо, що трапиться, якщо ви якось прокинетеся вранщ, а все, пов'язане з електрикою, перестане працювати? Цю впра-ву називають «Що, якби ...», вона е корисною тим, що дозволяе вийти за звичш рамки й не обмежуватися традицшними уявленнями. На обговорення виносяться теми, яю стимулю-ють роботу думки, наприклад: Що, якби люди вели шчний спошб життя? Що, якби ми вмши лггати? Що, якби ми вш могли читати чужi думки?
У цих вправах також проявляеться гнуч-юсть мислення. Чим глибшими е ще! студен-тiв, тим бшьш винахiдливим стае !хне мислення.
Типовим прикладом техшки продукуван-ня щей служить «мозковий штурм», шдивь дуальний або груповий, коли вщ учасниюв вимагаеться генерувати якнайбiльше рiзних рiшень.
Ще один метод - «Потш свiдомостi» - по-лягае в тому, щоб дозволити розуму «манд-рувати», навмисно його не спрямовуючи. Студент називае перше, що спадае на думку у вщповщь на слово, символ, щею або кар-
тинку, що iнiцiюють процес творчосп, nOTiM використовуе це як «спусковий мехашзм», швидко повторюючи процес знову i знову, щоб створити потш асоцiацiй.
Для розвитку дiвергентних здiбностей студентам пропонуеться знайти максимальну юльюсть варiантiв використання звичайних предметiв, наприклад, цегли, цеберки, мотуз-ки, ящика або рушника.
Вправа «Удосконалення» схожа на попе-редню: студентам пропонуеться знайти шляхи вдосконалення звичайних предмета, таких як електричний тостер, садова лопата або чайна чашка. Можна розширити межi впра-ви, запропонувавши рекомендацп щодо вдосконалення таких систем, як мережi залiзних або автомобiльних дорiг, а також судових або поштових установ.
Можливють створення ситуацiй, що спону-кають до творчого мислення, може бути вико-ристана шд час роботи з художшми, неспе-цiалiзованими текстами англiйською мовою.
Вiдбираючи художнi твори, ми обрали та-кий жанр, як коротке оповщання, оскiльки це невеликий за обсягом завершений твiр, який мае свою штригу i тому читаеться швидко й з штересом. Коротке оповщання розглядаемо як змютовну, комушкативну, емоцiйну базу для розвитку не тшьки вмiнь усного спонтанного мовлення, а й аналiзу сощально! си-туацп та морально! поведшки геро!в. Крiм того, оповiдання часто мютять багато дiало-гiв, яю служать еталоном мовленневих зраз-юв, що використовуються носiями мови.
Студенти вчаться висловлювати сво! думки, грунтуючись на змiстi лiтературного тво-ру. Дуже ефективним у цьому випадку е метод «Mind-mapping» (уявне моделювання). Цей метод, запропонований T. Бузаном, до-помагае студентам узагальнювати сво! думки вщносно змюту прочитаного й розвивати уявне моделювання, емпатда. Такий пiдхiд до змюту тексту дозволяе реконструювати роз-повiдь пiсля аналiзу, уявляючи узагальнену картину оповщання, й дати особисту ощнку подiям оповiдання. Завдання до тексту мо-жуть бути таю, як ощнювання, вiдбiр, комбь нування, модифшащя, доповнення, написан-ня твору, виступ з усною доповiддю, а це все вже вияви творчосп.
Також студенти з ентузiазмом беруть участь у конкурсах на написання власних есе на рiзнi суспiльнi та духовно-етичш теми, наприклад, «Велике в мистецтвЬ», «Умiння знаходити друзiв», «Укра!на на шляху до демократа: пщсумки й уроки», «Особистостi в
юторп: геро! та антигеро!», «Свгг майбутньо-го: яким я його бачу» тощо.
Значнi можливостi у вихованш творчо активно! особистостi мае позанавчальна дiяль-нiсть, яка створюе умови для рiзних видiв творчосп (художньо!, iнтелектуально!, соцi-ально!), прояву та розвитку якостей творчо активно! особистосп. У той же час, позанавчальна дiяльнiсть в освiтнiх установах часто мае локальну, вузьку спрямованють (перева-жно пiзнавальну або дозвшьну), не е самоор-ганiзованою системною практикою, що створюе новi зразки цшнюно! творчо! взаемодi! педагопв i студентiв.
Позанавчальна дiяльнiсть характеризуемся багатофункцiональнiстю, широким спектром впливу на особистють студента. Варiа-тивнiсть i унiверсальнiсть методик позанав-чально! дiяльностi дозволяють використову-вати !х на рiзних вiкових етапах становлення особистосп з урахуванням !! можливостей та етапах становлення колективу з урахуванням його мобiльностi, статусу, вшових особливо-стей, ступеня згуртованосп тощо (А. Кара-ковський, I. Мар'енко, Ю. Сокольнiков та ш.). А можливiсть вiльного вибору студентами видiв дiяльностi, якi обумовлюють домшанти в !хньому розвитку, сприяе !х са-мореалiзацi!, керуючись при цьому принципами добровшьносп, штересу, доступностi, самостiйностi тощо [2].
Висновки
Основною умовою реалiзацi! творчого по-тенцiалу студентiв е !хне систематичне залу-чення до творчо! дiяльностi, формування го-товностi до не!, що стае можливим завдяки спещальнш оргашзацп навчання та створен-ню вiдповiдного середовища, стимулюючого молодь до творчо! дiяльностi.
У зв'язку з цим вкрай важливим е формування у суб'екта позитивно! мотивацп, стш-кого тзнавального штересу, а також тих вла-стивостей мислення, вщ яких безпосередньо залежить розвиток навичок виршення твор-чих завдань i нестандартних ситуацiй, що в майбутньому забезпечить конкурентоспро-можнють фахiвця.
Запорукою устшно! реалiзацi! творчого потенцiалу студентiв е систематичнють використання рiзноманiття форм i методiв сти-мулювання творчо! активносп у процесi ви-кладання рiзних навчальних дисциплiн i в позанавчальний час. Дисциплiна «1ноземна мова» надае значнi додатковi ресурси для розвитку креативносп, орiентуючись, як i iншi
дисциплши гумаштарного циклу, на розвиток
особистюних характеристик iндивiда.
Лiтература
1. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. - 2003. - № 10. - С. 8-14.
2. Енин А. В. Система воспитания творчески активной личности учащихся во внеклассной деятельности : автореф. дис. на соискание учен. степени докт. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / А.В. Енин. -Воронеж, 2010. - 44 с.
3. Кукуленко-Лук'янець I. В. Особистюно-креативний шдхщ у навчанш шоземно! мови : навч.-метод. пошб. для студ. вищ. навч. закладiв / I. В. Кукуленко-Лук'янець. - Черкаси : Видавець Ю. А. Чаба-ненко, 2004. - 210 с.
4. Маркова А. К. Психология профессионализма : пособ. / Аэлита Капитоновна Маркова. - М. : Знание, 1996. - 312 с.
5. Остафшчук Т. Методолопчш засади пси-холопчного треншгу педагопчно! креа-тивносп викладачiв-лiнгвiстiв / Т. Остафшчук // Вюник Академп управлшня МВС. - 2009. - № 1. - С. 128-137.
6. Павелюв Р. В. Загальна психолопя : тд-ручник для вyзiв / Роман Володимиро-вич Павелюв. - К.: Кондор, 2009. - 570 с.
7. Пометун О. 1нтерактивш технологи нав-чання : теорiя, практика, досвщ / О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н., 2002. -136 с.
8. Тигров В. П. Формирование творческих возможностей учащегося в процессе технологического образования : автореф. дис. на соискание учен. степени докт. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» /
B. П. Тигров. - Тамбов, 2009. - 43 с.
9. Яремчук Н. Педагопчна творчють як складова професшно-педагопчно! культу-ри викладача вищо! школи / Н. Яремчук / Вюник Львiвського ун-ту. Серiя : Педа-гопка. - 2009. - Вип. 25 (Ч. 1). -
C. 242-249.
References
1. Bolotov, V.A., Serikov, V.V. (2003). Kompe-tentnostnaya model : ot idei k obrazovatelnoy programme [Competence model : from the idea to the education programme]. Pedagogi-ka - Pedagogy, 10, 8-14 [in Russian].
2. Enin, A. V. (2010). Sistema vospitaniya tvorcheski aktivnoy lichnosti uchaschihsya vo vneklassnoy deyatelnosti [The system of educating a creatively active personality in the process of extracurricular activity]. Extended abstract of candidates thesis. Voroneg [in Russian].
3. Kukulenko-Luk'yanets, I. V. (2004). Osobis-tisno-kreativniy pidhid u navchanni ino-zemnoyi movi [Personal and creative approach in teaching a foreign language] Cherkasi: Vidavets Yu. A. Chabanenko [in Russian].
4. Markova, A. K. (1996). Psihologiya profes-sionalizma [Psychology of professionalism]. Moscow: Znanie [in Russian].
5. Ostafiychuk, T. (2009). Metodologichni zasa-di psihologichnogo treningu pedagogichnoyi kreativnosti vikladachiv-lingvistiv [Methodological basics of psychological training of the language teachers' pedagogical creativity]. Visnik Akademiyi upravlinnya MVS - Bulletin of Academy of Management, 1, 128-137 [in Ukrainian].
6. Pavelkiv, R. V. (2009). Zagalna psihologiya [General psychology]. Kyiv: Kondor [in Ukrainian].
7. Pometun, O., Pirozhenko, L. (2002). Inter-aktivni tehnologiyi navchannya: teoriya, praktika, dosvid [Interactive teaching technologies: theory, practicl, experience]. Kyiv: A.P.N. [in Ukrainian].
8. Tigrov, V. P. (2009). Formirovanie tvorches-kih vozmozhnostey uchaschegosya v protsesse tehnologicheskogo obrazovaniya [Developing the student's creative possibilities in the process of technological education]. Extended abstract of candidates thesis. Tambov [in Russian].
9. Yaremchuk, N. (2009). Pedagogichna tvor-chist yak skladova profesiyno-pedago-gichnoyi kulturi vikladacha vischoyi shkoli [Pedagogical creativity as a component of professional and pedagogical culture of the higher school teacher]. Visnik Lvivskogo un-tu. Seriya: Pedagogika - Bulletin of Lviv University, Series Pedagogy, 25 (1), 242-249 [in Ukrainian].
Саенко Натал1я Вггалнвна, д.п.н., проф., кафедра шоземних мов, Харкчвський нацюнальний автомобь льно-дорожнш ушверситет, вул. Ярослава Мудрого, 25, Харк1в, 61002, Украна, +380577073721, saienkonv@ukr.net
REALIZATION OF THE STUDENTS' CREATIVE POTENTIAL AS A CONDITION OF FORMING COMPETITIVE SPECIALISTS
Saienko N., KhNAHU
Abstract. Problem. Development of creative abilities is one of the major problems of future engineers ' training as they provide for innovative activity, solving nonstandard professional situations, competitiveness. They are widely considered as a component of the future specialists' professional competence. At present higher educational institutions almost lack systematized technologies to develop students' creativity. The problem is also insufficiently studied for teaching foreign languages at technical universities. Goal. The article aims at analyzing and systematizing methods of realization of the technical university students' creative potential in the course of leaning foreign languages and extracurricular activities in foreign languages. Methodology. The specific principles of training creative engineers are singled out. The major forms and methods of developing the creative activity of specialists of any profile are identified, among them being students' scientific and research work, contests, conferences, project method, case-studies, trainings in creativity, etc. The leading ways of training creative engineers that provide for developing students' engineering thinking are outlined. They include students' technical societies, simulation games, workshops in rationalization activity, etc. Results. The methods to be used during teaching foreign languages are described in detail. Besides traditional brainstorming, synectics, project work, etc. they include designing computer presentations
and video clips, round-table discussions, method of absurd, method of free associations, translation of original verses, contests of essays, mind-mapping based on fiction, etc. Originality. Methods that can be used for developing students' creativity and engineering thinking while teaching foreign languages are analyzed and systematized. Practical value. The technology described can be used at technical universities to enhance students' creative abilities and, hence, their professional competence and competitiveness.
Key words: creative potential, development, technical university students, foreign language.
РЕАЛИЗАЦИЯ ТВОРЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА СТУДЕНТОВ КАК УСЛОВИЕ ФОРМИРОВАНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНЫХ СПЕЦИАЛИСТОВ
Саенко Н. В., ХНАДУ
Аннотация. Проанализированы и систематизированы средства реализации творческого потенциала студентов технических университетов при изучении иностранных языков как условия формирования их профессиональной компетентности и повышения конкурентоспособности. Охарактеризована педагогическая технология развития творческой активности в процессе учебной и внеаудиторной деятельности.
Ключевые слова: творческий потенциал, развитие, студенты технических вузов, иностранный язык.
